І
У які часи відбуваються зображені у творі події? Коротко розкажи про них.
Події відбуваються в часи козаччини, коли татари часто нападали на українські села. У творі описано напад татар на село Спасівку та захоплення полонених.
Які стосунки панували в родині Судаків?
У родині Судаків панували теплі, дружні стосунки. Діти любили і поважали батьків та дідуся, брат і сестра дуже любили одне одного.
Порівняй сімейні взаємини в раніше вивчених творах: у повісті «Тарасові шляхи» О. Іваненко, вірші «І досі сниться…» Т. Шевченка та в повісті «За сестрою».
Сімейні взаємини в творах “Тарасові шляхи” Оксани Іваненко, “І досі сниться…” Тараса Шевченка та “За сестрою” Андрія Чайковського мають свої унікальні особливості, які відображають різні аспекти життя та культури українського народу.
- “Тарасові шляхи” Оксани Іваненко: У цьому творі зображено дитинство Тараса Шевченка, яке проходило в умовах кріпацтва. Сім’я Тараса зображена як велика і дружна, але водночас бідна і обмежена в можливостях. Батьки працюють на панщині, а старша сестра Катруся доглядає за молодшими дітьми. Попри труднощі, сім’я підтримує один одного, і це формує в Тараса почуття відповідальності та любові до рідних.
- “І досі сниться…” Тараса Шевченка: Цей вірш відображає ностальгію поета за дитинством і материнською любов’ю. Шевченко згадує свою матір, яка була для нього символом тепла і турботи. Вірш передає глибокі почуття любові та втрати, які поет відчував через розлуку з рідними.
- “За сестрою” Андрія Чайковського: У цій повісті зображено історію про братську любов і відданість. Головний герой, Павлусь, вирушає на пошуки своєї сестри, яку викрали татари. Сімейні взаємини тут підкреслюють важливість родинних зв’язків і готовність до самопожертви заради близьких.
Усі три твори підкреслюють важливість сім’ї як джерела підтримки і любові, але кожен з них робить це через різні призми: дитинство в умовах кріпацтва, ностальгію за материнською любов’ю та героїчну відданість братові.
Хто мав найбільший вплив на формування характерів Павлуся та Ганни? Якими рисами характеру вирізняються юні персонажі твору?
Найбільший вплив на формування характерів Павлуся та Ганни мав дідусь Андрій. Павлусь вирізняється сміливістю, рішучістю та відданістю сестрі. Ганна - терплячістю та стійкістю.
Чому, на твою думку, у цих сім’ях усі «веселі й щасливі»? У чому секрет їхнього щастя? Як це впливає на формування характеру молодого покоління Судаків?
Секрет щастя родини Судаків у взаємній любові, повазі та підтримці. Це позитивно впливає на формування характерів Павлуся та Ганни, виховуючи в них найкращі людські якості.
Як змінюється щасливе життя в Спасівці після нападу татар? А в родині Судаків? Кому з них удалося врятуватися?
Після нападу татар щасливе життя в Спасівці було зруйноване. Село було спалене, багато людей загинули або потрапили в полон. Родина Судаків зазнала тяжких втрат - загинули дід Андрій і мати Павлуся. Батька і Ганну захопили в полон. Врятуватися вдалося лише Павлусю, який зумів втекти на татарському коні.
Яка доля, на твою думку, очікує на Павлуся та Ганнусю?
На мою думку, Павлуся та Ганнусю очікують складні випробування. Павлусь, ймовірно, буде намагатися знайти й врятувати сестру, долаючи небезпеки в чужому краю. Ганнусі доведеться пережити тяготи полону і рабства. Але оскільки вони сміливі й рішучі, є надія, що їм вдасться возз’єднатися і повернутися додому, хоча шлях до цього буде нелегким.
II
Виразно прочитай зображення степу у творі. Які художні засоби використовує автор, щоб передати красу української природи?
Автор використовує порівняння, щоб передати красу українського степу. Він порівнює людину в степу з “малим, дуже малим чоловіком, отаким на палець завбільшки”, а степ - з “широким рівним оболонням”, де “трава сягає до пояса”, а “цвіти аж хапають за очі своїми красками”. Також автор персоніфікує небо, зображуючи обрій як “вижолоблену півкулю”, що “спочиває на землі”.
Розглянь репродукцію картини І. Рєпіна «Козак у степу». Порівняй степовий пейзаж у літературному творі та у творі живопису.
У літературному творі степ описується як безмежний простір з високою травою та могилами, що служать дороговказами. Картина І. Рєпіна також передає відчуття безмежності степу, але акцентує на фігурі козака, що додає відчуття руху і динаміки.
Що тобі стало відомо про Семена Непорадного? Яке значення він мав у долі Павлуся?
Семен Непорадний - козак-силач, який прославився на Січі своєю фізичною міццю. Хоча його прозвали Непорадним за невдалу сутичку з татарином. Саме Семен першим зустрів пораненого Павлуся, що тікав від татар, надав йому допомогу і привів до козаків. Завдяки Непорадному Павлусь опинився в безпеці серед своїх.
Кого зустрів Павлусь серед козаків? Яке було їхнє ставлення до хлопця?
Павлусь зустрів серед козаків свого брата Петра Судака.
Козаки поставилися до Павлуся приязно, особливо після того, як дізналися про його втечу від татар. Вони надали пораненому хлопцеві допомогу і прихисток.
III-IV
З якою метою козаки вступили в бій із татарами?
Козаки вступили в бій із татарами, щоб звільнити полонених українців, захоплених під час нападу на Спасівку.
Якими якостями наділені козацькі ватажки Тріска й Недоля?
З їхніх дій можна зробити висновок, що вони сміливі, рішучі, вміло керують своїми загонами під час бою з татарами.
Хто в бою виявився сильнішим: татари чи козаки? Як про це розмірковує Павлусь? Яке бажання виникло в хлопця?
У бою козаки виявилися сильнішими за татар і вщент їх розбили. Павлусь, спостерігаючи за битвою, зрозумів, що козаки сильніші за татар, які раніше здавалися йому дуже страшними. У хлопця з’явилася надія, що козаки зможуть відбити в татар його батька та сестру, захоплених у полон під час нападу на Спасівку. Павлусеві дуже хотілося, щоб козаки зараз же погналися за татарами, розбили їх остаточно й визволили всіх полонених.
V
Про які риси характеру Павлуся свідчить його вчинок?
Вчинок Павлуся, коли він таємно втік від батька і брата, щоб вирушити на пошуки сестри Ганни, свідчить про такі риси його характеру:
- Сміливість і рішучість - Павлусь не побоявся самотужки вирушити в небезпечну подорож.
- Відданість і любов до сестри - хлопець не міг змиритися з її полоном і був готовий на все, щоб її врятувати.
- Наполегливість у досягненні мети - попри юний вік і брак досвіду, Павлусь твердо вирішив розшукати сестру.
Які почуття та переживання спонукали його вирушити на пошуки сестри?
Павлусем керували глибокі почуття любові та відповідальності за долю Ганни. Він не міг всидіти на місці, знаючи, що сестра страждає в полоні. Хлопця мучили тривога за її життя та палке бажання визволити її з неволі. Ці почуття виявилися сильнішими за страх перед небезпеками подорожі в Крим.
Як до цього вчинку поставилися Степан і Петро?
Коли Степан і Петро вранці виявили зникнення Павлуся, вони були вражені й налякані. Батько й старший брат відразу здогадалися, що відчайдушний хлопець подався визволяти Ганну. Вони розуміли, що самотужки в чужому краю “напевно, не повернеться, пропаде”. Рідні переживали за Павлуся, але змушені були змиритися з його вибором, продиктованим щирою любов’ю до сестри.
VI
Які несподіванки й небезпеки трапилися на шляху Павлуся?
Павлуся схопив харциз (степовий розбійник) Карим, зв’язав його і продав татарам-купцям.
VII
Чому Павлусь заспокоївся, потрапивши до татар-купців? Якими людьми вони йому видавалися?
Павлусь заспокоївся, потрапивши до татар-купців, бо вони видалися йому якимись добрячими людьми, не такими, як ті, що руйнували Спасівку. Це були крамарі, такі самі, як і ті, що не раз заходили в Спасівку. Татари не ставилися до Павлуся жорстоко, годували його, і хлопець почав думати, що з ними їздитиме по всьому Криму й так відшукає сестру.
Яка надія не полишала Павлуся?
Павлуся не полишала надія, що татари завезуть його в Крим, де він зможе відшукати сестру Ганну. Хлопець сподівався, що з цими купцями їздитиме по всьому Криму й так знайде сестру.
Як хлопець освоївся зі своїм новим життям? Що в житті й побуті татар було для нього близьким, а що — неприйнятним?
За час подорожі Павлусь освоївся з новим життям серед татар:
- Він був до всього охочий, щирий і виконував усю роботу справно.
- Хлопець вчився татарської мови й незабаром уже міг порозумітися.
- Татарам подобалося, що Павлусь, на відміну від інших бранців, був веселий, балакучий і швидко вивчав їхню мову.
Проте були речі в татарському житті, які Павлусь не міг прийняти:
- Коли татари намовляли його відректися християнської віри, хлопець ледве стримався, щоб не плюнути їм в очі за таку зневагу.
- Павлусь думав про татар: “Такі то й ви, що зі злодіями крамарюєте!”, коли дізнався, що вони ведуть справи з харцизом Каримом.
Яке враження справила на Павлуся чужина?
Чужина справила на Павлуся гнітюче враження. Поки він бачив степ, йому здавалося, що він удома. Але коли за Перекопом побачив перші татарські улуси, зовсім не схожі на українські села, йому стало лячно. Павлусь відчув, що тут “ні сліду по Україні”, чужина просто “била у вічі”.
Опиши обстановку на татарському подвір’ї.
Оселя Сулеймана-ефенді, куди привезли Павлуся, виглядала як ціле містечко. Там стояли рядами кам’яні одно- і двоповерхові будинки, шопи для возів і коней, склади з крамом. При одному боці стояв великий поверховий будинок, де мешкав сам Сулейман. Той дім прилягав до великого саду. Всі ці будівлі були оточені густим частоколом із двома воротами одні навпроти одних. Коли Павлусь в’їхав на подвір’я, у нього аж “закрутилося в голові” від побаченого.
Кого зустрів хлопець у будинку Сулеймана?
У будинку Сулеймана Павлусь зустрів:
- Мустафу - сина Сулеймана, який за відсутності батька завідував його майном.
- Потурнака Ібрагіма - найстаршого серед слуг, колишнього українця, що прийняв іслам. Він зле ставився до невільників-християн.
- Остапа Швидкого - невільника-українця, який вже 5 років жив у неволі. Він застеріг Павлуся, щоб той не питав Ібрагіма про Україну, бо той соромиться, що “покинув Христа та збусурманився”.
Охарактеризуй поведінку Павлуся та його ставлення до Мустафи.
Павлусь поводився з Мустафою гордо і незалежно. Він не виявляв покірності, властивої невільникам, сміливо дивився Мустафі у вічі й відповідав, не принижуючись. Хлопець не боявся сина свого пана, хоча знав, що той може жорстоко покарати за непослух. Павлусь зневажав Мустафу за його пиху й жорстокість до невільників.
Які вчинки Павлуся тобі подобаються? Чому?
Мені подобається, що Павлусь не скорився долі раба, зберіг людську гідність і прагнення до свободи. Він не побоявся втекти від Мустафи, хоч і розумів, що за це його жорстоко покарають. Павлусь залишився вірним своїй родині, вірі й Батьківщині, не піддався на умовляння татар прийняти іслам. Також подобається його вдячність і турбота про Остапа Швидкого, який підтримував хлопця в неволі.
Який випадок рятує його від покарання?
Від покарання Павлуся врятувала несподівана поява гінця від Девлет-Гірея, який розшукував свого сина Мустафу-агу. Павлусь сказав, що знає про його долю, і був забраний до Девлет-Гірея. Це дало хлопцеві шанс не лише уникнути побиття, а й здобути прихильність могутнього правителя.
Чому хлопець «засміявся у вічі» Мустафі?
Павлусь засміявся Мустафі у вічі, бо зрозумів, що тепер над ним стоїть могутня рука Девлет-Гірея і ніхто не посміє його скривдити. Хлопець відчув перевагу й безкарність, адже його доля залежала вже не від примх Мустафи, а від волі його батька - впливового Девлет-Гірея. Сміх Павлуся виражав зневагу до жорстокого пана й радість від несподіваного порятунку.
VIII
Як змінюється життя хлопця, коли він потрапив у ханський палац Девлет-Гірея?
Життя Павлуся кардинально змінилося, коли він потрапив у ханський палац Девлет-Гірея. Замість важкої праці й принижень, які він зазнавав у Сулеймана-ефенді, хлопець отримав повну свободу. Йому дозволяли вільно виходити до міста, їздити на коні, стріляти з лука та рушниці. Павлусь був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-Гірей наказав видати йому гарний одяг, тож тепер важко було впізнати в ньому колишнього обідраного невільника.
Що, на твою думку, задумав Павлусь, коли сказав правителеві, що саме Ганнуся знає про місце перебування Мустафи-аги?
На мою думку, Павлусь хитро придумав сказати Девлет-Гірею, що саме його сестра Ганна знає про місце перебування Мустафи-аги, щоб змусити правителя розшукати дівчину по всьому Криму. Таким чином Павлусь сподівався возз’єднатися з сестрою, адже інакше, якби він не пов’язав її з долею Мустафи-аги, Девлет-Гірей навряд чи став би шукати якусь невільницю лише через прохання хлопця.
Що відчув Павлусь, коли дізнався, що сестра жива та їде до нього?
Коли Павлусь дізнався, що Ганнуся жива і їде до нього, його охопили неймовірна радість і хвилювання. Хлопець так поспішав назустріч сестрі, що гонець ледве наздогнав його. Побачивши Ганну, Павлусь не міг стримати емоцій, кинувся до неї з розпитуваннями, чи жива вона, чи здорова. Зустріч із сестрою, яку він уже не сподівався побачити, була для Павлуся найщасливішою миттю життя.
Поміркуй!
Яке враження залишилося в тебе після прочитання повісті «За сестрою»? Над чим тебе спонукав задуматися цей твір?
Повість “За сестрою” справила на мене сильне враження. Це захоплива історія про сміливість, відданість родині та готовність на все заради порятунку близької людини. Твір змусив задуматися над тим, на які вчинки здатна людина, рухома любов’ю та почуттям обов’язку. Також повість показує, що серед людей різних національностей і вірувань є і добрі, і погані, тож не варто робити поспішних висновків, зважаючи лише на походження людини.
Визнач тему та головну думку повісті.
Тема повісті - історія порятунку українським юнаком Павлусем своєї сестри Ганни з татарського полону. Головна думка твору - уславлення сміливості, кмітливості, відданості рідним та вірності своєму народові, які допомагають подолати будь-які перешкоди й випробування.
У яких умовах жили Павлусь і Ганнуся в Девлет-Гірея? Чому вони рідко зустрічалися? Чому сумували за рідним краєм, живучи в достатку на чужині?
У палаці Девлет-Гірея Павлусь і Ганнуся жили в добрих умовах, як гості. Проте вони рідко бачилися, бо дівчину тримали в гаремі, а Павлусь жив в окремих покоях. Попри достаток і добре ставлення, брат і сестра сумували за рідною Україною, бо ніщо не могло замінити їм Батьківщину.
Як закінчилася історія з пошуками Мустафи-аги?
Завдяки відомостям, які повідомили Павлусь і Ганна, Девлет-Гірей зміг розшукати й визволити свого сина Мустафу-агу, полоненого козаками під час битви.
Що запропонував Девлет-Гірей за порятунок сина? Як його характеризує ця пропозиція?
Девлет-Гірей запропонував Павлусеві й Ганні залишитися жити з ними, прийнявши іслам. Він обіцяв усиновити їх. Ця пропозиція характеризує Девлет-Гірея як вдячну людину, готову щедро віддячити за послугу. Водночас вона показує його впевненість у перевазі власної віри.
У чому зізнався Павлусь правителеві? Що попросив у нього? Про які риси його характеру свідчить цей вчинок?
Павлусь зізнався Девлет-Гірею, що збрехав, нібито лише Ганна знає про долю Мустафи-аги. Насправді він сам усе бачив, але сказав так, щоб змусити хана розшукати сестру по всьому Криму. Павлусь попросив у Девлет-Гірея викупити з неволі Остапа Швидкого - українця, який допомагав хлопцеві. Ці вчинки свідчать про кмітливість, винахідливість Павлуся, його вірність сестрі та вдячність людям, які робили йому добро.
Охарактеризуй Девлет-Гірея як людину, правителя та батька.
Девлет-Гірей постає суперечливою особистістю. Як правитель, він мудрий, могутній і справедливий. Як батько - люблячий і відданий, готовий на все заради порятунку сина. Як людина Девлет-Гірей здатний на вдячність і великодушність, але водночас є вірним своїй релігії та переконаний у її перевазі.
Доведи на прикладі персонажів твору, що серед людей різних національностей і релігій є чесні та шляхетні люди.
Серед татар у повісті є як жорстокі нападники, що руйнують Спасівку, так і добрі, чесні люди: Девлет-Гірей, який віддячує за порятунок сина, татарка, що допомагає Ганні, купці, які добре ставляться до Павлуся. Водночас серед українців теж трапляються зрадники та харцизи, як-от Карий. Це доводить, що людські чесноти не залежать від національності чи віри.
Чи будуть, на твою думку, щасливими брат і сестра?
Я вірю, що Павлусь і Ганнуся будуть щасливими, повернувшись додому. Вони довели, що здатні долати будь-які труднощі, і мають міцну опору - свою родину та рідну землю. Випробування лише загартували їхні характери.
Чи хотілося б тобі мати такого брата або друга, як Павлусь?
Так, я хотів би мати такого брата чи друга, як Павлусь. Він сміливий, відданий, винахідливий і завжди готовий прийти на допомогу. З таким другом можна не боятися жодних випробувань. Павлусь - гідний приклад для наслідування.
Поміркуй!
Ось цитатна характеристика образу Павлуся:
Павлусь - сміливий і відданий юнак. Він “не побоявся самотужки вирушити в небезпечну подорож”, щоб врятувати сестру з полону.
Хлопець має добре серце. Він попросив Девлет-Гірея викупити з неволі українця Остапа Швидкого, який допомагав Павлусеві, коли той був у полоні. “Добре в тебе серце, мій хлопче!” - сказав Девлет-Гірей.
Павлусь - розумний і кмітливий. Він придумав сказати, що лише його сестра Ганна знає, де Мустафа-ага, щоб змусити Девлет-Гірея розшукати дівчину по всьому Криму. “Та й хитрун ти, синку, хитрун!”- мовив Девлет-Гірей.Хлопець зберігає вірність своїй вірі.
Коли татари намовляли його відректися християнства, “Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри”.
Павлусь - наполегливий і цілеспрямований. Він твердо вирішив розшукати сестру, хоча батько і брат вважали це неможливим. “Павлусь зціпив зуби й не говорив більше нічого”, а вночі таємно втік на пошуки Ганни.
Хто з персонажів повісті справив на тебе найбільше враження? Чому?
На мою думку, найбільше враження справляє образ Павлуся. Це зразок відданого брата, сміливого юнака, який, незважаючи на юний вік, здатен на рішучі вчинки заради порятунку рідної людини. Павлусь уособлює найкращі людські якості - любов, відвагу, вірність, розум і наполегливість у досягненні мети.
Поміркуй!
Розподіли персонажів повісті «За сестрою» на головних, другорядних та епізодичних.
Головні персонажі:
- Павлусь Судаченко - головний герой, відважний і кмітливий юнак, який вирушає на пошуки сестри.
- Ганна Судаківна - сестра Павлуся, яка потрапила в татарський полон.
Другорядні персонажі:
- Дід Андрій - дідусь Павлуся і Ганни, який навчав онука козацького ремесла.
- Степан і Палажка Судаки - батьки Павлуся і Ганни.
- Петро Судак - старший брат Павлуся, козак.
- Девлет-Гірей Ібрагім - кримський правитель, у полоні якого опинилися Павлусь і Ганна.
- Мустафа-ага - син Девлет-Гірея, полонений козаками.
- Семен Непорадний - козак-силач, який допоміг пораненому Павлусеві.
- Остап Швидкий - невільник-українець, який підтримував Павлуся в неволі.
Епізодичні персонажі:
- Сотники Тріска й Недоля - ватажки козацьких загонів.
- Карий (Карим) - харциз (степовий розбійник), який схопив і продав Павлуся татарам.
- Сулейман-ефенді - татарський купець, господар Павлуся.
- Ібрагім-потурнак - найстарший слуга Сулеймана, колишній українець, що прийняв іслам.
Для змалювання образу Павлуся автор використовує такі прийоми:
- Пряма характеристика від автора, яка підкреслює сміливість, відданість, винахідливість хлопця.
- Непряма характеристика через вчинки героя (таємна втеча з козацького табору на пошуки сестри, хитрість із Девлет-Гіреєм, щоб змусити його шукати Ганну).
- Характеристика через ставлення інших персонажів до Павлуся (повага козаків, прихильність Девлет-Гірея, дружба з Остапом Швидким).
- Мовленнєва характеристика (Павлусь розмовляє сміливо, але шанобливо, виявляє розум і почуття власної гідності).
Другорядні й епізодичні персонажі увиразнюють образ Павлуся, бо:
- Дід Андрій, батько й брат уособлюють козацьке середовище, у якому зростав хлопець і яке сформувало його характер.
- Девлет-Гірей і татари є втіленням чужого світу, у якому Павлусь зумів вижити й перемогти завдяки своїм чеснотам.
- Семен Непорадний і Остап Швидкий демонструють взаємовиручку й підтримку, на яку здатен Павлусь.
- Карий показує моральну стійкість героя, який зберігає людську гідність і не піддається спокусі зрадити свій народ.
Поміркуй!
Якими у твоїй уяві постають запорозькі козаки?
В моїй уяві запорозькі козаки постають як мужні, сміливі та вільнолюбні воїни. Вони були відважними захисниками рідної землі, вправними вершниками та вмілими воїнами. Козаки жили за своїми звичаями і законами, цінували побратимство, честь і славу. Вони носили характерний одяг - жупани, шаровари, шапки, озброювалися шаблями, списами, луками і рушницями.
Переглянь репродукції картин І. Рєпіна «Козак у степу», «Козачий пікет» та «Атака запорожців у степу» (с. 157, 159,160). Чи свідчать ці твори живопису про захоплення художника козацькою славою? Поясни свою думку.
Репродукції картин І. Рєпіна дійсно свідчать про захоплення художника козацькою славою. На них зображені козаки в типових образах - вільні, горді, загартовані в боях. Картини передають дух козацтва, романтику степових походів, відвагу і завзяття в битвах з ворогами. Рєпін майстерно відтворює деталі козацького побуту, озброєння, показує їхню звитягу і лицарство.
Знайди в інтернеті та послухай сучасні виконання пісень «Війська Запорозького воїн знаменитий», «Їхав козак містом». Розкажи про свої враження.
Сучасні виконання пісень “Війська Запорозького воїн знаменитий”, “Їхав козак містом” викликають захоплення і гордість за козацьку славу. Ці мелодії передають дух свободи, мужності, вірності своєму народу. Вони надихають і сьогодні, нагадуючи про героїчне минуле України.
А що ти знаєш про те, як сучасні захисники / захисниці зберігають і примножують козацькі традиції? Чи відомо тобі, чиї імена мають 1-ша окрема бригада спеціального призначення, Окрема президентська бригада, 72-га та 92-га механізовані бригади? Про що це свідчить?
Сучасні захисники і захисниці України зберігають і примножують козацькі традиції:
- Багато військових частин носять імена славетних козацьких ватажків. Наприклад, Окрема президентська бригада має ім’я гетьмана Богдана Хмельницького, 72-га механізована бригада - імені Чорних Запорожців, 92-га механізована - кошового отамана Івана Сірка. Це свідчить про спадкоємність козацьких ідеалів у сучасному війську.
- Гасло “Слава Україні! Героям слава!”, яке використовували ще козаки, є офіційним вітанням в українській армії. Воно символізує вірність Батьківщині та вшанування її захисників.
- Відвага, стійкість, самопожертва, притаманні козакам, є визначальними рисами і сучасних воїнів, які відстоюють свободу і незалежність України.
Отже, українські військові свято бережуть і розвивають славні козацькі традиції, що надихають на боротьбу за волю і честь рідної землі.
Виконай одне із завдань на вибір.
Підготуй розповідь про інші визначні місця Криму або ж культурний об’єкт Криму, визнаний спадщиною ЮНЕСКО.
Кримський півострів має багату історичну та культурну спадщину, яка належить Україні. Окупація Криму Росією загрожує збереженню цих безцінних пам’яток. Окрім Ханського палацу в Бахчисараї, який згадується в повісті “За сестрою”, в Криму є ще кілька визначних місць, що потребують захисту:
- Херсонес Таврійський - античне місто-держава, руїни якого розташовані на території сучасного Севастополя. Це єдиний античний поліс на території України, який з 2013 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак після окупації там проводяться несанкціоновані розкопки та будівництво, що загрожує автентичності пам’ятки.
- Судацька фортеця - одна з найбільших середньовічних фортець Європи, пам’ятка архітектури національного значення України. Зведена генуезцями в XIV-XV ст. Зараз окупаційна влада проводить там роботи без належного нагляду українських фахівців
- Мангуп-Кале - середньовічне місто-фортеця, столиця князівства Феодоро. Розташоване на вершині гори-останця. Має залишки оборонних мурів, храмів, палаців. Зараз там ведуться несанкціоновані розкопки, які руйнують культурні шари
- Пантікапей - античне місто, столиця Боспорського царства. Розташоване на місці сучасної Керчі. Має залишки акрополя, курганів, склепів. Зараз російська пропаганда безпідставно називає Пантікапей “найдавнішим містом Росії”, привласнюючи історію Криму
Україна повинна докладати всіх зусиль, щоб захистити культурну спадщину Криму, яка має виняткову цінність не лише для нашої держави, а й для всього людства. Необхідно залучати міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, щоб зупинити руйнування історичних пам’яток окупантами та зберегти культурну ідентичність Кримського півострова.
Підсумуй!
Про які історичні події ідеться в повісті А. Чайковського?
У повісті йдеться про часи татарських набігів на українські землі та боротьбу козаків із татарами.
Доведи, що твір «За сестрою» за жанровою формою — героїкоромантична повість.
Твір “За сестрою” є героїко-романтичною повістю, бо в ньому зображені героїчні вчинки персонажів (порятунок Павлусем сестри), а також присутні романтичні елементи (ідеалізація козаків, піднесений стиль оповіді).
Визнач основні елементи композиції цього твору: експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку.
Експозиція: розповідь про родину Судаків.
Зав’язка: напад татар на село.
Розвиток дії: Павлусь вирушає на пошуки сестри, потрапляє в полон.
Кульмінація: зустріч Павлуся з ханом, повідомлення про місцезнаходження Мустафи-аги.
Розв’язка: повернення Мустафи, звільнення Павлуся і Ганни та Остапа Швидкого.
Назви позасюжетні елементи повісті (портрети, пейзажі, ав торські відступи). Яку роль вони відіграють у розкритті її ідейного змісту?
Позасюжетні елементи повісті: описи степу, портрети персонажів (Семена Непорадного, Девлет-Гірея), описи татарського побуту. Вони допомагають глибше розкрити ідею твору - показати героїзм і відданість українців, красу рідного краю.
Розкажи про прийоми, за допомогою яких автор розкриває образи персонажів твору.
Автор розкриває образи персонажів через їхні вчинки, діалоги, портретні характеристики. Наприклад, сміливість і винахідливість Павлуся показані через його дії з порятунку сестри. Доброта Девлет-Гірея розкривається в його ставленні до Павлуся і Ганни.