Про що ви дізнаєтеся?
Яке походження має прізвище Сосюра?
За автобіографічним романом «Третя Рота», батько поета вважав, що їхній рід походить від французького прізвища Соссюр (з часткою де), яке згодом українізували писарі. Водночас в офіційних документах колишнього волосного правління родина була записана під прізвищем Сюсюра.
Чи буває так, що письменник вивчає свою ж творчість в університеті?
Так, під час навчання на робітфаці Харківського інституту народної освіти Володимир Сосюра вивчав українську літературу за хрестоматією професора Плевака, куди вже було вміщено його власні поетичні твори.
Якими художніми образами наповнив інтимну й патріотичну лірику Володимир Сосюра?
Інтимну лірику поет збагатив образами весни, травневої ночі, ясних зір, солов’їв, білих акацій, сузір’я Оріон та волошкових очей коханої. Патріотичну лірику сповнено образами порубаного саду, дуба, що знову проростає, чорного крука, струн-жил, бою сердець та електровогнів.
Завдання
1. Прочитайте життєпис В. Сосюри й стисло перекажіть (усно).
Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року в місті Дебальцевому, а дитячі роки провів у селищі Третя Рота. Освіту здобував у ремісничому училищі, агрономічній школі та на робітфаці Харківського інституту народної освіти. Перші поезії опублікував у 1917 році, видавши за життя понад шістдесят поетичних збірок, а також поеми «Махно», «Тарас Трясило», «Мазепа» та автобіографічний роман «Третя Рота». Упродовж усього творчого шляху поет зазнавав тиску тоталітарної радянської цензури, вилучення національних мотивів із творів та безжального цькування за вірш «Любіть Україну». Помер митець 8 січня 1965 року.
2. Опрацюйте матеріал про інтимну лірику В. Сосюри. Навчіться виразно читати подані вірші.
Інтимна лірика становить найбільшу й найзворушливішу частину спадщини митця. Першій дружині Вірі Берзіній поет присвятив шедеври «Білі акації будуть цвісти…» та «Так ніхто не кохав…», де душевний стан закоханого героя зливається з романтичним нічним пейзажем. Другій дружині Марії Даниловій присвячено вірш «Васильки», у якому образ волошкових очей стає символом невмирущого кохання, краси життя та вічного колообігу буття.
3. Прочитавши вірш В. Сосюри «Сад» (1928), заповніть його літературний паспорт, скориставшись матеріалом довідки.
| Елемент паспорта | Характеристика |
|---|---|
| Літературний рід | лірика |
| Жанр твору | ліричний вірш |
| Вид лірики | патріотична (громадянська) лірика |
| Стильова течія | неоромантизм |
| Провідний мотив | роздуми над тернистим шляхом України та її майбутнім |
| Художні образи | чорний крук, сад, весна |
| Художні засоби | алегорія («пеньки», «бур’яни»), персоніфікація («сміялись зорі»), епітети («в саду розкішному», «кривавими стежками»), порівняння («як сон», «мов рокоти ріки») |
| Віршовий розмір | ямб |
1. Правильним є твердження
А Володимир Сосюра — відомий передусім як драматург
Б родина Володимира Сосюри емігрувала з Франції
В твори Володимира Сосюри зазнавали цензури
Г Володимир Сосюра служив у третій роті
Правильним є твердження В (твори Володимира Сосюри зазнавали цензури). Радянська цензура постійно вилучала з його поезій національну символіку, згадки про визвольні змагання та вимагала переробляти вірші.
2. У вірші В. Сосюри «Сад» НЕМАЄ образу, позначеного буквою
У вірші «Сад» немає образу, позначеного буквою Г (на малюнках: А — розквітлий сад/дерева, Б — чорний крук, В — нічні зорі; на малюнку Г зображено птаха-годувальника / пелікана з пташенятами, якого в тексті немає).
3. Визначте в кожному уривку з поезії В. Сосюри художній засіб.
- 1 «Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти…» — В (порівняння: «мов хмарки над нами»).
- 2 «Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?…» — Д (риторичне звертання: «Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..»).
- 3 «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання». — Б (гіпербола: почуття, що приходить лише «через тисячі літ»).
- 4 «А струни плакали… Не в бій — вони нас кликали в утому…» — Г (персоніфікація: струни «плакали», «кликали»).
4. Чи вільним був В. Сосюра у своїй творчості? Поміркуйте, чому поет вимушений був епітет «золото-синій сон» замінити на «золотобарвний».
Володимир Сосюра не був вільним у своїй творчості, адже постійно перебував під жорстким контролем комуністичного режиму. Поет мусив замінити епітет «золото-синій сон» на нейтральний «золотобарвний», оскільки сполучення синього та жовтого (золотого) кольорів викликало пряму асоціацію з національним прапором України, що в СРСР таврувалося як «буржуазний націоналізм» і каралося репресіями.
5. Які види лірики поєднує вірш «Так ніхто не кохав…»?
Поезія гармонійно поєднує інтимну (любовне переживання), пейзажну (образи весни, зір, синяви) та громадянську лірику (рядок про поета «робітничої рані»).
6. Знайдіть у вірші «Так ніхто не кохав…» рядок, який свідчить про те, що його написано в епоху індустріалізації та будівництва комунізму. Чи органічний цей фрагмент у поезії про любов?
Рядок: «я — поет робітничої рані…». У ніжній і піднесеній романтичній сповіді про кохання цей фрагмент звучить чужорідно, адже він був даниною тогочасним ідеологічним штампам та пролетарським вимогам до літератури.
7. Яким ви побачили ліричного героя вірша «Так ніхто не кохав…»? Опишіть його (усно).
Ліричний герой постає окриленим, палким, безмежно щирим юнаком, серце якого переповнене космічним за масштабом почуттям. Він сприймає свою любов як священне диво, заради коханої готовий дістати з неба зорі («зірву Оріон золотий») і гостро відчуває весняну красу навколишнього світу.
8. Як ви розумієте слова «І з нас співців собі купили, щоб грали їм на струнах тих» (вірш «Сад»)?
Ці рядки викривають духовне запроданство частини українських митців. Тоталітарна влада підкупом, привілеями чи залякуванням змушувала талановитих поетів служити режимові та прославляти гнобителів на струнах, вирваних із живого тіла замученого народу.
9. Згадайте, що таке пафос у художньому творі. У чому проявляється пафос вірша В. Сосюри «Сад»?
Пафос — це емоційно-наснажений тон художнього твору, його пристрасть і провідний настрій. У вірші «Сад» поєднано трагічний біль за занапащений край із життєствердним, волелюбним і патріотичним пафосом. Він проявляється в непохитній вірі в нездоланність українського народу та відродження його державності й культури («Його рубали, а він ріс! / На місці зрубаного дуба / росли нові!..»).
10. Розкрийте алегоричне значення образів саду, крука, бур’яну, пеньків.
- Сад — алегорія України, її квітучої культури, духовності, мови та народу.
- Чорний крук — образ смерті, лиховісного ворога, окупанта або вісника народної трагедії.
- Бур’ян — духовне здичавіння, пристосуванство, невігластво й чужинські впливи, що заполонили землю після нищення культури.
- Пеньки — знищена національна еліта, поруйновані традиції та сліди жорстоких катувань і репресій.
11. Перегляньте в ютубі кліп до пісні «Так ніхто не кохав…» у виконанні А. Пивоварова та М. Барських (3 хв 40 с). Напишіть відгук на основі вражень за поданим планом.
Відгук на відеокліп «Так ніхто не кохав…»
- Візуальне сприйняття:
- а) Присвята відеороботи українській жінці, яка чекає рідну людину з фронту, надає класичним рядкам Сосюри надзвичайної гостроти: кохання постає не просто романтичним почуттям, а рятівним щитом і духовною опорою під час повномасштабної війни.
- б) Відеоряд побудований на грі світла й тіні, глибоких психологічних портретах та метафоричних образах очікування, надії й тривоги, що передають емоційний стан розлучених війною сердець.
- Слухове сприйняття:
- а) Тембри артистів вдало контрастують: високий, експресивний та енергійний вокал Артема Пивоварова підсилюється м’яким, ліричним і проникливим співом Макса Барських.
- б) Поєднання сучасного електронного саунду з живими гітарними та струнними партіями робить звучання водночас потужним і мелодійним.
- в) Динамічне аранжування трансформує класичний текст у сучасний поп-рок-хіт із драматичною кульмінацією.
- Враження, які справляє музична композиція:
Пісня викликає сильне хвилювання та гордість за українську класику, доводячи, що поезія Володимира Сосюри залишається живою, сучасною та здатною лікувати й підтримувати серця українців у найважчі часи.
12. Інсценізація. Інсценізуйте фрагмент життєпису, у якому В. Сосюра, будучи студентом, потрапив на лекцію, на якій вивчали його творчість.
Дійові особи:
- Викладач Єрофеїв
- Студент Володимир Сосюра
(Аудиторія робітфаку Харківського інституту народної освіти. Викладач Єрофеїв заходить до класу з хрестоматією професора Плевака й робить перекличку).
Викладач Єрофеїв: (шукає очима в списку) Сосюра!
(Володимир Сосюра підводиться з-за парти).
Викладач Єрофеїв: Сидіть, сидіть!
(Сосюра сідає).
Викладач Єрофеїв: (здивовано вдивляється в юнака) Ви не родич того Сосюри, що пише вірші?
Сосюра: Ні, це — я.
Викладач Єрофеїв: (усміхається з недовірою) А може, ви його брат?
Сосюра: Та ні! Це — я.
(Викладач розпочинає лекцію, аналізуючи творчість поета за хрестоматією, а наприкінці заняття зніяковіло підходить до нього).
Викладач Єрофеїв: Ну, як? Правильно я говорив?
13. Домашнє завдання.
1. Вивчіть напам’ять вірш В. Сосюри «Так ніхто не кохав…».
Вірш вивчено напам’ять для виразного декламування на уроці.
2. Напишіть розгорнуту відповідь на запитання «Чи можна сучасну Україну описати останніми двома рядками з вірша В. Сосюри “Сад”?». Використайте цитату зі згаданого твору.
Сучасну Україну безперечно можна схарактеризувати фінальними рядками вірша Володимира Сосюри «Сад». Наш народ крізь століття проходить крізь криваві навали й спустошення, проте ворогам ніколи не вдавалося остаточно викорчувати українське коріння. Попри жорстоку війну, руйнування міст і біль утрат, наша держава демонструє світові дивовижну стійкість і внутрішнє світло. Вона знову зацвітає життям і доводить правдивість пророчих слів поета:
«Над золотими берегами
ти знов шумиш, такий рясний…»
Подумайте й розкажіть
Чи можна В. Сосюру вважати романтиком? Обґрунтуйте свою відповідь.
Володимира Сосюру цілком справедливо вважають неоромантиком. Його світогляду притаманні палке піднесення почуттів над сірою буденністю, поетизація природи, максималізм і безмежна щирість. Ліричний герой Сосюри живе серцем, сприймає кохання як космічну подію та прагне досягти найвищої душевної краси.
Який художній образ із поезій В. Сосюри вам найбільше запам’ятався? Чим саме?
Найбільше запам’ятовується образ «василькових очей» із вірша «Васильки». Він зворушує дивовижною ніжністю та світлим філософським затишком: поет поєднав у ньому синь рідних полів із глибиною погляду коханої жінки, показавши вічність краси та людського кохання.
У яких ситуаціях пафос потрібний, а в яких — зайвий?
Пафос доречний у патріотичних творах, під час урочистих історичних подій, захисту Батьківщини чи закликів до єдності й боротьби, адже він підносить дух і надихає на подвиг. Натомість у буденному спілкуванні, побутових справах або в тонкій, тихій інтимній розмові надмірний пафос є зайвим, оскільки перетворюється на штучність і фальш.