Вислови припущення, як слово пов’язане з темою.
Слово «соборник» означає патріота, відданого своїй державі. Це слово пов’язане з темою, бо Тарас Шевченко був справжнім борцем за свободу і незалежність народів, а його творчість, зокрема поема «Кавказ» та вірш «Заповіт», закликає до боротьби та єднання.
Чим особливо захоплювався Тарас Шевченко і про що мріяв?
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Київщині в родині кріпаків. Він був не лише поетом, а й талановитим художником, гравером та етнографом. Поет особливо захоплювався українською історією, зокрема запорозьким козацтвом, і прагнув викликати в сучасників бажання скинути рабські пута й відродити громадянську мужність. Шевченко мріяв про вільну Україну, де не буде кріпацтва, де народ стане господарем своєї долі. У 1840 році вийшла його перша збірка “Кобзар”, а в 1841 році — поема “Гайдамаки”.
Його найвідоміші твори:
Найпопулярніші поезії, які вивчають напам’ять:
- “Заповіт” (“Як умру, то поховайте…”)
- “Садок вишневий коло хати”
- “Думи мої, думи мої”
- “Катерина”
- “Тополя”
- поема “Кавказ”
КАВКАЗ
Яке враження справила на тебе поема «Кавказ»?
Поема справила сильне враження своїм гнівом і болем. Вона звучить дуже емоційно, як протест проти несправедливості та війни. Особливо вражає образ Прометея, який страждає, але не здається.
Чому, на твою думку, твір починається похмурим пейзажем?
Твір починається похмурим пейзажем («За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі»), щоб одразу передати трагізм ситуації та страждання народів Кавказу через війну. Це створює відповідний настрій для сприйняття ідеї про нескінченні муки й боротьбу.
У парі. Дослідіть значення слова прометеїзм. Що символізує це поняття? Чи є актуальним?
- Значення: Прометеїзм — це прагнення до свободи, самопожертва заради інших, незламність духу та протест проти тиранії.
- Символіка: Це поняття символізує нескореність народу, який бореться за свою незалежність і гідність.
- Актуальність: Так, це актуально, адже боротьба за правду і свободу важлива в усі часи.
У групі. Складіть характеристику ліричного героя. Якими почуттями він наділений?
Ліричний герой — це борець і патріот, який глибоко співчуває поневоленим народам. Він наділений почуттями гніву до загарбників, скорботи за загиблими (зокрема за другом Яковом де Бальменом) та вірою в неминучу перемогу правди й волі. Він сміливо засуджує лицемірство імперії.
Досліди, як змінюються настрій і почуття ліричного героя протягом твору. Чим це зумовлено?
Настрій змінюється від сумного й трагічного (опис гір, страждання Прометея) до гнівного й сатиричного (викриття політики царизму), а в кінці — до глибокого особистого суму (звернення до загиблого друга). Це зумовлено темою війни: спочатку показано загальний біль, потім — хто в цьому винен, а в кінці — конкретна втрата близької людини.
Заповни паспорт твору.
Назва: «Кавказ».
Автор: Тарас Шевченко.
Жанр: Сатирична поема.
Тема: Викриття загарбницької політики Російської імперії на Кавказі, зображення страждань поневолених народів.
Ідея: Засудження війни, самодержавства й колоніалізму; утвердження безсмертя народу та неминучості перемоги правди й волі («Борітеся — поборете!»).
Як думаєш, чому автор у поемі «Кавказ» вирішив відійти від сюжету античного міфу й замінити печінку, яку викльовує орел, на серце?
Шевченко замінив печінку на серце, щоб надати образу глибшого символічного значення. Серце — це центр життя, емоцій і душі. Викльовуючи серце, орел намагається знищити саме життя та волелюбний дух народу, але він не може цього зробити, бо «воно знову оживає і сміється знову». Це підкреслює безсмертя народної волі.
В електронному додатку розглянь зображення кота Інжира… Цитати із яких поезій Тараса Шевченка ти впізнав / упізнала?
На зображенні з котом Інжиром я впізнав цитати з таких творів Тараса Шевченка:
- “Борітеся – поборете!” – це рядок з поеми “Кавказ”.
- “Кохайтеся, та не з москалями” – це початок поеми “Катерина”.
- “Не дуріте самі себе, учітесь, читайте” та “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь” – ці два вислови походять з послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”.
- “Кайдани порвіте!” – це уривок з вірша “Заповіт”.
- Фраза “Журба не поможе. Просто йдіть, не майте зерна неправди за собой” не є точною цитатою з творів Шевченка. Це, скоріше, сучасна інтерпретація, натхненна його творчістю.
Як гадаєш, чи свідчить це (історія в Балаклії) про актуальність слів митця?
Так, це яскраво свідчить про актуальність. Той факт, що під ворожою пропагандою виявилися слова «І вам слава, сині гори…» (з поеми «Кавказ»), є символічним. Це доводить, що боротьба проти загарбників, яку описував Шевченко, триває, а його слово надихає українських воїнів і сьогодні, залишаючись символом незламності.
Прочитай інформацію про те, за яких обставин Тарас Шевченко написав вірш «Заповіт». Поміркуй, чому цей вірш набув такої популярності.
Обставини: Шевченко написав «Заповіт» у 1845 році в Переяславі, коли тяжко захворів.
Чому популярний: Вірш став символом національного пробудження. У ньому поет не просто просить про поховання, а закликає народ порвати кайдани й боротися за волю. Твір став маніфестом визвольного руху та піснею, яка об’єднує українців.
Як думаєш, чому автор у поемі «Кавказ» вирішив відійти від сюжету античного міфу й замінити печінку, яку викльовує орел, на серце?
Шевченко замінив печінку на серце, щоб надати образу глибшого символічного значення. Серце — це центр життя, емоцій і душі. Викльовуючи серце, орел намагається знищити саме життя та волелюбний дух народу, але він не може цього зробити, бо «воно знову оживає і сміється знову». Це підкреслює безсмертя народної волі.
ЗАПОВІТ
Чому автор бажає бути похованим «на Вкраїні милій»? Про що це свідчить?
Автор бажає бути похованим на рідній землі, щоб навіть після смерті бачити «лани широкополі, і Дніпро, і кручі» та чути, «як реве ревучий». Це свідчить про його нерозривний зв’язок з Батьківщиною та безмежну любов до неї.
Чи здійснилися мрії Шевченка?
Так, мрія поета про «сім’ю велику, сім’ю вольну, нову» здійснилася — Україна стала незалежною державою. Однак боротьба за волю триває і досі, про що свідчать події, згадані в підручнику (звільнення Балаклії).
Якою постає Україна у вірші? На основі тексту доведи, що картини рідного краю поет малює з величезною любов’ю.
Україна постає величної й красивою: з широкими степами, могутнім Дніпром та кручами. Любов поета доводять епітети, які він добирає: «Вкраїні милій», «лани широкополі». Він називає Україну «милою», що підкреслює його ніжне ставлення.
Визнач основний мотив вірша. Назви художні засоби, що увиразнюють змальовані образи поезії.
Основні мотиви: Любов до Батьківщини, заклик до повалення гніту («кайдани порвіте») та віра у світле майбутнє народу.
Художні засоби:
- Епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «злую кров’ю», «сім’ї великій, вольній, новій».
- Метафора: «волю окропіте» (здобудьте волю в бою).
- Персоніфікація (уособлення): «реве ревучий» (про Дніпро).
Пригадай, що таке інверсія. Наведи приклади використання цього художнього засобу в тексті. З якою метою автор використовує його?
- Інверсія — це порушення звичного порядку слів у реченні для виділення змісту чи емоційного навантаження.
- Приклади: «Вкраїні милій» (замість милій Вкраїні), «лани широкополі», «кров ворожу», «сім’ї великій».
- Мета: Автор використовує інверсію, щоб зробити акцент на означеннях (яка саме Україна? — мила; яка кров? — ворожа) та надати віршу урочистого, пісенного звучання.
У парі. Проаналізуйте події, описані у творі. Визначте рядки, у яких ідеться про минуле, теперішнє й майбутнє.
Теперішнє/Минуле (умови гніту): Наявність «кайданів» та «ворожої крові» вказує на те, що в часи поета народ був невільним.
Майбутнє: Увесь вірш спрямований у майбутнє.
- Смерть поета: «Як умру, то поховайте…».
- Звільнення: «Як понесе з України… кров ворожу».
- Повстання: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте».
- Пам’ять: «Не забудьте пом’янути незлим тихим словом».
Мета часових меж: Автор пов’язує свою смерть із моментом пробудження народу. Він показує шлях від сьогоднішнього рабства до майбутньої свободи, яку треба здобути силою.
МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО
Зачитай фрагменти тексту, які можна протиставити. Назви художні засоби, які ілюструють контраст.
- Світлий стан: «Мені так любо, любо стало, / Неначе в Бога…», «Господнє небо, і село, / Ягня, здається, веселилось!».
- Темний стан: «Село почорніло, / Боже небо голубеє / І те помарніло», «Поглянув я на ягнята — / Не мої ягнята! / Обернувся я на хати — / Нема в мене хати!».
- Художні засоби: Контраст (протиставлення «рай» — «пекло»), антоніми («гріло» — «запекло», «засіяло» — «почорніло»), метафори («рай запалило», «небо помарніло»).
Як змальовано настрій ліричного героя?
Які обставини вплинули на нього? Чому?Настрій героя різко змінюється. Спочатку він радісний і молитовний через красу природи й відчуття гармонії («приязно молилось»). Потім настрій стає розпачливим і тяжким через усвідомлення своєї сирітської долі й бідності («Не дав мені Бог нічого!..»). У кінці настрій знову стає світлим завдяки підтримці дівчини, яка його поцілувала й втішила.
Утвори ланцюжок змін душевного стану ліричного героя.
Радість, благодать, спокій (“любо стало”) → розпач, самотність, відчуження (“хлинули сльози”) → втіха, щастя, піднесення (“неначе сонце засіяло”).
Чи можна назвати твір оптимістичним? Прокоментуй свою думку.
Так, твір можна назвати життєствердним та оптимістичним. Хоча герой — сирота й наймит, людська доброта й підтримка (вчинoк дівчини) здатні подолати розпач і перетворити світ на «рай» навіть у найтяжчі хвилини («І ми, жартуючи, погнали / Чужі ягнята до води»).
У парі. Складіть сенкан до слова доля.
Доля.
Неминуча, мінлива.
Випробовує, дарує, карає.
Кожен обирає свій шлях.
Життя.
Як, на твою думку, картина перегукується із віршем Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало…»?
Картина Миколи Пимоненка «Жнива в Україні» перегукується з віршем, бо зображує життя українського села, працю простих людей і красу природи. Як і у вірші, на картині ми бачимо дітей, які змалечку перебувають у полі, серед природи, і розділяють трудові будні з дорослими. Картина, як і поезія Шевченка, передає душевність і гармонію селянського життя попри важку працю.
ПОЗНАЙОМСЯ З АВТОРОМ
Знайди інформацію про вшанування пам’яті Кобзаря. Створи віртуальний екскурсійний маршрут музеями Тараса Шевченка. Зверни увагу, що багато музеїв відкрито за кордоном.
Вшанування пам’яті Тараса Шевченка
Україна щорічно 9-10 березня (день народження і смерті) вшанує пам’ять Тараса Шевченка. У світі встановлено 1384 пам’ятники Кобзареві: 1256 – в Україні та 128 – за кордоном у 35 країнах. Імені Шевченка присвоєно Національну оперу України, Київський національний університет, центральний бульвар столиці, встановлено Національну премію України.
Віртуальний екскурсійний маршрут музеями
В Україні:
- Національний музей Тараса Шевченка, Київ (бульвар Тараса Шевченка, 12) – розташований у палаці XIX століття в стилі італійського ренесансу, має 24 зали з понад 4000 експонатами, у тому числі понад 800 оригінальних картин, портретів, малюнків, офортів
- Шевченківський національний заповідник, Канів – перший історико-культурний заповідник України національного статусу, площа 45 га, включає 8 пам’яток культурної спадщини, місце поховання Кобзаря на Чернечій (Тарасовій) горі, музейна колекція нараховує понад 20 тисяч унікальних пам’яток
- Меморіальний музей Тараса Шевченка (Київ, вул. Вишгородська, 5) – відокремлений відділ Національного музею
За кордоном:
- Музей Шевченка в Торонто, Канада – єдиний на американській землі українсько-канадський музей, зберігає літературно-мистецьку спадщину поета
- Музей Т. Шевченка у Форт-Шевченко, Казахстан (Мангістауська область) – відкритий у будиночку коменданта Ново-Петрівського укріплення (1932), де Шевченко перебував на засланні сім років (1850-1857), експозиція містить рідкісні прижиттєві твори, парк із землянкою та вербою, посадженою поетом
ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ Й УМІННЯ
2. До якої збірки творів Тараса Шевченка увійшов вірш «Заповіт»?
Вірш «Заповіт» увійшов до збірки «Кобзар». Вперше під назвою «Заповіт» він був надрукований у виданні «Кобзаря» 1867 року вже після смерті поета.
3. Що таке заповіт і для чого його складають? Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?
- Заповіт — це офіційний документ, у якому людина дає розпорядження щодо свого майна та інших справ на випадок своєї смерті.
- Відмінність: Шевченківський «Заповіт» — це не приватний документ про розподіл майна, а громадянський заповіт. Це політичний маніфест і заклик до всього українського народу повстати проти гноблення («кайдани порвіте») та здобути волю.
4. Як думаєш, чому Тарас Шевченко свою збірку творів назвав «Кобзар»?
Шевченко назвав збірку «Кобзар», тому що кобзарі були народними співцями, які зберігали історичну пам’ять, оспівували героїчне минуле і виражали думи та сподівання простого народу. Тарас Шевченко, як і кобзарі, став голосом українського народу, передаючи його біль і прагнення до волі через своє слово.
5. У парі. Наскільки важливою в житті людини є підтримка й розуміння з боку інших?
Підтримка і розуміння є життєво необхідними. Це добре видно на прикладі вірша «Мені тринадцятий минало…»: коли герой був у розпачі, проста увага і поцілунок дівчини («прийшла, привітала, утирала мої сльози») миттєво змінили його світ — «неначе сонце засіяло». Підтримка дає сили жити далі й долати труднощі.
(Особисту частину про своїх близьких ти можеш додати самостійно, спираючись на власний досвід).
6. Проілюструй фрагментами з поеми «Кавказ» її композицію:
Експозиція (зображення величі Кавказьких гір, страждання Прометея):
«За горами гори, хмарою повиті, / Засіяні горем, кровію политі. / Споконвіку Прометея / Там орел карає…».
Зав’язка (міркування автора про страждання, звернення до Бога):
«Не нам на прю з Тобою стати! / Не нам діла Твої судить! / Нам тільки плакать, плакать, плакать…».
Кульмінація (монолог-звернення колонізатора до горця, викриття лицемірства):
«Ви ще темні, / Святим хрестом не просвіщенні, / У нас навчіться!.. В нас дери, / Дери та дай, / І просто в рай, / Хоч і рідню всю забери!». (Тут також міститься засудження пасивності, коли колонізатор іронізує: «Од молдованина до фіна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!»).
Розв’язка (реквієм за загиблим другом):
«І тебе загнали, мій друже єдиний, / Мій Якове добрий! Не за Україну, / А за її ката довелось пролить / Кров добру, не чорну…»
7. Чому автор змальовує образ Прометея? Яка його роль?
Автор змальовує образ Прометея як символ нескореності. У поемі він уособлює народи, які борються за свою незалежність та свободу. Його роль — показати незламність народного духу та безсмертя волі, адже, попри постійні страждання («орел карає»), серце Прометея «знову оживає і сміється знову».
8. Порівняння образів Прометея у творі Есхіла і в поемі «Кавказ» (Діаграма «Кола Вена»):
Прометей Есхіла («Прометей закутий»):
- Титан, герой давньогрецьких міфів.
- Покараний Зевсом за те, що вкрав вогонь і передав його людям.
- Орел викльовує йому печінку.
- Символ самопожертви заради блага людей та їхнього права вільно мислити.
Прометей Шевченка («Кавказ»):
- Узагальнений образ народу, що бореться.
- Покараний за прагнення до волі.
- Орел довбе йому ребра й розбиває серце (автор відійшов від міфу, замінивши печінку на серце).
- Символ народної волі, що не вмирає.
Спільне:
- Місце страждання — гори Кавказу.
- Прикутий до скелі.
- Щоденні тортури від орла .
- Незламність, фатальна трагічність і безсмертя.
9. Кого уособлює образ Орла?
Образ Орла у поемі уособлює Російську імперію (царизм), яка вела загарбницьку війну та «карала» нескорені народи.
Додаткове символічне значення: Це символ тиранії та насильства, сила, яка намагається знищити душу й волю народу («Не скує душі живої і слова живого»). Орел, що «щодень божий довбе ребра», виступає алегорією постійного політичного та колоніального гніту.
10. У чому актуальність проблем та значення творчості Шевченка?
Актуальність: Твір залишається актуальним, оскільки порушує теми боротьби за правду, гідність та національну самобутність, які є важливими для всіх поневолених народів і сьогодні. Слова «Борітеся — поборете!» досі звучать як заклик до дії.
Шевченко — пророк: Так, ця думка слушна, адже поет передбачав неминучість боротьби та перемоги («Встане правда! Встане воля!»). Його слова підтримують дух українців і в сучасній війні (приклад зі звільненням Балаклії у 2022 році).
Винятковість митців: Деякі митці стають «маркерами ідентичності» нації. Визначальним у їхній творчості є те, що вони не бояться виступати проти несправедливості, їхнє слово стає голосом народу, а ідеї надихають покоління на боротьбу за незалежність.
11. Морально-етичні проблеми у творі:
Засудження війни та насильства: Автор показує жахливі наслідки війни, де течуть «кровавії ріки» і сльози матерів, батьків та дітей. Приклад: «Не ріки — море розлилось, Огненне море!».
Лицемірство та фальшива релігійність: Шевченко викриває колонізаторів, які прикриваються християнством («Ми християни»), але насправді чинять злочини, вбивають і грабують . Приклад: «По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті!» .
Соціальна несправедливість та гніт: Проблема торгівлі людьми та зневаги до людської гідності. Приклад: «Продаєм Або у карти програєм Людей… не негрів… а таких, Таки хрещених… но простих».
12. Мова світу з творами Тараса Шевченка
Твори Тараса Шевченка перекладені близько 150 мовами світу. “Заповіт” став твором, що найбільше перекладали з української, і увійшов у світовий топ-5 літературних творів за кількістю перекладів (понад 150 перекладів різними мовами).
Основні регіони та країни з перекладами:
- Слов’янські країни: всі слов’янські мови, зокрема словацька, сербохорватська, білоруська, болгарська, чеська, польська
- Європа: німецька, англійська, французька, данська, новогрецька, іспанська, румунська, італійська, угорська, фінська, шведська, литовська, естонська, молдавська
- Кавказ і Середня Азія: грузинська, вірменська, казахська, узбецька, таджицька, азербайджанська, киргизька, абхазька
- Азія: китайська (понад 80 творів у “Кобзарі”), японська, в’єтнамська, корейська, хінді, малайська, бенгальська, монгольська
13. З’ясуй, як інтерпретують образ Кобзаря сьогодні. Переважно звертаються до звичного образу, а чи осучаснюють? Який образ тобі сподобався найбільше?
Сьогодні образ Шевченка активно осучаснюють. Проєкт “ЛітДвіж” створив 12 оновлених портретів українських письменників, де Тарас Григорович виглядає безжурним і сучасним, доводячи, що українська література — це “двіж”.
У стріт-арті з’являються патріотичні мурали: у Кривому Розі намалювали Кобзаря у військовій формі (однострої), використавши 110 відтінків палітри, щоб відобразити силу українського народу. У Львові створено мурал із зображенням Тараса Шевченка біля бібліотеки. Шевченка інтерпретують у шаржованих портретах, імплікуючи його образ у сьогоднішню реальність.
Мені найбільше подобається сучасний патріотичний образ Кобзаря у військовій формі, бо він показує актуальність ідей поета про боротьбу за свободу України і його духовну присутність у сучасних подіях.