Про що ви дізнаєтеся?
- Що символізують червоний та чорний кольори?
У народній традиції та поезії червоний колір символізує любов, радість, світло, життєву силу й щастя, а чорний — журбу, горе, сум і неминучі життєві випробування. - Чому вишиту сорочку вважають оберегом?
Вишита матір’ю сорочка увібрала в себе тепло її рук, молитву та благословення. Закодовані в народних візерунках знаки оберігають людину на життєвих дорогах від усього лихого, пов’язуючи з рідним домом і захистом роду. - Як через об’єкти та явища природи можна висловити високі почуття?
Завдяки фольклорному паралелізму та метаморфозам почуття людини переносяться на образи природи: дерево (самотній явір) утілює сум за коханою, зима й колючий сніг передають душевний холод і страждання, а весняне сонце — надію та прагнення тепла й любові.
1. Прочитавши короткий життєпис Д. Павличка, поділіть його на частини й доберіть до них заголовки.
Життєпис Дмитра Павличка можна поділити на такі смислові частини:
- Дитинство, здобуття освіти та початок трудової діяльності.
- Поетична творчість і боротьба з радянською цензурою.
- Перекладацька, літературознавча та кіносценаристська діяльність.
- Громадсько-політична й дипломатична служба.
2. Опрацюйте матеріал про ліричні твори Д. Павличка.
Лірика Дмитра Павличка продовжує традиції Івана Франка, висвітлюючи громадянсько-патріотичну, любовну та філософську проблематику. У поезії «Два кольори» через символіку червоного (любов, щастя) і чорного (журба, випробування) кольорів розкрито мотив життєвої дороги та збереження зв’язку з рідним домом через материнський оберіг — вишиту сорочку. У вірші «Ти зрікся мови рідної…» висвітлено засудження національного відступництва та наголошено на тому, що без рідної мови людина втрачає духовну сутність. У поезії «Я стужився, мила, за тобою…» відтворено тему туги за нерозділеним коханням за допомогою фольклорних образів та метаморфози перетворення ліричного героя на явір, а згодом — на скрипку, що символізує народження краси й мистецтва з високих людських страждань.
Завдання
1. Віршу «Ти зрікся мови рідної…» відповідає народний вислів
- А Розумна мова — добрий друг.
- Б Від красних слів язик не відсохне.
- В Від теплого слова й лід розмерзається.
- Г Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
Правильна відповідь: Г.
2. У вірші Д. Павличка «Я стужився, мила, за тобою…» НЕМАЄ образу, позначеного буквою
Правильна відповідь: Г (на малюнках А, Б, В відтворено образи скрипки, явора та зимових засніжених гір-бескидів, які згадуються у вірші; на малюнку Г зображено колосся пшениці, якого в тексті твору немає).
3. Визначте в кожному уривку з поезії «Я стужився, мила, за тобою…» художній засіб.
- 1 «А в душі печаль, як небеса» — Б порівняння;
- 2 «З туги обернувся мимохіть в явора…» — А метаморфоза;
- 3 «…Розітнуть йому печальні груди…» — Д епітет;
- 4 «…Сорочку мати вишила мені…» — Г інверсія.
4. Про яку особливість Д. Павличка свідчать виділені в його життєписі слова?
Виділені в життєписі слова свідчать про багатогранність таланту Дмитра Павличка, його активну громадянську позицію та різнобічну творчу й суспільну діяльність як перекладача, літературознавця, кіносценариста, політичного та державного діяча.
5. Що таке оберіг? Чому вишитий рушник чи сорочку вважають оберегом?
Оберіг — це предмет чи символ, покликаний захищати людину від лиха, злих сил і нещасть. Вишиту сорочку та рушник вважають оберегом, оскільки вони створені з любов’ю та материнським благословенням, а закодовані у вишивці прадавні орнаменти й кольори зберігають пам’ять про рідний дім та духовно оберігають людину впродовж усього життя.
6. Розкрийте символіку вірша Д. Павличка «Два кольори».
У вірші червоний колір символізує любов, радість, щастя та життєву снагу, а чорний — журбу, смуток, труднощі та неминучі випробування. Вишита сорочка символізує материнське благословення, духовний зв’язок із рідною домівкою та саму людську долю, а дорога втілює життєвий шлях особистості від дитинства до сивини.
7. Яким ви побачили ліричного героя вірша Д. Павличка «Два кольори»?
Ліричний герой постає зрілою, мудрою людиною, яка підсумовує пройдений життєвий шлях. Попри всі випробування, блукання й життєві хуртовини, він зберіг душевну чистоту, вірність материнському заповіту, повагу до свого коріння та щиру синівську вдячність.
8. Дослідивши художні засоби вірша «Ти зрікся мови рідної…», заповніть таблицю.
| Художній засіб | Приклад |
|---|---|
| Алітерація | Повторення приголосного [р]: «Ти зрікся мови рідної… Твоя земля родити перестане» |
| Анафора | Єдинопочаток: «Ти зрікся мови рідної…» (початок строф) |
| Епітет | «зелена гілка», «шляху вузькому», «мови рідної» |
| Інверсія | «земля родити перестане», «Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому», «Чужинця шани ждатимеш дарма» |
| Метафора | «земля родити перестане», «Зелена гілка… від доторку твого зів’яне» |
| Порівняння | «Впаде на тебе, наче сніг, журба» |
| Риторичний оклик | «Від доторку твого зів’яне!», «Її не понесеш нікому!», «В твій слід він кине сміх — погорду!» |
9. Чи актуальною в сучасній Україні є проблема, порушена в поезії Д. Павличка «Ти зрікся мови рідної…»? Обґрунтуйте свою думку.
Проблема, порушена в поезії «Ти зрікся мови рідної…», є надзвичайно актуальною для сучасної України. Сьогодні рідна мова — це не лише засіб спілкування, а зброя, наш культурний кордон і гарант збереження державності. Зречення української мови веде до розмивання національної пам’яті та духовного поневолення. Як слушно застерігає поет, відступник ніколи не здобуде справжньої поваги у світі, адже чужинці завжди зневажають тих, хто не шанує власного роду й рідного слова.
10. Доведіть, що віршу Д. Павличка «Я стужився, мила, за тобою…» притаманна фольклорна образність.
Фольклорна образність твору базується на традиційній для українських народних пісень і балад метаморфозі та символіці рослинного світу:
- Образ явора в народній творчості завжди символізує самотнього парубка, тугу за милою та кохання.
- Мотив перетворення туги ліричного героя на дерево («обернувся мимохіть в явора»), а деревини — на музичний інструмент (скрипку) напряму відсилає до сюжетів фольклорних пісень і балад, де біль серця перетворюється на чарівну музику.
- Поетичні порівняння («печаль, як небеса», «сніг летить колючий, ніби трина») та пестливі форми («явороньці») також закорінені в народнопісенну стилістику.
11. Напишіть вільне есе про поезію Д. Павличка «Два кольори», висловивши свої міркування щодо причин народної популярності цього твору.
Поезія Дмитра Павличка «Два кольори» вже давно подолала межі суто літературного тексту й стала справжнім символом української душі. Головна причина її безсмертної популярності полягає в дивовижній точності та щирості, з якою поет зумів передати архетипний код українця.
Центральні образи вірша — червоне й чорне — взяті з традиційної вишивки. Проте це не просто кольори ниток на полотні, а філософська модель усього людського життя: червоне втілює кохання, надію, світлу радість і творчість, а чорне — неминучий біль, випробування та смуток. Вишита сорочка тут постає не просто одягом, а материнським благословенням і духовним щитом. Хоч би скільки доріг пройшла людина й скільки сивини вплелося в її чуб, найціннішим скарбом залишається той самий «згорточок старого полотна» — пам’ять про рідну хату та чистоту дитинства.
Коли ці слова злилися з неповторною, проникливою музикою Олександра Білаша, народилася пісня, яку народ сприйняв як власну, фольклорну. Вона торкається серця кожного, бо оспівує вічні цінності: синівську вдячність, зв’язок поколінь і любов до отчого порогу.
12. Гра «Маркетинг». Поміркуйте, яким товарам (рукавиці, цукерки, настільна гра та ін.) або громадським закладам (спортивний центр, перукарня, кав’ярня, ательє з пошиття одягу й под.) можна дати назву «Два кольори». Визначте, яка з груп дібрала найбільше влучних назв.
Назву «Два кольори» можна гармонійно використати для таких брендів і товарів:
- Ательє українського одягу «Два кольори» — бренд сучасного вишиваного етноодягу із класичним поєднанням чорних і червоних геометричних орнаментів.
- Кав’ярня «Два кольори» — затишний заклад, концепція меню якого побудована на грі контрастів: насиченої чорної кави (еспресо) та ніжного білого або вершкового молока.
- Шоколадний набір «Два кольори» — коробка вишуканих цукерок, що поєднує чорний гіркий та білий пористий шоколад.
- Настільна гра «Два кольори» — логічна дуельна стратегія з фішками червоного й чорного кольорів, де гравці змагаються за контроль над ігровим полем.
- Салон стилю / перукарня «Два кольори» — студія колористики, що спеціалізується на сучасному контрастному фарбуванні волосся.
Найвлучнішими виявилися назви для ательє етнічного одягу та гастрономічних товарів, оскільки вони найприродніше викликають пряму асоціацію зі змістом класичної поезії та естетикою українських народних барв.
Домашнє завдання
13. 1. Вивчіть напам’ять вірш Д. Павличка «Два кольори».
Текст для вивчення напам’ять:
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.
Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.
13. 2. Напишіть есе, узявши за тему один із народних висловів із завдання 1 (с. 138).
«Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається»
Мова — це не просто слова, зафіксовані в словниках, а живий голос народу, його пам’ять і духовний оберіг. Вона тримає нас разом, визначає нашу сутність і вирізняє з-поміж інших націй.
Народне прислів’я «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається» звучить як суворе, але справедливе моральне засудження. Людина, яка добровільно відмовляється від материнської мови заради моди чи сумнівної вигоди, перекреслює своє коріння й уподібнюється до сухого листя, яке вітер гонить безвісти. Як точно наголошував Дмитро Павличко, до такого відступника навіть чужинці ставитимуться з погордою, адже неможливо поважати того, хто зневажає свій власний дім.
Сьогодні говорити українською — це вияв власної гідності, самоповаги та внутрішньої сили. Той, хто береже материнське слово, ніколи не матиме причин опускати очі від сорому.
Подумайте й розкажіть
-
У чому виявилася багатогранність особистості Д. Павличка?
Багатогранність Дмитра Павличка полягає в поєднанні різноманітних талантів: він увійшов в історію як глибокий лірик і творець народних пісень, майстерний перекладач світових шедеврів (Данте, Петрарки, Шекспіра, Лорки), літературознавець, талановитий кіносценарист (фільми «Сон», «Захар Беркут»), а також невтомний державний діяч — співзасновник Народного Руху України, народний депутат і дипломат. -
Який художній образ Д. Павличка вам найбільше сподобався? Чим саме?
Найбільше вражає образ вишитої сорочки з пісні «Два кольори». Він сприймається не як матеріальна річ, а як живий материнський оберіг і сама людська доля, у якій нерозривно сплелися радощі й труднощі. -
Який фрагмент із пісні Д. Павличка «Два кольори» ви вважаєте за афоризм?
Афоризмом є крилатий рядок: «Червоне — то любов, а чорне — то журба». У ньому дуже стисло й влучно висловлено філософію людського життя.