Про що ви дізнаєтеся?
Який одяг носив «елегантний європеєць» Михайло Коцюбинський?
Улітку Михайло Коцюбинський одягався в ясно-кремовий у синю смужку костюм, жовті черевики, білу панаму з чорною стрічкою та тримав у руках ціпок — гуцульський топірець або квіти. З роботи він міг повертатися в парусиновій толстовці чи чорній пелерині поверх одягу. Узимку письменник носив чорне пальто із чорним смушковим коміром та високу чорну шапку.
Що таке новела як жанр літератури?
Новела — це невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом. Вона подібна до оповідання, однак менша за обсягом і вирізняється динамічнішим сюжетом та виразним психологізмом.
Як жили татари в Криму в ХІХ ст.?
Татари жили у скелястих прибережних поселеннях («на камені»), де складені з дикого каменю халупки з пласкими земляними дахами тулилися одна до одної без вулиць, воріт і подвір’їв. Осередком усього громадського життя була кав’ярня, а єдиним джерелом життя та причиною запеклих суперечок між родами слугував невеликий струмок прісної води для городів. Мешканці дотримувалися суворих патріархальних і релігійних традицій, де жінки носили закрите вбрання (фередже), не мали права голосу й підкорялися волі голови родини, а будь-яке порушення родинної честі жорстоко каралося громадою.
1. Прочитавши життєпис письменника, складіть сенкан «Коцюбинський».
Коцюбинський.
Елегантний, проникливий.
Спостерігає, змальовує, шліфує.
Тонкий майстер українського імпресіонізму.
Сонцепоклонник.
2. Прочитайте новелу М. Коцюбинського «На камені».
Текст новели прочитано.
3. Прочитайте матеріал про новелу М. Коцюбинського «На камені» вголос, виразно декламуючи фрагменти, що є цитатами з твору.
Матеріал підручника про новелу та теоретичні статті на с. 45–47 прочитано вголос із виразним декламуванням цитат.
Завдання
1. Місце подій у новелі М. Коцюбинського «На камені» позначено на карті буквою
Г (Кримський півострів).
2. Увідповідніть об’єкт зображення з кольором, що його символізує.
1 — Г (Алі — червоний: червона хустка, червона пов’язка на голові);
2 — В (Фатьма — зелений: ясно-зелене фередже, що уподібнює її до весняного куща);
3 — А (життя і світ, що оточує головних героїв / героїнь — сірий: сірі піски берега, розпечене сіре каміння безплідних скель).
3. Визначте символічне значення художніх образів новели.
1 — В (кава — те, що об’єднує людей);
2 — Б (море — духовне багатство, кохання);
3 — А (камінь — жорстокість, черствість душі).
4. Гра «Так — ні».
- Кав’ярню в татарському селі Мемет утримував разом із греком. — Ні (Мемет був єдиним господарем кав’ярні, а грек лише привозив сіль на човні).
- Характеристикою «кривоногий» наділено Джепара. — Ні (кривоногим у творі названо саме Мемета).
- Фатьма розлюбила Мемета, бо закохалася в Алі. — Ні (Фатьма ніколи не любила Мемета: він насильно купив її за гроші у батька).
- Грек привозив у село сіль і каву. — Ні (грек привозив тільки сіль).
- Грек розвозив свій крам по прибережних селах раз на рік. — Так.
- Мешканці татарського села ділилися на два ворожі табори. — Так (через розподіл джерельної води між городами Нурли та юзбаша).
- Мемет ставився до Фатьми з великою повагою. — Ні (ставився зверхньо і грубо, наказував їй, наче служниці).
- Алі грав на зурні. — Так (грав на зурні, привезеній зі Смірни).
5. Які особливості має новела як літературний жанр? Доведіть на конкретних прикладах, що твір М. Коцюбинського «На камені» за жанром — новела.
Новела — це лаконічний прозовий твір із драматичним, концентрованим сюжетом, підвищеним психологізмом та обов’язковим несподіваним фіналом.
Твір «На камені» повністю відповідає жанровим канонам новели:
- Лаконізм і концентрація подій: дія зосереджена навколо однієї головної сюжетної лінії — спалаху кохання між турецьким наймитом Алі та підневільною дружиною місцевого різника Фатьмою в закритому приморському селі.
- Глибокий психологізм через деталі й настрої: почуття героїв розкриваються не через довгі авторські пояснення, а через промовисті погляди, тужливу гру на зурні та стани одухотвореної природи.
- Несподівана й трагічна розв’язка: кульмінація миттєво обриває життя закоханих — Фатьма у відчаї кидається зі скелі в морську безодню, а Алі гине від різницького ножа Мемета, після чого його тіло відправляють у баркасі у відкрите море.
6. Назвіть п’ять ознак модернізму. Проілюструйте кожну з них прикладами з новели М. Коцюбинського «На камені».
- Фіксація перших миттєвих вражень (імпресіоністичність): зображення предметів крізь призму суб’єктивного зорового сприйняття («м’які синяві тони, у яких танули й розпливалися контури далеких прибережних гір», дрібні хвилі, що «зливалися докупи, мов брили зеленкуватого скла»).
- Пейзаж як засіб психологічної характеристики героя: море передає душевний біль Фатьми, її підневільне становище та ненависть до нелюба («Уранці сліпить очі його блакить… у негоду плює на берег, і б’ється, і реве, як звір, і не дає спати… Навіть у хату залазить його гострий дух, од якого нудить»).
- Виразна колористичність і світлотінь (живописність словом): багата палітра кольорів, наче в акварелі («рожеві від вечірнього сонця» скелі, «сині ліси», скісні пасма «золотих ниток» променів, біла піна, схожа на збитий білок).
- Акцент на настроєвості та переживаннях героїв: автор зосереджується не на побутописанні чи етнографізмі, а на тонких порухах душі закоханих, їхньому потягу до свободи та взаємному тяжінні.
- Відмова від ідеалізації та життєва трагедійність: безкомпромісне зображення жорстокості патріархального світу («кам’яних душ»), де вихід за межі звичаю карається смертю без повчальних висновків оповідача.
7. Розмальовка. Перепишіть уривок у зошити. Зафарбуйте ті слова, що позначають барви або з ними асоціюються, відповідним кольором. Прокоментуйте кольорову палітру.
«…За селом, у далекій перспективі, відкривався чарівний світ. У глибоких долинах, зелених од винограду й повних сизої імли, тіснилися кам’яні громади, рожеві від вечірнього сонця або синіючі густим бором. Круглі лисогори, мов велетенські шатра, кидали від себе чорну тінь, а далекі шпилі, сизо-блакитні, здавалися зубцями застиглих хмар. Сонце часом спускало з-за хмар в імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток — і вони перетинали рожеві скелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях».
Коментар до кольорової палітри:
Уривок побудовано за законами імпресіоністичного малярства. Михайло Коцюбинський поєднує глибокі холодні відтінки (зелений, сизий, синій, сизо-блакитний, чорний) із теплими, сяйливими тонами вечірнього освітлення (рожевий, золотий, сонячний, вогняний). Цей світловий контраст оживляє пейзаж і протиставляє безмежну, чарівну кримську природу мертвому й похмурому камінню татарського поселення.
8. Вільний мікрофон. Пейзажі в новелі можна охарактеризувати трьома словами: … , … , … .
Пейзажі в новелі можна охарактеризувати трьома словами: колористичні, динамічні, психологічні.
9. Поділіть зміст новели М. Коцюбинського «На камені» на частини: експозиція — зав’язка — розвиток дії — кульмінація — розв’язка.
- Експозиція: Змалювання приморського татарського села на голих скелях, кав’ярні Мемета, прибуття соляного баркаса грека та знайомство з молодим веслярем Алі.
- Зав’язка: Перша зустріч Алі та Фатьми біля кав’ярні; виникнення взаємного душевного потягу.
- Розвиток дії: Вечірня гра Алі на зурні, таємна розмова закоханих біля даху; рішення про втечу; ранкова втеча в гори та організація погоні на чолі з ображеним Меметом і Нурлою.
- Кульмінація: Облога втікачів на скелястому розі над безоднею; самогубство Фатьми у морських хвилях та кривава розправа юрби над Алі.
- Розв’язка: Повернення громади з тілом наймита до села; відправлення вбитого Алі на пробитому баркасі у відкрите море назустріч коханій; світлий усміх сонця та моря над трагедією.
10. Завершіть створення тестового завдання на впізнавання героя / героїні за портретною деталлю.
| Портретні деталі | Герой / героїня |
|---|---|
| 1. «…великі довгасті чорні очі, вимовні, як у гірської сарни… ясно-зелене фередже складками спадало по стрункій фігурі від голови аж до червоних шароварів» | А Фатьма |
| 2. «Його гладке обличчя і голена голова лисніли, як в облупленого барана, а в хитрих очах, завжди червоних, блукав неспокійний вогник», ходить на кривих ногах | Б Мемет |
| 3. «…струнка фігура у вузьких жовтих штанах і синій куртці, здоровий, засмалений морським вітром вид і червона хустка на голові… високий і гнучкий, як молодий кипарис» | Г Алі |
(Правильні відповіді: 1 — А, 2 — Б, 3 — Г; зайвий варіант: В — Нурла).
11. Підготуйте складний план за змістом новели М. Коцюбинського «На камені».
I. Вступ. Приморське село та прибуття човна.
- Кав’ярня Мемета як центр життя татарського поселення.
- Прихід баркаса із сіллю та початок шторму.
- Праця молодого дангалака Алі на березі.
II. Основна частина. Зародження почуттів і небезпечна втеча.
- Суворе життя мешканців «на камені»:
а) ворожнеча між партіями Нурли та юзбаша за джерельну воду;
б) безправне, підневільне становище гірської красуні Фатьми в домі різника. - Любовний спалах:
а) перша зустріч поглядів біля кам’яних сходів;
б) тужні звуки зурни та відгук у серці Фатьми;
в) нічна розмова й спільне рішення тікати. - Ранковий сполох у селі:
а) Нурла піднімає громаду на захист родинної честі;
б) кривава гонитва родичів розпеченими скелями яйли.
III. Кульмінація. Загибель закоханих на скелі.
- Пастка на кам’яному мисі біля Суаку.
- Стрибок Фатьми у морську прірву.
- Відчайдушний опір і смерть Алі під ножем Мемета.
IV. Розв’язка. Вічний спокій у морській безодні.
- Повернення розлюченого натовпу з тілом убитого.
- Останнє плавання: покладання Алі в пробитий баркас і відплив у море.
- Тріумф вічної краси й байдужість сонця та моря.
12. Проілюструйте слова зурна, котвиця, фез, фередже, чішме. За кожним словом визначте групу-переможця, яка найбільш вдало його проілюструвала.
-
Зурна — традиційний східний духовий музичний інструмент на зразок очеретяної чи дерев’яної сопілки з різким звуком.
Опис ілюстрації: Тонка дерев’яна трубка з розтрубом на кінці та отворами для пальців, що лежить на східному килимі поруч із новелістичною цитатою про звуки пісні цвіркуна. -
Котвиця — якір для утримання човна чи корабля на воді.
Опис ілюстрації: Важкий кований якір із ланцюгом, кинутий у пінисту прибережну морську хвилю біля каменистого берега. -
Фез (феска) — традиційний чоловічий головний убір у формі зрізаного конуса з китицею.
Опис ілюстрації: Яскраво-червона повстяна шапочка циліндрично-конічної форми з чорною шовковою китицею, що спадає набік. -
Фередже — верхнє жіноче вбрання-плащ мусульманок, що закриває тіло з голови до ніг, лишаючи відкритими лише очі.
Опис ілюстрації: Жіноча постать на тлі кам’яного муру в ясно-зеленому драпованому покривалі, з-під якого видно лише виразні темні очі. -
Чішме — природне гірське джерело або мурований фонтан-водопій для питної води в кримських поселеннях.
Опис ілюстрації: Кам’яна кладка в скелі із залізною трубкою, з якої в кам’яний жолоб тече прозора джерельна вода, а поруч стоять глеки з водою.
Домашнє завдання
13. 1. Вивчіть напам’ять уривок новели М. Коцюбинського «На камені», починаючи з речення «Море дедалі більше втрачало спокій…» і закінчуючи словами «…щоб не замочити капців».
Текст уривка для вивчення напам’ять:
«Море дедалі більше втрачало спокій. Чайки знімались з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі й плакали над морем. Море потемніло, змінилося. Дрібні хвилі зливалися докупи, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалися до берега, падали на пісок і розбивалися на білу піну. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало, а він підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах. Грек часто обертався назад і з тривогою поглядав на море. Алі прудкіше бігав од човна на берег, увесь забризканий піною. Вода при березі починала каламутитись і жовкнути; разом із піском хвиля викидала з дна моря на берег каміння і, тікаючи назад, волокла його по дну з таким гуркотом, наче там щось велике скреготало зубами й гарчало. Прибій за якихось пів години перескакував уже через каміння, заливав прибережну дорогу й підбирався до мішків із сіллю. Татари мусили відступити назад, щоб не замочити капців.»
13. 2. Підготуйте мультимедійну презентацію на одну з тем: 1) національний татарський одяг; 2) традиції і звичаї татар; 3) краса південного берега Криму.
План презентації на тему: «Національний татарський одяг у новелі М. Коцюбинського “На камені”»:
- Слайд 1. Титульний.
Тема: Етнографічні деталі та колорит: національне кримськотатарське вбрання в новелі «На камені». - Слайд 2. Чоловічий костюм: праця й традиція.
Опис: вузькі штани-ногавиці, сині куртки, пояси. Головні убори: круглі татарські шапочки на голену голову та червоні конусоподібні фези з китицями. На шиї чи голові молоді — яскраві пов’язки й хустки.
Цитата: «…струнка фігура у вузьких жовтих штанах і синій куртці… червона хустка на голові прегарно відбивалися на тлі блакитного моря». - Слайд 3. Жіночий одяг: закритість і витонченість.
Опис: широкі шаровари насичених барв, капці-патинки на ногах, а головне — фередже, просторий плащ-покривало, що приховувало красу жінки від сторонніх чоловічих поглядів, залишаючи відкритими лише очі.
Цитата: «…ясно-зелене фередже складками спадало по стрункій фігурі від голови аж до червоних шароварів». - Слайд 4. Колір як художній прийом.
Опис: кольори костюмів підкреслюють контраст між живими людськими почуттями та сірою мертвотою кам’янистого простору. Ясно-зелений, червоний, жовтий, синій виступають світловими спалахами серед скель. - Слайд 5. Висновки.
Значення костюма: Михайло Коцюбинський передав автентичний одяг кримських татар кінця XIX століття з точністю етнографа та майстерністю імпресіоніста.
13. 3. Підготуйтеся до стислого переказу новели М. Коцюбинського «На камені» (за планом) з використанням заздалегідь виписаних цитат.
Матеріал для переказу за пунктами плану:
- Прибуття соляного човна до кав’ярні Мемета.
Цитата: «З одинокої на ціле татарське село кав’ярні дуже добре видно було й море, і сірі піски берега». - Вродливий весляр Алі на березі.
Цитата: «Од його вродливого лиця, блідого й гордого, била відвага молодого орла». - Неволя та відчуженість гірської красуні Фатьми.
Цитата: «Прийшов різник, заплатив батькові більше, ніж могли дати свої парубки, і забрав її до себе. Противний, неласкавий, чужий…» - Непереборне зародження почуттів.
Цитата: «Алі здалося, що ті очі пірнули в його серце, і він поніс їх із собою». - Втеча та нещадна гонитва односельців.
Цитата: «Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голови у сварці за воду, єднало тепер почуття образи. Зачеплено було не тільки Меметову честь, але й честь усього роду». - Трагічний фінал на кам’яному виступі.
Цитата: «Синій халат у жовті півмісяці нахилився і зник серед крику сполоханих чайок… На камені, під ногами, валялося тіло дангалака». - Останнє плавання в безмежність.
Цитата: «Алі плив назустріч Фатьмі…»
Подумайте й розкажіть
Що нового ви дізналися про Крим?
Твір відкриває Крим XIX століття не як курорт, а як суворий край скелястих берегів і замкнених традиційних поселень. Вражає побут кримських татар: хати з пласкими дахами без подвір’їв, що східцями спускаються до моря, кав’ярня як головний центр життя та вирішальна цінність прісної джерельної води, через яку велися постійні родові сварки.
Якими новими словами поповнили свій лексичний запас?
Лексикон збагатився кримськотатарськими та східними словами: бір каве (одна кава), каймак (густа піна на каві), дангалак (наймит, весляр), котвиця (корабельний якір), чішме (джерело, фонтан), яйла (високогірне безлісе плато-пасовисько), фередже (жіноче плащ-покривало), фез (червона шапочка), зурна (духовий інструмент), юзбаш (сотник) та заволока (зайшлий волоцюга).
Яка з імпресіоністичних картин вам сподобалася найбільше? Чим саме?
Найбільше вражає полотно Архипа Куїнджі «Море. Крим» (1890-ті роки) завдяки дивовижній передачі світлоповітряного простору: м’які бірюзово-сині відтінки води зливаються з небом у єдине мерехтливе сяйво, що дуже тонко перегукується з акварельним колоритом новели Коцюбинського.