Тарас Шевченко. Заповіт. Кавказ - відповіді Заболотний

• Назад до змісту

ЗАПОВІТ

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Розгадайте зашифровані слова. Як ці слова пов’язані з Тарасом Шевченком і його творчістю?

Ці слова безпосередньо стосуються життя та творчості Тараса Шевченка, відображаючи ключові теми його поезії та етапи біографії.

• Кайдани — це символ неволі, рабства та гноблення.
• Січ — символ козацької волі, свободи та героїчного минулого України.
• Каземат — це одиночна тюремна камера у фортеці. Це слово пов’язане з арештом Шевченка у 1847 році.

2. За жанром «Заповіт» Т. Шевченка – це

Г ліричний вірш.

Прийом «Гронування». Складіть інформаційне гроно «Види лірики».

Лірика

• Громадянська: Це вірші, у яких поет розмірковує про проблеми суспільства, історію та майбутнє свого народу.
• Патріотична: Твори, сповнені любов’ю до своєї Батьківщини, її народу та історії.
• Філософська: У такій ліриці автор замислюється над вічними питаннями: сенсом життя, смертю, добром і злом.
• Пейзажна: Це вірші, що змальовують картини природи, передають її красу та настрої.
• Інтимна: Поезія, присвячена особистим переживанням, почуттям кохання, дружби та спогадам.

💡 АНАЛІЗУЄМО

3. Що ви відчуваєте, читаючи вірш «Заповіт»? Які емоції він у вас викликав?

Вірш є результатом постійних роздумів поета про долю України та її звільнення від національної і соціальної неволі, тому він викликає почуття, пов’язані з патріотизмом і боротьбою за волю.

4. Поділіть вірш на три умовні частини за змістом. Визначте основну думку кожної з них.

1. Перші строфи: Змалювання поетичного образу України, де поет хоче бути похованим.
2. Наступні рядки: Він готовий полинути до Бога лише тоді, коли Україна стане вільною від ворогів. Основна думка — визволення рідної землі є найвищою цінністю.
3. Остання частина: Заклик до співвітчизників до дії та пам’яті про себе.

5. Яка панорама України розкривається перед вами? Повторення яких звуків під час зображення пейзажу допомагає авторові вплинути на уяву читачів?

Перед очима постає велична панорама України: «степ широкий», «лани широкополі», могутній «Дніпро» та його «кручі». Щоб вплинути на уяву читачів, автор використовує алітерацію — повторення звуку [р] у рядках «Було видно, було чути, Як реве ревучий», що допомагає почути грізний рев Дніпра та відчути його силу.

6. До чого спонукає автор своїх співвітчизників в останній частині твору? Чому, на вашу думку, поет не використовує для цього окличних речень?

В останній частині твору автор прямо спонукає співвітчизників до революційної боротьби: «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте». Поет не використовує окличних речень, бо його слова — це не емоційний вигук, а твердий, виважений і непохитний наказ, що має сприйматися як чітка настанова до дії. Це надає заповіту більшої ваги та значущості.

7. Дослідіть, як змінюються ритм та інтонація під час читання вірша. Які рядки більш енергійні, поривчасті, з недомовленостями? Чи пов’язано це зі зміною настрою ліричного героя?

Ритм та інтонація вірша змінюються відповідно до настрою ліричного героя. На початку, де змальовано пейзаж України, інтонація спокійна та наспівна. Далі вона стає більш схвильованою та уривчастою, особливо в рядках, що містять заклик до боротьби: «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте». Це пов’язано зі зміною настрою героя — від особистого прохання він переходить до всенародного заклику, сповненого гніву до ворогів і віри у визволення.

8. Знайдіть і зачитайте рядки, які свідчать про невіддільність постаті поета від України.

Рядки, що свідчать про невіддільність постаті поета від України: «Як умру, то поховайте / Мене на могилі / Серед степу широкого / На Вкраїні милій».

9. Випишіть із вірша епітети, які часто вживають у фольклорних творах. Яку роль ці засоби відіграють у творі?

Епітети, які часто вживають у фольклорних творах: «широкого» (степу), «милій» (Вкраїні), «широкополі» (лани), «синєє» (море), «злая» (кров), «незлим тихим» (словом). Ці засоби допомагають змалювати поетичний образ України засобами народної символіки.

10. Визначте, що символізує в поезії «Заповіт» кожен образ (один символ зайвий).

1 степ – В воля. 2 могила (курган) – Б козацька доблесть. 3 сім’я – А майбутнє. 4 кайдани – Д гноблення. Зайвий символ – Г боротьба.

11. Побудуйте ланцюжок асоціацій до слова сім’я. Які із цих асоціацій співвідносні з мотивами вірша Т. Шевченка?

Ланцюжок асоціацій до слова сім’я: родина – єдність – дім – підтримка – любов – майбутнє – свобода – народ.

Із мотивами вірша співвідносні асоціації єдність, майбутнє, свобода та народ, оскільки Шевченко мріє про «сім’ю велику, вольну, нову», маючи на увазі об’єднаний, вільний український народ у своїй незалежній державі.

12. До якого виду лірики відносимо вірш «Заповіт» (філософської, пейзажної, громадянської, лірики про кохання)?

Вірш «Заповіт» відносимо до громадянської лірики, оскільки він є результатом постійних роздумів поета про долю України та її звільнення від національної та соціальної неволі.

🧠 МІРКУЄМО

13. Про кого, відчуваючи наближення смерті, більше турбується поет: про себе чи про долю рідного народу, його майбутнє? Доведіть свою думку на основі прочитаного. У якій строфі вірша особисті й громадянські мотиви зливаються в один?

Відчуваючи наближення смерті, поет більше турбується про долю рідного народу та його майбутнє, а не про себе. Хоча вірш починається з особистого прохання про поховання, воно є лише поштовхом до ширших роздумів про долю України. Якби його хвилювала лише власна смерть, твір мав би приватний характер, але Шевченко створює громадянський заповіт, що є результатом його постійних роздумів про звільнення України від неволі.

Особисті й громадянські мотиви зливаються в останній строфі:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Тут особисте прохання поета, щоб його згадали, нерозривно пов’язане з його мрією про створення вільного, нового суспільства — «сім’ї вольної, нової». Він бачить себе частиною майбутньої вільної нації.

14. Як ви розумієте рядки «А до того я не знаю Бога»? Чи свідчать вони, що поет відкидав Бога та не вірив у нього? Поясніть свою відповідь.

Рядки «А до того я не знаю Бога» не свідчать про те, що поет був атеїстом. Це гіперболічний вислів, який підкреслює найвищу цінність для поета — волю України. Він ставить умову: він зможе полинути до Бога молитися лише тоді, коли «понесе з України у синєє море кров ворожу». Іншими словами, поки його Батьківщина страждає в неволі, він не може мати душевного спокою і повністю присвятити себе молитві. Це протест проти соціальної несправедливості, а не заперечення віри.

15. Тараса Шевченка у світовому культурному просторі називають пророком. Яку долю він пророчить Україні? Чи згодні ви з тим, що «Заповіт» єднає минуле, теперішнє, майбутнє? Поясніть свою відповідь.

У «Заповіті» Тарас Шевченко пророчить Україні майбутнє, здобуте через боротьбу. Він бачить єдиний шлях до свободи — революційне повстання проти гнобителів («вставайте, Кайдани порвіте»). Результатом цієї боротьби має стати вільна, оновлена держава — «сім’я вольна, нова».

Так, «Заповіт» єднає минуле, теперішнє і майбутнє:

• Минуле відображене у проханні поховати його на козацькому кургані («на могилі»), що є символом героїчної історії України.
• Теперішнє — це усвідомлення поетом свого стану («Як умру»), а також реалії поневоленої України, яка потребує змін.
• Майбутнє — це прямий заклик до нащадків боротися за створення нового, вільного суспільства.

Таким чином, вірш є мостом між епохами, що спирається на славне минуле, аналізує трагічне сьогодення і дає чіткий дороговказ у вільне майбутнє.

КАВКАЗ

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Титан Прометей у поемі Т. Шевченка «Кавказ» є символом

Г нескореності народу

💡 АНАЛІЗУЄМО

2. Що вас найбільше вразило, коли ви читали поему «Кавказ»?

Найбільше вражає контраст між величним пейзажем Кавказьких гір та жахливими стражданнями, яких зазнає народ через загарбницьку війну. Також вражає непохитна віра поета у перемогу правди та волі, незважаючи на всю жорстокість і несправедливість.

3. Яким незвичайним пейзажем розпочинає автор поему? На яких деталях він зосереджує увагу?

Автор розпочинає поему величним, але водночас трагічним пейзажем гір: «За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі». Він зосереджує увагу не на красі природи, а на деталях, що свідчать про страждання: гори «засіяні горем» і «кровію политі», що одразу створює образ землі, яка страждає від війни.

4. Розкрийте алегорію (підтекст) картини, коли хижий орел катує Прометея. Чи згодні ви з тим, що у творі Шевченка Прометей – це водночас і трагічний образ, що уособлює страждання горців, і оптимістичний, що символізує безсмертя, нескореність? Поясніть свою відповідь, цитуючи відповідні рядки.

Алегорія полягає в тому, що хижий орел — це символ російського самодержавства, яке катує волелюбні народи Кавказу, що уособлені в образі Прометея.

Я згоден, що Прометей — це і трагічний, і оптимістичний образ.

Трагічність полягає у його нескінченних муках, що символізують страждання народу:

Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий добрі ребра Й серце розбиває.

Оптимізм та символ нескореності проявляються у його здатності до відродження, що уособлює безсмертя духу народу:

Розбиває, та не вип’є Живущої крові, – Воно знову оживає І сміється знову. Не вмирає душа наша,Не вмирає воля.

5. Прочитайте монолог-звернення ліричного героя до Бога. Знайдіть і прокоментуйте рядки, у яких звучить віра в силу й справедливість Господа, у перемогу добра над злом.

Попри скарги на те, що «правда наша п’яна спить», ліричний герой не втрачає віри у вищу справедливість. Ця віра звучить у рядках:

Ми віруєм Твоїй силіІ духу живому.Встане правда! встане воля!І Тобі одномуПомоляться всі язикиВовіки і віки.Ці слова є вираженням глибокої надії, що, незважаючи на всі страждання, настане час, коли правда і воля переможуть, і всі народи зможуть вільно славити Бога.

6. Поміркуйте, чому в поданому нижче уривку автор ставить в один ряд хортів – гончих – псарів – царів. Що має на увазі ліричний герой, сатирично вигукуючи «Слава!» винуватцям злочинів? Чи відчуваєте ви тут глузування над царем Миколою І?

Автор ставить в один ряд «хортів, і гончих, і псарів, і наших батюшок-царів», щоб прирівняти загарбницьку війну до жорстокого полювання, де люди є лише здобиччю. Царі та їхні слуги в цьому порівнянні постають як безжальні мисливці.

Вигук «Слава!» є прикладом дошкульного сарказму. Замість справжньої слави, поет висловлює гнівне презирство до винуватців війни та кровопролиття. Це пряме глузування над царем Миколою І та його імперською політикою, яка несе лише горе та смерть.

7. Прочитайте уривок, у якому автор показує жахливі наслідки війни. Як у цьому уривку розкрито потворну суть російського самодержавства в особі царя Миколи І?

В уривку про наслідки війни автор змальовує море людського горя, сліз та крові. Він пише, що крові пролилося стільки, що нею можна було б «напоїть всіх імператорів би стало з дітьми і внуками». Це прямо вказує на те, що цар та його нащадки є причиною цих страждань. Потворна суть самодержавства розкривається через саркастичний вигук «Слава!», який лунає одразу після опису річок вдовиних, дівочих і материнських сліз. Цим поет показує, що велич імперії та слава царя будуються на незліченних людських жертвах.

8. Чи вдалось авторові, на вашу думку, показати справжнє обличчя самодержавства? Наведіть приклади з тексту твору.

Так, авторові вдалося дуже яскраво показати справжнє, жорстоке та лицемірне обличчя самодержавства.

• Приклад 1: Вихваляння тюрмами. Промовець-колонізатор з гордістю говорить про «досягнення» імперії: «Одна Сибір неісходима, / А тюрм! а люду!.. Що й лічить!». Це показує, що основа держави — це не свобода і процвітання, а тотальний контроль і ув’язнення.
• Приклад 2: “Просвіта” насильством. Росіяни пропонують “навчити” горців, але їхня “наука” полягає в тому, як будувати тюрми, кувати кайдани та плести батоги: «Всьому навчим; тілько дайте / Свої сині гори». Це доводить, що мета імперії — не нести освіту, а поневолювати.
• Приклад 3: Торгівля людьми. З іронією згадується, що в імперії продають «не негрів… а таких, / Таки хрещених… но простих». Це підкреслює крайній цинізм і аморальність влади, яка вважає своїх же підданих товаром.

9. Об’єднайтеся в групи й виберіть одну-дві з поданих морально-етичних проблем. Розкажіть, як цю проблему розкрито в поемі «Кавказ».

Я виберу проблеми лицемірства та насильства/грабежу.

Лицемірство Лицемірство розкрито через вихваляння колонізаторів, які називають себе християнами, що принесли добро: “Ми християне: храми, школи, / Усе добро, сам Бог у нас!”. При цьому вони називають горців “темні” та вихваляються, що навчають, “як і тюрми мурувати, / Кайдани кувати”. Ліричний герой називає їх Суєслови, лицеміри, Господом прокляті!.

Насильство і грабіж Поема спрямована проти загарбницької політики Російської імперії, що призводить до насильства. Жахливі наслідки війни розкрито через образи: гори Кавказу “Засіяні горем, кровію политі”. Насильство і грабіж показані в рядках, де згадуються “Кровавії ріки”, і те, що вороги “братню кров пролити, просять / І потім в дар Тобі приносять / З пожару вкрадений покров!!”. Колонізатори просять останні сині гори, бо вже взяли “І поле, і море”

10. Прочитайте звернення колонізатора-пропагандиста до горців. У чому виявляється підступність російського пропагандиста? Як він намагається сподобатися, переконати у своїх нібито добрих намірах, якими «здобутками» своєї імперської держави вихваляється?

Підступність російського пропагандиста виявляється у його фальшивих обіцянках “просвіти” та кращого життя.

Як намагається сподобатися: Він звертається до горців з пропозицією “подружили”, кажучи “До нас в науку! ми навчим”. Він створює ілюзію, ніби імперія бажає горцям добра і готова поділитися своїми знаннями.

Якими “здобутками” вихваляється: Пропагандист вихваляється тим, що насправді є ганьбою для будь-якої цивілізованої держави. Його “здобутки” — це безкрайній Сибір для заслань, незліченна кількість тюрем та повна мовчанка підкорених народів, яка видається за “благоденствіє”. Це саркастичне вихваляння показує, що єдине, що може запропонувати імперія, — це рабство.

11. Прокоментуйте ваше розуміння присвяти та епіграфа до поеми. На якій думці акцентує автор наприкінці твору, звертаючись до Якова де Бальмена?

Присвята «Щирому моєму Якову де Бальмену» є дуже трагічною. Яків де Бальмен був другом Шевченка, українцем, який загинув у війні на Кавказі, воюючи за інтереси російського царя. Присвячуючи йому поему, автор підкреслює абсурдність і жорстокість імперії, яка змушує одного поневоленого (українця) вбивати іншого (кавказця).

Епіграф зі словами пророка Єремії «Хто дасть голові моїй воду, і очам моїм джерело сліз, і плачусь і день і ніч за побитими…» задає тон усієї поеми. Це плач за всіма загиблими у цій безглуздій війні, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали.

Наприкінці твору, звертаючись до Якова де Бальмена, Шевченко прямо говорить про трагедію його загибелі: «Не за Україну, / А за її ката довелось пролить / Кров добру, не чорну». Автор наголошує, що його друг загинув не за свою батьківщину, а за її ворога. Він просить душу друга літати над Україною і дивитися на її сплюндровані могили, тим самим поєднуючи трагедію Кавказу і трагедію України, які страждають від одного й того ж гнобителя.

12. Визначте художній засіб, який є провідним у кожному уривку (один художній засіб зайвий).

1. А сльоз, а крові? Напоїть всіх імператорів би стало з дітьми і внуками… – Г гіпербола. (Гіпербола – це художній прийом, який полягає у значному перебільшенні рис людини, властивостей та ознак певного предмета чи явища).

2. А матерних гарячих сльоз! А батькових старих, кривавих. – Б епітет. (Епітет – це художнє означення, що виділяє в зображуваному певну характерну рису).

3. Довелось запить з московської чаші московську отруту! – А метафора. (Метафора – це слово або сполучення слів, що розкриває ознаки одного предмета чи явища через перенесення на них ознак іншого предмета чи явища на основі подібності чи контрасту).

Зайвий художній засіб: В порівняння. (Порівняння – це художній засіб, що полягає в зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати кого-, що-небудь).

13. Доведіть, що в основі композиції твору лежить протиставлення двох мотивів.

Протиставлення (антитеза) – це різке протиставлення предметів, явищ чи подій.

• Мотив викриття загарбницької політики російського самодержавства показано через зображення жахливих наслідків війни. Автор використовує сатиричні вигуки, глузування та сарказм. Наприклад, саркастична слава «Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям».
• Мотив співчуття поневоленим народам, прославлення борців за волю втілено в образі Прометея, який символізує безсмертя і нескореність. Цей мотив підкреслюється закликом до боротьби: «Борітеся – поборете! / Вам Бог помагає! / За вас правда, за вас слава / І воля святая!». Також автор висловлює віру у справедливість: «Встане правда! встане воля!»

🧠 МІРКУЄМО

14. Прочитайте два уривки. Який із них відображає принцип рівноправності й самовизначення народів, а який – імперську ідеологію? Поясніть свою відповідь. Чим, на вашу думку, небезпечна імперська ідеологія?

Уривок «Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!» відображає імперську ідеологію. Цей уривок – це “сатиричне пародіювання офіційної мови царських маніфестів”.

Уривок «Встане правда! встане воля! / І Тобі одному / Помоляться всі язики / Вовіки і віки» відображає принцип рівноправності й самовизначення народів.

Імперська ідеологія небезпечна тим, що вона пройнята “духом національної вищості над іншими народами й державами”.

15. Прочитайте висловлення Богдана Лепкого. Чому він стверджує, що поема «Кавказ» схожа на вулкан? Які аргументи наводить для підтвердження своєї думки?

Він стверджує, що поема «Кавказ» схожа на вулкан, тому що вона “вибухає перед читачем”. Він наводить аргументи, що поема “валить, трощить, палить, убиває іронією, морозить правдою, сліпить блискавками порівнянь”.

16. Розгляньте подані зображення. Поміркуйте, чому з початку російсько-української війни в соціальних мережах, на вулицях міст і сіл українці почали масово поширювати зображення з афоризмом Т. Шевченка. До кого, на вашу думку, звертається поет?

Цей афоризм Тараса Шевченка став таким популярним, бо ситуація, описана в поемі «Кавказ» майже 200 років тому, виявилася дуже схожою на сьогоднішню російсько-українську війну. Тоді Російська імперія вела загарбницьку війну на Кавказі, а зараз її наступниця веде таку ж війну проти України. Тому слова поета про боротьбу за свою землю, правду і свободу стали для українців символом незламності та джерелом натхнення. Вони дають віру в те, що боротьба за справедливість обов’язково завершиться перемогою. Зображення, де Шевченко постає в образі сучасного воїна або де його слова написані поруч із українськими солдатами, показують, що його заклик актуальний і сьогодні.

У поемі поет звертається до народів Кавказу, які боролися за свою свободу. Але в широкому сенсі ці слова адресовані всім поневоленим народам, які борються проти тиранії. Сьогодні українці відчувають, що цей заклик звернений безпосередньо до них у їхній боротьбі за незалежність.

✍️ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

17. Знайдіть у творі Т. Шевченка 4–5 висловів, які стали афористичними (крилатими). Створіть спільно за допомогою технічних засобів плакат (постер) з одним із афоризмів. Презентуйте одноліткам результати своєї роботи.

Ось 5 висловів з творів Т. Шевченка, які стали афористичними:

1. Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!
2. Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.
3. А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками…
4. Нам тільки плакать, плакать, плакать
5. І од глибокої тюрми Та до високого престола – Усі ми в золоті і голі.

18. Створіть «хмару» слів у вигляді скелі до образу Прометея або до поеми «Кавказ» загалом.

     Прометей,
  гори, нескореність, титан,
 воля, кров, орел,страждання,
правда, царі, лицеміри, Кавказ, горе.