Про що ви дізнаєтеся?
- Якими були життя і творчість Олександра Олеся?
- Що таке романс?
- Чим переймається ліричний герой Олександра Олеся?
1. Ознайомившись із життєписом Олександра Олеся, складіть хронологічну таблицю.
| Дата / Період | Подія |
|---|---|
| 5 грудня 1878 р. | Народився Олександр Кандиба (Олесь) у с. Кризі (нині м. Білопілля Сумської області). |
| 1893 р. | Вступив до хліборобської школи в м. Дергачах (Харківщина). |
| 1903 р. | Вступив до Харківського ветеринарного інституту; поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Івану Котляревському. |
| 1906 р. | Подорож із нареченою Вірою Свадковською до Криму. |
| 1907 р. | Вийшла перша збірка поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. |
| 1909 р. | Вихід другої збірки поезій «Поезії. Книга ІІ». |
| 1911 р. | Переїхав до Києва, зосередився на творчо-видавничій праці. |
| 1913 р. | Подорож до Італії, створення циклу віршів на морські мотиви. |
| 1917 р. | Вихід збірки поезій із циклом «З щоденника. Р. 1917». |
| 1919 р. | Емігрував за кордон; спочатку мешкав у Відні. |
| 1923 р. | Переїзд до Праги, де поет жив до кінця життя. |
| 1935 р. | Написання драми «Земля обітована». |
| 22 липня 1944 р. | Смерть Олександра Олеся в Празі. |
2. Прочитайте та законспектуйте матеріал про поетичну спадщину Олександра Олеся.
Поетична спадщина Олександра Олеся поєднує риси неоромантизму та символізму.
-
Етапи творчості та збірки:
- Ранній період: збірки «З журбою радість обнялась» (1907), «Поезії» (1909), «Твори» (1910). Поет вправно поєднує інтимну (любовну) лірику з пейзажною та громадянською.
- Період еміграції: збірки «Чужиною» (1919), «Кому повім печаль мою» (1931). Перейняті передусім мотивом ностальгії. Трагічній темі присвячено цикл «Голод» (1921–1922).
- Твори для дітей: віршовані казки «Грицеві курчата», «Мисливець Хрін та його пси», «Водяничок».
-
Стильові ознаки:
- Неоромантизм: увага до неповторного внутрішнього світу людини, аналіз душевних станів; культ героїзму, боротьби, вольової особистості; всеохопний ліризм; прийом контрасту (журба й радість).
- Символізм: заміна понять знаками-символами із прихованим значенням, витончена поетична форма, порив за межі буденного.
- Громадянсько-патріотична лірика: продовження традицій Т. Шевченка та Лесі Українки; мотив сили рідного слова, засудження пасивності й байдужості земляків («О слово рідне! Орле скутий!..», «Айстри», «Коли б ми плакати могли…»).
3. Прочитавши матеріал, підготуйте три запитання для класу про інтимну лірику поета.
- Які жанрові ознаки романсу властиві віршу Олександра Олеся «Чари ночі»?
- Як через паралелізм «людина — природа» розкрито красу почуттів ліричного героя в поезії «Чари ночі»?
- Що уособлюють символічні образи солов’їв, бенкету весни та Фауста у творі?
До речі…
Послухайте різні версії романсу (відеоресурс «Ютуб») і поділіться думками, яке виконання і чим саме вам найбільше сподобалося.
Виконання Ніни Матвієнко зачаровує особливою ніжністю, камерністю та м’яким тембром, який тонко передає елегійну природу вірша. Натомість версія Дмитра Гнатюка звучить урочисто, академічно та піднесено, підкреслюючи життєствердний пафос слів «Гори! Життя — єдина мить…». Найбільше припадає до душі виконання Ніни Матвієнко: її щира й задушевна манера співу якнайкраще розкриває романтичну красу весняної ночі та трепет першого кохання.
4. Озвучте текст уголос, змінюючи манеру читання (залежно від стилю тексту).
- Інформаційну частину (про другу збірку «Будь мечем моїм!» та цензуру) варто озвучити спокійним, розважливим, виразним тоном, дотримуючись логічних пауз публіцистичного стилю.
- Поезію «О слово рідне! Орле скутий!..» слід декламувати емоційно та контрастно:
- Першу строфу — із притишеним сумом, болем і гірким докором за зневажену мову.
- Другу строфу — мелодійно, ніжно й захоплено, змальовуючи словесну красу рідного краю («музика зір блакитнооких», «шо шовковий спів степів»).
- Третю строфу — рішуче, з наростанням бойового пафосу, закличного гніву та непохитної віри у відродження України.
Завдання
1. Місце народження Олександра Олеся на карті позначено буквою
А (село Крига, нині місто Білопілля Сумської області).
2. У поезії «Чари ночі» НЕМАЄ образу, позначеного буквою.
В (голуб; у тексті є солов’ї, бенкет весни з вином / келихами та верби, а голуба немає).
3. Визначте в уривках художні засоби.
| Уривок із поезії | Художній засіб |
|---|---|
| 1 «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди…» | Д персоніфікація |
| 2 «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла». | Б антитеза |
| 3 «І схочеш ти вернуть собі, / Як Фауст, дні минулі…» | Г порівняння |
| 4 «Цілуй, цілуй, цілуй її — / Знов молодість не буде!» | А повтор |
Відповідність: 1 — Д, 2 — Б, 3 — Г, 4 — А.
4. Через які події в Україні Олександр Олесь емігрував за кордон?
Олександр Олесь емігрував через поразку українських визвольних змагань та окупацію України комуністичним режимом у 1919 році. Не бажаючи миритися з більшовицькою диктатурою, митець виїхав спочатку до Відня, а згодом оселився в Празі.
5. Яка історія виникнення псевдоніма Олесь?
Улітку 1906 року під час подорожі до Криму наречена поета Віра Свадковська ніжно називала його Олесем. Через рік поет вибрав це ім’я своїм літературним псевдонімом, підписавши ним першу збірку «З журбою радість обнялась».
6. Які види лірики поєднує поезія «Чари ночі»?
Поезія поєднує інтимну (любовну) та пейзажну лірику.
7. Опишіть, яким ви уявляєте ліричного героя поезії «Чари ночі» (вік, характер, життєва позиція та ін.).
Ліричний герой постає молодим, закоханим і сповненим нестримної життєвої снаги юнаком. Він щирий, пристрасний, тонко відчуває велич природи й цінує кожну хвилину щастя. Його життєва позиція типово неоромантична: жити на повну силу, любити до самозабуття, відкидати сумніви та страх перед минущістю буття.
8. Чому ліричний герой вірша «Коли б ми плакати могли…» використовує дієслова умовного способу?
Дієслова умовного способу («коли б плакати могли», «вірити могли», «гніватись могли») підкреслюють гіпотетичність дій і гіркий жаль автора через те, що суспільство перебуває в стані заціпеніння та байдужості. Умовний спосіб допомагає передати контраст між тим, яку велетенську силу міг би виявити народ (розбити кайдани, скинути ката), і його реальною духовною пасивністю.
9. Знайдіть символи у вірші «Коли б ми плакати могли…» й розкрийте їхнє значення.
- Незрячі — духовна сліпота, байдужість та внутрішня темрява поневолених людей.
- Хрести — важкий тягар національної долі, жертовність заради визволення Батьківщини.
- Пожежі — народне повстання, праведний гнів і революційний протест.
- Кайдани — багатовікове рабство, імперське насильство й полохлива покірність народу.
- Кат — колонізатор, самодержавна система гноблення та зла.
10. Заповніть у зошитах літературний паспорт вірша Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…».
| Графа паспорта | Характеристика твору |
|---|---|
| Рід і жанр твору | Лірика; громадянсько-патріотичний вірш |
| Вид(и) лірики | Громадянська лірика |
| Композиція | 3 строфи (п’ятивірші), що позначають три внутрішні стани: плач як співпереживання (1 строфа), віра як духовна опора (2 строфа), гнів як рушій боротьби (3 строфа) |
| Художні образи | Очі незрячі, річки сліз гарячих, вага й хрести, пожежі, розбиті кайдани, розіп’ятий кат |
| Художні засоби | Анафора («Коли б ми…»), гіпербола («річки із сліз гарячих… потекли»), епітети («очей незрячих», «сліз гарячих»), метафори («пожежі засвітили», «кайдани розбили») |
| Віршовий розмір | Чотиристопний ямб |
| Тип римування | Кільцеве з обрамленням першого рядка (abbaa) |
11. Опишіть подану картину. Використайте у своїй роботі цитати з поезії Олександра Олеся «Чари ночі» й опорні слова та фрази (письмово).
На знаменитому полотні Ґустава Клімта «Поцілунок» глядач бачить закохану пару, овіяну золотим серпанком почуттів. Чоловік і жінка стоять на краю кручі, немов відокремлені від усього земного світу. Їх огортає сяйво, де домінують розкішні золоті тони та орнаменти, а під ногами постає килим з украпленням яскравих плям польових квітів. Жінка відповідає взаємністю на палкий поцілунок: вона заплющила очі й цілковито довірилася обіймам коханого.
Ця мить безмежного щастя суголосна рядкам Олександра Олеся: «Лови летючу мить життя! / Чаруйсь, хмелій, впивайся / І серед мрій і забуття / В розкошах закохайся». Провалля поруч нагадує про скороминущість буття, втілену у формулі поета: «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла». Картина показує ту саму чарівну весняну стихію кохання, де «уся земля тремтить / В палких обіймах ночі».
12. Створіть асоціативну «хмару» (або сенкан) до поезії Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…».
Сенкан:
Біль.
Гіркий, прозрілий.
Розриває, кличе, перероджує.
Вимагає розбити віковічні кайдани.
Протест.
Домашнє завдання
1. Вивчіть напам’ять одну з перелічених поезій Олександра Олеся («Айстри»; «Чари ночі»; «О слово рідне! Орле скутий!..»).
Для вивчення напам’ять обрано вірш «О слово рідне! Орле скутий!..»:
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
2. Знайдіть у поезії Олександра Олеся «Чари ночі» символи й розкрийте їхнє значення (письмово).
- Солов’ї — вісники весни, молодості, щирості та чарів кохання.
- Іскра — прихована внутрішня сила, душевний пломінь, завзяття жити й боротися.
- Бенкет весни — розквіт природи, нестримне свято відродження та життєвої краси.
- Фауст — символ незворотності людського віку та марного бажання повернути втрачені юні дні.
3. Напишіть есе на тему «Чи актуальний вірш Олександра Олеся ”Коли б ми плакати могли…” в наші дні?».
Вірш Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…» вражає своєю пророчою силою й сьогодні. Написаний понад століття тому, він досі звучить як тривожний дзвін, що застерігає українців від найстрашнішої небезпеки — байдужості та зневіри.
Сьогодні, коли наш народ виборює власну свободу в запеклій боротьбі проти агресора, ми не маємо права бути «незрячими». Поет справедливо нагадує: лише той народ перемагає, який уміє разом розділити всенародний біль, щиро вірить у свої сили та спрямовує спільний гнів на знищення кайданів поневолення. Справжнє єднання нації починається там, де зникає примирення зі злом.
Цей твір залишається дороговказом для кожного з нас: він спонукає тримати стрій, діяти рішуче й не дати духовному сну скувати наші серця.
Подумайте й розкажіть
Що, окрім кохання і краси, можуть символізувати квіти?
Квіти нерідко символізують недовговічність молодості, крихкість життя, надію на відродження після морозної зими, а також вічну скорботу й пам’ять про полеглих героїв.
Які рядки романсу Олександра Олеся «Чари ночі» стали афоризмами?
Крилатими висловами стали рядки: «Лови летючу мить життя!», «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла» та «Цілуй, цілуй, цілуй її, — / Знов молодість не буде!».
Яким вам запам’ятався Олександр Олесь?
Олександр Олесь постає надзвичайно щирим і чутливим поетом. Він поєднав у своїй душі ніжний талант співця весни та кохання з мужнім серцем патріота, який відчайдушно боровся за рідну мову та волю рідної землі попри біль еміграції.
Послухавши пісню «Коли б ми плакати могли…» у виконанні Марії Бурмаки (3 хв 19 с), напишіть відгук за таким планом:
1. Атмосфера на сцені.
Сцена занурена в напівтемряву з камерним освітленням і мерехтливим тлом, що створює атмосферу зосередженості, спокою та глибокого співпереживання.
2. Сценічне вбрання артистки.
Марія Бурмака постає у вишуканій, лаконічній довгій сукні глибокого зеленого кольору, підперезаній поясом.
3. Загальний настрій музичного супроводу.
Мелодія звучить стримано, тужливо, спокійно й водночас пронизливо-драматично.
4. Музичні інструменти.
Звучать акустичні гітари, щемлива скрипка, ніжна флейта та м’яка перкусія.
5. Голос співачки, манера виконання.
Спів вирізняється кришталевою чистотою, душевністю й щирістю; артистка не зловживає пафосом, а передає кожне слово з глибоким внутрішнім болем.
6. Відповідність музичної інтерпретації М. Бурмаки твору Олександра Олеся.
Пісня тонко й точно втілює задум поета, перетворюючи віршовані рядки на тиху, але дієву сповідь нескореної душі.
7. Мої враження від почутого / побаченого.
Виступ залишає світлий і водночас щемливий спогад, пробуджує почуття патріотизму та змушує серйозно замислитися над долею рідного народу.