Валентин Чемерис – це ім’я, яке залишило яскравий слід в українській літературі. Народився він 8 липня 1936 року в селі Заїченці на Полтавщині. Його життєвий і творчий шлях – це історія наполегливості, таланту та любові до слова.
У 1953 році Валентин Чемерис переїхав до Дніпропетровська (нині Дніпро), де розпочав свою літературну діяльність. Він працював у радіо, редакціях обласних газет і видавництвах. У 1971 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені О.М. Горького. Згодом очолив Дніпропетровську організацію Спілки письменників України (1989–1993). Після цього працював у Києві в редакції газети «Літературна Україна» та в адміністрації Президента України.
Чемерис був активним членом Національної спілки письменників України, входив до її Президії та Вищої ради (1996–2000). Його багаторічна праця в редакції газети «Літературна Україна» запам’яталася багатьом, зокрема як головного редактора сатиричного відділу «Вишенька».
Протягом своєї кар’єри Валентин Чемерис написав понад 20 книг різних жанрів: історичні романи, фантастику, гумор, романи-есе. Крім того, він створював твори для дітей, які завоювали любов юних читачів.
Його книги вирізняються легким стилем, глибоким історичним контекстом і тонким гумором. Чемерис умів майстерно поєднувати серйозність із веселістю, що робило його твори унікальними в українській літературі.
Нагороди: Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо» (за історичні романи), літературна премія імені Івана Мазепи.
Валентин Чемерис залишив по собі величезну літературну спадщину, яка продовжує надихати сучасних письменників і читачів. Його творчість – це не лише дзеркало епохи, але й джерело натхнення для тих, хто цінує українське слово.
Аналіз творів: