ВОЛОДИМИР СОСЮРА

• Назад до змісту

ПРИГАДАЙТЕ!

Пригадайте, які вірші про кохання ви вже вивчали.

У курсах української та зарубіжної літератур попередніх класів вивчалися такі зразки лірики про кохання: поезії зі збірки «Зів’яле листя» Івана Франка («Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»), «О панно Інно…» Павла Тичини, романси Олександра Олеся («Чари ночі»), а також сонети Франческо Петрарки та Вільяма Шекспіра.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Чи вразив вас вірш? Чим саме? Поділіться своїми думками.

Вірш «Так ніхто не кохав…» вражає непідробною емоційною щирістю, пісенною наспівністю та космічним масштабом почуттів ліричного героя. Захоплює те, як поет гармонійно поєднує внутрішній стан закоханості із цвітінням весняної природи, передаючи переживання як найвище щастя («солодку муку»), що очищує та окрилює людину.

Підготуйтеся до виразного читання твору. З якою інтонацією потрібно читати цю поезію, щоб донести до слухачів авторський задум?

Поезію слід декламувати з піднесеною, схвильованою, трепетною та співучою інтонацією. Голос має передавати палку пристрасть і водночас ніжність, із логічними наголосами на виразних гіперболах («Так ніхто не кохав», «зірву Оріон золотий») та рефренах, що підкреслюють винятковість почуття.

ПОМІРКУЙТЕ!

Про які грані особистості В. Сосюри ви дізналися?

Володимир Сосюра постає як багатогранна, щира, надзвичайно чутлива і водночас внутрішньо суперечлива особистість. Він вирізнявся працьовитістю (із дитинства заробляв на хліб), мав палку натуру й розвинену уяву. Поет поєднав у собі риси безстрашного воїна-патріота Армії УНР, закоханого лірика, а також людини зі складною долею, яка зазнала тяжких моральних випробувань тоталітарного режиму, проте зберегла любов до України.

Які вчинки поета ви схвалюєте, а які не сприймаєте? Чому?

Беззаперечне схвалення викликає щирий патріотизм Сосюри — його добровільний вступ до лав гайдамацького коша Армії УНР, захист української державності як зі зброєю, так і з пером у руках, мужнє створення вірша «Любіть Україну» в часи сталінського тиску та поема «Розстріляне безсмертя». Складним для сприйняття є його перехід 1920 року до лав більшовиків та написання окремих замовних соцреалістичних творів, які возвеличували владу. Проте цей вибір був наслідком зневіри після поразки визвольних змагань і трагічною спробою врятувати власне життя в умовах жорстокого червоного терору.

Як склалося особисте життя В. Сосюри?

Особисте життя поета було сповнене глибоких почуттів і драматизму. Його перший шлюб із Вірою Берзіною (колишньою політрукинею червоноармійського загону), якій присвячено шедевр «Так ніхто не кохав…», розпався через її антиукраїнські шовіністичні погляди, з якими митець не міг змиритися. Справжнім коханням і музою на все життя для Володимира Сосюри стала друга дружина — Марія Данилова. Поет присвятив їй безліч ніжних віршів, зберіг вірність і дочекався її повернення після десяти років каторги в радянських концтаборах.

Як обставини життя митця вплинули на формування його таланту?

Формування таланту Володимира Сосюри відбувалося під впливом шахтарського краю Донбасу, краси природи, ранньої праці та козацьких родинних переказів. Трагічні події Першої світової війни, визвольних змагань УНР, поранення, перебування в полоні та уникнення двох розстрілів наповнили його лірику правдивістю, підвищеним емоційним напруженням і загостреним відчуттям цінності кожної миті буття.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Які події особистого життя поета, на вашу думку, художньо втілено у творі?

У вірші «Так ніхто не кохав…» художньо втілено спалах пристрасного почуття поета до його першої дружини Віри Берзіної. Також у тексті відображено соціальний статус юного поета, який працював на заводах і шахтах Донбасу, що виражено в рядку: «я — поет робітничої рані».

Який провідний мотив вірша?

Провідний мотив твору — уславлення непереможної, всеосяжної сили кохання, краси буття та гармонійної єдності закоханої людини із Всесвітом і природою.

Яким постає ліричний герой твору?

Ліричний герой постає щирою, романтичною, душевно тонкою та пристрасною особистістю. Під впливом кохання його почуття сягають космічних масштабів: він настільки щасливий, що відчуває пульсацію життя всієї землі та готовий здійснювати неможливе — зірвати для коханої сузір’я Оріон.

Які художні засоби використав поет, щоб передати стан закоханості? Назвіть приклади з тексту.

Для передачі душевного піднесення використано:

• гіперболи: «Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання», «Я для неї зірву Оріон золотий»;
• метафори: «в’яне серце моє», «розливається кров і по жилах тече»;
• епітети: «солодкої муки», «щасливих очей», «Оріон золотий», «робітничої рані»;
• персоніфікації: «розцвітає весна на землі І земля убирається зрання», «Дише тихо і легко в синяву вона, простягає до зір свої руки…»;
• порівняння: «ніби пахне вона лободою»;
• риторичні звертання та оклики: «Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..»;
• звукопис і повтори: алітерації, анафори та кільцеве обрамлення строф.

Ознаки яких стильових течій модернізму прослідковуються в поезії «Так ніхто не кохав…»? Назвіть їх.

У творі домінує неоромантизм (максималізм ідеальних почуттів, культ кохання, порив до прекрасного), поєднаний з елементами символізму (зорі, місяць, Оріон як символи вічності та недосяжної краси) та імпресіонізму (фіксація мінливих вражень і тонких відтінків почуттів: «тремтить од солодкої муки», запах лободи).

ПОМІРКУЙТЕ!

Розгляньте репродукцію картини «Любов» Ф. Кричевського (с. 97). Поділіться своїми враженнями. Які ознаки модернізму ви помітили в роботі?

Картина Федора Кричевського «Любов» (частина триптиха «Життя») вражає монументальністю образів, стриманою силою та водночас ніжністю взаємного почуття закоханих. Ознаками модернізму в роботі є:

• узагальненість і пластична виразність форм;
• ритмічність ліній;
• поєднання естетики сецесії (ар-нуво) з традиціями української народної ікони;
• використання насиченої теплої колірної гами.

У чому виявляється співзвучність поезії В. Сосюри та картини «Любов» Ф. Кричевського?

Співзвучність полягає в трактуванні любові як найвищої життєствердної сили, основи світобудови та людського щастя. Обидва митці підносять інтимне почуття над буденністю, надають йому глибокого філософського звучання, поєднуючи національний колорит з універсальними законами людської душі.

Знайдіть в інтернеті та послухайте пісню «Так ніхто не кохав…» у виконанні сучасних співаків. Яке враження справила на вас пісенна версія вірша В. Сосюри? Якими новими, сучасними підтекстами доповнив твір відеокліп?

Сучасні музичні інтерпретації вірша підкреслюють природну пісенність і ліризм тексту Сосюри, надаючи йому актуального молодіжного звучання. Відеокліпи зазвичай підсилюють ідею позачасовості справжнього кохання, яке залишається єдиним надійним опертям для людини як у мирний час, так і в добу тривог та випробувань.

ЧИТАЦЬКІ ДІАЛОГИ

Поділіться своїми враженнями про вірш «Сад».

Вірш «Сад» вражає драматизмом і водночас незламною енергією віри в Україну. Метафорична історія розбитого, але живого саду викликає співпереживання за минулі трагедії народу та гордість за його здатність відроджуватися після будь-яких ударів ворога.

Якими настроями пройнята поезія?

Поезія пройнята настроями болю, гніву, трагізму через століття поневолення, які змінюються піднесенням, радісним збуренням та життєствердним оптимізмом від національного пробудження.

Які історичні події стали основою вірша «Сад»?

Основою твору стали багатовікове колоніальне гноблення України Російською імперією, поразка визвольних змагань 1917–1921 років, червоний терор, спроби підкупу національної інтелігенції та культурно-духовне відродження 1920-х років («червоний ренесанс»).

Поясніть символічну назву твору.

Образ «саду» у творі є розгорнутою алегорією України. У традиційній українській культурі сад символізує квітучу родину, добробут, рай і гармонію. У вірші сад — це сплюндрована загарбниками, але незнищенна рідна земля, яка пускає нові паростки з пеньків і коріння.

Охарактеризуйте ліричного героя поезії. Які настрої та почуття він передає?

Ліричний герой — це поет-патріот, плоть від плоті свого народу. Він глибоко переживає національну трагедію, докоряє тим, хто примирився з рабством чи забув своє коріння, відчуває сором за «куплених співців» і переживає неймовірне душевне окрилення від появи нового мистецького слова, що будить народ до життя.

Розкрийте мотив поезії «Сад». Як ви розумієте образ: «Віки / не знали ми, чиї ми діти!..»?

Провідний мотив вірша — історичний шлях України крізь руїну, зраду та насильство до національного воскресіння й духовної волі. Образ «Віки / не знали ми, чиї ми діти!..» символізує трагедію тривалої бездержавності, денаціоналізації та втрати історичної пам’яті (комплекс безбатченків і манкуртів), коли українців позбавляли власної ідентичності.

Яка, на вашу думку, строфа є кульмінацією твору? Якими художніми засобами автор передає в ній особливу піднесеність, могутність, красу національного відродження?

Кульмінаційною є строфа про пробудження від нового співу:
«І ми здригнули!.. Душі громом
залив музичний буревій,
що мчав, мов рóкоти ріки,
що рвався вдаль крізь піну шалу!
І розцвіли старі пеньки,
і бур’яни травою стали…»

Для вираження могутності відродження автор використовує експресивні метафори («душі громом залив», «музичний буревій», «рвався вдаль крізь піну шалу»), порівняння («мов рóкоти ріки»), контрастні зміни («розцвіли старі пеньки», «бур’яни травою стали») та окличні інтонації.

Які ознаки модернізму, зокрема неоромантизму, ви помітили в поезії?

У вірші «Сад» виразно виявляються:

• неоромантизм: романтичний бунт, героїчний пафос, культ волі, прагнення повноти буття та перетворення світу силою мистецтва;
• символізм: центральний алегоричний образ саду, співця, струн із людських жил, сокири катів;
• експресивність і музикальність: динамічний ритм, потужний звукопис та емоційна градація.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО!

Об’єднайтеся у групи та виконайте одне із завдань (за вибором). Створіть літературно-мистецький проєкт «Поетичний саундтрек»: доберіть музику, що відповідає настрою та мотивам віршів В. Сосюри. Підготуйте мелодекламацію вивчених і нових для вас поезій митця.

Для проєкту «Поетичний саундтрек» дібрано такі музичні твори:

1. До поезії «Так ніхто не кохав…» — «Мелодія ля-мінор» Мирослава Скорика (ніжна партія скрипки підкреслює весняну прозорість, цвітіння почуттів та трепетну закоханість ліричного героя).
2. До вірша «Сад» — «Гуцульський триптих» Мирослава Скорика або фрагменти симфонії Бориса Лятошинського (драматичні й динамічні акорди відтворюють «музичний буревій», трагізм зрубаного саду та тріумф його відновлення).

Мелодекламація виконується з підкресленням ритмічних перепадів: від тихого медитативного шепоту в інтимній ліриці до наростаючого маршового пафосу в громадянських строфах.

Виконайте творче завдання «Діалог з автором»: напишіть лист до поета В. Сосюри, розмірковуючи над ідеями, що втілені в його творах. Розкажіть, як вони вплинули на вас.

Шановний Володимире Миколайовичу!

Пишу до Вас крізь десятиліття, вражений силою та щирістю Вашого поетичного голосу. Ваші вірші відкривають дивовижну здатність людського серця любити без меж — так, як у рядках «Так ніхто не кохав…», де почуття стає співмірним із зорями та весняною землею.

Сьогодні, коли Україна знову проходить крізь полум’я війни, Ваш вірш «Сад» звучить як пророчий маніфест. Ми бачимо, як ворог намагається знищити наш спільний дім, але завдяки мужності захисників і незламності народу цей сад знову відростає, бо «рубали, а він ріс». Дякую Вам за те, що навчили любити Україну «у сні й наяву», не зраджуючи рідного слова та віри в перемогу правди.

З повагою та вдячністю — учень 9 класу.

ЧИТАЦЬКА САМОПЕРЕВІРКА

1. Які факти життєпису В. Сосюри вам запам’яталися? Дізнайтеся більше про життя та кохання поета в інтернеті. Які епізоди вас найбільше зацікавили, вразили? Чому?

Найбільше запам’яталися такі факти:

• французьке коріння поета по батьковій лінії (родове прізвище предків — де Соссюр);
• служба в Армії УНР у варті Симона Петлюри;
• винятковий випадок порятунку від розстрілу червоноармійцями завдяки прочитанню власних віршів про любов;
• драматична історія кохання з Марією Даниловою, яку поет чекав із десятирічного ув’язнення в таборах ГУЛАГу і ніс виснажену на руках із вокзалу.

Ці факти вражають тим, як жива сила поезії та людська вірність перемагали жорстокість найкривавішої доби.

2. Чи можна назвати 1920-ті роки злетом поета, а 1930-ті роки — його падінням? Із чим це пов’язано? У чому, на вашу думку, трагізм долі талановитого митця? Обґрунтуйте свою думку.

Так, 1920-ті роки були тріумфальним творчим злетом поета: його збірки видавалися величезними накладами, молодь учила вірші напам’ять, він здобув всенародне визнання. Натомість 1930-ті роки стали періодом цькування, тиску цензури, виключення зі Спілки письменників і тяжкого психологічного надлому. Трагізм долі Володимира Сосюри полягав у неможливості вільно творити в умовах тоталітаризму: поет щиро любив Україну, але мусив іти на компроміси із совістю задля виживання, постійно маскуючи свої почуття під соцреалістичні гасла.

3. Назвіть основні ознаки стилю поета В. Сосюри. Проілюструйте їх прикладами з віршів «Так ніхто не кохав…» і «Сад».

Основні стильові ознаки:

• щирість і сповідальність: «В’яне серце моє од щасливих очей…»;
• підвищена емоційність і гіперболізм: «Я для неї зірву Оріон золотий», «Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання»;
• гармонія людини й природи: «розцвітає весна на землі І земля убирається зрання…»;
• символізм і метафоричність: «Це ти той сад, о краю мій, колись порубаний катами!..»;
• афористичність та експресивність вислову: «Його рубали, а він ріс!», «Безсмертя ж бо не розстріляти!».

4. Над якими запитаннями ви замислилися, читаючи вірші В. Сосюри? Поясніть свої міркування.

Поезія Володимира Сосюри спонукає замислитися над нерозривним зв’язком між особистим щастям і долею рідної Батьківщини, над тим, як зберегти в собі світло й людяність серед історичних бур і випробувань. Також постає питання про відповідальність митця перед власним народом та незнищенність національної пам’яті, яку неможливо знищити жодними репресіями.