Skip to content

Сью Таунсенд. Таємний щоденник Адріана Моула - відповіді Ніколенко

Posted on:11 листопада 2025 р.

1. Про які важливі проблеми Адріан Моул пише у своєму щоденнику?

У своєму щоденнику Адріан Моул пише про проблеми, які його хвилюють: стосунки в родині, оскільки його батьки часто сваряться і він переживає, що вони стануть алкоголіками; перше кохання до дівчинки Пандори; власні комплекси, наприклад, через прищ на підборідді; він вважає себе інтелектуалом і поетом, але дорослі цього не помічають, що його засмучує. Також його турбують стосунки з однолітками та дружба з літнім чоловіком Бертом Бакстером.

2. Що Адріан розповідає про свою сім’ю? Які емоції він вкладає в ці розповіді?

Адріан розповідає про свою сім’ю з сумішшю роздратування, сорому та любові. Він пише, що батько напоїв собаку лікером, а мама співала вночі під його дверима, і він переживає, що через таку поведінку може опинитися в дитячому будинку. Водночас хоч батьки його часто не розуміють, Адріан все одно їх любить і готовий допомогти. Він ображається, коли мама сміється з його віршів або не помічає його проблем, вважаючи, що вона не схожа на мам, яких показують по телевізору.

3. Які моральні й соціальні проблеми порушено в повісті?

У повісті порушено проблеми стосунків батьків і дітей, сімейні негаразди та непорозуміння між поколіннями. Також розкривається тема дорослішання підлітка, його пошуку себе у світі, першого кохання та розчарувань. Адріан стикається з байдужістю дорослих до його творчості та переживань. Окрім цього, у творі показана дружба підлітка з самотньою літньою людиною, що є важливою соціальною темою.

4. Чому, на вашу думку, письменниця обрала форму щоденника?

Письменниця обрала форму щоденника, щоб краще показати внутрішній світ підлітка, його думки та переживання без прикрас. Ця форма дозволяє читачеві ніби зазирнути в душу головного героя і відчути все те, що відчуває він. Авторка хотіла створити “розмову” з підлітками, яким буває страшно та неспокійно. Завдяки щоденнику історія виглядає дуже особистою та правдивою, і читач може впізнати в Адріані себе.

5. Твір Сью Таунсенд позначений гумором та іронією. Які епізоди викликали у вас усмішку, сміх? Чому? Прокоментуйте ці епізоди.

Усмішку викликають багато епізодів, бо Адріан дуже серйозно ставиться до речей, які збоку виглядають кумедно. Наприклад, смішно читати його новорічні обіцянки, де поряд із серйозними намірами, як-от “допомагати сліпим” і “вбогим”, стоять такі пункти, як “припиню видушувати прищі” та “буду вішати штани у шафу”. Це смішно, бо показує його підліткову наївність.

Дуже кумедний епізод, коли тато напуває собаку вишневим лікером, а потім пес ламає макет корабля, над яким батько працював три місяці. Адріан описує це як справжню трагедію, але сама ситуація абсурдна. Також смішно, коли поліцейський приходить розібратися з собакою, а мама, намагаючись відчистити його мундир, робить ще гірше ганчіркою з полуничним варенням.

Іронію викликають моменти, коли Адріан вважає себе великим інтелектуалом і поетом. Його вірш “Кухонний кран” він називає глибоким, хоча насправді він дуже простий. А коли мама сміється з вірша, він робить висновок, що вона “не дуже тямуща”. Це смішно, бо він не бачить, наскільки перебільшує власну значущість.

6. Простежте, як змінюється настрій Адріана. Що на це впливає?

Настрій Адріана змінюється дуже швидко, як і в багатьох підлітків. На це впливає все, що відбувається навколо нього.

7. Напишіть 1—2 сторінки щоденника від імені Адріана Моула або Пандори (за вибором), яким виповнилося шістнадцять років.

Субота, 20 вересня

Мені шістнадцять. За логікою, це вік, коли життя має набувати сенсу, а інтелект — розквітати. Натомість у мене на носі виріс прищ вулканічних масштабів. Це, мабуть, метафора мого існування: бурхливе, червоне і в центрі загальної уваги, але не з тих причин, з яких хотілося б.

Пандора сьогодні сказала, що я “занадто багато думаю”. Це вона сказала після того, як я спробував пояснити їй екзистенційну кризу, пов’язану з вибором шкарпеток (чорні символізують порожнечу буття, а сірі — конформізм суспільства). Вона не зрозуміла глибини моєї дилеми й просто порадила вдягнути ті, що чистіші. Іноді мені здається, що між нами прірва. Вона — прекрасна, але живе у світі простих рішень, а я — у світі складних питань, на які немає відповідей. Мабуть, це доля всіх геніїв.

Написав нового вірша. Назвав його “Ентропія сніданку”. Він про те, як хаос Всесвіту віддзеркалюється в нерівномірно підсмаженому тості. Мама, звісно, не оцінила. Сказала, що якщо я не приберу крихти зі столу, то побачу ентропію її терпіння. Вона зовсім не змінилася. Батько намагався полагодити пилосос, і тепер той видає звуки, схожі на передсмертний крик кита, і випльовує пил назад. Наш дім — це суцільний перформанс абсурду.

Ввечері отримав листа з редакції “Літературного огляду Лестера”. Вони відхилили мою поему “Тінь Маргарет Тетчер над моїм городом”. Редактор написав, що мій стиль “цікавий, але потребує зрілості”. Зрілості! Що він знає про зрілість? Я в 16 років переживаю більше, ніж він за все своє життя. Просто вони ще не готові до моєї творчості.

Неділя, 21 вересня

Сьогодні намагався помиритися з Пандорою. Купив їй книгу Сартра. Подумав, це буде жест, що покаже глибину моїх почуттів і широту інтелекту. Вона подякувала і сказала, що обкладинка пасуватиме до її нових шпалер. Я ледь не знепритомнів. Шпалери! Вона порівняла працю генія зі шпалерами!

Настрій був зіпсований остаточно, коли наш пес викрав новий черевик батька і закопав його під трояндовим кущем місіс Паттерсон. Батько кричав, що цей пес — його хрест, і що він його здасть на досліди. Я заступився за собаку, нагадавши батькові, що всі живі істоти мають право на помилку. На це батько відповів, що якщо я не знайду черевик, то моє право на кишенькові гроші теж може бути помилкою. Довелося лізти в колючі кущі.

Весь вечір думав про своє майбутнє. Школа скоро закінчиться. Пандора, мабуть, поїде вчитися до Оксфорда чи Кембриджа і забуде про мене, простого генія з маленького міста. Батьки так і будуть сваритися через дрібниці. А я залишуся тут, зі своїми віршами та прищами, незрозумілий і самотній.

Хіба що… Хіба що мій новий роман про підлітка-інтелектуала, який бореться з байдужістю світу, стане бестселером. Так, це єдиний вихід. Потрібно лише придумати назву. Щось на кшталт “Сповідь змученої душі” або “Я і мої демони”. Це точно спрацює. Світ ще почує про Адріана Моула.

8. Календар Адріана Моула (до його повноліття)

Це календар ключових подій і переживань Адріана від початку його щоденника до 18-річчя, створений на основі перших книг серії.

13 ¾ років (1 січня 1981):

14 років:

9. “Подарунок” для Адріана Моула

"Подарунок" для Адріана Моула

10. Твори Сью Таунсенд про Адріана Моула та екранізації

За мотивами книжок було знято кілька телесеріалів. Найвідомішим є британський серіал “Таємний щоденник Адріана Моула” (1985) та його продовження “Страждання Адріана Моула” (1987). Оскільки я не можу дивитися фільми, я поділюся інформацією про найвідомішу екранізацію. Цей серіал став культовим у Великій Британії. Глядачі та критики відзначали, що актори чудово втілили образи героїв, а сам серіал дуже точно передав атмосферу Англії 1980-х років, гумор та іронію книжок Сью Таунсенд.

11. Порівняння систем освіти у Великій Британії та Україні

КритерійВелика БританіяУкраїна
Вік початку5 років (обов’язкова освіта)6 років
Рівні освітиPrimary School (початкова, до 11 років), Secondary School (середня, 11-16/18 років)Початкова (1-4 класи), базова середня (5-9 класи), профільна середня (10-11 класи)
Ключові іспитиУ 16 років учні складають іспити GCSE. Хто продовжує навчання, у 18 років складає A-Levels для вступу в університет.У 9 класі учні складають ДПА. Після 11 (12) класу — НМТ (раніше ЗНО) для вступу до закладів вищої освіти.
Тривалість13 років (від початкової школи до завершення A-Levels)11 років

Основна відмінність у тому, що в Британії після 16 років учень може або піти працювати, або продовжити навчання в коледжі чи на програмі A-Levels для підготовки до університету. В Україні ж повна загальна середня освіта є більш єдиною для всіх.

12. Опишіть 1—2 складні ситуації з вашого життя в стилі Адріана Моула. Визначте шляхи виходу із цих ситуацій.

Ситуація 1: Трагедія зламаного Wi-Fi.

Четвер. Вечір. На завтра потрібно здати есе з історії на тему “Вплив готичної архітектури на сучасний дизайн кросівок”. Робота, яка б нарешті відкрила очі вчительці на мій прихований геній. І ось, коли я був готовий зануритися в глибини цифрових бібліотек, інтернет зник. Просто чорна діра в центрі мого інтелектуального всесвіту. Батько сказав “перезавантажити роутер”, ніби це може вирішити проблему екзистенційної ізоляції. Я залишився сам на сам зі своїми думками і повним нерозумінням, як готика пов’язана з кросівками. Це змова. Очевидно, світ ще не готовий до моїх відкриттів.

Шлях виходу: Перестати драматизувати. Роздати інтернет з телефону або піти до друга, у якого він є. Зрештою, можна написати есе на основі вже наявних знань і попросити вчительку про додатковий час на пошук джерел.

13. Поради Адріану Моулу

  1. Будь простішим і добрішим до себе. Твій прищ на підборідді не визначає твою особистість, а відмова редактора — це не кінець світу, а лише частина шляху. Не всі мають розуміти твої вірші, і це нормально.
  2. Цінуй своїх батьків. Так, вони неідеальні, але вони люблять тебе. Спробуй побачити в них не просто “предків”, які тебе не розуміють, а звичайних людей зі своїми проблемами, які теж потребують твоєї підтримки.
  3. Справжній інтелект — це не тільки читання Сартра. Це ще й уміння спілкуватися з людьми, розуміти їх і бути добрим другом. Не намагайся здаватися розумнішим за всіх, а просто будь собою. Люди це оцінять набагато більше, ніж цитати з філософських трактатів.