Йоганн-Ґете - відповіді 9 клас

• Назад до змісту

ГОТУЄМОСЯ ДО РОБОТИ З ТВОРОМ

1. Розкажіть про життя і творчий шлях Йоганна Вольфганга Ґете.

Йоганн Вольфганг Ґете народився 28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні в родині імперського радника. Батько забезпечив йому ґрунтовну домашню освіту: з семи років хлопець вивчав латину та грецьку, з дев’яти — французьку, з одинадцяти — італійську. Окрім юриспруденції, Ґете опановував гру на фортепіано та флейті. Під час навчання у Страсбурзі він відвідував лекції з анатомії, хірургії та займався хімічними дослідами, а у 1771 році захистив докторську дисертацію з права латинською мовою. У 1775 році на запрошення 18-річного герцога Карла-Августа поет переїхав до Веймара, де обійняв посади міністра, таємного радника, голови державної ради та директора театру. Його творчий шлях охоплює перехід від відмови від класицистичних норм до створення самобутньої німецької літератури.

2. Чому його порівнюють із митцями доби Відродження?

Ґете порівнюють із митцями доби Відродження через його універсальність та всебічний розвиток особистості. Він був не лише геніальним поетом і драматургом, а й глибоким науковцем, який зробив відкриття в анатомії, ботаніці та фізиці, а також активним державним діячем. Масштаб його обдарування та прагнення охопити всі сфери людських знань роблять його постать подібною до титанів Ренесансу.

3. Прихильником яких просвітницьких ідей став молодий поет, навчаючись у Страсбурзі? Як ці ідеї відобразились у його поезіях?

У Страсбурзі Ґете став прихильником ідеї свободи особистих переконань і незалежності громадянина від втручання церкви чи держави. В літературі він підтримав ідеї відмови від суворих класицистичних правил на користь щирості, емоційності та народних традицій. Ці погляди відобразилися в його поезії через використання живої народної мови, звернення до фольклорних мотивів та зображення природи як динамічного світу, що нерозривно пов’язаний із внутрішніми переживаннями людини.

ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

1. Виразно прочитайте вірш Й. В. Ґете «Травнева пісня».

(Я ознайомився з текстом вірша у перекладі Миколи Зерова, наведеним у підручнику).

2. Яким є настрій вірша? Які почуття переживає ліричний герой?

Настрій вірша надзвичайно світлий, піднесений та оптимістичний. Ліричний герой переживає почуття безмежної радості, захвату від весняного пробудження природи та всеохопного щастя від взаємного кохання. Його душа сповнена енергії та вдячності, що виражається у вигуках і яскравих звертаннях до сонця, землі та своєї обраниці.

Яке тло створює природа для душевного стану людини?

Природа у вірші створює яскраве, гармонійне та сповнене енергії тло, яке повністю відображає внутрішнє піднесення ліричного героя. Весняний пейзаж із сонцем, квітами та пташиним співом стає живим відгуком на його радісне почуття кохання.

Знайдіть у тексті, як ліричний герой звертається до своєї коханої.

Ліричний герой звертається до своєї обраниці, використовуючи такі слова: «любов моя», «ти світлий чар», «ти злото ранніх нагірних хмар», «дівчатко любе», «дівча ясне».

Знайдіть приклади епітетів і метафор у «Травневій пісні». Поясніть їх роль у творі.

У творі використано такі художні засоби:

• Епітети: «барвисті квіти», «любов ясна», «світлий чар», «нагірних хмар», «дівча ясне», «гарячим чуттям».
• Метафори: «сміється природа», «пташині хори», «ти злото… хмар», «твій подив свіжим лугам», «хвилюєш кров».

Ці засоби допомагають автору передати надзвичайну силу та чистоту почуттів героя, а також підкреслити єдність людської душі з розквітом природи.

УЗАГАЛЬНЮЄМО І ПІДСУМОВУЄМО

Доведіть, що вірш Й. В. Ґете відображає оптимістичне світовідчуття.

Я думаю, що вірш є надзвичайно оптимістичним, тому що він наповнений образами світла, руху та радості. Слова «сміється», «радість», «щаслива» та опис весни як торжества життя свідчать про те, що ліричний герой сприймає світ як прекрасне та гармонійне місце, де панує любов.

Згадайте сонет 61 Франческо Петрарки, який ви вчили напам’ять у 8 класі. Що спільного і відмінного в зображенні кохання італійським поетом XIV століття і німецьким поетом XVIII століття?

Поміркуйте, що спільного між віршем Й. В. Ґете і народною піснею.

Спільним є використання простої та милозвучної мови, виразна ритмічність, а також тісний зв’язок між станом природи та внутрішніми переживаннями людини. Як і в народних піснях, у творі Ґете відчувається щирість, безпосередність почуттів та особлива музикальність тексту.

Згадайте особливості ліричних творів. Доведіть, що твір Ґете належить до лірики.

Основними особливостями ліричних творів є вираження емоцій, почуттів та думок ліричного героя замість розповіді про події. Твір Ґете «Травнева пісня» належить до лірики, оскільки в центрі уваги перебуває не зовнішній сюжет, а внутрішній світ героя — його радісне захоплення весною, емоційне піднесення та сповідь про кохання.

Визначте тему та ідею вірша «Травнева пісня».

Тема вірша — це опис краси весняної природи, що пробуджується, та вираження першого палкого почуття кохання. Ідея твору полягає в уславленні гармонії між людиною та навколишнім світом, а також у твердженні, що любов є джерелом радості, творчої енергії та щастя.

Скористайтеся покликанням https://cutt.ly/ur5MU7f8 або QR-кодом і виконайте завдання.

Я виконав інтерактивне завдання за покликанням, що допомогло мені систематизувати знання про художні особливості поезії та життєвий шлях Йоганна Вольфганга Ґете.

ВИКОНУЄМО ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Спробуйте усно намалювати травневий пейзаж, який став тлом для вірша юного Вольфганга Ґете.

Цей пейзаж виглядає як яскрава картина, залита золотим сонячним світлом, де на кожній гілці дерев розпускаються білі та рожеві квіти. Луги вкриті килимом барвистих суцвіть, у густих кущах чути невгамовний спів пташиних хорів, а в небі пливуть легкі ранкові хмари. Це простір, сповнений руху, свіжих пахощів трав і відчуття нескінченної енергії життя.

Які кольори і звуки домінують у цьому пейзажі?

У пейзажі поезії домінують яскраві та теплі кольори: золотий від сонячного сяйва та ранніх хмар, зелений від свіжих лугів і полів, а також різнобарв’я квітучих рослин. Серед звуків переважає багатоголосий пташиний спів, зокрема «пташині хори» у гаях та мелодійний голос жайворонка в небі.

Поміркуйте, як пейзаж підкреслює почуття ліричного героя.

Весняний пейзаж є прямим відображенням внутрішнього стану ліричного героя, де розквіт природи символізує народження та силу його кохання. Світла, гармонійна та сповнена життя природа підкреслює радість, піднесення та щастя, які переповнюють душу героя. Тріумф весни в навколишньому світі стає фоном для тріумфу щирого людського почуття.

ПРОМЕТЕЙ

1. Згадайте зміст міфу, покладеного в основу цього вірша Ґете. У яких ще вивчених вами творах є образ титана Прометея?

В основу вірша покладено давньогрецький міф про титана Прометея, який викрав із Олімпу вогонь для людей, навчив їх ремесел і захистив від сваволі богів. Образ Прометея ми також вивчали в міфах Древньої Греції та в трагедії Есхіла «Прометей закутий».

2. Яким у вірші зображено верховного бога Зевса?

Зевса зображено як безжального, заздрісного та безпорадного деспота, який може лише кидати блискавки в дуби й верхів’я гір, подібно до хлопчака, що толочить будяки. Він спить у високості, байдужий до болів знедолених, і живе лише за рахунок молитов та офір дурників.

3. Кого, на вашу думку, має на увазі поет, зображуючи богів, що живуть за рахунок бідних і пригноблених?

Зображуючи богів, поет має на увазі земних абсолютних правителів і вельмож, які живуть у розкошах за рахунок визискування та праці пригнобленого народу.

4. Чому Прометей вважає Зевса не вартим шанування? Знайдіть відповідні рядки.

Прометей вважає Зевса не вартим шанування, бо той ніколи не допомагав стражденним і не змащував болі знедоленим.

Відповідні рядки:

«Тебе шанувати? Чому? / Може, зм’якшив ти колись / Болі знедоленим? / Може, притишив колись / Сльози настрашених?».

5. Поясніть суть протиставлення Прометея і Зевса.

Це протиставлення творчої, вільної, діяльної особистості та тиранічної, деспотичної влади. Прометей уособлює самостійність, гідність та бунт проти деспотії, тоді як Зевс — властолюбство та безпідставну пиху.

6. Якими у вірші Й. В. Ґете титан хоче бачити людей?

Титан хоче бачити людей подібними до себе — вільними, здатними відчувати повну гаму почуттів (мучитися, ридати, втішатися, радіти) і не хилитися перед тиранами.

7. Що, на вашу думку, можуть символізувати Прометеєві «пуп’янки мрій»?

Вони символізують юнацькі надії, сподівання та юні мрії про справедливість і гармонію, які не завжди здійснюються одразу.

8. Що свідчить не тільки про фізичну, а й духовну титанічність Прометея?

Про духовну титанічність свідчать його гордість, непримиренність із тиранією, горде усвідомлення власної сили («Чи не всемогутній Час / Мужа із мене викував?») та відмова підкорятися Зевсу навіть після розчарувань.

9. Як в образі Прометея втілився просвітницький ідеал людини?

Він втілює ідеал вільної, розумної та діяльної особистості, яка не боїться бунтувати проти тиранії й сама будує свою долю завдяки праці та знанням.

10. Що спільного в розумінні образу Прометея у давньогрецького митця Есхіла і поета доби Просвітництва Йоганна Вольфганга Ґете?

Обидва автори зображують Прометея як заступника людей, який безстрашно протистоїть сваволі Зевса та відстоює свободу й людську гідність.

11. Як у творі втілилися волелюбні мотиви?

Волелюбні мотиви втілилися через прямий виклик Прометея Зевсові, його відмову поклонятися богам та прагнення виховати людей вільними від страху перед тиранами.

12. Згадайте, які образи ми називаємо вічними. Доведіть, що образ Прометея належить до вічних образів мистецтва.

Вічними називають образи, які виходять за межі своєї епохи та зберігають актуальність для багатьох поколінь. Образ Прометея є вічним, бо вже тисячоліття надихає митців і залишається символом самопожертви, свободи та боротьби проти несправедливості.

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ

1. Прочитайте баладу «Вільшаний король» виразно за ролями. Поміркуйте над інтонаціями персонажів і загальним настроєм твору.

Під час читання за ролями інтонації батька мають бути заспокійливими та стриманими, хлопчика — стривоженими та переляканими, а вільшаного короля — заманливими та лагідними. Загальний настрій твору похмурий, тривожний і таємничий.

2. Спробуйте «відстукати» ритм балади. Чи не нагадує він вам біг коня?

Ритм балади дійсно нагадує тривожний і швидкий тупіт кінських копит, який підкреслює поспіх і небезпеку.

3. Який настрій навіюють уже два перші віршорядки балади?

Перші два віршорядки навіюють тривожний, морозний та зловісний настрій нічного шляху через ніч і вітер.

4. Поміркуйте, яким бачать навколишній світ батько і син. Які два описи природи протиставлено в баладі?

Батько бачить навколишній світ реалістично і раціонально (туман, вітер, верби), а син — через призму страху та містики (вільшаного короля, його дочок і корону). У баладі протиставлено реальний, холодний пейзаж і містичний, заманливий світ фантазій.

5. Як у баладі Й. В. Ґете поєднуються реальність і фантастика?

Реальність зображено через нічну поїздку батька з хворою дитиною на коні, а фантастика втілюється у видіннях хлопчика, який чує та бачить вільшаного короля і його дочок.

6. Як поет розкрив у баладі тему невідворотності долі?

Поет розкрив цю тему через безсилля батька врятувати свою дитину від невидимої смертельної сили, як би швидко він не їхав.

7. Що, на вашу думку, символізує батькове намагання їхати якомога швидше?

Це символізує розпачливу боротьбу людини за життя рідної дитини та намагання втекти від невідворотної смерті.

8. Поміркуйте, що уособлює образ вільшаного короля.

Образ вільшаного короля уособлює темні, таємничі та смертоносні сили природи, а також саму смерть.

9. Згадайте головні ознаки літературних творів баладного жанру.

Головними ознаками є напружений драматичний сюжет, поєднання реального й фантастичного, наявність таємниці, трагічна розв’язка та емоційність.

10. Доведіть, що твір «Вільшаний король» належить до жанру літературної балади.

Твір має віршовану форму, невеликий обсяг, містить міфічні елементи, динамічний сюжет і закінчується трагічною загибеллю дитини.

11. Чому баладу Й. В. Ґете можна схарактеризувати як близьку до фольклорної балади? Які мотиви й образи поет запозичив із фольклору?

Вона близька до фольклору, бо заснована на данській народній баладі. Поет запозичив образ духа-володаря лісу (вільшаного короля) та мотив викрадення дитини темними силами.

12. На прикладі балади «Вільшаний король» поясність, у чому полягають швидкий розвиток подій і трагічна розв’язка, властиві баладам.

Швидкий розвиток подій проявляється в стрімкому діалозі під час нічного галопу, де напруга постійно зростає, а трагічна розв’язка настає раптово в останньому рядку, коли батько приїжджає з мертвою дитиною.

13. Спробуйте усно намалювати, якою ви уявляєте чарівну діброву вільшаного короля. Поміркуйте, ваші пейзажі передають бачення батька чи сина?

Чарівна діброва уявляється яскравою, з золотими шатами, танцями нічних мавок та квітами, але водночас лячною. Цей пейзаж передає саме бачення сина, бо батько бачить лише темний гай і сивий туман.

Гете “Травнева пісня”. Картки для роботи з текстом

ПРАЦЮЄМО НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

1. Виразно прочитайте вірш Й. В. Ґете «Травнева пісня».

Твір прочитано виразно з дотриманням поетичної інтонації, темпу та емоційного настрою весняного піднесення.

2. Охарактеризуйте настрій ліричного героя. Які почуття він переживає?

Настрій ліричного героя надзвичайно піднесений, радісний, сповнений оптимізму та життєвої енергії. Герой переживає всеохопне щастя від взаємного кохання, душевне оновлення, захват від краси навколишнього світу й творче натхнення.

3. Яке тло створює природа для душевного стану людини?

Природа створює яскраве, живе та життєствердне тло, яке повністю гармонує із внутрішнім станом людини. Весняне сонце, квітучі луки, пташиний спів і зелені гаї віддзеркалюють та підсилюють почуття радості, любові й повноти буття, якими переповнена душа героя.

4. Зачитайте з тексту, як ліричний герой звертається до коханої.

У тексті ліричний герой звертається до коханої такими словами:
«Любов моя, ти світлий чар!
Ти злото ранніх нагірних хмар!
Твій подив свіжим лугам, полям,
Благословення траві й квіткам…»
«Дівчатко любе, дівча ясне!
Як зір твій сяє: ти любиш мене!»
«О, будь щаслива, моя любов!»

5. Знайдіть приклади епітетів і метафор у «Травневій пісні». Поясніть їх роль у творі.

Епітети: «зимовий сон», «барвисті квіти», «пташині хори», «любов ясна», «світлий чар», «ранні нагірні хмари», «свіжі луги», «дівчатко любе», «дівча ясне», «чиста квітка», «гаряче чуття», «нове життя».
Метафори: «сміється природа», «в кожнім серці радість, весна», «сонце сяє по зимнім сні», «хвилюєш кров», «підносиш спів мій».
Роль у творі: хужожні засоби передають динаміку весняного оновлення природи, підкреслюють силу й щирість емоційних переживань ліричного героя та створюють цілісний поетичний образ нерозривної єдності людини і навколишнього світу.

АНАЛІЗ ТВОРУ ТА ЗАСОБИ ВИРАЗНОСТІ

Тема:
Зображення весняного пробудження природи та палкого почуття кохання ліричного героя.

Ідея:
Утвердження всепереможної сили кохання, краси життя та гармонійної єдності природи й людини.

Мотиви:
Замилування весняною природою та щасливі переживання закоханого.

Основа твору:
Біографічні події з життя Йоганна Вольфганга Ґете — його юнацьке закохання в дочку пастора Фредеріку Бріон під час перебування у Зезенгеймі.

Епітети:
«Зимній сон», «барвисті квіти», «пташині хори», «любов ясна», «світлий чар», «нагірні хмари», «свіжі луги», «дівчатко любе», «дівча ясне», «чиста квітка», «гаряче чуття», «нове життя».

Метафори:
«Сміється природа», «в кожнім серці радість, весна», «підносиш спів мій», «хвилюєш кров», «любов моя, ти світлий чар».

Порівняння:
«Як сонце по зимнім сні», «як жайворонок — повітря й спів», «як чиста квітка — росу полів».

Психологічний паралелізм:
Паралельне змалювання процесів у природі та переживань у серці закоханого: пробудження і цвітіння весняної землі відповідає розквіту любові й радості в душі людини («Сміється природа радо мені… / І в кожнім серці радість, весна», «Як жайворонок — повітря й спів… / Тебе люблю я гарячим чуттям»).

Риторичні оклики та звертання:
«О земле, сонце, любов ясна!», «Любов моя, ти світлий чар!», «Дівчатко любе, дівча ясне!», «Як зір твій сяє: ти любиш мене!», «О, будь щаслива, моя любов!».

Стан ліричного героя:
Закоханий, окрилений, радісний, щасливий, натхненний та сповнений життєвої сили.

Філософська чи інтимна лірика?
Інтимна лірика (з виразними елементами пейзажної лірики).

Картки для роботи з текстом. Вірші Й.В.Гете

ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ. «ПРОМЕТЕЙ» (1774)

Тема:

Звернення титана Прометея до верховного бога Зевса та олімпійських богів із засудженням їхньої байдужості й бездіяльності та утвердження права людини на самостійне буття і творчість.

Ідея:

Уславлення сили людського духу, розуму, свободи, творчого начала та засудження тиранії, деспотизму й сліпого поклоніння вигаданим авторитетам.

Конфлікт: зовнішній:

Протистояння титана Прометея та верховного бога Зевса (уособлення протистояння вільної особистості й деспотичної тиранічної влади правителів).

Конфлікт: внутрішній:

Подолання колишніх дитячих ілюзій, страху та марних сподівань на милість вищих сил заради усвідомлення власної внутрішньої сили і гідності.

Форма розповіді:

Монолог-бунт, пристрасне полемічне звернення героя до Зевса.

Римування?

Твір написаний білим віршем (вільний вірш без рими), що передає природність мови, свободу почуттів та експресивний ритм бунтарської промови.

Особливості жанру: ода чи гімн?

Твір має ознаки бунтарського гімну (філософського монологу), який, на відміну від традиційної оди чи хвалебного гімну богам, утверджує антирелігійний пафос, велич людини-творця та непримиренну критику деспотії.

Прометей – символ:

Символ творчого духу, нескореності, прагнення свободи, мужності, самостійності людини та виклику тиранії.

Вічний образ – це:

Літературний або міфологічний образ, який виходить за межі своєї епохи і твору, зберігає загальнолюдське значення та надихає митців різних часів і культур.

Прометеїзм – це:

Безкорисливе служіння людству, готовність до самопожертви, невгасиме прагнення до свободи, правди, справедливості та активний бунт проти будь-якого гноблення і темряви.

Й. В. ҐЕТЕ. «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ» («ERLKÖNIG»)

Тема:

Зображення трагічної нічної поїздки батька з важкохворим сином крізь нічний ліс, де дитина бачить таємничі й ворожі сили природи в образі вільшаного короля.

Ідея:

Утвердження таємничості, непізнаваності та незвіданої могутності сил природи, зіткнення раціонального й почуттєвого сприйняття світу, трагізм невідворотності долі та втрати людського життя.

Конфлікти:

Зіткнення двох поглядів на світ: тверезого, раціонального світосприйняття дорослого (батька) та інтуїтивного, містично-емоційного бачення дитини (сина); боротьба людини за життя проти непізнаних темних сил природи і смерті.

Художні плани: Реальний:

Нічна дорога через ліс, батько з дитиною на руках мчить на коні крізь вітер і туман, намагаючись врятувати сина, який тремтить від хвороби й марить.

Художні плани: Фантастичний:

Поява вільшаного короля у короні з хвостом, видіння його палацу, квітучих гаїв, танків та співу його дочок-королівівен, які кличуть дитину до себе.

Художні плани: Філософський:

Вічна таємниця природи, неможливість раціонально пояснити всі явища всесвіту, безпорадність людини перед невідворотністю фатуму, смерті й руйнівної стихії.

Засоби виразності: Епітети:

«Час нічний», «син малий», «вранішній туман», «квіти прекрасні», «хлопчику любий», «верби сивіють», «бідний хлопчик», «мертвий син».

Засоби виразності: Метафори:

«Спека хилила на сон», «верби сивіють вдалині», «болюче мене він обняв».

Засоби виразності: Звертання:

«Мій сину», «любе дитя», «мій тату», «маля», «хлопчику любий», «мій синку», «хлопче».

Засоби виразності: Порівняння:

«Як надить вільшаний король мене», сприйняття королівського голосу як шелесту листя.

Засоби виразності: Повтори:

«Мій тату, мій тату…», «дочки мої…», повторення тривожних запитань сина і заспокійливих реплік батька.

Образи-символи: Король:

Символ смерті, таємничих потойбічних сил та незвіданої, загрозливої могутності природи.

Образи-символи: Вільхи:

Символ небезпеки, хворобливого марення, кордону між світом живих і світом небуття.

Образи-символи: Ніч:

Символ тривоги, темряви, невідомості, страху і наближення фатального кінця.

Образи-символи: Вітер:

Символ неспокою, невпинного руху часу, стихійної сили природи.

Образи-символи: Туман:

Символ омани, розмитості меж між реальністю та ілюзією, нездатності побачити справжню суть речей.

Образи-символи: Батько:

Уособлення раціоналізму, тверезого глузду, турботи, але водночас духовної сліпоти перед незбагненним світом почуттів.

Образи-символи: Син:

Уособлення щирої дитячої інтуїції, чутливості, беззахисності людини перед фатумом.

Роль діалогів:

Діалоги створюють надзвичайно високу драматичну напругу, передають динаміку боротьби за життя хлопчика, протиставляють два несумісні погляди на дійсність та підкреслюють швидкий розвиток сюжету, який веде до невідворотної трагічної розв’язки.