1. Найменше уваги в оповіданні Р. Іванченко «Ярославни» приділено
Відповідь: Г Анастасії
В оповіданні найбільше уваги приділено Єлизаветі (її історія з Гаральдом займає значну частину тексту), потім Анні (детально описано її від’їзд до Франції та життя там), менше - Ярославу Мудрому (як батькові та правителю), а найменше - Анастасії, про яку лише коротко згадується в кінці твору.
2. Увідповідніть героїню з країною, королевою якої вона стала
| Героїня | Країна |
|---|---|
| 1 Анна | Г Франція |
| 2 Єлизавета | Б Норвегія |
| 3 Анастасія | А Угорщина |
Анна стала королевою Франції, вінчавшись з королем Генріхом І у 1049 році. Єлизавета виїхала до Норвегії в 1045 році та стала дружиною короля Гаральда. Анастасія стала королевою Угорщини, одружившись з королем Андрієм І.
3. Увідповідніть кожне слово з його лексичним значенням
| Слово | Лексичне значення |
|---|---|
| 1 амвон | Д підвищення в церкві перед царськими вратами, з якого виголошують проповіді |
| 2 гривна | Г металева прикраса у формі обруча, яку носили на шиї |
| 3 гридь | В нижча верства княжої дружини (у Русі) |
| 4 праща | А стародавня ручна зброя для метання каменя |
4. Пригадайте такі позасюжетні елементи, як пейзаж, інтер’єр, портрет. Знайдіть приклади цих елементів у тексті твору й зачитайте їх. Яку роль вони відіграють в оповіданні?
Пейзаж: “Над верховіттями, помітив ще здаля, здіймалися золоті бані храмів, ніби шоломи не бачених раніше могутніх руських богатирів”; “На крутих берегах річок та озер, від самого Новгорода Великого, біліють палаци й церкви, височать муровані та дерев’яні вежі укріплених градів”.
Інтер’єр: “У храмі — повно людей, від їхнього дихання задушно й парко. Барвами веселки переливається мозаїка Богородиці… Ноги ковзають по дзеркальній поверхні підлоги із сірого й білого мармуру. Мармурові колони гінко піднесли на своїх плечах склепіння центральної бані”.
Портрет: “князь Ярослав Мудрий, зі спокійними, лагідними очима, з пишною, довгою, уже сивіючою бородою”; “молодий, високий, огрядний священник. Світло-сині очі під крутими надбрів’ями, над високим чолом в’юнке русяве волосся”.
Ці елементи створюють атмосферу величі Київської Русі, підкреслюють її могутність і культурний розвиток, допомагають читачеві зануритися в епоху.
5. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому сказано, що Анна з повагою ставиться і до християнської, і до язичницької віри.
“Анна всміхається: хай пишуть чорноризці своє, а люди нехай моляться всім богам, у яких вони вірують і яких шанують”.
6. Як іноземці сприймали Київ і членів родини Ярослава Мудрого? Дайте відповідь цитатами з оповідання.
“Інгвар озирається: навколо буяє земний рай. Навіщо шукати ще його на тому світі?”; “А що, і не знайдеться! І таких чарівних князівен нам теж не знайти”; “недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах”; “Він, єпископ Готьє, не відмовився б правити церковну службу в такому соборі”.
7. Кому належить викладена нижче думка? Прокоментуйте її. Кого позначено виділеним займенником?
«Чи зрозуміють вони, що не лише силою зброї можна зміцнювати й примножувати багатства своєї держави? Але й миром, науками, книгами, бо в них вища мудрість і вища сила народу».
Ця думка належить князю Ярославу Мудрому. Займенник “вони” позначає його синів-княжичів. Князь розмірковує про майбутнє держави й переживає, чи зрозуміють його сини, що справжня сила держави не лише у військовій могутності, а й в освіті, культурі та мудрості.
8. За допомогою яких засобів авторці вдалося передати в оповіданні давній колорит Русі?
Авторка використовує історичну лексику: гридь, гривна, праща, амвон, чедиги; описи архітектури: “Десятинна церква”, “Софійський собор”, “золоті бані храмів”; зображення звичаїв і обрядів: язичницькі моління, церковні служби; імена історичних осіб: Ярослав Мудрий, Іларіон, Володимир; деталі побуту: розшиті одяги, золоті гривни, хутряні накидки.
9. Проведіть віртуальну екскурсію, об’єктами якої є історичні персонажі й споруди, що використані в цих параграфах як ілюстративний матеріал (усно).
Це завдання виконується усно під час уроку, де учні розповідають про Софію Київську, Золоті ворота, Десятинну церкву, портрети Анни Ярославни та Єлизавети Ярославни, монету на честь тисячоліття Десятинної церкви.
🏠 10. Домашнє завдання.
1. Поділивши оповідання Р. Іванченко «Ярославни» на частини за змістом, складіть і запишіть його план.
План оповідання «Ярославни»
- Прибуття варязьких послів до Києва
- Подорож Інгвара до Києва
- Вражіння від могутності Руської держави
- Урочиста служба в Десятинній церкві
- Знайомство з київськими храмами
- Розмова про освіту та книжність на Русі
- Процесія до Софійського собору
- Опис княжої родини та їхнього вбрання
- Урочиста служба в Софії Київській
- Проповідь отця Іларіона
- «Слово о законі і благодаті»
- Прославлення князя Ярослава та його роду
- Роздуми князя Ярослава про майбутнє держави
- Переживання за синів-спадкоємців
- Думки про силу мудрості та освіти
- Успішне сватання Єлизавети
- Від’їзд Єлизавети до Норвегії (1045 р.)
- Її подальша доля
- Прощання Анни з батьківським домом
- Підготовка до від’їзду до Франції
- Язичницькі та християнські обряди
- Французькі посли в Києві
- Місія єпископа Готьє
- Шлюбні переговори
- Життя Анни у Франції
- Вінчання з королем Генріхом І (1049 р.)
- Правління як регентші
- Епілог про спадщину Ярославен
- Доля всіх трьох дочок
- Їхній внесок у культуру європейських країн
2. Підготуйтеся до стислого усного переказу оповідання Р. Іванченко «Ярославни» за планом.
Це завдання виконується усно, використовуючи складений план як опору для переказу основних подій твору.
3. Підготуйте коротке повідомлення про заслуги князя Ярослава, завдяки яким народ нарік його Мудрим.
Князь Ярослав отримав прізвисько “Мудрий” завдяки численним досягненням. Він зміцнив єдність Київської Русі та підвищив її міжнародний авторитет. Заснував школи при церквах і монастирях, де навчали дітей грамоті та книжній науці. За його правління Київ став центром освіченості, а княжий двір славився освіченими людьми в усіх землях.
Ярослав збудував Софійський собор у Києві - архітектурну пам’ятку. Він заклав бібліотеку при цьому храмі за зразком візантійського двору. Розробив перший писаний звід законів - “Руську Правду”, що регулювала правові відносини в державі.
Проводив мудру зовнішню політику, укладаючи династичні шлюби своїх дітей з європейськими правителями. Його дочки стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини. Призначив першого руського митрополита Іларіона, прагнучи незалежності від Візантії в церковних справах.
Завдяки цим заслугам Ярослав залишився в історії як один із найвидатніших правителів Київської Русі.
🤔 Подумайте й розкажіть
Чим стародавній Київ вражав тодішніх іноземців?
Стародавній Київ вражав іноземців своєю величчю та розвитком. Варязький посол Інгвар був вражений золотими банями храмів, що здіймалися над верховіттями лісів, “ніби шоломи не бачених раніше могутніх руських богатирів”. Іноземці захоплювалися багатством землі: “На крутих берегах річок та озер, від самого Новгорода Великого, біліють палаци й церкви, височать муровані та дерев’яні вежі укріплених градів”.
Особливо вражала архітектура храмів - Десятинна церква з мармуровими колонами та мозаїкою, Софійський собор з його неперевершеними фресками. Французький єпископ Готьє зазначав: “Він, єпископ Готьє, не відмовився б правити церковну службу в такому соборі”. Освіченість київського двору також приваблювала: “недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах”.
Роль якого персонажа ви зіграли б у кінофільмі за оповіданням Р. Іванченко «Ярославни»?
Я б зіграв роль Інгвара - варязького посла. Цей персонаж цікавий тим, що через його очі ми бачимо величи Київської Русі. Він є свідком важливих історичних подій, спілкується з різними людьми - від простих гридів до князівен. Інгвар показаний як розумний дипломат, який розуміє важливість політичних союзів. Його місія успішно завершується, коли Єлизавета погоджується на шлюб з Гаральдом.
Про яку з дочок Ярослава Мудрого ви хотіли б дізнатися більше?
Найбільше цікавить Анна Ярославна. Вона прожила найдовше та найяскравіше життя серед сестер. Анна не лише стала королевою Франції, а й після смерті чоловіка правила як регентша при малолітньому синові.
Анна Ярославна дійсно була видатною постаттю, яка через свій шлюб і діяльність сприяла культурному обміну між Київською Руссю та Європою. Її життя є прикладом того, як династичні шлюби ставали інструментом дипломатії та культурного впливу.