Поміркуй над прочитаним (сторінка 92)
1. Про який історичний період розповідає автор? Свою відповідь обґрунтуй
Автор розповідає про часи, коли українські землі зазнавали нападів татар. Про це свідчать такі деталі: татарські загони переслідують козака Швайку, хлопці добре знають про татарську загрозу і ховаються від ворогів.
2. Назви героїв повісті. Що тобі із цієї частини твору стало про них відомо?
Герої повісті - хлопці Грицик і Санько та козак Швайка. З цієї частини твору відомо, що Грицик і Санько - друзі з Воронівки, які пішли в небезпечну подорож. Швайка - відважний і винахідливий козак, який рятується від переслідування татар.
3. За яких обставин познайомилися герої твору?
Герої твору познайомилися за незвичайних обставин: Грицик і Санько побачили, як татари переслідують козака Швайку. Потім вони зустріли Швайку, який заховався від ворогів у дуплі верби.
4. Розкажи, що могли відчувати хлопці, коли побачили наближення загону татар? Прочитай одне речення, яке передає внутрішній стан Санька й Грицика
Коли хлопці побачили наближення загону татар, вони, напевно, дуже злякалися і розгубилися. Про це свідчить речення: “Ой, мамо, — розпачливо думав Санько, сховавши голову в торішнє листя. — Попалися! Що ж тепер буде?”
5. Знайди портрет козака Швайки і прочитай його. Який він — суцільний чи фрагментарний? Як за допомогою портрета автор доповнює твоє уявлення про героя?
Портрет козака Швайки фрагментарний. Автор згадує його “смагляве обличчя і чорні вуса, геть покриті порохнявою”, а також те, що це “широкоплечий юнак”. Ці деталі доповнюють уявлення про Швайку як про молодого, але загартованого і сильного козака.
6. Художньою деталлю в описі зовнішності Швайки є засмагле обличчя. На що вона вказує?
Засмагле обличчя Швайки вказує на те, що він багато часу проводить на свіжому повітрі, під сонцем. Це свідчить про його спосіб життя - активний, пов’язаний з походами і боротьбою.
7. Швайка «не ходить, а крадеться. Безшумно, безшелесно». Як ця художня деталь характеризує козака Швайку?
Те, що Швайка “не ходить, а крадеться. Безшумно, безшелесно”, характеризує його як досвідченого і спритного воїна, який уміє непомітно пересуватися і бути напоготові.
8. Яку давню хитрість використовували козаки, втікаючи від ворогів-переслідувачів? Прочитай виразно цей уривок
Козаки, втікаючи від ворогів-переслідувачів, ховалися під водою, дихаючи через очеретину. Ось як про це сказано в тексті: “Мабуть, він завважив, що його рано чи пізно наздоженуть, то ж відпустив коня на волю, а сам сховався в очеретах. Сховавшись, видовбав очеретинку, взяв її в рота і заліг десь під ряскою”.
9. Чому Швайка найбільшу частку хліба віддав своєму коню Вітрикові? Як цей учинок характеризує козака?
Швайка найбільшу частку хліба віддав своєму коню Вітрикові, бо цінує і поважає його. Кінь для козака - вірний друг і помічник, від якого часто залежить життя в небезпечних ситуаціях. Цей учинок характеризує Швайку як доброго і дбайливого господаря.
10. Постав до прочитаних розділів повісті по два запитання різних видів. Дай усно відповіді на них
Закриті:
- Чи вдалося татарам упіймати козака Швайку? (Ні)
- Чи розповів Швайка хлопцям, куди він далі прямує? (Ні)
Відкриті:
- Як ви думаєте, чому Швайка вирішив допомогти Грицикові й Санькові?
- Що б ви відчували на місці хлопців, якби опинилися в такій небезпечній ситуації?
Домашнє завдання
1. У робочому зошиті намалюй ескізи портретів Санька, Грицика та Швайки. Почни записувати на них «хмарки слів» із рисами характеру та особливостями портретів героїв
Створення ескізів портретів Санька, Грицика і Швайки та “хмарок слів” з їхніми рисами - чудова ідея для кращого розуміння і запам’ятовування образів героїв. Ось деякі ключові характеристики, які можна включити:
Санько - допитливий, трохи наївний, вірний друг. Молодший за Грицика.
Грицик - розсудливий, спостережливий, сміливий, добрий товариш. Старший і досвідченіший за Санька.
Швайка (Пилип) - відважний, винахідливий, загадковий, добрий і турботливий. Молодий козак, вправний вершник і слідопит.
2. Назви спочатку головні, а потім другорядні події у творі.
Головні події у наведеному уривку:
- Санько і Грицик побачили, як татари переслідують одинокого вершника
- Вершник (Швайка) сховався від татар у дуплі верби, а коня відпустив
- Татари не знайшли втікача і поїхали
- Швайка несподівано з’явився перед хлопцями живий, познайомився з ними
- Швайка повів хлопців до плавнів, по дорозі розповідаючи про небезпеку від татар
Другорядні події:
- Опис того, як татари шукали втікача в озері
- Грицик намагався залізти на вербу, щоб роздивитися околиці
- Швайка відлучався і повернувся зі своїм конем Вітриком
- Швайка пригостив хлопців коржем і розповів, що відведе їх до добрих людей
Поміркуй над прочитаним
1. У розділах «На кам’яному острові» та «Санькова ворожба» визнач спочатку головні, а потім другорядні події
Головні події: прибуття на острів, зустріч із здорованем, переховування від татар, Санькова ворожба. Другорядні події: подорож через плавні, комарі, Швайка відсилає коней.
2. Яка подія є найнапруженішою? Перекажи її стисло (три-чотири речення)
Найнапруженіша подія - коли старий татарин майже знаходить сховок Швайки і хлопців. Швайка приготувався вбити татарина, щоб захистити хлопців. Але раптом татарин задивився на хмари і пройшов повз, не помітивши їх. Виявилося, що Санько подумки умовив його не помічати їх.
3. Які почуття переживали герої твору під час облави татар?
Герої переживали страх, напруження, тривогу. Швайка також відчував відповідальність за хлопців і злість на їхню необачність.
4. Спробуй відчути себе на місці хлопчиків. Як би повів/повела себе ти?
Я б намагався/намагалася зберігати спокій, довіряти досвіду Швайки і робити все, що він скаже. Можливо, спробував/спробувала б теж подумки відвернути увагу татар, як Санько.
5. Про які таємні козацькі знання ти дізнався/дізналася з прочитаних розділів? Прочитай уривки, у яких про них ідеться
Козаки вміли орієнтуватися в плавнях, подавати таємні сигнали, відволікати ворогів, відсилаючи коней в інший бік. Про це йдеться в описі їхньої подорожі на острів і втечі від татар.
6. Відомо, що багато козаків було характерниками, тобто чарівниками, чаклунами. Кого з героїв твору можна назвати характерником? Як саме він виявив свої надзвичайні здібності?
Санька можна назвати характерником, бо він зумів подумки вплинути на татарина, змусивши його не помітити сховок.
7. Швайка виявив відповідальність за долю Санька і Грицика. Прочитай виразно докази на підтвердження цієї тези
“Непокоїла його доля цих двох маленьких дурників, що зопалу встряли в таку недитячу гру.” “Швайка закрив хлопців своїми широкими плечима. - Що б там не трапилося - ні слова! - звелів він. - Коли що - я сам вискочу. А ви щоб сиділи тихо, мов куріпки.”
8.Швайка двічі називає хлопчаків дурниками. Чому? Який зміст він вкладає в це слово?
Швайка називає хлопців дурниками, бо вони необачно втрутилися в небезпечну справу, не розуміючи всіх ризиків. Він вкладає в це слово значення “нерозумні, легковажні”.
9. Прочитай пейзажі в розділах «На кам’яному острові» та «Санькова ворожба». Яку роль вони відіграють у творі?
Пейзажі створюють атмосферу, передають відчуття місцевості. Опис плавнів показує складність і небезпечність шляху. Згадки про комарів додають достовірності. Пейзаж степу під час переховування від татар підкреслює напруженість ситуації.
10. Постав до прочитаних розділів повісті по два запитання різного виду. Дай усно відповіді на них.
Закриті запитання:
Чи вдалося Саньку “заговорити” старого татарина, щоб той не помітив хлопців? (Так)
Чи відіслав Швайка коней, щоб відволікти татар, які кинулися їх переслідувати? (Так)
Відкриті запитання:
Як Швайка планував врятувати хлопців від татар, які могли їх помітити?
Швайка планував пожертвувати собою, зітнувши голову татарину і відволікши увагу від хлопців, якщо той їх помітить. Але завдяки Саньку цього не знадобилося.
Чому Санько почувався зле після того, як “заговорив” татарина?
Санько почувався зле, бо “заговорювання” татарина забрало в нього багато сил. Його лихоманило, боліла голова, руки тремтіли, хотілося пити. Це свідчить, що такі дії даються йому нелегко.
Домашнє завдання
1. Доповни «хмарки слів» із рисами характеру та особливостями поведінки героїв. Назви події, які їх підтверджують.
Санько:
- Сміливий (вирушив у небезпечну подорож, щоб врятувати Данила)
- Вірний друг (не залишив Грицика, коли той потрапив у біду)
- Має дар заговорювати тварин і людей (заговорив рись, Барвінка, татарина)
- Винахідливий (придумав, як заховатися від татар)
Грицик:
- Відданий друг (пішов із Саньком рятувати Данила)
- Кмітливий (здогадався намазати обличчя намулом, щоб комарі не кусали)
- Необачний (ледь не видав себе татарам, коли ті проїжджали повз)
Швайка:
- Досвідчений воїн (знає, як поводитися в небезпечних ситуаціях)
- Хоробрий (не злякався татар, був готовий захищати хлопців)
- Розсудливий (вирішив відіслати коней, щоб виграти час)
- Турботливий (переживав за долю Санька і Грицика)
Пилип:
- Обережний (вирішив оминати кабанів у плавнях)
- Має друзів серед козаків (здоровань радо зустрів його на острові)
Іслам-бек:
- Хитрий (Швайка порівнює його з лисом)
- Обережний (Швайка каже, що він обережний, мов куниця)
Ці риси характеру та особливості поведінки героїв проявляються в різних епізодах уривку, допомагаючи краще зрозуміти персонажів та їхні вчинки.
Поміркуй над прочитаним
1. Хто з козаків спланував бій із татарами у плавнях?
Пилип Швайка спланував бій із татарами у плавнях.
2. Чим був незадоволений Швайка?
Швайка був незадоволений тим, що йому не доручили очолити засідку на татар, хоча саме він придумав, як можна винищити передовий татарський загін.
3. Як аргументували козаки відсторонення Швайки від бою?
Козаки аргументували відсторонення Швайки від бою тим, що він один такий і повинен залишитися живим, щоб оповіщати села про татарські напади, навіть якщо загинуть усі інші козаки.
4. Чому автор назвав Пилипа Швайку всюдисущим?
Автор назвав Пилипа Швайку всюдисущим, тому що кожен із козаків стверджував, що в найскрутніші хвилини бою поряд з ним був саме Швайка.
5. Назви епізоди, із яких складається розділ
Основні епізоди розділу:
- Спостереження Вирвизуба і діда Кібчика за початком бою
- Засідка воронівців і бій з татарами у плавнях
- Загибель Тишкевича
- Напад татар на Санька і Грицика, порятунок бугаєм Петриком
- Оборона дідів у воронівському курені
- Відступ татар і їх небажання повертатися у плавні
6. На прикладі розділу доведи тезу, що на боротьбу з ворогами України піднявся весь народ
У боротьбі з татарами брали участь різні верстви населення - козаки (молоді й старі), селяни (Санько і Грицик). Навіть бугай Петрик захищав хлопців від ворогів. Це показує, що весь народ піднявся на захист рідної землі від загарбників.
7. Чим займалися під час бою з татарами Санько і Грицик? Які риси характеру вони виявили?
Під час бою Санько і Грицик перебували в укритті, де Санько доглядав за пораненими козаками. Коли на них напали татари, хлопці виявили сміливість - Грицик схопив шаблю, а Санько намагався заворожити ворогів. Це свідчить про їхню відвагу і готовність захищатися.
8. Постав до прочитаних розділів повісті по два запитання різного виду. Дай усно відповіді на них
Приклади запитань:
Закриті:
- Чи вдалося татарам захопити Бобровий острів? (Ні)
- Чи загинув Тишкевич від рук своїх союзників-татар? (Так)
Відкриті:
Як козакам вдалося перемогти татар у плавнях?
Козакам вдалося перемогти татар у плавнях завдяки кільком факторам:
- Знання місцевості. Козаки добре знали плавні, вміли там орієнтуватися і ховатися. Татари ж почувалися розгублено у незвичному для них середовищі.
- Розділення на невеликі загони. Козаки розділилися на десятки, що дозволило їм непомітно пересуватися плавнями і влаштовувати засідки.
- Влучна стрільба з луків. Козаки, ховаючись в очеретах, завдавали татарам відчутних втрат влучними пострілами.
- Хитрощі. Козаки заманювали татар у пастки, вдаючи відступ. Коли татари вибігали на галявини, по них били з луків усі козацькі загони.
- Мужність і стійкість. Навіть у скрутних ситуаціях, як облога куреня, козаки трималися до останнього і знайшли вихід через таємний лаз.
Чому татари врешті-решт відмовилися повертатися у плавні?
Татари відмовилися повертатися у плавні через:
- Великі втрати, яких вони зазнали від козацьких засідок і влучної стрільби.
- Страх перед невидимим ворогом, що ховався в очеретах і бив без промаху.
- Складність орієнтування і пересування у болотистій місцевості, до якої вони не звикли.
- Безуспішність спроб випалити плавні. Вогонь не міг швидко поширюватися по зеленому очерету.
- Деморалізацію і небажання воїнів знову ризикувати життям у пастках плавнів.
Домашнє завдання
1. Доповни «хмарки слів» із рисами характеру та особливостями поведінки героїв. Назви події, які їх підтверджують
Дід Кібчик:
- досвідченість (організував оборону острова)
- турбота про молодь (сховав поранених і дітей у нетрях)
- хоробрість (до останнього бився з татарами у курені)
- винахідливість (влаштував таємний лаз для порятунку)
Швайка:
- кмітливість (придумав, як заманити татар у пастку)
- ревнощі (заздрив Остапу, що той очолив головний загін)
- відвага (зібрав півсотні козаків для засідки)
- оперативність (помітив дим і вчасно прибув на острів)
Санько:
- співчутливість (перев’язував поранених)
- невпевненість у своїх силах (зрозумів, що його ворожба не діє на татар у битві)
Грицик:
- допитливість (хотів дізнатися, хто йде - козаки чи татари)
- страх (злякався татар, що вийшли з очеретів)
- безпорадність (усвідомив марність своєї шаблі проти татарських)
Бугай Петрик:
- відданість (кинувся на захист Санька і Грицика)
- хоробрість (вступив у двобій з озброєними татарами)
- самопожертва (був поранений шаблею, але не відступив)
Поміркуй над прочитаним
1. Розділ «Джури вирушають у дорогу» описує найнапруженішу подію у творі чи завершення конфлікту? Свою думку обґрунтуй
Розділ «Джури вирушають у дорогу» описує завершення конфлікту, а не найнапруженішу подію у творі. Битва з татарами вже відбулася, козаки підраховують втрати і планують подальші дії. Це радше підсумок попередніх подій.
2. Прочитай речення на підтвердження думки «Козаки своїх у біді не залишають»
Речення на підтвердження думки «Козаки своїх у біді не залишають»: «Два дні після битви бродили козаки у плавнях. Шукали тих, хто, може, ще подавав ознаки життя».
3. Назви стратегію, яку козаки завжди застосовували проти ворогів, ведучи бій у плавнях. Прочитай цей уривок
Стратегія, яку козаки застосовували проти ворогів у плавнях: «викурять татари з одного острівця — перебираємось тихцем на інший».
4. Про який звичай козаків ти дізнався/дізналася із цього розділу? Перекажи його стисло
Із цього розділу ми дізнаємося про звичай козаків селитися сім’ями неподалік від козацьких укріплень. Під час нападу ворога жінки з дітьми ховалися, а чоловіки йшли боронити укріплення. Після відбиття нападу знову жили разом.
5. Прочитай дві думки діда Кібчика про стосунки українців із ворогами: а) «Тільки ж ми за Хаджі Гірея трохи замирилися з татарами, тож і розійшлися по домівках. А тепер, бач, знову орда сказилася»; б) «Міцні будемо — не здолають». Як треба поводитися з ворогами України? Чи допоможуть поступки ворогові досягнути миру?
Поступки ворогові не допоможуть досягнути тривалого миру. Дід Кібчик каже, що коли українці «замирилися з татарами», то «розійшлися по домівках». Але згодом «знову орда сказилася». Отже, треба бути завжди напоготові, бо «міцні будемо — не здолають».
6. Чи актуальні міркування діда Кібчика нині? Наведи приклади із сучасної історії
Ці міркування актуальні й зараз, адже Україна продовжує боротьбу з російською агресією.
7. Як характеризують Швайку слова «кожен із козаків стверджував, що в найскрутніші хвилини поряд з ним був саме Швайка»?
Слова «кожен із козаків стверджував, що в найскрутніші хвилини поряд з ним був саме Швайка» характеризують Швайку як хороброго воїна, який завжди готовий прийти на допомогу побратимам у бою.
8. Постав до прочитаних розділів повісті по два запитання різних видів. Дай усно відповіді на них.
9. Визнач тему та ідею твору
Тема твору - боротьба українських козаків проти татарських нападників. Ідея - заклик до єднання українців перед зовнішньою загрозою, необхідність давати відсіч ворогам.
10. Чого навчає тебе повість В. Рутківського?
Повість В. Рутківського “Джури козака Швайки” вчить багатьох важливих речей:
- Патріотизму та відданості своїй землі, готовності боротися за свободу. Козаки мужньо захищали рідні території від татарських нападників.
- Хоробрості та винахідливості. Швайка і його товариші проявляли незвичайну сміливість і спритність у боротьбі з ворогами.
- Дружби і взаємодопомоги. Санько, Грицик, Швайка та інші козаки підтримували одне одного в складних ситуаціях.
- Пошани до старших та прагнення навчатися у досвідчених наставників, як діда Кібчика.
- Кмітливості та вміння застосовувати підручні засоби: Санько користувався “ворожбою”, аби відвертати ворогів.
- Любові до природи, знання місцевих умов та максимального їх використання у боротьбі (плавні, Дніпро тощо).
11. Поясни позицію автора у творі. Що ти можеш сказати про його переконання?
Позиція автора В. Рутківського у повісті - оспівування героїчного духу козацтва, його завзяття у захисті рідної землі та традицій. Через вигадані пригоди В. Рутківський прагнув показати мужність, хитрість, патріотизм, єдність козаків у протистоянні ворогам. Він вболівав за долю України, захоплювався героїчним минулим українського народу.
Домашнє завдання
1. Скориставшись «хмарками слів», розкажи про одного з героїв повісті — козака Швайку, Санька або Грицика (на вибір)
Розповім про козака Швайку, використовуючи “хмарки слів” з його рисами характеру та особливостями поведінки.
Пилип Швайка - сміливий, відважний і хоробрий козак. Він ніколи не боявся ворогів і завжди був готовий стати на захист рідної землі. Швайка - майстер військової справи. Він вправно володіє зброєю, швидко пересувається, вміє маскуватися і заплутувати сліди. Козак Швайка - справжній лідер. Він бере на себе відповідальність за долю Санька і Грицика, рятує їх від татар, навчає козацьким премудростям.
Швайка - розумний і кмітливий. Він придумав, як заманити татар у пастку в плавнях і знищити ворожий загін. Козак Швайка - людина честі. Він завжди тримає своє слово і ніколи не зраджує друзів. Швайка - патріот України. Він присвятив своє життя боротьбі з ворогами і мріє про вільну країну.
2. У робочому зошиті запиши докази до тези, що козаки зло й кривду поборювали правдою та справедливими справами
Докази до тези “Козаки зло й кривду поборювали правдою та справедливими справами”:
- Козаки захищали українські землі від нападів татар, турків та інших загарбників. Вони не дозволяли ворогам грабувати і знищувати села, забирати людей у полон.
- Козаки брали під свою опіку сиріт, удів, калік та інших знедолених людей. На Січі всі були рівними, незалежно від походження і статків.
- Козаки карали зрадників, злодіїв та інших порушників закону за рішенням козацького суду. Вони не дозволяли нікому чинити беззаконня.
- Козаки не нападали першими на чужі землі з метою наживи. Вони лише захищали свою Батьківщину і відповідали ударом на удар.
- Козаки були глибоко віруючими людьми. Вони завжди дотримувалися християнських заповідей, боролися з неправдою і гріхом.
Ти — творча особистість
Кожна доба української історії відкривала своїх національних героїв. Багато їх з’явилося під час війни, розпочатої віроломним нападом Росії на Україну 20 лютого 2014 р.
Поспілкуйся з рідними/знайомими, які захищали/захищають нашу Батьківщину. Одну з їхніх розповідей запиши у формі оповідання.
Ось одна з розповідей у формі оповідання, яку я міг би записати від імені захисника України:
Заграви вибухів освітлювали нічне небо, а землю струшували потужні поштовхи. Я щільніше пригорнув до себе автомат, намагаючись зігрітись у напівзруйнованому будинку. Кожна клітинка мого тіла відчувала небезпеку, але думки були зосереджені на одному - вистояти за будь-яку ціну.
Раптом пролунав різкий свист, і осколки розлетілись у всі боки. Я інстинктивно пригнувся, відчуваючи, як шматки бетону рвуть мою форму. В ту ж мить хтось штовхнув мене збоку, і я впав на підлогу. Десь зовсім поруч пролунав вибух.
Перші секунди я не міг зрозуміти, що відбувається. А потім побачив його - Андрія, мого бойового побратима, що лежав поруч. Його очі були розплющені, а на обличчі застиг гіркий відбиток болю.
- Тримайся, брате, - промовив я крізь здавлений клубок у горлі. - Лікарі вже близько. Я винесу тебе звідси.
Андрій спробував щось сказати, але з його грудей ринула лише кров. Я міцно стиснув його руку, відчуваючи, як тепле життя покидає її.
У ті хвилини я дав собі клятву. Клятву, що ми не здамося. Що пам’ять про Андрія і всіх інших полеглих героїв надихатиме нас іти вперед до переможного кінця. Заради них, заради нашої свободи, заради майбутнього України.
Людські життя й далі ціною визволення нашої землі. Але кожна крапля пролитої крові лише міцніше згуртовує народ у його прагненні до Перемоги.
Твої літературні проєкти
Випиши з повісті В. Рутківського «Джури козака Швайки» прислів’я. Поясни їх значення. Напиши, яку роль вони відіграють у творі.
Доповни роботу кількома прислів’ями на тему «Козацька звитяга».
У повісті В. Рутківського «Джури козака Швайки» я знайшов такі прислів’я:
“Не стій рачки, кажу!” - Швайка так каже Саньку, коли вони ховаються від татар. Це означає, що не треба стояти в незручній і небезпечній позі, а краще лягти і сховатися як слід. Прислів’я підкреслює досвідченість і кмітливість Швайки.
“Покажемо нечестивцям, де раки зимують!” - вигукує дід Кібчик, коли козаки відбиваються від татар. Це означає рішучий намір дати ворогу гідну відсіч і показати свою силу. Прислів’я передає войовничий дух козаків.
Ці прислів’я роблять мову персонажів більш колоритною і народною, додають їм типових козацьких рис.
Ось ще кілька відомих прислів’їв про козацьку звитягу:
- Козацькому роду нема переводу.
- Де козак, там і слава.
- Козак з бідою, як риба з водою.
- Козак журби не має - жартує-виграває.
Ці прислів’я оспівують невмирущість козацького духу, їхню хоробрість, стійкість і веселу вдачу навіть перед лицем небезпеки.