§ 32–33. ПОЕЗІЯ З ВІЙНИ - Авраменко відповіді

• Назад до змісту

1. Прочитавши текст, виконайте завдання.

• Прочитайте у вікіпедії статтю «Борис Борисович Гуменюк». Перенесіть зміст розділів «Життєпис» і «Доробок» у зошит, перетворивши їх на таблицю (хронологічну).

Прочитайте у вікіпедії статтю «Борис Борисович Гуменюк». Перенесіть зміст розділів «Життєпис» і «Доробок» у зошит, перетворивши їх на таблицю (хронологічну)
Хронологічна таблиця життя та доробку Бориса Гуменюка за матеріалами Вікіпедії:

2. Прочитайте твори Б. Гуменюка про війну двічі: перший раз про себе, а другий — уголос із коментуванням виділених фрагментів.

Коментарі до виділених фрагментів із творів Бориса Гуменюка:

У вірші «Стара шовковиця під Маріуполем…»:

• «За свій більш ніж столітній вік / Ще не бачила стількох хлопчиків» — підкреслено контраст між віковічністю дерева та молодим віком захисників, які змушені ставати на захист рідної землі.
• «видряпалося аж на вершечок» — передає щиру безтурботність і юність воїнів.
• «РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети / Лежали акуратно складені в траві під деревом» — висвітлює переплетення мирного побуту з важкою військовою реальністю.
• «Зграя чорних круків / (з боку сонця — скривавлених) / з криком здійнялася в небо» — тривожний символ наближення небезпеки та ворожого обстрілу.
• «перетворитися на суворих чоловіків» — показує миттєву зібраність і готовність молодих юнаків вступити в бій.
• «Стоїть край битого шляху / виглядає своїх хлопчиків» — образ вірного очікування рідного дому та всієї України на повернення своїх захисників.
• «Ніхто не рве її перестиглих ягід / які осипаються додолу / І розтікаються наче криваві сльози» — уособлення скорботи, непоправних втрат і туги за загиблими.
• «Тільки гілля пам’ятає їхні руки / Тільки стара порепана кора / пам’ятає їхні босі ноги» — збереження пам’яті про бійців у живій природі рідного краю.
• «Стара шовковиця стає навшпиньки наче дівчина / Тягнеться до неба головою / Намагається заглянути за небокрай / Чомусь так самотньо і тривожно їй / Де ви хлопці?» — метафора тривожного очікування, самотності та невідомості щодо долі воїнів.

У поезії в прозі «Соняхи»:

• «завжди додаються до війни. То вже потім війна нас мінусує.» — філософський і трагічний роздум про неминучість втрат серед людей на війні.
• ««зєльонка»» — військовий жаргонізм для позначення густої рослинності, яка слугує сховищем та водночас таїть небезпеку.
• «у них не було саперних лопаток, щоб окопатися» — олюднення соняхів, які опинилися беззахисними перед обстрілами.
• «За війну соняхи навчилися повертати голови не в бік сонця, що природно, а туди, де гримить, туди, де горить.» — художнє висвітлення того, як війна неприродно змінює все живе навколо.
• «вони почорніли, наче з горя, й осипалися додолу чорними слізьми.» — метафора глибокої жалоби випаленої землі.
• «не хотіли ні птахи, ні ховрахи.» — показник того, як війна отруює природний колообіг життя.
• «на протезах, стоять — красиво, крутять голівками в бік кожного вибуху.» — паралель між понівеченими рослинами та понімаченими війною людьми.
• «Поряд із живим стоїть мертвий, підпирає його, дає йому опору, прикриває його своїм тілом, якого, коли дивитися здалеку, спершу навіть не видно, але він є, він стоїть.» — символ військового братерства та духовної підтримки загиблих побратимів тих, хто продовжує боротьбу.
• «І це за два роки. А що буде із соняхами на третій, на четвертий рік?» — тривожне питання про довготривалі наслідки та виснаження від війни.

ЗАВДАННЯ

3. Напишіть роздум, узявши за тему один із нижче наведених висловів. Використайте цитату з твору Б. Гуменюка.

Тема: «Війна — варварство, коли нападають на мирного сусіда, але це освячений обов’язок, коли захищають Батьківщину» (Г. де Мопассан).

Загарбницька війна завжди є виявом варварства та руйнування, адже вона несе смерть і нищить мирні здобутки народів. Натомість захист власної землі від агресора є святим обов’язком кожного громадянина. Для країни, яка зазнала нападу, збройна боротьба стає єдиним способом зберегти свободу, честь і майбутнє наступних поколінь. У поезії «Стара шовковиця під Маріуполем…» Борис Гуменюк точно змальовує готовність молодих бійців миттєво стати на захист Вітчизни: вони готові «щоб уже наступної миті перетворитися на суворих чоловіків… Щоб уже третьої миті розчинитися там де до неба кричала земля». Оборона рідної землі є вищим проявом патріотизму та обов’язку перед своїм народом.

4. Мальований скрайбінг. Виберіть будь-яке речення з вірша Б. Гуменюка «Стара шовковиця під Маріуполем…» і створіть до нього схеми та малюнки.

Для створення мальованого скрайбінгу обрано речення: «РПГ кулемет автомати СВД каски бронежилети лежали акуратно складені в траві під деревом».

Текстова схема композиції скрайбінгу:

1. Центральний елемент: Дерево шовковиці з розлогою кроною, зеленим листям та темними ягодами.
2. Нижня частина: Впорядковано складене військове спорядження й зброя на зеленій траві.
3. Текстові підписи-хмаринки: «Мирне лихоліття», «Готовність до бою», «Надійний захист».

Промпт для створення зображення:
A hand-drawn sketchnote scribing illustration on a clean light paper background interpreting a line from a poem. In the center, a large old mulberry tree with detailed green leaves and dark purple berries. Under the tree on green grass, military gear including helmets, body armor, and rifles are neatly arranged. Black marker sketch line-art style with bright color accents. ALL TEXT LABELS IN THE IMAGE MUST BE WRITTEN IN UKRAINIAN LANGUAGE: “Стара шовковиця”, “Готовність до бою”, “Пам’ять”.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Знайдіть в інтернеті статтю Ніни Головченко «Поезія в прозі як один із жанрових пріоритетів письменника Бориса Гуменюка». Законспектуйте у формі тез частину статті — від слів «Тепер щодо поезії в прозі Бориса Гуменюка “Соняхи…”» до слів: «…Такий зламаний композиційний ритм увиразнює головну думку твору».

Тези опрацьованої частини статті Ніни Головченко:

• Текст «Соняхи» Бориса Гуменюка крізь український досвід війни XXI століття нагадує людству про антигуманну сутність війни загалом.
• Образ соняха у творі набуває нових функцій і символічних сенсів: скалічений та змінений соняшник стає символом деградації людства, яке при високому рівні технологій на духовному рівні залишається агресивним і спрямованим на самознищення.
• У творі відсутня традиційна подієва фабула, а сюжет розгортається як драматичний розвиток і трансформація образу соняшника.
• Текст має обсяг 417 слів і композиційно поділяється на 7 смислових блоків: 4 блоки присвячені соняхам першого року, 1 блок слугує межею між двома світами («Війна – бере своє. Життя – своє»), а 2 блоки розкривають переродження соняха в умовах війни.
• Зламаний композиційний ритм увиразнює головну думку твору.

2. Проілюструйте один із творів Б. Гуменюка світлинами, дібраними з інтернету.

Промпт для створення зображення:
A high-resolution artistic photograph capturing the atmosphere of Borys Humeniuk’s poem “Sunflowers”. A sunlit Ukrainian sunflower field damaged by war with burned military vehicles in the distance. In the foreground, leaning and battered sunflowers are turning away from the sun toward the horizon where smoke rises. The overall mood is dramatic, solemn, and reflective. All inscriptions in the image must be in Ukrainian language.

Візуальний ряд для ілюстрації поезії в прозі «Соняхи» Бориса Гуменюка включає такі художні та художньо-документальні світлини:

• Світлина поля соняшників із пошкодженою або згорілою військовою технікою на тлі, що відтворює контраст між мирною працею та війною.
• Крупний план похиленого, посіченого осколками та обпаленого соняшника, який символізує пораненого або загиблого воїна.
• Фотографія молодого соняха, який проростає поруч із сухим минулорічним стеблом, що уособлює зв’язок поколінь захисників та незнищенність життя.

3. За матеріалами інтернету підготуйте коротку розповідь про поета Артура Дроня. Проаналізуйте його цикл поезій «Марсове поле».

Артур Дронь — сучасний український поет і військовослужбовець Збройних Сил України, народжений у 2000 році на Івано-Франківщині. Здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка, працював у видавничій сфері. З початком повномасштабної російсько-української війни у 2022 році добровольцем пішов захищати Батьківщину у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Є автором поетичних збірок «Гуртожиток №6» та «Тут були ми».

Аналіз циклу поезій «Марсове поле»:

• Назва та тематика: Назва циклу відсилає до меморіалу «Марсове поле» у Львові, де поховані українські воїни. Цикл присвячений ушануванню пам’яті полеглих захисників, опису невимовного болю втрати та переживань рідних і побратимів.
• Жанр і стиль: Поезії написані у формі верлібру. Для стилю автора властиві відсутність штучного пафосу, стриманість інтонації, використання побутових деталей та дитячих спогадів, що підсилюють трагізм сприйняття війни.
• Ключові образи: У тексті переплітаються воєнна дійсність та родинні спогади (солдат, що стає на коліно перед матір’ю, перегукується з тим, як мати зав’язувала йому шнурки в дитинстві; дитячий малюнок-оберіг з орфографічною помилкою; образ тужливого бузька як символ очікування й печалі).
• Ідея: Утвердження безсмертя подвигу воїнів, глибини людського горя та ціни, якою виборюється свобода України.

ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ

Який музичний твір про війну найбільше вас зворушив?

Найбільше зворушує музична композиція «Жовто-блакитне серце» (слова та музика Артема Пивоварова). Твір вирізняється високим емоційним напруженням, щирістю та патріотичним звучанням, передаючи стійкість українського народу, любов до рідної землі та віру в перемогу.

Який факт із життя Б. Гуменюка вас найбільше вразив?

Найбільше вражає факт, що Борис Гуменюк, будучи сформованим письменником і членом Національної спілки письменників України, у 2014 році зі зброєю в руках добровільно пішов на фронт у склад добровольчого батальйону «ОУН». Також вражає його мужність під час повномасштабного вторгнення 2022 року, коли він знову повернувся до лав ЗСУ і наприкінці 2022 року зник безвісти під під час виконання бойового завдання під Бахмутом.

Що символізують шовковиця і соняхи в поезіях Б. Гуменюка?

У поезіях Бориса Гуменюка шовковиця символізує рідну землю, домівку та матір-берегиню, яка чекає молодих захисників і оплакує їхні втрати кривавими сльозами. Соняхи символізують самих українських воїнів, які адаптувалися до жорстоких умов війни, тримаються разом, підтримують один одного та гинуть, захищаючи рідну землю.