1. Прочитайте відомості про українську літературу 20–40-х років ХХ ст. і стисло їх перекажіть.
Українська література 20–40-х років XX століття розвивалася в складних суспільно-політичних умовах тоталітарного режиму, зазнавши впливу війни, колективізації, Голодомору та масових репресій. Письменники відійшли від моралізаторства, зосередившись на дослідженні людської душі, свідомості й підсвідомості. У 1920-х роках відбувся розквіт різних літературних напрямів та об’єднань, серед яких були неокласики (М. Зеров, М. Рильський), авангардисти та футуристи («Нова генерація» на чолі з М. Семенком), прозаїки угруповань «Плуг», «Гарт» і ВАПЛІТЕ (М. Хвильовий, Ю. Яновський, В. Підмогильний), а також новаторські театри (Лесь Курбас, М. Куліш). Літературна дискусія 1925–1928 років під гаслом М. Хвильового «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!» закінчилася посиленням ідеологічного тиску. У 1930-х роках радянська влада ліквідувала вільні об’єднання, заснувала єдину Спілку письменників і насадила єдиний дозволений метод — соцреалізм. Більшість видатних митців зазнала арештів і розстрілів, що увійшло в історію як «Розстріляне відродження». Частина письменників творила в еміграції («празька школа» поетів, І. Багряний, У. Самчук), а частина — на західноукраїнських землях (Б.-І. Антонич, Ірина Вільде).
2. Прочитайте текст, розкажіть, що ви знали про український живопис 20–40-х років ХХ ст. раніше, а що довідалися нового.
Раніше було відомо, що в радянському живопису 20–40-х років XX століття основним офіційним напрямом був соцреалізм, який вимагав висвітлення трудових подвигів та уславлення комуністичної партії. З поданого тексту вдалося довідатися про розмаїття авангардних течій та модерністських напрямів у 1920-х роках: імпресіонізм (М. Бурачек, О. Мурашко, З. Серебрякова, І. Труш), футуризм, кубізм, абстракціонізм, сюрреалізм та конструктивізм. Новою виявилася інформація про внесок у світовий та український авангард художників О. Архипенка, О. Богомазова, Д. Бурлюка, О. Екстер, К. Малевича, А. Петрицького й В. Татліна, а також про те, що більшість цих митців була знищена репресивною системою СРСР.
ДО РЕЧІ…
Як ви розумієте характеристику «реформаторка європейської сценографії»? Знайдіть в інтернеті відомості про досягнення О. Екстер у сценографії, поділіться ними з однокласниками й однокласницями.
Характеристика «реформаторка європейської сценографії» означає, що мисткиня кардинально змінила традиційні принципи оформлення театральної сцени, відмовившись від застарілих канонів та вивівши оформлення вистав на новий європейський рівень.
Олександра Екстер відмовилася від плоских розмальованих декорацій та задників. Вона вперше почала будувати на сцені тривимірні, багаторівневі конструкції зі сходами, мостками й майданчиками, перетворивши сценічний простір на об’ємне середовище для руху акторів. Мисткиня поєднала у сценографії кубофутуризм і конструктивізм, розробляла динамічні театральні костюми, що гармоніювали з колірною гамою сцени, застосовувала нові підходи до освітлення та запропонувала гримувати обличчя акторів як частину загального художнього ансамблю. Її роботи у виставах «Фаміра-кіфаред», «Саломея» та «Ромео і Джульєтта» змінили світове театральне мистецтво та вплинули на сценографію Європи й США.
ЗАВДАННЯ
1. Приводом для літературної дискусії 1925–1928 рр. стала стаття
А Леся Курбаса
Б Миколи Зерова
В Михайля Семенка
Г Миколи Хвильового
Правильна відповідь: Г Миколи Хвильового.
2. Трьома м — місто, машина, маса — можна визначити спрямування
А футуристів
Б символістів
В імпресіоністів
Г неоромантиків
Правильна відповідь: А футуристів.
ЗАВДАННЯ
3. Прочитайте уривок.
«Стіл ясеновий, на столі
слов’янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш землі,
Землі стобарвній, наче сон цей!»
В уривку НЕМАЄ
А епітета
Б гіперболи
В тавтології
Г порівняння
Правильна відповідь: Б. В уривку є епітети («ясеновий», «слов’янський», «стобарвній»), тавтологічні повтори слів («на столі / у дзбані», «землі / Землі») та порівняння («наче сон цей»), але немає гіперболи.
4. Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.
«Розстріляне відродження» — це умовна назва літературно-мистецького покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, знищеного та репресованого тоталітарним більшовицьким режимом.
До представників «розстріляного відродження» належать Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Микола Куліш, Лесь Курбас, Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник, Михайль Семенко, Микола Хвильовий, Григорій Косинка та інші митці.
5. Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?
У першій половині ХХ ст. діяли такі літературні угруповання та організації: «Київські неокласики», «Нова генерація», «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), а також «Празька школа» поетів у еміграції.
6. Які художні напрями й стильові течії домінували в літературі першої половини ХХ ст.?
У літературі першої половини ХХ ст. домінував модернізм із такими стильовими течіями, як неокласицизм, авангардизм (зокрема футуризм), символізм, неоромантизм, імпресіонізм та експресіонізм, а починаючи з 1930-х років тоталітарний режим примусово насадив соцреалізм (соціалістичний реалізм).
7. У чому полягала літературна дискусія 1925–1928 рр.?
Літературна дискусія 1925–1928 рр. полягала в обговоренні шляхів розвитку української літератури, її естетичних критеріїв та ідеологічних орієнтирів. Дискусія розпочалася зі статті Миколи Хвильового проти низькопробної «червоної графоманії», де він закликав орієнтуватися на високу художню майстерність, психологічне мистецтво Європи та свободу творчості («Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!»). Дискусія переросла з естетичної в політичну та призвела до тиску радянської влади на незалежні об’єднання та подальших репресій проти митців.
ЗАВДАННЯ
8. Чому, на вашу думку, радянська влада взяла під контроль діяльність митців?
Радянська влада взяла під контроль діяльність митців для тотального підпорядкування суспільства своїй ідеології, викорінення національно свідомої думки та перетворення мистецтва на інструмент пропаганди й уславлення комуністичного режиму.
9. Заповніть у зошитах таблицю прізвищами / псевдонімами найяскравіших представників літературного процесу 20–40-х років ХХ ст. на основі текстового матеріалу цього параграфа.
| Підрадянська Україна | Західноукраїнські землі | |
|---|---|---|
| Поезія | В. Сосюра, П. Тичина, Є. Плужник, М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, М. Семенко | Б.-І. Антонич, Є. Маланюк, Н. Лівицька-Холодна, Олег Ольжич, О. Теліга, Юрій Клен |
| Проза | М. Хвильовий, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Підмогильний, О. Довженко | В. Стефаник, О. Кобилянська, Б. Лепкий, Ірина Вільде, О. Турянський, А. Чайковський, І. Багряний, У. Самчук |
| Драматургія | М. Куліш, Я. Мамонтов, І. Кочерга | В. Пачовський, Ю. Липа, В. Винниченко |
10. Опишіть одну з картин художників 20–40-х років ХХ ст. (письмово).
На картині Дмитра Бурлюка «Карусель» (1928 р.) відтворено яскравий і динамічний образ народної розваги в авангардному стилі. Художник використовує насичені кольори, деформовані пропорції та контрастні площини, щоб передати відчуття безперервного руху та святкового хаосу. Поєднання декількох ракурсів створює ефект коловороту, де постаті людей і дерев’яні коні зливаються в єдиний ритмічний потік, утілюючи динаміку й експресію сучасної митцеві епохи.
11. Розгляньте репродукцію картини (с. 97). Поміркуйте, чому в соцреалістичному мистецтві на перший план виходила тема подвигів трудового народу.
На картині Тетяни Яблонської «Хліб» (1949 р.) зображено натхненну працю селян під час збору врожаю. Тема подвигів трудового народу виходила на перший план у соцреалістичному мистецтві, оскільки радянська ідеологія прагнула створити міф про щасливе життя в СРСР та героїзувати важку щоденну працю робітників і селян. Мистецтво мало виконувати виховну й пропагандистську функцію, демонструвати колективну єдність, оптимізм і відданість побудові комуністичного майбутнього.
12. Прочитайте уривки з віршів П. Тичини, написані в різні періоди його творчості. Висловте свої міркування про художню вартість творів модернової й соцреалістичної естетики.
Ранній вірш «Світає…» (1914 р.) представляє модернову естетику, що відзначається глибоким ліризмом, витонченою музичністю, багатством асоціацій та високою поетичною майстерністю. Натомість вірш «Партія веде» (1934 р.) належить до соцреалістичної естетики й має заангажований, плакатний характер зі спрощеними закликами та ідеологічною лозунговістю, що суттєво применшує його художню цінність на догоду вимогам тоталітарного режиму.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підготуйте коротке письмове повідомлення про одне з українських літературних угруповань 20–30-х років ХХ ст. Скористайтеся відповідною літературою або інтернетом.
Українське літературне угруповання ВАПЛІТЕ (Вільна Академія Пролетарської Літератури) діяло в Харкові протягом 1925–1928 років. Ідейним натхненником організації був Микола Хвильовий, а очолював її Михайло Яловий. До складу об’єднання входили такі відомі письменники, як Павло Тичина, Микола Бажан, Олесь Досвітній, Майк Йогансен, Юрій Яновський, Микола Куліш та Аркадій Любченко. Члени ВАПЛІТЕ прагнули створити нову українську літературу високої художньої якості, орієнтуючись на видатні здобутки європейської культури. Угруповання видавало журнал «ВАПЛІТЕ» та альманах. Через незалежну мистецьку позицію та гасло «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!» організація зазнала системних переслідувань з боку тоталітарного радянського режиму, що призвело до її вимушеного саморозпуску в січні 1928 року.
2. Підготуйте мультимедійну презентацію про одного / одну з художників / художниць, згаданих у тексті про український живопис 20–30-х років ХХ ст. (за бажанням).
Структура мультимедійної презентації про життя та творчість Олександри Екстер:
Слайд 1. Заголовок: «Олександра Екстер — амазонка українського авангарду».
Зміст: Роки життя (1882–1949), роль художниці як реформаторки європейської сценографії та яскравої представниці кубофутуризму.
Слайд 2. Заголовок: «Творчі шукання та зв’язок з Європою».
Зміст: Навчання в Київському художньому училищі, заснування власної майстерні в Києві, співпраця з європейськими митцями (Пабло Пікассо, Жорж Брак, Гійом Аполлінер) та участь у міжнародних виставках.
Слайд 3. Заголовок: «Новаторство в сценографії та дизайні».
Зміст: Впровадження тривимірних об’ємних декорацій, активна робота з кольором і світлом у театрі, розробка новаторських костюмів для кіно й балету.
Слайд 4. Заголовок: «Живописна спадщина».
Зміст: Характеристика найвідоміших робіт художниці, зокрема серій авангардних декорацій та абстрактних композицій.
Промпт для створення зображення:
A title slide image for a presentation about Alexandra Exter. Avant-garde theatrical scenery design in cubist and futurist style with bright geometric shapes, dynamic lines, and vivid primary colors. All text on the image MUST BE IN UKRAINIAN: “Олександра Екстер: Амазонка авангарду”
Слайд 5. Заголовок: «Значення для українського та світового мистецтва».
Зміст: Вплив творчого доробку Олександри Екстер на розвиток модерної сценографії, графіки, моди та образотворчого мистецтва ХХ століття.
ПОДУМАЙТЕ Й РОЗКАЖІТЬ
Чому радянська влада переслідувала митців, які орієнтувалися на зразки європейського мистецтва?
Радянська тоталітарна влада прагнула встановити повний ідеологічний контроль над суспільством і мистецтвом, вимагаючи від митців творення суто пропагандистських робіт у межах соціалістичного реалізму. Орієнтація на європейське мистецтво передбачала свободу самовираження, естетичний пошук, розвиток критичного мислення та національну самобутність. Це суперечило меті більшовицького режиму з виховання лояльної й підкореної радянської людини, тому будь-які зв’язки з європейською культурою та модернізмом таврувалися як «буржуазний націоналізм» чи ворожа ідеологія.
Хто з письменників 20–40-х років ХХ ст. вас найбільше заінтригував? Чому?
Найбільше заінтригувала постать Миколи Хвильового. Вона привертає увагу безкомпромісною громадянською позицією, сміливістю ініціювати літературну дискусію 1925–1928 років та закликом орієнтуватися на європейську культуру. Його глибока психологічна проза та драматична доля яскраво відображають трагічну епоху «розстріляного відродження».
Яка картина вам сподобалася найбільше? Чим саме?
Найбільше вражає картина Олександри Екстер «Театральні декорації». Вона вирізняється динамізмом геометричних форм, яскравим соковитим колоритом та новаторським кубофутуристичним підходом до організації простору, що випереджав свій час у сценографічному мистецтві.
1. Прочитайте життєпис В. Сосюри й стисло перекажіть (усно).
Володимир Сосюра народився 6 січня 1898 року в місті Дебальцевому Донецької області, а його дитячі роки минули в селищі Третя Рота. Відповідно до автобіографічного роману «Третя Рота», мати поета мала сербське походження, а батько — французьке (із роду Соссюр, хоча в офіційних документах прізвище було українізоване писарями як Сюсюра). Перші знання юнак здобував під опікою батька, який працював креслярем, шахтарем, учителем і писарем. Згодом Володимир Сосюра навчався в двокласній сільській школі, ремісничому училищі, агрономічній школі, а вищу освіту здобував на робітфаці Харківського інституту народної освіти.
Творче завдання
Переглянувши відеоматеріал (ютуб-канал «Останній Гетьман») про художника Михайла Бойчука, виконайте завдання:
А. Стисло перекажіть життєпис митця (усно)
Народився 30 жовтня 1881 року в селі Романівка на Тернопільщині в селянській родині. Навчався у Львові, Відні, Кракові, Мюнхені та Парижі, де створив власну школу послідовників — «бойчукістів», які працювали за принципом колективної творчості.
У 1910 році після успіху в Парижі повернувся до України, реставрував ікони та фрески (зокрема в Софійському соборі). З 1917 року очолив Українську академію мистецтв у Києві, а згодом став професором Київського художнього інституту та заснував Асоціацію революційного мистецтва України.
Був одружений із художницею Софією Нелепинською, з якою мав сина Петра, але у 1929 році розлучився та одружився з Аллою Гербурт-Йогансен, яка народила йому доньку Ганну.
У 1930-х роках радянська влада звинуватила бойчукістів у «буржуазному націоналізмі». 30 липня 1937 року Михайла Бойчука та його учнів розстріляли органи НКВС у Києві, а більшість його картин знищили, збереглися лише окремі твори.
Б. Опишіть картину М. Бойчука «Урожай» (письмово).
На картині Михайла Бойчука «Урожай» зображено жінку та хлопчика під час збору плодів. Жінка в світлій кофті, хустці та довгій спідниці тримає фартух з зібраним урожаєм і передає фрукт дитині. Хлопчик у світлому одязі обережно приймає плід до рук. Композицію з обох боків обрамляють дерева, а тлом слугує насичене синє небо. Твір виконано у характерному бойчукістському стилі з простими формами, плавними лініями та спокійними земляними й синіми тонами.