Усний народний епос. Старина про Іллю Муромця та Соловія - відповіді

• До змісту

1. Прочитайте визначення старини (билини) і пісні.

Билини («старини») — це жанр героїчного епосу, епічні пісні, які у Княжу добу виконували переважно речитативом, зазвичай у супроводі музичних інструментів.

Пісня — невеликий словесно-музичний твір, призначений для співу.

Поясніть епіграф до уроку

Ніжну-ніжну, як подих билини, Я хотів би вам пісню сплести… (Олександр Олесь)

Епіграф порівнює пісню з билиною, підкреслюючи її ніжність і м’якість. Автор хоче створити пісню таку ж легку, чуттєву й проникливу, як билина. Це означає, що пісня може бути не лише розважальною, а й глибокою, сповненою мудрості та душевності, як і стародавні епічні твори.

2. Складіть у зошиті порівняльну таблицю чи схему билини та пісні. Доповнюйте її впродовж вивчення теми відповідним матеріалом (обсяг, тематика, наявність сюжету)

Пригадайте твір, у якому йдеться про події в княжій Русі, де сила пісні мала повернути бранцеві спогади про рідний край. Назвіть автора твору.

Твір, про який йдеться, — це поема «Євшан-зілля» українського письменника Миколи Вороного.

3. Визначте за допомогою google-карт час подолання таких відстаней, які долав Ілля Муромець. Чи міcтить ця інформація гіперболи?

Ілля Муромець їхав із Моровська (нині Морівськ, Чернігівщина) через Чернігів до Києва. Відстань між Морівськом і Києвом приблизно 90 км, а якщо враховувати шлях через Чернігів, то це близько 200 км. Сучасний автомобіль подолає цю відстань за 3 години, кінь — за 1–2 дні.

У билині сказано, що Ілля Муромець виїхав з дому вранці, а вже «на полудник» був у Києві, ще й по дорозі визволив Чернігів, поборов Солов’я-розбійника, збудував мости. Це перебільшення, бо фізично так швидко подолати таку відстань і виконати стільки подвигів неможливо. Отже, ця інформація містить гіперболи — художні перебільшення, характерні для билин.

Чому є кілька версій старини про Іллю Муромця? Із чим це пов’язано?

Є кілька версій старини про Іллю Муромця, бо ці твори виникли в усній народній творчості, передавалися з покоління в покоління без письмового запису. Кожен оповідач міг додавати щось своє, змінювати деталі, залежно від місцевих традицій, історичних подій чи уявлень. Також різні регіони пов’язували Іллю з різними містами та місцевостями, тому виникали різні варіанти сюжету, імені та навіть місця народження героя.

Який український звичай описано в заспіві старини?

У заспіві старини описано звичай благословіння дитини батьками перед далекою дорогою. Ілля Муромець просить у батька й матері благословення на шлях до Києва, щоб служити князю й захищати Русь.

Яке смислове наповнення словосполучення «щасливої дороги»?

Словосполучення «щасливої дороги» означає побажання безпеки, удачі, легкого шляху, повернення додому, а також батьківську турботу й підтримку.

Чи використовуєте ви його? Якщо так, то в яких життєвих випадках?

Так, це побажання часто використовують і зараз, коли хтось вирушає в подорож, на навчання, службу, у відрядження чи навіть просто їде з дому. Його кажуть, щоб підкреслити турботу й побажати добра.

Як сучасні звичаї благословіння на щасливу життєву дорогу перегукуються з описаними подіями в старині про благословіння на щасливу дорогу Іллі?

Сучасні звичаї благословіння на щасливу дорогу дуже схожі: батьки або старші родичі дають настанови, благословляють, іноді хрестять дитину, бажають добра. Як і в старині, це символічний акт підтримки й духовного захисту, що допомагає людині почуватися впевненіше на новому етапі життя.

Який казковий елемент наявний у виділеному уривку?

Казковий елемент — це надзвичайна сила Іллі Муромця, його здатність ламати ліси, перепливати річки, перемагати величезні війська, а також фантастичний образ Солов’я-розбійника, який свистом знищує все живе.

Чим це можна пояснити?

Це можна пояснити тим, що билина — це не лише історичний, а й казковий жанр. У ній використано гіперболи й фантастичні елементи для підкреслення героїзму, сили й винятковості головного героя, а також для створення захопливої, емоційної оповіді.

Чи можна визначити, який період описано в старині, якщо хрещення Русі відбулося у 988 році Володимиром Великим?

Так, можна орієнтовно визначити період. У старині згадується князь Володимир, який правив у Києві та здійснив хрещення Русі у 988 році. Отже, події билини відбуваються наприкінці X — на початку XI століття, у часи правління Володимира Великого. Хоча та ж Вікіпедія пише, що жив Ілля в XII—XIII столітті.

Поміркуйте, чому процес прийняття християнства був таким важливим?

Прийняття християнства мало велике значення для Русі, бо об’єднало народ навколо спільної віри, зміцнило державу, сприяло розвитку культури, освіти, писемності, а також посилило зв’язки з іншими християнськими країнами, зокрема з Візантією. Християнство вплинуло на мораль, звичаї, мистецтво та соціальне життя, а також стало основою для розвитку благодійності та соціальної допомоги.

Зачитайте звертання, наявні на цій сторінці, й поясніть уживання розділових знаків біля цих слів / словосполучень.

Звертання зі старини:

• «Благослови, батьку та матер рідна,

  У славний город Київ з’їздити»

• «Ей ви, царевиці та царенята,

  Чи мені вас у полон брати,

  Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?»

• «Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

  Бережи проклятого Соловія…»

• «Ой ти, Соловію-розбійнику…»

• «Звідкіля ти, славний молодче,

  З якої землі, якої матері,

  Якого роду-племені єси?»

• «Князю, гостинця дарувати»

• «Князю Володимиру служити»

Звертання виділяються комами, якщо стоять у середині чи наприкінці речення, а на початку — після них ставиться кома або знак оклику, якщо звертання емоційне. Це правило допомагає виділити адресата висловлювання.

Які ще позиції звертання є в реченні?

Звертання може стояти на початку, в середині або в кінці речення. Наприклад:

• На початку: «Ой ти, Соловію-розбійнику, засвищи…»
• В середині: «Я, князю, гостинця дарувати…»
• В кінці: «Послужити більше, князю мій, вірою-правдою…».

Доведіть, що в старині наявні казкові елементи.

У билині є багато казкових елементів:

• Гіперболи: Ілля Муромець ламає ліси, перепливає річки, мостить мости однією рукою, перемагає велике військо самотужки.
• Фантастичні персонажі: Соловій-розбійник, який свистом знищує все живе, сидить на семи дубах, має надприродну силу.
• Нереальні події: за один день Ілля долає величезні відстані, здійснює багато подвигів.
• Мова билини насичена постійними епітетами, повторами, гіперболами, що характерно для казкового жанру.

Це пояснюється тим, що билина — це епічний твір, у якому поєднуються історичні факти з народною фантазією, щоб підкреслити героїзм, силу та винятковість головного героя.

Відповіді сторінка 38

1. Який зв’язок між старинами та билинами? Чи можна їх віднести до епічних героїчних пісень? Відповідь аргументуйте. Яку роль у житті нації відіграють епічні героїчні пісні?

Старини й билини — це одне й те саме: в Україні такі твори називали старинами, а з XIX ст. вони отримали назву билини (від «те, що було»). Це жанр героїчного епосу, епічні пісні, які виконували речитативом у супроводі музичних інструментів. Їх можна віднести до епічних героїчних пісень, бо вони відображають важливі історичні події, подвиги захисників рідної землі, містять розгорнутий сюжет, героїв-воїнів і мають велике виховне значення для народу.

Епічні героїчні пісні є оберегом і носієм історичної та духовної пам’яті народу, формують національну ідентичність, передають цінності, ідеали, уявлення про героїзм і справедливість, надихають на захист рідної землі.

2. Елементи яких жанрів усної народної творчості наявні в старинах?

У старинах є елементи казки (фантастика, гіпербола, казкові персонажі), історичних пісень (опис реальних подій, боротьба з ворогами), обрядових пісень (благословення, побажання щасливої дороги), а також прислів’їв, приказок.

3. Що є історичними джерелами билин?

Історичними джерелами билин є реальні події та особи княжої доби, літописи, церковні та історичні пам’ятки, фольклорні матеріали, а також усна народна традиція, яка передавала ці твори з покоління в покоління.

4. Які чесноти народного героя втілено в образі Іллі Муромця? Проілюструйте відповідь цитатами.

В образі Іллі Муромця втілено мужність, силу, відвагу, справедливість, вірність рідній землі, побожність, скромність:

• Мужність і сила: «Озера-річки перепливав, ліс ламав»;
• Відвага: «Почав він гуляти, поганих мурзів-татарів наїжджати»;
• Справедливість: «А то краще їдьте в свої царства, та по всьому світу розкажіть, що свята Русь не пуста стоїть, що святу Русь могутні богатирі бережуть»;
• Побожність: «Віри християнської та боронити!»;

5. Що / кого уособлює образ Соловія-розбійника?

Образ Соловія-розбійника уособлює ворога, розбійника, представника племені, з яким доводилося боротися київським князям (наприклад, хазар, печенігів, половців). Це символ усіх сил, які перешкоджали безпеці та розвитку Русі, уособлення небезпеки на шляхах, яку долає герой.

6. За допомогою яких засобів художньої виразності передано особливості характеру та поведінки того чи того героя старини?

Особливості характеру та поведінки героїв старини передано за допомогою гіперболи (перебільшення сили, подвигів), постійних епітетів (стійкі образні означення: «сонце краснеє», «добрий молодець»), літоти (навмисне применшення), повторів, звертань, діалогів, а також символічних образів. Ці засоби допомагають підкреслити мужність, силу, відвагу, справедливість Іллі Муромця та підступність і небезпеку Соловія-розбійника.

7. У старині «Про Іллю Муромця і Соловія» визначте зачин (заспів) і кінцівку. Розкрийте їхню роль у творі.

Зачин (заспів):

«Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється…»

Кінцівка:

«Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають

По всім землям,

По всім ордам

Однині і довіка,

А вам на многі літа!»

Роль: зачин вводить у час і місце дії, знайомить із головним героєм, створює настрій. Кінцівка підкреслює значення подвигу Іллі, прославляє героя, закріплює мораль твору.

8. Випишіть у зошит гіперболи, постійні епітети, літоту. Яка їхня роль у творі?

Гіперболи: «Озера-річки перепливав, ліс ламав», «Стоїть сила-силенная», «Дуби рве самі коренистії та мости мостить».

Постійні епітети: «сонце краснеє», «поле чисто», «добрий молодець», «вітри буйні», «місяця ясного».

Літота: «Засвищи, Соловію, напівсвисту, закричи ти та напівкрику, зашипи ти та напівшипу!»

Роль: ці засоби надають твору емоційності, підкреслюють винятковість героїв, створюють казкову атмосферу, допомагають краще уявити події та характери.

9. Які традиції та звичаї Давньоруської держави відображені в старині «Про Іллю Муромця і Соловія»? Які дійшли до наших днів?

Відображені традиції:

• Благословення батьками перед далекою дорогою
• Поклони старшим, повага до князя
• Прославлення героїв
• Звернення до рідних за порадою

Дійшли до наших днів:

• Благословення на дорогу
• Повага до старших
• Вшанування героїв, пам’ять про захисників рідної землі.

10. Чи можна билини вважати художньою історією народу?

Так, билини можна вважати художньою історією народу, бо вони відображають важливі історичні події, уявлення про героїв, звичаї, моральні цінності та ідеали епохи. Билини не є точним історичним джерелом, але зберігають пам’ять про минуле в художній формі.

11. Перейдіть за покликанням чи QR-кодом, що на с. 31, і прочитайте билину про Іллю Муромця і Соловія-Розбійника в прозі.

Прозовий варіант билини розповідає ту саму історію про подвиги Іллі Муромця: його виїзд з рідного міста, визволення Чернігова від ворожого війська, перемогу над Соловієм-розбійником і прибуття до київського князя Володимира.

12. Виконайте дослідницьку роботу, порівнявши віршований текст, представлений у підручнику, і прозовий, який розміщений за покликанням.

Спільне: сюжет, герої, основні події, ідея, казкові елементи, гіперболи.

Відмінне: віршована форма має ритм, постійні епітети, повтори, більш урочисту мову, тоді як прозова — простішу структуру, доступнішу для розуміння мову.

Висновок: Обидва тексти зберігають основний зміст і дух билини, але віршований варіант краще передає особливості народного епосу, а прозовий — доступніший для сучасного читача.

13. Створіть імпровізовану виставу на основі історій про Іллю Муромця.

Для вистави можна обрати ключові сцени: благословення батьків, визволення Чернігова, бій із Соловієм-розбійником, прибуття до князя Володимира. Використати костюми епохи, декорації (ліс, княжий двір), музичний супровід, що імітує билинний речитатив.

14. Що спільне, а що відмінне між давніми богатирями й сучасними воїнами ЗСУ?

Спільне:

• Захист рідної землі від ворогів
• Мужність, відвага, самопожертва
• Вірність Батьківщині
• Готовність боронити слабших
• Високі моральні якості

Відмінне:

• Зброя та обладунки (меч і лук проти сучасної зброї)
• Масштаби бойових дій
• Технології ведення війни
• Організація війська

Як давні богатирі, так і сучасні захисники України втілюють найкращі риси українського народу — героїзм, патріотизм і готовність захищати свободу.