Прочитай повість Юрія Винничука «Місце для дракона». Поміркуй, чому автор обрав саме такий жанр. Чи вдалося йому розкрити думку про те, що не обов’язково має бути зло, щоб зрозуміти сутність добра?
Автор обрав жанр повісті-казки, бо він дозволяє поєднати вигаданий, фантастичний світ із реальним. У творі є казковий персонаж — дракон, але проблеми, які він допомагає розкрити, цілком життєві: добро і зло, лицемірство, вірність та зрада. Таке поєднання робить розповідь про складні речі захопливою і доступною, змушує замислитись над стосунками між людьми та оцінити їхні вчинки.
Так, автору вдалося розкрити думку, що для розуміння добра зло не є обов’язковим. Головний доказ цього — сам дракон Грицько. Він від народження був добрим: їв травичку, писав вірші й нікому не хотів чинити зла. Проте суспільство, зокрема князь, потребувало ворога, щоб підтримувати свої традиції та мати героя. Хоча пустельник і каже дракону: “Якщо зла не буде, звідки добро пізнаєш?”, уся історія доводить протилежне. Зло створюють самі люди, керуючись власними інтересами та жорстокими, “драконівськими законами”. Дракон Грицько, який був втіленням добра, став жертвою людського світу, якому для власного спокою знадобилося чудовисько.
Як думаєш, чи діють такі закони у сучасному світі? Прокоментуй свою думку. Наведи приклади з життя, коли доводилося бути свідком лицемірства чи байдужості.
Так, я думаю, “драконівські закони”, про які йдеться у творі, діють і сьогодні. Це не лише про щось жорстоке, а й про байдужість та лицемірство. Наприклад, коли в класі з когось сміються, а інші мовчать, щоб не стати наступною жертвою, — це прояв байдужості. Або коли людина говорить одне, а за спиною робить інше заради власної вигоди, — це лицемірство. Це і є ті самі закони, коли власні інтереси стають важливішими за справедливість.
Чи справдилися твої очікування після прочитання повісті-казки «Місце для дракона» Юрія Винничука? Прокоментуй свою думку.
Мої очікування не просто справдилися, а були перевершені. Я думав, що це буде звичайна казка про злого дракона і хороброго лицаря. Але автор все перевернув: дракон виявився добрим поетом, а люди, які мали б бути втіленням добра, показали себе не з кращого боку. Повість змусила задуматися над тим, що не завжди все є таким, яким здається на перший погляд, і що зло часто ховається в нас самих.
Які проблеми порушує автор у творі?
Автор у творі порушує багато важливих проблем:
- Добра і зла: чи потрібне зло, щоб зрозуміти, що таке добро.
- Вірності та зради: князь зраджує свого дракона заради інтересів держави.
- Проблема вибору: перед кожним героєм постає вибір між совістю та обов’язком.
- Лицемірства та людської байдужості: люди живуть за “драконівськими законами”, де кожен дбає лише про себе.
- Конфлікт особистості та натовпу: добрий дракон Грицько протистоїть суспільству, яке вимагає від нього бути чудовиськом.
Створи кластер, перелічивши «драконячі закони», за якими жили герої повісті-казки. Наведи приклади тих наслідків, які ці закони спричинили.
“Драконячі закони” в Люботині:
- Сліпе слідування традиціям:
- Закон: “Дракон повинен згинути”.
- Наслідок: Вбивство доброї та невинної істоти, дракона Грицька, який нікому не чинив зла.
- Державні інтереси вищі за мораль:
- Закон: Князю потрібен герой, щоб видати доньку заміж і врятувати державу від занепаду.
- Наслідок: Князь зраджує свого друга, змушуючи його вийти на бій, і потім усе життя страждає від докорів сумління.
- Лицемірство та жага слави:
- Закон: Лицарі прагнуть здобути славу, перемігши дракона, а натовп хоче кривавого видовища.
- Наслідок: Справжній героїзм підміняється фальшивкою, а подвиг перетворюється на сплановане вбивство.
Запиши, які події в тексті були незвичайними.
У тексті було багато незвичайних подій:
- Дракон, який не їсть м’яса, а харчується травою та яблуками.
- Дракон, який читає книги, зокрема Біблію, і пише вірші.
- Дружба між князем та драконом.
- Пустельник, колишній воєвода, який навчає дракона грамоти.
- Ціле князівство, яке занудьгувало від миру та спокою і потребувало ворога для розваги.
На уроках світової літератури ти вивчаєш твір Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон». Про що розповідає цей твір? Які образи-символи використав автор? Що спільного в цієї книги із повістю «Місце для дракона»? Поміркуй над проблемами, порушеними в цьому творі. Доведи або спростуй думку про те, що життя — це політ.
Твір “Чайка Джонатан Лівінгстон” розповідає про чайку, яка не хотіла жити, як усі, — просто добувати їжу. Джонатан прагнув досконалості в польоті, за що його вигнали зі зграї.
Образи-символи:
- Чайка Джонатан — це символ особистості, яка прагне самовдосконалення і свободи, не боїться бути іншою.
- Зграя — символ суспільства, яке не приймає тих, хто відрізняється.
- Політ — це символ свободи, мрії та пошуку вищого сенсу життя.
Спільне з повістю «Місце для дракона»:
Обидва твори розповідають про виняткових особистостей, яких не розуміє і не приймає суспільство. Дракон Грицько — поет, а не чудовисько. Чайка Джонатан — майстер польоту, а не просто птах у зграї. І Грицька, і Джонатана відкидає їхнє оточення, бо вони руйнують звичні стереотипи. Обидва герої є самотніми у своєму прагненні до вищого сенсу: Грицько — у творчості, Джонатан — у польоті.
Я доводжу думку, що життя — це політ. Політ — це не просто рух у повітрі, це метафора розвитку, свободи думки та прагнення до мрії. І дракон Грицько, і чайка Джонатан “літали”, хоч і по-різному: один — у світі поезії, інший — у небі. Вони не хотіли просто існувати, вони хотіли жити по-справжньому, наповнюючи своє життя сенсом. Це і є “політ”.
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
2. Віднови ланцюжок подій повісті-казки.
- Застій у Люботинському князівстві. Князівство живе у спокої та нудьзі. Немає війн, турнірів та героїв, через що князь не може видати заміж свою доньку Настасію, адже за традицією її чоловік має бути героєм.
- Поява дракона. Щоб створити умови для появи героя, князь вирішує скористатися новиною про появу дракона біля річки Бистриці.
- Знайомство з добрим драконом. Виявляється, що дракон на ім’я Грицько — добрий, їсть траву, а колишній воєвода, що став пустельником, навчив його грамоти й людської мови. Дракон навіть пише вірші.
- Дружба князя з драконом. Князь знайомиться з Грицьком і з часом вони стають друзями. Князь часто відвідує дракона, щоб поговорити та послухати його поезію.
- Смерть пустельника. Пустельник помирає. Перед смертю він просить дракона тікати від жорстокого світу людей, але Грицько відчуває свій зв’язок із цією землею і не хоче її покидати.
- Змова і самопожертва. Князь маніпулює драконом, розповідаючи про проблеми держави. Грицько, з любові до друзів і своєї землі, погоджується на самопожертву — вийти на бій і дозволити себе вбити, щоб з’явився герой, який врятує князівство.
- План убивства. Князь просить Грицька піддатися конкретному лицарю — пану Лавріну, позначеному голубою стяжкою, щоб саме він став героєм і майбутнім правителем.
- Бій. Під час бою лицар Лаврін, побачивши в очах дракона сльозу і розумний погляд, не може його вбити. Тоді це робить його молодий джура, який і стає “героєм”.
- Наслідки. Джура одружується з князівною. Лицар Лаврін, дізнавшись від князя всю правду про змову, проклинає його і назавжди покидає Люботин.
- Каяття і самотність князя. Після вбивства дракона князь залишається самотнім і спустошеним. Його мучить совість, він розуміє, що втратив єдиного справжнього друга. Він починає постійно ходити на могили дракона і пустельника та розмовляти з їхніми тінями.
- Смерть князя. Зрештою, не витримавши мук совісті й самотності, князь помирає на могилах своїх друзів під час страшної негоди.
4. Чи правильно зробив пустельник, навчивши дракона Грицька грамоти?
На мою думку, це складне питання, і однозначної відповіді немає. З одного боку, пустельник вчинив неправильно, бо, як він сам пізніше визнав, знання зробило смерть дракона набагато боліснішою. Він казав: “Народженому в темряві і помирати в темряві легше. А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша”. Через грамоту дракон став поетом, навчився мислити і відчувати, як людина, і тому усвідомлював усю несправедливість і жорстокість своєї долі. З іншого боку, якби пустельник не навчив його, Грицько так і залишився б просто твариною, не пізнавши краси світу, поезії та дружби. Хоч це й принесло йому страждання, але це також дало йому повноцінне, хоч і коротке, духовне життя.
5. Знайди в тексті думки пустельника про грамоту (грамотність), прокоментуй їх.
Пустельник мав дуже неоднозначне ставлення до грамоти.
Спочатку він відмовляв дракона, кажучи:
- “Не драконове це діло, книги читати”. Він вважав, що кожна істота має своє призначення, і для дракона — це чинити зло, а не вчитися добра з книг.
- “Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль”. На думку пустельника, знання не роблять щасливим, а навпаки, приносять лише більше суму та тривог, змушуючи думати про складні речі.
- “А книги добра вчать. Як же ти зло чинитимеш, коли праведним станеш?”. Він розумів, що освіта суперечить природі дракона, як її бачать люди.
Пізніше, перед смертю, він шкодує про свій вчинок, бо розуміє, що знання зробили Грицька вразливим і прирекли його на страждання: “Навіщо я виховував у ньому розуміння краси і добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко вмирають…”. Тобто пустельник бачив у грамотності і шлях до добра, і джерело великого болю для того, хто не вписується у загальноприйняті рамки.
6. Чому Лаврін покинув Люботин? Що він зрозумів?
Лаврін покинув Люботин, бо відчув огиду і презирство до князя та всього лицемірного суспільства. Коли князь розповів йому всю правду про дракона — що той був добрим поетом і погодився на смерть заради порятунку князівства, — Лаврін зрозумів, що його використали як знаряддя вбивства невинної істоти. Він усвідомив, що його “геройський” вчинок — це насправді ганебна змова, а слава побудована на брехні та крові. Його лють і прокляття на адресу князя (“Ви мені ненависні! Ви і весь ваш задрипаний Люботин! Я проклинаю вас!”) свідчать про те, що він, справжній лицар, не міг змиритися з такою підлістю і несправедливістю.
7. Поясни значення вислову: «Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, щоби кожен з нас мав кого розіп’ясти?».
Цей вислів означає, що людям для самоствердження, єдності та виправдання власних проблем часто потрібен зовнішній ворог або цап-відбувайло. “Дракон” у цьому випадку — це символ такого ворога, на якого можна списати всі біди, і боротьба з яким об’єднує натовп. Пустельник каже, що коли цього одного “дракона” не стане, зло не зникне, бо воно всередині самих людей. Тоді народ почне шукати нових “драконів” — нових жертв для цькування — щоб було кого звинувачувати й ненавидіти. Це глибока думка про те, що суспільство, яке не може жити без пошуку ворогів, є хворим.
8. Чому князь постійно приходив на могилу пустельника й дракона Грицька?
Князь приходив на могилу, бо відчував страшну самотність і порожнечу після смерті дракона. Він зрозумів, що дракон і пустельник були єдиними, з ким він міг бути собою, а не правителем, з ким він мав справжню дружбу і цікаві розмови. Убивши дракона, він “втратив сенс жити”, бо разом із ним зникла не лише проблема, а й друг. Його візити на могилу — це спроба поговорити з ними, повернути хоч частинку того спілкування, а також вияв глибокого каяття та мук совісті за свій вчинок.
9. У чому полягає проблема зла. Якими універсальними способами її можна розв’язати? Складіть перелік настанов / правил, які допоможуть подолати зло в різних його проявах.
Згідно з твором, проблема зла полягає в тому, що воно не є якоюсь зовнішньою силою, а живе “в нас самих”. Люди самі творять зло через лицемірство, байдужість, жагу до влади чи сліпе слідування жорстоким традиціям. Іноді зло маскується під “благородну мету”, як у випадку князя, який рятував державу, знищивши невинного.
Правила, які допоможуть подолати зло:
- Не суди за зовнішністю. Історія дракона вчить, що справжня суть не завжди відповідає вигляду.
- Думай своєю головою. Не можна сліпо вірити натовпу чи владі, потрібно шукати правду.
- Будь милосердним. Співчуття може зупинити навіть руку, занесену для удару, як це було з лицарем Лавріном.
- Не виправдовуй жорстокість “вищою метою”. Жодна держава чи ідея не варті життя невинної істоти.
- Починай з себе. Боротися зі злом потрібно насамперед у власній душі, перемагаючи байдужість, заздрість і лицемірство.
10. Створи сторінку щоденника і поміркуй над висловом «зло в нас самих». Доведи або спростуй цю думку.
14 вересня
Сьогодні закінчив читати “Місце для дракона” Винничука. Досі не можу відійти від цієї історії. Особливо засіла в голові фраза пустельника: “зло в нас самих”. Спочатку здається, що зло — це дракони, чудовиська, щось страшне і далеке від нас. Але в повісті все навпаки. Дракон Грицько — добрий, мудрий, пише вірші. А справжнє зло йде від людей.
Князь, який хоче “як краще” для держави, готовий на обман і вбивство друга. Люди, яким потрібне криваве видовище, ревуть “Рубай!”. Вони не злі самі по собі, але їхня байдужість, страх, сліпа віра в традиції породжують жахливу несправедливість. Виходить, пустельник мав рацію. Зло — це не роги і хвіст. Це вибір, який робить людина. Вибір зрадити, обманути, бути жорстоким заради власної вигоди чи спокою. І цей вибір є всередині кожного. Ця книжка доводить, що перемогти дракона набагато легше, ніж перемогти “дракона” в собі.
11. Що, на твою думку, варто зробити, щоб у сучасному світі не домінували «драконячі» закони?
“Драконячі закони”, як сказано у творі, — це не тільки про жорстокість, а й про лицемірство та байдужість. Щоб вони не домінували, на мою думку, потрібно:
- Розвивати критичне мислення. Не приймати все на віру, аналізувати інформацію, ставити незручні запитання. Якби люди в Люботині задумались, а чи справді дракон такий поганий, трагедії могло б не статися.
- Виховувати емпатію. Намагатися зрозуміти почуття інших, ставити себе на їхнє місце. Співчуття до дракона ледь не зупинило лицаря Лавріна.
- Бути відповідальним за свої слова і вчинки. Не ховатися за натовпом чи наказами, а розуміти наслідки своїх дій.
- Пам’ятати, що людяність і справедливість важливіші за будь-які традиції чи закони. Якщо закон вимагає жорстокості, то це поганий закон.
12. Створи словесний портрет образу дракона Грицька і візуалізуй його будь-яким відомим для тебе способом. За потреби скористайся підказкою.
Дракон Грицько — це не лютий монстр із казок, а скоріше поет з душею людини. Він розумний і мудрий, адже його навчив грамоти та філософії пустельник. Грицько — справжній патріот свого краю, Люботина, заради якого він готовий пожертвувати власним життям. Він вірний друг, який до останнього вірить князю і цінує свого вчителя. Найголовніша його риса — людяність: він здатний на глибокі почуття, співчуття, любов і самопожертву, що зовсім не властиво драконам.
Візуалізувати його можна як незвичайну істоту: зовні це дракон з лускою, крилами і пазурами, але його очі — це “наче маленьке озерце”, в якому відбивається розумний погляд, смуток і навіть сльози. Він не дихає вогнем, щоб руйнувати, а пише вірші.
13. Досліди образи-символи твору, скориставшись словником символів в електронному додатку.
У мене немає доступу до електронного додатку, але я можу пояснити символи, виходячи з тексту твору:
- Дракон Грицько — це символ неординарної, талановитої особистості, яка є “білою вороною” у суспільстві. Він уособлює добро і красу, які часто залишаються незрозумілими і гинуть від рук натовпу.
- Князь — символ влади, яка для збереження держави та свого авторитету готова на зраду і маніпуляції. Його вчинки показують, як державні інтереси можуть суперечити моралі.
- Пустельник — символ мудрості й знань, які не завжди приносять щастя. Він дав дракону “промінчик світла”, але разом з ним і біль від усвідомлення жорстокості світу.
- Натовп (мешканці Люботина) — символ суспільства, яким легко керувати. Люди потребують ворога (“дракона”), на якого можна списати всі проблеми, і вони сліпо вірять владі.
14. Прочитай визначення поняття парадокс. Знайди в тексті кілька фрагментів, що ілюструють його.
Парадокс — це думка, що суперечить звичним уявленням. У творі є кілька таких прикладів:
- Сам образ дракона-поета, який пише вірші, а не нищить усе довкола, є парадоксом.
- Слова пустельника: “Народженому в темряві і помирати в темряві легше. А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша”. Парадокс полягає в тому, що знання (світло) приносить не полегшення, а страждання.
- Жертва дракона: він добровільно помирає, щоб урятувати князівство, хоча ніхто ніколи не дізнається про його подвиг, а героєм стане його вбивця. Він каже: “Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям! Воістину це дозволено тільки людям!”. Це парадоксально, адже він не людина, і жертвує собою заради тих, хто його зрадив.
- Почуття князя після смерті дракона: він досяг своєї мети, врятував державу, але замість радості відчуває порожнечу і самотність, бо втратив єдиного справжнього друга, якого сам і вбив.
15. Наведи приклади парадоксу в сучасному житті.
- Чим більше ми маємо технологій для спілкування (соціальні мережі, месенджери), тим більш самотніми можемо себе почувати.
- У вільному доступі є величезна кількість інформації, але через це стає все важче знайти правду.
- Іноді, щоб перемогти, потрібно спочатку програти.
- Прагнення до ідеального відпочинку може бути настільки виснажливим, що відпочити так і не вдається.
17. Прочитай в електронному додатку цитати з твору. Визнач ту, яка найбільше схвилювала тебе. Напиши есе за темою обраної цитати.
Мене найбільше схвилювала цитата пустельника, яку він говорить дракону: “Життя володаря не варте й одного рядка поета!”.
Слова пустельника влучні, бо влада князя — тимчасова, а слово поета — вічне.
Князь уособлює владу, що заради державних цілей готова на зраду та вбивство. Знищивши дракона, він отримує не спокій, а порожнечу і самотність. Його влада, здобута обманом, не приносить щастя, а лише підкреслює його внутрішню спустошеність.
Дракон-поет, навпаки, є носієм вічних цінностей. Хоча його тіло гине, його слово — його поезія та сама жертва — продовжує жити. Цей “рядок поета” змінює лицаря Лавріна і назавжди отруює совість князя.
Правителі та їхні держави з часом зникають, але справжнє мистецтво, яке говорить про добро і людяність, залишається. Тому життя поета, хоч і трагічне, є значно ціннішим за порожнє існування володаря, чия влада побудована на крові.