Про що ви дізнаєтеся?
- Хто такі шістдесятники?
Це нова яскрава генерація українських митців і мисткинь, які заявили про себе на зламі 1950–1960-х років («період відлиги»). Вони відкинули фальшиві радянські догми соцреалізму, поставили в центр уваги живу людську особистість, свободу самовираження та національну гідність. - Хто такий / що таке боривітер?
Боривітер — це хижий птах із родини соколиних. Водночас «Боривітер» — назва шедевра українського монументального мистецтва: унікальної мозаїки художниці-дисидентки Алли Горської, створеної 1967 року в Маріуполі. - Які таємниці можуть приховувати старі світлини?
Світлини здатні фіксувати не лише людей у кадрі, а й особливу атмосферу творчої єдності, приховану від поверхового погляду. Наприклад, культова світлина шістдесятників приховує за кадром Василя Симоненка, на якого захоплено дивляться друзі, слухаючи його нові поетичні рядки.
1. Прочитавши відомості про шістдесятництво, законспектуйте їх.
Шістдесятництво — це рух молодих митців 1960-х років ХХ століття, який виник у період тимчасового послаблення комуністичного тоталітаризму («хрущовської відлиги»).
Основні тези конспекту:
- Передумови та історичний контекст: Розвінчання культу особи Й. Сталіна на ХХ з’їзді КПРС, часткова десталінізація, послаблення цензури, можливість ознайомлення із західною літературою і світовим кіно, реабілітація та друк творів раніше заборонених авторів (П. Куліша, М. Зерова, М. Куліша).
- Ідейно-художні ознаки руху: Культ свободи, людяність, зосередженість на неповторності людської особистості (замість радянського «колективного героя»), моральність як мірило вчинків, патріотизм, національна самосвідомість, поєднання традиційності з новаторськими пошуками та модернізмом.
- Осередки консолідації: Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві (заснований наприкінці 1950-х років) та клуб «Пролісок» у Львові.
- Представники шістдесятництва:
- Поезія та проза: В. Симоненко, Гр. Тютюнник, Л. Костенко, І. Драч, М. Вінграновський, Вал. Шевчук, Б. Олійник, В. Дрозд, Є. Гуцало, І. Жиленко, Д. Павличко, І. Калинець.
- Літературознавство та критика: І. Світличний, М. Коцюбинська, І. Дзюба, Є. Сверстюк.
- Образотворче мистецтво: А. Горська, О. Заливаха, Л. Семикіна, І. Марчук.
- Кінорежисура та театр: Ю. Іллєнко, С. Параджанов, Л. Танюк, Л. Осика.
- Музичне мистецтво: М. Скорик, Л. Грабовський.
- Акторська майстерність: Б. Ступка, Л. Кадирова, І. Миколайчук.
- Репресії та придушення руху: Відповіддю тоталітарної влади на вільнодумство та протести стали хвилі арештів і погромів у 1965 та 1972 роках (ув’язнення Є. Сверстюка, С. Параджанова, І. Світличного, І. Калинця, В. Чорновола та інших).
Завдання
1. Шістдесятникам властиві всі наведені ознаки, ОКРІМ
Правильна відповідь: В (уваги до колективного героя).
Шістдесятники акцентували увагу на неповторній індивідуальності кожної людини, рішуче відкидаючи ідеологічний культ безликого колективного героя соцреалізму.
2. НЕ належить до шістдесятників
Правильна відповідь: В (Олена Теліга).
Олена Теліга належала до покоління міжвоєнної доби («празької школи») і загинула в Бабиному Яру 1942 року, задовго до виникнення руху шістдесятників.
3. Увідповідніть творчу професію з її представниками-шістдесятниками.
| Творча професія | Митці / мисткині-шістдесятники |
|---|---|
| 1 композитор / композиторка | А Мирослав Скорик, Леонід Грабовський |
| 2 актор / акторка театру й кіно | Г Богдан Ступка, Лариса Кадирова |
| 3 письменник / письменниця | В Василь Симоненко, Ліна Костенко |
| 4 художник / художниця | Д Алла Горська, Іван Марчук |
Відповідність: 1 — А, 2 — Г, 3 — В, 4 — Д (варіант Б — кінорежисери Сергій Параджанов, Леонід Осика — є зайвим).
4. Які хронологічні рамки шістдесятництва?
Розквіт творчості та активної суспільної діяльності цієї генерації припав на другу половину 1950-х — 1960-ті роки ХХ століття.
5. Розкажіть про передумови виникнення покоління шістдесятників.
Головним поштовхом стала тимчасова лібералізація тоталітарного режиму («хрущовська відлига») після засудження культу особи Сталіна на ХХ з’їзді КПРС (1956 р.). Влада послабила цензуру, з’явився доступ до здобутків світового мистецтва та перекладної літератури, а також почалася реабілітація несправедливо засуджених митців Розстріляного відродження (Миколи Куліша, Миколи Зерова тощо). Це розбудило творчу молодь, викликало жагу правди, духовного розкріпачення та відновлення національної гідності.
6. Чому шістдесятників називають «другим відродженням» української літератури?
Першим відродженням у ХХ столітті був потужний модерністський спалах 1920-х років («Розстріляне відродження»), знищений сталінським терором. Шістдесятники продовжили цю перервану лінію: вони рішуче відкинули фальшивий соцреалізм, відродили людиноцентричність, естетичний пошук і національну самобутність, спричинивши нове потужне піднесення української культури.
7. Відновіть із «розгублених» букв назви творів шістдесятників, які ви читали раніше.
- Гр. Тютюнник:
Л К О К И М→ «Климко» (повість, яку вивчали в 7 класі). - Л. Костенко:
О К И М І Ш І Л О Р Ь О В→ «Кольорові миші» (вірш із програми 7 класу). - В. Симоненко:
Е Д Л І Б Е А Т Е Р М И Т С Н А В→ «Лебеді материнства» (поезія із 7 класу). - М. Вінграновський:
Б У Н Б А Н И Д Щ О→ «Бабунин дощ» (поетичний твір, відомий із 5 класу).
8. Поміркуйте, чому тодішня влада на протести шістдесятників відповідала погромами.
Тоталітарна система не терпіла інакомислення, автономії та правди. Справжня творча свобода, критичне мислення, викриття злочинів сталінізму (зокрема віднайдення поховань розстріляних у Биківні) та спротив русифікації підривали монополію КПРС. Оскільки радянська імперія прагнула злиття націй, відродження української самосвідомості сприймалося режимом як пряма загроза, яку намагалися придушити звичним способом — арештами, таборами та цькуванням.
9. Кого з митців / мисткинь, згаданих у тексті «Шістдесятництво», ви знали раніше? Що ви про них знали?
У попередніх класах ми читали твори багатьох із цих авторів:
- Василя Симоненка — за зворушливим віршем «Лебеді материнства» та казкою «Цар Плаксій та Лоскотон»;
- Ліни Костенко — за поезіями «Крила», «Чайка на крижині», «Кольорові миші»;
- Григора Тютюнника — за проникливою повістю «Климко» про сироту у воєнні роки;
- Миколи Вінграновського — за повістю «Сіроманець» про дружбу хлопчика Сашка з вовком;
- Мирослава Скорика — чули його знамениту, всесвітньо відому «Мелодію»;
- Івана Миколайчука та Богдана Ступки — бачили їхні незабутні ролі в класиці українського кіно («Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою»).
10. Як ви розумієте пророцтво В. Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил»?
Рядок Василя Симоненка символізує остаточний крах надій української інтелігенції на можливість лібералізації радянського тоталітарного режиму. Масові арешти, погроми й репресії проти шістдесятників у 1960-х роках знищили будь-які ілюзії щодо досягнення творчої та національної свободи в межах комуністичної системи, підтвердивши неможливість компромісу з владою.
11. Оживіть світлину. Інсценізуйте момент читання В. Симоненком своїх поезій (як на знаменитій світлині, с. 130).
Дійові особи: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Вінграновський, Іван Дзюба, Іван Драч.
Сцена: Невелика кімната в київській квартирі Івана Світличного. Усі присутні сидять навпроти Василя Симоненка й зосереджено слухають його.
Василь Симоненко (читає з аркуша з особливим піднесенням):
«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину…»
Іван Світличний (повільно киває, поринаючи в роздуми):
У кожному слові відчувається справжня сила духу.
Ліна Костенко (посміхається й тихо мовить):
Це поезія, яка викриває брехню й повертає правду.
Євген Сверстюк:
Слово Василя звучить як голос усього нашого покоління.
12. Опрацювавши матеріал про мозаїку А. Горської «Боривітер», напишіть есе на тему «Краса врятує світ».
Мозаїка Алли Горської «Боривітер», створена 1967 року в Маріуполі, є яскравим прикладом того, як мистецтво стає символом незламності духовного опору. Пошкоджена під час бойових дій 2022 року, ця робота була відтворена українськими митцями як акт збереження культурної пам’яті.
Краса, втілена в мозаїчному панно, виходить за межі суто естетичного сприйняття та стає духовною опорою для народу. Птах боривітер символізує волю, свободу та прагнення гармонії, які неможливо знищити силою. Відродження мозаїки доводить, що справжнє мистецтво протистоїть руйнації, береже національну ідентичність і здатне змінювати світ на краще.
Домашнє завдання
1. Складіть сенкан «Шістдесятники».
Шістдесятники.
Вільні, незламні.
Творять, боронять, відроджують.
Вони розбудили національну гідність.
Творці.
2. Підготуйте постер або мультимедійну презентацію за творчістю А. Горської (за бажанням).
Структура постера, присвяченого творчості Алли Горської:
Подумайте й розкажіть
- З яким віком людини асоціюються у вас митці / мисткині-шістдесятники: 30 +; 50+ чи 70 +?
Шістдесятники асоціюються насамперед із віком 30+, оскільки в період народження та розквіту цього руху вони були молодими, сповненими енергії та бунтарського запалу людьми, які не побоялися кинути виклик зашкарублій радянській системі. - Яка робота А. Горської вам найбільше запам’яталася? Чим саме?
Найбільше вражає мозаїка «Боривітер» — своєю вибуховою внутрішньою силою, ритмом крил сокола та сяйвом автентичної смальти, у якій поєдналися фольклорні мотиви й модерна монументальність. - Що нині символізує мозаїка А. Горської «Боривітер»?
Сьогодні «Боривітер» — це символ незнищенності української культури, акт пам’яті й спротиву. Попри те що оригінал у Маріуполі понівечили російські загарбники, відтворене панно мандрує світом як доказ того, що українську спадщину й прагнення до свободи неможливо стерти з лиця землі.