Skip to content

Іван Франко. Захар Беркут - Заболотний

Posted on:10 серпня 2024 р. at 00:00

Назвіть деталі, які свідчать про зверхнє ставлення Тугара Вовка до тухольської громади. Спрогнозуйте, чи зможе він порозумітися з людьми. Поясніть свою відповідь.

Тугар Вовк проявляє зверхнє ставлення до тухольської громади, коли без дозволу починає будувати дім на їхній землі, встановлює рогачку на дорозі та вимагає мито від проїжджих. Він ігнорує права громади, відповідаючи на їхні запити зухвало і гордо. 

Його поведінка свідчить про відсутність поваги до місцевих звичаїв і прав громади. Через таке ставлення, ймовірність, що Тугар Вовк зможе порозумітися з людьми, дуже низька. Його дії вже викликали конфлікт, і він не проявляє бажання змінити своє ставлення чи шукати компроміс.

Чи здатні, на вашу думку, тухольці протистояти добре озброєному війську? Можливо, для цього потрібна якась воєнна хитрість?

Тухольці можуть протистояти добре озброєному війську завдяки своєму знанню місцевості та використанню природних умов. Захар Беркут пропонує впустити монголів у котловину, а потім обступити їх і виморити голодом, що свідчить про їхню готовність використовувати воєнну хитрість. Хоча їхні сили менші, вони можуть компенсувати це стратегічним мисленням і підтримкою від сусідніх громад, що підвищує їхні шанси на успіх у боротьбі.

До глав 1-6

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Визначте на умовній шкалі часу, коли відбуваються події повсті Захар Беркут

Події повісті “Захар Беркут” відбуваються в кінці XIII століття, в 1241 році, під час монгольської навали на Русь-Україну. Це був період, коли монголо-татарські війська на чолі з ханом Батиєм вторглися на територію Київської Русі та інших князівств.

2. Які основні види промислу були поширені в Тухольській громаді?

Основні види промислу в тухольській громаді були скотарство та хліборобство.

АНАЛІЗУЄМО

3. Розкажіть, що ви дізналися з повісті про тухольську громаду Спробуйте описати місцевість Хто стояв на чолі громади? Який лад там панував? Чи схвалюєте ви такий устрій?

З повісті ми дізнаємося, що тухольська громада жила в Карпатських горах, в мальовничій місцевості з лісами, полонинами й гірськими річками. Громада була самоврядною, її очолював досвідчений і мудрий старійшина Захар Беркут. В громаді панував демократичний лад - всі важливі питання вирішувалися спільно на віче. Такий громадський устрій, заснований на рівності, свободі і взаємоповазі, викликає схвалення.

4. Чому тухольська громада вирішила прогнати зі своїх земель Тугара Вовка? Чи з усіма прибульцями вона так учиняла? Доведіть свою відповідь. покликаючись на текст

Тухольці вирішили прогнати Тугара Вовка, бо він зневажав їхні звичаї, порушував закони громади, чинив насильство і несправедливість. Проте громада гостинно приймала інших мандрівників, якщо ті поважали їхні порядки. Наприклад, в тексті згадується, як тухольці дали притулок утікачам з інших земель, які тікали від монголів.

5. Поясніть, чи правильно вчинив Захар Беркут, запропонувавши односельцям спочатку вислухати Тугара Вовка на громадському копному суді, а потім прийняти відповідне рішення Про що це свідчить?

Захар Беркут вчинив мудро і справедливо, давши Тугару Вовку можливість висловитися на копному суді перед громадою. Це свідчить про те, що в громаді цінувалися такі принципи, як презумпція невинуватості, право на захист, неупереджений розгляд справи. Навіть явного порушника закону тухольці були готові вислухати, перш ніж виносити вирок.

6. Порівняйте погляди на князівську владу й громадський устрій Тугара Вовка та Захара Беркута Які докази наводить кожен із них? Погляди кого з них ви поділяєте?

Тугар Вовк був прихильником князівської влади, вважав, що лише сильний володар може навести лад і дати захист. Він стверджував, що громада - це юрба, “череда без пастуха”. Захар Беркут відстоював переваги громадського ладу, заснованого на рівності й народовладді. Він наводив приклади, як громада може ефективно розв’язувати всі питання і протистояти зовнішнім загрозам.

Особисто я більше поділяю погляди Захара Беркута на демократичний громадський устрій.

7. Як Максим Беркут потрапив у полон? Поясніть його слова, звернені до Тугара Вовка «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік У мене пута на руках, а в тебе на душі?»

Максим потрапив у полон, коли таємно пробрався до Тугара Вовка, щоб визволити свою кохану Мирославу. Його слова до боярина означають, що хоч Максим і в кайданах, та він зберіг внутрішню свободу і чисту совість. А Тугар Вовк, хоч і має владу, але скутий власними злими намірами, жадобою й егоїзмом.

8. Від якої ворожої сили боронилася тухольська громада? Чому Захар Беркут поставив перед односельцями завдання не відбити, а розгромити ворога? Як до цього поставилися старійшини?

Тухольська громада захищалася від навали монголо-татарських військ. Захар Беркут закликав не просто відбити ворога, а вщент розгромити його, щоб позбутися загрози раз і назавжди. Він розумів, що половинчасті заходи не врятують громаду. Старійшини підтримали план Захара Беркута, довірившись його мудрості й авторитету.

9. Прочитайте виразно діалог Захара Беркута й Мирослави, починаючи зі слів «Позволь, чесний батьку» (с. 37, 38) Як Захар Беркут сприйняв звістку про перебування свого сина в полоні та чому назвав Мирославу своєю донькою?

Захар Беркут з гідністю і стійкістю сприйняв звістку про полон сина Максима. Він вірив, що син не зрадить своїх переконань і не скориться ворогу. Мирославу Захар назвав донькою, бо вона виявила сміливість, відданість і готовність допомогти громаді. Старійшина прийняв дівчину як рідну, оцінивши її благородство.

10. Розкажіть, як поводився Максим Беркут у полоні Які риси характеру там виявив?

У полоні Максим Беркут виявив незламність духу, гідність і вірність своїм ідеалам. Він відмовився йти на компроміс з Тугаром Вовком, не скорився погрозам і тортурам. Максим показав, що для нього свобода і честь важливіші за власне життя.

11. Чим вас приваблює образ Мирослави? Прокоментуйте її слова «сирота я не маю вівця»

Мирослава приваблює своєю сміливістю, рішучістю, вірністю в коханні. Вона здатна на самопожертву заради близьких і громади. Слова “сирота я, не маю вівця” свідчать, що Мирослава - не просто тендітна дівчина, а особистість з сильним характером. Вона готова боротися з несправедливістю, не покладаючись на чиюсь опіку.

12. Прочитайте уривок твору від слів «Страшний розрух зробився в селі» до слів “А в селі так тихо, так мертво”. Чи вдалось автору передати динамізм ситуації, тривожність, страх перед невідомістю? Визначте художні засоби, використані автором в уривку, та поясніть їхню роль

Так, Іванові Франку вдалося передати напруженість ситуації, передчуття біди. Він використав такі художні засоби:

13. Пригадайте й розкажіть, як село Тухля зустріло вояків Чингісхана. Чому Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником?

Коли військо Бурунди-бегадира наблизилося до Тухлі, село на перший погляд здавалося безлюдним і покинутим. Тухольці вдали, що покірно зустрічають загарбників. Вони відчинили ворота і дозволили монголам увійти, не чинячи видимого опору.

Проте насправді це була хитра пастка. Тухольці заздалегідь підготували засідку в тісній долині, куди заманили ворога. Коли монголи опинилися там, селяни завалили величезним камінням єдиний прохід, замкнувши загарбників у пастці. Так Тухля не просто відбила, а вщент розгромила переважаючі сили Бурунди.

Бурунда-бегадир назвав Тугара Вовка подвійним зрадником з двох причин:

  1. Тугар зрадив свій народ, перейшовши на бік монголів. Він пішов проти власної громади, сподіваючись отримати владу і багатство від завойовників.
  2. Тугар зрадив і самих монголів, не попередивши їх про засідку тухольців. Він знав про підступний план Захара Беркута, але промовчав, бо боявся втратити прихильність Бурунди. Своїм мовчанням Тугар прирік монгольське військо на загибель.

14. У чому виявилися мужність і бойове мистецтво тухольців? Розкажіть про їхній задум перехитрити ворога та чи вдалося їм це

Тухольці виявили відвагу, згуртованість і кмітливість. Вони вирішили заманити монголів у долину і завалити єдиний прохід камінням. Цей задум вдалося блискуче реалізувати - громада власними силами розгромила переважаюче військо Бурунди. Перемога тухольців - це тріумф народної єдності й волі до свободи.

15. Знайдіть у тексті повісті приклади діалектизмів та історизмів Для чого їх ужито у творі? Чи допомогли вони відтворити особливості побуту й місцевий колорит?

У повісті є чимало діалектизмів (слів, характерних для певної місцевості) та історизмів (застарілих слів на позначення реалій минулого). Наприклад:

Ці слова допомагають відтворити місцевий карпатський колорит, особливості побуту, звичаїв, суспільних відносин. Вони роблять мову повісті самобутньою, додають їй автентичності.

МІРКУЄМО

18. Що означає слово волелюбний? Поміркуйте, чи можна назвати тухольців волелюбними

Слово “волелюбний” означає “який любить і цінує свободу, незалежність; який прагне до вільного, незалежного життя”.

Тухольців однозначно можна назвати волелюбним народом. Вони понад усе цінували свою свободу і незалежність, були готові боронити їх до останнього подиху. Тухольська громада жила за своїми давніми звичаями і законами, не визнаючи над собою ніякої іншої влади. Навіть перед лицем страшної монгольської навали тухольці не схилили голови, а дали загарбникам рішучу відсіч. Їхня любов до волі була сильнішою за страх смерті.

Прагнення до вільного життя визначало весь устрій тухольської громади - демократичне народовладдя, рівність усіх перед законом, повагу до особистості. Тухольці розуміли, що свобода - це найвища цінність, і були готові платити за неї найвищу ціну. Саме це робить їх справді волелюбним народом.

17. Якою, на вашу думку, має бути людина, що очолює державу чи громаду? Які саме риси характеру Захара Беркута дали змогу йому стати очільником Тухольщини?

На мою думку, справжній лідер держави чи громади повинен мати такі якості:

Саме такими рисами наділений Захар Беркут. Він був наймудрішим і найдосвідченішим серед тухольців, тому громада довірила йому бути своїм проводирем. Захар виявляв неабияку силу духу і сміливість, коли закликав громаду до рішучої боротьби з монголами. Він завжди діяв чесно і справедливо, ставлячи інтереси громади вище за власні. Завдяки своїй мудрості і далекоглядності Захар Беркут зумів розробити блискучий план перемоги над ворогом. Лідерські якості Захара найкраще виявилися у скрутну для громади годину. Він повів за собою людей, надихнув їх на боротьбу, згуртував навколо спільної мети. Без мудрого і рішучого керівництва Захара Беркута тухольці навряд чи змогли б так блискуче перемогти.

До глав 7-9

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Установіть відповідність.

1 - Б (Захар Беркут) Захар Беркут каже ці слова, звертаючись до Тугара Вовка. Він підкреслює, що Беркути завжди дотримуються даного слова, навіть якщо це слово дане ворогові чи зраднику.

2 - А (Бурунда-бегадир) Бурунда-бегадир, потрапивши в пастку в тухольській долині, обурюється, що монголи загинуть без бою і слави, наче коти, кинуті в ставок. Ці слова виражають його войовничу вдачу.

3 - Г (Максим Беркут) Максим Беркут відповідає так Тугару Вовку на вимогу видати тухольську таємницю. Він рішуче відмовляється зрадити громаду, навіть під загрозою страти.

4 - Д (Мирослава) Мирослава звертається з цими благальними словами до свого батька Тугара Вовка. Вона просить його залишитися з рідним народом і стати до бою проти монголів-наїзників. На жаль, Тугар Вовк не дослухається до цього заклику.

АНАЛІЗУЄМО

2. Зачитайте уривок, де передано зміст розмови (а посланцем від монголів Тугаром Вовком Чому Захар Беркут відхилив пропозицію боярина? Як яи до цього ставитесь?

Захар Беркут відхилив пропозицію Тугара Вовка, бо вона суперечила інтересам громади. Боярин пропонував тухольцям підкоритися монголам і зрадити свій народ заради порятунку. Але для Захара свобода і честь були понад усе. Він не міг прийняти ганебну пропозицію, навіть під загрозою смерті. Я вважаю позицію Захара єдино правильною - краще загинути в боротьбі, ніж жити в рабстві і ганьбі.

3. Чому Захар Беркут навіть тоді, коли ворога майже знищено, не приймає пропозиції Бурунди? Як розумів ватажок свій обов’язок перед громадою, коли йшлося про долю його сина?

Захар Беркут відмовився від пропозиції Бурунди відпустити монголів в обмін на життя Максима, бо для нього доля громади була важливішою за все. Як ватажок він мусив дбати про безпеку і свободу народу. Захар розумів, що випустити ворога - означало б приректи тухольців на загибель або рабство. Тому він пожертвував навіть власним сином заради порятунку громади. Це свідчить про неабияку силу духу і самовідданість Захара.

4. Поясніть, як ви розумієте слова, сказані Максимом Тугару Вовку «Нащо тут великої сили, де сама природа стінами та скалами спинне вас?»

Слова Максима про те, що проти тухольців не потрібна велика сила, бо сама природа захищає їх горами і скелями, свідчать про його віру в силу рідної землі. Максим переконаний, що тухольці зможуть протистояти будь-якому ворогу, бо вони б’ються за свою домівку і свободу. Гори для них - не просто природний захист, а частина їхнього єства, джерело їхньої незламності.

5. Перед яким вибором стоїть Мирослава? Чи любить вона, на вашу думку, свого батька? Чому вона діє всупереч його волі?

Мирослава стоїть перед вибором між любов’ю до батька і відданістю своєму народові. Вона, безперечно, любить Тугара Вовка, але не може змиритися з його зрадою. Мирослава діє всупереч волі батька, бо її совість і честь не дозволяють їй стати на бік загарбників. Для неї, як і для Максима, свобода і доля громади - понад усе.

6. Чи згодні ви з тим. що в поведінці Тугара Вовка інколи проявляються позитивні якості? Доведіть свою відповідь, покликаючись на текст

Моменти вагань. У деяких епізодах Тугар Вовк вагається щодо своїх рішень, що свідчить про наявність у нього совісті.

Рятування Максима. В одному з епізодів Тугар Вовк рятує Максима від смерті, коли Бурунда хоче його вбити. Це показує, що боярин здатен на благородні вчинки.

7. Знайдіть у повісті й зачитайте один із пейзажів. Яка його роль у тексті?

“Сідало сонце за тухольські гори, тонучи в легеньких червоних хмарах; темні смерекові ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину. Тільки земля, не знати чому, глухо стугоніла і стогнала: повітря, хоч ясне й погідне, тремтіло якимось дивним, змішаним гомоном, від котрого дрож проймала й найсмілішого. А далеко по лісах, у глибоких темних ярах, між недоступним ломом вили вовки, гавкали уриваним голосом лиси, бегетали олені, ричали тури. А в селі так тихо, так мертво!”

Роль цього пейзажу в тексті:

  1. Створення тривожної атмосфери перед нападом монголів.
  2. Контраст між красою природи і загрозою, що насувається.
  3. Підкреслення незвичної тиші в селі, яке покинули жителі.
  4. Персоніфікація природи, яка ніби передчуває біду (земля стогне, ліси шепочуть).
  5. Посилення емоційного напруження через опис поведінки тварин.
  6. Художнє обрамлення важливого моменту в сюжеті - очікування ворожого нападу.

8. Визначте елементи сюжету повісті “Захар Беркут”

9. Прочитайте запропоновані нижче мотиви повісті Які події твору та які персонажі пов’язані із цими мотивами’

10. Прочитайте виразно останнє звернення Захара Беркута до тухольців (с. 59). Перекажіть його усно від третьої особи Знайдіть і прочитайте слова Захара Беркута, які є ідеєю (основною думкою) повісті

В останньому зверненні Захара Беркута до тухольців, він просить громаду допомогти йому піднятися, щоб висловити свої останні думки. Захар наголошує, що їхня перемога була досягнута не лише завдяки зброї або хитрості, а насамперед завдяки їхньому громадському ладу, злагоді та дружбі. Він підкреслює, що доки громада залишатиметься єдиною, ніяка ворожа сила не зможе їх перемогти.

Однак Захар попереджає, що настануть важкі часи, коли брат відвернеться від брата, і почнуться великі суперечки і роздори, які ослаблять народ і приведуть до неволі. Але навіть у найважчі часи народ згадає про своє давнє громадське життя, і це допоможе йому відродитися. Він вірить, що прийде час, коли народ знову згуртується і піде шляхом своїх предків, що призведе до національного відродження.

Основна думка повісті, висловлена в словах Захара Беркута, полягає в тому, що сила громади в єдності. Він передає важливість збереження пам’яті про минуле і віру в те, що народ зможе відродитися навіть після важких втрат.

11. Схарактеризуйте образ Захара Беркута за поданим нижче планом. Чому, на вашу думку, автор назвав свій твір іменем цього персонажа?

  1. Захар Беркут - ватажок тухольської громади. Захар Беркут - досвідчений і шанований очільник тухольської громади. Він уособлює народну мудрість, силу духу і непохитність у боротьбі за свободу.

  2. Перевага громадських інтересів над особистими. Для Захара інтереси громади завжди на першому місці. Він готовий пожертвувати власним життям і навіть життям сина заради порятунку свого народу від монгольської навали.

  3. Народна мудрість і розсудливість. Захар Беркут наділений глибокою мудрістю і розсудливістю. Він завжди знаходить правильні рішення, вміє передбачати наслідки і переконувати людей. Його поради і настанови - то квінтесенція народного досвіду. 4. Чесність персонажа. Чесність і вірність слову - визначальні риси Захара. Він ніколи не зраджує своїх принципів, не йде на компроміси з власною совістю. Навіть ворогам Захар завжди говорить правду.

  4. Заклик до єдності в боротьбі з ворогами. Захар Беркут невтомно закликає тухольців до єдності перед лицем зовнішньої загрози. Він розуміє, що лише згуртувавшись, громада зможе протистояти ворогам і відстояти свою свободу.

  5. Мрії героя про майбутнє. Захар мріє про вільне і щасливе життя для свого народу. Він вірить, що тухольці зможуть побудувати справедливе суспільство, де пануватимуть закон і рівність. Ці мрії надихають старого ватажка на боротьбу. Іван Франко невипадково назвав свою повість іменем Захара Беркута. Цей персонаж уособлює найкращі риси українського народу - волелюбність, мужність, відданість громаді. Образ Захара є втіленням ідеалу народного ватажка, справжнього духовного лідера нації.

12. На які 2–3 групи ви можете розділити персонажів повісті?. Хто з персонажів твору викликав у вас найбільшу симпатію? Поясніть свою відповідь

Персонажів повісті “Захар Беркут” можна розділити на дві основні групи:

Захисники громади:

Вороги громади:

Найбільшу симпатію у мене викликав образ Мирослави. Ця дівчина виявила неабияку сміливість і силу духу. Вона зважилася піти проти волі батька-зрадника і стала на бік свого народу. Мирослава - щира патріотка, вірна своєму коханню і своїм переконанням. Вона довела, що навіть слабка на перший погляд жінка здатна на великі вчинки в ім’я високої мети.

13. Об’єднайтеся в групи Оберіть один із запропонованих образів і створіть до нього гроно за схемою Під цифрою 1 зазначте найважливішу, на вашу думку, особливість. Презентуйте образ перед однокласниками / однокласницями. обґрунтовуючи обрані характеристики За потреби скористайтеся довідкою

     сміливість  4  винахідливість 5 рішучість 6

     волелюбність - 2   3 - працелюбство

               згуртованість 1
  1. Згуртованість - найважливіша особливість тухольської громади. Саме єдність і взаємопідтримка допомогли тухольцям вистояти у боротьбі з ворогом. Вони разом приймали рішення на вічі, разом боронили свою землю і разом святкували перемогу. Громада діяла як єдиний організм, де кожен відчував відповідальність за всіх.
  2. Волелюбність пронизує весь уклад життя тухольської громади. Тухольці понад усе цінували свою свободу і незалежність, свої прадавні звичаї і порядки. Вони не визнавали над собою ніякої влади, крім влади народного віча. Саме жага до вільного життя робила їх нездоланними.
  3. Працелюбство - тухольська громада невтомно трудилася, щоб забезпечити своє існування. Полювання, скотарство, землеробство вимагали щоденних зусиль. Але спільна праця гартувала дух громади, робила її сильнішою і витривалішою.
  4. Сміливість - тухольці виявили неабияку мужність, наважившись протистояти величезній монгольській навалі. Вони не злякалися переважаючих сил ворога, а сміливо стали до бою за рідні терени. Кожен тухолець був готовий без вагань віддати життя за громаду.
  5. Винахідливість - у битві з монголами тухольці проявили кмітливість і військову майстерність. Вони зуміли заманити ворога в пастку, використавши особливості гірського рельєфу. Їхній хитромудрий план дозволив здобути перемогу над набагато сильнішим супротивником.
  6. Рішучість у боротьбі зі злом, готовність до самопожертви.

МІРКУЄМО

14. Чому Захар Беркут пророкує тяжкі випробування своєму народові? Чи справдилися його передбачення?

Захар Беркут як мудрий і досвідчений ватажок розуміє, що монгольська навала - це лише початок довгої боротьби. Він передбачає, що на його народ чекають тяжкі часи, сповнені війн, руйнувань і страждань. На жаль, ці пророцтва справдилися. Україна протягом століть зазнавала спустошливих нападів, втрачала незалежність, але ніколи не корилася загарбникам. Тож Захар Беркут ніби провіщає весь трагізм і героїзм української історії.

15. Чи згодні ви з тим, шо образ Захара Беркута є найбільш трагічним у повісті, оскільки саме йому доводилось обирати між життям свого сина й інтересами громади’ Поясніть свою відповідь

Так, я згоден, що доля Захара Беркута - найбільш трагічна в повісті. Він опиняється перед страшним вибором: врятувати сина ціною свободи громади чи пожертвувати ним заради порятунку свого народу. Це надлюдське випробування для батьківського серця. Але Захар Беркут приймає єдино правильне рішення - він залишається вірним своєму обов’язку ватажка. Особиста трагедія Захара підносить його образ до висот справжнього героїзму.

16. Кожна людина повинна усвідомлювати наслідки, які може спричинити той чи той її вчинок. До яких наслідків призвели вчинки Тугара Вовка? Помір куйте, чи усвідомив він свою провину.

Зрада Тугара Вовка мала фатальні наслідки передусім для нього самого. Він втратив довіру і повагу громади, став вигнанцем на власній землі. Але найстрашніше - Тугар втратив любов доньки Мирослави, яка відцуралася батька-зрадника. Здається, лише перед смертю Тугар Вовк усвідомив увесь жах своїх вчинків. Він благав про прощення, але було надто пізно. Доля Тугара Вовка - це застереження всім, хто ладен іти проти свого народу.

17. Визначте кілька найважливіших факторів, які допомогли тухольцям знищити ворога Яке значення серед цих факто рів має патріотизм’ А що, на вашу думку, сьогодні допомагає українцям / українкам боронити землю від ненаситних завойовників?

На мою думку, перемогу тухольцям забезпечили такі фактори:

  1. Згуртованість і єдність громади перед лицем небезпеки.
  2. Мудре і рішуче керівництво Захара Беркута.
  3. Сприятливі природні умови - гори, ліси, тіснини.
  4. Військова кмітливість і хоробрість кожного воїна.

Але найголовніший фактор - це патріотизм, палка любов до рідної землі. Саме це почуття надихало тухольців на подвиги, множило їхні сили, робило нездоланними. Без патріотизму всі інші чинники були б марними. Сьогодні українці протистоять не менш страшному ворогу, ніж монголи. І знову ж таки наша сила - в єдності, мужності і безмежній відданості Батьківщині. Патріотизм - це те, що робить нас непереможними. Це любов, яка долає страх і відчай, любов, задля якої ми ладні на все.

Допоки живе в наших серцях ця свята любов - Україна буде незалежною і непохитною, як тухольська громада.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

2. Доберіть 5 прислів’їв чи приказок, якими можна було б змалювати персонажів повісті Наприклад 1 Без доброго командира військо - отара 2 Знищ ворога сьогодні, бо завтра нашкодить 3. Не копай іншому ями, бо й сам упадеш

Ось 5 прислів’їв і приказок, які можна застосувати до персонажів повісті “Захар Беркут”:

  1. Для Захара Беркута: “Де згода в сімействі, там мир і тишина”. Це прислів’я підкреслює мудрість і миротворчі якості Захара як ватажка громади, який дбає про єдність і злагоду свого народу.
  2. Для Максима Беркута: “Або волю здобути, або дома не бути”. Ця приказка відображає нескореність і волелюбність Максима, його готовність віддати життя за свободу своєї землі.
  3. Для Мирослави: “Вірному серцю нічого не заважає”. Прислів’я характеризує щиру і віддану любов Мирослави, яка долає всі перешкоди і зберігає вірність коханому попри всі випробування.
  4. Для Тугара Вовка: “Зрадника ніхто не любить, навіть ті, кому він служить”. Ця приказка показує ганебність і безперспективність шляху зрадника, якого зневажають і використовують всі сторони.
  5. Для тухольської громади: “У гурті й смерть не страшна”. Прислів’я втілює ідею єдності і взаємопідтримки громади перед лицем небезпеки, готовність разом долати будь-які труднощі.

Отже, народна мудрість, сконцентрована в прислів’ях і приказках, дуже точно і влучно розкриває суть характерів і вчинків персонажів повісті. Ці афоризми ніби підсумовують головні риси і життєві принципи героїв твору.

3. Напишіть есе (7-8 речень) на одну із запропонованих тем: «Подих століть», «Захар Беркут - патріот Руської землі», «Незламність і стійкість тухольської громади».

Напишу есе на тему “Незламність і стійкість тухольської громади”:

Тухольська громада в повісті Івана Франка “Захар Беркут” постає взірцем незламності і стійкості українського народу. Ця невелика гірська община уособлює найкращі риси національного характеру - волелюбність, згуртованість, винахідливість і мужність. Перед лицем страшної монгольської навали тухольці не впадають у відчай, а сміливо приймають виклик долі. Вони розуміють, що тільки разом, об’єднавши всі сили і ресурси, зможуть подолати ворога.

Під мудрим керівництвом Захара Беркута громада діє злагоджено і рішуче, не гаючи ні хвилини. Кожен тухолець усвідомлює власну відповідальність за спільну справу, готовий віддати життя за рідну землю. Ця незламна віра в перемогу, ця жертовна любов до Батьківщини роблять громаду нездоланною. Навіть у найкритичніший момент, коли, здавалося б, немає жодної надії, тухольці не скоряються, а відважно дають бій завойовникам. І ця звитяга увінчується тріумфом - ворога розбито вщент, свободу громади врятовано.

Отже, тухольська громада є уособленням вічного прагнення українців до волі і незалежності. Її незламність і стійкість - це заповіт нащадкам, взірець для наслідування. Тухольці довели, що навіть найстрашніші випробування можна подолати, якщо є єдність, віра і любов до рідної землі. Цей урок актуальний для нас і сьогодні, коли Україна знову змушена боронити свою свободу від ненаситних зазіхань агресора.

Відповіді сторінка 61

ПЕРЕВІРЯЄМО

Назвіть жанрові особливості повісті

Основні жанрові особливості повісті:

Яку повість називають історичною

Історична повість - це повість, побудована на історичному сюжеті, у якому широко відтворено певну історичну епоху та її діячів. У такому творі історичні факти художньо поєднано з вимислом, а реальні історичні особи діють поруч із вигаданими персонажами.

АНАЛІЗУЄМО

Які історичні лодй взято за основу повісті «Захар Беркут»?

В основу повісті Іван Франко поклав реальні події нападу монголо-татарської орди в 1241 році на землі Галицько-Волинського князівства. У творі згадано князя Данила Галицького та завойовника Чингісхана.

Доведіть, що твір «Захар Беркут» - це історична повість

Твір Івана Франка «Захар Беркут» за жанром - це героїко-романтична історична повість. У ній:

Хоча Захар Беркут, Тугар Вовк, Максим і Мирослава - вигадані персонажі, але сама битва русичів з монголами під Тухлею цілком могла мати місце в історії.

Чим відрізняється історичний художній твір від наукового викладу історичних подій?

Історична повість відрізняється від наукового викладу історичних подій тим, що в ній ідеться про глибоко індивідуалізованих, яскравих, здатних на помилки й самопожертву героїв. Автор за допомогою творчої уяви вводить читачів у далеку історичну добу і змальовує живих, талановито виписаних персонажів. Тоді як науковий виклад оперує лише документально підтвердженими фактами і не містить художнього вимислу.