Вільям Шекспір сонети - відповіді

• Зміст

Як ви гадаєте, чому постать Шекспіра – найзагадковіша і водночас одна з найвпливовіших у світі?

На мою думку, загадковість Шекспіра полягає в тому, що про його життя збереглося дуже мало фактів, і єдине, що відомо достеменно, — це те, що він жив і страждав. Його впливовість пояснюється тим, що він створив «вічні» образи, такі як Ромео і Джульєтта чи Гамлет, які залишаються актуальними для людей у будь-яку епоху.

Прочитайте цей розділ – і, можливо, ви відкриєте для себе свого Шекспіра.

Прочитавши цей розділ, я відкрив для себе Шекспіра не як «бронзовий пам’ятник», а як живу людину, яка мала родину, фінансові труднощі та пережила страшну трагедію — смерть сина. Для мене він став прикладом людини, яка змогла піднятися з провінційного життя до вершин світової слави завдяки своєму таланту та праці.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яку з версій переїзду Шекспіра до Лондона ви вважаєте ближчою до істини?

Я думаю, що найближчою до істини є версія про фінансові труднощі родини. У підручнику зазначено, що батько Шекспіра майже збанкрутував, а в Лондоні було легше заробити гроші, і згодом Вільям справді розрахувався з боргами та купив нерухомість.

А яку – найромантичнішою?

Найромантичнішою мені здається легенда про те, що Шекспір був змушений тікати з рідного міста через переслідування за полювання на оленів у чужому парку. Ця версія зображує його як сміливого бунтаря, який кинув виклик місцевому поміщику.

2. Порівняйте шекспірівське і гомерівське питання. Про що свідчить виникнення таких питань?

На мою думку, ці питання схожі тим, що в обох випадках виникають сумніви щодо авторства геніальних творів через брак біографічних даних про митців. Проте є різниця: гомерівське питання стосується того, чи існував Гомер взагалі (чи це був народний епос), а шекспірівське питання ставить під сумнів, чи міг малоосвічений актор зі Стретфорда написати такі глибокі філософські твори. Поява таких питань свідчить про те, що талант цих авторів настільки великий, що людям важко повірити у звичайне людське походження їхніх шедеврів.

На мою думку, виникнення «шекспірівського» та «гомерівського» питань свідчить про те, що біографії цих геніїв овиті таємницею через брак точних історичних відомостей.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

Складіть кросворд («хмару слів») на основі фактів життя і творчості Шекспіра.

Для «хмари слів» або кросворда я пропоную використати такі ключові слова з життя драматурга:

Стретфорд-на-Ейвоні (місце народження)

Глобус (театр, пайовиком якого він був)

154 (кількість сонетів)

Ейвон (річка)

Гамлет, Ромео, Джульєтта (герої його п’єс)

Хемнет (син, що помер)

Лондон (місто, де він здобув славу)

Чума (причина закриття театрів)

Поділіться на дві групи: за і проти. Доберіть аргументи й підготуйтеся до проведення дискусії в класі. Перша група має заперечувати авторство Шекспіра, друга – знайти аргументи на його підтвердження.

Аргументи «Проти» (перша група):

1. Вільям Шекспір був провінціалом із сім’ї ремісника і не мав університетської освіти, тому не міг знати так багато про історію, філософію та придворний етикет.

2. Не збереглося жодного рукопису, написаного його рукою.

3. Деякі дослідники вважають, що під цим іменем приховували своє авторство філософ Френсіс Бекон або граф Ретленд.

Аргументи «За» (друга група):

1. Сучасники Шекспіра не сумнівалися в його авторстві й називали «солодкозвучним».

2. Його ім’я зазначено в документах як актора і пайовика театру «Глобус».

3. У першому виданні його творів (Фоліо) друзі-актори чітко вказали його як автора.

Аналізуємо сонет 66

1. Яким ліричний герой бачить світ?

Ліричний герой бачить світ несправедливим, перевернутим догори дриґом, де панують зло та брехня. У його сприйнятті це світ, де «нікчемність в розкоші сама», а чесність і доброта змушені жебракувати або принижуватися.

Чим він розчарований?

Герой розчарований пануванням фальші та несправедливості в суспільстві. Його гнітить те, що «чистій вірності шляхів нема», дівочу честь втоптують у бруд, талант опиняється під наглядом влади, а добро змушене служити злу.

Що засуджує?

Ліричний герой засуджує загальну несправедливість світу: приниження чесних людей, панування нікчемності й невігластва, зраду, фальш, утиски мистецтва владою та зневагу до справжнього таланту.

Що надає йому оптимізму і сил жити далі?

Сил жити далі йому надає любов і прив’язаність до друга, адже смерть героя прирекла б кохану людину на самотність у цьому жорстокому світі.

2. Чи можна вважати завершальний двовірш основною думкою твору?

Так, я думаю, що завершальний двовірш є основною думкою, оскільки він виступає емоційно-смисловим підсумком і стверджує перемогу любові над відчаєм та світовим злом.

3. Зіставте переклади сонета 66.

У перекладі Дмитра Павличка звучить громадянський пафос і гучне викриття зла, проте втрачено художній прийом анафори (єдинопочатку). Натомість переклад Дмитра Паламарчука — це тиха, особиста скарга втомленої людини, яка зберегла повтори «і» для передачі внутрішнього болю.

У якому з них ліричний герой наділений бунтівним характером, а в якому постає зневіреним?

На мою думку, у перекладі Дмитра Павличка герой наділений бунтівним характером викривача, а в перекладі Дмитра Паламарчука він постає зневіреним та виснаженим життям.

Ось мої відповіді на запитання на основі підручника.

4. Наведіть приклади художніх засобів, ужитих перекладачами, щоб передати форму та зміст Шекспірового сонета.

Перекладачі використовують різноманітні художні засоби, щоб відтворити емоційність та глибину оригіналів. Наприклад, у сонеті № 66 Дмитро Павличко та Дмитро Паламарчук використовують антитезу (протиставлення), перелічуючи соціальні вади («честь фальшива», «дівоча врода поганьблена»). Також уживається анафора (єдинопочаток), коли рядки починаються однаково (наприклад, сполучником «і»), щоб підсилити напругу. У сонеті № 116 використовують яскраві метафори, порівнюючи любов із «маяком» та «зіркою провідною».

5. Поміркуйте, чи не суперечить портрет доби, відтвореної в сонеті, загальноприйнятому уявленню про епоху Відродження.

Я думаю, що портрет доби в сонеті № 66 дійсно суперечить ідеалізованому уявленню про Ренесанс. Зазвичай ми вважаємо епоху Відродження часом гуманізму, розквіту мистецтва та гармонії (“золотим віком”). Проте в сонеті ліричний герой змальовує жорстоку реальність: корупцію, приниження чесності, панування невігластва над талантом та несправедливість влади. Це показує зворотний, темний бік тієї епохи.

АНАЛІЗУЄМО СОНЕТ 116

1. Що є любов у розумінні ліричного героя?

У розумінні ліричного героя любов — це духовне єднання («єднання двох сердець»), яке є незмінним і вічним. Це не просто емоція, а надійний орієнтир у житті, подібний до маяка, що вказує шлях кораблям у бурхливому морі, або полярної зірки. На мою думку, для героя любов — це найвища цінність, яка не підкоряється навіть часу.

Як, на його думку, можна визначити справжнє почуття?

На думку героя, справжнє почуття визначається його сталістю та вірністю попри будь-які обставини. Справжня любов «не розцвіта залежно від нагоди» і не зникає, коли кохана людина змінюється або старіє. Вона не є «блазнем у руках часу», тобто не боїться смерті чи старості, а залишається незмінною «до краю днів».

2. Чому ліричний герой відмовляється від тієї, яку кохає?

Герой розглядає смерть як втечу від жорстокого світу, фактично відмовляючись від усього земного. Однак він зупиняє себе, розуміючи, що такий вчинок прирече кохану людину на страждання. У сонеті 116, навпаки, стверджується, що любов ніколи не зраджує і не згасає.

3. Визначте антитези, які поет / перекладач використовує у цьому вірші.

У сонеті використано такі антитези: «любов» — «час» (смерть), «бурі» — «маяк» (непохитна твердиня), «тлінна краса» (троянди вуст і щік) — «вічне почуття».

З якою метою? Що протиставлено коханню?

Я думаю, що мета антитез — підкреслити незмінність справжнього почуття. Коханню тут протиставлено невблаганний Час, який здатен знищити фізичну вроду, але безсилий перед духовною єдністю.

4. Яку роль, на думку Шекспіра, кохання відіграє в житті людей?

Шекспір порівнює кохання з «маяком» та «зіркою провідною». На мою думку, він вважає, що роль кохання — бути головним життєвим орієнтиром, який дає людині надію та вказує шлях навіть у найтяжчі часи.

5. Зіставте (порівняйте) ліричних героїв сонетів 66 та 116. Чим вони схожі, чим відрізняються?

Ліричні герої схожі тим, що для обох любов є найвищою цінністю і сенсом існування. Проте вони відрізняються своїм станом: герой сонета 66 втомлений несправедливістю світу і бачить у любові єдиний порятунок від відчаю, тоді як герой сонета 116 спокійний, мудрий і впевнено стверджує, що любов — це вічна істина, яку ніщо не зламає.

АНАЛІЗУЄМО СОНЕТ 130

1. Кому присвячений цей сонет?

Сонет присвячено «Смаглявій леді». Існує припущення, що її прототипом могла бути фрейліна королеви Мері Фіттон.

Яким постає образ коханої поета?

Образ коханої постає максимально реалістичним і земним, позбавленим ідеалізації. Це звичайна жінка («смаглява леді») з темним волоссям, блідими вустами та ходою, що не нагадує політ богині.

Чи з цього сонета зрозуміло, які саме риси коханої полонили поета?

Із самого опису зовнішності це не зовсім зрозуміло, адже автор перераховує переважно те, чого в неї немає (очей-сонця, троянд на щоках). Однак я думаю, що поета полонила саме її людяність, природність і те, що вона є справжньою жінкою, а не вигаданим ідеалом.

2. За допомогою яких засобів створено цей образ?

Цей образ створено за допомогою прийому заперечення та антитези (протиставлення). Автор використовує негативні порівняння: «очі не рівняли до сонця», «вуста не корал», «груди не сніг», щоб підкреслити відмінність реальності від літературних штампів.

3. Чому автор вдається до заперечення постійних епітетів і порівнянь?

Автор заперечує постійні епітети, щоб виступити проти штучної та фальшивої краси, яку оспівували інші поети доби Відродження. На мою думку, Шекспір хотів показати, що його кохання чесне і не потребує «брехливих порівнянь» для прикрашання дійсності.

4. Що, на думку Шекспіра, робить героїню сонета привабливою?

На думку Шекспіра, героїню робить привабливою її «рідкісність» і непідробна земна сутність. Вона стає для нього найкращою саме тому, що є живою людиною, а не холодною і недосяжною «богинею» з віршів.

5. Доведіть, що ідеал поета має земну природу. Що надає цьому образу піднесеності?

Земну природу образу доводить опис зовнішності жінки без прикрас: її очі не схожі на сонце, вуста не такі червоні, як корал, а хода цілком земна, а не повітряна, як у богині. Піднесеності цьому образу надає щире кохання ліричного героя, який вважає свою реальну обраницю кращою за вигадані ідеали, оспівані у фальшивих віршах.

6. У сприйнятті ліричного героя його обраниця постає приземлено-реально. Що він відчуває до неї?

Ліричний герой відчуває до неї глибоку та справжню любов, яка не потребує брехливих порівнянь. Він приймає її такою, якою вона є, з усіма людськими рисами, і цінує це почуття вище за будь-які умовності.

7. Як у фіналі сонета виражено почуття ліричного героя?

У фінальному двовірші (куплеті) герой підбиває підсумок своїм почуттям, стверджуючи, що його кохана — «найкраща поміж тими, що славлені похвалами пустими». Це показує, що для нього реальна краса жінки важить більше, ніж надумані поетичні штампи.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (148 сторінка)

1. Пригадайте особливості форми та змісту італійського сонета. Як Шекспір збагатив жанр сонета?

Італійський сонет традиційно складався з двох катренів (чотиривіршів) і двох терцетів (тривіршів). Шекспір збагатив жанр, створивши так званий «англійський сонет», який має три чотиривірші та один завершальний двовірш зі схемою римування abab cdcd efef gg. Також він оновив зміст, поєднавши елегійний сум із філософськими роздумами та зображуючи земну жінку замість недосяжного ідеалу.

2. Порівняйте форму сонета в Петрарки й Шекспіра. Чи впливає на зміст сонета його форма?

Сонет Петрарки має чіткий поділ на дві частини (октава і секстет), а сонет Шекспіра складається з трьох частин, що розвивають думку, і фінального висновку. Я думаю, що форма суттєво впливає на зміст, адже саме шекспірівський завершальний двовірш дозволяє зробити влучний, афористичний висновок або несподіваний поворот у темі всього твору.

3. Кого і що оспівує Шекспір у своїх сонетах? Чому поет не планував оприлюднювати свої поезії?

У своїх сонетах Вільям Шекспір оспівує почуття до таємничого друга та кохання до Смаглявої леді, а також розмірковує на філософські теми життя і смерті. Поет не планував оприлюднювати ці твори, оскільки це був своєрідний особистий «ліричний щоденник», написаний для себе та близького кола, і видали їх у 1609 році без його відома.

4. Розділіться на три групи. Проаналізуйте один із сонетів Шекспіра.

Для аналізу я обрав сонет № 66. У цьому творі ліричний герой висловлює глибоке розчарування суспільством, де панують нечесність, підлість і приниження таланту. Герой настільки втомлений від споглядання світового зла, що кличе смерть, але у фінальному двовірші знаходить сенс життя у коханні, яке не хоче залишати на самоті в цьому жахливому світі.

4. Які думки і вчинки ліричного героя сонетів Шекспіра підтверджують, що це особистість доби Відродження?

Ліричний герой Шекспіра зосереджений на внутрішньому світі людини та її земних почуттях, що є головною ознакою гуманізму доби Відродження. Він не боїться піддавати сумніву суспільні норми, критикувати владу та несправедливість (як у 66-му сонеті), а також цінує реальну, природну красу людини вище за штучні ідеали.

Як ми можемо довести, що сонети написані в епоху Відродження?

По-перше, сонет як жанр набув найбільшого розквіту саме в добу Ренесансу, і Шекспір навіть створив його нову структуру (англійський сонет). По-друге, у текстах звучать ключові ідеї епохи: віра в силу людини, оспівування земного кохання та спроба врятувати красу від часу через мистецтво. Також історично сонети були написані наприкінці XVI століття, коли в Англії тривав «золотий вік» Відродження.

6. Порівняйте образи Лаури із сонетів Петрарки і Смаглявої леді зі 130-го сонета Шекспіра. Чи стосуються слова «славлені похвалами пустими» героїні сонетів Петрарки?

Лаура у Петрарки зображена як ідеальна, майже божественна і недосяжна жінка з ангельською зовнішністю. Натомість Смаглява леді Шекспіра — це цілком земна жінка з реальна рисами: її очі не схожі на сонце, а хода не така, як у богині. На мою думку, слова про «хвалу пусту» стосуються саме традиції петраркістів, які використовували штучні й перебільшені порівняння для опису жінок, тоді як Шекспір прагнув показати правдиву красу.

7. Чи сподобалися вам сонети Шекспіра?

Так, мені сподобалися сонети Шекспіра. Вони здаються мені щирими та життєвими, оскільки автор не просто вигадує красиві слова, а розмірковує про реальні людські почуття, дружбу та недосконалість світу.

Які рядки вас особливо здивували / зацікавили / зворушили? Чим саме?

Мене особливо вразили та здивували рядки із 130-го сонета: «І все ж вона — найкраща поміж тими, / Що славлені похвалами пустими». Мене зацікавило те, що поет відмовляється від фальшивих порівнянь і стверджує, що кохати можна реальну земну жінку, а не лише вигаданий ідеал.

8. Який образ вам ближчий і зрозуміліший: Смаглявої леді чи донни Лаури? Чому?

На мою думку, образ Смаглявої леді мені ближчий і зрозуміліший. Лаура здається далеким божеством, тоді як героїня Шекспіра — це земна жінка, чию красу визначає «природна чарівність», вона має свої вади, але саме це робить її справжньою та живою.

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Підготуйте виразне читання напам’ять одного із сонетів (за власним вибором).

Для читання я обрав Сонет 66 (переклад Д. Паламарчука). Я планую читати першу частину з інтонацією втоми та розчарування, а фінальний двовірш — з надією та теплом.

Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама, І в злиднях честь доходить до одчаю, І чистій вірності шляхів нема… […] Стомившись тим, спокою прагну я, Та вмерти не дає любов твоя.

2. Знайдіть в інтернеті і прослухайте художнє читання сонетів Шекспіра в оригіналі, здійснене професійними акторами – носіями мови (Кріс Г’юз, Річард Армітідж та ін.). Чиє виконання вам сподобалося більше? Чому?

Я прослухав кілька варіантів виконання сонетів в оригіналі. Мені найбільше сподобалося читання Річарда Армітіджа (Richard Armitage). Його глибокий та спокійний голос, на мою думку, найкраще передає атмосферу сонетів, дозволяючи відчути кожне слово без зайвої театральності.

3. ТВОРЧІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЄКТИ

А. Укладіть за інтернет-джерелами антологію українських перекладів одного із сонетів Шекспіра, включивши до неї оригінальний текст.

Для своєї антології я обрав Сонет № 66, оскільки він глибоко відображає розчарування поета в несправедливості світу.

William Shakespeare. Sonnet 66 (Original)

Tired with all these, for restful death I cry, As to behold desert a beggar born, And needy nothing trimm’d in jollity, And purest faith unhappily forsworn, And gilded honour shamefully misplac’d, And maiden virtue rudely strumpeted, And right perfection wrongfully disgrac’d, And strength by limping sway disabled, And art made tongue-tied by authority, And folly (doctor-like) controlling skill, And simple truth miscall’d simplicity, And captive good attending captain ill: Tired with all these, from these would I be gone, Save that, to die, I leave my love alone.

Переклад Дмитра Павличка

Я кличу смерть – дивитися набридло На жебри і приниження чеснот, На безтурботне і вельможне бидло, На правоту, що їй затисли рот, На честь фальшиву, на дівочу вроду Поганьблену, на зраду в пишноті, На правду, що підлоті навдогоду В бруд обертає почуття святі, І на мистецтво під п’ятою влади, І на талант під наглядом шпика, І на порядність, що безбожно краде, І на добро, що в зла за служника! Я від всього цього помер би нині, Та як тебе лишити в самотині?

Переклад Дмитра Паламарчука

Стомившися, вже смерті я благаю, Бо скрізь нікчемність в розкоші сама, І в злиднях честь доходить до одчаю, І чистій вірності шляхів нема, І силу неміч забива в кайдани, І честь дівоча втоптана у бруд, І почесті не тим, хто гідний шани, І досконалості – ганебний суд, І злу – добро поставлене в служниці, І владою уярмлені митці, І істину вважають за дурниці, І гине хист в недоума в руці. Стомившись тим, спокою прагну я, Та вмерти не дає любов твоя.

Б. Підготуйте повідомлення про осіб, які стали прототипами героїв сонетів Шекспіра.

Дослідники вважають, що герої сонетів Шекспіра мали реальних прототипів, хоча поет міг також узагальнювати образи.

1. Прекрасний юнак (Fair Youth): Найімовірнішим прототипом друга, якому присвячена більша частина сонетів, вважають Генрі Різлі, графа Саутгемптона, який був покровителем Шекспіра. Інша версія вказує на Вільяма Герберта, графа Пембрука (ініціали W.H. у присвяті видання 1609 року).

2. Смаглява леді (Dark Lady): Це жінка з темним волоссям і смаглявою шкірою, яка викликає у поета суперечливі почуття пристрасті й муки. Як зазначено в підручнику [Image: page 7], одним із можливих прототипів є Мері Фіттон — фрейліна королеви Єлизавети І. Вона мала бурхливий роман із графом Пембруком, що перегукується з сюжетом сонетів про любовний трикутник.

ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР (РОБОЧИЙ АРКУШ)

1. Поясніть, що означають цифри й дати в житті і творчій долі Шекспіра.

• 1564 — Рік народження Вільяма Шекспіра у містечку Стретфорд-на-Ейвоні (охрещений 26 квітня).
• 1587 — У цьому році Шекспір залишив рідне місто та поїхав до Лондона.
• 1590 — Шекспір опинився в лондонській театральній трупі (до цього про його життя протягом трьох років нічого не відомо).
• 1599 — Відкриття театру «Глобус», одним із пайовиків якого був Шекспір.
• 1609 — Рік першого друкованого видання 154 сонетів Шекспіра (без відома автора).
• 1612 — Шекспір припинив театральну діяльність і повернувся до рідного Стретфорда через епідемію чуми в Лондоні.
• 154 — Кількість сонетів, написаних Шекспіром.
• 38 — Кількість п’єс, які приписують авторству Шекспіра.
• 5 — Кількість поем у творчому доробку письменника.
• 1616 — Рік смерті Вільяма Шекспіра (помер 23 квітня, в один день із Сервантесом).

2. Поясніть, у чому суть «Шекспірівського питання». Запишіть діаметрально протилежні судження про постать і творчість поета.

Суть «Шекспірівського питання» полягає у сумнівах дослідників щодо того, чи справді актор Вільям Шекспір із Стретфорда був автором усіх геніальних творів, підписаних цим іменем.

3. Яка ваша думка з цього питання?

На мою думку, автором творів був саме Вільям Шекспір. Я думаю, що геніальність не завжди залежить від формальної університетської освіти чи дворянського походження. До того ж, сучасники поета знали його особисто і визнавали його талант, а сумніви виникли значно пізніше, у XVIII столітті, що виглядає як спроба створити сенсацію.

4. За статтею підручника про Шекспіра складіть підказки для розгадки слів філворда.

Стретфорд — назва рідного міста Шекспіра (знайдено у 2-му рядку).

Гамлет — ім’я принца Данського, героя найвідомішої трагедії драматурга (знайдено у 1-му рядку).

Бербедж — прізвище актора та власника театру, для якого писав Шекспір (знайдено у 4-му рядку).

Єлизавета — ім’я королеви Англії, яка сприяла творчості Шекспіра (знайдено в останньому рядку).

Перо — знаряддя праці письменника, символ літературної творчості (знайдено у 3-му рядку).

5. Розгляньте дудл, яким вшанувала Шекспіра пошукова система, відшукайте за її допомогою і назвіть відображені в дудлі п’єси.

На дудлі Google, присвяченому 400-річчю смерті пам’яті Вільяма Шекспіра, зображено сцени з таких його творів (зліва направо):

1. «Гамлет» (чоловік, що тримає в руці череп).

2. «Юлій Цезар» (персонаж у римській тозі).

3. «Отелло» (зображення мавра Отелло та його дружини Дездемони).

4. «Буря» (корабель, що потрапив у шторм).

5. «Король Лір» (король на троні).

6. «Сон літньої ночі» (Осел з нотою).

6. Укладіть карту знань / кластер «Вільям Шекспір».

• Центр: Вільям Шекспір (1564–1616).
• Біографія:
  • Народився у Стретфорд-на-Ейвоні в міщанській родині.
  • Дружина — старша за нього, заможна дівчина; троє дітей: Сусанна, Хемнет, Джудіт. (Примітка: ім’я “Енн Гетевей” у джерелі відсутнє).
  • Переїзд до Лондона (1587) та повернення додому (1612).
• Театр:
  • Театр «Глобус» (пайовик).
  • Трупа Джеймса Бербеджа. (Примітка: назви “Слуги лорда-камергера” у джерелі немає).
• Творчість:
  • 38 п’єс, 154 сонети, 5 поем.
  • Основні трагедії: «Гамлет», «Король Лір», «Отелло».
• «Шекспірівське питання»:
  • Сумніви щодо авторства (версії про Френсіса Бекона, лорда Ретленда, королеву Єлизавету I).

Сонети В. Шекспіра № 66, 116, 130. Основні теми сонетів. Художні особливості сонетів

1. Укладіть схеми римування сонетів Шекспіра.

Сонет 66 ABAB / CDCD / EFEF / GG.

Сонет 116 ABAB / CDCD / EFEF / GG.

Сонет 130 ABAB / CDCD / EFEF / GG.

2. Визначте теми та ідеї сонетів Шекспіра.

Сонет 66: Протест проти несправедливості суспільства, де панує зло, брехня та підлість. Єдине, що тримає ліричного героя у цьому світі, — це любов до друга.

Сонет 116: Утвердження ідеї, що справжнє кохання — незмінне й вічне, воно не залежить від часу чи зовнішніх обставин і є «маяком» у життєвих бурях.

Сонет 130: Реалістичне зображення коханої жінки. Ідея полягає в тому, що справжня краса — це не вигадані поетичні штампи (очі-сонце, вуста-корали), а жива земна жінка, яку люблять такою, якою вона є.

3. Порівняйте форму та зміст сонетів Петрарки й Шекспіра.

Ось порівняльна таблиця сонетів Петрарки та Шекспіра:

4. Дослідіть, які художні прийоми використовує Шекспір, створюючи образ коханої у сонеті 130.

Відображення внутрішнього світу ренесансної людини в сонетах. ВЧ. Сонет В. Шекспіра напам’ять (за вибором учня)

Вивчіть Сонет В. Шекспіра напам’ять (за вибором учня).

Я обрав для вивчення Сонет 66 («Я кличу смерть — дивитися набридло…»), оскільки він порушує гострі соціальні проблеми. У ньому ліричний герой перелічує несправедливості світу, такі як приниження чеснот та панування негідників, що є актуальним і сьогодні. Єдине, що тримає героя на цьому світі, — це його любов, заради якої він готовий терпіти недосконалість життя.

1. Асоціативний портрет. Доберіть означення до образу ліричного героя сонетів.

Ліричний герой сонетів Шекспіра — пристрасний, філософський, щирий, спостережливий, реалістичний, вразливий, вірний у дружбі, розчарований суспільством, але натхненний коханням.

2. Зіставте, як зображено кохання в сонетах Шекспіра.

ГОТУЄМОСЯ ДО ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ СОНЕТА

1. Зіставлення ліричних героїв і героїнь сонетів Ф. Петрарки і В. Шекспіра (письмово)

Порівняйте ставлення поета до коханої.

2. Скориставшись планом як орієнтиром, напишіть розповідь-порівняння ліричних героїнь Петрарки та Шекспіра.

На мою думку, усіх героїв об’єднує сила кохання, яке стає сенсом їхнього життя та джерелом натхнення. І в Петрарки, і в Шекспіра любов — це не лише радість, а й глибокі душевні страждання, переживання розлуки, ревнощів або нерозділених почуттів. Обидва поети прагнуть увіковічити свої почуття та образи близьких людей у віршах, щоб подолати час і смерть.

У сонетах Петрарки краса Лаури змальована ідеалізовано: вона схожа на янгола, має «золоте волосся» та очі, як зорі. Шекспір же в сонеті 130 описує красу реалістично, навіть приземлено: його кохана — «земна жінка», чиї очі не схожі на сонце, а голос не подібний до музики. Я вважаю, що Шекспір навмисно відмовляється від фальшивих прикрас, щоб показати справжню, живу людину.

Петрарка частіше використовує піднесені епітети та метафори, щоб обожнювати кохану. Шекспір, особливо у 66-му та 130-му сонетах, майстерно застосовує антитезу (протиставлення добра і зла, ідеалу і реальності) та заперечення (наприклад, «не білосніжні пліч овали»). Це допомагає йому передати драматизм почуттів, філософські роздуми про несправедливість світу та щирість кохання без прикрас.

Петрарка виводить на перший план божественну чистоту, недосяжність і зовнішню досконалість Лаури. Шекспір же цінує у своїй Смаглявій Леді її природність, життєвість («вона ступає по землі») та унікальність, яку не треба підкреслювати брехливими порівняннями. Для Шекспірового героя важливіша духовна близькість і реальне почуття, а не зовнішній ідеал.

Ці образи схожі тим, що обидві жінки стали музами для великих поетів і завдяки цьому здобули безсмертя в літературі. Протиставляються вони своєю сутністю: Лаура — це ефемерний, небесний ідеал епохи Відродження, до якого можна лише прагнути. Кохана Шекспіра — це земна, реальна жінка з недоліками, «смаглява леді», яка ламає стереотипи про те, що оспівувати можна лише ідеальну красу.