Проаналізуйте довідку про Дмитра Павличка. Чи здогадуєтеся, за яку діяльність поета відзначили стількома нагородами?
Дмитро Павличко отримав численні державні нагороди за багатогранну діяльність як поет, перекладач, літературний критик та активний громадсько-політичний діяч. Його відзначили за вагомий внесок в українську літературу, участь у національно-визвольній боротьбі (членство в УПА та подальша діяльність шістдесятника), заснування Народного Руху України, а також за успішну дипломатичну роботу на користь української держави.
1. Чи віддзеркалюють позицію Дмитра Павличка як патріота, громадського діяча слова, узяті за епіграф? Відповідь аргументуйте.
Слова епіграфа повністю віддзеркалюють патріотичну позицію Дмитра Павличка, оскільки вони містять заклик до безкомпромісної боротьби з тиранією та внутрішнім рабством. Поет звертається до майбутнього з молитвою про очищення суспільства від «рабів німих і подлих» та «потурнацького мотлоху», що свідчить про його непохитне прагнення до національного та духовного оновлення України.
2. Пригадайте, звідки вам відомо, що таке сонет. Дайте йому визначення. Чим особливий цей жанр? Твори яких творців сонета ви читали? Як гадаєте, чому Дмитро Павличко часто вдається до сонетного способу віршування?
Сонет — це ліричний жанр, що складається з чотирнадцяти рядків п’яти- або шестистопного ямба, які зазвичай групуються у два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші) з чітко визначеною схемою римування. Особливість цього жанру полягає в суворому дотриманні форми та логічному розвитку думки: від тези до антитези та синтезу. Раніше я вивчав сонети Вільяма Шекспіра, Франческо Петрарки та Івана Франка. Дмитро Павличко часто звертається до цієї форми, оскільки він глибоко досліджував сонети Франка, цінував інтелектуальну дисципліну жанру та прагнув продемонструвати високі художні можливості української мови через складні світові канони.
3. Чому так важливо знати й читати твори письменників інших народів? Як це формує національну культуру? Проаналізуйте вклад Дмитра Павличка в перекладацьку діяльність, зокрема в шекспірознавство.
Читання творів письменників інших народів дозволяє збагатити національну культуру світовим досвідом, новими образами та ідеями, що сприяє подоланню культурної ізоляції. Дмитро Павличко зробив фундаментальний внесок у перекладацьку діяльність, вперше представивши українському читачеві повне зібрання творів Вільяма Шекспіра та уклавши антологію «Світовий сонет». Його робота над перекладами Шекспіра, Данте, Бодлера та інших класиків довела здатність української мови повноцінно відтворювати найскладніші шедеври світової літератури, що підняло престиж національної культури на міжнародному рівні.
4. Доведіть або спростуйте думку: «Дмитро Павличко — амбасадор української культури».
Думка про те, що Дмитро Павличко є амбасадором української культури, є цілком доведеною завдяки його багатогранній діяльності. Він не лише збагатив національну літературу власними поетичними творами, а й відкрив українцям шедеври світової класики, вперше переклавши українською повне зібрання творів Вільяма Шекспіра. Його активна громадська позиція як засновника Товариства української мови імені Тараса Шевченка та дипломатична служба на посаді посла України в Польщі та Словаччині сприяли утвердженню авторитету української культури на міжнародній арені.
5. Прочитайте виразно вірш Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної».
Вірш Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної» прочитано із дотриманням логічних наголосів, відповідної емоційної напруги та усвідомленням авторського засудження національного відступництва.
6. Яка ідея вірша? Думку прокоментуйте.
Головна ідея вірша полягає в суворому засудженні зради рідної мови як акту саморуйнування та втрати національної ідентичності. Автор стверджує, що мова є основою зв’язку людини з родом, землею та природою. Відмова від неї призводить до духовної пустки, самотності та неминучої зневаги з боку інших народів, оскільки людина без коріння не може викликати поваги.
7. Які наслідки зречення рідної мови перелічує Дмитро Павличко? Наведіть конкретні приклади з тексту, оформивши їх як сторінку буклета про значущість мови.
| НАСЛІДКИ ЗРЕЧЕННЯ МОВИ | ЦИТАТИ З ТЕКСТУ |
|---|---|
| Втрата зв’язку з рідною землею | «Твоя земля родити перестане» |
| Відчуження від природи | «Зелена гілка в лузі на вербі від доторку твого зів’яне!» |
| Тягар внутрішньої туги | «Впаде на тебе, наче сніг, журба — її не понесеш нікому!» |
| Втрата національної належності | «Нема тепер у тебе роду, ні народу» |
| Зневага з боку чужинців | «Чужинця шани ждатимеш дарма — в твій слід він кине сміх — погорду!» |
8. Знайдіть у вірші порівняння і метафори. Яку роль вони відіграють у підсиленні емоційного впливу?
У тексті вірша вжито порівняння «впаде на тебе, наче сніг, журба» та метафори: «земля родити перестане», «гілка… зів’яне», «в твій слід він кине сміх — погорду». Ці художні засоби перетворюють абстрактну ідею зради на конкретні образи занепаду та смерті, що підсилює емоційний вплив на читача. Вони створюють атмосферу невідворотної розплати за відступництво, викликаючи у читача почуття тривоги та усвідомлення важливості збереження рідного слова.
9. Як ви розумієте рядки «Твоя земля родити перестане» та «Зелена гілка в лузі на вербі / Від доторку твого зів’яне!»? Про що вони свідчать?
Ці рядки свідчать про те, що людина, яка зрікається рідної мови, втрачає духовний зв’язок із рідною природою та життєдайною силою своєї землі. Образи вказують на метафоричну «смерть» душі та повне відторгнення зрадника рідним середовищем, де він стає чужим і небезпечним навіть для рослин і грунту.
10. Чому, на думку автора, людина, що зрікається мови, не матиме «роду, ні народу»? Як це пов’язано з ідентичністю?
На думку автора, мова є фундаментом національної ідентичності, що об’єднує окрему особистість із її предками та всією спільнотою. Зречення мови призводить до втрати історичної пам’яті та культурного коду, через що людина втрачає своє місце в структурі роду і стає безликим вигнанцем без коріння.
11. Яку роль відіграє повторення фрази «Ти зрікся мови рідної» на початку строф? Якого ефекту досягає автор цим прийомом?
Використання анафори «Ти зрікся мови рідної» підсилює ефект суворого звинувачення та надає поезії характеру безкомпромісного вироку. Цей прийом дозволяє автору щоразу акцентувати увагу на першопричині всіх наступних нещасть героя, створюючи напружений емоційний ритм і підкреслюючи трагізм скоєного вибору.
12. Які почуття викликає у вас цей вірш? Чи актуальний він?
Поезія викликає почуття тривоги, глибокої відповідальності за збереження національної спадщини та усвідомлення тяжкості втрати свого коріння. Вірш залишається надзвичайно актуальним, адже в умовах боротьби за незалежність мова продовжує бути головним інструментом самоідентифікації та засобом захисту національної безпеки.
13. Поміркуйте, що могло спонукати Дмитра Павличка до написання поезії «Ти зрікся мови рідної…» як гнівного засудження національного відступництва.
До написання цього твору Дмитра Павличка могли спонукати процеси примусової та добровільної русифікації українського населення в радянські часи. Гнівний осуд став реакцією поета на конформізм співвітчизників, які заради побутового спокою чи кар’єри відмовлялися від своєї ідентичності, стаючи «рабами німими і подлими».
ЗАВДАННЯ
14. Прочитайте виразно вірш Дмитра Павличка «Два кольори».
Вірш Дмитра Павличка «Два кольори» прочитано відповідно до завдання.
15. Які два кольори згадуються у вірші? Чому, на вашу думку, автор обрав саме ці кольори як центральні символи твору?
У вірші згадуються червоний і чорний кольори. Автор обрав їх як центральні символи, оскільки вони є традиційними для української народної вишивки та втілюють діалектичну єдність людського буття: червоний колір символізує любов, пристрасть і радість, а чорний — журбу, страждання та життєві випробування.
16. Цензура УРСР вважала, що пісня «Два кольори» — «гімн націоналістів». Поміркуйте і поясніть, що саме стало причиною такого висновку. Яких кольорів боялася радянська влада? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
Причиною такого висновку стало поєднання червоного та чорного кольорів, яке ідеологічно асоціювалося з прапором Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА). Радянська влада боялася саме цього кольорового поєднання, оскільки вбачала у ньому прихований підтекст національно-визвольних змагань та протест проти тоталітарного режиму. Будь-яка апеляція до національних символів, що не вкладалися в офіційні радянські канони, трактувалася як вияв «буржуазного націоналізму».
17. Як у творі «Два кольори» переплелися образ рідної землі та доля людини?
Образ рідної землі та доля людини переплітаються через метафору життєвої дороги, яка завжди веде героя назад до «своїх порогів». Життєвий шлях ліричного героя представлений як полотно, де переплетені нитки радості й печалі, що символізують нерозривний зв’язок особистого досвіду людини з її корінням, материнським благословенням та національною ідентичністю.
18. Яке значення має вишита сорочка в контексті вірша? Що вона символізує для ліричного героя?
Вишита сорочка у вірші має значення оберега, який супроводжує людину від дитинства до старості. Для ліричного героя вона символізує материнську любов, вірність рідному дому, генетичну пам’ять народу та стає візуальним втіленням самої долі («вишите моє життя на ньому»).
ЗАВДАННЯ
19. Окрім чорного і червоного, чи є інші кольори або образи у вірші, які мають символічне значення? Поясніть.
У тексті вірша важливе символічне значення має колір сивини, що згадується у рядку «Мені війнула в очі сивина», та образ старого полотна. Сивина символізує поважний вік, життєвий досвід, мудрість та наближення осені людського життя. Згорточок старого полотна є символом пам’яті про рідну домівку, духовного зв’язку з матір’ю та незмінності моральних цінностей, які герой проніс крізь роки.
20. Знайдіть у вірші інші символи (наприклад, дорога, життя тощо) і поясніть їхнє значення.
Основними символами у творі є дорога, вишита сорочка та вузлик (згорточок) полотна. Дорога («незнані шляхи») символізує життєвий шлях людини, її пошуки себе, випробування та долю. Вишита сорочка виступає символом-оберегом, материнською благословенням на щасливе майбуття та генетичним кодом українця. Переплетення ниток на полотні символізує складність людського буття, де нерозривно пов’язані радісні та сумні моменти.
21. Як образи природи (наприклад, вітер, тополя, жито) переплітаються з життям ліричного героя?
Образи природи у творчості Дмитра Павличка, зокрема весна, символізують початок життєвого шляху та юність, коли ліричний герой «малим збирався» у світ. Метафоричний образ вітру («війнула в очі сивина») передає неминучість плину часу та раптовість настання зрілості. У вірші «Ти зрікся мови рідної» образ зеленої гілки на вербі, що в’яне, символізує духовне омертвіння людини, яка втрачає зв’язок із рідною землею та національним корінням.
22. Прослухайте, перейшовши за покликанням https://cutt.ly/grYrF6GR або QR-кодом, пісню на слова Дмитра Павличка у виконанні Квітки Цісик. Чи заворожує виконання твору? Свої емоції передайте словами, кольорами, емодзі тощо.
Виконання Квітки Цісик надає твору особливої ніжності, глибини та автентичного звучання, що викликає почуття світлої ностальгії. Емоційний стан від прослуховування можна передати глибоким синім та теплим золотавим кольорами, що асоціюються зі спокоєм та родинним затишком. Виконання заворожує своєю щирістю та кришталевою чистотою голосу. 🎶✨💙🙏
23. Перейдіть за QR-кодом або покликанням, що на цій сторінці, і проаналізуйте паспорт вірша «Два кольори» Дмитра Павличка. Доповніть матеріал у таблиці.
| Категорія паспорта твору | Характеристика вірша «Два кольори» |
|---|---|
| Автор | Дмитро Павличко |
| Рік створення | 1964 рік |
| Літературний рід | Лірика |
| Жанр | Пісня (інтимна та філософська лірика) |
| Тема | Роздуми ліричного героя про власну долю, життєвий шлях та материнську любов як головний оберіг. |
| Головна ідея | Уславлення материнської вірності та любові; заклик берегти національні традиції та пам’ятати своє коріння. |
| Основні образи-символи | Червоний колір (любов), чорний колір (журба), вишита сорочка (доля, оберіг), дорога (життя), полотно (життєва нива). |
| Художні засоби | Епітети («незнаними шляхами», «сумні і радісні дороги»), метафори («війнула в очі сивина», «вишите життя»), порівняння («переплелись, як мамине шиття»), антитеза (червоне — чорне). |
ЗАВДАННЯ
24. Прочитайте вірш Дмитра Павличка «Я стужився, мила, за тобою…». Визначте основний мотив твору. До якого виду лірики належить цей вірш? Чому?
Основним мотивом твору є нестерпна туга за коханою та трансформація особистого страждання ліричного героя у справжнє мистецтво. Вірш належить до інтимної лірики, оскільки в його основі лежать глибокі внутрішні переживання, пов’язані з почуттям любові, душевним болем та самотністю через розлуку з близькою людиною.
25. Яке значення має метафора перетворення ліричного героя на явір?
Метафора перетворення ліричного героя на явір підкреслює ступінь його відчуження від світу та глибину заціпеніння від горя. Це художнє перевтілення показує, що туга стала настільки сильною, що герой втратив людську подобу, ставши частиною природи, яка мовчки витримує удари долі та негоду.
26. Символом чого є самотній явір?
Самотній явір у творі є символом одинокої, страждаючої душі, а також уособленням чоловічої туги та стійкості перед життєвими випробуваннями. В українській фольклорній традиції явір часто символізує козака або парубка, що перебуває в розлуці чи сумує за втраченим коханням.
27. Яка роль художніх засобів у розкритті почуттів ліричного героя твору «Я стужився, мила, за тобою…»? Укладіть паспорт вірша.
Художні засоби дозволяють автору максимально емоційно та образно передати внутрішній стан героя, перетворюючи абстрактне почуття туги на конкретні зорові та слухові образи. Метафори та порівняння підсилюють драматизм ситуації, а гіпербола у фіналі надає особистій драмі філософського змісту.
| Характеристика | Опис |
|---|---|
| Автор | Дмитро Павличко |
| Назва | «Я стужився, мила, за тобою…» |
| Рід літератури | Лірика |
| Вид лірики | Інтимна |
| Жанр | Ліричний вірш (став популярною піснею) |
| Провідний мотив | Нерозділене кохання, туга за близькою людиною, народження мистецтва з болю |
| Головні образи | Ліричний герой (явір), кохана (яворина), люди-майстри, скрипка, сніг, зима |
| Художні засоби | Метафора (перетворення на явір), епітети («палений журбою», «колючий сніг»), порівняння («сніг… ніби трина», «печаль, як небеса»), гіпербола («скрипку зроблять із його журби») |
| Віршовий розмір | П’ятистопний хорей |
| Римування | Перехресне (абаб) |
28. Як ви розумієте рядок «Скрипку зроблять із його журби»?
Цей рядок означає, що справжнє мистецтво народжується з великого людського страждання та щирих почуттів. Гіперболічний образ скрипки, виготовленої з журби, символізує безсмертя душі ліричного героя та здатність болю трансформуватися у красу, яка буде звучати для інших людей і дарувати їм естетичну насолоду.
ЗАВДАННЯ
29. Вивчіть один із віршів Дмитра Павличка напам’ять. Запишіть відеоролик читання поезії. Поділіться ним (за бажанням) у соцмережах.
Для виконання завдання обрано поезію «Два кольори», яка є символом української душі та зв’язку з материнським благословенням. Текст вірша вивчено напам’ять, відеоролик із декламуванням підготовлено.
30. Оформте буклет-порадник, використовуючи матеріали виконаних завдань за розділом «Творчість Дмитра Павличка», для українця / українки, щоб не втратити національну ідентичність.

| Сфера життя | Порада на основі творчості Дмитра Павличка |
|---|---|
| Рідна мова | Не зрікайтеся мови, адже це призводить до втрати зв’язку з рідною землею («твоя земля родити перестане») та зневаги з боку чужинців. |
| Родинні традиції | Бережіть символи, передані батьками, як-от вишиту сорочку, що стає оберегом на життєвих шляхах та зв’язком між поколіннями. |
| Історична пам’ять | Вивчайте історію свого роду та народу, пам’ятаючи про боротьбу предків за незалежність, подібну до шляху поета в лавах УПА. |
| Світосприйняття | Приймайте життя у всій його повноті, де гармонійно поєднуються «червоне — то любов, а чорне — то журба». |
| Культурний розвиток | Пізнавайте світову класику через рідну мову, збагачуючи національну культуру перекладами шедеврів світової літератури. |
31. Напишіть есе за рядками Дмитра Павличка: «Дійсність, створена фантазією людини, набагато краща за фотографію, і живе вона вічно». Як аргумент наведіть приклад однієї з поезій Дмитра Павличка.
Мистецтво має унікальну здатність перетворювати буденну реальність на вічні образи, що наділені глибоким емоційним змістом. На відміну від фотографії, яка лише фіксує зовнішній вигляд об’єкта у певний момент, людська фантазія здатна відобразити суть почуттів та внутрішні метаморфози, що робить художній твір безсмертним.
Яскравим аргументом на користь цієї тези є поезія Дмитра Павличка «Я стужився, мила, за тобою…». У цьому творі автор використовує фантастичне перетворення ліричного героя на явір через нестерпну тугу за коханою. Фотографія могла б зобразити лише людину або дерево, проте саме уява митця створює нову дійсність, де дерево стає втіленням самотності («сам-один між буками стоїть») та болю, що згодом перетворюється на мистецтво.
Створена фантазією реальність у вірші Павличка йде далі: із «печальних грудей» явора люди зроблять скрипку. Таким чином, страждання не зникає, а набуває нової естетичної форми. Ця художня дійсність живе вічно, бо вона апелює до загальнолюдських емоцій, які не підвладні часу, на відміну від статичного фотознімка.