Перейти до основного вмісту

З літератури покоління шістдесятників

Опубліковано:

ПОМІРКУЙТЕ

Чим зацікавила вас інформація про часи шістдесятництва? Поясніть свої міркування.

Інформація про добу шістдесятництва привертає увагу масштабом національно-духовного пробудження, яке розпочалося після десятиліть жорстокого сталінського терору та беззаконня. Захоплює те, як молоді інтелігенти (письменники, художники, режисери, науковці) у період нетривалої «хрущовської відлиги» зуміли здобути внутрішню свободу, скинути догми соціалістичного реалізму й відкрито заявити про право українського народу на власну культуру, мову та історичну пам’ять.

Прокоментуйте світоглядні й естетичні ідеали митців покоління шістдесятників. Назвіть найяскравіших представників цієї доби.

Світоглядні та естетичні орієнтири шістдесятників визначалися такими настановами:

Найяскравіші представники доби:

Чому та як влада розправилася з творцями відродження 1960-х років? Чому вони вийшли переможцями із цього протистояння? Обґрунтуйте свою думку.

Радянська тоталітарна влада вбачала у вільнодумстві, національній самосвідомості та естетичній незалежності шістдесятників пряму загрозу імперській системі. Комуністичний режим вдався до звичних репресивних методів: заборонив клуб творчої молоді «Сучасник» (1964), спалив фонд україніки в Державній публічній бібліотеці в Києві, провів дві масштабні хвилі арештів (у 1965 та 1972 роках), засудив провідних діячів до тривалих термінів у концтаборах, влаштував підступне вбивство художниці Алли Горської (1970).

Попри жорстокі удари, шістдесятники перемогли морально й історично. Ті, хто пройшов табори й заслання (В. Стус, І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Чорновіл), не зламалися і продовжували опір, а їхня творчість поширювалася через самвидав і за кордоном. Вони розбудили національну гідність народу, довели нежиттєздатність тоталітарної ідеології та створили моральне підґрунтя для відновлення державної незалежності України в 1991 році.

Розгляньте репродукції робіт митців-шістдесятників А. Горської, В. Зарецького, О. Заливахи (с. 169, 171, 172). Чим вони вас вразили?

Полотна митців вражають сміливим новаторством, експресією ліній і глибоким символізмом. Картина Опанаса Заливахи «Зона» вражає трагізмом і відчуттям незламності людського духу за колючим дротом тоталітарного ув’язнення. Мозаїки Алли Горської вражають монументальністю, бурхливим рухом та потужною внутрішньою енергією спротиву. Картина Віктора Зарецького «Весняні клопоти» захоплює витонченим декоративізмом, метафоричністю бачення світу, теплим колоритом та органічним синтезом традицій українського народного мистецтва із сецесійним стилем модерну.

Розкрийте символічний зміст вітражу «Шевченко. Мати» та мозаїчного панно «Боривітер» А. Горської (с. 171).

Вітраж «Шевченко. Мати» символізує духовну велич Кобзаря, який постає могутнім захисником знедоленої матері-України. Це алегорія національного відродження, захисту рідного слова та незламності духу перед імперським тиском.

Мозаїчне панно «Боривітер» через образ степового сокола-боривітра, здатного триматися в небі проти найсильнішого зустрічного вітру, втілює ідею нескореності, прагнення до висоти, безстрашної боротьби за свободу всупереч жорстоким ударам долі.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

Підготуйте творчий проєкт «Маніфест вільного слова». Створіть власний маніфест на одну з обраних тем: «Свобода», «Право на мову», «Голос митця», щоб передати атмосферу 1960-х років. Презентуйте свою роботу у формі постера, графіті, цифрової листівки, відео тощо.

Маніфест вільного слова: «Голос митця»

  1. Творчість — це простір абсолютної духовної свободи. Ми відкидаємо соцреалістичні рамки, фальш і приписи партійної цензури.
  2. Митець творить не на замовлення влади, а за велінням власної совісті та любові до свого народу.
  3. Живе слово — це зброя проти рабства духу й інструмент повернення людської гідності.
  4. Ми повертаємо культурі її правдиві витоки: рідну мову, національну пам’ять та нерозривний зв’язок зі світовим художнім поступом.
  5. За правду варто боротися, навіть коли за неї погрожують тюрмами й заборонами, бо «безсмертя ж бо не розстріляти!».

Мінімалістичний вінтажний плакат у стилі українського лінориту 1960-х років, натхненний Аллою Горською. Стилізований силует людини з палаючим серцем у формі ліри пробиває сіру бетонну стіну. Контрастна палітра теракотового, чорного та кремового кольорів з написами «МАНІФЕСТ ВІЛЬНОГО СЛОВА» та «ГОЛОС МИТЦЯ — ЦЕ ГОЛОС ПРАВДИ».

Підготуйте літературно-музичний проєкт «Саундтрек шістдесятництва: музичні асоціації». Доберіть сучасні або ретрокомпозиції, що можуть відображати настрій 1960-х років. Самостійно ознайомтеся з поезією шістдесятників (Д. Павличко, Л. Костенко, В. Стус, М. Вінграновський, В. Симоненко та ін.) і підготуйте її мелодекламацію (за вибором).

Добірка треків до проєкту:

  1. Ретрокласика: Мирослав Скорик — «Мелодія» ля мінор. Відображає світлий смуток, глибину переживань, трагізм і моральну чистоту діячів шістдесятництва.
  2. Народна основа: Українські колядки у виконанні хору «Жайворонок» (як символ відроджених різдвяних традицій молоді Києва та Львова 1960-х).
  3. Сучасна асоціація: «Океан Ельзи» — «Човен» (настрій тривоги, мужності й нездоланного зв’язку з рідною історією).
  4. Сучасна асоціація: Dakh Daughters — «Rozy / Donbass» (динаміка неофольклорного авангарду, бунтівний дух оновлення).

Сценарій мелодекламації:

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

Які суспільно-політичні передумови сприяли національному відродженню 1960-х років? Як вони позначилися на розвитку літератури та мистецтва в Україні?

Головною суспільно-політичною передумовою стало викриття культу особи Йосипа Сталіна на ХХ з’їзді КПРС (1956 рік) та настання «хрущовської відлиги». Було призупинено масовий терор, ліквідовано найжорстокіші табірні структури, реабілітовано частину безвинно засуджених діячів культури, дещо послаблено цензуру й розширено контакти із зарубіжним світом.

Ці зміни позначилися на розвитку української культури таким чином:

У чому, на вашу думку, феномен шістдесятництва в українській культурі та літературі зокрема?

Феномен шістдесятництва полягає в тому, що в умовах тоталітарної держави з’явилося молоде, внутрішньо вільне покоління, яке повернуло мистецтву його справжнє призначення: бути голосом совісті, утверджувати загальнолюдську мораль, обстоювати права особистості та національну самобутність. Шістдесятники не просто оновили художню форму українського слова й малярства, а стали лицарями духу (своєрідними «донкіхотами»), чий моральний авторитет і безкомпромісний опір злу зберегли неперервність українського державотворчого руху та уможливили здобуття незалежності України.