1. Назвіть по п’ять: а) слів-асоціацій до постаті Франка; б) назв місцевості, пов’язаних з ім’ям митця; в) назв творів Івана Франка
а) Слова-асоціації до постаті Франка:
- Каменяр
- Революціонер
- Поет
- Науковець
- Етнограф
б) Назви місцевості, пов’язані з ім’ям митця:
- Сколе
- Тухля
- Гребенів
- Дубина
- Корчин
в) Назви творів Івана Франка:
- “Захар Беркут”
- “Украдене щастя”
- “Перехресні стежки”
- “Зів’яле листя”
- “Мій Ізмарагд”
Зміст
І
Якою змальовано доньку боярина Мирославу?
- Сильна і незалежна дівчина. Автор порівнює її з “стрімкою тополею серед коренастих дубів”, що підкреслює її виняткову природу.
- Фізично розвинена і вправна. Вона вміє володіти зброєю, їздити верхи, витримувати труднощі.
- Розумна і кмітлива. Мирослава придумує план порятунку Тухлі від монголів.
- Смілива і рішуча. Вона не боїться їхати в монгольський табір, щоб врятувати Максима.
- Вірна і віддана. Мирослава готова ризикувати життям заради коханого Максима і своєї батьківщини.
- Чесна і принципова. Вона засуджує зраду батька і стає на бік тухольців.
Чи вдало, на вашу думку, автор використав порівняння дівчини з тополею? Відповідь аргументуйте.
Порівняння Мирослави з тополею є дуже вдалим, оскільки:
- Підкреслює її винятковість серед інших
- Вказує на її стрункість і красу
- Символізує її незламність і силу духу
- Показує її здатність “височіти” над обставинами
Випишіть у зошит чи на окремий аркуш характеристики та складники формування характеру Мирослави. Проаналізуйте їх. Поміркуйте, якими порадами скористалися б ви.
Основні риси характеру Мирослави:
- Сміливість
- Рішучість
- Розум
- Відданість
- Принциповість
- Фізична сила і спритність
Яким одним словом можна назвати описане почуття?
Почуття, яке найкраще описує стосунки Мирослави і Максима - це кохання.
Пригадайте, які ще рицарські обов’язки вам відомі.
Щодо рицарства, основними обов’язками лицарів були:
- Захист слабких і беззахисних
- Вірність своєму сюзерену
- Дотримання кодексу честі
- Хоробрість у бою
- Благородство у поводженні з жінками
Якими словами ви б охарактеризували лицарів?
Лицарів можна охарактеризувати як благородних, відважних, вірних, чесних і шляхетних.
ІІ
Поміркуйте, чи випадково над ворітьми Беркутів висить беркут. Що він може символізувати?
Беркут над ворітьми родини Беркутів не є випадковим. Він може символізувати:
- Силу та могутність роду Беркутів
- Свободолюбність та незалежність
- Гострий розум та далекоглядність
- Захист родини та громади
- Зв’язок із природою та рідним краєм
Беркут як символ відображає основні риси характеру та цінності родини Беркутів, особливо Захара та Максима.
Розгляньте картину Олега Шупляка «Захар і беркут». Чи передано на ній зміст твору Івана Франка? Із чого можна робити відповідні висновки?
Ця картина дійсно передає ключові ідеї твору Івана Франка:
- Зображення обличчя старого чоловіка (ймовірно Захара Беркута) поєднане з силуетом беркута символізує єдність людини і природи.
- Мудрий, проникливий погляд відображає життєвий досвід та розум Захара.
- Беркут як частина обличчя підкреслює нерозривний зв’язок Беркутів з їхнім символом.
- Загальна композиція створює відчуття величі та сили, що характерно для образу Захара в повісті.
Як ви розумієте слова Максима про любов до рідного краю?
Максим говорить: “Ми над усе любимо свій кутик, — коли б так кождий інший любив свій кутик, то, певно, всі люди жили б на світі спокійно й щасливо.”Ці слова можна розуміти так:
- Глибока прив’язаність до рідної землі є основою щастя та гармонії.
- Повага до свого краю породжує повагу до інших.
- Любов до “свого кутика” - це не обмеженість, а навпаки - шлях до розуміння інших та мирного співіснування.
- Турбота про свій край веде до його процвітання, а отже і до кращого життя всіх.
Ці ідеї відображають глибоку філософію Максима та загальну ідею твору про важливість громади, традицій та зв’язку з рідною землею.
Яке з відомих вам прислів’їв чи приказок характеризує ставлення Максима та тухольців до рідного краю?
Ставлення Максима та тухольців до рідного краю найкраще характеризує прислів’я “Де народився, там і згодився”. Це видно з слів Максима: “Ми над усе любимо свій кутик, — коли б так кождий інший любив свій кутик, то, певно, всі люди жили б на світі спокійно й щасливо.”
Із яким жанром літератури перегукується історія про Сторожа? За якими ознаками ви зробили такий висновок?
Історія про Сторожа перегукується з жанром легенди. Це можна визначити за такими ознаками:
- Наявність фантастичних елементів (велетні, богиня Морана)
- Пояснення походження природного об’єкта (скелі-Сторожа)
- Прив’язка до конкретної місцевості (Тухольщина)
- Передача з покоління в покоління (“я вам оповім, що чув від батька”)
Які настанови можна виділити зі слів Максима? Чи слушні вони?
З слів Максима можна виділити такі настанови: “Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, боярине, бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!”
Ці настанови є слушними, бо закликають до рівності та поваги між людьми незалежно від їхнього соціального статусу.
Поясніть один із висловів-порад.
Цей вислів означає, що ніхто не знає, як складеться доля в майбутньому. Навіть багата і впливова людина може опинитися в скрутному становищі і потребувати допомоги тих, кого вона раніше зневажала. Тому не варто ставитися зверхньо до інших, незалежно від їхнього нинішнього становища.
ІІІ
Чи можна на підставі характеристики Захара Беркута стверджувати, що він — мудрий керівник? Відповідь обґрунтуйте цитатами з тексту.
На основі наведених у тексті характеристик можна стверджувати, що Захар Беркут дійсно був мудрим керівником. Це підтверджується наступними цитатами:
- “Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу”
- “Життя лиш доти має вартість, — говорив він частенько, — доки чоловік може помагати іншим.”
- “Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади.”
- “Громада — то був його світ, то була ціль його життя…”
Яку новину повідомили посланці з Корчина й Тустаня?
Посланці з Корчина й Тустаня повідомили тухольцям важливу новину про наближення монгольської орди:
Як відреагував ватажок Захар Беркут? У чому виявляється його мудрість?
Щодо реакції Захара Беркута на новини посланців, він проявив мудрість, закликаючи громаду до єдності та самозахисту:
“Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутала вас боярська неситість і княжа сваволя. Поки сього не буде, поти й ми не зможемо допомогти вам…”
Як ви вважаєте, який ворог страшніший: зовнішній чи внутрішній? Чому?
Обидва можуть бути небезпечними. Однак внутрішній ворог часто страшніший, оскільки він діє зсередини суспільства, підриваючи його єдність та силу. Як показує приклад Тугара Вовка, зрада з боку “свого” може завдати більшої шкоди, ніж відкритий зовнішній ворог.
ІV
Що вам відомо про цей період в історії?
Цей період в історії - це час монгольської навали на Русь у 13 столітті, зокрема 1241 рік.
Яка була мета походів монголів на Карпати?
Мета походів монголів на Карпати була завоювання та підкорення нових земель, розширення своєї імперії.
Як опинилися подорожні в цих краях?
Подорожні (Тугар Вовк і Мирослава) опинилися в цих краях, бо Тугар Вовк отримав від князя Данила землі в Тухольщині і переїхав туди жити.
Про що чи про кого вони розмовляють?
Вони розмовляють про тухольців, монголів та про почуття Мирослави до Максима Беркута.
Як про тухольців відгукується Тугар Вовк? Як характеризує їх Мирослава?
Тугар Вовк відгукується про тухольців зневажливо, називаючи їх “хлопами” і “смердами”. Він вважає їх нижчими за себе. Мирослава характеризує тухольців позитивно, з повагою. Вона каже, що вони “не люблять неправди” і що з ними треба поводитися “лагідно, по-людськи”.
Чия думка правдивіша?
Думка Мирослави правдивіша, оскільки вона краще розуміє і поважає місцевих жителів.
Чим була подивована Мирослава?
Мирослава була подивована і вражена, побачивши величезну кількість монгольських воїнів та їхні шатра. Це видно з її реакції: “Тату, про бога святого, се що таке?” - скрикнула Мирослава.
Порівняйте ставлення Мирослави до монголів і до тухольців. Хто їй ближчий по духу? Чому?
Мирослава однозначно на боці тухольців:
- Вона ризикує життям, щоб попередити тухольців про наближення монголів.
- Передає тухольцям план Максима щодо оборони.
- Допомагає тухольцям будувати оборонні машини.
До монголів Мирослава ставиться вороже:
- Називає їх “нищителями руської землі”.
- Прагне допомогти тухольцям перемогти монголів.
Мирославі духовно ближчі тухольці, тому що:
- Вона закохана в Максима Беркута, тухольця.
- Поділяє цінності тухольської громади (свобода, єдність, захист рідного краю).
- Не схвалює зради свого батька, який перейшов на бік монголів.
Чи важко робити вибір? Чому? Що потрібно, щоб вибір було зроблено правильно?
Щодо вибору Мирослави:Їй дійсно дуже важко робити вибір між батьком і коханим/тухольцями. Це пов’язано з:
- Сильними родинними почуттями до батька.
- Любов’ю до Максима і відданістю тухольській громаді.
- Моральними принципами (зрада батька проти захисту рідного краю).
Для правильного вибору потрібно:
- Керуватися моральними цінностями та совістю.
- Думати про наслідки свого вибору для інших людей.
- Мати сміливість відстоювати свої переконання.
Чи можна стверджувати, що з усіх персонажів найважче Мирославі? Чому?
Можна стверджувати, що Мирославі найважче з усіх персонажів, тому що:
- Вона розривається між любов’ю до батька і до Максима/тухольців.
- Змушена йти проти волі батька, якого любить.
- Ризикує життям, проникаючи в табір монголів.
- Несе велику відповідальність за долю тухольської громади.
Що вирішує Мирослава? Яким було б твоє рішення в такій ситуації?
Зрештою Мирослава вирішує стати на бік тухольців і допомогти їм у боротьбі проти монголів. Це складне, але морально правильне рішення.
На місці Мирослави я б також обрав/ла допомогу тухольцям, оскільки це відповідає моральним принципам і захищає інтереси більшої кількості людей. Проте я б намагався/лась переконати батька змінити свою позицію і не зраджувати свій народ.
2. Де відбуваються події твору? Чи можна говорити про їх реальність? Як сучасні жителі бережуть пам’ять про той період національного спротиву?
Події твору відбуваються в Карпатах, зокрема в селі Тухля та навколишніх горах. Хоча твір є художнім, він базується на реальних історичних подіях - монгольській навалі на Русь у XIII столітті. Сучасні жителі Карпат бережуть пам’ять про той період національного спротиву кількома способами:
- У селі Тухля встановлено пам’ятник героям твору “Захар Беркут”.
- Проводяться щорічні літературні читання, присвячені твору Івана Франка.
- Організовуються історичні реконструкції подій того часу.
- У місцевих музеях є експозиції, присвячені боротьбі з монголами.
3. У які дві групи можна об’єднати героїв твору? Назвіть їх. За якими критеріями ви це зробили? Оформте свою відповідь у зошиті.
Героїв твору можна об’єднати у дві основні групи:
Захисники Тухольщини:
- Захар Беркут
- Максим Беркут
- Мирослава
- Тухольська громада
Вороги та зрадники:
- Тугар Вовк
- Монголи (Бурунда, Пета)
Критерії поділу: ставлення до рідного краю, моральні цінності, участь у захисті/нападі на Тухольщину.
4. Схарактеризуйте, добираючи відповідні цитати, кожного / кожну з персонажів. Ким ви захоплюєтеся, а на кого не хотіли б бути схожим / схожою? Чому?
Характеристики головних персонажів:
Захар Беркут:
- Мудрий і досвідчений лідер громади
- Відданий інтересам громади понад усе”Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади.”
Максим Беркут:
- Сміливий і відданий син свого народу
- Готовий пожертвувати собою заради громади”Життя в неволі нічого не варте, — відказав Максим, — краща смерть!”
Мирослава:
- Смілива і рішуча дівчина
- Обирає любов до Максима і вірність тухольцям, а не батькові-зраднику”Я задля того йшла сюди, в ворожий табір, через усякі небезпеки, щоб сказати тобі: не трать надії!”
Тугар Вовк:
- Амбітний і егоїстичний
- Зрадник свого народу заради власної вигоди”Що мене се обходить, хто вони і які вони? Крім них ми не маємо виходу.”
Я захоплююсь Захаром Беркутом та Максимом за їхню відданість громаді, мудрість та готовність захищати свій народ. Не хотів би бути схожим на Тугара Вовка через його егоїзм, зраду та жорстокість.
5. Яку роль відіграє у творі давня легенда про добрих і злих богів? Хто такий Сторож?
Легенда про добрих і злих богів відіграє важливу символічну роль у творі:
- Вона пояснює походження Сторожа - величезного каменя, що охороняє вхід у Тухольську долину.
- Сторож символізує захист і оберіг тухольської громади.
- Протистояння доброго царя велетнів і злої богині Морани відображає боротьбу добра і зла у творі.
- Пророцтво про майбутню перемогу Сторожа над силами зла передвіщає перемогу тухольців над монголами.
6. Яке значення загальних зборів у громаді? Чи доречний такий спосіб розв’язання питання? Відповідь обґрунтуйте.
Загальні збори (віче) відіграють ключову роль у житті тухольської громади:
- Це головний орган самоврядування, де приймаються важливі рішення.
- Забезпечує рівноправну участь усіх членів громади.
- Дозволяє колективно обговорювати проблеми і знаходити оптимальні рішення.
Такий спосіб розв’язання питань є доречним, оскільки:
- Відповідає демократичним принципам
- Згуртовує громаду
- Дозволяє врахувати різні думки
7. Чого варто повчитися в тухольців?
У тухольців варто повчитися:
- Єдності та згуртованості
- Відданості своїй громаді та батьківщині
- Мудрого самоврядування
- Сміливості у захисті своєї свободи
- Працьовитості та вміння господарювати
8. У розділі ІІІ наявні о́брази-символи. Випишіть їх у зошит і поясніть значення й трактування.
Ключові образи-символи в розділі ІІІ:
- Ланцюг - символ єдності та нерозривного зв’язку громади
- Червона хоругва - символ готовності пролити кров за свободу
- Сторож (камінь) - символ захисту і оберегу Тухольщини
- Беркут над ворітьми Беркутів - символ сили, свободи, далекоглядності роду
Ці символи підкреслюють головні ідеї твору - єдність, свободу, захист рідного краю.
9. Якою була мета приїзду Тугара Вовка до ворогів?
Мета приїзду Тугара Вовка до монголів була підступною і зрадницькою. Він прибув до ворожого табору, щоб запропонувати свою допомогу монголам.
10. Чому Мирослава, коли зрозуміла, що батько зрадник, не покинула його відразу?
Мирослава не покинула батька відразу після усвідомлення його зради з кількох причин:
- Емоційна прив’язаність. Незважаючи на вчинки батька, Мирослава все ще відчувала до нього любов і прихильність як до єдиного близького родича.
- Надія на виправлення. Вона, можливо, сподівалася переконати батька змінити своє рішення і відмовитися від зради.
- Почуття обов’язку. Як дочка, Мирослава могла відчувати відповідальність за батька і не хотіла залишати його в скрутному становищі.
- Стратегічні міркування. Залишаючись поруч з батьком, вона мала можливість отримувати важливу інформацію про плани монголів і передавати її тухольцям.
11. Щоб відтворити історичний колорит доби, Іван Франко часто вживав застарілі слова (архаїзми та історизми). А для кращого зображення карпатського побуту митець використав діалектні слова. Укладіть, читаючи твір, словник архаїзмів, історизмів, діалектних слів. Поясніть їхні значення. Оформте роботу креативно.
Щодо мовних особливостей твору, ось приклади архаїзмів, історизмів та діалектизмів з їх поясненнями:
Архаїзми та історизми:
- Боярин - представник панівного класу в Київській Русі
- Громада - об’єднання людей, община
- Ратище - древко списа
- Лучник - воїн, озброєний луком
- Топірник - воїн з бойовою сокирою
Діалектизми:
- Кітловина - улоговина, долина між горами
- Полонина - високогірне пасовище
- Ватаг - ватажок, керівник
- Плай - гірська стежка
- Царинка - невелика галявина в лісі
Для креативного оформлення словника можна використати:
- Ілюстрації до кожного слова
- Кольорове кодування (наприклад, архаїзми - червоним, історизми - синім, діалектизми - зеленим)
- Створення тематичних груп слів (зброя, природа, соціальний устрій тощо)
- Додавання цитат з твору, де вживаються ці слова
- Створення кросвордів або ребусів з цими словами для кращого запам’ятовування
Такий підхід допоможе краще зрозуміти мовні особливості твору та історичний контекст описаних подій.
V
Як би ви потрактували сон? Із чим пов’язані події, які наснилися Захарові Беркуту?
Сон Захара Беркута можна потрактувати як пророчий. Події, які йому наснилися, пов’язані з майбутніми випробуваннями для тухольської громади:
- Святковий настрій на початку сну символізує спокійне життя громади до нападу монголів.
- Нова, гаряча молитва Захара відображає його роль лідера в час небезпеки.
- Чорні хмари, громи і блискавки символізують наближення ворога і майбутні битви.
- Падіння святого каменя на Захара може символізувати важкий тягар відповідальності, який ляже на його плечі, або особисту жертву, яку йому доведеться принести.
Чому саме така реакція старого Беркута на погані звістки?
Реакція Захара Беркута на погані звістки демонструє його мудрість і силу духу:
“От і сповнився мій сон! В обороні свого села поляг мій Максим. Так воно й треба. Раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождому лучається. Не сумувати мені за ним, але радуватись його долею.”
Захар намагається знайти сенс у трагедії і надихнути інших своїм прикладом стійкості.
Чи можна стверджувати, що Захар Беркут володів ораторськими здібностями? Якими словами він переконує й водночас підбадьорює жителів громади? Чому важливо вміти добре володіти словом, уміти переконувати?
Можна стверджувати, що Захар Беркут володів ораторськими здібностями. Ось як він переконує і підбадьорює громаду:
“Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!”
Цими словами він надихає людей на активну боротьбу, а не просто оборону.
Важливість уміння володіти словом полягає в тому, що це дозволяє:
- Об’єднувати людей навколо спільної мети.
- Вселяти віру і надію в складних ситуаціях.
- Мотивувати на рішучі дії.
- Формувати спільне бачення і стратегію.
Виразно процитуйте, із якою метою Мирослава прибула до тухольці
Щодо мети прибуття Мирослави, ось пряма цитата з тексту:
“Здорові були, чесна громадо, — сказала вона, злегка паленіючи. — Я спішила звістити вас, що монголи надходять, перед вечером будуть тут, то щоб ви приготовилися, як їх приняти.”
Цим вчинком Мирослава демонструє свою відданість тухольцям та готовність допомогти їм у боротьбі проти загарбників, незважаючи на зраду свого батька.
Як Мирославі вдалося переконати Захара Беркута й тухольців? Яку пораду від Максима передає громаді дівчина?
Мирославі вдалося переконати Захара Беркута й тухольців, розповівши про план Максима та передавши його пораду:
“Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити і вирубати до остатнього, а коли ні, то виморити голодом. Треба тілько поробити засіки в вивозі при водопаді і повиносити з села все добро громадське, все збіжжя, весь хліб, усю худобу, а потім замкнути їх тут зо всіх боків. «Тут, — казав Максим, — побідите їх, або ніде інде!»”
Від чого Максим зомлів? Чому Тугар Вовк злякався?
Максим зомлів, побачивши, як горить його рідна Тухля. Тугар Вовк злякався, побачивши Максима “в такім страшнім і оплаканім стані”.
Що запропонував Максимові боярин? Чому хлопець категорично не повівся на таку угоду?
Боярин запропонував Максимові свободу в обмін на зраду свого народу і допомогу монголам. Максим категорично відмовився: “Життя в неволі нічого не варте, — відказав Максим, — краща смерть!”
Які радісні звістки повідомляє полоненому Мирослава? Зацитуйте їх
Мирослава повідомила Максимові радісні звістки: “Сотні сокир цюкають у лісі — хвиля ще, а сотні огнищ запалають довкола долини, а при кождім огнищу робити будуть ваші майстри машини, котрими можна буде кидати каміння аж до середини монгольського табору.”
“Заким іще сонічко вийде з-за Зелеменя, п’ятдесят таких машин буде кидати каміння на голови монголів.”
Чому план Мирослави щодо батька й коханого не спрацював? Якими були відповіді чоловіків? Чим вони різняться?
План Мирослави не спрацював, бо і батько, і коханий відмовилися. Максим не погодився тікати, залишивши своїх побратимів: “Ні, Мирославо, не говори мені про се! Я не втечу відси, хоч би й міг. Я присягав своїм товаришам, що не покину їх в небезпеці, — і не покину”. Тугар Вовк також відмовився від плану доньки, сказавши: “Ну, то чорт його бери!”
Відповіді чоловіків різняться мотивацією: Максим керується почуттям обов’язку та вірності, а Тугар Вовк - егоїстичними міркуваннями та гнівом.
12. Якою зображує автор Мирославу? Чи імпонує вам ця дівчина? Чим саме?
На основі тексту повісті можна охарактеризувати Мирославу наступним чином:
- Смілива і рішуча. Вона не боїться їхати в монгольський табір, щоб врятувати Максима і попередити тухольців.
- Розумна і кмітлива. Мирослава придумує план порятунку Тухлі від монголів, вчить тухольців будувати метальні машини.
- Вірна і віддана. Вона готова ризикувати життям заради коханого Максима і тухольської громади.
- Чесна і принципова. Мирослава відкрито виступає проти зради свого батька і стає на бік тухольців.
- Сильна духом. Вона здатна робити складний вибір між обов’язком перед батьком і своїми переконаннями.
Така героїня, безумовно, викликає захоплення своєю мужністю, відданістю та силою характеру. Особливо імпонує її здатність відстоювати свої принципи навіть всупереч волі батька, а також готовність боротися за свободу і щастя не лише своє, але й усієї громади.
13. Поміркуйте, яка роль сну Захара Беркута на початку частини VI повісті?
Щодо ролі сну Захара Беркута на початку VI частини, він виконує кілька функцій:
- Передвіщає майбутні драматичні події.
- Створює атмосферу тривоги і напруження.
- Символічно відображає майбутню боротьбу тухольців з монголами.
- Підкреслює духовний зв’язок Захара з громадою і його роль духовного лідера.
Цей сон готує читача до подальших драматичних подій і підкреслює важливість майбутньої битви для долі всієї громади.
14. Як Мирославі вдалося переконати Захара Беркута у своїх чистих намірах? Що саме змусило Захара Беркута повірити доньці ворога?
Мирославі вдалося переконати Захара Беркута у своїх чистих намірах завдяки:
- Повідомленню, що Максим живий
- Передачі важливої поради від Максима щодо стратегії боротьби з монголами
- Щирості та відвертості у розмові
- Готовності ризикувати власним життям заради порятунку тухольців
Захар Беркут повірив Мирославі, бо:
- Впізнав у її словах “смілий дух” свого сина
- Побачив її відданість справі захисту Тухлі
- Оцінив її сміливість і рішучість
15. Чи мав Захар Беркут рацію, коли на раді наполягав, що ворога треба розбити вщент? Чому ви так вважаєте?
Захар Беркут мав рацію, наполягаючи на повному розгромі ворога, тому що:
- Це була єдина можливість назавжди позбутися загрози з боку монголів
- Часткова перемога могла призвести до нових нападів у майбутньому
- Повний розгром мав би сильніший психологічний ефект на інші ворожі сили
16. Як ви ставитеся до вчинків Тугара Вовка? Чому Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником?
Вчинки Тугара Вовка можна оцінити як зрадницькі та егоїстичні. Він зрадив:
- Своїх співвітчизників, ставши на бік монголів
- Тухольську громаду, яка прийняла його
- Власні лицарські принципи заради особистої вигоди
Бурунда-бегадир назвав його “подвійним зрадником”, бо Тугар Вовк:
- Зрадив спочатку русичів, перейшовши на бік монголів
- А потім, на думку Бурунди, зрадив і монголів, завівши їх у пастку в Тухольській долині
17. Чи є надія, що Тугар Вовк зміниться?
Надія на те, що Тугар Вовк зміниться, дуже мала, оскільки:
- Він неодноразово демонстрував готовність зраджувати заради власної вигоди
- Навіть усвідомлюючи свої помилки, він не виявляє бажання їх виправити
- Його амбіції та гординя переважають над моральними принципами
Проте, остаточний вибір Тугара Вовка ще не зроблено, і теоретично можливість його зміни все ще існує, особливо під впливом дій його доньки Мирослави.
18. Як ви оцінюєте вчинок Мирослави, яка проникла в табір монголів і окрім доброї вісті, запропонувала Максимові план втечі з полону?
Вчинок Мирослави, яка проникла в табір монголів, можна оцінити як надзвичайно сміливий і благородний. Вона ризикувала власним життям, щоб:
- Передати важливу інформацію Максиму та підбадьорити його
- Запропонувати план втечі, намагаючись врятувати коханого
- Допомогти тухольцям у боротьбі з монголами
Це демонструє її відвагу, кмітливість та відданість як Максиму, так і своєму народу.
19. Чому Максим не захотів перевдягатися в одяг Мирослави і втечею врятувати своє життя?
Максим відмовився від плану втечі з кількох причин:
- Почуття обов’язку перед своїми побратимами-полоненими
- Небажання наражати Мирославу на небезпеку
- Віра в те, що він може бути кориснішим для тухольців, залишаючись у таборі монголів
Це показує його благородство, самопожертву та стратегічне мислення.
20. Обґрунтуйте слова полоненого Максима, сказані Тугарові Вовку: «Що моє життя! Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть».
Слова Максима про те, що неволя гірша за смерть, можна обґрунтувати так:
- Втрата свободи для вільнолюбної людини - найтяжче випробування
- У неволі людина втрачає гідність і можливість розпоряджатися своїм життям
- Фізичні та моральні страждання в полоні можуть бути нестерпними
Ці слова демонструють силу духу Максима та його готовність померти за свої переконання.
21. Об’єднавшись у групи (3–4 учні), підготуйтеся до виразного читання за ролями найцікавішого для вас уривка VІ частини повісті й візьміть участь у конкурсі на найкращого читця. Чому план Мирослави щодо батька й коханого не спрацював? Якими були відповіді чоловіків? Чим вони різняться?
План Мирослави не спрацював через різні мотивації персонажів:
- Максим відмовився через почуття обов’язку та бажання допомогти своїм людям
- Тугар Вовк відмовився через егоїзм та небажання ризикувати своїм становищем у монголів
Відповіді різняться тим, що Максим керується високими моральними принципами, а Тугар Вовк - лише власними інтересами.
22. Об’єднайтеся в групи і виконайте одне із завдань на вибір. За допомогою улюбленої комп’ютерного додатка спробуйте: а) відтворити момент появи Мирослави серед тухольців (зобразити її одяг, поставу тощо); б) зобразити сучасного Захара Беркута; в) схематично чи у вигляді колажу відобразити історію, культуру й побут того часу
Це дуже цікаве і творче завдання, яке дозволяє по-новому осмислити образи та історичний контекст повісті “Захар Беркут”. Ось кілька ідей та рекомендацій для виконання кожного з варіантів:
а) Відтворення появи Мирослави серед тухольців:
- Зосередьтесь на описі Мирослави з тексту: “гарна дівчина”, “стрімка тополя серед коренастих дубів”.
- Одяг має відповідати історичній епосі: довга сукня, можливо, з вишивкою, плащ або накидка.
- Покажіть її на коні, оскільки вона прибула верхи.
- Відобразіть реакцію тухольців - здивування і захоплення.
- Фон - гірське село Тухля з дерев’яними будинками.
б) Зображення сучасного Захара Беркута:
- Збережіть ключові риси: мудрий погляд, сива борода, поважна постава.
- Одягніть його в сучасний діловий костюм, можливо, з елементами традиційного українського одягу.
- Додайте сучасні атрибути лідера громади - планшет або смартфон.
- Фоном може бути сучасне село або невелике місто з елементами старовинної архітектури.
в) Колаж історії, культури й побуту того часу:
- Включіть зображення дерев’яних будинків, церков.
- Додайте предмети побуту: глиняний посуд, дерев’яні меблі, ткацький верстат.
- Зобразіть зброю того часу: мечі, луки, щити.
- Покажіть традиційний одяг різних верств населення.
- Додайте елементи природи Карпат: гори, ліси, річки.
- Включіть символи влади: княжа корона, боярські відзнаки.
Для створення цих зображень можна використовувати графічні редактори (як-от Photoshop, GIMP), програми для створення колажів, або навіть ШІ-генератори зображень, якщо вони доступні. Головне - проявити креативність та уважність до деталей, описаних у повісті.
VІІ
Чому в життєвих ситуаціях варто розуміти, коли прислухатися до розуму, а коли — до серця? Як ти оцінюєш рішення Захара Беркута?
У життєвих ситуаціях важливо знаходити баланс між розумом і серцем. Захар Беркут приймає мудре рішення, керуючись і розумом (стратегічне мислення), і серцем (турбота про громаду).
Як ви вважаєте, із якою метою вступає Максим у діалог із Тугаром Вовком і розповідає йому про вихід з котловини? Чи повірили ви в зраду Максима? Відповідь обґрунтуйте. Із якою метою Максим вдає зрадника?
Максим вступає в діалог з Тугаром Вовком і вдає зрадника з метою обману монголів. Він хоче ввести їх в оману щодо справжніх планів тухольців. Це не справжня зрада, а хитрий тактичний хід.
Чи вдалося Максимові обдурити монголів? Які риси характеру Макима виявляються в цьому епізоді?
Максимові вдається обдурити монголів, що демонструє його кмітливість, сміливість та самопожертву заради громади. Він ризикує життям, але не зраджує своїх принципів.
Чому Тугар Вовк хоче смерті? За чим жалкує?
Тугар Вовк хоче смерті, бо усвідомлює свої помилки і зраду. Він жалкує про втрачені можливості та про те, що не зміг стати гідним батьком для Мирослави.
У чому мудрість Максима? Як ви розумієте виокремлені слова? Чи погоджуєтесь ви з Максимом Беркутом?
Мудрість Максима полягає в його здатності бачити далі особистих інтересів, думати про благо громади. Його слова про те, що “чоловік не може бути зрадником тому, до кого не належав ніколи” підкреслюють важливість вірності своїм принципам та громаді.
Максим демонструє глибоке розуміння людської природи та суспільних відносин, що є ознакою справжньої мудрості. Його позиція заслуговує на повагу, оскільки базується на високих моральних принципах та відданості своєму народу.
ІХ
Порівняйте поведінку Бурунди-бегадира та його війська під час потопу, використавши цитати з тексту.
Бурунда-бегадир зберігав відносний спокій і намагався керувати ситуацією, в той час як його військо впало у відчай і паніку. Це видно з наступних цитат:
Про Бурунду: “Бурунда від першої хвилі, коли побачив затоплення долини, стояв мов остовпілий на своїм підвищенню… Він безперестанку давав накази, розсилав гінців, штовхав і проклинав вояків…”
Про військо: “Вояки, що стояли на березі, розбіглися мов божевільні… Крик, розпука, замішання, прокляття…”
Як характеризує Бурунду така його репліка: «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!»? Який художній прийом використав Іван Франко в наведеному реченні? Із якою метою?
Репліка Бурунди “І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!” характеризує його як воїна, для якого важлива героїчна смерть у бою. Він не може змиритися з безславною загибеллю.
Іван Франко використав тут художній прийом порівняння (“мов коти, кинені в ставок”), щоб підкреслити безпорадність і принизливість ситуації для воїнів.
Як Захар Беркут пояснив свій вибір щодо можливості врятувати сина в обмін на життя Бурунди-бегадира, Тугара Вовка та залишків монгольської сили? Чи по-батьківськи, на вашу думку, він учинив?
Захар Беркут пояснив свій вибір не рятувати сина наступним чином:“Дорогі діти! Важке слово ваше, і важкий мій вибір! Але я думаю, що в такій важній хвилі чоловік повинен… робити те, що є користю всіх… Тут нема вибору, діти: мусимо всі погибати, щоб не погибла наша свобода!”
Це рішення можна вважати не по-батьківськи з емоційної точки зору, але дуже мудрим і самовідданим з точки зору лідера громади. Захар ставить інтереси всього народу вище особистих.
Як ви вважаєте, чому зрадник Тугар Вовк останньої миті вирішив урятувати Максима?
Тугар Вовк вирішив врятувати Максима в останню мить, ймовірно, через усвідомлення своїх помилок та бажання хоч якось спокутувати свою провину. Це також може бути проявом його батьківських почуттів - він рятує коханого своєї доньки, розуміючи, що це зробить її щасливою.
23. Чи погоджуєтеся ви зі словами українського письменника? З якими почуттями читали повість ви? Чому? Знайдіть і прочитайте слова Захара Беркута, які є провідною думкою (ідеєю) повісті.
Провідна думка (ідея) повісті виражена у словах Захара Беркута: “Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.”
24. Ще раз прочитайте віщування Захара Беркута наприкінці повісті. Знайдіть у відповідній літературі чи в інтернеті історичні факти, які підтверджують передбачення головного героя.
Віщування Захара Беркута наприкінці повісті дійсно виявилося пророчим і знайшло підтвердження в подальшій історії України. Розглянемо основні аспекти його передбачення та відповідні історичні факти:
Занепад громадського устрою
Захар Беркут передбачив, що давнє громадство буде забуте. Це справді сталося - вільні громади поступово занепали під тиском феодального ладу та князівської влади
Міжусобиці та ослаблення держави
Старий ватажок говорив про “великі злигодні”, які пройдуть над руською землею. Історія підтверджує, що після монгольської навали Русь потерпала від князівських міжусобиць, які ослаблювали державу
Іноземне панування
Беркут передбачав, що Русь потрапить під владу чужинців. Це збулося - українські землі опинилися під владою Литви, Польщі, а згодом Російської та Австро-Угорської імперій.
Відродження громадського духу
Найважливіше, Захар вірив у майбутнє відродження громадського устрою та вільного духу народу. Ця віра знайшла втілення у козацькій добі, національно-визвольних рухах та здобутті Україною незалежності.
Таким чином, віщування Захара Беркута виявилося напрочуд точним у передбаченні основних віх української історії. Його слова про циклічність історії та неминуче відродження вільного духу народу залишаються актуальними й сьогодні.
25. Визначте тему й ідею твору «Захар Беркут». Поясніть, як ви розумієте основну думку твору — «Сила народу в єдності». Чи актуальна вона нині?
Тема твору - боротьба карпатських громад проти монгольської навали у XIII столітті.
Ідея твору - сила народу в єдності, важливість громадського устрою та взаємодопомоги для захисту своєї свободи і землі.
Основна думка “Сила народу в єдності” залишається надзвичайно актуальною і в наш час. Вона підкреслює важливість:
- Згуртованості суспільства перед зовнішніми загрозами
- Взаємодопомоги та підтримки між людьми
- Відстоювання спільних інтересів громади
- Збереження національної ідентичності та традицій
26. Дайте назву кожній частині твору одним словом або словосполученням. Запишіть план у зошит. Чому, на вашу думку, Іван Франко саме так назвав свій твір? Знайдіть і прочитайте слова Захара Беркута, які є провідною думкою (ідеєю) повісті. Виразно й емоційно перечитайте віщування Захара Беркута перед смертю. Зверніть увагу на мовні особливості цієї промови: частотність уживання сполучників і питальних та окличних речень, старослов’янізмів («грядущий»), фразеологізмів («всі за одного, а один за всіх»; «відчужиться брат від брата») тощо. Якого ефекту досягає автор, використовуючи ці мовні засоби?
Назви частин твору можуть бути такими:
- «Тухля»
- «Зрада»
- «Боротьба»
- «Єдність»
- «Перемога»
Провідна думка (ідея) повісті “Захар Беркут” виражена в словах головного героя:“Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.”Ця цитата відображає ключові ідеї твору:
- Важливість єдності та згуртованості громади
- Необхідність взаємодопомоги та підтримки
- Сила народу в його єдності
- Важливість збереження громадського устрою та традицій
У своєму останньому зверненні Захар Беркут використовує:
- Старослов’янізми (“грядущий”)
- Фразеологізми (“всі за одного, а один за всіх”, “відчужиться брат від брата”)
- Питальні та окличні речення
- Часте вживання сполучників
Використання цих мовних засобів створює ефект:
- Урочистості та піднесеності мови
- Емоційності та експресивності висловлювання
- Зв’язку з традиціями та історією
- Підкреслення важливості сказаного
Такий стиль мовлення підсилює вплив слів Захара Беркута на слухачів і читачів, надаючи його промові особливої ваги та значущості.
27. Розгляньте мем, який можна побачити в соцмережах. Чи доречним й актуальним є запитання Івана Франка? Відповідь обґрунтуйте.
Запитання Івана Франка “Чи не настала доба, про яку говорив Захар Беркут?” є дуже доречним і актуальним з кількох причин:
- Ідея єдності народу перед зовнішньою загрозою, яку проповідував Захар Беркут, залишається надзвичайно важливою для України і сьогодні. В умовах сучасних викликів національна єдність є ключовим фактором збереження державності.
- Проблема зради національних інтересів заради особистої вигоди, яка піднімається у творі через образ Тугара Вовка, на жаль, не втратила своєї актуальності. Це питання й досі турбує українське суспільство.
- Ідея сили громади та важливості збереження традицій, яку відстоює Захар Беркут, є важливою для розбудови сучасного громадянського суспільства в Україні. Активна участь громадян у житті країни - запорука її успішного розвитку.
- Екологічні мотиви твору (гармонійне співіснування людини з природою) набувають особливої ваги в контексті сучасних екологічних викликів та необхідності збереження довкілля.
- Проблема вибору між особистим і суспільним, яка постає перед героями твору, залишається актуальною для кожного покоління українців.
- Ідея боротьби за свободу і незалежність, яку втілюють тухольці, резонує з сучасними прагненнями українського народу.
Отже, запитання Франка спонукає читачів замислитися над зв’язком між минулим і сучасністю, між історичними подіями та сьогоденням. Це допомагає краще зрозуміти актуальність ідей, висловлених у творі, та їх значення для сучасної України.
28. «Що? Де? Коли?» Дайте відповідь на запитання, продовжуючи речення: «Іван Франко описав події, які …»
Іван Франко описав події, які відбувалися в Карпатах у 1241 році під час монгольської навали на Русь.
29. Які дві сюжетні лінії можна виокремити у творі? Зобразіть їх схематично.
У творі можна виокремити дві основні сюжетні лінії:
- Боротьба тухольської громади проти монгольських загарбників.
- Кохання Максима Беркута і Мирослави.
30. Доведіть цитатами з тексту, що такою людиною, як Захар Беркут, варто захоплюватися та шанувати її.
Цитати, що характеризують Захара Беркута як людину, якою варто захоплюватися:
“Життя лиш доти має вартість, — говорив він частенько, — доки чоловік може помагати іншим.”
“Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади.”
“Громада — то був його світ, то була ціль його життя…”
Ці цитати показують мудрість, самовідданість та турботу Захара Беркута про громаду, що робить його гідним захоплення та поваги.
31. Пригадайте й перекажіть епізод, де виявилася Мирославина мудрість у веденні бойових дій. Які ще епізоди свідчать про меткий розум дівчини?
Мирославина мудрість у веденні бойових дій виявилася в епізоді, коли вона запропонувала використати метальні машини проти монголів. Вона сказала Максиму: “Сотні сокир цюкають у лісі — хвиля ще, а сотні огнищ запалають довкола долини, а при кождім огнищу робити будуть ваші майстри машини, котрими можна буде кидати каміння аж до середини монгольського табору.”
Інші епізоди, що свідчать про меткий розум Мирослави:
- Її рішення попередити тухольців про наближення монголів
- План порятунку Максима з полону
- Здатність швидко оцінювати ситуацію і приймати рішення в критичні моменти
32. Чи правильно вчинила Мирослава щодо батька? Чи мала донька право на такі рішення?
Щодо вчинку Мирослави стосовно батька, це складне етичне питання. З одного боку, вона зрадила батька, але з іншого - вона діяла в інтересах свого народу і коханого. Її рішення можна вважати морально виправданим, враховуючи зраду її батька.
33. У чому насправді полягав план Максима Беркута? Доведіть, що Максим — кмітливий.
План Максима Беркута полягав у тому, щоб заманити монголів у тухольську долину і там їх оточити. Його кмітливість виявляється в тому, що він зумів передати цей план через Мирославу, перебуваючи в полоні.
34. Проаналізуйте подану таблицю і дайте відповідь на запитання «Чи вдалося героям зробити свій життєвий вибір?»
На основі наданої таблиці та контексту повісті “Захар Беркут”, можна зробити наступні висновки щодо життєвого вибору героїв:
- Мирослава: Їй вдалося зробити свій вибір. Вона обрала кохання до Максима та повагу до тухольської громади, незважаючи на свою любов до батька. Це був складний, але морально правильний вибір.
- Максим: Він також зробив свій вибір, обравши вірність своєму народу та громаді, навіть перед загрозою смерті. Відмовившись від пропозиції Тугара Вовка про зраду, він показав силу свого характеру.
- Тугар Вовк: Його вибір був на користь влади та слави, що призвело до зради свого народу. Хоча він і мав моменти сумніву, але не зміг подолати свою амбітність та егоїзм.
- Захар Беркут: Зробив, мабуть, найважчий вибір з усіх - між життям сина та життям багатьох людей. Обравши благо громади, він показав найвищий рівень самопожертви та відданості своїм принципам.
Отже, можна сказати, що всім героям вдалося зробити свій життєвий вибір, хоча наслідки цих виборів були різними. Мирослава, Максим і Захар Беркут обрали шлях честі та відданості своєму народу, в той час як Тугар Вовк обрав особисту вигоду.Ці вибори героїв відображають основну ідею твору про силу єдності громади та важливість відданості своєму народу перед особистими інтересами.
35. Хто з героїв твору є явним лідером? Чому ти так уважаєш?
Головним лідером у творі є Захар Беркут. Це підтверджується наступними фактами:
- Він є найстаршим і наймудрішим членом громади
- Його поради і рішення мають велику вагу для всіх тухольців
- Він здатний об’єднувати людей і надихати їх на боротьбу
- Захар Беркут демонструє стратегічне мислення і далекоглядність у плануванні оборони від монголів
Таким чином, Захар Беркут виступає як природний лідер, який своєю мудрістю і досвідом веде громаду у важкі часи.
36. Укладіть записник порад лідера, скориставшись цитатами з твору.
Записник порад лідера від Захара Беркута:
- “Громада — то був його світ, то була ціль його життя”. Справжній лідер повинен жити інтересами громади і присвятити себе служінню людям.
- “Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим”. Лідер має приносити користь своїй громаді, інакше його життя втрачає сенс.
- “Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас”. Лідер мусить згуртовувати людей, плекати єдність і взаємопідтримку в громаді.
- “Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю”. Не зброя і хитрощі, а злагода і міцний громадський лад - ось що робить громаду непереможною. Лідер має дбати про це.
- “Віддавна Захар Беркут прийшов був до того твердого переконання, що як чоловік сам один серед громади слабий і безрадний, так і одна громада слаба, і що тільки спільне порозуміння і спільне ділання многих сусідніх громад може надати їм силу”. Лідер повинен розуміти, що згуртованість потрібна не лише всередині громади, а й між сусідніми громадами. Тільки у співпраці можна досягти справжньої могутності.
38. Перейдіть за QR-кодом або покликанням, що подані на с. 50, і дізнайтеся більше про митця, зокрема й у проєкті «Франко від А до Я». Запишіть три найцікавіші, на ваш погляд, факти з життя Івана Франка. Відобразіть злети і падіння (успіхи й невдачі) письменника у вигліді графіка чи діаграми.
На основі інформації про Івана Франка можна виділити такі ключові події для відображення злетів і падінь у його житті:
Злети:
- 1875 - вступ до Львівського університету
- 1876 - перша поетична збірка “Баляди і розкази”
- 1893 - захист докторської дисертації у Віденському університеті
- 1908 - 25-річний ювілей літературної діяльності, широке визнання
Падіння:
- 1877 - перший арешт і ув’язнення
- 1880 - другий арешт
- 1886 - третій арешт
- 1897 - невдала спроба отримати посаду у Львівському університеті
Для візуалізації цієї інформації можна створити графік, де по горизонтальній осі будуть роки, а по вертикальній - умовний рівень успіху/невдачі. Злети будуть позначені точками вгору від середньої лінії, а падіння - точками вниз. З’єднавши ці точки, отримаємо наочне зображення життєвого шляху Івана Франка з його успіхами та труднощами.
Такий графік допоможе краще зрозуміти складний життєвий шлях письменника, побачити, як він долав труднощі і досягав нових вершин у своїй творчості та громадській діяльності.