1. Пригадайте, що ви знаєте про фольклор із початкової школи. Які фольклорні твори ви читали? А які з них вам сподобались найбільше?
Із початкової школи відомо, що фольклор — це усна народна творчість. На відміну від художньої літератури, він є колективним мистецтвом усного слова, тобто створювався багатьма людьми й передавався з вуст у вуста. Я читав(-ла) народні казки, легенди, загадки, прислів’я та скоромовки. Найбільше мені подобаються народні казки, оскільки в них відображена віра в перемогу добра над злом та народна фантазія.
2. Коли виникла усна народна творчість?
Усна народна творчість почала народжуватися й розвиватися в далекій давнині, коли люди ще не вміли читати й писати. Наші давні предки прагнули зрозуміти навколишній світ, явища природи та таємниці людської душі, відображаючи свої спостереження й мрії у фольклорних творах.
3. Поясніть, що таке фольклор. Від яких англійських слів походить це слово?
Фольклор — це колективне мистецтво усного слова, яке часто називають усною народною творчістю. Цей термін походить від двох англійських слів: folk — народ і lore — мудрість. У буквальному перекладі це означає «народна мудрість».
4. Розгляньте схему «Квітка фольклору». Про що вона розповідає? Яких пелюсток не вистачає в цій квітці?
Схема «Квітка фольклору» наочно представляє різні види (жанри) усної народної творчості. Спираючись на текст джерела (с. 11), можна визначити, що в цій «квітці» не вистачає пелюсток із назвами таких жанрів: «приповідки», «дражнилки», «лічилки» та «пісні».
5. Поміркуйте над висловом відомого українського поета ХІХ століття Павла Грабовського про фольклор: «Се — джерело, з якого на здоров’я довго ще будуть пити нащадки». Як ви його розумієте?
Цей вислів підкреслює, що фольклор є життєдайним джерелом народної мудрості. Як чиста вода дає здоров’я тілу, так і духовна спадщина предків збагачує нащадків, передаючи їм моральні цінності, досвід та знання, які допомагають розвивати розум і фантазію майбутніх поколінь.