Рік написання: 1962
Рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Напрям: модернізм.
Мотив: синівська любов до України-матері.
🎨 Художні засоби:
- Риторичне запитання: “Як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?”
- Риторичний оклик і звертання: “Україно! Ти для мене диво!”; “Буду, мамо, горда і вродлива”; “Одійдіте, недруги лукаві!”; “Друзі, зачекайте на путі!”; “Рідко, нене, згадую про тебе”; “Я проллюся крапелькою крові на твоє священне знамено!”
- Епітети: “зіниці голубі, тривожні”, “червоні блискавиці”, “недруги лукаві”, “святе синівське право”, “дні куці та малі”, “споконвічний грюк”, “розпука вікова”, “люта битва”, “хмари бурякові”, “священне знамено”.
- Метафори: “крешуть з них блискавиці революцій, бунтів і повстань”, “пливе за роком рік”, “гримотить над світом битва”, “палають хмари”, “проллюся крапелькою крові на твоє знамено”.
- Метонімія: “мовчать америки й росії”.
- Персоніфікація: “сичать образи”.
- Гіпербола: “з ними щогодини б’юся”, “битви споконвічний грюк”, “гримотить над світом битва”.
- Порівняння: “зіниці, ніби рань”.
- Анафора: повторення слів: “ради тебе…”, “хай…”.
- Антитеза (протиставлення): “не всі чорти живуть на небі, ходить їх до біса на землі”.