ОБМІРКОВУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
1. Чи зацікавила вас індійська історія про фарбованого шакала? Якщо так, то чим саме?
Так, ця казка зацікавила мене своїм повчальним змістом та динамічним сюжетом. Вона наочно демонструє, що будь-який обман, навіть найхитріший, рано чи пізно буде викрито, а зовнішні зміни не здатні змінити внутрішню сутність живої істоти.
2. Чому шакал Чандарава вирішив обдурити звірів?
Чандарава вирішив обдурити звірів, бо побачив, що вони не впізнали його в новому вигляді й із жахом кинулися тікати, забачивши його дивовижну синю шию. Він зрозумів, що може використати цей страх, аби врятувати власне життя, забезпечити собі сите існування та здобути необмежену владу.
3. Як він поводився, царюючи в лісі? Підтвердіть свою відповідь цитатами з казки.
Він поводився як самовпевнений і несправедливий правитель. Шакал роздав високі посади сильним хижакам (левові, тигрові, пантері, вовкові), а зі своєю ріднею навіть не захотів розмовляти й наказав вигнати їх усіх до одного. Цитата: «З того часу всі хижаки приносили здобич шакалові, а вже він — своєю царською владою — розподіляв її між своїми підданими».
4. Що стало причиною розправи мешканців лісу над шакалом?
Причиною розправи стало викриття обману. Чандарава видав свою справжню природу, коли почув тужливе виття зграї шакалів. Від великої радості він не втримався і голосно завив у відповідь, після чого звірі миттю збагнули, що перед ними не посланець богів, а звичайний шакал.
5. Поміркуйте, за якими ознаками можна здогадатися, що батьківщина цієї казки — Індія.
Про індійське походження казки свідчать згадки про місцевих богів (Шіва, Брахман), ім’я головного героя (Чандарава), а також перелік тварин, характерних для цієї місцевості (тигри, пантери, шакали). Крім того, у джерелі зазначено, що цей сюжет походить із давньоіндійської збірки «Панчатантра».
6. Сформулюйте тему й ідею казки.
Тема: розповідь про шакала, який випадково пофарбувався в синій колір і за допомогою хитрощів та брехні захопив владу над лісовими мешканцями.
Ідея: засудження нечесності, лицемірства, пихи та зради своїх близьких; утвердження думки про те, що неможливо вічно приховувати свою справжню сутність під фальшивою маскою.
7. Визначте зав’язку, кульмінацію і розв’язку в історії про шакала.
Зав’язка: Шакал Чандарава, рятуючись від міських псів, потрапляє в діжку з синьою фарбою, стає невпізнанним і повертається до лісу.
Кульмінація: Під час ради Чандарава чує виття інших шакалів і, забувши про обережність, виє у відповідь, чим викриває себе.
Розв’язка: Розгнівані звірі наздоганяють ошуканця і роздирають його на дрібні шматки.
8. Порівняйте історію про фарбованого шакала з казкою Івана Франка «Фарбований лис». Чи можна ці казки назвати «схожими й не схожими»? Доведіть свою думку.
Ці казки можна назвати «схожими й не схожими». Вони мають спільний «мандрівний» сюжет: головний герой випадково змінює колір, видає себе за іншу істоту, стає царем і врешті гине через те, що викриває свою природу звуками (співом або виттям). Проте вони відрізняються національним колоритом: у Франка герой — Лис Микита, а в індійській казці — шакал Чандарава. Також казка про шакала є народною, а про Лиса — літературною.
9. Розгляньте ілюстрацію німецько-французької художниці Ані Клаус, подану на с. 26. Як ви думаєте, який епізод казки зображено? Якими словами з твору ви її підписали б?
На ілюстрації зображено момент, коли пофарбований шакал з’являється перед лісовими звірами, а ті з острахом і подивом визнають його своїм володарем. Я б підписав цей епізод словами: «Мене сьогодні створив сам Брахман. “Віднині, помазаний мною на царство, — сказав він, — ти будеш володарем над усіма звірами”».
10. Уявіть таку життєву ситуацію: вам зустрілась людина, яка за своєю поведінкою схожа на шакала Чандараву. Як би ви поводилися з нею? Що порадили б іншим, у чиєму оточенні є така людина?
З такою людиною я поводився б дуже стримано й обережно, не довіряючи її словам та обіцянкам. Іншим я порадив би не захоплюватися зовнішнім виглядом чи гучними заявами такої особи, а оцінювати її виключно за реальними вчинками, адже справжнє обличчя пройдисвіта завжди рано чи пізно виявляється.