Книгозбірня — місце, де зберігаються книги; бібліотека. Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.
Слово «книгозбірня» безпосередньо пов’язане з авторкою твору, Ганною Черінь. Вона здобула освіту за спеціальністю «бібліотекарка» і понад 20 років працювала в університеті, де завідувала відділом книгообміну з бібліотеками інших держав. Їй вдалося зібрати велику колекцію українських книг, створивши таким чином своєрідний культурний осередок Батьківщини за кордоном.
Пригадай відомості про епістолярний стиль, скориставшись хмарою слів. Чи листуються люди сьогодні? У яких сферах життєдіяльності людини залишилася необхідність писати листи?
Епістолярний стиль пов’язаний зі словом «лист», яке походить від грецького epistole. Це такий жанр, який використовують для підтримання ділових або приватних стосунків на відстані. Люди, звісно, листуються і сьогодні, але для цього частіше використовують електронну пошту, а не паперові листи. Необхідність писати листи, зокрема електронні, залишається важливою в особистому та професійному спілкуванні.
Прочитай фрагменти збірки «Листування» Ганни Черінь. Визнач, про які листи йдеться в тексті.
У тексті йдеться про паперові листи, які Івась писав своєму дідусеві, а згодом і другу Євгену. Також на початку згадуються сучасні електронні листи та правила їх написання. Окрім того, наводяться уривки з листів відомих українських письменників: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Василя Симоненка та Василя Стуса.
Поміркуй, яку роль відіграє листування у твоєму житті.
У моєму житті листування — це переважно спілкування в месенджерах з друзями та рідними. Це швидко і зручно. Але, прочитавши історію Івася, я подумав, що іноді варто написати довшого листа, наприклад, бабусі, яка живе в іншому місті. Так я зможу розповісти більше про свої справи, навчання і захоплення, а не просто обмінятися короткими повідомленнями. Це допомагає зберегти тепліші стосунки з близькими, які далеко.
Чи актуальний саме такий вид листування сьогодні? Як гадаєш, чому люди й сьогодні іноді обирають писати традиційні листи?
Сьогодні такий вид листування, як паперові листи, менш поширений, адже ми частіше користуємося електронною поштою та месенджерами. Проте, я думаю, люди іноді все ж пишуть традиційні листи, тому що це щось особливе. Такий лист приємніше отримувати, бо він показує, що людина витратила свій час і старалася. Це не просто швидке повідомлення, а справжня згадка, яку можна зберегти.
Чому Івасеві важко давалося написання листа? Які він мав сумніви?
Івасеві було важко писати листа, бо він просто не знав, про що розповісти, і вважав, що в його житті не сталося нічого цікавого. Він сумнівався, чи буде дідусеві цікаво читати про його звичайні хлоп’ячі справи: нове доручення в класі, шкільний оркестр чи запуск «змія».
Проаналізуй лист Івася. Чи дотримується він правил написання листів?
Івась намагається дотримуватися правил, яких його навчила мама. Він правильно звертається до дідуся (“Дорогий дідусю!”), ставить знак оклику, розповідає про свої справи, навчання, ігри на подвір’ї та нові обов’язки в школі. Також він не забуває передати вітання і підписатися. Проте він робить багато граматичних помилок, які мамі доводиться виправляти червоним олівцем, після чого лист доводиться переписувати.
Які способи повправлятися у грамотному письмовому мовленні ти можеш використовувати сьогодні?
Щоб повправлятися у грамотному мовленні, можна, як Івась та Євген, більше листуватися. Також корисно уважно читати листи інших і порівнювати правопис зі своїм, а незрозумілі слова перевіряти за словником чи в підручнику. Ще можна просити когось старшого перевіряти написане, як Івась просив маму. Сьогодні для цього ще можна використовувати онлайн-словники та програми для перевірки орфографії.
Чому, на твою думку, важливо підтримувати зв’язок із друзями й рідними, навіть якщо вони далеко?
Підтримувати зв’язок з рідними та друзями на відстані дуже важливо. Це приносить радість і показує, що ти про них пам’ятаєш, як-от лист Івася порадував дідуся. Крім того, листування допомагає відчувати себе частиною чогось більшого. Як сказано у творі, через листи «міцним ланцюгом єднаються молоді українці в цілому світі», і це допомагає зберігати зв’язок зі своїм корінням, де б ти не був.
Відповіді сторінка 62
На основі запропонованої інформації про письменницю Ганну Черінь заповни карту знань в електронному додатку.
Ось інформація для заповнення карти знань про Ганну Черінь на основі наданого тексту:
1. Місце народження: Дитинство та юність провела на Київщині.
2. Батьки: У тексті немає інформації про батьків письменниці.
3. Навчання:
- Вступила на філологічний факультет Київського університету, але навчання перервала війна.
- У Чиказькому університеті отримала диплом магістра з лінгвістики.
- Здобула ще одну освіту за спеціальністю «бібліотекарка».
4. Еміграція:
- Під час Другої світової війни опинилася в німецьких таборах для переміщених осіб
- У 1950 році переїхала до США.
- З 1988 року жила у Флориді.
5. Професія:
- Працювала санітаркою, працівницею книгарні.
- Понад 20 років була завідувачкою відділу книгообміну в університетській бібліотеці
- Поетеса, прозаїкиня, літературна критикиня.
6. Творчість:
- Творчий доробок включає вірші, оповідання, нариси, п’єси, статті, переклади.
- Книги видавалися в США, Україні, Канаді, Аргентині та Німеччині.
7. Мандрівки:
- Дуже любила подорожувати світом.
- Написала книги «Їдьмо зі мною!» та «Їдьмо зі мною знов!» про культуру народів Австралії, Гаваїв, Китаю, Мексики та інших країн.
8. Громадська діяльність:
- Працювала в Українському релігійному й культурному осередку імені Святого Андрія.
- Організовувала заходи на честь видатних українських діячів, державні та релігійні свята.
9. Зв’язок з Україною:
- Усю свою творчість присвятила Україні.
- Зібрала велику колекцію українських книг («україніки»).
- У 1993 році відвідала Київ і була обрана до Національної спілки письменників України.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
1. Виконай тестові завдання за збіркою «Листування» в електронному додатку
- Чому Івась почав писати листи дідусеві?
Хотів удосконалити свою українську.
- Яку «високу посаду» мав Івась у класі?
Відповідальний за черепашку.
- Чому Івась почав листуватися з другом Євгеном?
Листування сподобалось.
- Чому мама хлопчика коригувала листи сина?
Привчала до грамотності письма.
- Чому хлопці називали свою домівку Запорізька Січ, коли залишилися на господарстві самі?
На Січі були одні чоловіки.
- Чого найбільше боявся Івась після смерті дідуся? (Примітка: питання в тесті було продубльоване, відповідь надано згідно з варіантами)
Що не отримає від нього листа.
- Чому авторка назвала збірку «Листування»?
Збірку названо «Листування», бо саме листи єднають українців по всьому світу, слугуючи «міцним ланцюгом» між поколіннями та різними країнами.
- Яке значення має листування для розвитку сюжету оповідання?
Сюжетотвірне.
2. Чому Ганна Черінь назвала збірку «Листування»?
Ганна Черінь назвала збірку «Листування», тому що саме через листи розгортається сюжет, розкриваються характери героїв та їхні стосунки. Все оповідання побудоване навколо того, як Івась вчиться писати листи, спілкується з дідусем, а потім і з другом Євгеном, і як це листування єднає українців у різних частинах світу.
3. Яке значення має листування для розвитку сюжету оповідання?
Листування є основою сюжету. Воно спонукає головного героя до дій, допомагає йому дорослішати, вчитися висловлювати свої думки та підтримувати зв’язок із рідними. Завдяки листам ми дізнаємося про життя Івася та його дідуся, про їхні почуття та зміни, що з ними відбуваються, аж до сумної звістки про смерть дідуся, яка теж передається через спілкування на відстані.
4. Чи може листування допомагати розвивати мовлення адресата й адресанта?
Так, листування може допомагати розвивати мовлення. На прикладі Івася видно, як він, постійно пишучи листи, вдосконалює свою українську мову. Його друг Євген, читаючи листи Івася, також вчиться краще писати, порівнюючи правопис і навіть заглядаючи у словник та підручник.
5. Якою формою листування користуються сьогодні? Чим це відрізняється від традиційних листів?
Сьогодні люди переважно користуються електронною поштою та текстовими повідомленнями. На відміну від традиційних паперових листів, електронні надсилаються миттєво через інтернет. Вони також мають свою структуру: заголовок (тема), основний текст і підпис. Крім того, електронні листи зазвичай коротші.
6. Чи підтримуєш ти зв’язок зі своїми бабусями й дідусями? Що про себе ти їм розповідаєш?
Так, я підтримую зв’язок зі своїми бабусею та дідусем, хоча ми переважно зідзвонюємось або спілкуємось у месенджерах. Я розповідаю їм про свої успіхи в школі, про друзів, про те, які книжки читаю і які фільми дивлюся. Як і Івась, я ділюся з ними своїми маленькими перемогами і планами на канікули.
7. Чи є в тебе друзі, які живуть за кордоном? Як ти з ними спілкуєшся?
Так, у мене є друзі, які живуть в інших країнах. Ми спілкуємося переважно в месенджерах та соціальних мережах, бо це швидко і зручно. Це схоже на те, як Івась листувався з Євгеном, Олександром з Німеччини та дівчатками з Австралії, тільки ми використовуємо сучасні технології, а не паперові листи.
8. Що тобі відомо про еміграцію? Вислови свої міркування про те, чому люди переселяються в інші країни чи на інші континенти.
Еміграція – це коли людина переїжджає жити в іншу країну. З тексту я дізнався, що сама Ганна Черінь була емігранткою: через війну вона опинилася в Німеччині, а потім переїхала до США. Я думаю, люди переселяються з різних причин: через війну, як Ганна Черінь, у пошуках кращої роботи чи освіти, або просто, щоб побачити світ і спробувати жити в іншій культурі.
9. Яким було улюблене заняття Ганни Черінь? А ти любиш подорожувати?
Улюблене заняття Ганни Черінь — подорожі. Вона дуже любила мандрувати світом і навіть написала про це книги, де ділилася враженнями від різних країн, наприклад, Австралії, Китаю, Японії. Я теж люблю подорожувати, навіть якщо це поїздки в сусідні міста України. Це завжди цікаво і допомагає дізнатися щось нове.
10. Чи повинна людина, перебуваючи за кордоном, представляти свою країну? Чому?
Я вважаю, що так, людина повинна представляти свою країну. Ганна Черінь, живучи в США, присвятила всю свою творчість Україні, зібрала велику колекцію українських книг та організовувала культурні заходи. Вона була справжнім представником своєї Батьківщини. Також Івась, листуючись з іншими українцями по світу, створював міцний ланцюг, який їх усіх єднав. Це показує, що, навіть перебуваючи далеко, важливо пам’ятати про своє коріння і гідно представляти свою країну, її культуру та мову.
11. У парі. Обговоріть з однокласниками / однокласницями міста чи країни, де вам вдалося побувати. Поділіться своїми враженнями від побаченого. Якщо бажаєте, складіть фотоколаж подорожі.
Це чудове завдання для роботи з друзями! Можна поділитися найяскравішими спогадами про поїздки та разом створити щось на згадку.
12. Склади інтерактивну карту своїх подорожей Україною. Добери аудіосупровід.
Це дуже творче завдання. Створюючи таку карту, можна не лише згадати свої подорожі, а й дізнатися більше про різні куточки України та підібрати музику, яка асоціюється з кожним місцем.