ПОМІРКУЙТЕ
Поезія Байрона має бунтівливий характер. Проти чого повставав митець?
Джордж Гордон Байрон у своїй поезії та житті повставав проти соціальної несправедливості, тиранії, деспотизму, колоніального гніту та будь-якого обмеження свободи народів чи окремої особистості. Він рішуче виступав проти фальшивих цінностей і лицемірства англійського аристократичного суспільства, міщанської обмеженості та пасивності людини перед ударами долі.
Французький письменник Андре Моруа сказав, що життя Байрона – це дорога честі і слави. Як його думка співвідноситься з думкою Івана Франка?
Висловлювання Андре Моруа про те, що життя Байрона є дорогою честі та слави, узгоджується з оцінкою Івана Франка, який назвав поета геніальним духовним представником свого часу. Обидва автори підкреслюють, що Байрон не просто декларував романтичні цінності у творах, а й підтверджував їх практичними вчинками — активною політичною діяльністю та особистою участю у визвольній боротьбі європейських народів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. У чому вбачав своє життєве і письменницьке призначення Дж. Байрон?
Джордж Байрон убачав своє життєве та письменницьке призначення у безкомпромісній боротьбі за свободу особистості й цілих народів, а також у протистоянні будь-яким формам суспільного та державного гніту. Свою творчість він сприймав як засіб викриття тиранії та захисту прав знедолених, поєднуючи поетичне слово з реальними діями у визвольних рухах.
2. Як життя і творчість письменника пов’язані з суспільним і політичним життям того часу? Що змусило його покинути батьківщину?
Життя і творчість Байрона були нерозривно пов’язані з суспільно-політичними подіями епохи: поет виступав у Палаті лордів на захист прав робітників, підтримував національно-визвольну боротьбу карбонаріїв в Італії та особисто очолив військовий загін у Греції під час повстання проти османського панування. Покинути батьківщину у 1816 році його змусило відкрите цькування з боку консервативної англійської аристократії через його радикальні політичні погляди, опозиційність та скандальне розлучення.
3. Яку роль відіграв поет у розвитку англійського і світового романтизму?
Байрон став символом світового романтизму та започаткував новий ідейно-естетичний напрям — байронізм. Він створив новий тип літературного персонажа — байронічного героя, який є самотнім, розчарованим у суспільстві бунтарем із сильною волею та пристрасною душею, що вплинуло на розвиток усієї європейської та української літератури XIX століття.
4. Чому Байрона образно називали «Прометеєм XIX ст.»?
Байрона називали «Прометеєм XIX ст.», тому що його життя та творчість стали втіленням тираноборства, бунтарства та самопожертви заради свободи людства. Подібно до античного титана, поет кидав виклик несправедливому устрою, захищав пригноблених і віддав життя у визвольній боротьбі за незалежність Греції.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Укладіть «Коло знань» на тему «Дж. Байрон».
- Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824)
- Становлення та характер:
- Народився в Лондоні в аристократичній родині, дитинство провів у горах Шотландії.
- У 10 років успадкував титул лорда та Ньюстедський маєток.
- Завдяки залізній волі й тренуванням подолав наслідки хвороби, став вправним плавцем і спортсменом.
- Політична діяльність:
- Член Палати лордів, де захищав права простолюду й виступав проти колоніалізму.
- Учасник визвольного руху карбонаріїв в Італії.
- Командир повстанського загону в Греції під час війни за незалежність.
- Літературна творчість:
- Засновник ідейно-естетичної течії «байронізму».
- Творець образу байронічного героя — самотнього бунтаря з палким серцем.
- Автор поеми «Паломництво Чайльд Гарольда», циклу «східних поем» та поеми «Мазепа».
- Становлення та характер:
2. Знайдіть в інтернеті висловлювання Байрона, що стали крилатими. Як вони представляють поета?
Крилаті вислови Джорджа Байрона:
- «Дружба — це кохання без крил».
- «Тисячоліття по цеглині створює державу; одна година може перетворити її на порох».
- «Не заздри на герби й клейноди — своєю гідністю гордись».
- «Хто не любить свою батьківщину, той не може любити взагалі нічого».
- «Ентузіазм — це не що інше, як духовне сп’яніння».
Ці висловлювання представляють Байрона як пристрасного романтика, для якого найбільшими цінностями були особиста гідність, внутрішня свобода та щирість. Вони демонструють його глибокий патріотизм, гострий аналітичний розум та неприйняття лицемірства аристократичного світу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Опишіть, як ліричний герой ставиться до англійського суспільства та його цінностей.
Ліричний герой ставиться до англійського суспільства з презирством, гіркотою та відчуженням. Він називає Англію «пихатою», а її середовище — «краєм лукавства й німоти» та «світом лжі». Світські титули, маєтності та почесті герой вважає кайданами й «вертепним галасом», що гуртують навколо себе лише лицемірів, лакуз і блазнів.
2. Який настрій переважає у вірші? Чи змінюється він протягом твору?
У вірші переважає настрій туги, розчарування, самотності та прагнення свободи. На початку твору домінує світлий ностальгічний сум за дитинством та вільною природою, який далі переростає у драматичне усвідомлення зради друзів, втрати кохання й охолодження серця. У фіналі настрій сягає кульмінації — це пристрасний порив вирватися з задушливого світу в грозове небо, до первісних стихій.
3. Знайдіть у тексті поезії традиційні для поетики романтизму образи.
Традиційними романтичними образами є: дикі гори, похмурі скелі, розбурхані морські хвилі, грізний океан, вільний орел, птах, темрява та грозове небо.
4. Які два світи змальовує поет? Якому світу належить незлобне серце ліричного героя? Чому воно стало крижаним?
Поет змальовує два світи: ідеальний світ вільної природи (гори, скелі, простори) та реальний світ суспільства («ниций світ», «край лукавства й німоти»). Незлобне серце героя належить первісному світу природи і безтурботного дитинства. Воно стало крижаним через жорстоку життєву правду, зраду друзів, лицемірство оточення та втрату ілюзій щодо кохання.
5. Відшукайте в тексті вірша слова, які пов’язані з поняттям «холод». Яку роль вони відіграють у творі?
Слова: «крижаним», «льоду», «охолов». Вони метафорично передають стан душевної спустошеності героя, його відчуження від фальшивого світу та внутрішню втрату здатності відчувати тепло людських взаємин у лицемірному середовищі.
6. Яку роль відіграє природа (гори, океан) у вірші?
Природа постає простором абсолютної духовної свободи, правди й душевного спокою. Вона слугує метафорою повернення людини до самої себе та досягнення гармонії на противагу штучному й задушливому міському суспільству.
7. Які художні засоби використовує автор для розкриття внутрішнього стану героя? Наведіть приклади. Визначте романтичні риси характеру ліричного героя вірша.
- Метафори: «душа, мов птах прип’ятий», «серце стало крижаним», «світ лукавства і облуди», «серцем завжди сирота».
- Епітети: «дитям безжурним», «морях суворих», «Англії пихатій», «грізний океан», «вертепний галас», «пустку дику й хмуру».
- Порівняння: «друзі розійшлись, як дим», «мов голуб до свого кубла».
Романтичні риси героя: неприйняття буденності, відчуженість, самотність, прагнення до безмежної волі, бунтівна вдача та спорідненість із грізними стихіями природи.
8. Які протиставлення використовує автор для посилення емоційного впливу на читачок і читачів?
Автор будує вірш на антитезах:
- Вільний простір дитинства і гір протиставляється «душному світу» та «Англії пихатій»;
- Щирість і незлобне серце протиставляються «світу лукавства і облуди»;
- Внутрішня самотність («серцем завжди сирота») протиставляється гучному натовпу («тлум строкатий блазнів», «між питців веселих»);
- Жива душа героя («птах прип’ятий») протиставляється «крижаному» холоду світських взаємин.
9. Поміркуйте, чи можна образ неформала Гінцеля з роману К. Нестлінґер «Маргаритко, моя квітко» вважати сучасним втіленням байронічного героя. Чи є його життя своєрідною втечею від суспільства у свій світ? І чи є слова Маргарити у другому розділі другої частини цього роману, звернені до нього, пародійно-іронічним розвінчанням спроб наслідувати байронічного героя?
Гінцеля можна частково вважати сучасною підлітковою варіацією байронічного героя, адже він демонструє підкреслену самотність, носить епатажний одяг, має татуювання та відмежовується від світу в пофарбованій у чорний колір кімнаті. Його спосіб життя є втечею від вимог буржуазної родини у власний замкнений простір. Проте слова Маргарити про те, що він лише грається у неформала й завжди матиме гарантований родинний спадок, є пародійно-іронічним розвінчанням його пози, оскільки показують штучність та побутову безпечність такого бунту в сучасних реаліях.
10. А. Порівняйте поезії Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах…» і Тараса Шевченка «Перебендя». Що їх єднає? Б. Знайдіть в інтернеті й послухайте пісню українського поета-романтика М. Петренка «Дивлюсь я на небо». Чим вона суголосна віршеві Дж. Байрона «Хотів би жити знов у горах…»? Чому?
А. Поезії єднає мотив абсолютної самотності творчої особистості серед байдужого або ворожого натовпу, а також знаходження душевного прихистку на лоні природи (гори в Байрона, могили та синє море в Шевченка), де душа може розмовляти з Богом і вільно дихати.
Б. Пісня М. Петренка «Дивлюсь я на небо» суголосна поезії Байрона мотивом крил і птаха як уособлення людської душі, що страждає на землі у статусі сироти та прагне злетіти у височінь неба, щоб назавжди покинути світ печалі й неправди.
1. Що є причиною суму й страждань ліричного героя вірша «Мій дух як ніч…»? До кого він звертається і чому?
Причиною страждань героя є глибока душевна втома, внутрішня зневіра та тягар образ, через які його серце перебуває на межі розпачу. Герой звертається до співця-арфіста, бо тільки чарівна божественна сила музики здатна зцілити спустошену душу, розбудити заснулу надію та викликати рятівні сльози.
2. Чи має герой вірша надію на подолання темряви («ночі») у своїй душі?
Герой має надію на полегшення, яку покладає на силу мистецтва. Бажання заплакати («Молю тебе, заплакать дай») свідчить про те, що серце ще живе і прагне очищення від нестерпних мук.
3. Як ви думаєте, чи здатне мистецтво змінити життя і чи може воно зцілити світ або хоч одну людську душу?
Мистецтво здатне зцілити душу людини, оскільки воно апелює до щирих почуттів, знімає психологічну напругу, допомагає пережити кризові стани та повертає втрачену віру й надію.
4. Чи можна ліричного героя вірша вважати байронічним героєм?
Так, ліричний герой є байронічним героєм, оскільки він переживає стан світової скорботи, має трагічну розчаровану душу, перебуває в полоні пристрастей і бореться з внутрішнім мороком наодинці.
5. Порівняйте біблійну історію про Саула й Давида та її інтерпретацію Байроном. Чому поет відходить від буквального переказу подій? Як він змінює образи?
У Біблії описано реальних історико-релігійних постатей: царя Саула, якого мучив злий дух, та пастуха Давида, який грою на арфі заспокоював царя. Байрон відходить від історичного сюжету й створює романтичний монолог: цар стає уособленням стражденної людської душі на межі відчаю, а співець із арфою — символом вічного й всемогутнього мистецтва.
6. Зіставте настрої ліричних героїв двох прочитаних віршів: «дух похмурий мій» і «мій дух як ніч». Чим ліричні герої схожі, чим відрізняються?
Герої схожі глибоким почуттям душевної самотності, стражданням та відчуттям внутрішнього мороку. Відмінність полягає у спрямуванні пориву: герой вірша «Хотів би жити знов у горах…» шукає порятунку в активній втечі до природи та бунту проти суспільства, а герой поезії «Мій дух як ніч…» переживає тиху, скорботну драму саморуйнування, шукаючи розради у музиці.
7. Як ви вважаєте, який із провідних мотивів творчості Байрона – «світової скорботи» чи «романтичного бунту» (прометеєвого духу непокори) – знайшов художнє втілення у вірші «Мій дух як ніч…»? Наведіть аргументи з тексту.
У вірші втілено мотив «світової скорботи». Аргументами є нагнітання трагічної лексики суму та безсилля: «дух як ніч», «останній час», «серце розпадеться з мук», «тяжких образ», відсутність закликів до зовнішнього опору та прагнення знайти спокій через сльози.
8. Прочитайте в інтернет-бібліотеках переклад Валерії Богуславської («Мій дух згасає…»). Зіставте переклади.
Переклад Володимира Самійленка зосереджений на збереженні класичної мелодійності та передачі контрасту між внутрішнім вогнем страждання і темрявою ночі. Переклад Валерії Богуславської точніше відтворює психологічний стан згасання життєвих сил. Обидва варіанти вдало передають ключову ідею оригіналу — надію на цілющу силу гармонії звуків.
9. Чи можна вважати лірику Дж. Байрона автобіографічною і «щоденником його душі»?
Лірику Байрона можна вважати автобіографічною, оскільки в ній безпосередньо відображено його особисті кризи, розчарування в аристократичному оточенні, конфлікт із суспільством, почуття самотності та палке прагнення до свободи.
10. Яке універсальне послання несуть вірші Байрона для сучасного читача? Чи є вони актуальними сьогодні?
Послання поезії Байрона стверджує необхідність захищати власну людську гідність, не миритися з лицемірством і несправедливістю, зберігати вірність своїм ідеалам та знаходити очищення в красі природи й мистецтва. Ці ідеї залишаються актуальними, оскільки проблеми внутрішньої свободи й протистояння конформізму є вічними.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Схарактеризуйте два світи, протиставлені у творі «Хотів би жити знов у горах…», використавши найяскравіші метафори та епітети вірша. Заповніть цитатами з тексту таблицю «Світ мрій і світ реальний у долі ліричного героя вірша».
| Світ мрій і бажань ліричного героя | Реальний світ |
|---|---|
| «Дитям безжурним», «блукать між скель», «лоно урвищ і горбів», «дитинства дні веселі», «вільно дишуть груди», «незлобним серцем», «в кочівлю сонця та орла» | «В Англії пихатій», «краю лукавства й німоти», «всі титули й кайдани», «лакуз вельможних і рабів», «світі лжі», «ниций світ», «серце стало крижаним», «вертепний галас» |
2. Доберіть до вірша «Мій дух як ніч…» живописні та музичні ілюстрації і створіть відеопоезію. Поясніть свій вибір.
Для відеопоезії дібрано:
- Живопис: картину Ернста Йозефсона «Давид і Саул» (1878) та романтичні пейзажі нічного неба Каспара Давида Фрідріха. Вони відтворюють стан похмурого самозаглиблення й контраст між світлом надії та пітьмою відчаю.
- Музика: повільні арфові чи віолончельні твори (наприклад, фрагменти творів Людвіга ван Бетховена або класичної музики для кельтської арфи у мінорі), що передають напругу та плач змученого серця.
3. Складіть словник символів за прочитаними поезіями Байрона.
| Символ | Значення в художньому світі Дж. Байрона |
|---|---|
| Гори / Скелі | Метафора абсолютної свободи, чистоти, величі духу та повернення до природного стану людини. |
| Океан / Стихія | Уособлення незламної сили, бунту, величі та непідкореності суспільним законам. |
| Птах (прип’ятий) | Символ скутої обов’язками або світськими умовностями душі, що прагне висоти. |
| Ніч | Стан духовної темряви, страждання, світової скорботи та кризи віри. |
| Арфа | Символ цілющої сили мистецтва, спроможної розтопити душевний лід і врятувати від відчаю. |
| Лід / Холод | Символ розчарування, байдужості, відчуженості та втрати живих почуттів. |
| Сльози | Знак чутливості, живого серця та очищення душі через страждання. |
ПОМІРКУЙТЕ
Чому шведський король порівнює Мазепу з Олександром Македонським?
Карл XII порівнює гетьмана з Олександром Македонським, висловлюючи захоплення надзвичайною майстерністю вершника, витривалістю та здатністю володіти конем так само неперевершено, як античний полководець володів своїм легендарним Буцефалом.
Зіставте, як описують стан Мазепи Джордж Байрон і Віктор Гюго в поемі «Мазепа» (1828).
Байрон зображує Мазепу через призму внутрішньої незламності, сили волі та збереження людської гідності навіть у миті найтяжчої агонії. Гюго більше зосереджується на фізичному болі, несамовитості й жаху мук, підкреслюючи образ жертви під владою невблаганної стихії.
Поясніть символіку протистояння сибірського вітру й українського лісу.
«Сибірський вітер» уособлює холодну, руйнівну силу імперського гніту та поневолення, тоді як могутній український праліс із його віковими дубами символізує незламність національного духу, внутрішню міць та здатність народу вистояти перед будь-якою навалою.
Як романтичний пейзаж увиразнює образ Мазепи?
Дикі безкраї степи, бурхливі ріки та похмурі праліси підкреслюють стихійність і велич натури гетьмана. Пейзаж виступає дзеркалом його внутрішніх пристрастей, боротьби та нездоланної волі до життя.
Знайдіть у тексті паралелізм: стан героя – стан природи.
Паралелізм яскраво простежується в епізоді скаженого бігу коня через нічний ліс: напруга бурі, виття вовків і холодний морок довкола повністю відповідають наростанню гарячки, фізичного болю та знемоги у зв’язаного юнака.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Звідки Байрон запозичив сюжет поеми «Мазепа»?
Байрон запозичив сюжет із праці французького просвітника Вольтера «Історія Карла XII».
2. Що привабило письменника в постаті Мазепи?
Байрона привабила постать гетьмана як виняткової особистості у виняткових обставинах — сильного, нескореного ватажка, який навіть після поразки зберіг гідність, мужність і вірність ідеї свободи.
3. Доберіть цитати до характеристики образу Мазепи. Відстежте динаміку розвитку образу. Порівняйте образ Мазепи в юності і старості.
- Характеристика образу:
- «І сам він був, як дуб-титан, / Землі козацької гетьман»;
- «А втім, як бачите, літа / Не вигнули мого хребта, / Не зменшили і не змінили / Відваги, розуму і сили…».
- Динаміка образу:
- В юності: Вродливий, пристрасний, гордий королівський паж («Вродливий красень з мене був», мав «і молодість, і міць»), чиє життя визначалося романтичним коханням до Терези та жагою помсти кривдникам.
- У старості: Досвідчений, загартований воїн і державний діяч, який зберіг ясність розуму, витримку й здатність підтримувати пораненого шведського короля після трагедії під Полтавою.
4. Визначте риси романтичного героя в образі Мазепи. Чи можна Мазепу назвати байронічним героєм? Аргументуйте чому.
Риси романтичного героя: винятковість, бунтарство, трагічна доля, палке кохання, почуття честі та зв’язок зі стихіями. Мазепу можна назвати байронічним героєм, оскільки він є сильною особистістю з таємничим минулим, зазнав вигнання й страшних випробувань, гордо протистоїть ударам долі та залишається внутрішньо непереможеним.
5. Чи можемо ми стверджувати, що в образі Мазепи втілено ментальні риси українця? Чому?
В образі Мазепи втілено базові риси українського характеру: волелюбність, гідність, зв’язок із рідною землею, незламність у лиху годину та щиру гостинність (епізод, де гетьман дбає про коня й ділиться харчами з королем).
6. Чому Байрон називає Мазепу титаном? Чи можна знайти зв’язок із титаном Прометеєм? У чому полягає трагізм образу Мазепи?
Байрон називає Мазепу титаном за його нелюдську стійкість перед фізичними й духовними муками. Зв’язок із Прометеєм полягає в непокірності тиранії та вірності ідеї волі. Трагізм образу зумовлений тим, що наприкінці життя гетьман зазнав краху своєї найголовнішої справи — визволення Батьківщини з-під колоніального гніту.
7. Створіть SWOT-аналіз образу Мазепи: сильні та слабкі сторони, можливості і загрози (небезпеки).
| Сильні сторони (Strengths) | Слабкі сторони (Weaknesses) |
|---|---|
| Мужність, незламність духу, гострий розум, досвідченість, авторитет лідера, вірність обов’язку. | Похилий вік («сімдесятий рік минув»), фізична втома від поранень і поразок, пристрасність, що в юності наражала на небезпеку. |
| Можливості (Opportunities) | Загрози (Threats) |
| Збереження честі та історичної пам’яті, моральна перемога над обставинами, вплив на майбутні покоління. | Політична поразка під Полтавою, втрата державності, переслідування з боку Московії, нерозуміння з боку союзників. |
8. Байрон не вивчав ані автентичних історичних джерел, ані літератури про Україну. Якою він змалював Україну? Проаналізуйте в групах сцени «Опис української природи» та «Мазепа в українській хаті». Чи вдалося поетові передати місцевий колорит українського краю?
Байрон зобразив Україну через призму романтичної уяви як безкрайній, дикий, екзотичний степовий простір, наповнений буйними лісами та табунами вільних коней. В епізоді порятунку в хаті українці змальовані чуйними й милосердними людьми. Поетові вдалося створити яскравий міф про вільну козацьку землю, хоча деталі побуту мають радше узагальнений романтичний характер.
9. Як у поемі поет використовує прийом контрасту?
Контраст використано на кількох рівнях:
- Молодість, врода і сила Мазепи в минулому протиставляються зморшкам і похилому віку в теперішньому часі;
- Спокійне, шляхетне частування під дубом протиставляється поразці у кривавій Полтавській битві;
- Знеможений, вмираючий юнак на коні протиставляється майбутньому володарю з гетьманською булавою.
10. Визначте роль обрамлення в поемі «Мазепа». Чи випадково для основної оповіді автор обирає форму спогадів?
Обрамлення (нічний табір переможених шведів під дубом на початку і наприкінці) надає твору композиційної завершеності. Форма спогадів дозволяє розкрити філософську ідею про те, що будь-яке падіння може стати початком нового сходження, якщо людина зберігає силу волі.
11. Що ви відкрили для себе в образі Мазепи через художнє бачення Байрона? Як образ у поемі відповідає вашим уявленням про історичну постать Мазепи?
Образ Байрона відкриває Мазепу не як виснаженого невдахою втікача, а як людину незламної сили волі, яка викликає захоплення в європейських монархів. Це бачення підкреслює велич духу гетьмана, хоча в деталях біографії романтичний міф переважає над документальною точністю.
12. За мотивами творчості Байрона напишіть мініесей «Прометей XIX століття» або «Мій проєкт пам’ятника гетьману Мазепі».
Мініесей «Прометей XIX століття»
Джордж Гордон Байрон став справжнім Прометеєм своєї епохи, бо нагадав людству про священну цінність свободи. У добу розчарувань і політичних реакцій він не зневірився, а кинув сміливий виклик тиранії. Його герої — від нескореного Чайльд Гарольда до гетьмана Мазепи — несуть у серцях невгасимий вогонь бунту. Поет не обмежився художнім словом: він особисто став до лав борців за волю народів Італії та Греції, пожертвувавши власним життям. Байрон довів, що внутрішній дух людини сильніший за будь-які кайдани.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
1. Заповніть порівняльну таблицю або самостійно створіть кола Венна.
| Мазепа в юності | Незмінні риси | Теперішній Мазепа |
|---|---|---|
| Юний, гарний паж при дворі короля Яна Казимира; сповнений палких почуттів до Терези; безтурботний, вразливий до раптових ударів долі. | Непохитна відвага, гострий розум, внутрішня гідність, незламність характеру, вірність обраному шляху. | Мудрий, загартований гетьман; розмірковує про плинність буття; пережив катастрофу під Полтавою, але підтримує дух соратників. |
2. Порівняйте ліричних героїв Байрона і Гейне. Що їх об’єднує, у чому вони різні?
- Спільне: почуття самотності, неприйняття міщанської буденності, стан світової скорботи, глибокі страждання через нерозділене кохання.
- Відмінне: ліричний герой Байрона — величний, пристрасний, нескорений титанічний бунтар, який відкрито кидає виклик усьому суспільству; герой Гейне — більш камерний, наближений до народної пісні, схильний до самоіронії та скептичного переосмислення романтичних ілюзій.
3. Створіть медіапроєкти. А. Репортаж «Правда і міф про Мазепу». Розкажіть у ньому про Мазепу як історичного та культурного діяча. Використайте інтернет-джерела, історичні довідки, художні твори. Б. Знайдіть в інтернеті та порівняйте різні дописи про виставку «Мазепа. Стратегія європейської України» у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Поясніть, чому так важливо зберігати історичні реліквії. Визначте, де в повідомленнях факти, а де судження. Зробіть висновок про наявність / відсутність маніпуляцій у масмедіа.
А. Тези репортажу «Правда і міф про Мазепу»:
- Історична правда: Іван Мазепа — видатний український гетьман, дипломат, меценат освіти та будівничий церков (мазепинське бароко), який прагнув зберегти державну автономію України та вивести її з-під ярма Московії.
- Романтичний міф: європейська література (Вольтер, Байрон, Гюго) створила образ екзотичного пажа, покараного через кохання до шляхтянки й віднесеного диким конем у степи, де той дивом став володарем.
- Висновок: Міф зробив ім’я Мазепи всесвітньо відомим символом нескореності, а історична правда утверджує його як далекоглядного європейського політика.
Б. Аналіз медіаповідомлень про виставку:
- Важливість реліквій: збереження оригінальних артефактів доби Мазепи є доказом української державності, культурної самобутності та спростуванням багатовікових імперських фальсифікацій.
- Факти: відкриття виставки в лаврі, перелік експонатів (гетьманські універсали, зброя, гаптовані золотом речі), дата проведення.
- Судження: емоційні коментарі журналістів щодо величі постаті або оцінки його геополітичного вибору.
- Маніпуляції: в українських патріотичних медіа переважає аналітичний підхід із посиланням на першоджерела, тоді як у ворожих імперських ресурсах присутні маніпулятивні ярлики (анафема, «зрадник»), покликані знецінити його визвольну місію.
4. Створіть дудл до ювілею Дж. Байрона та/або Івана Мазепи.
ВІДПОВІДІ ДО РОБОЧИХ АРКУШІВ
Робочий аркуш 1. Дж. Г. Байрон «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона
1. Створіть «Коло знань» на тему «Дж. Г. Байрон».
- Англійський поет-романтист, лорд, очолив романтичний рух і став символом боротьби за свободу («Прометей XIX ст.»).
- Народився в Лондоні (1788–1824 рр.) у збіднілій шляхетній родині, дитинство провів серед гірських пейзажів Шотландії.
- Виховав у собі залізний характер: попри дитячу хромоту, став видатним плавцем, боксером, фехтувальником та танцюристом.
- Захищав інтереси простолюду в Палаті лордів, через що зазнав переслідувань і залишив Британію.
- Брав активну участь у національно-визвольній боротьбі карбонаріїв в Італії та грецьких повстанців проти османського ярма.
- Творець літературної течії «байронізм» та нового типу літературного персонажа — «байронічного героя».
- Автор славнозвісних творів: «Паломництво Чайльд Гарольда», «Мазепа», «Єврейські мелодії», «Години дозвілля», східних поем («Корсар», «Гяур»).
- Батько Ади Лавлейс — видатного математика й першої у світі програмістку.
2. Поясніть ключові поняття.
Байронізм — це ідейно-естетична тенденція, назва літературного стилю і філософського світобачення, що знайшли яскраве втілення у творчості Байрона та його послідовників у європейському романтизмі XIX ст.
Байронічний герой — це самотня розчарована особистість (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться до суспільства, що відштовхнуло її, і мститься цьому суспільству, але водночас і сама страждає.
3. Занотуйте характерні ознаки літературних явищ.
| Ознаки байронізму | Риси «байронічного героя» |
|---|---|
| Світова скорбота, неприйняття дійсності та протест проти неї. | Самотність, розчарованість у житті та людях. |
| Протиставлення мрії і життя, ідеалу і дійсності, відчуження особистості. | Наявність загадкового або фатального минулого. |
| Злиття життя ліричного героя із життям природи. | Горде презирство до суспільства та прагнення помсти. |
| Герой є вигнанцем, бунтарем, сильною і пристрасною особистістю. | Страдницька душа, бунтівлива вдача та сильний характер («з вогнем в очах і серцем крижаним»). |
4. Схарактеризуйте художнє «двосвіття» вірша «Хотів би жити знов у горах…».
| Світ мрій і бажань | АНТИТЕЗА | Світ реальності |
|---|---|---|
| Дитинство в горах, «лоно урвищ і горбів». Суворі моря, розбурхані хвилі, дика пустка. Свобода, «кочівля сонця та орла». Гармонія з природою, щирі почуття. Не злобне, жива серце. | VS | «Англія пихата», «край лукавства й німоти». «Світ лжі», «вертепний галас», нещирі втіхи. «Лакузи вельможні і раби», фальшиві друзі. Втрачені надії, «серце стало крижаним». Душевна самотність серед натовпу («серцем завжди сирота»). |
5. Заповніть «паспорт» одного з прочитаних поетичних творів.
| Параметр | Характеристика твору |
|---|---|
| Назва вірша, рік написання | «Мій дух як ніч…» (1815 р.) |
| Джерела сюжету | Старий Заповіт (ветхозавітна історія про ізраїльського царя Саула, в якого вселився злий дух, та юного співця Давида, який грою на арфі зцілював його душу). |
| Особливості розповіді | Монолог-звертання зануреного в глибоку тугу царя Саула до співця-музиканта; короткі, напружені та уривчасті рядки, вибудовані на контрастах. |
| Тема поезії | Зображення важких душевних страждань, зневіри та внутрішньої боротьби ліричного героя, який шукає порятунку від розпуки. |
| Ідея твору | Утвердження дивовижної, рятівної та очисної сили мистецтва й музики, здатної відродити зачерствілу й спустошену душу. |
| Ліричний герой | Страдницька, внутрішньо надломлена особистість (алегоричний образ Саула), чий «дух як ніч»; прагне пролити сльози й почути музику, аби врятувати серце від душевного розриву. |
| Фольклорні мотиви | Елементи народнопісенного суму, прохання до співця заграти жалібну пісню задля полегшення важкого болю. |
| Біблійні мотиви | Мотив виганяння злого духу, використання постатей царя Саула й пастуха-музиканта Давида (автора Псалмів). |
| Символічні образи | Ніч — морок, зневіра, спустошеність душі; Арфа / спів — сила мистецтва, краса, зцілення; Сльоза — емоційне очищення, символ живої душі. |
| Художні засоби виразності | Метафори: «поки мій мозок не згорів», «розпадеться серце з мук»; Порівняння: «мій дух як ніч»; Епітети: «любий спів», «тяжких образ», «страшних мук»; Звертання / вигуки: «О, грай скоріш!», «Молю тебе, заплакать дай». |
6. Укладіть словник символів, які містяться в прочитаних віршах Байрона.
- Гори / скелі — символ абсолютної свободи, душевного спокою, правдивості, чистоти та повернення до свого справжнього природного стану.
- Птах прип’ятий / голуб — символ поневоленої, закованої у фальшиві рамки суспільства душі, яка прагне вирватися на волю до «грозового неба».
- Океан / буря / вихор — символ нескореності, виру могутніх пристрастей, бунтівного духу й боротьби.
- Холод / лід / крига — символ байдужості, фальші суспільства, розчарування в коханні та душевної опустілості.
- Ніч — символ глибокої туги, пекельних страждань, зневіри та похмурого стану спустошеної душі.
- Арфа / спів — символ чарівної та рятівної сили мистецтва, здатного зцілювати душевні рани й пробуджувати життя.
- Сльоза — символ очищення душі, вияву живої й чутливої натури, спасіння від внутрішнього саморуйнування.
Робочий аркуш 2. Українська тема в поемі «Мазепа»
1. Поясніть значення поняття.
Поема — це
Поема — це великий віршований твір, що змальовує важливі події або явища, яскраві характери персонажів, а також містить авторські роздуми, переживання і ліричні відступи, поєднує елементи епосу та лірики.
2. Заповніть кластер.
Історична основа твору:
Реальні історичні події періоду Північної війни, поразка шведського війська короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року; історична постать гетьмана Івана Мазепи, його юнацька служба при дворі польського короля Яна Казимира та боротьба за суверенність України.
Літературна основа твору:
Праця французького просвітника Вольтера «Історія Карла XII», з якої Джордж Байрон запозичив легенду про юнацьке кохання Мазепи та його покарання прив’язуванням до спини дикого коня.
Провідна тема поеми:
Розповідь старого гетьмана Мазепи про небезпечну романтичну пригоду молодості; зображення незвичайної особистості в незвичайних обставинах; утвердження сили людського духу, здатної здолати удари долі та приреченість.
Мікротеми:
- вплив випадковості на людське життя;
- стійкість і мужність у життєвих випробуваннях;
- свобода особиста та національна;
- фатальне, пристрасне кохання до Терези;
- помста за приниження та зневагу;
- незламність і вірність собі, ідеї та союзникам;
- порятунок знесиленого героя українськими козаками.
Розкриття української теми в поезії:
| Описи природи | Національні характери |
|---|---|
| Дика, безкрая, первісна природа (степи, праліси); могутні дерева, що протистоять сибірському вітру; широкий степовий простір, річкові плеса, табуни диких коней. Природа виступає символом вільного, непідвладного тиранам буття. | Мазепа змальований як незламний «дуб-титан», шляхетний гетьман козацької землі, сповнений сили волі, гідності та турботи про побратимів. Українські козаки й дівчина-селянка постають щирими, людяними та гостинними людьми, які рятують умираючого юнака чуйною турботою. |
Образи-символи:
- Мазепа — символ романтичного бунту, титанізму й незламності духу (подібно до Прометея);
- Дикий кінь — символ нестримної долі, природної стихії та пориву до волі;
- Українські простори (степ, ліс) — символ невпокореної, вільної України;
- Дуб — символ сили, довголіття й моральної стійкості;
- Сплячий король Карл XII — символ Європи, яка слухає, але не здатна до кінця зрозуміти трагедію України;
- Граф — уособлення закостенілої, немилосердної влади й тиранії;
- Тереза — символ фатальної сили кохання.
Змалювання історичної долі України:
Україна постає як вільний, безкрайній, але трагічний край, загартований боротьбою з набігами й ворогами. Через долю самого гетьмана автор розкриває прагнення українського народу скинути колоніальне ярмо та здобути суверенність і свободу.
Робочий аркуш 3. Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.)
1. Заповніть таблицю «Засоби зображення образу героя» прикладами з тексту поеми.
| Засіб зображення | Приклади з тексту поеми |
|---|---|
| Змалювання зовнішності | У старості: «І сам він був, як дуб-титан, / Землі козацької гетьман», «А нині зморшки на виду. / Бо час, турботи і війна / Своє зробили… Неначе плугом перейшло / Через усе моє чоло». В юності: «Вродливий красень з мене був», «Рум’янець повний серед лиць / І шкіру ніжну, молоду». |
| Показ дій та вчинків | Турбота про змученого коня після поразки під Полтавою (нагодував, розсідлав, обтер пил); ретельна перевірка зброї та спорядження; частування пораненого короля Карла XII та його почту; холодна, вивірена помста польському графові через роки. |
| Відтворення думок і почуттів | Незламність перед ударами долі: «А втім, як бачите, літа / Не вигнули мого хребта, / Не зменшили і не змінили / Відваги, розуму і сили…»; незгасне почуття кохання до Терези: «Я так любив її тоді, / Я так люблю її тепер – / В нещасті й радості, в біді / Вогонь безсмертний не помер!». |
| Монолог, мовна характеристика | Спокійна, витримана, сповнена мудрості та гідності розповідь-сповідь старому союзникові Карлу XII про свою юність, безумну скачку на дикому коні та шлях до гетьманської булави. |
| Художні деталі | Горностаєва кирея, золоті піхви, козацький черес, дикий кінь як символ долі, вічний дуб, криваві сліди й пута на тілі героя під час скачки. |
| Показ ставлення до інших героїв | Братерське ставлення та ніжна турбота про вірного коня («мов рідня»); шанобливе ставлення до союзника Карла XII; вічна відданість коханій Терезі; презирство й безжальна відплата польському графові; щира вдячність козакам, які його врятували. |
| Романтичний пейзаж | Безкраї дикі простори України, дрімучий праліс, бурхливі річкові хвилі, завивання вовчих зграй і сибірський вітер, що увиразнюють самотність, смертельну небезпеку й велич духу героя. |
| Зіставлення з королем Карлом | Контраст між королем, який зламаний поразкою під Полтавою, втратив велич і засинає посеред розповіді, та старим гетьманом, який зберігає внутрішню силу, самовладання та продовжує боротьбу. |
| Динаміка образу | Еволюція від палкого, недосвідченого юного пажа, покараного шляхтою, крізь смертельні муки та переродження — до мудрого, загартованого поразками й життєвим досвідом державного діяча, гетьмана-титана. |
2. Створіть асоціативний портрет «Мазепа — романтичний символ…».
| Характеристика | Асоціативний портрет |
|---|---|
| неспокійної душі | Символ невгамовних пристрастей, бунтарського духу, який не мириться з тиранією та рабством, прагне перевершити фатум і віднайти власну гармонію у світі. |
| нескореної сили | Символ титанічної стійкості (образ Прометея та «дуба-титана»), людини, яку можна фізично поранити чи позбавити влади, але чий дух неможливо зігнути чи зламати жодними випробуваннями. |
| вільної людини | Символ внутрішньої незалежності, почуття власної гідності та готовності пройти через смертельний ризик і страждання заради збереження своєї особистої свободи. |
| свободи народу | Символ національно-визвольної боротьби за суверенітет і державність України, визволення з-під колоніального гніту Російської імперії на противагу поневоленню. |
3. Заповніть, спираючись на текст поеми, порівняльну таблицю.
| Мазепа в юності | Незмінні риси героя | Мазепа «теперішній» |
|---|---|---|
| Вродливий красень із ніжним обличчям та повним рум’янцем; палкий і безтурботний юнак, паж польського короля; діє під впливом нестримних почуттів і сліпої пристрасті до Терези; беззахисний перед свавіллям і жорстокістю графа. | Бунтарський дух, мужність, гордість, вірність своєму коханню, внутрішня гідність, незламність перед ударами долі, прагнення свободи. | Старий гетьман («сімдесятий рік минув»), чиє чоло пооране зморшками від воєн і турбот («дуб-титан»); мудрий, далекоглядний полководець і дипломат; здатний на холодний розрахунок і стратегічну помсту; загартований поразкою. |
4. Здійсніть SWOT-аналіз сильних і слабких сторін особистості Мазепи.
| Сильні сторони (Strengths) | Слабкі сторони (Weaknesses) |
|---|---|
| - Незламна сила волі, мужність і витривалість. - Мудрість, стратегічне мислення, життєвий досвід. - Вірність обов’язку, союзникам та ідеї свободи. - Здатність зберігати спокій і самовладання у найтрагічніших ситуаціях. | - Похмурість, замкнутість, самотність душі. - Фатальна пристрасність, яка в юності ледь не коштувала йому життя. - Схильність до глибокої журби через трагічні наслідки боротьби. |
| Можливості (Opportunities) | Загрози (Threats) |
| - Очолити визвольний рух і здобути незалежність України. - Використати союз із європейськими державами (Швецією) для подолання колоніального гніту. - Залишитися в пам’яті нащадків символом незламності та честі. | - Політичні інтриги та зрада з боку ворогів. - Військова поразка (як під Полтавою) та крах планів на державність. - Колоніальне поневолення України та анафема з боку імперської влади. |
5. Створіть дудл до ювілею Дж. Байрона та / або Івана Мазепи.
Концепція святкового дудла (Google Doodle) до ювілею Івана Мазепи та Джорджа Байрона:
- Композиційна основа букв логотипа:
- Літера «G»: Зображена у вигляді старезного, могутнього дуба-велетня з розлогим гіллям, під яким спить стомлений король Карл XII та пильнує гетьман.
- Перша літера «o»: Перетворена на силует козацького щита з гетьманським гербом Мазепи та золотим чересом.
- Друга літера «o»: Оформлена як сяючий місяць на нічному небі, крізь який летить дикий кінь із розвіяною гривою, що несе прив’язаного юнака безкрайнім українським степом.
- Літера «g»: Стилізована під вигнуту козацьку шаблю із золотим руків’ям, що переходить у силует пера поета.
- Літера «l»: Зображена як висока гетьманська булава — символ української державності та влади.
- Літера «e»: Складена із сувою пергаменту з цитатою Байрона «…дух бунтарства – не покути…».
- Центральні персонажі на фоні: З лівого боку розміщено романтичний профіль лорда Джорджа Гордона Байрона з лавровим вінком, що дивиться на схід; праворуч — велична постать літнього гетьмана Івана Мазепи у горностаєвій киреї.
- Колірна гама: Контраст глибокого нічного індиго (символ таємниці й самотності), вогняно-багряних відтінків (символ битви і бунту) та золотаво-жовтих і блакитних кольорів українського степу.