Захар Беркут - головний герой однойменної історичної повісті Івана Франка. Він зображений як мудрий і хоробрий ватажок громади, справжній патріот своєї землі. Він все життя віддав служінню своїй громаді. Він був не лише старійшиною і знахарем, а й мудрим наставником для молоді. Захар навчав тухольців жити за принципами взаємодопомоги. Він розумів, що лише в єдності та згуртованості громада зможе протистояти будь-яким ворогам.
Захар Беркут уособлює найкращі риси свого народу. Він сміливий і рішучий, завжди готовий стати на захист рідного краю. Коли монголо-татари нападають на тухольську громаду, Захар Беркут організовує оборону і веде своїх односельців до перемоги.
Окрім військової доблесті, Захар відзначається і мудрістю. Він дбає про добробут громади, вирішує суперечки, дає поради. Завдяки своєму авторитету Захар Беркут зберігає єдність тухольців і не дає ворогам посіяти між ними розбрат.
Захар Беркут має тверді моральні принципи. Він засуджує зраду боярина Тугара Вовка, який перейшов на бік ворога. Для Захара інтереси громади й рідної землі понад усе. Він ладен пожертвувати особистим заради спільного блага.
Повість Івана Франка змальовує Захара Беркута як справжнього народного героя і патріота. Його любов до рідного краю, відданість громаді, сміливість і мудрість є взірцем для наслідування. Образ Захара Беркута втілює непереможний дух народу, його прагнення до свободи і єдності перед загрозою ворожого поневолення.