Григір Тютюнник. Климко - Калинич

• Зміст ГДЗ Укр література 7 клас Калинич 2024

Пригадайте, кого називають шістдесятниками. Чому саме так? Хто, з відомих вам письменників, теж був / була шістдесятником / шістдесятницею ?

Шістдесятники - це покоління української інтелігенції, яке активно проявило себе у 1960-х роках. Їх називають так саме через період їхньої найбільшої активності - 1960-ті роки.

Шістдесятники виступали за відродження української культури, мови та національної свідомості в умовах радянської системи. Вони прагнули творчої свободи та виступали проти догматизму в мистецтві.

Серед відомих письменників-шістдесятників можна назвати:

1. Ліна Костенко
2. Василь Симоненко
3. Іван Драч
4. Микола Вінграновський
5. Дмитро Павличко
6. Василь Стус
7. Євген Сверстюк

Це лише кілька представників цього покоління. Шістдесятники зробили значний внесок у розвиток української літератури, мистецтва та суспільної думки, часто стикаючись з переслідуваннями з боку радянської влади за свою творчість та громадянську позицію.

КЛИМКО

РОЗДІЛ І

Використовуючи опис діжурки, розкажіть про стиль життя Климка та його дядька.

Діжурка, яку носив Климко, була дуже старою - їй було сто років. Вона не рвалася, бо зашкарубла від давньої мазути. Її не брали ні дощі, ні сніг, ані сонце. Діжурка пахла паровозом. Уночі вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонці, пахла ще дужче і пекла плечі та спину.

З цього опису можна зробити висновок, що Климко та його дядько Кирило жили дуже скромно і бідно. Дядько працював машиністом паровоза, тому його одяг просяк запахом мазуту. Климко доношував стару діжурку дядька. Вони не мали можливості купувати новий одяг.

Пригадайте визначення художньої деталі.

Художня деталь - це дрібниця, яка підкреслює особливо значущий елемент художнього образу. Художня деталь може бути речовою, портретною, пейзажною, інтер’єрною, психологічною.

За потреби зверніться до словника наприкінці підручника. Чи можна вважати діжурку художньою деталлю? Чому?

Так, діжурку можна вважати художньою деталлю, а саме речовою. Через опис діжурки автор передає важливу інформацію про матеріальний стан та спосіб життя Климка і його дядька. Ця деталь дозволяє читачу краще зрозуміти образи героїв.

Можна виділити такі факти, які свідчать про те, що дядько Кирило дуже любив Климка:

1. Дядько завжди повертався з роботи “усміхнений до Климка”, попри втому.
2. Він приносив Климкові гостинці у своїй залізній скриньці - “пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках”.
3. Дядько цікавився навчанням Климка, перевіряв його зошити й хвалив за успіхи: “O! - дивувався дядько, розгинаючись над столом.”
4. Він брав Климка з собою на станцію, показував йому паровоз і давав настанови: “Ти ж там хазяйнуй, Климе. А вночі спи і не бійся”.

Ці факти демонструють турботу, увагу та любов дядька Кирила до Климка

РОЗДІЛ ІІ

Що вражає в характері Климка?

У характері Климка вражає його доброта, самовідданість, мужність та цілеспрямованість. Попри юний вік, він проявляє неабияку силу духу та відповідальність. Климко турбується про інших людей, готовий жертвувати собою заради них. Особливо вражає його рішучість допомогти Наталі Миколаївні та її немовляті, заради яких він вирушає у небезпечну подорож за сіллю.

Як він зносить труднощі?

Климко стійко і мужньо переносить усі труднощі та випробування. Він не скаржиться, не здається, а наполегливо йде до своєї мети. Навіть коли йому доводиться ночувати просто неба, голодувати, мерзнути, Климко не втрачає надії й продовжує свій шлях. Його витривалість та сила волі викликають захоплення.

А як ви ставитеся до проблем і викликів?

Особиста відповідь учня.

Опишіть, якою ви уявляєте Бочончиху?

Бочончиха постає негативним персонажем - скупою, злою та черствою жінкою. Вона контрастує зі своїм чоловіком, добрим аптекарем на прізвисько дід Бочонок. Бочончиха дає Климкові червиві сухарі на дорогу, що свідчить про її жадібність та байдужість до долі сироти. Можна уявити її худорлявою, з колючим поглядом та постійно незадоволеним виразом обличчя.

Чи здатна таку людину виправити війна? Чому?

Важко сказати однозначно, чи здатна війна виправити таку людину як Бочончиха. З одного боку, екстремальні обставини війни можуть змусити людину переосмислити свої цінності та ставлення до інших. Страждання та втрати здатні пробудити співчуття навіть у черствих душах. Однак, з іншого боку, війна часто загострює негативні риси характеру, посилює егоїзм та жорстокість. Тому ймовірність того, що війна кардинально змінить таку людину як Бочончиха, досить мала. Швидше за все, вона ще більше замкнеться у своєму егоїзмі, намагаючись вижити за будь-яку ціну.

РОЗДІЛ IV

Якою мовою спілкуються поліцаї? Що свідчить про те, що вони зрадники?

З тексту повісті видно, що поліцаї розмовляють українською мовою з використанням російських слів. Вони звертаються один до одного “Стьопа”, використовують вигуки “Хах!”, “Ш-шо?”, “Уююй…”, що характерно для суржику.

Про те, що вони зрадники, свідчать такі факти:

1. Вони служать окупаційній німецькій владі, виконуючи каральні функції проти свого народу.
2. Беруть участь в облавах на мирних жителів.
3. Жорстоко поводяться з людьми - б’ють беззахисного інваліда-шевця, намагаються схопити молоду дівчину.
4. Зневажливо ставляться до співвітчизників, називаючи їх “старцями”.

Чи є такі люди зараз, у часи російсько-української війни? Чому, на вашу думку?

На жаль, і в сучасній російсько-українській війні є колаборанти та зрадники. Вони співпрацюють з окупаційною російською владою на захоплених територіях, допомагають ворогу, видають українських патріотів.Причини колабораціонізму можуть бути різні:

1. Ідеологічні переконання - проросійські погляди, ностальгія за СРСР.
2. Матеріальна вигода - бажання збагатитися користуючись з співпраці з окупантами.
3. Страх за своє життя та безпеку близьких.
4. Відсутність патріотизму та національної свідомості.
5. Психологічна схильність до пристосуванства.

Проте більшість українців демонструють стійкість та відданість своїй країні навіть в умовах окупації. Зрадники становлять меншість, але своїми діями завдають значної шкоди Україні та її народу.

Відповіді на запитання (сторінка 172)

1. Назвіть художні деталі в повісті. Про що вони розповідають?

Основні художні деталі в повісті “Климко”:

1. Діжурка дядька Кирила - символізує бідність, але також турботу дядька про Климка. Розповідає про важке життя героїв.
2. Залізна скринька дядька - символ його роботи машиністом, а також гостинців для Климка. Показує любов дядька до хлопчика.
3. Чорнобривці дівчини на базарі - символ краси й молодості серед жахіть війни.
4. Сіль - символ життя і надії для Климка та інших людей. Заради неї хлопчик вирушає в небезпечну подорож.
5. Тапочки, які дав швець - символ доброти й людяності навіть у важкі часи.

Ці деталі допомагають краще розкрити характери персонажів та атмосферу воєнного часу.

2. Складіть сюжетний ланцюжок за твором.

1. Початок історії: Климко прокидається під скиртою соломи, згадує своє життя з дядьком Кирилом, який був машиністом паровоза. Після смерті дядька Климко залишається сам.
2. Втрата дядька: Дядько Кирило гине під час війни, і Климко залишається сиротою. Він вирішує не йти до тітки Моті, а продовжувати жити самостійно в бараці.
3. Подорож за сіллю: Климко вирушає в небезпечну подорож до Слов’янська, щоб дістати сіль, яку можна обміняти на їжу. Це рішення мотивоване бажанням допомогти Наталі Миколаївні, його колишній вчительці, яка залишилася з немовлям без засобів до існування.
4. Зустрічі та пригоди: Під час подорожі Климко зустрічає різних людей, зокрема солдата-чеха, який дає йому їжу. Він також стикається з труднощами, такими як голод і небезпека від поліцаїв.
5. Допомога та підтримка: Климко отримує допомогу від тітки Марини, яка доглядає за ним, коли він захворів. Вона пропонує йому залишитися з нею, але Климко відмовляється, бо відчуває обов’язок повернутися до Наталі Миколаївни.
6. Смертельне поранення: Після одужання Климко повертається додому з сіллю та харчами. Його подорож завершується трагічно — він стає жертвою випадкової стрілянини, намагаючись допомогти іншому чоловікові.

3. Уявіть Климка й Зульфата сучасними підлітками. Про що були б їхні дописи в соцмережах? Створіть допис Климка чи Зульфата (на вибір) для соцмереж про один із воєнних днів. Доберіть світлину.

Допис Климка:“День 156 війни. Сьогодні знову обстріли. Наш барак дивом уцілів, але сусідній будинок зруйновано. Разом із Зульфатом допомагали розбирати завали й шукати вцілілі речі. Знайшли фото маленької дівчинки - віддали сусідам, вони так зраділи. Ввечері ділилися останніми консервами з тими, хто залишився без даху над головою. Важко, але разом ми сильні. Віримо в перемогу! #СтопВійна #РазомДоПеремоги”[Світлина: чорно-біле фото двох підлітків, які розбирають завали зруйнованого будинку]

5. Упізнайте героя / героїню за цитатою

1. Дядько Кирило
2. Солдат-чех
3. Наталя Миколаївна
4. Дід Бочонок
5. Зульфат
6. Дівчинка з чорнобривцями
7. Швець на базарі
8. Тітка Марина

6. Схарактеризуйте образи, заповнивши таблицю, яку попередньо відтворіть у зошиті.

7. Проаналізуйте композицію повісті. Визначте кульмінацію кожного розділу та всього твору. Чи можна стверджувати, що повість складається з епізодів, кожен із яких має власну кульмінацію? Чому? Думку аргументуйте прикладами.

Повість “Климко” має чітку композицію, яка складається з кількох епізодів, кожен з яких має свою кульмінацію.

• Розділ I: Климко вирушає в небезпечну подорож за сіллю. Кульмінація - рішення Климка йти в Слов’янськ, щоб допомогти Наталі Миколаївні та її дитині.
• Розділ II: Климко зустрічає солдата-чеха. Кульмінація - отримання від солдата пакунка з їжею.
• Розділ III: Климко зустрічає шевця на базарі, який дає йому взуття. Кульмінація - облава на базарі, де Климко допомагає дівчині уникнути полону.
• Розділ IV: Климко зустрічає тітку Марину, яка піклується про нього під час хвороби. Кульмінація - рішення Климка повернутися додому, незважаючи на пропозицію тітки залишитися.
• Розділ V: Климко повертається додому з сіллю. Кульмінація: Климко отримує смертельне поранення, намагаючись допомогти іншому чоловікові.

Кульмінація всього твору - це момент, коли Климка поранили, і він втрачає свідомість, проливаючи сіль, яку так важко здобував.

8. Назвіть проблеми, порушені у повісті. Наведіть приклади.

У повісті “Климко” порушено кілька важливих проблем:

• Війна і її наслідки: Війна приносить страждання, голод і смерть. Климко втрачає дядька, а сам змушений боротися за виживання (наприклад, його подорож за сіллю).
• Сирітство і самотність: Климко залишається сиротою після загибелі дядька і змушений самостійно виживати (його життя в бараці).
• Доброта і людяність: Незважаючи на жорстокість війни, люди проявляють доброту і допомагають один одному (солдат-чех дає Климкові їжу, швець дарує взуття).
• Вірність і дружба: Зульфат залишається вірним другом Климка, підтримує його і допомагає в скрутну хвилину.

9. Сформулюйте тему та ідею твору.

Тема: Виживання дітей під час війни, їх боротьба за життя в умовах голоду і небезпеки.

Ідея: Ідея самопожертви і турботи про інших навіть у найважчі часи. Повість підкреслює значення доброти, чуйності і людяності, які допомагають вистояти перед обличчям війни і її жахів.

10. Об’єднайтеся у шість груп — за кількістю розділів. Напишіть сценарій до свого розділу, розподіліть ролі та зіграйте мінівиставу в класі.

Щоб створити сценарій для кожного розділу повісті “Климко” і підготувати мінівиставу, можна скористатися наступними рекомендаціями:

Розділ I

Сценарій:

• Сцена 1: Климко прокидається під скиртою, згадує дядька Кирила та їхнє життя в бараці.
• Сцена 2: Климко вирішує вирушити в подорож до Слов’янська за сіллю.
• Ролі: Климко, дядько Кирило (в спогадах).

Розділ II

Сценарій:

• Сцена 1: Климко зустрічає солдата-чеха, який дає йому їжу.
• Сцена 2: Климко продовжує свій шлях, згадуючи доброту солдата.
• Ролі: Климко, солдат-чех.

Розділ III

Сценарій:

• Сцена 1: Климко зустрічає Зульфата, який допомагає йому вигнати пацюків з барака.
• Сцена 2: Хлопці обговорюють життя під час війни.
• Ролі: Климко, Зульфат.

Розділ IV

Сценарій:

• Сцена 1: Климко на базарі зустрічає шевця та дівчину з хусткою.
• Сцена 2: Облава на базарі, Климко допомагає дівчині уникнути полону.
• Ролі: Климко, швець, дівчина, поліцаї.

Розділ V

Сценарій:

• Сцена 1: Климко хворіє у тітки Марини, вона піклується про нього.
• Сцена 2: Климко вирішує повернутися додому, тітка Марина намагається його залишити.
• Ролі: Климко, тітка Марина.

Розділ VI

Сценарій:

• Сцена 1: Климко повертається додому, несе сіль.
• Сцена 2: Климко потрапляє під обстріл, його поранено.
• Ролі: Климко, Зульфат, втікач, поліцаї.

Розподіл ролей:

Кожна група обирає актора на роль Климка, а інші учасники виконують ролі другорядних персонажів, відповідно до розділу.

Підготовка:

Кожна група повинна підготувати короткий сценарій для свого розділу, розподілити ролі та репетирувати сцену, щоб зіграти її в класі. Це допоможе краще зрозуміти характери персонажів і події повісті.

11. Продовжте повість — напишіть розв’язку твору та зачитайте її.

Климко лежав на землі, відчуваючи, як життя поступово покидає його тіло. Він чув, як Зульфат, його вірний друг, підбіг до нього, але вже не міг відкрити очі чи відповісти на його крики. Свідомість повільно згасала, і перед очима з’явилися образи з минулого: дядько Кирило, який усміхається, Наталя Миколаївна з немовлям на руках, добрий швець, який подарував йому взуття.

Зульфат, побачивши, що Климко поранений, швидко зняв свою сорочку, щоб зупинити кровотечу. Він кричав на допомогу, і незабаром до них підбігли інші люди з висілка. Вони обережно підняли Климка і понесли до найближчого укриття.

Тим часом Наталя Миколаївна, яка залишалася в бараці з дитиною, відчула щось недобре. Вона вийшла на вулицю і побачила, як люди несуть Климка. Її серце стиснулося від болю і страху. Вона підбігла до хлопчика, взяла його за руку і почала молитися, щоб він вижив. Завдяки зусиллям Зульфата і Наталі Миколаївни, Климка вдалося врятувати. Він довго одужував, але завжди відчував підтримку своїх друзів і односельців. Зрештою, війна закінчилася, і життя поступово почало налагоджуватися.

12. Виконайте завдання на вибір. Б. Напишіть есе, довівши або спростувавши думку «У темні часи найкраще видно світлих людей» (Еріх Марія Ремарк, німецький письменник ХХ ст.).

Вислів Еріка Марії Ремарка «У темні часи найкраще видно світлих людей» має глибокий сенс, який вказує на те, що саме в періоди випробувань і труднощів проявляються найкращі якості людської натури. Цю думку можна підтвердити багатьма прикладами з історії, літератури та сучасності.

Перш за все, звернімося до літератури. У повісті Григора Тютюнника «Климко» ми бачимо, як під час війни, коли життя стає надзвичайно важким, герої проявляють свої найкращі риси. Климко, незважаючи на всі труднощі, вирушає в небезпечну подорож, щоб допомогти іншим. Його доброта, самопожертва і рішучість стають очевидними саме в умовах війни, коли навколо панує хаос і небезпека. Це приклад того, як у темні часи світлі люди стають видимими завдяки своїм вчинкам.

Історія також надає нам безліч прикладів. Під час Другої світової війни багато людей ризикували своїм життям, щоб врятувати інших від нацистських переслідувань. Вони діяли з почуття обов’язку, людяності та співчуття. Їхні героїчні вчинки стали символами світла в темряві війни.

Сучасність не є винятком. Під час російсько-української війни ми спостерігаємо, як українські громадяни, волонтери та військові проявляють неймовірну мужність і самопожертву. Вони допомагають один одному, підтримують тих, хто втратив дім, і борються за свободу своєї країни. Ці люди є прикладами світла, яке видно навіть у найтемніші часи.

Отже, вислів Ремарка цілком справедливий. У складні періоди, коли життя ставить перед нами серйозні випробування, саме тоді проявляються найкращі риси людей. Вони стають маяками надії і прикладом для наслідування, нагадуючи, що навіть у темряві завжди є місце для світла.