Варіант 1
Київ - серце України
Київ - це не просто столиця України, це місто з багатовіковою історією і неповторною атмосферою. Кожен, хто хоч раз побував тут, назавжди закохується в це дивовижне місто над Дніпром.
Прогулюючись вулицями Києва, відчуваєш подих минулих століть. Древні собори й монастирі, такі як Києво-Печерська Лавра і Софійський собор, вражають своєю величчю і красою. Вони є свідками зародження християнства на Русі й розквіту Київської держави.
Поруч з історичними пам’ятками органічно вписуються сучасні будівлі. Хрещатик - центральна вулиця міста, яка особливо чарівна навесні, коли цвітуть знамениті київські каштани. Майдан Незалежності - серце столиці, яке бачило і радісні, і трагічні події в житті країни.
Київ - дуже зелене місто. Численні парки й сквери дарують прохолоду і свіжість. З оглядових майданчиків відкриваються чудові краєвиди на могутній Дніпро. Пам’ятник князю Володимиру в мальовничому парку став одним із символів міста.
Життя в Києві стрімке і насичене, але завжди можна знайти куточок для відпочинку душі - чи то тиха вуличка на Подолі, чи Володимирська гірка, чи алеї Маріїнського парку. Кожен знайде тут щось особливе для себе.
Київ - це гармонійне поєднання старовини й сучасності, європейського комфорту і самобутності. Недарма його називають одним із найкрасивіших міст Європи. Побувавши тут раз, хочеться повертатися знову і знову, щоб відчути його незабутню ауру і зарядитися енергією цього прекрасного міста.
Варіант 2
Ось зразковий твір-опис села на основі власних спостережень, з акцентом на природу:
Моє рідне село
Моє рідне село - це маленький куточок раю, загублений серед безкраїх полів та лісів. Зветься воно Яблунівка і повністю виправдовує свою назву, адже навесні все село потопає в білосніжному цвіті яблунь.
Через село протікає невеличка річка. Влітку її береги заростають очеретом та рогозом, а на плесі гордо плавають білі лебеді. Річка тут неглибока і чиста, тому місцеві діти люблять в ній купатися та ловити рибу.
За селом починаються безкраї поля пшениці та соняшників. Навесні вони зеленіють молодими сходами, влітку наливаються золотом, а восени вкриваються жовто-багряним килимом. Поля перемежовуються з невеликими гайками та перелісками, де можна знайти гриби та ягоди.
Особливо чарівне село навесні, коли зацвітають сади. Все довкола вкривається біло-рожевою пеленою, повітря наповнюється солодкими пахощами. А влітку село потопає в зелені - скрізь буяють городи, квітники, кущі малини та смородини.
Люди в селі працьовиті, живуть у злагоді з природою. Вони обробляють землю, вирощують хліб та овочі, розводять худобу та птицю. І хоч життя тут просте, але по-справжньому щасливе.
Я люблю своє село за цю первозданну красу, спокій та гармонію. Тут душа відпочиває від міської метушні, а серце наповнюється теплом рідної землі. Село - це моя маленька батьківщина, мій чарівний куточок, без якого я не уявляю свого життя.