РОЗВИВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТІ
Потренуйтеся бути актором/актрисою, озвучивши фразу, яку Марія сказала своєму татові: — Тату, мені подобається грати на сцені!
Я б вимовив цю фразу з рішучістю та благанням у голосі, дивлячись прямо в очі батькові, щоб він зрозумів, що це не дитяча примха, а моє справжнє покликання.
ЗАПИТАННЯ
1. Який епізод із дитинства Марії Заньковецької вам видався найцікавішим?
На мою думку, найцікавішим є епізод про те, як Марія влаштувала «виставу» для няні в коморі.
Перекажіть його.
Приїхавши на канікули, Марія вирішила розіграти няню Сухондиху. Вона напудрила обличчя крейдою, розпатлала волосся, закуталася в біле простирадло і, сховавшись у коморі, почала жалібно стогнати. Няня, зайшовши до приміщення, подумала, що це привид, і з переляку наробила галасу, скликавши весь дім.
2. Які вчинки Марії свідчать про її непересічний характер і смак?
Про сильний характер свідчить її сміливість суперечити батькові та наполегливе бажання стати актрисою попри заборони. Її вишуканий смак і глибину душі показує те, що навіть у пансіоні вона обирала складні драматичні ролі (наприклад, Антігону) і мріяла грати не панянок, а простих селянських дівчат, щоб передати їхні правдиві емоції та страждання.
3. Придумайте продовження оповідання про Марію Заньковецьку й запишіть його в зошит (0,5–1 с.).
Минули роки. Заборона батька не змогла погасити той вогонь, що палав у серці Марії. Вона потайки продовжувала вивчати ролі, вслухатися в народні пісні та спостерігати за життям простих людей, яке так хотіла відтворити на сцені. Доля була прихильною до наполегливої дівчини, і згодом вона опинилася у професійному театрі.
Настала вирішальна мить — прем’єра вистави «Наталка Полтавка». Зала була переповнена. Марія вийшла на сцену, і з перших її слів глядачі завмерли. Вона не грала, вона жила життям своєї героїні. Її голос, сповнений болю та надії, торкався кожного серця. Коли завіса опустилася, залу вибухнула оваціями. Люди плакали й кидали квіти до її ніг.
Серед гучного натовпу Марія шукала очима лише одну людину. У ложі сидів старенький батько. Він витирав сльози хустинкою, а в його погляді більше не було гніву — лише безмежна гордість. Він зрозумів, що його «Ляпутета» народилася не для світських прийомів, а для того, щоб стати душею українського народу на сцені. Того вечора народилася легенда — Марія Заньковецька.
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Чим цікаві науково-популярні й науково-художні твори?
На мою думку, ці твори цікаві тим, що вони поєднують реальні історичні факти із захопливою художньою розповіддю. Вони не просто дають суху інформацію, як підручник, а дозволяють яскраво уявити життя видатних людей, показуючи, що колись вони теж були звичайними дітьми зі своїми мріями та проблемами. Такі книжки надихають і доводять, що великі досягнення починаються з дитячих захоплень.
Чого вас навчили твори Д. Красицького та А. Багряної?
Твір Анни Багряної про Марію Заньковецьку навчив мене наполегливості та сміливості відстоювати своє покликання, навіть коли найрідніші люди виступають проти. Щодо Дмитра Красицького, який описував дитинство Тараса Шевченка, то його твори вчать не здаватися перед життєвими труднощами та розвивати свій талант попри бідність чи заборони. Разом ці історії показують, що успіх приходить до тих, хто вірить у свою мрію і готовий за неї боротися.
Про дитинство якої відомої людини ви хотіли б прочитати?
Я хотів би прочитати про дитинство Ілона Маска або українського авіаконструктора Ігоря Сікорського. Мені цікаво дізнатися, які книжки вони читали в юному віці, чим захоплювалися та як саме у них виникли ідеї, що згодом змінили світ технологій.