§39–41. Комедія Михайла Старицького «За двома зайцями» - Авраменко

• Назад до змісту відповідей

1. Комедія «За двома зайцями» є переробленням твору

В Івана Нечуя-Левицького

2. Проні й Голохвостову за моральними принципами протиставлено

Г Степана та Галю

3. Визначте дійових осіб комедії за їхніми репліками:

1. «— Только, будь ласка, не говоріть, пожалуста, про любов, потому ето шкандаль…» — Д Проня
2. «— В грудє моєй Визувій так і клекотить! Рішайте судьбу мою нещасную: прошу у вас руку й серце!» — В Голохвостий
3. «— Не пущу, не пущу! Думаєш, що багатий, так і безчестити мене можна? Женимо!» — Г Секлета
4. «— Я не про теє: мені ті пенціони і не до смаку, а коли гроші за рік заплачено, то треба було б принаймні за їх одсидіти!» — А Прокіп Свиридович

4. Згадайте, що таке водевіль. Доведіть, що комедія М. Старицького «За двома зайцями» має ознаки водевілю.

Водевіль — це легка комедійна п’єса з цікавим інтригуючим сюжетом, у якій розмовні діалоги чергуються зі співами (куплетами) і танцями.

Комедія М. Старицького «За двома зайцями» має ознаки водевілю:

• Сам автор визначив жанр твору в підзаголовку як «Комедія з міщанського побуту зі співами та танцями».
• У п’єсі багато музичних номерів, наприклад, виходи хору з піснями «Твоя пісня дуже гарна» та «А я бідний, безталанний».
• Сюжет побудований на стрімкій інтризі (гонитва за багатою нареченою та красунею водночас), несподіваних зустрічах і комічних розв’язках.
• Мова персонажів у комедії «За двома зайцями» є засобом творення комічного ефекту, використовуючи емоційно-експресивну лексику, деформовані слова та суржик.

5. Гра «Так — ні»

1. У театрах більш популярним є первинний варіант комедії, що має назву «На Кожум’яках». — Ні. Первинний варіант Івана Нечуя-Левицького не став таким відомим; популярність і постійне місце в репертуарі здобула саме переробка Михайла Старицького «За двома зайцями».

2. Секлета — сестра Прокопа Свиридовича. — Ні. Секлета Лимариха є рідною сестрою дружини Прокопа — Євдокії Пилипівни (Сірчихи).

3. Голохвостий планував одружитися з двома сестрами — Галею і Пронею. — Ні. По-перше, Галя і Проня — двоюрідні, а не рідні сестри (їхні матері — сестри). По-друге, Голохвостий хотів одружитися лише з Пронею заради грошей, а Галю просто дурив, хоча й обіцяв шлюб обом.

4. Суржиком розмовляють Проня та Голохвостий. — Так. Їхнє прагнення говорити «по-модньому» (російською) призводить до мовної мішанки — суржику та спотворення слів.

5. Родина Сірків заможніша, ніж родина Секлети Лимарихи. — Так. Сірко має власну крамницю, дім та гроші в скринях , тоді як Секлета — проста перекупка, чий побут Голохвостий зневажає.

6. Степан закоханий у Галю. — Так. Він відкрито ревнує Галю, захищає її честь і зізнається хлопцям, що вона його кохана.

7. Події твору відбуваються в Києві. — Так. Дія розгортається у Києві (на Подолі), герої згадують Хрещатик, Володимирську гірку та Лаврську дзвіницю.

8. Голохвостий успадкував цирульню від свого батька. — Так. Він є сином цирульника Петра Голохвостого і продовжує батьківську справу, маючи власну (хоч і занедбану) цирульню.

9. Голохвостий — заможний чоловік, який хоче збільшити свої статки завдяки шлюбу з Пронею. — Ні. Він повний банкрут, який має безліч боргів («як блох у курнику») і розглядає шлюб із Пронею як єдиний порятунок від кредиторів.

10. Секлета — ніжна, спокійна й урівноважена жінка. — Ні. Вона зображена як жінка енергійна, галаслива та скандальна, здатна влаштувати бійку й публічно викрити брехуна.

6. Вільний мікрофон. Характеристики персонажів комедії:

Проня — манірна, обмежена, смішна, наївна в коханні, хоче здаватися «вченою».

Голохвостий — брехливий, збанкрутілий, цинічний, хвалькуватий, «промотаний цилюрник», мисливець за грошима.

Галя — вродлива, скромна, чесна, щира.

Степан — роботящий слюсар, гострий на язик, сміливий, щиро закоханий, ревнивий.

Секлета — галаслива, енергійна, скандальна, груба, але рішуча у захисті своєї дитини.

Батьки Проні — заможні міщани, прості, надмірно люблячі, довірливі та покірні примхам дочки.

7. Увідповідніть кожний сюжетний елемент комедії з прикладом.

1. експозиція — В. розмова Сірків на початку твору

2. зав’язка — Г. зустріч і знайомство Проні з Голохвостим

3. розвиток дії — Д. освідчення Голохвостого Проні й залицяння до Галі

4. кульмінація — Б. прихід Секлети на весілля

5. розв’язка — А. викриття афери Голохвостого

8. Кожну з наведених проблем, порушених у комедії «За двома зайцями», проілюструйте прикладами з твору (усно)

Соціальна нерівність

Голохвостий зневажає простих людей, називаючи їх «мужицькою» та «смітником», і вважає, що його вигадана «освіченість» підносить його над міщанами. Він соромиться свого походження.

Батьки і діти

Проня соромиться своїх батьків, грубо повчає їх та навіть виганяє з кімнати, коли Голохвостий приходить робити пропозицію. Батьки ж сліпо люблять дочку, витрачають останні гроші на її навчання та вбрання, виконуючи всі забаганки.

Кохання і гроші

Свирид Петрович прямо зізнається, що одружується з Пронею лише заради її приданого, щоб виправити своє скрутне фінансове становище («поправити діла»). Щирі почуття для нього не мають значення — він планує жити за рахунок нелюбої дружини.

Злочин і кара

Голохвостий вчиняє шахрайство: бере гроші в борг, не маючи чим віддати, і дурить двох дівчат. У фіналі настає розплата: його викривають як брехуна й банкрута, а квартальний забирає його до поліцейської дільниці.

Освіченість і неосвіченість

Проня пишається навчанням у пансіоні, але насправді її «освіта» зводиться до перекручування слів та смішного мавпування модних манер. Голохвостий також лише вдає із себе «вченого», використовуючи набір безглуздих фраз, щоб вразити неосвічених Сірків.

Моральна деградація особистості

Голохвостий повністю втратив моральні орієнтири: він клянеться перед церквою у коханні, хоча бреше, зневажає старших (називає Секлету відьмою) і готовий на будь-яку підлість заради власної вигоди.

10. Домашнє завдання

1. Підготуйте цитатний диктант для впізнавання дійових осіб комедії «За двома зайцями» за їхніми репліками (не менше шести цитат).

1. «— Только, будь ласка, не говоріть, пожалуста, про любов, потому ето шкандаль…» — Проня.

2. «— В грудє моєй Визувій так і клекотить! Рішайте судьбу мою нещасную: прошу у вас руку й серце!» — Голохвостий.

3. «— Не пущу, не пущу! Думаєш, що багатий, так і безчестити мене можна? Женимо!» — Секлета.

4. «— Я не про теє: мені ті пенціони і не до смаку, а коли гроші за рік заплачено, то треба було б принаймні за їх одсидіти!» — Прокіп Свиридович.

5. «Во мне трепещет вся моя физика» — Проня.

6. «Авжеж, мінє ваших дєнєг тольки й нада било! Так і понімайте!» — Голохвостий.

7. «Хоч і сьогодні! Я своїй дочці не ворог: що в мене в скрині, то все Пронине.» — Прокіп Свиридович.

Ще інший варіант цитатного диктанту:

Визначте, кому належить кожна репліка:

1. «Грошей шкода було, а дитини то ні! що за три місяці змарніла та знівечилась, хоч живою в труну клади!»
2. «Одна надія на її придане, бо іначе не можу поправити своїх ділов: такий скрут, хоч вішайся. Довгів стільки, як блох у курнику!»
3. «То що, а все негаразд. Он сьогодні буде у мене благородний кавалер; мене свата і прийде просить руки.»
4. «Нащо ти зводиш її з ума?!»
5. «В грудє моєй Визувій так і клекотить! Рішайте судьбу мою нещасную: прошу у вас руку й серце!»
6. «Ні, не пущу! Думаєш, що багатий, так і безчестити мене можна? Женимо!» (стор. 53)
7. «Я не про теє: мені ті пенціони і не до смаку, а коли гроші за рік заплачено, то треба було б принаймні за їх одсидіти!»
8. «Одбив би я йому печінки!»

Відповіді:

1. Явдокія Пилипівна
2. Голохвостий
3. Проня
4. Секлита
5. Голохвостий
6. Секлита
7. Прокіп Свиридович
8. Степан

2. Перегляньте на ютубі кіноверсію (або виставу) «За двома зайцями» й напишіть на неї відгук (7–10 речень).

Нещодавно я подивився кінокомедію «За двома зайцями» і отримав величезне задоволення. Цей фільм, хоча і старий, виявився неймовірно смішним та актуальним навіть сьогодні. Головний герой, Свирид Голохвостий, — це просто неперевершений аферист, який намагається одружитися з багатою, але негарною Пронею, і водночас залицяється до бідної красуні Галі. Його постійні спроби видавати себе за освічену людину, розмовляючи кумедним суржиком, викликають сміх протягом усього фільму. Проня Прокопівна також дуже колоритний персонаж, її манірність та смішні “французькі” вислови чудово показують її бажання здаватися кращою, ніж вона є. Акторська гра просто чудова, особливо запам’ятовуються Олег Борисов та Маргарита Криницина. Фільм не тільки розважає, але й змушує задуматися про те, що не можна гнатися за грошима та обманювати інших. Це повчальна історія про те, що будь-яка брехня рано чи пізно розкривається. Яскравий гумор, крилаті фрази та неперевершена гра акторів роблять цю комедію справжнім шедевром. Усім раджу подивитися, хто ще не бачив!

4. Пригадайте, чим сатира відрізняється від гумору. Знайдіть у творі по два-три приклади гумору й сатири (усно).

Гумор і сатира — це способи висміювання.

Сатира — це дошкульна насмішка, що виражає гнівне презирство і має на меті викриття.

Гумор — це більш м’який, доброзичливий сміх, який висміює недоліки.

Приклади гумору в комедії «За двома зайцями»:

1. Комізм, коли Голохвостий залицяється до Галі, кажучи: “ви просто така ціпонька, що аж слина котиться, — вірте!”.
2. Сцена, де Проня істерично кричить “Ой, ой! Зарізав!.. Під серце! Води!”, вдаючи непритомність після викриття.

Приклади сатири в комедії «За двома зайцями»:

1. Використання Пронею та Голохвостим суржику (слів-макаронізмів), що є дошкульною насмішкою над міщанством, яке прагне до освіти, але залишається неосвіченим.
2. Сцена викриття Голохвостого Секлетою на весіллі, де шахрайство “промотаного цилюрника” отримує осуд.
3. Насмішка над пихою Проні, коли вона мріє, як “На Хрещатику такою панією сяду”, викриваючи її обмеженість і марнославство.

Подумайте й розкажіть

У чому, на вашу думку, секрет популярності комедії «За двома зайцями»?

На мою думку, секрет популярності комедії «За двома зайцями» полягає в її неперевершеному гуморі, яскравих і впізнаваних персонажах та актуальних темах. Глядачам і читачам завжди смішно спостерігати за хвалькуватим Голохвостим та манірною Пронею, які намагаються здаватися не тими, ким вони є насправді. Їхня розмова смішним суржиком та кумедні ситуації, в які вони потрапляють, роблять п’єсу легкою та веселою. Крім того, комедія висміює такі вічні людські вади, як гонитва за багатством, брехливість та неосвіченість, що робить її цікавою для будь-якого покоління. Багато фраз з комедії стали крилатими, і їх використовують у повсякденному житті, що також свідчить про її популярність.

Якому персонажеві комедії ви найбільше симпатизуєте? Чому?

Найбільше я симпатизую Галі. На відміну від Проні, вона проста, щира і працьовита дівчина, яка не намагається здаватися кимось іншим. Галя по-справжньому кохає Степана, і її почуття є чесними та безкорисливими. Вона є втіленням позитивних людських якостей: доброти, скромності та порядності, що різко контрастує з брехливістю та пихатістю Голохвостого та Проні. Саме тому її образ викликає повагу та співчуття.

Який фрагмент комедії «За двома зайцями» вам видався найсмішнішим?

Найбільш смішним мені видався фрагмент освідчення Голохвостого Проні. Його спроби говорити “по-вченому” та пафосні, але безглузді фрази, як-от «В грудє моєй Визувій так і клекотить!» або «Махінація серця», викликають щирий сміх. Проня, яка намагається відповідати йому в такому ж “благородному” стилі, теж виглядає дуже комічно. Ця сцена чудово показує всю абсурдність і фальшивість їхніх стосунків, побудованих на обмані та бажанні здаватися кращими, ніж вони є. Кожна репліка в цьому діалозі є справжньою перлиною гумору.