Про що ви дізнаєтеся?
Яким було життя української еліти в добу Руїни?
Життя української еліти в добу Руїни (друга половина XVII століття) відзначалося глибоким розколом суспільства на два табори із протилежними життєвими настановами. Перша частина еліти дотримувалася войовничо-патріотичної позиції, відстоювала незалежність України, виступала проти московської експансії та засуджувала підданство й зраду національних інтересів. Друга частина обрала пристосовницький шлях, підкоряючись московському цареві заради збереження власних маєтків, посад і безпеки своїх родин. Представники цієї верстви змушені були терпіти приниження, називати себе «холопами» та жити в атмосфері постійного страху, шпигунства й обмеження особистої та національної свободи.
Що таке драматична поема як жанр літератури?
Драматична поема — це жанр літератури, який поєднує в собі елементи драми (призначеність для сценічного втілення, наявність гострого конфлікту, розкриття сюжету через діалоги та полілоги) і поеми (віршована форма, ліризм, роздуми, наявність ліро-епічного начала). Головною особливістю драматичної поеми є її психологізм, де фокус уваги зміщується із зовнішніх подій на детальне дослідження внутрішнього світу, душевних переживань та ідейних шукань персонажів.
Які ознаки має неоромантизм як стильова течія модернізму?
Неоромантизм має такі основні ознаки:
- глибока увага до неповторного внутрішнього світу людини та детальний аналіз її душевних станів;
- утвердження культу сильної, вольової особистості, здатної до боротьби та героїчного вчинку;
- ліризм, коли внутрішні переживання й емоції героїв стають головною рушійною силою сюжету;
- звернення до фольклорно-міфологічних мотивів, біблійної та давньої історії, екзотизм тем і локацій;
- емоційно-інтуїтивний пошук істини й основ буття.
1. Опрацювавши життєпис Лесі Українки, складіть його хронологічну таблицю.
| Дата | Подія з життя Лесі Українки |
|---|---|
| 25 лютого 1871 р. | Народилася Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) у місті Новограді-Волинському (нині Звягель). |
| 1879 р. | Переїзд родини Косачів до Луцька, купівля землі та закладення будинку в селі Колодяжному. |
| 1881 р. | Тяжке захворювання після Водохреща на річці Стир; початок «тридцятилітньої війни» з туберкульозом кісток. |
| 1893 р. | Вихід першої поетичної збірки «На крилах пісень». |
| 1899 р. | Публікація другої поетичної збірки «Думи і мрії». |
| 1901 р. | Написання драматичної поеми «Одержима». |
| 1902 р. | Вихід друком збірки поезій «Відгуки». |
| 1903 р. | Участь у відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві, знайомство з провідними українськими митцями. |
| 1907 р. | Одруження з Климентом Квіткою; переїзд до Балаклави, а згодом — до Ялти. |
| 1910 р. | Створення драматичної поеми «Бояриня». |
| 1911 р. | Написання драми-феєрії «Лісова пісня»; переїзд Климента Квітки на службу до Кутаїсі та виїзд поетеси на лікування до Єгипту. |
| 19 липня 1913 р. | Смерть письменниці в місті Сурамі (Грузія); поховання на Байковому цвинтарі в Києві. |
2. Прочитайте й перекажіть відомості про драматургію Лесі Українки (усно).
Драматургія стала найвищим виявом творчого таланту Лесі Українки. У своїх драматичних творах поетеса спиралася на традиції античного театру, вибудовуючи сюжет як напружений словесний турнір двох супротивників, кожен із яких обстоює власну життєву правду. Її улюбленими темами були сюжети з античності та біблійної історії.
У драматичній поемі «Одержима» (1901) розгортається неоромантичний конфлікт між одухотвореною Міріям та корисливим натовпом, який легко зраджує Месію заради вигоди. В інших творах авторка порушує проблеми психології імперського поневолення та відносин пророка й народу («Вавилонський полон», «На руїнах», «Бояриня», «Кассандра»), обстоює особисті свободи («У пущі»), доводить, що незалежність треба здобувати самостійно, а не приймати від чужинців («Три хвилини»), розглядає вибір між особистим комфортом і честю нації («Оргія»). Вершиною творчості поетеси є драма-феєрія «Лісова пісня» (1911) — твір про незгасну красу природи, щирість людських почуттів і всепереможну силу кохання.
3. Прочитайте драматичну поему Лесі Українки «Бояриня».
Драматичну поему Лесі Українки «Бояриня» прочитано й опрацьовано.
4. Прочитавши матеріал, складіть і запишіть стислий конспект у формі тез.
- Жанрова своєрідність: «Бояриня» — драматична поема; твір віршований, написаний мішаними розмірами, будується виключно на діалогах без розлогих авторських ремарок і поєднує сценічну дію з глибоким внутрішнім ліризмом.
- Історичне тло: події відбуваються в добу Руїни (друга половина XVII ст.) за часів гетьманування Петра Дорошенка.
- Художній простір: контраст між двома світами — Лівобережною Україною із традиціями поваги до особистості (дія I) та патріархально-деспотичною Московщиною з атмосферою покори й шпигунства (дії II–V).
- Головні образи-характери:
- Оксана — уособлення вільної української душі, сильна особистість, яка не готова миритися зі становищем безправної затворниці й гине від духовної задухи та туги за Батьківщиною;
- Степан — приклад людини компромісу й пристосуванства, яка заради спокою й служби цареві перетворюється на «холопа Стьопку», втрачаючи гідність;
- Іван Перебійний — представник нескореної козацької старшини, патріот, який засуджує присягу Москві.
- Риси неоромантизму: увага до внутрішнього світу героїв, трагічний конфлікт самобутньої особистості з гнітючою дійсністю, мотив жертовності та патріотизму.
- Мовний колорит: використання історизмів (підкоморій, стольник, панотець) та старовинних назв одягу й побуту (кунтуш, кораблик, намітка, шарахван).
Завдання
1. Події драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» відбуваються в другій половині
- В XVII ст.
2. Прочитайте уривок.
«Мій сину, —
мовляв, — пильнуй, щоб міг ти з ясним оком,
а не тьмяним, не тремтячи, мов Каїн,
Небесному Отцеві одповісти,
коли тебе спитає: “Де твій брат?”»
В уривку НЕМАЄ
- В гіперболи (в уривку є епітети «ясним / тьмяним оком», антоніми «ясним — тьмяним», порівняння «мов Каїн»).
3. Визначте, яким сюжетним елементом є події драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня».
| Подія твору | Сюжетний елемент |
|---|---|
| 1 недуга й спустошення Оксани, її готовність прийняти смерть як невідворотність долі | Д розв’язка |
| 2 життя головної героїні в Москві, її несприйняття вимоги чоловіка вжитися в роль боярині | В розвиток дії |
| 3 усвідомлення Оксаною власної бездіяльності й докори Степанові з приводу своєї та його пасивності | Г кульмінація |
| 4 згода головної героїні на одруження зі Степаном | Б зав’язка |
Відповідність: 1 — Д, 2 — В, 3 — Г, 4 — Б.
4. Прочитавши статтю «Антей», поміркуйте, чим цей міфологічний герой близький Лесі Українці та її літературній героїні Оксані з драматичної поеми «Бояриня».
Міфічний велетень Антей черпав нездоланну силу тільки тоді, коли торкався матері-землі, і загинув, щойно ворог відірвав його від рідного ґрунту. Так само й для Лесі Українки та її героїні Оксани рідна земля є єдиним джерелом життєвої та духовної снаги. Потрапивши в чуже, вороже московське середовище, Оксана втрачає цей живий зв’язок із Батьківщиною. Відірвана від України, вона морально згасає, занепадає тілом і гине подібно до Антея, позбавленого опори рідної землі.
Метод Квінтиліана
1. Хто головний герой / головна героїня твору?
Головною героїнею є Оксана — дочка козацького старшини Олекси Перебійного, а головним героєм — її чоловік Степан, син українського шляхтича, який пішов на службу до московського царя.
2. Що змусило головного героя та головну героїню страждати?
Їх змусили страждати життя на чужині, деспотичні й принизливі звичаї московського побуту, постійний страх перед царськими доносами та катуваннями, а також внутрішня суперечність між подружнім обов’язком і зрадою рідного краю через бездіяльність.
3. Навіщо Степан просив Оксану одягнутися «по-московському»?
Він боявся гніву та підозр впливових московських гостей (зокрема думного дяка), які могли сприйняти вірність українським традиціям за неповагу чи бунт і донести царю.
4. Як Оксана почувала себе на чужині?
Вона почувалася безправною невільницею, замкненою в теремі. Її вразило рабське плазування людей перед царем і панами, принизливий обряд цілування чужих гостей та заборона вільно виходити на вулицю й спілкуватися.
5. Де відбуваються події твору?
Події розгортаються спочатку в Україні, у садибі козака Олекси Перебійного на Лівобережжі (дія I), а згодом — у Московській державі, у домі та теремі Степана (дії II–V).
6. Чим привернув Оксанину увагу Степан?
Він вирізнявся серед інших шляхетністю, освіченістю (навчався в Києво-Могилянській академії), повагою, лагідною вдачею та щирим, ніжним коханням до неї.
7. Коли головна героїня усвідомила безвихідь?
Безвихідь стала остаточно зрозумілою в той момент, коли Степан через острах викриття заборонив їй передати допомогу подрузі-братчиці, приймати земляків і навіть листуватися з рідним братом Іваном, прирікаючи обох на цілковите духовне рабство.
Робота з текстом та інтерактивні завдання
6. Діаграма Венна. Заповніть кола спільними й відмінними ознаками драматичної поеми як літературного жанру.
| Драма | Спільне (Драматична поема) | Поема |
|---|---|---|
| - Орієнтована переважно на сценічну постановку. - Головний акцент на зовнішніх подіях та інтризі. - Наявність розлогих ремарок і пояснень автора щодо дії. | - Написана віршованою мовою. - Поєднує дію (конфлікт, діалоги) із роздумами та ліризмом. - У центрі уваги — складний внутрішній світ і психологія героїв. | - Ліро-епічний твір із переважанням авторської оповіді. - Розгорнутий опис подій від третьої особи. - Велика кількість ліричних відступів самого автора. |
7. Технологія «Вільний мікрофон». Продовжіть кількома словами речення «З московського укладу життя мене найбільше здивувало / шокувало …».
«…цілковите затворництво й безправ’я жінки в теремі, огидний “поцелуйний обряд”, де господиня мусила цілувати гостей, та повсякденний страх перед доносами й катуваннями на дибі».
8. Технологія «Айсберг».
| Частина айсберга | Проблеми героїв |
|---|---|
| Видима частина (над водою) (проблеми, які герої передбачали до переїзду) | - Зміна звичного побуту й необхідність носити важке московське вбрання. - Необхідність Степана щодня відбувати службу при царському дворі. - Первісний сум за домівкою та батьками. |
| Невидима частина (під водою) (глибинні трагедії, які відкрилися на чужині) | - Повна втрата людської гідності (потреба називати себе «холопом Стьопкою»). - Абсолютне поневолення жінки, яка не має права вийти без дозволу чи самостійно піти до подруг. - Атмосфера доносів, «слова й діла», стеження шпигунів і загроза диби. - Заборона допомагати рідній землі й навіть спілкуватися з рідними. - Духовна деградація від пристосуванства, самотність і смертельна туга за Україною. |
9. Гра «Так — ні» (лексичне значення рідковживаних слів).
- Церегелі — солодка ввічливість, манери в поведінці. — Так
- Бришкати — брикатися. — Ні (означає: поводитися чванливо, задаватися)
- Намітка — стрічка у вінку. — Ні (це покривало, яким заміжні жінки зав’язували голову поверх очіпка)
- Бахматий — дуже широкий, мішкуватий. — Так
- Оклепувати — зводити наклеп на кого-небудь. — Так
- Канчук — старовинна цупка тканина. — Ні (це нагайка з переплетених ремінців)
- Паля — багаття, вогнище. — Ні (це загострений кілок для страти)
- Шпиг — шпигун. — Так
10. Літературний паспорт драматичної поеми «Бояриня».
| Елемент паспорта | Значення з довідки |
|---|---|
| Літературний жанр | Драматична поема |
| Стильова течія | Неоромантизм |
| Тема | Трагедія української жінки, яка не змогла прижитися в чужій культурі |
| Ідея | Українці повинні боротися за свободу та незалежність рідного краю |
| Герої / героїні твору | Оксана, Степан, Олекса Перебійний, Перебійниха, Іван, мати Степана, Ганна |
| Композиція | П’ять дій із віршами мішаних розмірів; твір побудовано у формі діалогів |
11. Сенкан.
Оксана
Горда, волелюбна.
Кохає, тужить, згасає.
Не змогла скоритися чужому рабству.
Патріотка.
12. Діалог (фрагмент для декламації між Оксаною та Степаном із V дії).
Степан: Оксаночко! Поїдем на Вкраїну! Ну, я тебе прошу! Там батько-мати, родина, приятелі, там ти з ними розважишся.
Оксана: Я й в вічі не посмію їм глянути…
Степан: Ну, в Київ подамося, помолимось, нехай нас Бог простить, нехай тобі здоров’я верне!
Оксана: Нащо? Кому потрібне те моє здоров’я та й я сама?
Степан: Мені, моя єдина! Я ж так тебе люблю!
Оксана: Тобі здається. Ти жалуєш мене, але любити… таки й нема за віщо… Я тепер така недобра стала, вередлива…
Степан: Ні, ні, моя хороша!
Домашнє завдання
1. Підготуйте мультимедійну презентацію про період Руїни в Україні.
Орієнтовний план і зміст слайдів для учнівської презентації:
- Слайд 1: Назва: «Доба Руїни в історії України (1657–1687 рр.): трагедія розбрату та боротьба за державність». Автор(ка).
- Слайд 2: Визначення: поняття «Руїна» як період міжусобиць, спустошення правобережних і лівобережних земель та втручання іноземних держав після смерті Богдана Хмельницького.
- Слайд 3: Політичні табори: спроби гетьмана Івана Виговського (Гадяцька угода 1658 р.) та Петра Дорошенка об’єднати обидва береги Дніпра в соборну державу.
- Слайд 4: Втручання Московії: розкол Гетьманщини, Андрусівське перемир’я 1667 р. та поступовий наступ царату на права козацтва.
- Слайд 5: Відображення в літературі: як поема Лесі Українки «Бояриня» крізь долю однієї родини розкриває психологічну катастрофу доби Руїни — відмову від збройної боротьби на користь покірності імперії.
2. Сформулюйте й запишіть п’ять порад бояринові Степану, щоб допомогти йому вийти зі складної ситуації.
- Зберегти власну людську та національну гідність і перестати добровільно приймати тавро безправного холопа.
- Не відмовлятися від спілкування з патріотами та ріднею, адже самоізоляція веде до повної духовної загибелі.
- Почути біль і тривогу дружини раніше, ніж хвороба та ностальгія заберуть її життя.
- Знайти в собі сміливість повернутися в рідний край, де його знання й дипломатичний хист могли б стати в пригоді визволенню України.
- Усвідомити, що пристосування до чужої деспотичної системи ніколи не принесе безпеки, бо тиран не поважає рабів.
3. Дайте заголовок кожній із п’яти дій драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» (письмово).
- Дія I: «У козацькому домі: зародження почуттів і патріотичні суперечки».
- Дія II: «Московський терем: перше зіткнення з чужими звичаями й неволею».
- Дія III: «У полоні підозр: вимушена байдужість і розрив зв’язків з Україною».
- Дія IV: «Тягар пристосуванства: згасання надій та усвідомлення зради».
- Дія V: «Передчасний захід: прощання Оксани з Батьківщиною».
Подумайте й розкажіть
Що нового ви дізналися про Лесю Українку?
Вражає факт, що письменниця вільно володіла багатьма європейськими мовами та давніми класичними (грецькою і латиною), що дозволяло їй перекладати й читати шедеври світової літератури в оригіналі. Також відкриттям стало те, що Леся Українка разом із Климентом Квіткою за власні кошти придбала фонограф і профінансувала етнографічну експедицію для збереження мелодій українських кобзарських дум, а у фондах Національного радіо зберігся запис її власного голосу.
Який фрагмент драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» вам запам’ятався найбільше? Чому?
Найглибше запам’ятався фінальний епізод п’ятої дії, де смертельно хвора Оксана звертається до сонця, яке заходить за обрій: «Ти бачиш Україну — привітай!». Ця сцена вражає щирим болем людини, яка зберегла відданість рідному краєві до останнього подиху, усвідомлюючи всю трагедію власної безпорадності.
Кого з персонажів «Боярині» ви зіграли б на сцені? Поясніть свій вибір.
Цікаво було б утілити образ Івана Перебійного. Він захоплює прямотою, відвагою та безкомпромісністю: він відкрито говорить бояринові гірку правду в очі й не шукає легких шляхів компромісу з поневолювачами.
Творче завдання
Ознайомившись із думками письменника Степана Процюка про драматичну поему «Бояриня» (16 хв), дайте розгорнуту відповідь на питання: «Про які дві ментальності йдеться в згаданій пʼєсі Лесі Українки?»
У бесіді про поему Степан Процюк підкреслює, що в центрі твору стоїть зіткнення двох кардинально відмінних, непоєднуваних світоглядів:
- Українська ментальність: традиційно базується на індивідуальній свободі, рівності, повазі до особистої гідності кожної людини та жінки зокрема («сам собі пан»). Тут у стосунках панує довіра, висока естетична культура й потяг до вільного волевиявлення.
- Московська (російська) ментальність: ґрунтується на деспотизмі, патріархальному пригніченні та культі необмеженої влади. Кожна людина, навіть знатний боярин, перед царем є безправним «холопом», а жінка позбавлена голосу й замкнена в теремі. Звичними нормами тут виступають страх, підозра, доноси та беззастережне плазування перед сильнішим.
Саме цей цивілізаційний розрив і робить життя українки Оксани в Москві нестерпним: намагання поєднати ці два світи обертається моральною катастрофою та фізичною загибеллю героїні.