Тіртей. «Добре вмирати тому...» - Ковбасенко

• ➤ Назад до змісту

На основі прочитаного тексту зробіть опорну схему «Види і жанри давньогрецької лірики».

Види і жанри давньогрецької лірики

1. Пісенна лірика (меліка)
   • Характеристика: Співали в супроводі музичних інструментів (найчастіше ліри).
   • Поділ:
     • Сольна (монодична).
     • Хорова.
   • Жанри:
     • Гімни – урочисті твори, які виконували на честь богів, а згодом і людей.
       • Пеан (на честь Аполлона).
       • Дифірамб (на честь Діоніса).
       • Гіменей (на честь бога шлюбу Гімена).
2. Декламаційна лірика
   • Характеристика: Читали спочатку під музику, а пізніше без неї.
   • Жанри:
     • Елегія – вірш, написаний елегійним двовіршем, популярний у творчості Тіртея, Горація, Овідія.
     • Ямб – дошкульні або жартівливі вірші, часто викривального характеру. «Батьком» ямбів вважають Архілоха.

Знайдіть у творі тезу, аргументи на її підтвердження та висновок.

У творі Тіртея можна чітко виділити такі елементи:

• Теза: Основна думка вірша висловлена на самому початку: «Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну, / Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах».
• Аргументи: Автор наводить докази на користь своєї тези, протиставляючи долю воїна-патріота і втікача. Він детально описує злидні та ганьбу, які чекають на вигнанця та його родину: «Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі / Ниви покинуть і йти жебракувати в світи… Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє».
• Висновок: Наприкінці твору звучить прямий поетичний заклик до дії: «Будемо батьківщину і дітей боронити відважно. / В битві поляжемо ми, не пожалієм життя».

Чи можна сказати, що елегію написано лаконічною мовою?

Так, можна. Мова елегії є простою, стриманою і чіткою, що відповідає визначенню лаконічності. Автор використовує виразну лексику для передачі ідей патріотизму та військової доблесті без зайвих слів.

Знайдіть у перекладі твору відомі вам засоби художньої виразності.

У перекладі твору використано такі художні засоби:

• Епітети: «рідну країну», «хоробрих бійців», «родючі ниви», «злидні тяжкі», «духом могутнім», «жінку смутну».
• Метафори: «страхом душі не скверніть», «духом… груди свої загартуйте», «днів молодих не осипається цвіт».
• Антитеза (протиставлення): Весь твір побудований на контрасті між почесною смертю в бою за вітчизну та ганебним життям вигнанця.
• Риторичне звертання: «О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою…».

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Із яких джерел бере початок лірика? За яким принципом античні філософи розрізняли лірику декламаційну та пісенну (мелос)?

Лірика бере свій початок від слова «ліра», оскільки вірші спочатку виконували під супровід цього музичного інструмента. Давні греки називали таку поезію «мелікою», тобто піснею. Сучасні літературознавці поділяють давньогрецьку лірику на пісенну (меліку) та декламаційну. Принцип розрізнення полягав у способі виконання: пісенну лірику співали під музику, а декламаційну — читали (декламували), спочатку теж під музичний супровід, а пізніше без нього.

2. До якого виду лірики належить творчість Тіртея?

Творчість Тіртея належить до декламаційної лірики (елегія).

3. Якою постає людина у вірші Тіртея? Чи можемо ми нею пишатися?

У вірші Тіртея людина постає як ідеальний воїн-патріот, для якого найвищий громадянський обов’язок — захищати свою вітчизну до останнього подиху. Ми безумовно можемо пишатися таким героєм, адже він є взірцем мужності, відданості та готовності до самопожертви заради своєї країни та родини.

4. У чому особливість побудови цієї поезії? Навіщо Тіртей змальовує долю двох воїнів: утікача та полеглого в бою? Як називають такий прийом?

Особливість побудови поезії Тіртея полягає в тому, що на початку визначається тема, яка потім розвивається і завершується патріотичним закликом до дії. Тіртей змальовує долю воїна-втікача та воїна, що загинув у бою, аби яскраво показати ганебність зради та велич подвигу. Такий художній прийом називається антитезою (протиставленням).

5. Чи міг Тіртей під час вирішального бою спартанців декламувати саме цей вірш?

Так, згідно з античним переказом, під час вирішальної битви Тіртей своїми войовничими елегіями надихнув спартанців, які вже були готові відступити, і привів їх до перемоги. Отже, він цілком міг декламувати цей або схожий за духом вірш.

6. Порівняйте ліричного героя Тіртея з воїнами Гомера (Ахілл, Гектор та ін.). Що їх об’єднує? Чим вони відрізняються?

• Спільне: Героїв Тіртея та Гомера об’єднує мужність, хоробрість, військова доблесть та готовність до бою.
• Відмінне: Головна відмінність полягає в мотивації. Герої Гомера воюють заради особистої слави, тоді як ліричний герой Тіртея воює за свою батьківщину, він — патріот своєї країни. Це було новим ідеалом героя в античній літературі.

7. Уявіть зустріч Гомера і Тіртея. Про що могли б поспілкуватися поети? Підготуйте в парах діалог митців.

• Гомер: Вітаю, Тіртею. Я чув, твої пісні надихають воїнів не гірше за мою розповідь про гнів Ахілла. Але скажи, хіба може бути щось величніше за особисту славу героя, що лунатиме у віках?
• Тіртей: Шановний Гомере, твоя слава біжить попереду тебе. Та я вчу спартанців, що слава одного воїна ніщо в порівнянні з добробутом усієї держави. Померти за рідну землю — ось найвища честь, а не гонитва за особистою здобиччю.
• Гомер: Цікава думка. Мої герої — наче боги на землі, їхні імена назавжди вписані в історію. Чи згадають імена твоїх безкорисливих воїнів?
• Тіртей: Можливо, згадають не всіх. Але пам’ятатимуть головне — що вони зберегли свою країну. І в цьому їхня спільна, нетлінна слава.

8. Чи змінилося б сприйняття творів Тіртея, якби їхнього автора (фізично досконалого спартанця) в античних анекдотах не «перетворили» на «немічного афінянина»?

Так, сприйняття змінилося б. Легенда про «немічного афінянина» була створена для того, щоб підкреслити неймовірну силу його поетичного слова, яке виявилося могутнішим за фізичну силу. Якби Тіртей залишився в пам’яті лише як сильний спартанський воєначальник, його вірші могли б сприйматися просто як накази командира. Анекдот же підкреслює, що саме мистецтво, поезія здатна творити дива та здобувати перемоги, утверджуючи формулу «слово — це зброя».

ПРАЦЮЄМО ВДОМА

1. Підготуйте виразне читання вірша Тіртея.

Для виразного читання вірша Тіртея варто пам’ятати, що це елегія, яка має надихати воїнів.

• Інтонація: Читайте з почуттям гідності, упевнено та урочисто. Голос має бути сильним, але не крикливим. На початку твору, де звучить головна теза, інтонація має бути стверджувальною.
• Темп: Тримайте помірний, чіткий темп, який нагадує карбування кроків воїнів. Робіть паузи після ключових фраз, щоб слухачі могли осмислити сказане.
• Емоції: Передайте патріотичний запал та зневагу до боягузтва. Особливо емоційно виділіть протиставлення долі героя та зрадника. Завершальний заклик до бою повинен прозвучати максимально потужно і переконливо.

2. Спираючись на вірш Тіртея, сформулюйте кодекс честі еллінського воїна. Чи актуальний він у наш час?

1. Найвища цінність – захист Батьківщини. Воїн має самовіддано боронити рідну країну, місто та свою родину.
2. Смерть у бою – найвища честь. Почесно загинути в перших рядах, захищаючи свою землю, є кращою долею для воїна.
3. Втеча з бою – ганьба. Покинути поле бою і стати вигнанцем — це гірше за смерть. Такий вчинок накликає безчестя на весь рід.
4. Братерство і взаємодопомога. У бою воїни мають триматися разом, не залишати своїх товаришів, особливо старших і слабших.
5. Мужність та зневага до страху. Справжній воїн повинен бути хоробрим, не боятися смерті та не думати про власне життя, коли йдеться про захист вітчизни.

Цей кодекс залишається актуальним і в наш час. Хоча зброя та способи ведення війни змінилися, такі поняття, як патріотизм, військовий обов’язок, честь, мужність та самопожертва заради захисту своєї країни, є основними цінностями для будь-якої армії світу, зокрема й для української.

3. Підготуйте мініповідомлення про відомих давньогрецьких поетів і поетес.

Давньогрецька лірика подарувала світові багато талановитих митців.

• Тіртей – спартанський поет, який прославився своїми патріотичними елегіями. Його вірші надихали воїнів на подвиги та утверджували ідеал героя-захисника вітчизни.
• Архілох – вважається «батьком» ямбів. Його поезія була дошкульною, часто сатиричною та викривальною. Він одним із перших почав писати про особисті почуття та переживання.
• Сапфо – найвідоміша давньогрецька поетеса з острова Лесбос. Вона писала витончену лірику про кохання, красу та почуття, заснувала «Дім Муз», де навчала дівчат музики та поезії.
• Алкей – сучасник Сапфо, також із Лесбосу. У його творчості поєднувалися політичні мотиви, гімни богам та застільні пісні.
• Піндар – майстер хорової лірики. Він писав урочисті оди на честь переможців Олімпійських та інших спортивних ігор, прославляючи не лише атлетів, а і їхні родини та міста.

4. Скориставшись інформацією, викладеною в розділі підручника, і додатковими матеріалами з інших джерел, підготуйте розповідь про реальне місце народження Тіртея.

Існує дві версії щодо походження Тіртея. За поширеним античним переказом («анекдотом»), Тіртей був кульгавим шкільним вчителем з Афін. Коли спартанці, за порадою оракула, попросили в афінян полководця, ті, бажаючи познущатися, відправили до них саме Тіртея. Проте, під час вирішальної битви він своїми віршами так надихнув спартанців, що вони здобули перемогу.

Однак насправді ця історія є лише легендою. Більшість дослідників, спираючись на аналіз його творів, вважають, що Тіртей був спартанцем. Про це свідчить повчальний тон його елегій, де він звертається до воїнів як командувач до підлеглих. Для суворих спартанців було б немислимо призначити своїм полководцем іноземця, та ще й із фізичною вадою.

Легенду про «немічного афінянина» вигадали, щоб підкреслити неймовірну силу його поетичного слова, яке виявилося сильнішим за фізичну міць. Так утверджувалася ідея, що «слово — це зброя». Можливе джерело плутанини — схожість назв: в області Спарти (Лаконіці) було місто Афідна, а в області Афін (Аттиці) — Афіни.