§ 13. Особливості літературно-мистецького життя 1920–1940-х років в Україні - Авраменко відповіді

• Назад до змісту
  1. Прочитайте відомості про українську літературу 20–40-х років ХХ ст. і стисло їх перекажіть.

Українська література 20–40-х років XX століття розвивалася в складних суспільно-політичних умовах тоталітарного режиму, зазнавши випробувань війнами, колективізацією, Голодомором та масовими репресіями. Письменники відійшли від моралізаторства, зосередившись на дослідженні людської душі, свідомості й підсвідомості. У 1920-х роках відбувся розквіт різних літературних напрямів та об’єднань, серед яких були неокласики (М. Зеров, М. Рильський), авангардисти та футуристи («Нова генерація» на чолі з М. Семенком), прозаїки угруповань «Плуг», «Гарт» і ВАПЛІТЕ (М. Хвильовий, Ю. Яновський, В. Підмогильний), а також новаторські театри (Лесь Курбас, М. Куліш). Літературна дискусія 1925–1928 років під гаслом М. Хвильового «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!» закінчилася посиленням ідеологічного тиску. У 1930-х роках радянська влада ліквідувала вільні об’єднання, заснувала єдину Спілку письменників і насадила єдиний дозволений метод — соцреалізм. Більшість видатних митців зазнала арештів і розстрілів, що увійшло в історію як «Розстріляне відродження». Частина письменників творила в еміграції («празька школа» поетів, І. Багряний, У. Самчук), а частина — на західноукраїнських землях (Б.-І. Антонич, Ірина Вільде).

2. Прочитайте текст, розкажіть, що ви знали про український живопис 20–40-х років ХХ ст. раніше, а що довідалися нового.

Раніше було відомо, що в радянському живопису 20–40-х років XX століття основним офіційним напрямом був соцреалізм, який вимагав висвітлення трудових подвигів та уславлення комуністичної партії. З поданого тексту вдалося довідатися про розмаїття авангардних течій та модерністських напрямів у 1920-х роках: імпресіонізм (М. Бурачек, О. Мурашко, З. Серебрякова, І. Труш), футуризм, кубізм, абстракціонізм, сюрреалізм та конструктивізм. Новою виявилася інформація про внесок у світовий та український авангард художників О. Архипенка, О. Богомазова, Д. Бурлюка, О. Екстер, К. Малевича, А. Петрицького й В. Татліна, а також про те, що багато митців було знищено репресивною системою СРСР.

До речі… (с. 95)

Як ви розумієте характеристику «реформаторка європейської сценографії»? Знайдіть в інтернеті відомості про досягнення О. Екстер у сценографії, поділіться ними з однокласниками й однокласницями.

Характеристика «реформаторка європейської сценографії» означає, що мисткиня кардинально змінила традиційні принципи оформлення театральної сцени, відкинувши застарілі канони та вивівши візуальне мистецтво спектаклю на модерний європейський рівень.

Олександра Екстер відмовилася від плоских розмальованих декорацій та задників. Вона вперше почала будувати на сцені тривимірні, багаторівневі конструкції зі сходами, містками й майданчиками, перетворивши сценічний простір на об’ємне архітектурне середовище для динамічного руху акторів. Мисткиня поєднала у сценографії кубофутуризм і конструктивізм, розробляла костюми, що гармоніювали з кольоровою гамою сцени, застосовувала інноваційні світлові ефекти та запропонувала гримувати обличчя акторів як складову загального живописного задуму. Її роботи у виставах Олександра Таїрова («Фаміра-кіфаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта») здобули визнання в Європі й суттєво вплинули на розвиток сучасного світового театру.

Завдання (с. 96–97)

1. Приводом для літературної дискусії 1925–1928 рр. стала стаття
А Леся Курбаса
Б Миколи Зерова
В Михайля Семенка
Г Миколи Хвильового

Правильна відповідь: Г (Миколи Хвильового).
Обґрунтування: поштовхом до дискусії стала стаття Миколи Хвильового «Про “сатану в бочці”, або Про графоманів, спекулянтів та інших просвітян» (1925 р.), спрямована проти масової графоманії.

2. Трьома м — місто, машина, маса — можна визначити спрямування
А футуристів
Б символістів
В імпресіоністів
Г неоромантиків

Правильна відповідь: А (футуристів).
Обґрунтування: футуристи орієнтувалися на бурхливий технічний розвиток, урбаністику та рух людських мас, що формулювалося гаслом трьох «м».

3. Прочитайте уривок.
«Стіл ясеновий, на столі
слов’янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш землі,
Землі стобарвній, наче сон цей!»
В уривку НЕМАЄ
А епітета
Б гіперболи
В тавтології
Г порівняння

Правильна відповідь: Б (гіперболи).
Обґрунтування: в уривку є епітети («ясеновий», «слов’янський», «стобарвній»), тавтологічні повтори слів («стіл… на столі», «дзбан… у дзбані», «землі… Землі») та порівняння («наче сон цей»), проте художнє перебільшення (гіпербола) відсутнє.

4. Що таке «розстріляне відродження»? Назвіть його представників.

«Розстріляне відродження» — це умовна назва духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 1920-х — початку 1930-х років в Україні, яке створило високохудожні шедеври світового рівня, але було знищене або піддане репресіям радянським тоталітарним режимом.

До представників «розстріляного відродження» належать письменники Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник, Михайль Семенко, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, режисер Лесь Курбас, художники Михайло Бойчук, Василь Седляр та багато інших українських митців.

5. Які ви знаєте літературні угруповання першої половини ХХ ст.?

У підрадянській Україні діяли об’єднання селянських письменників «Плуг», спілка пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), футуристична «Нова генерація», група київських неокласиків, а в еміграції склалося самобутнє об’єднання — «празька школа» поетів.

6. Які художні напрями й стильові течії домінували в літературі першої половини ХХ ст.?

Провідним напрямом був модернізм у розмаїтті його стильових течій: неокласицизм, авангардизм (зокрема футуризм), символізм, неоромантизм, імпресіонізм та експресіонізм. З 1930-х років радянська влада штучно перервала природний розвиток модернізму, примусово насадивши єдиний нормативний метод — соціалістичний реалізм (соцреалізм).

7. У чому полягала літературна дискусія 1925–1928 рр.?

Полеміка точилася навколо шляхів подальшого розвитку української культури: чи має література залишатися примітивною пропагандистською агіткою («червоною графоманією»), чи повинна орієнтуватися на високі естетичні критерії, психологізм і глибину світової класики. Микола Хвильовий висунув гасла «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!», закликаючи плекати вольову людину й вільне мистецтво. З часом дискусія вийшла за межі суто літературних тем і набула суспільно-політичного звучання, через що влада змусила ВАПЛІТЕ саморозпуститися, а багатьох її учасників згодом репресувала.

8. Чому, на вашу думку, радянська влада взяла під контроль діяльність митців?

Тоталітарній владі було життєво необхідно підпорядкувати суспільну свідомість єдиній партійній ідеології. Митці мали колосальний авторитет серед людей, і вільна, мисляча творча еліта становила пряму загрозу для режиму. Перетворивши літературу та мистецтво на слухняне знаряддя пропаганди («гвинтики й коліщатка» державної машини), влада знищила будь-які паростки критичного мислення та прагнення національної свободи.

9. Заповніть у зошитах таблицю прізвищами / псевдонімами найяскравіших представників літературного процесу 20–40-х років ХХ ст. на основі текстового матеріалу цього параграфа.

10. Опишіть одну з картин художників 20–40-х років ХХ ст. (письмово).

На картині Давида Бурлюка «Карусель» (1928 р.) відтворено яскравий і динамічний образ міської розваги в авангардному футуристичному стилі. Художник майстерно використовує насичені відкриті кольори, сміливі деформації пропорцій та контрастні площини, щоб передати відчуття безперервного коловороту й карнавального руху. Постаті вершників і яскраві коні зливаються в один суцільний вихор, створюючи на полотні живу енергію нового століття машин, швидкостей та людських мас.

11. Розгляньте репродукцію картини (с. 97). Поміркуйте, чому в соцреалістичному мистецтві на перший план виходила тема подвигів трудового народу.

На картині Тетяни Яблонської «Хліб» (1949 р.) змальовано натхненну, радісну колективну працю селян на току. У соцреалізмі тема трудових звершень була обов’язковою, оскільки головним завданням радянського мистецтва була не правда реального життя (із повоєнними злиднями чи Голодомором), а створення оптимістичного ідеологічного міфу. Картини мали надихати маси, демонструвати відданість партії та переконувати глядача, що щоденна важка праця на державу є найвищим щастям для радянської людини.

12. Прочитайте уривки з віршів П. Тичини, написані в різні періоди його творчості. Висловте свої міркування про художню вартість творів модернової й соцреалістичної естетики.

Ранній вірш «Світає…» (1914 р.) представляє вершину українського модернізму. Його художня вартість винятково висока завдяки тонкому музичному звукопису, нюансованим асоціаціям, глибині пейзажного переживання та щирості ліричного почуття («дивовижне кларнетичне звучання»).

Натомість твір «Партія веде» (1934 р.) демонструє соцреалістичну естетику, де мистецтво зведено до плакатності й прямолінійних гасел. Ритм тут маршовий і барабанний, образи позбавлені психологізму, а головне завдання вірша — виконувати партійне замовлення. Цей контраст наочно показує, як тоталітарний тиск зламав самобутній талант поета, змусивши його замінити високу поезію ідеологічною риторикою.

Домашнє завдання (с. 97)

1. Підготуйте коротке письмове повідомлення про одне з українських літературних угруповань 20–30-х років ХХ ст. Скористайтеся відповідною літературою або інтернетом.

ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури)

Організація існувала в Харкові впродовж 1925–1928 років. Ідейним лідером та рушійною силою об’єднання був Микола Хвильовий, а офіційним президентом — Михайло Яловий. До складу ВАПЛІТЕ входили найяскравіші таланти доби: Микола Куліш, Павло Тичина, Юрій Яновський, Микола Бажан, Майк Йогансен, Петро Панч та інші.

Головною метою угруповання було творення нової, повноцінної української літератури на базі найвищих здобутків європейської культури. Ваплітяни рішуче виступали проти графоманства й масовізму, вважаючи, що пролетарське походження автора не замінює художнього таланту та майстерності.

Угруповання видавало однойменний журнал «ВАПЛІТЕ», що став центром тодішнього літературного життя. Через безкомпромісну орієнтацію на європейське мистецтво та публікацію гострих творів (зокрема другої частини роману М. Хвильового «Вальдшнепи») організація зазнала нищівних звинувачень у націоналізмі з боку партійної верхівки. У січні 1928 року ваплітяни були змушені оголосити про саморозпуск, а згодом більшість учасників спілки зазнала сталінських репресій.

2. Підготуйте мультимедійну презентацію про одного / одну з художників / художниць, згаданих у тексті про український живопис 20–30-х років ХХ ст. (за бажанням).

План та зміст презентації: «Олександра Екстер — амазонка українського авангарду»

• Слайд 1. Титульний.
  Тема: «Олександра Екстер — амазонка українського авангарду».
  Підзаголовок: Художниця, педагогиня, реформаторка світової сценографії (1882–1949).
  Візуальний ряд: Портретне фото художниці поруч із фрагментом її кубістичного полотна.

• Слайд 2. Київський осередок та відкритість світові.
  Текст: Навчання в Київському художньому училищі; київська майстерня Екстер на Фундуклеївській (нині Богдана Хмельницького), що стала культовим місцем зустрічі авангардистів. Творчий міст між Києвом і Парижем: знайомство з Пікассо, Браком, Аполлінером та інтеграція українських мотивів у європейський модерн.

• Слайд 3. Революція у сценографії: простір замість площини.
  Текст: Відмова від пласких намальованих лаштунків; створення тривимірних багатоярусних конструкцій. Сцена стала об’ємним архітектурним майданчиком, де декорації взаємодіяли з пластикою актора й променями театрального світла.

• Слайд 4. Знакові театральні та кінороботи.
  Текст: Співпраця з Московським камерним театром («Фаміра-кіфаред», «Саломея», «Ромео і Джульєтта»); робота над новаторськими фантастичними костюмами для кінострічки «Аеліта».

• Слайд 5. Спадщина та світове визнання.
  Текст: Екстер довела, що український авангард був органічною і передовою частиною загальноєвропейського культурного процесу. Її відкриття до сьогодні вивчають і використовують провідні сценографи, графіки та дизайнери моди в усьому світі.

Подумайте й розкажіть (с. 97)

• Чому радянська влада переслідувала митців, які орієнтувалися на зразки європейського мистецтва?
  Орієнтація на Європу означала внутрішню свободу, плюралізм думок, високі естетичні вимоги та критичний погляд на суспільство. Більшовицькому тоталітаризму потрібна була цілковита ізоляція громадян від зовнішнього світу та монополія на правду. Будь-який митець, який дивився на європейські традиції замість сліпого виконання партійних наказів із Москви, сприймався режимом як небезпечний ідеологічний дисидент.

• Хто з письменників 20–40-х років ХХ ст. вас найбільше заінтригував? Чому?
  Найбільше вражає постать Миколи Хвильового — пристрасного романтика революції, який першим збагнув небезпеку більшовицького колоніалізму для рідної культури. Його глибока психологічна проза, сміливі полемічні статті та трагічна смерть як жест останнього протесту проти Голодомору й винищення побратимів вражають силою духу.

• Яка картина вам сподобалася найбільше? Чим саме?
  Найбільше приваблює робота Олександри Екстер «Театральні декорації». Вона зачаровує сміливим ритмом ліній, експресією кольорів і відчуттям тривимірного простору, де кожна деталь заряджена рухом і динамікою.