1. ВІДНОВИВШИ ДЕФОРМОВАНИЙ ТЕКСТ ПРО Е. УМЕРОВА, ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ В ТЕСТОВІЙ ФОРМІ.
1. Первісний текст буде відновлено, якщо речення розташувати в послідовності, запропонованій у рядку
Правильна відповідь: Б (Ромб, Кружечок, Трапеція, Трикутник, Квадрат).
2. Негативний відтінок має виділене слово в реченні, позначеному
Правильна відповідь: Б (в реченні, позначеному кружечком, ужито слово «депортовано»).
3. На контурній карті місце подій у реченні, позначене кружечком, відповідає номеру
Правильна відповідь: В (номер 3 відповідає регіону Середньої Азії, куди було здійснено депортацію).
2. ПРОЧИТАЙТЕ ОПОВІДАННЯ Е. УМЕРОВА «ЧОРНІ ЕШЕЛОНИ» ТА ВИПИШІТЬ ІЗ НЬОГО СЛОВА, ЗНАЧЕННЯ ЯКИХ ВАМ НЕВІДОМЕ.
З оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони» можна виписати такі специфічні, діалектні та застарілі слова з їхніми значеннями:
- Пульманівський вагон — залізничний пасажирський або вантажний вагон великої місткості, сконструйований за системою пульмана.
- Джаним (кримськотат. janım) — у перекладі означає «серце моє», «душа моя»; пестливе та ласкаве звертання.
- Нари — дерев’яний настил у вагонах або бараках, який використовують замість ліжка.
- Ключ морзянки — спеціальний електромеханічний пристрій для передачі повідомлень азбукою Морзе.
- Бабуган-яйла — найвищий гірський масив (плоскогір’я) Головного пасма Кримських гір.
- Притча во язицех — вислів, що означає явище чи предмет, який став об’єктом загального обговорення або поголосу.
- Прогарцював — проїхав гарцюючи, показуючи майстерність верхової їзди.
- Оказія — сприятливий, зручний випадок або нагода для здійснення чогось.
- Каганець — невелика саморобна гасова лампа чи світильник.
- Хайтарма — традиційний кримськотатарський народний танець.
- Амба — розмовне слово, яке означає край, загибель або безвихідну ситуацію.
3. За QR-кодом послухайте уривок зі статті А. Джемілєвої «Віддзеркалення теми депортації у творчості Ервіна Умерова». Складіть план і стисло перекажіть почутий текст, уникаючи цитат, наведених у статті (усно).
Зробив завдання на основі поданого тексту!
План уривка статті А. Джемілєвої «Віддзеркалення теми депортації у творчості Ервіна Умерова»
- Актуальність та мета дослідження теми депортації в кримськотатарській літературі.
- Образ пса Сабирли та лейтмотив самотності в оповіданні «Самотність».
- Трагедія депортації кримськотатарського народу очима головного героя.
- Оповідання «Чорні ешелони»: жахи виселення та дорога в невідомість.
- Символічне значення сімейної реліквії — сідла.
- Моральні випробування, втрата людського обличчя та фінал твору.
Стислий переказ уривка статті
Стаття А. Джемілєвої присвячена висвітленню теми депортації кримськотатарського народу у творах Ервіна Умерова. Це дослідження є дуже важливим, адже зазначена тема посідає чільне місце в літературі кримських татар, але залишається недостатньо вивченою.
У творі «Самотність» автор показує трагедію через долю пса Сабирли, який має людські риси та здатність глибоко відчувати несправедливість. Після смерті господарів і початку війни собаку постійно супроводжує почуття покинутості. Найвищої точки це відчуття досягає під час примусового виселення мешканців села. Тварина не розуміє причин того, що відбувається, але разом із народом переживає спільну біду. Лейтмотив самотності пронизує увесь твір і завершується сумним фіналом, де пес загинається на самоті.
В оповіданні «Чорні ешелони» тема депортації розкривається ще глибше через історію жінки Джеваїре. Перебуваючи у важких умовах перевезення в товарному вагоні, вона намагається зберегти найцінніше — старовинне сідло, яке передавалося в родині з покоління в покоління. Це сідло у творі постає як символ пам’яті про рідну землю та власну гідність, який виявляється для жінки важливішим за їжу. Перебуваючи в нелюдських умовах ешелону, люди втрачають дитину, переживають знущання та важкі моральні злами, як-от конфлікт батька із сином, що закінчується прокляттям і загибеллю останнього.
Ервін Умеров майстерно змалював драматизм депортації, показавши прагнення людей вижити та зберегти вірність батьківщині навіть у найстрашніших випробуваннях.
ЗАВДАННЯ
1. Твір «Чорні ешелони» за жанром —
Правильна відповідь: Г (оповідання).
2. У творі «Чорні ешелони» є всі наведені композиційні елементи, ОКРІМ
Правильна відповідь: В (поділу на глави).
3. Визначте художні засоби в уривках з оповідання.
1 — Д (звуконаслідування)
2 — В (порівняння)
3 — А (епітет)
4 — Г (персоніфікація)
4. Гра «Так — ні».
- Екрем — батько Джеваїре. — Ні (Екрем є чоловіком Джеваїре).
- Екрем працював учителем. — Так.
- Джеваїре перебула кілька днів у сестри в Сімферополі. — Ні (дім сестри був зруйнований, тому вона зупинилася в помешканні ромки).
- З Криму депортували не лише кримських татар, а й ромів. — Так.
- Події твору відбуваються в ХІХ ст. — Ні (події відбуваються у ХХ столітті, під час Другої світової війни в 1944 році).
- Діалог між Екремом і Джеваїре відбувається вві сні. — Так.
- Про ранкове виселення головну героїню попередив лейтенант. — Так.
- У потязі батько відрікається від свого сина. — Так.
5. Метод Квінтиліана. Доберіть запитання за змістом оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони».
- Хто є головною героїнею оповідання, яка вирушила в дорогу з хворою дитиною?
- Що трапилося з кримськотатарським народом у травні 1944 року?
- Навіщо Джеваїре зберігала та брала із собою старовинне кінське сідло?
- Як поводилися люди та в яких умовах вони перебували у зачиненому товарному вагоні?
- Де розгортаються події оповідання?
- Чим є сідло для родини Екрема та всього кримськотатарського народу?
- Коли відбувається насильницьке виселення людей із рідного півострова?
6. Яку роль виконують звуконаслідувальні слова «так-так-так» у творі?
Звуконаслідувальні слова «так-так-так» відтворюють монотонний і безупинний стукіт коліс потяга, що везе депортованих людей. Цей звук підкреслює невідворотність трагічних подій, створює гнітючу атмосферу тривоги та символізує байдужість бездушної тоталітарної машини до людського страждання.
7. Визначте кульмінаційний момент оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони».
Кульмінаційним моментом оповідання є епізод у вагоні, коли старий батько відрікається від свого сина, який піддався слабкості й вчинив ганебний вчинок проти своїх же співвітчизників, та виганяє його з ешелону на неминучу загибель під кулеметними чергами.
8. Чому головна героїня зберігала сідло навіть у найскладніших життєвих ситуаціях? Що воно символізує?
Головна героїня зберігала сідло, тому що воно є родовою реліквією, оберегом та пам’яттю про славетних предків і чоловіка Екрема. Сідло символізує міцний зв’язок із рідною землею, родинну пам’ять, незламність духу, честь, національну гідність та вірність батьківським заповітам.
9. Прокоментуйте назву оповідання «Чорні ешелони». Чому саме чорні?
Назва оповідання «Чорні ешелони» містить у собі пряме та переносне значення. Пряме значення вказує на брудні, темно-похмурі товарні вагони для худоби, у яких у повній темряві депортували людей. У переносному значенні слово «чорні» символізує непоправну трагедію, горе, розпач, смерть та злочинну сутність тоталітарного режиму, який позбавив цілий народ рідної домівки.
10. Чи актуальна в наш час проблема, порушена в оповіданні Е. Умерова «Чорні ешелони»? Обґрунтуйте свою відповідь.
Проблема геноциду, насильницької депортації, нищення національної ідентичності та воєнних злочинів проти цивільного населення є надзвичайно актуальною в наш час. Російська Федерація продовжує проводити агресивну імперську політику, депортуючи українських громадян, зокрема дітей, із тимчасово окупованих територій України, а також репресуючи та переслідуючи корінний народ Криму — кримських татар. Твір застерігає суспільство від повторення злочинів тоталітарних режимів і нагадує про цінність свободи й власної землі.
11. Поділіть оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони» на частини за змістом, доберіть і запишіть до кожної з них заголовок.
Оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони» за змістом можна поділити на такі частини:
- Страхіття у товарному вагоні (плач хворої дитини та відчай депортованих людей).
- Історія родинного сідла та витоки роду Екрема (пам’ять про коваля-прадіда та бойовий шлях реліквії).
- Пошуки прихистку в зруйнованому Сімферополі та зустріч із циганкою.
- Нічне попередження від молодого лейтенанта НКВС про виселення.
- Приречений світанок і підготовка Джеваїре до виселення разом із дитиною та сідлом.
- Погрузка людей у вагони для худоби («чорні ешелони»).
- Трагедія у вагоні: прокляття батька та загибель зрадника під кулеметними чергами.
12. Підготуйтеся в групах читати за ролями один із запропонованих уривків з оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони».
Для читання за ролями підготовлено Уривок 1 (від початку тексту до слів «Син мовчить. Замовкає надовго батько»).
Розподіл ролей у групі:
- Автор (описує суворі умови у вагоні, стукіт коліс та загальну атмосферу);
- Мати хворої дитини (Джеваїре);
- Роздратований чоловік із темряви;
- Чоловік, який дубасить у двері вагону з вимогою випустити на повітря;
- Батько (старий сімдесятирічний чоловік);
- Син старого чоловіка;
- Голоси з вагона (другорядні репліки пасажирів).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підготуйте усний переказ уривка з оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони» (на власний вибір).
Усний переказ уривка про історію родинного сідла:
Понад сто років тому майстерний коваль виготовив сідло для свого сина, прикрасивши його сріблястими візерунками й викарбувавши на стременах заповіт не губити їх та берегти рідну землю. Це сідло пройшло війну 1812 року, побувало в битвах під Бородіно, Данцигом, Дрезденом та дійшло до Парижа, слугуючи оберегом для прадіда Екрема. Протягом десятиліть воно передавалося з покоління в покоління як головна родинна реліквія. Коли Екрем пішов захищати свою батьківщину в танку, його дружина Джеваїре під час виселення відмовилася залишити сідло. Вона воліла взяти його замість їжі, оскільки сідло уособлювало пам’ять про рід і непорушний зв’язок із родинним корінням.
2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання: «Навіщо Росія в різні часи проводила депортації поневолених народів?» За потреби скористайтеся відомостями з інтернету.
Російська імперія, Радянський Союз та сучасна Російська Федерація систематично здійснювали депортації поневолених народів із метою знищення їхньої національної ідентичності, придушення будь-якого опору та повної асиміляції.
По-перше, виселення корінних народів (зокрема кримських татар, українців, чеченців, інгушів) давало змогу зачистити стратегічно важливі території від «неблагонадійного» населення та залюднити їх етнічними росіянами. По-друге, позбавлення народів їхньої історичної батьківщини руйнувало культурні, мовні й соціальні зв’язки, підривало економічну самостійність та унеможливлювало формування національно-визвольних рухів. По-третє, депортовані використовувалися як безкоштовна робоча сила на примусових роботах для освоєння важкодоступних регіонів Сибіру й Середньої Азії.
Таким чином, депортації завжди слугували інструментом демографічного інжинірингу, геноциду та тоталітарного контролю над загарбаними територіями.
3. Знайдіть в інтернеті та перегляньте відеоматеріал «Позбутись непокірних. Як росіяни витісняли кримських татар» (на ютуб-каналі «Ukraїner») і залишіть у коментарях під відео (або в зошиті) короткий відгук про побачене / почуте.
Відеоматеріал висвітлює системну політику Росії щодо знищення та витіснення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини. Особливо вражає безперервність цієї трагічної історії — від ліквідації Кримського ханства та депортації 1944 року до сучасної окупації півострова. Матеріал спонукає усвідомити важливість збереження історичної пам’яті та підтримки корінного народу України.
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Який художній образ з оповідання «Чорні ешелони» вам найбільше запам’ятався?
Найбільше запам’ятався образ старовинного кінського сідла, прикрашеного сріблястими лусочками й карбуванням з кардинальними для роду словами. Це сідло уособлює родинну пам’ять, честь, зв’язок із рідною землею та спадкоємність поколінь кримськотатарського народу, який зберігає свою ідентичність навіть у часи важких випробувань.
Із чим у вас асоціюється сідло, яке рід Екрема передає від покоління до покоління?
Сідло асоціюється з родинним оберегом, духом свободи, нерозривним зв’язком із рідною землею та національною гідністю. Воно є символом пам’яті про предків, їхні звитяги та незламність у збереженні власного коріння.
Який епізод оповідання Е. Умерова «Чорні ешелони» найсвітліший / найбільш зворушливий?
Найбільш зворушливим є епізод, коли незнайомий солдат, який зайшов виселяти Джеваїре, виявив співчуття і безкорисливо приніс їй із сином мішок із хлібом, а також погоджується завантажити з собою старовинне сідло, розуміючи цінність цієї речі для жінки.