Готуємося до роботи з творами (сторінка 109)
1. Чому внаслідок арабського завоювання постраждала розвинена культура іранських народів?
Розвинена культура іранських народів постраждала, тому що під час арабського завоювання було вбито багато освічених людей та знищено культурні надбання, такі як міста та бібліотеки. Араби також нав’язували свою релігію, іслам, та арабську мову, що призвело до втрати давньоперської літературної мови та писемності.
2. Чому X–XV століття називають добою Відродження іранської культури?
Цей період називають добою Відродження, оскільки він розпочався під гаслом відродження давніх рідних традицій. Правителі Ірану почали підтримувати науку та мистецтво, що сприяло розквіту культури, науки та літератури іранських народів.
3. Якого значення мова фарсі набула в період Східного Відродження?
У період Східного Відродження мова фарсі стала міжнародною мовою вишуканої поезії. Більшість поетів мусульманського Сходу, незалежно від їхньої національності, писали свої твори саме цією мовою.
Працюємо над текстами творів (сторінка 115)
1. Чому творчість відомого майстра рубаї Омара Хаяма посідає особливе місце в поезії Східного Відродження?
Творчість Омара Хаяма посідає особливе місце, тому що він надав формі рубаї класичної довершеності, збагативши її глибоким філософським змістом. Його чотиривірші є продовженням його наукових та філософських поглядів, у яких він, видатний учений свого часу, оспівував радість життя, свободу думки та людську гідність.
2. Прокоментуйте кожен рубаї Омара Хаяма. Яку думку мислитель вклав у них?
- Рубаї 1: Справжнє щастя полягає в простому житті, наявності найнеобхіднішого (“півкоржа”, “свій садок і хата”) та свободі.
- Рубаї 2: Світ існував до нас і існуватиме після нас. Людське життя є лише миттю у вічності, тому не варто перейматися тим, що воно скінченне.
- Рубаї 3: Автор закликає до обережності у спілкуванні та нагадує про “золоте правило” моралі: стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.
- Рубаї 4: Головний страх людини має бути не перед смертю, а перед можливістю прожити життя неправедно, без честі та гідності.
- Рубаї 5: Поет висловлює віру у справедливість: зло, яке людина робить іншим, обов’язково до неї повернеться.
- Рубаї 6: Життя таке, яким ми самі його робимо. Потрібно цінувати кожну мить і наповнювати її щастям (“будь весел”).
- Рубаї 7: Не варто гнатися за надмірним багатством. Слід бути задоволеним тим, що призначено долею, і знаходити в цьому спокій.
- Рубаї 8: Це нагадування про тлінність буття і заклик насолоджуватися життям, поки є така можливість, не витрачаючи його на сум.
- Рубаї 9: Прагнення до багатства безглузде, оскільки життя коротке. Потрібно бути готовим до його завершення будь-якої миті.
- Рубаї 10: Це лірична сповідь про всеохопне кохання, яке супроводжує героя і в житті, і після смерті.
- Рубаї 11: Поет розмірковує про межі людського пізнання. Чим більше він дізнається, тим ясніше розуміє, як мало він насправді знає.
- Рубаї 12: Гідність і незалежність важливіші за багатство. Краще бути бідним, але чесним, ніж користуватися благами, отриманими від негідних людей.
- Рубаї 13: Справжня любов — глибоке і мовчазне почуття, а не показові страждання. Вона зігріває душу зсередини.
- Рубаї 14: Вірш присвячений силі почуттів до коханої людини, чия присутність і відсутність глибоко впливають на ліричного героя.
- Рубаї 15: Це гімн людині. Автор стверджує, що людина — найдосконаліше творіння у Всесвіті, його найцінніший скарб (“камінь, що горить ясніш од зір”).
4. Визначте основні теми рубаї.
Основні теми рубаї Омара Хаяма — це філософські роздуми про сенс життя, цінність кожної його миті, швидкоплинність часу, неминучість смерті, любов, дружбу, людську гідність та пошук істини.
5. Яким є ставлення поета до бідності і смерті?
Поет ставиться до бідності без страху, вважаючи, що для щастя достатньо малого, а головне — зберегти власну гідність і незалежність, що цінніше за будь-яке багатство. До смерті він ставиться філософськи, як до неминучої частини буття. Він не боїться самої смерті, а лише можливості прожити життя негідно (“боюсь неправедно прожити на землі”).
6. Сформулюйте життєві переконання (кре́до) ліричного героя в рубаї 12.
Кредо ліричного героя — незалежність і самоповага понад усе. Краще задовольнятися малим (“сухим окрайчиком”), але бути вільним і чесним, ніж принижуватися і залежати від негідних людей заради багатства та комфорту.
7. У чому полягає гуманістичний погляд на людину в рубаї Хаяма, зокрема в 15?
Гуманістичний погляд полягає у звеличенні людини, визнанні її найвищою цінністю у світі. У рубаї 15 поет прямо називає людину “найкращим твором” Всесвіту і “каменем, що горить ясніш од зір”, підкреслюючи її унікальність, розум та значущість.
8. Якою є життєва філософія ліричного героя?
Життєва філософія ліричного героя полягає в тому, щоб цінувати земне життя, насолоджуватися його радощами, коханням та дружбою. Він закликає жити тут і зараз, не марнуючи час на смуток, шукати мудрість, зберігати честь і гідність, бути задоволеним тим, що маєш, і не боятися смерті, сприймаючи її як природний кінець шляху.
9. Який настрій, на вашу думку, притаманний рубаї Омара Хаяма: оптимістичний чи песимістичний? Відповідь обґрунтуйте.
Настрій рубаї Омара Хаяма переважно оптимістичний. Хоча поет часто говорить про швидкоплинність життя і неминучість смерті, його головний заклик — радіти кожній миті (“будь весел”, “хай кожна мить… тебе вщасливлює”). Він оспівує любов, дружбу, красу світу і закликає наповнювати життя щастям, а не сумом, що є проявом життєлюбства та оптимізму.
10. Доведіть, що у вивчених вами чотиривіршах у центрі уваги — людина.
У центрі уваги чотиривіршів Омара Хаяма справді стоїть людина, її життя, почуття та вибір. Поет розмірковує про те, що потрібно людині для щастя (рубаї 1), про її місце у Всесвіті (рубаї 2), про моральні принципи та стосунки з іншими (рубаї 3). Він оспівує людську гідність (рубаї 12) і підкреслює, що людина — це найвища цінність, “найкращий твір” у світі (рубаї 15). Усі його твори пронизані роздумами про сенс людського буття.
11. Чи ідеалізується дійсність у творах Омара Хаяма? Відповідь обґрунтуйте.
Ні, дійсність у творах Омара Хаяма не ідеалізується. Поет не заплющує очі на проблеми: він говорить про бідність (рубаї 1, 7), швидкоплинність життя (рубаї 2, 9), неминучість смерті (рубаї 4, 8) та існування недобрих і негідних людей (рубаї 5, 12). Замість того, щоб малювати ідеальний світ, Хаям пропонує філософію, як гідно жити в реальному світі: цінувати кожну мить, знаходити щастя в простому і зберігати честь, попри труднощі.
12. Поміркуйте, чи залишаються порушені Омаром Хаямом у ХІ—ХІІ століттях проблеми актуальними і для нашого ХХІ століття. Відповідь обґрунтуйте.
Так, проблеми, порушені Омаром Хаямом, залишаються актуальними і сьогодні.
- Сенс життя та цінність часу: Люди й досі шукають своє призначення і намагаються встигнути жити, усвідомлюючи, що час минає.
- Матеріальне і духовне: Вибір між багатством і чесністю (рубаї 12), прагнення до розкоші (рубаї 9) — це вічні питання, які хвилюють людей і в наш час.
- Людські стосунки: Правило “стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе” (рубаї 3) є основою моралі у будь-якому суспільстві.
- Пізнання: Думка про те, що чим більше знаєш, тим більше розумієш, як мало тобі відомо (рубаї 11), дуже актуальна в епоху інформації.
Ці теми є “вічними”, бо вони стосуються самої суті людського життя, яке не змінюється століттями.
13. Думки з яких чотиривіршів Омара Хаяма для вас найближчі? Чому?
Найближчими для мене є думки з рубаї 12 та 6. У дванадцятому рубаї автор говорить про важливість честі та незалежності (“Сухим окрайчиком задовольнятись краще, Ніж губи мазати в чужому киселі”), і я вважаю, що самоповага справді важливіша за будь-які матеріальні блага. А шостий рубаї надихає, адже він стверджує, що наше життя залежить від нас самих (“Як ти захочеш, так воно мине”). Це нагадує, що потрібно цінувати кожну мить і намагатися робити своє життя щасливим.
14. Розкажіть про особливості будови рубаї.
Рубаї — це чотиривірш, який зазвичай має філософський зміст. Для нього характерні лаконізм, тобто стислість мови, та афористичність, коли думка висловлена коротко і влучно.
15. На прикладі віршів Омара Хаяма поясніть особливості римування рубаї.
У рубаї найчастіше римуються перший, другий і четвертий рядки, що відповідає схемі ааbа. Наприклад, у першому рубаї римуються слова “півкоржа” (а), “не чужа” (а) і “душа” (а), а третій рядок залишається без рими (b). Рідше зустрічається римування всіх чотирьох рядків за схемою аааа. Прикладом є десятий рубаї, де римуються слова “єдину”, “провину”, “домовину” і “полину”.
16. Проведіть паралель між рубаї перського поета Омара Хаяма й українського поета Дмитра Павличка. Визначте спільні риси їхніх творів.
Спільними рисами творів Омара Хаяма та Дмитра Павличка є:
- Форма: Обидва поети використовують чотиривірш — рубаї. Сам Павличко пише: “В Хаяма взяв я форму рубаї”.
- Лаконізм: Павличко зазначає, що вподобав цю форму за її стислість (“Вподобавши за лаконізм її”), що також є характерною рисою віршів Хаяма.
- Філософський зміст: Як і Хаям, Павличко у своїх рубаї порушує глибокі філософські теми. Наприклад, він роздумує про безсмертя людини через її добрі справи: виховання дитини, написання пісні або посаджене дерево, що перегукується з роздумами Хаяма про сенс життя.
Виконуємо творчі завдання
1. На основі рубаї Омара Хаяма створіть три афори́зми.
- Людська гідність і свобода дорожчі за будь-які скарби.
- Бійся не смерті, а неправедно прожитого життя.
- Наше життя таке, яким ми самі його робимо.
2. А якому філософському питанню ви хотіли б присвятили власні чотиривірші?
Я б присвятив свої чотиривірші питанню про те, як у сучасному світі, де багато різних думок, знайти свій власний шлях і не загубити себе.
3. Запишіть ключові слова для своїх чотиривіршів.
Ключові слова: шлях, вибір, серце, думка, світ.
Робота з текстом
Варіант 1
Хіба у всесвіті найкращий твір - не ми? В очах у розуму зіниця й зір - не ми? Це коло всесвіту скидається на перстень, А камінь, що горить ясніш од зір,- це ми.
Ваші міркування про рубаї:
Цей чотиривірш змушує задуматися про місце людини у світі. Автор каже, що ми, люди, – найцінніше, що є у Всесвіті. Ми не просто піщинки, а центр світобудови, її найяскравіший “камінь”, що сяє в персні Всесвіту. Це дуже гуманістична думка, яка підносить гідність людини. Мені подобається, що поет так високо цінує людський розум і саму людину.
Тема: Велич людини та її центральне місце у Всесвіті.
Філософське питання: Яке місце посідає людина у світобудові? Чи є людина вінцем творіння?
Що оспівується чи засуджується: Оспівується унікальність, розум та значущість людини як найвищої цінності у світі.
Я тільки й знаю, що знання шукаю, В найглибші таємниці проникаю. Я думаю вже сімдесят два роки – І бачу, що нічого я не знаю
Ваші міркування про рубаї:
Цей вірш про безкінечність пізнання. Хайям, який був великим вченим, проживши довге життя в пошуках знань, приходить до висновку, що він “нічого не знає”. Це не означає, що його знання марні. Навпаки, це показує, що чим більше людина вчиться, тим більше вона розуміє, як багато ще незвіданого. Це вчить скромності перед величчю знань.
Тема: Пошук істини та знань.
Філософське питання: Чи можливо осягнути всі таємниці світу? У чому полягає справжня мудрість?
Що оспівується чи засуджується: Оспівується прагнення до знань, допитливість. Водночас підкреслюється, що процес пізнання нескінченний.
В одне вікно дивились двоє. Один побачив дощ і бруд, а другий - крон зелених гру, блакитне небо і весну. В одне вікно дивились двоє.
Ваші міркування про рубаї:
У цьому рубаї поет говорить про складну і суперечливу натуру людини. Ми можемо бути одночасно добрими і злими, щасливими і нещасними, досконалими і нікчемними. Людина – це поєднання протилежностей. Це дуже чесний погляд на людей, без ідеалізації.
Тема: Суперечлива та багатогранна природа людини.
Філософське питання: Якою є справжня сутність людини? Чи може в одній душі поєднуватися добро і зло, високе і нице?
Що оспівується чи засуджується: Описується складність людської натури. Немає прямого засудження, а скоріше філософська констатація того, що людина – це поєднання протилежностей.
Ми – сонце щастя й горя океан. Ми справедливість любим - і обман. Злі й добрі ми, довершені й нікчемні, Іржаве дзеркало й Джамшидів дзбан.
Ваші міркування про рубаї:
Цей вірш про те, як по-різному люди сприймають світ. Двоє дивляться на те саме, але бачать зовсім різне. Один бачить тільки бруд і дощ, а інший – красу природи. Це означає, що наше сприйняття залежить від нашого внутрішнього стану та настрою. Важливо вміти бачити хороше навіть у поганому.
Тема: Суб’єктивність людського сприйняття та важливість оптимізму.
Філософське питання: Чи залежить світ, який ми бачимо, від нас самих? Що визначає наш погляд на життя?
Що оспівується чи засуджується: Оспівується оптимізм, уміння бачити красу навколо. Засуджується песимізм і зосередженість на негативі.
Коли у небуття і ймення наше кане, Не згасне сонечко у небі полум’яне. Нас не було, та світ не був від того гірший; Він не погіршає й тоді, як нас не стане.
Ваші міркування про рубаї:
Цей вірш нагадує, що наше життя коротке, а світ – вічний. Сонце буде сходити і після того, як нас не стане, так само як сходило до нашого народження. Це змушує цінувати кожну мить життя, але водночас не боятися смерті, адже ми лише частина великого кругообігу природи.
Тема: Плинність людського життя та вічність Всесвіту.
Філософське питання: Яке значення має життя окремої людини на тлі вічності? Чи варто боятися смерті?
Що оспівується чи засуджується: Констатується скороминущість людського буття і вічність природи. Це погляд на життя і смерть без страху, з філософським спокоєм.
Чому, о небеса, у недотепи-скнари Є лазня, млин і сад, є табуни й отари, А праведному й корж нелегко дістається? Не шани варті ви, а злого глуму й кари!
Ваші міркування про рубаї:
Автор обурюється несправедливістю, яка панує у світі. Він не може змиритися з тим, що дурні та жадібні люди живуть у розкоші, а чесні та праведні страждають у бідності. Поет навіть звертається до небес із докором, що вони допускають таку несправедливість.
Тема: Соціальна несправедливість у світі.
Філософське питання: Чому праведні люди часто страждають, а негідники процвітають? Де шукати справедливість?
Що оспівується чи засуджується: Засуджується несправедливий устрій суспільства, де багатство і влада належать негідним людям.
Сенкани про Омара Хайяма та його рубаї
Хайям.
Мудрий, спостережливий.
Мислить, пише, дивується.
Вчить цінувати кожну мить.
Мислитель.
Рубаї.
Влучні, філософські.
Навчають, надихають, застерігають.
Чотири рядки про сенс життя.
Мудрість.
Варіант 2
Омар Хаям. Анкета
- Освіта: Навчався у Нішапурському медресе – елітному закладі. Оволодів знаннями з математики, фізики, астрономії, філософії, історії, теорії музики, знав поезію, арабську мову та Коран.
- Томіння, забуття: У юності став свідком жорстокого погрому в медресе та вбивства своїх вчителів. Пізніше втратив своїх покровителів, що змусило його переживати скруту і навіть здійснити паломництво до Мекки, щоб уберегтися від ворогів. На старості став відлюдьком.
- Рубаї, тематика: Його вірші про сенс життя, про людину та її місце у світі, про цінність кожної миті, про кохання, про радість буття, а також про несправедливість у суспільстві.
- Наукові здобутки: Написав видатний математичний трактат. Очолював обсерваторію, де розробив найточніший сонячний календар у світі, який назвав «Малікшахове літочислення».
- Покровителі: Візир (міністр) Нізам аль-Мульк та султан Малік-шах.
- Слава: За життя здобув славу як видатний вчений – математик та астроном. А в усьому світі сьогодні його знають і шанують як геніального поета, автора філософських чотиривіршів-рубаї.
Розподіли на групи (відповідно до виду засобу виразності) подані вислови.
- Метафори:
- Любов - це сонечко
- життя у позику тобі дається
- до злих вертались їх діла
- строки в нас малі
- любов - чудесний птах
- хто плаче солов’єм
- коли у небуття і ймення наше кане
- я б краще вороном копався у ріллі
- Афоризми (філософські узагальнення):
- ти лишку не шукай
- я тільки знаю, що знання шукаю
- ні, не гнітять мене перестрахи й жалі
- що од вічності записане тобі
Пояснення значення 2 виразів:
- Життя у позику тобі дається – цей вислів означає, що наше життя не вічне, воно дано нам тимчасово. Тому не варто занадто прив’язуватися до матеріальних речей, адже все одно доведеться з ним (життям) колись попрощатися.
- Хто плаче солов’єм – так говорять про людину, яка красиво говорить про кохання, але насправді нічого не відчуває. Її слова – це лише гра, а не справжні почуття.
Прочитай. Проаналізуй. Рубаї 12
Я в краще вороном копався у ріллі, Ніж у негідника живився при столі Сухим окрайчиком задовольнятись краще, Ніж губи мазати в чужому киселі.
- Тема: Збереження людської гідності та честі.
- Ідея: Краще бути бідним і незалежним, ніж користуватися благами, які дають негідні люди, і принижуватися перед ними.
- Метафори: “живився при столі”, “губи мазати в чужому киселі”.
- Мудрість: Людська гідність цінніша за будь-яке багатство.
Прочитай. Проаналізуй. Рубаї 11
Я тільки знаю, що знання шукаю, В найглибші таємниці проникаю. Я бумаю вже сімдесят два роки - бачу, що нічого я не знаю.
- Тема: Безмежність процесу пізнання.
- Ідея: Чим більше людина дізнається, тим краще розуміє, як багато ще залишається незвіданого.
- Метафори: “в найглибші таємниці проникаю”.
- Мудрість: Справжня мудрість полягає в усвідомленні того, що знання нескінченні.
Прочитай. Проаналізуй. Рубаї 10
У мене тайна е - і тайну ту едину Язараз виявлю (прости мою провину): Тебе кохаючи, я ляжу в домовину, Тебе кохаючи, у небеса полину!
- Тема: Всепереможна сила кохання.
- Ідея: Справжнє кохання – це найголовніше почуття в житті, воно настільки сильне, що не зникає навіть після смерті.
- Метафори: “ляжу в домовину”, “у небеса полину”.
- Мудрість: Кохання надає життю сенс і здатне перемогти навіть смерть.
Прочитай. Проаналізуй. Рубаї 4
Ні, не гнітять мене перестрахи і жалі, Шевмерти мушу я, що строки в нас малі Того, що суджене, боятися не треба. Боюсь неправедно прожити на землі.
- Тема: Ставлення до життя і смерті.
- Ідея: Не треба боятися смерті, бо вона неминуча. Головне – прожити життя чесно і гідно.
- Метафори: “строки в нас малі”.
- Мудрість: Страшніше за смерть – безчесно прожите життя.
Прочитай. Проаналізуй. Рубаї 3
Всі таємниці пильно зберігай, Щоб не дізнався нелюд і шахрай. зваж: як з іншими ти поведешся, Того від інших і собі чекай.
- Тема: Мудрість у стосунках між людьми.
- Ідея: Потрібно бути обережним і не довіряти свої таємниці поганим людям. Як ти ставишся до інших, так і вони ставитимуться до тебе.
- Експресивна лексика: “не́люд і шахрай”.
- Мудрість: Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.
Структура рубаї. Рубаї 2
Коли у небуттяі ймення наше кане, Не згасне сонечко на небі полум’яне. Нас не було, та світ не був від того гірший Він не погіршае й тобі, як нас не стане
- Засновок: “Коли у небуття і ймення наше кане, / Не згасне сонечко на небі полум’яне”.
- Висновок: “Нас не було, та світ не був від того гірший;”.
- Афоризм: “Він не погіршає й тоді, як нас не стане”.
- Я розумію це так: Світ існував до нас і буде існувати після нас. Життя людини – лише коротка мить на тлі вічності, тому треба сприймати це спокійно, без страху.
Структура рубаї. Рубаї 6
Кай кожна мить, що в вічність промайне, Тебе вщасливлюе, бо головне, Що нам дасться тут, - життя: пильнуй же! Як ти захочеш, так воно мине.
- Засновок: “Хай кожна мить, що в вічність промайне, / Тебе вщасливлює, бо головне,”.
- Висновок: “Що нам дається тут, – життя: пильнуй же!”.
- Афоризм: “Як ти захочеш, так воно мине”.
- Я розумію це так: Життя – це найголовніший дар. І тільки від самої людини залежить, чи буде вона щасливою, чи проведе свої дні в смутку.
Структура рубаї. Рубаї 9
Багатства прагнеш ти… Та чи в багатетві суть Короткого життя? Всі, хто живе, умруть. Життя у позику тобі дається отже, ним розлучитися щодня готовий будь!
- Засновок: “Багатства прагнеш ти… Та чи в багатстві суть / Короткого життя? Всі, хто живе, умруть”.
- Висновок: “Життя у позику тобі дається – отже,”.
- Афоризм: “З ним розлучитися щодня готовий будь!”.
- Я розумію це так: Немає сенсу гнатися за багатством, бо життя тимчасове. Потрібно бути готовим до смерті і цінувати не матеріальні речі, а саме життя.
Структура рубаї. Рубаї 4
Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі, По вмерти мушуя, що строки в нас малі: Того, що суджено, боятися не треба. Боюсь неправедно прожити на землі.
- Засновок: “Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі, / Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:”.
- Висновок: “Того, що суджено, боятися не треба”.
- Афоризм: “Боюсь неправедно прожити на землі”.
- Я розумію це так: Головне в житті – не його тривалість, а те, як ти його проживеш. Моральні принципи та чесність важливіші за страх перед неминучою смертю.