Кінець нивоньці, кінець

• Назад до змісту

РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 9)

1. Чому важливими, на твою думку, є народні звичаї пошанування землі, виявлення вдячності за її дари? Кому і чому, окрім землі, дякували люди за добрий урожай?

Народні звичаї пошанування землі важливі, бо вони вчать нас поважати природу як єдине джерело нашої сили та життя. Через ці обряди передається мудрість предків, які вважали землю матір’ю-годувальницею. Крім землі, люди дякували Богові за милість, а також силам природи — сонцю за тепло та дощу за вологу, адже без їхньої гармонійної взаємодії добрий урожай був би неможливим.

2. Що ти думаєш про людську вдячність: чому вона важлива для самої людини? Чи доля «чує» прояви людської вдячності, як вона відгукується на них?

Вдячність — це ознака духовної зрілості людини. Вона важлива, бо робить серце світлішим, допомагає цінувати те, що ми маємо, і зміцнює зв’язок зі світом. На мою думку, доля «чує» вдячність: коли людина щиро дякує за дари, вона налаштовується на добро, і світ навколо неї стає приязнішим, а майбутні справи — успішнішими.

РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 10)

3. Якщо наша земля — живий організм, який взаємодіє з людиною, її почуттями, стараннями, добротою, то що є найважливішим у людських стосунках із нею?

У стосунках із землею найважливішим є любов, турбота та щира праця. Земля відчуває ставлення людини до себе: якщо ми плекаємо ниву з добрими помислами та вдячністю, вона відгукується щедрими плодами та дарує життєву силу.

4. Прочитай визначення понять, якими описують істотні ознаки жниварської поезії. До якої групи пісень можна віднести пісню «Кінець нивоньці, кінець»? Обґрунтуй свою думку.

Пісню «Кінець нивоньці, кінець» слід віднести до обжинкових пісень. Це підтверджується текстом твору, де оспівується завершення жнив: «Пожали, пов’язали», «Кінець нивоньці, кінець». Головним символом пісні є «вінець» (обжинковий вінок), який женці несуть з широкого лану до комори господарів, що є ключовим ритуалом закінчення збирання врожаю.

5. Як на твою думку, пісня допомагає людині в роботі? Чому зараз люди менше співають? Чи впливає це на якість їхнього життя?

Пісня допомагає людині працювати ритмічно, вона гуртує людей і відволікає від важкої фізичної втоми. Сьогодні люди співають менше через зміну способу життя: на зміну спільній ручній праці прийшли машини, а вільний час часто займають гаджети. Це робить життя менш душевним, адже через пісню ми висловлюємо почуття, яких не замінить жодна техніка.

6. Знайди у пісні «Кінець нивоньці, кінець» приклад паралелізму і поясни, як цей засіб впливає на твоє сприйняття поезії. Яку роль, на твою думку, відіграють у пісні емоційно забарвлені зменшувально-пестливі слова?

Прикладом художнього паралелізму в пісні є зіставлення завершення праці людей із появою місяця на небі: люди дожинають ниву і несуть вінець, а «Місяць-рогоженько» має світити їм у дорогу. Це створює відчуття єдності людини і космосу. Зменшувально-пестливі слова (нивоньці, віночок, дороженьку, косоньки) роблять поезію надзвичайно ніжною, передаючи велику любов українців до своєї землі та повагу до результатів своєї праці.

РОЗВИВАЄМО ТВОРЧІСТЬ (сторінка 10)

Прочитай уважно текст Олекси Воропая і створи коротку розповідь про те, як відбувалися жнива в Україні.

Жнива в Україні були урочистим святом праці, що починалося за тиждень після дня Петра і Павла. У поле виходили косарі в білих полотняних сорочках та жінки з серпами. Робота була важкою, але супроводжувалася співами: жниварські пісні лунали від ранку до вечора. Наприкінці жнив на полі обов’язково залишали «Спасову бороду» — недожатий жмуток колосся, прикрашений квітами та стрічками, як дар силам природи.

Виділи в тексті рядки, де розповідається про вияви людської подяки землі за її дари.

Про подяку землі свідчать описи обряду «Спасової бороди»: «Далі виминають з колосся трохи зерна й закопують в землі, або просто сіють зерно поміж стеблами тої “бороди”». Також яскравим виявом вдячності є примовляння: «Оце тобі, “борода”, Хліб, сіль і вода!..» та побажання на майбутнє: «Роди, Боже, на всякого долю: бідного і багатого!».

Чим, на твою думку, відрізняються зажинки від обжинків? Спробуй описати настрої та почуття людей під час зажинків і обжинків.

Знайди в інтернеті додаткові відомості про «Спасову бороду» та різдвяний сніп — Дідух. Розкажи, що між ними спільного.

«Спасова борода» та Дідух є спорідненими символами родючості. Спільним є те, що обидва виготовляються з найкращих колосків пшениці чи жита. «Борода» залишається в полі як жертва духові поля, а Дідух — це перший (або останній) сніп, який приносять до хати на Різдво. Обидва обряди втілюють ідею вдячності за минулий урожай та магічне закликання багатства на наступний рік.

РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ (сторінка 10-11)

1. Розглянь репродукції українських художників. Який настрій у людей на картині Івана Сколоздри, що святкують збір урожаю? Що роблять із зібраним зерном потім? Що ти знаєш про «дорогу» хліба від поля до нашого столу? Як відбувається процес обробітку врожаю в наш час?

На картині Івана Сколоздри «Жнива» люди перебувають у піднесеному, святковому настрої, вони радіють спільній праці. Зібране зерно везуть на тік для обмолоту, а потім до млина. «Дорога» хліба довга: від підготовки ґрунту та сівби до догляду за посівами, жнив, помелу зерна на борошно і, нарешті, випікання хліба пекарями. У наш час цей процес механізований: комбайни замінили серпи, зерно сушать в автоматизованих елеваторах, а хліб печуть на великих заводах.

2. Як ти розумієш вислів Олекси Воропая: «…хай росте на всякого долю»? Як ця народна мудрість вказує на основну рису українців? Чому Україну називають «житницею світу»?

Вислів «на всякого долю» означає побажання, щоб урожаю вистачило не лише господарю, а й усім людям, і навіть птахам та звірям. Це свідчить про таку рису українців, як щедрість і душевна доброта. Україну називають «житницею світу», бо завдяки багатим чорноземам і працьовитості людей ми вирощуємо величезну кількість зерна, забезпечуючи хлібом багато країн планети.