1. Найменше уваги в оповіданні Р. Іванченко «Ярославни» приділено
Відповідь: Г Анастасії
В оповіданні найбільше уваги приділено Єлизаветі (її історія з Гаральдом займає значну частину тексту), потім Анні (детально описано її від’їзд до Франції та життя там), менше - Ярославу Мудрому (як батькові та правителю), а найменше - Анастасії, про яку лише коротко згадується в кінці твору.
2. Увідповідніть героїню з країною, королевою якої вона стала
| Героїня | Країна |
|---|---|
| 1 Анна | Г Франція |
| 2 Єлизавета | Б Норвегія |
| 3 Анастасія | А Угорщина |
Анна стала королевою Франції, вінчавшись з королем Генріхом І у 1049 році. Єлизавета виїхала до Норвегії в 1045 році та стала дружиною короля Гаральда. Анастасія стала королевою Угорщини, одружившись з королем Андрієм І.
3. Увідповідніть кожне слово з його лексичним значенням
| Слово | Лексичне значення |
|---|---|
| 1 амвон | Д підвищення в церкві перед царськими вратами, з якого виголошують проповіді |
| 2 гривна | Г металева прикраса у формі обруча, яку носили на шиї |
| 3 гридь | В нижча верства княжої дружини (у Русі) |
| 4 праща | А стародавня ручна зброя для метання каменя |
4. Пригадайте такі позасюжетні елементи, як пейзаж, інтер’єр, портрет. Знайдіть приклади цих елементів у тексті твору й зачитайте їх. Яку роль вони відіграють в оповіданні?
Пейзаж: “Над верховіттями, помітив ще здаля, здіймалися золоті бані храмів, ніби шоломи не бачених раніше могутніх руських богатирів”; “На крутих берегах річок та озер, від самого Новгорода Великого, біліють палаци й церкви, височать муровані та дерев’яні вежі укріплених градів”.
Інтер’єр: “У храмі — повно людей, від їхнього дихання задушно й парко. Барвами веселки переливається мозаїка Богородиці… Ноги ковзають по дзеркальній поверхні підлоги із сірого й білого мармуру. Мармурові колони гінко піднесли на своїх плечах склепіння центральної бані”.
Портрет: “князь Ярослав Мудрий, зі спокійними, лагідними очима, з пишною, довгою, уже сивіючою бородою”; “молодий, високий, огрядний священник. Світло-сині очі під крутими надбрів’ями, над високим чолом в’юнке русяве волосся”.
Ці елементи створюють атмосферу величі Київської Русі, підкреслюють її могутність і культурний розвиток, допомагають читачеві зануритися в епоху.
5. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому сказано, що Анна з повагою ставиться і до християнської, і до язичницької віри.
“Анна всміхається: хай пишуть чорноризці своє, а люди нехай моляться всім богам, у яких вони вірують і яких шанують”.
6. Як іноземці сприймали Київ і членів родини Ярослава Мудрого? Дайте відповідь цитатами з оповідання.
- Враження Інгвара від багатства землі: «Інгвар озирається: навколо буяє земний рай. Навіщо шукати ще його на тому світі?».
- Захоплення київськими князівнами та храмами: «А що, і не знайдеться! …І таких чарівних князівен нам теж не знайти».
- Визнання освіченості київського двору: «Недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах».
- Оцінка єпископа Готьє Софійського собору: «Він, єпископ Готьє, не відмовився б правити церковну службу в такому соборі».
7. Кому належить викладена нижче думка? Прокоментуйте її. Кого позначено виділеним займенником?
«Чи зрозуміють вони, що не лише силою зброї можна зміцнювати й примножувати багатства своєї держави? Але й миром, науками, книгами, бо в них вища мудрість і вища сила народу».
Ця думка належить князю Ярославу Мудрому. Займенник “вони” позначає його синів-княжичів. Князь розмірковує про майбутнє держави й переживає, чи зрозуміють його сини, що справжня сила держави не лише у військовій могутності, а й в освіті, культурі та мудрості.
8. За допомогою яких засобів авторці вдалося передати в оповіданні давній колорит Русі?
Авторка використовує історичну лексику: гридь, гривна, праща, амвон, чедиги; описи архітектури: “Десятинна церква”, “Софійський собор”, “золоті бані храмів”; зображення звичаїв і обрядів: язичницькі моління, церковні служби; імена історичних осіб: Ярослав Мудрий, Іларіон, Володимир; деталі побуту: розшиті одяги, золоті гривни, хутряні накидки.
9. Проведіть віртуальну екскурсію, об’єктами якої є історичні персонажі й споруди, що використані в цих параграфах як ілюстративний матеріал (усно).
Це завдання виконується усно під час уроку, де учні розповідають про Софію Київську, Золоті ворота, Десятинну церкву, портрети Анни Ярославни та Єлизавети Ярославни, монету на честь тисячоліття Десятинної церкви.
🏠 10. Домашнє завдання.
1. Поділивши оповідання Р. Іванченко «Ярославни» на частини за змістом, складіть і запишіть його план.
- Прибуття варязьких послів до Києва.
- Враження Інгвара від величі Києва та Подолу.
- Відвідування Десятинної церкви та розмова про освіту.
- Святкова хода княжої родини до Софійського собору.
- Проповідь Іларіона та роздуми Ярослава Мудрого про долю дітей і держави.
- Успішне сватання Єлизавети та її від’їзд до Норвегії.
- Прощання Анни з рідним краєм та язичницькі обряди.
- Місія французького єпископа Готьє та сумніви щодо долі Анни.
- Життя та правління Анни у Франції.
- Епілог: історичний слід дочок Ярослава в Європі.
2. Підготуйтеся до стислого усного переказу оповідання Р. Іванченко «Ярославни» за планом.
Варязький посол Інгвар прибуває до Києва сватати князівну Єлизавету за Гаральда. Він вражений красою та багатством міста. У храмах та на вулицях він спостерігає за життям русів, їхньою освіченістю. У Софійському соборі під час служби митрополит Іларіон виголошує «Слово про закон і благодать», а князь Ярослав розмірковує про майбутнє держави та шлюби своїх дітей.
Єлизавета погоджується на шлюб і виїжджає до Норвегії. Згодом описується від’їзд Анни до Франції: її прощання з Києвом, туга та взяті з собою книги (Євангеліє). Анна стає королевою Франції, привозить туди культуру та освіту. Твір завершується роздумами про те, що найбільшим скарбом є духовний спадок, який Ярославни залишили в історії Європи.
3. Підготуйте коротке повідомлення про заслуги князя Ярослава, завдяки яким народ нарік його Мудрим.
Ярослав Мудрий (правив 1019–1054 рр.) перетворив Русь на одну з наймогутніших держав Європи. Він остаточно розгромив печенігів.
Заснував школи при церквах і монастирях, де навчали дітей грамоті та книжній науці. За його правління Київ став центром освіченості, а княжий двір славився освіченими людьми в усіх землях.
Ярослав збудував Софійський собор у Києві - архітектурну пам’ятку. Він заклав бібліотеку при цьому храмі за зразком візантійського двору. Розробив перший писаний звід законів - “Руську Правду”, що регулювала правові відносини в державі.
Проводив активну зовнішню політику через «шлюбну дипломатію», поріднившись з багатьма королівськими дворами Європи, за що його називали «тестем Європи».
Завдяки цим заслугам Ярослав залишився в історії як один із найвидатніших правителів Київської Русі.
🤔 Подумайте й розкажіть
Чим стародавній Київ вражав тодішніх іноземців?
Стародавній Київ вражав іноземців своєю величчю та розвитком. Варязький посол Інгвар був вражений золотими банями храмів, що здіймалися над верховіттями лісів, “ніби шоломи не бачених раніше могутніх руських богатирів”. Іноземці захоплювалися багатством землі: “На крутих берегах річок та озер, від самого Новгорода Великого, біліють палаци й церкви, височать муровані та дерев’яні вежі укріплених градів”.
Особливо вражала архітектура храмів - Десятинна церква з мармуровими колонами та мозаїкою, Софійський собор з його неперевершеними фресками. Французький єпископ Готьє зазначав: “Він, єпископ Готьє, не відмовився б правити церковну службу в такому соборі”. Освіченість київського двору також приваблювала: “недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах”.
Роль якого персонажа ви зіграли б у кінофільмі за оповіданням Р. Іванченко «Ярославни»?
Я б зіграв роль Інгвара - варязького посла. Цей персонаж цікавий тим, що через його очі ми бачимо величи Київської Русі. Він є свідком важливих історичних подій, спілкується з різними людьми - від простих гридів до князівен. Інгвар показаний як розумний дипломат, який розуміє важливість політичних союзів. Його місія успішно завершується, коли Єлизавета погоджується на шлюб з Гаральдом.
Про яку з дочок Ярослава Мудрого ви хотіли б дізнатися більше?
Найбільше цікавить Анна Ярославна. Вона прожила найдовше та найяскравіше життя серед сестер. Анна не лише стала королевою Франції, а й після смерті чоловіка правила як регентша при малолітньому синові.
Анна Ярославна дійсно була видатною постаттю, яка через свій шлюб і діяльність сприяла культурному обміну між Київською Руссю та Європою. Її життя є прикладом того, як династичні шлюби ставали інструментом дипломатії та культурного впливу.