1. Ознайомившись із життєписом Олександра Олеся, складіть хронологічну таблицю.
| Дата / Період | Подія |
|---|---|
| 5 грудня 1878 р. | Народження Олександра Кандиби (Олеся) у с. Кризі (нині м. Білопілля Сумської області). |
| 1893 р. | Вступ до хліборобської школи в м. Дергачах (Харківщина). |
| 1903 р. | Вступ до Харківського ветеринарного інституту; поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Івану Котляревському. |
| 1906 р. | Подорож із нареченою Вірою Свадковською до Криму. |
| 1907 р. | Вихід першої збірки поезій «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. |
| 1909 р. | Вихід другої збірки поезій «Поезії. Книга ІІ». |
| 1911 р. | Переїзд до Києва та зосередження на творчо-видавничій діяльності. |
| 1913 р. | Подорож до Італії, створення циклу віршів на морські мотиви. |
| 1917 р. | Вихід збірки поезій із циклом «З щоденника. Р. 1917». |
| 1919 р. | Еміграція за кордон; проживання у Відні. |
| 1923 р. | Переїзд до Праги, де поет мешкав до кінця життя. |
| 1935 р. | Написання драматичного твору «Земля обітована». |
| 22 липня 1944 р. | Смерть Олександра Олеся у Празі. |
2. Прочитайте та законспектуйте матеріал про поетичну спадщину Олександра Олеся.
Поетична спадщина Олександра Олеся поєднує риси неоромантизму та символізму.
-
Етапи творчості та збірки:
- Ранній період: збірки «З журбою радість обнялась» (1907), «Поезії» (1909), «Твори» (1910). У них поєднано інтимну (любовну), пейзажну та громадянську лірику.
- Період еміграції: збірки «Чужиною» (1919), «Кому повім печаль мою» (1931). Провідним є мотив ностальгії за Батьківщиною. Тему трагедії українського народу розкрито в циклі «Голод» (1921–1922).
- Дитяча література: віршовані казки «Грицеві курчата», «Мисливець Хрін та його пси», «Водяничок».
-
Стильові особливості:
- Неоромантизм: увага до внутрішнього світу людини, культ сильної особистості, прагнення свободи, контрастність образів (журба і радість), високий ліризм та зв’язок із фольклором.
- Символізм: використання знаків-символів (солов’ї, іскра, айстри, меч, орел), вишукана віршова форма, занурення у сферу підсвідомого.
- Громадянсько-патріотична лірика: продовження традицій Тараса Шевченка та Лесі Українки; висвітлення боротьби за українську державність, захист рідної мови та засудження суспільної байдужості («О слово рідне! Орле скутий!..», «Айстри», «Коли б ми плакати могли…»).
3. Прочитавши матеріал, підготуйте три запитання для класу про інтимну лірику поета.
- Які ключові жанрові та стильові ознаки романсу притаманні поезії Олександра Олеся «Чари ночі»?
- Як у вірші «Чари ночі» реалізовано неоромантичний прийом паралелізму між життям людини та станом природи?
- Яке символічне значення мають образи солов’їв, бенкету весни та Фауста в інтимній ліриці Олександра Олеся?
ДО РЕЧІ…
Послухайте різні версії романсу (відеоресурс «Ютуб») і поділіться думками, яке виконання і чим саме вам найбільше сподобалося.
Виконання романсу «Чари ночі» Ніною Матвієнко виразно передає глибину інтимних почуттів та камерність тексту завдяки м’якому, автентичному тембру голосу співачки та інструментальному акомпанементу. Академічна версія у виконанні Дмитра Гнатюка вирізняється потужною вокальною експресією та пристрасним драматизмом, що підкреслює заклики ліричного героя цінувати кожну мить життя. Найбільш вражаючим є виконання Ніни Матвієнко, оскільки її душевна манера співу найкраще відповідає елегійному й неоромантичному характеру поезії Олександра Олеся.
4. Озвучте текст уголос, змінюючи манеру читання (залежно від стилю тексту).
Озвучення громадянсько-патріотичного матеріалу та поезії «О слово рідне! Орле скутий!..» виконується у двох різних манерах:
- Науково-навчальний виклад (вступний текст про другу збірку та імперську цензуру) читається стриманим, помірним тоном із чіткими логічними паузами та розсудливою інтонацією, що притаманна інформативному стилю.
- Поетичний текст («О слово рідне! Орле скутий!..») читається у піднесеній, пафосній та драматичній манері:
- Перша строфа виголошується з інтонацією болю, обурення й трагізму за принижену мову.
- Друга строфа читається більш співучо, м’яко й захоплено, змальовуючи красу та мелодійність рідного слова через природні образи.
- Третя строфа декламується закличним, рішучим і мужнім тоном із наростанням емоційної напруги, оскільки містить заклики до боротьби та національного відродження.
ЗАВДАННЯ
1. Місце народження Олександра Олеся на карті позначено буквою
Місце народження Олександра Олеся (село Крига, нині місто Білопілля Сумської області) на карті позначено буквою А.
2. У поезії «Чари ночі» НЕМАЄ образу, позначеного буквою.
У поезії «Чари ночі» немає образу, позначеного буквою В (голуб).
3. Визначте в уривках художні засоби.
| Уривок із поезії | Художній засіб |
|---|---|
| 1 «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди…» | Д персоніфікація |
| 2 «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла». | Б антитеза |
| 3 «І схочеш ти вернуть собі, / Як Фауст, дні минулі…» | Г порівняння |
| 4 «Цілуй, цілуй, цілуй її — / Знов молодість не буде!» | А повтор |
Правильні відповідності: 1 — Д, 2 — Б, 3 — Г, 4 — А.
4. Через які події в Україні Олександр Олесь емігрував за кордон?
Олександр Олесь змушений був емігрувати за кордон у 1919 році через загарбання України комуністичною імперією та поразку українських визвольних змагань із будівництва незалежної держави.
5. Яка історія виникнення псевдоніма Олесь?
Псевдонім походить від пестливої форми імені Олександр, якою митця лагідно називала його наречена Віра Свадковська під час подорожі до Криму влітку 1906 року. У 1907 році поет підписав цим іменем свою першу збірку «З журбою радість обнялась».
6. Які види лірики поєднує поезія «Чари ночі»?
Поезія Олександра Олеся «Чари ночі» поєднує інтимну (любовну) та пейзажну лірику.
7. Опишіть, яким ви уявляєте ліричного героя поезії «Чари ночі» (вік, характер, життєва позиція та ін.).
Ліричний герой поезії «Чари ночі» постає молодим юнаком у розквіті сил, сповненим життєвої енергії, пристрасті та краси. Він має емоційний, чутливий та романтичний характер, глибоко відчуває єдність людини з природою. Його життєва позиція є виразно неоромантичною та активною: він закликає ловити кожну мить життя, випивати чашу щастя й кохання до дна, відкидати сум і не боятися майбутнього.
8. Чому ліричний герой вірша «Коли б ми плакати могли…» використовує дієслова умовного способу?
Ліричний герой використовує дієслова умовного способу для акцентування уваги на гіпотетичності дій та викриття пасивності й байдужості тогочасного суспільства. Умовний спосіб підкреслює потенційні можливості народу — здатність до співпереживання, віри та рішучого гніву, які залишаються нереалізованими через духовний сон і байдужість.
9. Знайдіть символи у вірші «Коли б ми плакати могли…» й розкрийте їхнє значення.
У вірші «Коли б ми плакати могли…» використано такі образи-символи:
- Незрячі — байдужість та внутрішня духовна темрява людей.
- Хрести — тягар народу, загроза та жертва, яку люди не наважуються взяти на себе.
- Пожежі — народний гнів, протест і боротьба, що могли б спалахнути проти гнобителів.
- Кайдани — неволя, колоніальне насильство та внутрішній страх суспільства.
- Кат — зовнішній гнобитель, уособлення імперської системи зла.
10. Заповніть у зошитах літературний паспорт вірша Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…».
| Характеристика | Зміст |
|---|---|
| Рід і жанр твору | Лірика, громадянсько-патріотичний вірш |
| Вид(и) лірики | Громадянська (патріотична) |
| Композиція | Вірш складається з трьох строф, що відображають три стани ліричного героя: плач як співпереживання (перша строфа), віру як духовну опору (друга строфа) та гнів як рушій дії (третя строфа) |
| Художні образи | Очі незрячі, річки зі сліз, хрести, кайдани, пожежі, кат |
| Художні засоби | Анафора («Коли б ми…»), гіпербола («річки із сліз… потекли»), епітети («очей незрячих», «сліз гарячих»), метафори («пожежі засвітили», «кайдани розбили») |
| Віршовий розмір | Чотиристопний ямб |
| Тип римування | Кільцеве (охопне) з повтором першого рядка (аbbaа) |
11. Опишіть подану картину. Використайте у своїй роботі цитати з поезії Олександра Олеся «Чари ночі» й опорні слова та фрази (письмово).
Картина Ґустава Клімта «Поцілунок» відтворює пристрасне та таємниче почуття кохання, де жінка й чоловік стоять на краю кручі. На полотні переважають теплі золоті тони, а під ногами закоханих видно украплення яскравих плям польових квітів. Жінка відповідає взаємністю на порив чоловіка, занурюючись у стан гармонії та абсолютного щастя, що перекликається із закликом поета: «Лови летючу мить життя! / Чаруйсь, хмелій, впивайся». Перебування постатей на самій межі кручі підкреслює неоромантичний контраст між крихкістю моменту та вічністю, виражений у рядках: «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла». Орнаментальна краса та контрастний килим з квітів відтворюють стан, коли «уся земля тремтить / В палких обіймах ночі».
12. Створіть асоціативну «хмару» (або сенкан) до поезії Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…».
Сенкан до поезії:
Біль.
Глибокий, спонукальний.
Застерігає, пробуджує, закликає.
Розриває тишу суспільної байдужості.
Протест.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
13.1. Вивчіть напам’ять одну з перелічених поезій Олександра Олеся («Айстри»; «Чари ночі»; «О слово рідне! Орле скутий!..»).
Поезію Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..» вивчено напам’ять.
13.2. Знайдіть у поезії Олександра Олеся «Чари ночі» символи й розкрийте їхнє значення (письмово).
У поезії Олександра Олеся «Чари ночі» використано такі символи:
- Солов’ї — символ весни, кохання, молодості, оновлення та радості життя.
- Іскра — символ душевної енергії, внутрішнього вогню, натхнення та завзяття.
- Бенкет весни — символ буйного розквіту природи, гармонії світобудови та нестримного торжества життя.
- Фауст — символ минущості часу, швидкоплинності людського буття та марності спроб повернути втрачені дні.
13.3. Напишіть есе на тему «Чи актуальний вірш Олександра Олеся ”Коли б ми плакати могли…” в наші дні?».
Поезія Олександра Олеся «Коли б ми плакати могли…» залишається надзвичайно актуальною для українського суспільства в наші дні. У цьому творі поет порушує проблему національної пасивності, байдужості та втрати духовного єднання, спонукаючи народ до самоусвідомлення та активних дій.
У сучасних умовах боротьби за незалежність і свободу України кожен рядок вірша звучить як застереження від зневіри та заклик до консолідації зусиль. Поезія нагадує про важливість глибокого співпереживання спільній трагедії, непохитної віри у власну державу та здатності чинити опір будь-якому гнобленню. Праведний гнів проти ворога та проти внутрішньої байдужості стає тією рушійною силою, яка здатна скинути кайдани й вибороти справедливість.
Отже, твір Олександра Олеся є важливим духовним орієнтиром, який закликає кожного українця позбутися заціпеніння, проявляти активну громадянську позицію та берегти національну гідність.
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Що, окрім кохання і краси, можуть символізувати квіти?
Квіти можуть символізувати скороминущість людського життя, молодість, надію, духовне відродження, чистоту почуттів, а також смуток і пам’ять.
Які рядки романсу Олександра Олеся «Чари ночі» стали афоризмами?
Афоризмами стали такі рядки з романсу: «Лови летючу мить життя!», «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла» та «Цілуй, цілуй, цілуй її, — / Знов молодість не буде!».
Яким вам запам’ятався Олександр Олесь?
Олександр Олесь запам’ятався як ніжний лірик, співець кохання та краси природи, свідомий патріот України, чия поезія вирізняється особливою музикальністю, неоромантичним поривом та глибиною душевних переживань.
Послухавши пісню «Коли б ми плакати могли…» у виконанні Марії Бурмаки (3 хв 19 с), напишіть відгук за таким планом:
1. Атмосфера на сцені.
Сцена затемнена з камерним світлом та мерехтливим зоряним тлом, що створює інтимну, зосереджену атмосфери.
2. Сценічне вбрання артистки.
Марія Бурмака одягнена в елегантну стриману зелену сукню довжини максі з поясом.
3. Загальний настрій музичного супроводу.
Музичний супровід має спокійний, ліричний, тужливий та водночас проникливий настрій.
4. Музичні інструменти.
У складі ансамблю грають акустичні гітари, скрипка, флейта та перкусія.
5. Голос співачки, манера виконання.
Голос співачки щирий, а манера виконання душевна, стримана й емоційно виразна.
6. Відповідність музичної інтерпретації М. Бурмаки твору Олександра Олеся.
Музична інтерпретація повністю передає драматизм, біль та тугу поезії Олександра Олеся.
7. Мої враження від почутого / побаченого.
Виконання справляє глибоке враження, торкається душі й змушує замислитися над кожним словом.