«Захар Беркут» — це не просто історична повість, а справжній епос про боротьбу за свободу. Іван Франко у 1882 році створив твір.
Уявіть собі XIII століття: Карпати, густі ліси, гірські перевали. Саме тут розгортається подія, яка стала символом єдності, мужності й патріотизму. Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» розповідає про те, як громада невеликого села Тухля дала відсіч величезному монгольському війську.
Тема твору — це історія про те, як волелюбний народ Руської землі захищав свою батьківщину, об’єднавшись перед обличчям ворога.
Головна думка проста й водночас глибока: сила народу — в його єдності. Коли люди підтримують одне одного, поважають і працюють разом, вони здатні подолати будь-які труднощі.
Ідея твору: Франко через свій твір возвеличує мужність, патріотизм і винахідливість простих людей. Він показує, що навіть перед обличчям смерті можна залишатися вірним своїм ідеалам. Водночас автор засуджує зраду, жадібність і підступність — риси, які руйнують суспільство зсередини.
Проблематика твору:
- Захист рідної землі як найвища цінність;
- Моральний вибір між честю й зрадою;
- Єдність народу як запорука перемоги;
- Взаємини людини з природою;
- Любов, вірність і самопожертва;
- Конфлікт поколінь і взаємини батьків із дітьми.
Історична основа твору:
Франко майстерно поєднав історичні факти з легендами та реаліями того часу:
Реальні події:
- У 1241 році монголо-татарські орди під проводом Батия захопили Київ і вирушили через Карпати до Угорщини. Ці події описані в Галицько-Волинському літописі.
- Село Тухля (нині в Сколівському районі Львівщини) існує й досі. Події твору відбуваються поблизу гір Явірник та Зеленя (1177 м).
Легенди:
- У разі браку історичних фактів Франко звертався до фольклору й легенд, додаючи їм реалістичних деталей.
Головні герої
- Захар Беркут — старійшина села Тухля, мудрий і самовідданий лідер громади. Його життя — це служіння людям. Замолоду впродовж трьох років навчався лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував Руссю
- Максим Беркут — наймолодший син Захара. Хоробрий воїн і справжній патріот, який перейняв від батька любов до громади. Його любов до Мирослави додає історії романтичного відтінку.
- Тугар Вовк — боярин, якому князь подарував землі Тухольчини, вважає себе вищим за громаду і намагається встановити нові порядки. Він відмовляється видати свою дочку Мирославу за Максима, адже вважає простого селянина негідним боярської крові. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, а згодом знову чинить зраду, приводячи монгольське військо до Тухлі.
- Мирослава — дочка Тугара Вовка, яка не приймає батькових переконань і переходить на бік тухольців. Її любов до Максима стає символом єднання різних верств суспільства.
- Бурунда — монгольський командир, жорстокий і безжальний. Веде десятитисячне військо на тухольський перевал
«Захар Беркут» — це не лише історія про минуле, а й урок для сучасності: тільки разом ми можемо подолати будь-які виклики. Твір надихає на любов до рідної землі й віру в силу громади. І хто знає? Можливо, саме цей твір стане для вас джерелом натхнення!