ПРО ЩО ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ?
Яке походження має прізвище Сосюра?
За автобіографічним романом «Третя Рота», батько поета вважав, що їхній рід походить від французького прізвища Соссюр (з приставкою де), яке було українізоване писарями, тоді як у офіційних документах волосного правління родина була записана під прізвищем Сюсюра.
Чи буває так, що письменник вивчає свою ж творчість в університеті?
Так, під час навчання на робітфаці Харківського інституту народної освіти Володимир Сосюра вивчав українську літературу за хрестоматією професора Плевака, до якої вже були включені його власні поетичні твори.
Якими художніми образами наповнив інтимну й патріотичну лірику Володимир Сосюра?
Інтимну лірику Володимир Сосюра наповнив образами весни, місячної ночі, яських зорей, солов’їв, білих акацій, сузір’я Оріон та василькових очей коханої, а патріотичну — образами порубаного саду, пеньків і бур’янів, чорного крука, струн-жил, блакитного бою сердець та електровогнів.
1. Прочитайте життєпис В. Сосюри й стисло перекажіть (усно).
Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року в місті Дебальцевому, а дитячі роки провів у селищі Третя Рота. Освіту здобував у ремісничому училищі, агрономічній школі та на робітфаці Харківського інституту народної освіти. Перші поезії опублікував у 1917 році, видавши за життя понад шістдесят поетичних збірок, а також поеми «Махно», «Тарас Трясило», «Мазепа» та автобіографічний роман «Третя Рота». Упродовж усього творчого шляху поет зазнавав жорсткої радянської цензури, вилучення національних мотивів із творів та цькування за вірш «Любіть Україну». Помер митець 8 січня 1965 року.
2. Опрацюйте матеріал про інтимну лірику В. Сосюри. Навчіться виразно читати подані вірші.
Інтимна лірика становить найбільшу частину поетичної спадщини Володимира Сосюри. Першій дружині Вірі Берзіній поет присвятив вірші «Білі акації будуть цвісти…» та «Так ніхто не кохав…», де почуття закоханого героя переплітаються з неоромантичним пейзажем (зорі, місяць, сузір’я Оріон). Другій дружині Марії Даниловій присвячено поезію «Васильки», у якій образ волошкових очей символізує незгасне кохання та гармонію з природою. Поезії відзначаються багатством епітетів, метафор, гіпербол та глибоким емоційним пафосом.
3. Прочитавши вірш В. Сосюри «Сад» (1928), заповніть його літературний паспорт, скориставшись матеріалом довідки.
| Елемент паспорта | Характеристика |
|---|---|
| Літературний рід | лірика |
| Жанр твору | ліричний вірш |
| Вид лірики | патріотична (громадянська) лірика |
| Стильова течія | неоромантизм |
| Провідний мотив | роздуми над тернистим шляхом України та її майбутнім |
| Художні образи | чорний крук, сад, весна |
| Художні засоби | алегорія («пеньки», «бур’яни»), персоніфікація («сміялись зорі»), епітети («в саду розкішному», «кривавими стежками»), порівняння («як сон», «мов рокоти ріки») |
| Віршовий розмір | ямб |
ЗАВДАННЯ
1. Правильним є твердження
А Володимир Сосюра — відомий передусім як драматург
Б родина Володимира Сосюри емігрувала з Франції
В твори Володимира Сосюри зазнавали цензури
Г Володимир Сосюра служив у третій роті
Правильним є твердження В (твори Володимира Сосюри зазнавали цензури).
2. У вірші В. Сосюри «Сад» НЕМАЄ образу, позначеного буквою
У вірші «Сад» немає образу, позначеного буквою Г.
3. Визначте в кожному уривку з поезії В. Сосюри художній засіб.
1 «Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти…» — В (порівняння).
2 «Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?…» — Д (риторичне звертання).
3 «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання». — Б (гіпербола).
4 «А струни плакали… Не в бій — вони нас кликали в утому…» — Г (персоніфікація).
4. Чи вільним був В. Сосюра у своїй творчості? Поміркуйте, чому поет вимушений був епітет «золото-синій сон» замінити на «золотобарвний».
Володимир Сосюра не був вільним у своїй творчості, адже перебував під тиском радянської тоталітарної системи та цензури, яка систематично вилучала з його творів національну символіку й проблематику. Поет змушений був замінити епітет «золото-синій сон» на «золотобарвний», оскільки сполучення синього та жовтого (золотого) кольорів відсилало до українського національного прапора, що було суворо заборонено в СРСР.
ЗАВДАННЯ
5. Які види лірики поєднує вірш «Так ніхто не кохав…»?
Вірш «Так ніхто не кохав…» поєднує інтимну, пейзажну та громадянську (робітничу) лірику.
6. Знайдіть у вірші «Так ніхто не кохав…» рядок, який свідчить про те, що його написано в епоху індустріалізації та будівництва комунізму. Чи органічний цей фрагмент у поезії про любов?
Рядок, який свідчить про написання вірша в цю епоху: «я — поет робітничої рані…». Цей фрагмент є неорганічним для інтимно-любовної поезії, оскільки виглядає як вимушена поступка тогочасним ідеологічним вимогам та соціалістичному контексту.
7. Яким ви побачили ліричного героя вірша «Так ніхто не кохав…»? Опишіть його (усно).
Ліричний герой постає надзвичайно емоційним, пристрасним, щирим та романтично піднесеним юнаком. Він глибоко відчуває кохання, сприймає це почуття як унікальний дарунок долі й задля своєї обраниці готовий здійснювати неможливе — «зірвати Оріон золотий».
8. Як ви розумієте слова «І з нас співців собі купили, щоб грали їм на струнах тих» (вірш «Сад»)?
Цей вислів означає підкорення, підкуп і підпорядкування українських митців та поетів окупаційним або тоталітарним режимом. Влада залучала співців на службу ідеології, змушуючи їх прославляти гнобителів замість служіння рідному народові.
9. Згадайте, що таке пафос у художньому творі. У чому проявляється пафос вірша В. Сосюри «Сад»?
Пафос у художньому творі — це пристрасна наснага, емоційна піднесеність і провідний настроєвий тон тексту. У вірші В. Сосюри «Сад» проявляється патріотичний, волелюбний та героїко-оптимістичний пафос, сповнений віри в незаборне відродження України попри всі репресії та знищення її культури й духу.
10. Розкрийте алегоричне значення образів саду, крука, бур’яну, пеньків.
Алегоричні значення образів у поезії В. Сосюри «Сад»:
- Сад символізує Україну, її духовне життя, культуру, національне відродження та розквіт.
- Крук втілює образ передвісника лиха, смерті, загарбника, а також тоталітарну систему чи ворожу силу, що нищить рідну землю.
- Бур’ян уособлює духовний занепад, бездуховність, зрадництво та пристосуванство, що розростаються на руїнах після нищення культури.
- Пеньки символізують знищену внаслідок репресій та ворожих навал спадщину, залишки колишньої величі й здобутків народу.
11. Перегляньте в ютубі кліп до пісні «Так ніхто не кохав…» у виконанні А. Пивоварова та М. Барських (3 хв 40 с). Напишіть відгук на основі вражень за поданим планом.
Відгук на відеокліп до пісні «Так ніхто не кохав…»:
-
Візуальне сприйняття:
а) Зв’язок із сучасними подіями в Україні прослідковується через присвяту виконання сучасній українській жінці, яка чекає своїх рідних із війни. Мотив чекання, вірності та надії робить класичну лірику В. Сосюри актуальною для сьогодення.
б) Зорові образи кліпу будуються на контрасті світла й тіні, виразній міміці виконавців, символічних кадрах розлуки та тривожного очікування, що підсилюють емоційну напругу. -
Слухове сприйняття:
а) Голоси А. Пивоварова та М. Барських створюють гармонійне поєднання: емоційний, високий та експресивний тембр Пивоварова контрастує й водночас доповнює м’яку, проникливу манеру виконання Барських.
б) У композиції використано поєднання сучасних електронних інструментів із гітарними та струнними партіями.
в) Аранжування виконане в стилі сучасної поп-рок-музики, що додає класичному віршу динаміки та глибокого драматичного звучання. -
Враження, які справляє музична композиція:
Композиція залишає глибоке й зворушливе враження, поєднуючи ніжну інтимну лірику з патріотичним підтекстом і сучасним звучанням. Вона дає змогу по-новому відчути силу поетичного слова Володимира Сосюри в умовах сучасних випробувань для України.
12. Інсценізація. Інсценізуйте фрагмент життєпису, у якому В. Сосюра, будучи студентом, потрапив на лекцію, на якій вивчали його творчість.
Інсценізація фрагмента з роману «Третя Рота»:
Дійові особи:
- Викладач Єрофеїв
- Студент Володимир Сосюра
(Аудиторія робітфаку Харківського інституту народної освіти. Викладач Єрофеїв тримає в руках хрестоматію української літератури й проводить перекличку за списком).
Викладач Єрофеїв: (читає список) Сосюра!
(Володимир Сосюра підводиться з місця).
Викладач Єрофеїв: Сидіть, сидіть!
(Сосюра сідає).
Викладач Єрофеїв: Ви не родич того Сосюри, що пише вірші?
Сосюра: Ні, це — я.
Викладач Єрофеїв: (із сумнівом) А може, ви його брат?
Сосюра: Та ні! Це — я.
(Викладач продовжує лекцію, аналізуючи творчість Володимира Сосюри за хрестоматією професора Плевака. Наприкінці заняття викладач підходить до студента).
Викладач Єрофеїв: Ну, як? Правильно я говорив?
13. Домашнє завдання.
1. Вивчіть напам’ять вірш В. Сосюри «Так ніхто не кохав…».
Вірш «Так ніхто не кохав…» вивчено напам’ять.
2. Напишіть розгорнуту відповідь на запитання «Чи можна сучасну Україну описати останніми двома рядками з вірша В. Сосюри “Сад”?». Використайте цитату зі згаданого твору.
Сучасну Україну можна описати останніми двома рядками з вірша Володимира Сосюри «Сад». Протягом історії український народ неодноразово зазнавав нищення, репресій та спроб стирання національної ідентичності, проте щоразу відроджувався до нового життя. Попри важкі випробування та війну, країна зберігає свою силу, духовну велич та процвітання. Цей процес незламного відновлення влучно відображають підсумкові рядки твору: «Над золотими берегами / ти знов шумиш, такий рясний…».
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Чи можна В. Сосюру вважати романтиком? Обґрунтуйте свою відповідь.
Володимира Сосюру можна вважати романтиком (неоромантиком). У його творчості переважають пристрасні, емоційно насичені почуття, поетизація кохання та природи, піднесення ліричного героя над буденністю й прагнення високих ідеалів. Його лірика відзначається яскравими художніми образами, щирістю вираження емоцій та суголосністю душевного стану героя із красою навколишнього світу, що є основою романтичного світосприйняття.
Який художній образ із поезій В. Сосюри вам найбільше запам’ятався? Чим саме?
Найбільше запам’ятовується образ «василькових очей» коханої з вірша «Васильки». Цей образ гармонійно поєднує красу рідної природи із глибиною та ніжністю людського почуття.
У яких ситуаціях пафос потрібний, а в яких — зайвий?
Пафос потрібний у патріотичній та громадянській ліриці, під час урочистих подій, закликів до боротьби чи захисту Батьківщини, коли необхідно надихнути та підняти дух людей. Зайвим пафос є в буденних розмовах, побутових ситуаціях або в тихій інтимній ліриці, де надмірна піднесеність звучит штучно та фальшиво.