Вільям Шекспір. Сонети. Трагедія "Ромео і Джульєтта" - відповіді

Назад до змісту

Запитання та завдання зі сторінки 187 (165)

1. Що вам відомо про життя та творчість геніального англійського драматурга Вільяма Шекспіра? Складіть у зошиті хронологічну таблицю біографії Шекспіра.

Вільям Шекспір — видатний англійський поет і драматург епохи Відродження. Він народився в місті Стретфорд-на-Ейвоні, у 18 років одружився, а згодом переїхав до Лондона, де став актором, а потім і відомим драматургом. Шекспір писав п’єси для театральної трупи, яка збудувала знаменитий театр «Глобус». Його творча спадщина включає 37 п’єс, 154 сонети та 2 поеми, серед яких всесвітньо відома трагедія «Ромео і Джульєтта».

Хронологічна таблиця біографії Вільяма Шекспіра

2. Розкажіть про розвиток театру в дошекспірівській Англії. Що є спільного в історії розвитку античного та середньовічного театрів? Доведіть, що релігійна обрядовість мала важливе значення у формуванні драматичного мистецтва.

У дошекспірівській Англії не існувало постійних театрів, а вистави, переважно мандрівні актори, показували на майданах або у дворах готелів. Поширеними були інсценізації біблійних сюжетів під час релігійних свят, а також мораліте (п’єси повчального змісту) та фарси (комедії з грубими жартами). Спільним у розвитку античного та середньовічного театрів є їхнє походження з релігійних обрядів. Саме постановки епізодів зі Святого Письма дали поштовх для розвитку англійського драматичного мистецтва, що доводить важливе значення релігії у його формуванні.

3. Порівняйте будову театрів доби античності та Відродження (сторінки 55 та 174).

Театр доби античності (наприклад, давньогрецький): Мав форму півкола або підкови, вирізаного в схилі гори. Глядачі сиділи на кам’яних сходах-трибунах, які охоплювали орхестру (круглий майданчик, де виступав хор) та скену (будівлю, що служила фоном і місцем для переодягання). Театр був відкритим, без даху. Актори грали на підвищенні перед скеною.

Театр доби Відродження (англійський, наприклад, “Глобус”): Також був відкритим і круглим (або багатокутним), нагадуючи внутрішній двір готелю-заїзду. Глядачі оточували сцену, яка виступала в центр або в один з боків. Частина глядачів стояла на майданчику перед сценою (“стоячі місця”), а інші сиділи на ярусах навколо. Також не мав даху. Основна схожість — відкритий простір і розташування глядачів навколо сцени. Основна відмінність — форма (півколо проти кола) та розташування оркестри/сцени (центральна орхестра проти виступаючої сцени).

4. Що є спільного та відмінного у складі труп давньогрецького та англійського театру другої половини XVI століття? Яким було ставлення до акторів у Стародавній Греції та в Англії?

Спільне: В обох випадках трупи були чоловічими. Жінок на сцені не було — жіночі ролі грали чоловіки.

Відмінне: У давньогрецькому театрі ключову роль відігравав хор (12-15 осіб), який коментував дію. У англійському театрі XVI ст. хору не було, а трупа була 8-15 акторів, і всі вони грали конкретні ролі.

Стародавня Греція: Актори були поважними громадянами. Найкращих нагороджували на театральних конкурсах, вони мали високий статус у суспільстві.

Англія XVI ст.: Спочатку в Англії до акторів ставилися зневажливо, їх прирівнювали до волоцюг і могли навіть стратити. Проте з 1570-х років, особливо завдяки заступництву королеви Єлизавети, їхній статус покращився, а професія стала прибутковою. Даних про склад труп і ставлення до акторів у Стародавній Греції у тексті немає.

5. Поясніть, що стало причиною розквіту драматичного мистецтва в Англії часів правління королеви Єлизавети.

Розквіт драматичного мистецтва в Англії був зумовлений кількома причинами. По-перше, за правління королеви Єлизавети Англія перетворилася на могутню європейську державу, що сприяло культурному піднесенню. По-друге, сама королева любила театр, відвідувала вистави та брала театральні трупи під своє покровительство, що значно підвищило статус акторів. По-третє, у Лондоні з’явилася велика аудиторія, яка мала час і кошти на розваги тому почали з’являтися перші загальнодоступні стаціонарні театри.

6. Чому драматургів особливо цінували в англійських театрах XVI століття? Чиєю власністю вважалися написані ними п’єси?

Драматургів високо цінували, бо театри постійно потребували нових п’єс. За тогочасними звичаями, театральні трупи мали показувати нову виставу кожні два тижні, через що відчували гостру нестачу свіжого репертуару. Тому хороший драматург був для театру справжнім скарбом. При цьому написані п’єси не вважалися літературними творами, а їхні рукописи ставали власністю театру, а не самого автора.

Запитання та завдання зі сторінки 188 (166)

1. Розкажіть, що вам відомо про життя Вільяма Шекспіра.

Про життя Вільяма Шекспіра (1564–1616) залишилося небагато точних відомостей, переважно це записи в церковних книгах та ділові документи. Він народився у місті Стретфорд-на-Ейвоні в родині заможного ремісника, який згодом став мером міста. Шекспір, імовірно, навчався у гарній місцевій школі, але з 16 років почав працювати через фінансові труднощі батька. У 18 років він одружився, а в 23 поїхав до Лондона, де став актором, а згодом і успішним драматургом. З 1594 року Шекспір писав п’єси для провідної театральної трупи, яка збудувала знаменитий театр «Глобус». З часом він розбагатів, купив нерухомість у рідному місті, а в 1612 році повернувся до Стретфорда, де й помер 23 квітня 1616 року.

2. У чому полягає новаторство поезії Вільяма Шекспіра?

Новаторство поезії Шекспіра полягає в тому, що він відмовився від традиційної для тогочасної англійської поезії ідеалізації образів та почуттів, яка була властива послідовникам Петрарки. Натомість Шекспір писав про реальні переживання ліричного героя, використовуючи живу розмовну мову замість вишуканої та урочистої. Він також відійшов від моди на античні мотиви та екзотичні імена, зробивши свою поезію більш емоційною та відвертою.

3. Яким є наскрізний сюжет циклу сонетів Шекспіра?

Наскрізний сюжет циклу сонетів Шекспіра розповідає про душевні переживання ліричного героя, його стосунки з молодим другом та коханою, яку називають «смаглявою леді». Спочатку сонети присвячені дружбі з юнаком, який втілює найкращі риси. Потім з’являється тема суперництва за кохану, що призводить до розчарування в дружбі та роздумів про недосконалість світу. Однак герой долає ревнощі, дружба відновлюється, а почуття до коханої, хоч і позбавлене ідеалізації, залишається сильним.

Запитання та завдання зі сторінки 189 (167)

1. Які почуття переважають у сонеті 66?

У сонеті 66 переважають почуття втоми, розчарування та відчаю від несправедливості та недосконалості світу, які змушують ліричного героя благати про смерть.

2. Що, на думку ліричного героя, є причиною відсутності гармонії у світі? Які вади засуджуються у творі?

На думку ліричного героя, причиною відсутності гармонії є панування зла та несправедливості. У творі засуджуються такі вади:

• Нікчемність у розкоші, а чесноти — у злиднях.
• Зневажена вірність та честь.
• Панування слабкості над силою.
• Ганебне ставлення до досконалості та правди.
• Служіння добра злу.
• Пригнічення мистецтва владою.
• Перебування таланту в руках недоумків.

3. Яке почуття дає герою душевні сили? Поміркуйте, яка головна думка сонета.

Душевні сили герою дає кохання, яке єдине утримує його від бажання померти й залишити цей несправедливий світ. Головна думка сонета полягає в тому, що, попри всю недосконалість і зло, які панують у суспільстві, існує сила, здатна надати сенс життю — і це кохання.

4. Назвіть приклади антитези в сонеті 66. Яку думку підкреслює антитеза у вірші?

У сонеті 66 Шекспір використовує численні антитези (протиставлення), щоб підкреслити глибоку соціальну несправедливість. Приклади антитези:

• «нікчемність в розкоші сама» проти «в злиднях честь доходить до одчаю».
• «чистій вірності шляхів нема» проти зради.
• «силу неміч забива в кайдани».
• «злу – добро поставлене в служниці».
• «істину вважають за дурниці».

Антитеза у вірші підкреслює глибокий розкол між тим, як має бути, і тим, що є насправді. Вона увиразнює трагічне протистояння добра і зла, честі й безчестя, істини та брехні у світі, де всі цінності перевернуті.

Запитання та завдання зі сторінки 189-2 (167)

1. У чому полягає жертовність і душевне благородство ліричного героя в сонеті 116?

Жертовність і душевне благородство ліричного героя полягають у його готовності не чинити перешкод єднанню сердець, навіть якщо це йде врозріз із його власними почуттями. Він долає ревнощі і визнає, що справжня любов не шукає свого, а є вищою за будь-які перешкоди.

2. Якою зображується любов у цьому сонеті?

У сонеті любов зображується як абсолютна, незмінна і вічна цінність. Вона не залежить від зовнішніх обставин, часу чи змін у зовнішності. Любов — це надійний орієнтир у житті, подібний до маяка для кораблів у бурю або до провідної зірки для моряка.

3. Випишіть приклади метафор і спробуйте пояснити їхній зміст.

• «Любов – над бурі зведений маяк»: Ця метафора порівнює любов із маяком, що світить під час шторму. Її зміст у тому, що справжнє кохання є надійною опорою та дороговказом у найважчі моменти життя.
• «Це – зірка провідна»: Тут любов порівнюється з зіркою, за якою моряки визначають свій шлях. Це означає, що любов — це незмінний орієнтир у житті, який допомагає не збитися зі шляху.
• «Любов – не блазень у руках часу, що тне серпом своїм троянди свіжі»: У цій метафорі час зображується як той, хто знищує красу та молодість (троянди), але любов йому непідвладна. Це означає, що справжнє почуття не зникає з плином років і не залежить від зовнішньої краси.

Запитання та завдання зі сторінки 190 (168)

1. Доведіть, що в сонеті 130 ліричний герой не ідеалізує свою кохану.

Ліричний герой у сонеті 130 свідомо не ідеалізує свою кохану, а, навпаки, підкреслює її реальні, земні риси. Він прямо заперечує традиційні поетичні порівняння: її очі не схожі на зорі, вуста не такі яскраві, як корали, шкіра не білосніжна, а волосся нагадує дріт. Цим він відмовляється від створення вигаданого, ідеального образу, показуючи свою кохану звичайною жінкою.

2. Як портрет коханої з сонета Вільяма Шекспіра протиставляється портретам жінок із поезій попередників Шекспіра?

Портрет коханої Шекспіра є прямою пародією на образи жінок у поезії його попередників, зокрема послідовників Петрарки. Вони традиційно описували своїх коханих як неземних богинь, використовуючи пишні порівняння: очі — зорі, щоки — троянди, шкіра — лілія чи сніг. Шекспір же навмисно руйнує ці штампи, заперечуючи кожне з них і створюючи портрет реальної, а не вигаданої жінки.

3. Доведіть, що Шекспір не обожнює кохання, а зображує його як земне почуття.

Шекспір зображує кохання як глибоко земне почуття, позбавлене божественного ореолу. Він визнає, що його кохана — звичайна жінка, яка ходить по землі, а не ширяє в небесах, як богиня. Поет не приховує її недоліків: наприклад, зазначає, що її дихання має звичайний запах, а не пахне, як фіалки. Саме ця любов до реальної, неідеальної жінки, а не до вигаданого образу, доводить, що для Шекспіра кохання — це сильне, щире, але цілком земне почуття.

4. Як ви розумієте останні два рядки сонета 130?

Останні два рядки сонета є ключовими для розуміння всього твору: «І все ж вона найкраща поміж тими, Що славлені похвалами пустими.». У них ліричний герой стверджує, що його любов до справжньої, живої жінки з усіма її недоліками є набагато ціннішою і правдивішою, ніж поклоніння вигаданим, ідеалізованим красуням, яких оспівують інші поети за допомогою брехливих порівнянь. Це утвердження переваги реального почуття над фальшивою ідеалізацією.

Запитання та завдання зі сторінки 191 (169)

1. Як за допомогою звичайної побутової сцени поет у сонеті 143 зображує негаразди в любовних стосунках?

У сонеті 143 автор використовує просту побутову сцену, щоб зобразити складну ситуацію в коханні. Сцена, де мати кидає свою дитину, щоб наздогнати курку, є алегорією на любовний трикутник. Жінка (мати) женеться за новим захопленням (куркою), залишаючи ліричного героя (дитину) самого. Герой, як покинута дитина, страждає і благає кохану повернутися.

2. Поясніть зміст антитези курка — дитина. Що в сонеті символізують ці образи?

Антитеза “курка — дитина” підкреслює протилежність двох видів прихильності.

• Курка символізує швидкоплинну, “шкідливу” мрію, за якою женеться кохана. Це образ чогось приземленого і, можливо, не вартого такої уваги.
• Дитина символізує самого ліричного героя, його щиру і віддану любов. Він, як дитина, залежить від любові матері (коханої) і відчуває себе покинутим та безпомічним.

3. У сучасній літературі символом мрії є недосяжний синій птах. Поміркуйте, чому автор у сонеті 143 використав приземлений образ курки.

Шекспір у своїх сонетах свідомо відмовлявся від ідеалізації почуттів та використання піднесених образів, характерних для його попередників. Він замінив вишукану мову на живу розмовну, щоб зобразити кохання більш реалістично. “Приземлений образ курки” замість “синього птаха” показує, що захоплення його коханої — це не висока мрія, а щось буденне, “шкідливе” і, можливо, навіть безглузде. Це підкреслює новаторство Шекспіра, який зображував земні, а не ідеалізовані почуття.

4. Доведіть, що ліричний герой не ідеалізує ні свою кохану, ні їхні стосунки.

Ліричний герой не ідеалізує кохану, оскільки зображує її як звичайну жінку, здатну на необдумані вчинки. Він порівнює її погоню за новим захопленням із метушнею навколо “шкідливої курки”, що аж ніяк не є ідеалізованим образом. Герой не оспівує її, а показує свої страждання і відчай через її невірність, благаючи її повернутися. Це свідчить про реалістичний, а не піднесений погляд на стосунки та на саму кохану, що відповідає загальному новаторському духу сонетів Шекспіра.

5. Доведіть, що поезія Вільяма Шекспіра є прикладом ренесансного мистецтва.

Поезія Вільяма Шекспіра є яскравим прикладом ренесансного мистецтва, оскільки в центрі його творів стоїть людина з її почуттями та думками. У його сонетах віддзеркалюється світогляд людини доби Відродження, для якої любов і дружба є найвищими життєвими цінностями. Шекспір, як поет і драматург епохи Відродження, відмовився від середньовічних канонів і зосередився на зображенні реального життя та складних людських переживань.

6. На прикладі сонетів Шекспіра поясніть, як поет розвинув традиції петраркізму.

Вільям Шекспір значно розвинув традиції петраркізму, відійшовши від його головних рис. Якщо для петраркізму була характерна ідеалізація коханої та піднесено-урочиста мова, то Шекспір у своїх сонетах відмовився від цього. Він не створював умовний, уявний образ, а писав про реальну жінку, так звану “смагляву леді”, і земні почуття до неї. Замість вишуканої мови поет використовував живу розмовну говірку, що робило його поезію більш відвертою та емоційною.

7. Доведіть, що вірші Вільяма Шекспіра належать до сонетів.

Вірші Вільяма Шекспіра є сонетами, що підтверджується назвою самої збірки — “Сонети Шекспіра”, яка налічує 154 твори. Цей жанр утвердився в англійській літературі в XVI столітті під впливом італійської поезії. Хоча Шекспір і реформував зміст сонета, він дотримувався його форми, яка стала відомою як “англійський” або “шекспірівський” сонет.

8. Проаналізуйте особливості англійського сонета.

Англійський сонет, яскравим представником якого є Шекспір, має свої особливості. На відміну від італійського, він часто відмовляється від ідеалізації образів і почуттів. Шекспір зламав традицію звертання до античних мотивів та екзотичних імен, замінивши піднесену мову на живу розмовну. Центральними темами стають не лише кохання, а й дружба, ревнощі, роздуми про сенс буття та недосконалість світу.

9. Порівняйте англійський та італійський сонети.

Основна відмінність між англійським сонетом (у виконанні Шекспіра) та італійським (петрарківським) полягає у підході до зображення почуттів та образів.

10. Згадайте, що в літературознавстві називають оригіналом і перекладом.

• Оригінал — це авторський текст твору, написаний мовою, якою володів і творив сам письменник.
• Переклад — це відтворення змісту і форми оригінального твору засобами іншої мови.

13. Перегляньте хмару слів. Оберіть декілька ключових слів і складіть із ними текст на 5-7 речень.

Епоха Відродження, що прийшла на зміну Середньовіччю, зародилася в Італії та принесла з собою ідеї гуманізму. Цей період ознаменувався розквітом мистецтв, зокрема театру. Найяскравішим представником Відродження в Англії став Вільям Шекспір. Його творчість, натхненна античністю та сповнена оптимізму, прославляла людину. Саме гуманістичні ідеали зробили п’єси Шекспіра безсмертними.

Запитання та завдання зі сторінки 196 (175)

1. Схарактеризуйте стосунки, що існують між двома веронськими родинами.

Між двома веронськими родинами, Монтеккі й Капулетті, існує давня і непримиренна ворожнеча. У пролозі до твору сказано, що ці “однаково шляхетні дві сім’ї” збувають свої дні у ворожнечі, яка призводить до кривавих подій. Ця ненависть настільки глибока, що представники родів готові вбити один одного, що видно з реакції Тібальта на появу Ромео.

2. Знайдіть у тексті твору (дія I сцена 5) монолог Ромео, враженого красою Джульєтти. Доведіть, що цей монолог написаний у формі англійського сонета (див. Теорія літератури. Сонет). Складіть схему римування цього фрагмента.

Монолог Ромео, враженого красою Джульєтти:

Померкли смолоскипи перед нею!

І світить вродою вона своєю.

І для землі, і для життя сія.

Вона – омріяна любов моя!

Її оточують прекрасні дами,

Вона ж між них – голубка між галками!

Коли танок закінчать вже, саму

За ніжну ручку я її візьму,

І щастя неземне тоді відчую.

Чи ж я коли любив? Чи ще люблю я?

О ні! Зрікайтеся, брехливі очі!

Не знали ви краси до цеї ночі!.

Цей уривок у перекладі має риси сонета, оскільки виражає одну завершену думку, але його структура відрізняється від класичного англійського сонета. Він складається з 12 рядків, а не 14, і побудований на парному римуванні. Схема римування цього фрагмента така: АА ББ ВВ ГГ ДД ЕЕ.

3. Як відреагував Тібальт на появу у святковій залі Ромео? До чого закликає синьйор Капулетті свого небожа і як він відгукується про Ромео Монтеккі? Про що свідчить ставлення Капулетті до юнака?

Тібальт, упізнавши Ромео по голосу, розлютився і хотів його вбити, вважаючи, що це не буде гріхом. Синьйор Капулетті закликав небожа заспокоїтись і не чіпати Ромео. Він відгукнувся про юнака як про шляхетну і виховану людину, яку поважає вся Верона. Ставлення Капулетті свідчить про те, що для нього гостинність і пристойність на власному святі важливіші за родову ворожнечу, а також про те, що він визнає чесноти Ромео, незважаючи на походження.

4. Знайдіть у тексті і прочитайте за ролями сцену знайомства Ромео і Джульєтти (дія I сцена 5). Як у цьому епізоді юнак через о́брази ченця і святині демонструє і винахідливість закоханого, і трепетне ставлення до дівчини?

У сцені знайомства Ромео, який був переодягнений у ченця, виявляє свою винахідливість і ніжне ставлення до Джульєтти через релігійні образи. Він називає свою руку “недостойною”, а дотик до руки дівчини – оскверненням “олтаря святого”. Свої губи він порівнює з “двома пілігримами”, які мають поцілунком змити гріх. Використовуючи образи святині та ченця-пілігрима, Ромео показує, що його почуття є глибокими та благоговійними, а не просто миттєвим захопленням.

5. Доведіть, що закохані усвідомлюють несумісність своїх почуттів із родовою ворожнечею Монтеккі й Капулетті.

Закохані усвідомлюють трагічну несумісність своїх почуттів із ворожнечею родин одразу після знайомства. Дізнавшись, що Джульєтта – дочка Капулетті, Ромео вигукує: “Що? Капулетті?. Ох! Де ж вороття?. У ворога в руках моє життя!”. Джульєтта, у свою чергу, довідавшись, що покохала Ромео з роду Монтеккі, каже: “Злоба́ єдина у душі буяла, І зі злоби́ любов єдина встала!. Ох, не на радість ти, любов моя, Бо ворога кохаю ніжно я!”. Ці слова прямо свідчать про їхнє розуміння, що їхня любов приречена на перешкоди через ненависть їхніх сімей.

Запитання та завдання зі сторінки 202 (181)

1. Прочитайте монолог Ромео (дія ІІ сцена 1). До яких образів звертається Ромео, говорячи про вроду Джульєтти та про свої почуття до неї? Які метафори, епітети вводить драматург у мову юнака, що звертається до коханої дівчини?

Говорячи про вроду Джульєтти, Ромео звертається до небесних образів. Він порівнює її з ясним сонцем, а її очі — з двома найяскравішими зірками на небі. Також він називає її світлим ангелом та “легкокрилим посланцем небес”. У його мові драматург використовує такі метафори й епітети: “прекрасне сонечко”, “заздрісний місяць”, “світлий ангеле”.

2. Прочитайте монолог Джульєтти. Чому ім’я юнака викликає в неї гіркі нарікання?

Ім’я Ромео викликає у Джульєтти гіркі нарікання, бо він належить до роду Монтеккі, який є “лютим ворогом” її сім’ї Капулетті. Вона розуміє, що саме його ім’я, а не він сам, є перешкодою для їхнього кохання, і тому промовляє: “Ромео! О, навіщо ти Ромео? Зміни своє ім’я, зречися батька; Як ні, то присягни мені в коханні, І більше я не буду Капулетті”.

3. Прочитайте за ролями початок діалогу Ромео і Джульєтти. Як ви гадаєте, уособленням чого стають для закоханих їхні імена?

Для закоханих їхні імена стають уособленням родової ворожнечі, головною перепоною на шляху до щастя. Для них саме ім’я не має значення, адже Джульєтта каже, що троянда пахла б так само солодко, якби й називалася інакше. Ромео готовий “вдруге охреститись” і більше не зватися Ромео, аби тільки бути з коханою.

4. Прочитайте слова Ромео, які свідчать про силу його почуттів та про втрату для нього цінності життя без кохання Джульєтти.

Силу почуттів Ромео та втрату цінності життя без кохання Джульєтти підкреслюють його слова у відповідь на її попередження про небезпеку: “Хай краще смерть від лютої злоби, Ніж довгий вік без ніжності твоєї”.

5. До яких метафор і порівнянь у діалозі дії ІІ сцени 1 звертаються закоханні, говорячи про свої почуття? Випишіть приклади в зошит («брунька ніжного кохання»; «як море, дна не має і любов» тощо).

У діалозі закохані використовують багато яскравих метафор і порівнянь для опису своїх почуттів:

• “брунька ніжного кохання”.
• “пишна квітка запашна”.
• “як море, доброта моя безкрая”.
• “як море, дна не має і любов”.
• “кохання принесло мене на крилах”.
• кохання порівнюється з блискавкою, “що блисне й раптом зникне”.

6. Про що домовилися юні закохані, прощаючись?

Прощаючись, Ромео і Джульєтта домовилися про таємний шлюб. Джульєтта пообіцяла наступного дня о дев’ятій ранку прислати посланця, щоб дізнатися, де і коли вони зможуть повінчатися.

Запитання та завдання зі сторінки 203 (183)

1. За що докоряв брат Лоренцо Ромео? Доведіть, що брат Лоренцо був першим, хто дізнавався про душевні переживання юнака.

Брат Лоренцо докоряв Ромео за його непостійність у почуттях, адже той ще нещодавно страждав через нерозділене кохання до Розаліни, а тепер раптово закохався у Джульєтту. Чернець був першим, хто дізнавався про душевні переживання юнака, оскільки Ромео прийшов до нього за порадою одразу після нічної розмови з Джульєттою, і Лоренцо згадує, як часто Ромео сповідався йому про своє попереднє кохання.

2. Якою метою керувався чернець, погодившись обвінчати дітей родин, що ворогували?

Чернець, погоджуючись обвінчати Ромео і Джульєтту, керувався благородною метою: він сподівався, що цей шлюб зможе покласти край давній і кривавій ворожнечі між родинами Монтеккі та Капулетті й перетворити їхню ненависть на любов.

3. Доведіть, що брат Лоренцо — людина, яка прагне спокою і процвітання для рідного міста.

Брат Лоренцо прагне спокою для Верони, що доводиться його рішенням таємно повінчати закоханих. Він бачить у цьому союзі не просто щастя для двох людей, а можливість припинити “запеклі чвари”, які приносять страждання всьому місту і навіть призводять до смертей.

4. Чому юні закохані змушені були приховувати свої наміри?

Юні закохані були змушені приховувати свої наміри через непримиренну ворожнечу між їхніми родинами. Вони розуміли, що батьки ніколи б не дали згоди на їхній шлюб, а розкриття їхніх стосунків могло б призвести до ще більшої ненависті та насильства.

5. Як ви гадаєте, чому для Ромео Монтеккі та Джульєтти Капулетті було важливо якнайшвидше взяти шлюб?

Для Ромео та Джульєтти було важливо якнайшвидше взяти шлюб через силу і стрімкість їхніх почуттів. Вони хотіли узаконити свій союз перед Богом, щоб їхнє кохання стало священним і непорушним. Крім того, на Джульєтту тиснули батьки, змушуючи вийти заміж за графа Паріса, тому таємний шлюб з Ромео був для неї єдиним способом уникнути цього.

6. Чим ризикували юні закохані, зважившись на такий відповідальний крок?

Зважившись на таємний шлюб, закохані ризикували усім: гнівом та зреченням своїх родин, втратою спадку, а найголовніше — власним життям. Якби їхній зв’язок розкрили, це могло б призвести до смертельної розправи, про що Джульєтта попереджала Ромео під час розмови на балконі. Крім них, ризикував і брат Лоренцо, адже він діяв всупереч волі впливових сімей.

Запитання та завдання зі сторінки 210 (187, 196)

1. Згадайте, який мізерний привід став причиною лютого гніву Тібальта до Ромео.

Приводом для гніву Тібальта стала сама присутність Ромео, якого він упізнав по голосу, на святі в домі Капулетті. Він сприйняв це як глузування і образу, вважаючи, що вбити Ромео за це — не гріх.

2. Чому Ромео намагався уникнути двобою з кузеном Джульєтти?

Ромео намагався уникнути двобою, бо, таємно одружившись із Джульєттою, він став родичем Тібальта. Він каже Тібальту: “в мене є причина любить тебе”, і називає його ім’я, “яке шаную так, як власне”.

3. Як цей епізод характеризує молодих Монтеккі та Капулетті?

Цей епізод показує Тібальта як дуже запального, агресивного і відданого родовій ворожнечі. Ромео, навпаки, постає миролюбним, оскільки його кохання до Джульєтти вище за ненависть. Меркуціо ж виступає як людина честі, для якої відмова від бою — ганьба.

4. Чи зважився б Тібальт на напад, якби знав, чим завершиться його агресивна поведінка?

Навряд чи Тібальт відмовився б від нападу. Його поведінка на святі і на вулиці свідчить, що він був дуже гордий і шукав приводу для сутички. Для нього честь роду була важливіша за власне життя.

5. Що вразило Меркуціо в поведінці Ромео? Якби Меркуціо знав про одруження Ромео, чи зрозумів би він миролюбний настрій свого друга?

Меркуціо вразила “покора, підла і ганебна” Ромео, він сприйняв його відмову битися як боягузтво. Якби Меркуціо знав про одруження, він, імовірно, зрозумів би, що Ромео намагався уникнути конфлікту з родичем своєї дружини, а не боявся.

6. Які жахливі наслідки мала задерикуватість молодих дворян? Чому Ромео картає себе за смерть Меркуціо?

Задерикуватість призвела до смерті Меркуціо та Тібальта, а також до вигнання Ромео з Верони. Ромео картає себе за смерть друга, бо вважає, що кохання до Джульєтти зробило його “розніженим” і позбавило рішучості захистити свою честь, що змусило Меркуціо втрутитися.

7. Доведіть, що ворожнеча між родинами Монтеккі і Капулетті стала причиною нещасть й інших родин.

Ворожнеча завдала нещастя родині князя Ескала. Він втратив двох своїх родичів: Меркуціо, який загинув у бійці, та графа Паріса, вбитого Ромео біля склепу. Про це сам князь каже в кінці: “А я за те, що зносив ваші чвари, двох кревних нагло втратив”.

8. Як Джульєтта сприйняла звістку про смерть Тібальта і вигнання Ромео з Верони?

Спочатку Джульєтта переживає бурю суперечливих почуттів, називаючи Ромео “демоном з ангельським лицем”. Проте її любов до чоловіка швидко перемагає, і звістка про його вигнання стає для неї набагато страшнішим горем, ніж смерть кузена.

9. Про що прийшов домовлятися до брата Лоренцо граф Паріс? Як Паріс пояснив ченцеві такий великий поспіх зі своїм одруженням?

Граф Паріс прийшов домовитися про вінчання з Джульєттою, яке мало відбутися у четвер. Він пояснив поспіх тим, що батько Джульєтти вважає, ніби шлюб допоможе їй відволіктися від смутку за Тібальтом, адже самотність лише посилює її журбу.

10. Який план дій запропонував Джульєтті брат Лоренцо?

Брат Лоренцо запропонував Джульєтті погодитися на шлюб з Парісом, а напередодні весілля випити снодійний напій, який на 42 години занурить її в сон, схожий на смерть. Її мали поховати у родинному склепі, а тим часом чернець повідомив би Ромео, щоб той прибув до її пробудження і забрав її до Мантуї.

11. Як повелися батьки Джульєтти, коли їхні прокльони збулися: донька померла, не вийшовши заміж за Паріса?

Знайшовши доньку “мертвою”, батьки, які раніше погрожували їй і проклинали, впали у відчай. Їхня радість з приводу весілля обернулася гірким плачем і приготуваннями до похорону. А в самому кінці, дізнавшись усю правду над тілами дітей, Капулетті подав руку Монтеккі на знак примирення, завершивши вікову ворожнечу.

Запитання та завдання зі сторінки 220 (201)

1. Через який фатальний збіг обставин Ромео не отримав листа від брата Лоренцо?

Ромео не отримав листа, тому що посланця брата Лоренцо, ченця Джованні, затримав несподіваний випадок, і він був змушений повернути лист назад.

2. Як загинули Ромео і Джульєтта? Чим би закінчилася п’єса, якби брат Лоренцо прийшов на кілька хвилин швидше?

Ромео, вважаючи Джульєтту мертвою, випив отруту в родинному склепі Капулетті. Джульєтта, прокинувшись і побачивши біля себе мертвого коханого, заколола себе його кинджалом. Якби брат Лоренцо прийшов на кілька хвилин раніше, він би завадив Ромео випити отруту і розповів би йому, що сон Джульєтти — це частина їхнього плану, і таким чином обоє закоханих залишилися б живі.

3. Чи досяг зрештою чернець своєї мети у примиренні запеклих ворогів? Чи такою уявляв він собі долю двох закоханих?

Так, чернець досяг мети примирення ворогуючих родин, оскільки над тілами своїх дітей Монтеккі і Капулетті подали один одному руки. Проте, він не уявляв такої трагічної долі для закоханих. Його план полягав у тому, щоб Ромео і Джульєтта разом втекли до Мантуї і жили там щасливо.

4. Схарактеризуйте образ брата Лоренцо. Якого особливого значення набуває образ ченця у трагедії, написаній у добу Відродження?

Брат Лоренцо — це мудра людина, яка хоче миру для свого міста. Він є духівником Ромео і погоджується таємно повінчати закоханих, бо сподівається, що їхній шлюб зможе покласти край ворожнечі Монтеккі та Капулетті. В епоху Відродження, коли була написана трагедія, образ ченця дуже важливий, бо він утілює ідеї гуманізму. Лоренцо вірить у силу любові та розуму, які можуть перемогти давню й сліпу ненависть, що є спадщиною Середньовіччя.

5. Про що свідчить той факт, що ніхто з персонажів твору жодного разу не згадує причин «стародавньої чвари» між двома родами?

Те, що ніхто не пам’ятає причини ворожнечі, свідчить про її безглуздість. Ненависть між родинами стала просто звичкою, жорстокою традицією, яку ніхто не ставить під сумнів. Це показує, наскільки руйнівною і нерозумною є така ворожнеча, яка триває вже сама по собі, без жодної причини.

6. Назвіть безглузді вчинки і фатальні випадковості, що завадили головним героям досягти своєї мети.

Щастю героїв завадили як безглузді вчинки, так і фатальні випадковості.

• Безглузді вчинки: агресивна поведінка Тібальта, який прагнув бійки з Ромео; вбивство Тібальта у відповідь на смерть Меркуціо; рішення батька Джульєтти силою видати її заміж за Паріса.
• Фатальні випадковості: лист брата Лоренцо не потрапив до Ромео через епідемію чуми; слуга Ромео побачив похорон Джульєтти і повідомив йому про її смерть, не знаючи, що це частина плану; Ромео прийшов до склепу за мить до того, як Джульєтта мала прокинутись.

7. На прикладі ворожнечі родів Монтеккі й Капулетті доведіть, що зло породжує зло, а помста — нове прагнення помсти.

Ворожнеча між родами — це справжній ланцюг зла. Через ненависть Тібальт нападає на Ромео, але замість нього вбиває Меркуціо. Ромео, прагнучи помсти за друга, вбиває Тібальта. Це призводить до його вигнання, що змушує закоханих вдатися до відчайдушного плану. В результаті гинуть і Ромео, і Джульєтта. Кожен крок, продиктований помстою, лише примножував горе і вів до нових трагедій, доводячи, що зло породжує тільки зло.

8. Схарактеризуйте образи Ромео і Джульєтти. Доведіть, що молоді люди ставилися до свого кохання як до найдорожчого скарбу, ціннішого за життя.

Ромео на початку п’єси мрійливий та сумний, але кохання до Джульєтти перетворює його на рішучого юнака, готового на все. Джульєтта з покірної доньки стає сміливою дівчиною, яка йде проти волі батьків заради кохання. Для них любов справді була ціннішою за життя. Вони готові зректися своїх імен, щоб бути разом. Зрештою, не маючи змоги жити одне без одного, вони обирають смерть: Ромео випиває отруту, а Джульєтта, побачивши його мертвим, заколює себе кинджалом.

9. Заповніть інтелект-карту.

Персонажі

• Ромео
  • До зустрічі з Джульєттою: Був меланхолійним та страждав від нерозділеного кохання до Розаліни.
  • Період закоханості: Стає рішучим, сміливим та готовим на все заради кохання до Джульєтти.
  • Еволюція образу: Перетворюється з мрійливого юнака на мужню людину, здатну на глибоке, жертовне почуття.
  • Рішучість: Проявляється у таємному шлюбі, помсті за смерть друга та рішенні померти поруч з коханою.
• Джульєтта
  • Зовнішність: Дуже вродлива дівчина, яку Ромео порівнює з сонцем.
  • Характер: Спочатку слухняна й наївна, але під впливом кохання стає сміливою, рішучою та жертовною.
  • Еволюція образу: Перетворюється з покірної дівчинки на сильну жінку, яка кидає виклик родині та суспільству.
• Меркуціо
  • Роль у п’єсі: Друг Ромео, родич князя. Дотепний та життєрадісний, але запальний. Його смерть стає поворотним моментом трагедії.
• Отець Лоренцо
  • Роль: Духовний наставник Ромео, мудра людина, що прагне миру.
  • Символ умиротворення: Таємно вінчає закоханих, сподіваючись примирити їхні родини.
  • Емоційність і відповідальність: Намагається допомогти героям, але його план провалюється.
  • Слабкість і помилка: Його помилка в тому, що він покладається на випадок (лист не доходить), і залишає Джульєтту в склепі саму.
• Батько Ромео
  • Сімейні цінності: Турбується про сумний настрій сина.
  • Не реагує на провокації Капулетті: В кінці твору він перший простягає руку примирення.
• Мати Ромео
  • Намагається уникати конфліктів: Дуже любить сина і помирає з горя через його вигнання.
• Батько Джульєтти
  • Ставлення до шлюбу дочки: Спочатку турботливий, але потім стає деспотичним.
  • Авторитаризм: Погрожує зректися доньки, якщо вона не послухається його волі.
  • Усвідомлення проблеми: Лише смерть доньки змушує його усвідомити свою помилку і помиритися з Монтеккі.
• Мати Джульєтти
  • Ставлення до шлюбу доньки: Підтримує чоловіка, не цікавлячись почуттями дитини.
  • Підпорядкована традиціям: Для неї важливіший вигідний шлюб, ніж щастя доньки.
• Няня Джульєтти
  • Любить і підтримує Джульєтту: Допомагає їй у таємних зустрічах, але в скрутну хвилину радить зрадити кохання, через що втрачає довіру дівчини.
• Тібальд
  • Характер: Запальний, агресивний, уособлення ворожнечі.
  • Ворожнеча: Є головним провокатором бійки, що призвела до трагічних наслідків.
  • Доля: Гине від руки Ромео.

Аналіз твору

• Ключові події твору
  • Зустріч Ромео і Джульєтти на балу.
  • Таємне вінчання.
  • Вбивство Тібальта і вигнання Ромео.
  • Самогубство закоханих у склепі.
  • Примирення родин.
• Конфлікт
  • Причина ворожнечі сімей: Давня, безглузда ворожнеча, причини якої вже забуті.
  • Вплив конфлікту на дітей: Змушує їх приховувати свої почуття та призводить до трагічної загибелі.
  • Наслідки: Смерть дітей і примирення батьків.
• Тема та ідея твору
  • Мотиви кохання, ненависті й наслідків: Протиставлення всепереможного кохання та руйнівної ненависті.
  • Ідея: Утвердження величі справжнього кохання, яке здатне перемогти смерть і примирити ворогів; засудження феодальних забобонів.

Інше

• Найрізноманітніші цитати
  • «Сумніших оповідей не знайдете, ніж про любов Ромео і Джульєтти».
  • «Ромео! О, навіщо ти Ромео?».
  • «Чума на ваші два роди!».
• Шекспір, цікаві факти
  • Сюжет трагедії був запозичений з античного міфу та італійської новели.
  • Шекспір не надто дбав про видання своїх п’єс.
  • Існує сім українських перекладів твору.
• Висновки
  • Причини популярності твору: “Вічний” сюжет про кохання, глибокий гуманізм, яскраві образи.
  • Чи можливий такий розвиток подій сьогодні? Чому?: Так, адже проблеми нетерпимості та соціальних конфліктів існують і сьогодні, хоч і в інших формах.
  • Поради закоханим, щоб уникнути трагічних ситуацій: Бути відвертими з близькими, шукати порозуміння та не приймати поспішних рішень.

10. У чому полягає оптимістичність фіналу, який настав після катастрофічної розв’язки трагедії?

Оптимістичність фіналу полягає в тому, що смерть головних героїв нарешті припинила багатовікову ворожнечу між їхніми родинами Монтеккі та Капулетті. Над тілами своїх дітей глави сімейств помирилися, і це стало перемогою кохання над ненавистю, хоч і трагічною ціною.

11. Доведіть, що перемога кохання над ненавистю була неминучою у трагедії видатного драматурга-гуманіста Вільяма Шекспіра.

Перемога кохання над ненавистю була неминучою, тому що Шекспір як митець доби Відродження протиставляв світле почуття кохання ворожнечі та мстивості, які були спадщиною Середньовіччя. Хоча Ромео і Джульєтта загинули, їхня смерть стала тим єдиним чинником, який зміг “розтопити кригу” в серцях їхніх батьків і змусити їх примиритися. Таким чином, саме жертовне кохання змогло здолати давню ненависть.

12. Виконайте проєкт: порівняйте сюжет трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» і сюжет античного міфу про загибель закоханих, які теж походили із родин, що ворогували.

Сюжет трагедії «Ромео і Джульєтта» має багато спільного з античним міфом про Пірама і Тісбу, який переказав поет Овідій.

• Спільне: В обох історіях головні герої — юні закохані, які походять із ворогуючих родин. Їхні батьки забороняють їм бути разом, тому вони змушені зустрічатися таємно. Загибель в обох випадках стається через трагічну помилку та непорозуміння: Пірам думає, що Тісбу роздерла левиця, і вбиває себе, а Ромео вважає Джульєтту померлою і приймає отруту. Побачивши коханих мертвими, дівчата теж накладають на себе руки.
• Відмінне: Дія трагедії Шекспіра відбувається у Вероні епохи Відродження, а міфу — у стародавньому Вавилоні. Важливою відмінністю є фінал: смерть Ромео і Джульєтти призводить до примирення їхніх родин, тоді як у міфі про Пірама і Тісбу такий оптимістичний підсумок відсутній.

13. Чому фінал про юних Тісбу і Пірама викликає у читачів тільки розпач?

Фінал історії про Тісбу і Пірама викликає розпач, оскільки їхня смерть є наслідком суто фатального збігу обставин і не призводить до жодних позитивних змін. На відміну від трагедії Шекспіра, де загибель закоханих примирила ворогуючі родини, у міфі їхня смерть залишається лише особистою трагедією, яка не несе вищого сенсу чи примирення для суспільства.

14. На прикладі сюжету про нещасних закоханих доведіть, що античність й італійський Ренесанс мали великий вплив на мистецтво Європи і зокрема на творчість англійського драматурга Вільяма Шекспіра.

Сюжет про нещасних закоханих доводить великий вплив античності та італійського Ренесансу на творчість Шекспіра. По-перше, сама ідея історії про закоханих із ворожих родин була запозичена з античного міфу про Пірама і Тісбу, переказаного римським поетом Овідієм. По-друге, імена Ромео і Джульєтти вперше з’явилися в популярній новелі італійського письменника епохи Відродження Луїджі Да Порто, яку згодом перекладали та адаптували по всій Європі. Таким чином, Шекспір взяв відомий сюжет, що походив з античності та був переосмислений в італійському Ренесансі, і створив на його основі свій геніальний твір, що свідчить про тісний зв’язок англійської літератури того часу із загальноєвропейською культурною традицією.

15. Заповніть фішбоун. Аргументуйте свою думку

Давайте заповнимо схему “фішбоун”, щоб розібратися, чому кохання Ромео і Джульєтти закінчилося трагічно.

Проблема: Чому кохання Ромео і Джульєтти завершується трагедією?

Причини (верхні кістки):

1. Непримиренна ворожнеча між родинами Монтеккі та Капулетті. Це головна причина. Давня і безглузда ненависть їхніх родин з самого початку робить їхнє кохання забороненим. Через цей конфлікт вони не можуть бути разом відкрито, що змушує їх до таємниць і ризикованих кроків.
2. Кохання героїв пристрасне й щире, але вчинки необдумані й сповнені ризику. Ромео і Джульєтта дуже молоді й запальні. Їхні почуття спалахують миттєво, і вони приймають поспішні рішення: таємно вінчаються вже наступного дня після знайомства, Ромео вбиває Тібальта, не думаючи про наслідки, і, врешті-решт, обоє накладають на себе руки через трагічні непорозуміння.
3. Пасивність і помилки дорослих. Дорослі не змогли запобігти трагедії.
   • Батьки Джульєтти проявляють жорстокість, змушуючи її вийти заміж за Паріса, і не намагаються зрозуміти почуття доньки.
   • Мамка спочатку допомагає, але потім зраджує Джульєтту, радячи забути Ромео.
   • Навіть брат Лоренцо, який хотів допомогти, припускається помилки: його план з листом провалюється, що призводить до фатальних наслідків.

Наслідки (нижні кістки):

1. Закохані змушені приховувати свої почуття. Через ворожнечу родин Ромео і Джульєтта не можуть нікому розповісти про своє кохання, окрім брата Лоренцо та мамки. Це ізолює їх і штовхає на небезпечні дії.
2. Не боролись за своє кохання, не обдумали наслідки своїх дій. Можна сказати, що вони боролися, але їхня боротьба була таємною та імпульсивною. Вони діяли, підкоряючись емоціям, щоразу ускладнюючи ситуацію. Наприклад, вбивство Ромео Тібальта робить його вигнанцем і унеможливлює відкритий шлюб.
3. Брат Лоренцо намагається допомогти, але ускладнює ситуацію. Його план зі снодійним був дуже ризикованим. Коли лист до Ромео не доходить, а Балтазар повідомляє юнакові неправдиву звістку про смерть Джульєтти, ситуація виходить з-під контролю і веде до загибелі закоханих.

Висновок (хвіст риби):

Трагедія була неминучою, оскільки вона стала наслідком не однієї, а цілого ланцюга причин: вікової ненависті, яка панувала в суспільстві, помилок дорослих та імпульсивних вчинків самих закоханих. Однак їхня смерть не була марною — вона принесла мир у Верону і поклала край багаторічній ворожнечі, довівши, що любов сильніша за ненависть.

16. Визначте експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію і розв’язку у трагедії В. Шекспіра.

Композиція трагедії «Ромео і Джульєтта» має такі елементи:

• Експозиція — знайомство з містом Верона та двома ворогуючими родинами Монтеккі й Капулетті, про що розповідається у пролозі.
• Зав’язка — випадкова зустріч Ромео і Джульєтти на балу в домі Капулетті та спалах кохання між ними з першого погляду.
• Розвиток дії — таємні побачення закоханих (сцена на балконі), їхнє вінчання за допомогою брата Лоренцо, вбивство Ромео брата Джульєтти Тібальта у вуличній бійці та вигнання юнака з Верони.
• Кульмінація — сцена у склепі, де Ромео, думаючи, що Джульєтта померла, випиває отруту. Джульєтта прокидається, бачить мертвого коханого і вбиває себе його кинджалом.
• Розв’язка — родини дізнаються про таємний шлюб і справжню причину смерті своїх дітей. Усвідомивши глибину трагедії, Монтеккі й Капулетті примиряються над тілами Ромео і Джульєтти.

17. Доведіть, що трагічна розв’язка у «Ромео і Джульєтті» змінюється епіло́гом, який відновлює порушений порядок і встановлює мир.

Трагічна розв’язка, тобто смерть головних героїв, переходить в епілог, де князь Верони та глави родин дізнаються всю правду від брата Лоренцо. Загибель дітей стає страшним уроком для батьків. Над тілами Ромео і Джульєтти вони усвідомлюють згубність своєї багаторічної ненависті та укладають мир, тиснучи один одному руки. Капулетті називає Монтеккі братом, а той обіцяє поставити золоту статую Джульєтти. Таким чином, смерть закоханих відновлює справедливість і приносить у Верону «похмурий мир».

18. На прикладі трагедії «Ромео і Джульєтта» поясніть особливості драматичного роду літератури.

Трагедія «Ромео і Джульєтта» є яскравим прикладом драматичного твору, оскільки:

• Твір призначений для постановки на сцені, про що свідчить наявність списку дійових осіб, поділ на дії та сцени, а також авторські ремарки, які пояснюють дії персонажів («Б’ються», «Падає», «Заколює себе»).
• В основі сюжету лежить гострий конфлікт — протистояння світлого кохання Ромео і Джульєтти та сліпої ненависті їхніх родин.
• Основний зміст розкривається через діалоги та монологи персонажів, а не через розповідь автора.

19. Згадайте жанрові особливості трагедії та поясніть сутність трагічного конфлікту у творі В. Шекспіра.

Трагедія — це жанр драми, в основі якого лежить гострий, нерозв’язний конфлікт, що призводить до страждань і загибелі головних героїв. Сутність трагічного конфлікту у творі Шекспіра полягає в зіткненні двох світів: нового гуманістичного світогляду доби Відродження, який уособлює чисте й вільне кохання Ромео і Джульєтти, та старих феодальних уявлень Середньовіччя, що проявляються у безглуздій ворожнечі їхніх родин. Закохані стають жертвами цієї боротьби, але їхня смерть перемагає вікову ненависть.

20. Назвіть сцени твору, які вас вразили найбільше.

Найбільше мене вразили три сцени:

• Сцена знайомства Ромео і Джульєтти на балу, коли між ними миттєво спалахує кохання, незважаючи на те, що вони належать до ворогуючих родин.
• Сцена на балконі, де закохані освідчуються одне одному та домовляються про таємне вінчання. Монолог Джульєтти «Ромео! О, навіщо ти Ромео?» є надзвичайно зворушливим.
• Фінальна сцена у склепі, яка є найтрагічнішою. Череда непорозумінь призводить до самогубства обох героїв, що викликає глибокий сум і співчуття.

21. Уявіть, якими мають бути в цих сценах інтонації дійових осіб, їхні жести і міміка.

В цих сценах я уявляю дійових осіб так:

• На балу: Голос Ромео звучить захоплено й ніжно, його погляд прикутий до Джульєтти. Він обережно торкається її руки. Джульєтта спочатку здивована, її погляд сором’язливий, але потім на обличчі з’являється зацікавлена посмішка, а в голосі з’являються грайливі нотки.
• На балконі: Джульєтта говорить мрійливо, її голос сповнений то суму, то радості. Вона може притискати руки до серця. Ромео говорить пристрасно, його жести широкі й поривчасті, він простягає руки до балкона, наче хоче злетіти до коханої.
• У склепі: Інтонації Ромео сповнені розпачу та безмежного горя, він плаче, обіймаючи Джульєтту. Коли Джульєтта прокидається, її голос спочатку сповнений надії, але, побачивши мертвого Ромео, змінюється на сповнений жаху. Її обличчя виражає шок, а потім — холодну рішучість, коли вона бере кинджал.

Аналіз драми “Ромео і джульєтта”. Характеристика героїв

Джерела сюжету: Сюжет твору запозичений з античного міфу про Пірама і Тісбу, переказаного Овідієм, а також з італійської новели Луїджі да Порто «Історія двох шляхетних закоханих» (1524 р.).

Рік: Трагедію було написано приблизно у 1595 році.

Жанр: Трагедія.

Композиція: Твір складається з прологу та п’яти дій.

Тема: Історія трагічного кохання Ромео і Джульєтти, які належали до двох ворогуючих родин.

Ідея: Ніякі перешкоди не можуть стати на заваді справжньому коханню. Автор утверджує думку, що любов є сильнішою за вікову ворожнечу та смерть.

Час: Дія відбувається за часів доби Відродження.

Місце: Події розгортаються в італійському місті Верона.

Персонажі (родини та представники):

• Монтеккі: синьйор та синьйора Монтеккі, їхній син Ромео, Бенволіо (небіж Монтеккі), Балтазар (слуга Ромео).
• Капулетті: синьйор та синьйора Капулетті, їхня донька Джульєтта, Тібальт (небіж синьйори Капулетті), Мамка Джульєтти.

Вічні образи: Ромео і Джульєтта стали вічними образами закоханих, що борються за своє право на кохання.

Елементи сюжету:

• Експозиція: Знайомство з ворогуючими родинами Монтеккі та Капулетті у Вероні.
• Зав’язка: Ромео і Джульєтта зустрічаються на балу в домі Капулетті й закохуються одне в одного.
• Розвиток дії: Таємне вінчання закоханих, вбивство Тібальта Ромео, вигнання Ромео з Верони, план брата Лоренцо.
• Кульмінація: Джульєтта випиває снодійне зілля, щоб уникнути шлюбу з Парісом.
• Розв’язка: Ромео, думаючи, що Джульєтта померла, випиває отруту. Джульєтта, прокинувшись, бачить мертвого коханого і вбиває себе його кинджалом. Родини Монтеккі та Капулетті примиряються над тілами своїх дітей.

Конфлікт: Зовнішній конфлікт полягає у давній ворожнечі між родинами Монтеккі й Капулетті. Внутрішній конфлікт — це боротьба головних героїв між почуттям кохання та вірністю своїм родинам.

Джульетта

Тібальт

Брат Лоренцо

Ромео