ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ
1. З’ясуй, яка повна форма імені Гринь? Чому використано зменшувальнопестливу форму цього ймення?
Повна форма імені Гринь - Григорій. Зменшувально-пестлива форма використана, бо Гринь - маленький хлопчик, якому “тільки на Покрову буде шість”.
2. Поміркуй, чому до дівчинки звертаються Санька, а не Саня чи Олександра?
До дівчинки звертаються Санька, бо вона наймичка і до неї ставляться зневажливо. Це грубувата форма імені Олександра.
3. Усно опиши внутрішній стан Гриня. Чому хлопця опанував вигаданий страх? Кого він боїться
Гринь відчуває себе самотнім, наляканим і пригніченим. Його страхи викликані темрявою та уявними загрозами, які він бачить навколо себе, наприклад, “тим, що в запічку”. Він боїться невідомого, яке, на його думку, може йому загрожувати, і шукає захисту у Саньки, яка є для нього джерелом підтримки та безпеки.
4. Поясни, як ти розумієш вираз: у Гриньовому царстві хлопчик «владика, цар і бог над речами й людьми».
Цей вираз означає, що вдома Гринь звик командувати всіма і всім. Він вважає, що може робити все, що захоче, і всі мають його слухатися. Гринь думає, що він головний у домі й може керувати речами та людьми, як йому заманеться.
5. Чи можна вважати Гриня вередливим і розбещеним хлопцем? Чому? Наведи приклади з тексту.
Так, Гриня можна вважати вередливим і розбещеним. Приклади:
- Він вимагає, щоб Санька подала йому води на піч, замість того, щоб злізти самому.
- Гринь називає Саньку “Рябухою” і ображає її.
- Він колов Саньку виделкою і щипав її.
- Гринь жалівся на Саньку мамі, коли щось було не по його.
6. Чому Гринь просить Саньку розповісти йому казку?
Гринь просить Саньку розповісти казку, бо йому страшно самому. Він боїться темряви й уявних загроз, тому хоче, щоб Санька була поруч і відволікала його своєю розповіддю.
7. Створи ілюстрацію інтер’єру сільської хати, описаної В. Винниченком. З якою метою він його оживлює
Винниченко оживлює інтер’єр хати, щоб передати страх і уяву маленького Гриня. Він описує, як звичайні речі здаються хлопчику загрозливими у темряві. Автор робить це, щоб читач краще зрозумів почуття дитини й відчув атмосферу страху.
8. Як всеохопний страх допоміг хлопчику переоцінити своє ставлення до Саньки? Як плач у різних ситуаціях розкриває його внутрішній стан?
Страх допоміг Гриню зрозуміти, що Санька - його єдина підтримка і захист. Він почав цінувати її присутність і турботу. Плач Гриня показує різні емоції:
- Спочатку він плаче від безпорадності та злості, коли Санька дражнить його казкою про Яшку.
- Потім плаче від жалю до Саньки, коли розуміє її самотність.
- Наприкінці плаче від розчулення, слухаючи пісню Саньки.
10. Проаналізуй настрої та переживання Гриня і Саньки. Відповідь підтвердь цитатами з тексту
Гринь:
- Спочатку відчуває страх: “Гринь лежить непорушно, тільки голову виставив з-за завісочки у той загадковий, чудний світ”.
- Потім стає вразливим і залежним від Саньки: “Гринь не почуває себе царем. Тому він навіть води не просить, а жалібно й благально каже: — Сиди тут, зо мною…“.
- Наприкінці відчуває співчуття до Саньки: “Гриневі хочеться плакати, і він тулить лице в бік Саньки і, обнявши її, починає схлипувати”.
Санька:
- Спочатку відчуває образу і бажання помститися: “А хто вчора мені в бік виделку засадив? Га?“.
- Потім насолоджується владою над Гринем: “Але їй хочеться, щоб Гринь прохав її, їй любо безустанку відчувати, обмацувати цю силу, бачити владику на колінах перед собою”.
- Наприкінці проявляє ніжність і турботу: “Санька ніжно вкладає його, виймає з-під себе подушку, вибиває її й кладе Гриневі під голову”.
11. Чому Санька намагається відігратися на Гриневі, натішитися владою над ним? Чому врешті-решт вона втішає його? Як це характеризує дівчинку?
Санька намагається відігратися на Гриневі, бо зазвичай він знущається з неї. Вона користується моментом, коли Гринь слабкий і наляканий, щоб відчути владу над ним:
“Але їй хочеться, щоб Гринь прохав її, їй любо безустанку відчувати, обмацувати цю силу, бачити владику на колінах перед собою”.
Однак врешті-решт Санька втішає Гриня, бо розуміє його страх і самотність. Вона співчуває йому, попри попередні образи:
“Санька ніжно вкладає його, виймає з-під себе подушку, вибиває її й кладе Гриневі під голову”.
Це характеризує Саньку як добру і співчутливу дівчинку, яка здатна пробачати і піклуватися про інших, навіть про тих, хто її кривдив.
12. Що ти знаєш про казку-безкінечник, поширену серед дитячої аудиторії? Яка її функція? Як вона впливає на Гриня?
Казка-безкінечник - це коротка історія, яка повторюється знову і знову без логічного завершення. Її функція - розважити або подражнити слухача.
У тексті Санька використовує таку казку про Яшку: “Жив собі Яшка, семи-семиряжка, на голові шапочка, на спині латочка. Хороша моя казочка?“. Вона повторює цю фразу, всупереч протестам Гриня.
Ця казка дратує і засмучує Гриня, доводячи його до сліз: “Гринь в одчаю, люті й безпорадності починає тихо плакати”.
13. Як Санька за допомогою казки про рябу дівчинку перемагає у двобої-протистоянні з Гринем
Санька перемагає Гриня, розповідаючи казку про рябу дівчинку, яка нагадує її власну історію. Ця казка викликає у Гриня співчуття до Саньки: “Гриневі хочеться плакати, і він тулить лице в бік Саньки і, обнявши її, починає схлипувати”.
Через цю казку Гринь усвідомлює, як погано він ставився до Саньки, і обіцяє любити її: “Я буду тебе любити, Саню”.
Таким чином, Санька змогла змінити ставлення Гриня до себе, використовуючи силу розповіді та емпатії.
14. Чи вгадується за трагічною долею головної героїні казки історія наймички Саньки? Чому?
Так, за долею героїні казки вгадується історія Саньки. У казці розповідається про дівчинку, яку зла царівна перетворила на рябу і потворну, зробивши наймичкою. Це нагадує ситуацію Саньки, яка теж є наймичкою, має рябе обличчя від віспи, і її не люблять. Санька, розповідаючи цю казку, ніби проектує свою долю на казкову героїню.
15. Чому Гринь плаче після завершення казки? Як це його характеризує?
Гринь плаче після казки, бо усвідомлює схожість долі казкової героїні з долею Саньки. Він відчуває жаль і співчуття до дівчинки, яку раніше кривдив. Це характеризує Гриня як здатного до емпатії та переосмислення свого ставлення до інших. Він розуміє, що був несправедливим до Саньки, і це викликає в нього сильні емоції.
16. Які почуття дівчинки передає народна пісня «Віють вітри, віють буйні…»
Пісня “Віють вітри, віють буйні…” передає глибокий сум і самотність Саньки. Рядки “Ох, як болить моє серце, самі сльози ллються” відображають її внутрішній біль і страждання. Пісня виражає тугу дівчинки за любов’ю та розумінням, яких їй не вистачає в житті наймички. Вона також передає її безпорадність перед життєвими обставинами, що символізується образом вітрів, які гнуть дерева.
17. Чому Санька під час спілкування із Гринем демонструє не свої справжні риси — байдужість, упертість, гордовитість? Якою дівчина є насправді?
Санька демонструє ці риси, бо це її спосіб захисту від постійних образ і знущань Гриня. Насправді вона добра, чуйна і вразлива дівчинка. Це видно з того, як вона:
- Розповідає казку, яка відображає її власні почуття
- Ніжно вкладає Гриня спати й підкладає йому подушку
- Співає йому пісню, щоб заспокоїти
18. Визнач тему та ідею оповідання.
Тема: Стосунки між дітьми різного соціального статусу, подолання страхів і упереджень.
Ідея: Співчуття і доброта можуть подолати соціальні бар’єри й змінити ставлення людей одне до одного. Автор показує, як страх і самотність допомагають Гриню переоцінити своє ставлення до Саньки та побачити в ній людину, а не просто наймичку.
19. Чи доводилося тобі ділитися з кимось своїми страхами — реальними чи вигаданими? Хто, на твою думку, може допомогти їх розвіяти
Так, мені доводилося ділитися своїми страхами з батьками й друзями. На мою думку, розвіяти страхи можуть допомогти:
- Близькі люди, яким ми довіряємо (батьки, друзі, родичі)
- Психологи або шкільні консультанти
- Вчителі, якщо страхи пов’язані з навчанням
- Іноді просто розмова з будь-якою людиною, яка готова вислухати, може допомогти
Важливо не соромитися говорити про свої страхи, бо це перший крок до їх подолання.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Простий план прочитаного:
- Опис хати ввечері
- Страхи Гриня на печі
- Гринь кличе Саньку
- Торги між Гринем і Санькою
- Санька розповідає казку-безкінечник
- Санька розповідає казку про дівчинку
- Гринь співчуває Саньці
- Санька співає “Віють вітри, віють буйні”
2. Переказ від імені Саньки та Гриня:
Переказ від імені Саньки:
Гринь знову кликав мене, бо боявся. Хоч він завжди знущається з мене, але цього разу я вирішила скористатися ситуацією. Я змусила його просити мене залишитися і навіть дати мені цукерки. Спочатку я подражнила його казкою-безкінечником, а потім розповіла казку про дівчинку, схожу на мене. Гринь несподівано почав мене жаліти. Я заспівала йому колискову, і він заснув.
Переказ від імені Гриня:
Мені було дуже страшно самому на печі. Я покликав Саньку, бо тільки вона могла мене захистити. Хоч вона і наймичка, але цього разу я мусив її слухатися. Санька спочатку дражнила мене дурною казкою, але потім розповіла гарну історію. Я зрозумів, що Санька насправді самотня і нещасна. Мені стало її шкода, і я пообіцяв більше її не ображати. Її пісня була дуже сумна, і я заснув під неї.
Різниця в оцінках подій:
Санька бачить ситуацію як можливість помститися Гриню за попередні образи, але врешті-решт проявляє доброту. Гринь спочатку сприймає Саньку як слугу, але потім усвідомлює її почуття і змінює своє ставлення до неї.
3. Схарактеризуй образи дітей. Заповни таблицю.
| Характеристика | Гринь | Санька |
|---|---|---|
| Портрет | Темно-русява стрижена голівка | Темне, понівечене віспою, кругле личко. Обгризений носик на кінчику загнутий вниз. |
| Оточення | Живе в сім’ї, де він “владика, цар і бог над речами й людьми” | Наймичка, сирота (“ні мами, ні тата, кругла сирота на світі Божому”) |
| Поведінка | Спочатку вередливий, вимогливий. Потім стає покірним через страх. Врешті проявляє співчуття. | Спочатку вперта, мстива. Потім проявляє доброту і турботу. |
| Емоції | Страх, безпорадність, розпач, жаль, співчуття | Образа, бажання помсти, потім - ніжність і турбота |
4. Досліди, як мова героїв розкриває зміни їхнього психологічного стану.
Мова героїв чітко відображає зміни їхнього психологічного стану:
Гринь:
- Спочатку говорить владно і вимогливо: “Подай сюди води, ти! Рябухо!”
- Коли боїться, його мова стає благальною: “Са-а-нько! Не ходи! Са-а!”
- В кінці, коли відчуває жаль до Саньки, говорить ніжно: “Я буду тебе любити, Саню.”
Санька:
- На початку говорить грубо, показуючи образу: “Нехай тобі той, що в запічку, подасть!”
- Коли відчуває владу над Гринем, її мова стає владною: “А даси конфетів?”
- В кінці, коли жаліє Гриня, говорить м’яко і ніжно: “Хочеш ще казочку?”
Розповідь від імені Гриня:
Мамо, вчора ввечері мені було так страшно! Коли ти пішла на весілля, в хаті стало темно і моторошно. Мені здавалося, що всі речі ожили і дивляться на мене. А в запічку хтось ворушився! Я боявся, що то домовик. Я кликав Саньку, бо мені було дуже страшно самому. Спочатку вона не хотіла йти, але потім прийшла. Я навіть дав їй цукерки і копійку, щоб вона посиділа зі мною.
Санька розповіла мені казку про дівчинку, яку зла царівна зробила рябою і потворною. Ця казка була дуже сумна, і я зрозумів, що вона схожа на Саньку. Мені стало її так шкода! Я обіцяв, що більше не буду її ображати і називати Рябухою.
Потім Санька співала мені пісню “Віють вітри, віють буйні”. Її голос був такий тоненький і жалібний, що я навіть заплакав. Але мені стало легше, коли я плакав. І знаєш, мамо, я заснув разом з Санькою на одній подушці. Тепер я розумію, що не треба її ображати, бо вона добра і самотня.
ПАВУТИНКА ДИСКУСІЇ
Кому адресоване оповідання В. Винниченка «Віють вітри, віють буйні…» - дітям чи дорослим?
Оповідання В. Винниченка «Віють вітри, віють буйні…» адресоване дітям
Діти можуть сприймати оповідання як цікаву історію про взаємини між хлопчиком Гринем і дівчинкою Санькою, їхні пригоди та страхи.
Діти можуть навчитися важливим урокам про співчуття, дружбу та важливість доброти, спостерігаючи, як Гринь змінює своє ставлення до Саньки.
ТВОЇ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЄКТИ
Знайди в інтернеті інформацію про дитячі літа В. Винниченка. Виголоси доповідь у класі.
Володимир Винниченко, видатний український письменник, народився 28 липня 1880 року в Єлисаветграді (тепер Кропивницький) у робітничо-селянській родині. Його дитинство пройшло в умовах, де йому дозволяли більше, ніж іншим дітям, і він був загальним улюбленцем, навіть пестунчиком. Це відображалося в його поведінці, адже він був сильним, вольовим і впертим, через що сусіди часто жалілися на нього. Володимир вирізнявся серед ровесників надзвичайною пам’яттю і рано навчився читати.
У дитинстві Винниченко любив гратися в ризиковані ігри. Наприклад, він перепливав широченний ставок на спір і ледве не втопився, а також впав з коня. Він мав дві “столиці” свого дитинства: його мати утримувала заїжджий двір, а сам Володимир проводив багато часу на природі.
Ці дитячі роки вплинули на його творчість, зокрема на психологічні оповідання, де він досліджував внутрішні конфлікти персонажів, що можна побачити в його циклі “Намисто”. Винниченко зображував національну і соціальну неволю українського народу, що стало органічною частиною його трагедії.
ТИ — ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ
Утвори з однокласниками й однокласницями творчі групи. Складіть казкибезкінечники. Кращі з них оприлюдніть в інтернеті.
Ось кілька прикладів казок-безкінечників, які я придумав:
Про котика та мишку:
“Жив-був котик, який дуже любив гратися з мишкою. Щоранку він прокидався і бігав за мишкою, а мишка ховалася. І так вони гралися щодня: котик бігає, мишка ховається, а потім знову котик бігає…”
Про пташку та хмаринку:
“Летіла пташка високо в небі і побачила хмаринку. Вона вирішила підлетіти ближче, щоб привітатися. Хмаринка посміхнулася і полетіла далі. Пташка полетіла за нею, і так вони літали разом: пташка за хмаринкою, хмаринка вперед, і знову пташка за хмаринкою…”
Про зайчика та капусту:
“Зайчик знайшов на городі капусту і почав гризти її. Але раптом почув шум і сховався. Коли шум стих, зайчик повернувся до капусти. І так кожного разу: зайчик гризе капусту, чує шум, ховається, а потім знову гризе капусту…”
Ці казки можуть повторюватися без кінця, і їх легко адаптувати під різні ситуації або персонажів.