Там під львівським замком
**ПЕРЕВІРЯЄМО
- Що таке пісня-реквієм**
Пісня-реквієм - це музичний твір скорботного, жалобного характеру, присвячений пам’яті померлих.
2. Розгадайте зашифровані в ребусах слова Який зв’язок цих слів із стрілецькими піснями
Слова, зашифровані в ребусах - це “калина” і “марш”. Ці слова пов’язані зі стрілецькими піснями, оскільки калина часто згадується в них як символ України, а марші були поширеним жанром стрілецьких пісень, які мали патріотичне, бойове звучання.
АНАЛІЗУЄМО
3. Яку трагічну подію відображено в пісні «Там під львівським замком»?
Пісня “Там, під львівським замком” відображає трагічну загибель молодого січового стрільця, партизана, який поліг у бою за Україну.
4. Що ви дізналися з пісні про родину загиблого січового стрільця?
З пісні ми дізнаємося, що загиблий стрілець був наймолодшим з п’яти синів у родині. Його батько теж воював і загинув, борючись за Україну.
5. Як у творі змальовано вроду юного патріота? Зачитайте відповідні рядки. Чи відчутно в цьому описі авторське ставлення до вояк?
Врода юного патріота змальована так: “В золотім волоссі вітер шелестить”. Це зворушливий, поетичний опис, який передає авторську симпатію і повагу до полеглого героя.
6. Знайдіть у тексті й зачитайте рядки, з яких постає образ згорьованої матері. Чи допоміг цей образ передати всенародну скорботу за загиблими? Чому вважають, що під час війни найбільше страждають матері?
Образ згорьованої матері постає з рядків: “Над ним стара мати стомлена стоїть // І до свого сина тихо говорить”. Цей образ допомагає передати всенародний сум за загиблими, бо під час війни найбільше страждають саме матері, втрачаючи синів.
7. Спробуйте уявити, як батько й мати виховували своїх синів. Які почуття, морально-етичні цінності намагались у них сформувати? Чи став батько прикладом для сина?
Батько й мати виховали синів патріотами, готовими віддати життя за Батьківщину. Батько став прикладом самопожертви, адже теж загинув у бою за Україну.
8. Доведіть, що «Там під львівським замком» - це пісня-реквієм
“Там, під львівським замком” - це пісня-реквієм, оскільки вона має скорботне, сумне звучання, оплакує і водночас прославляє героїчну загибель молодого січового стрільця, борця за волю України.
МІРКУЄМО
9. Чому стрілецькі пісні вважають народними, адже більшість із них створили конкретні автори?
Стрілецькі пісні вважають народними з кількох причин:
- Вони швидко набували популярності й поширювалися в різних варіантах серед людей.
- Хоча у багатьох стрілецьких пісень були конкретні автори (Михайло Гайворонський, Роман Купчинський, Левко Лепкий та ін.), з часом авторство деяких пісень втрачалося. Люди сприймали ці пісні як народні творіння.
- Стрілецькі пісні виражали думки, почуття, прагнення широких мас, були близькі народу за змістом і формою. Вони оспівували патріотизм, тугу за рідним краєм, героїзм борців за волю України.
- Ці пісні створювалися на фольклорній основі, часто використовували народнопісенні мотиви, образи, символи (наприклад, образ червоної калини). Тому органічно увійшли в народну творчість.
- Стрілецькі пісні виконувалися багатьма людьми, передавалися з уст в уста, зазнавали змін, характерних для фольклорних творів. Це ще одна ознака їх народності.
Отже, хоч авторами більшості стрілецьких пісень були конкретні особи, ці твори стали народними завдяки популярності, фольклорній основі, відображенню народних прагнень і поширенню в різних варіантах серед людей.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
10. Знайдіть в інтернет й послухайте стрілецькі пісні «Там під львівським замком» (виконання рок-група «Плач Єремії») та «Повіяв вітер степовий (виконання - Львівський естрадний театр «Не журись»).
Поміркуйте, чим співзвучні ці пісні між собою та з картинами Оксани Оснач «А буде син і буде мати» й «Ой у лузі червона калина», які херсонська художниця написала в 2022 році, перебуваючи в тимчасово окупованому російськими військами місті.
- Тематична співзвучність: Обидві пісні та картини Оксани Оснач можуть бути об’єднані спільною темою патріотизму, жертовності та національної ідентичності. Пісні, як і картини, відображають глибокі почуття, пов’язані з любов’ю до Батьківщини та гордістю за тих, хто боровся за її свободу.
- Емоційна співзвучність: Стрілецькі пісні часто відзначаються глибокими емоціями, що виражають скорботу, тугу, але й непохитну віру в перемогу. Картини, створені в умовах окупації, ймовірно, також несуть в собі сильний емоційний заряд, відображаючи страждання, але й незламність духу.
- Символічна співзвучність: Калина в українській культурі є потужним символом, який часто асоціюється з красою, жіночністю та материнством, а також з героїзмом і вічністю. Вона може бути присутньою і в піснях, і на картинах, створюючи символічний міст між ними.
- Історична співзвучність: Пісні та картини можуть бути пов’язані з конкретними історичними подіями, що відображають боротьбу українського народу за свою незалежність. Це може бути боротьба Українських Січових Стрільців у минулому або сучасна боротьба України проти російської агресії.
- Естетична співзвучність: Хоча музика та образотворче мистецтво є різними за формою вираження, вони можуть мати схожі естетичні характеристики, такі як використання народних мотивів, колориту, а також передача українського національного духу.
Йде січове військо
ПЕРЕВІРЯЄМО
1. Пісня «Йде січове військо» є
В маршово-бойовою
АНАЛІЗУЄМО
2. Які почуття охоплюють вас. коли ви чуєте пісню «Йде січове військо». Чому цей твір можна назвати піснею спротиву
Пісня “Йде січове військо” викликає почуття патріотизму, гордості за борців за свободу, впевненості в перемозі. Її можна назвати піснею спротиву, бо вона закликає до боротьби з ворогом, висловлює непохитну віру в те, що Україна здобуде волю.
3. Який провідний мотив утверджено в пісні? Зачитайте рядки, які найповніше розкривають цей мотив
Провідний мотив пісні - це впевненість у перемозі над ворогом, віра в те, що боротьба принесе славу Україні. Найповніше цей мотив розкривають рядки: “Як поборем вороженьків, Не буде в нас лиха!”, “Як поборем вороженьків, Добудемо славу!”, “Як поборем вороженьків, слава не загине!”
4. Які рядки пісні свідчать про те. що боротьба буде нелегкою і не кожен стрілець зможе повернутися живим. Який художній засіб використано в цих рядках.
Про нелегку боротьбу, в якій не всі зможуть вижити, свідчать рядки: “Йде січове військо // В боротьбу криваву”. Тут використано епітет “кривава”, який підкреслює жорстокість і трагізм війни.
5. З якою козацькою піснею, на нашу думку, споріднений твір «Йде січове військо» мотивами, образами, символікою? Чим відмінні ці твори? Поясніть свою відповідь
“Йде січове військо” споріднена з козацькою піснею “Ой на горі та й женці жнуть” мотивами боротьби за волю, образами воїнів-героїв. Але козацька пісня має сумніший, мінорний настрій, тоді як стрілецька - бадьорий, маршовий.
6. Поясніть, у чому актуальність пісні в наш час Чому вона входить до репертуару багатьох сучасних музичних колективів?
Пісня актуальна в наш час, бо Україна знову змушена боронити свою незалежність. Вона надихає сучасних захисників, вселяє віру в перемогу. Тому її виконують багато музичних колективів, осучаснюючи звучання, але зберігаючи головну ідею.
МІРКУЄМО
7. Однією з «родзинок» української мови є те. що вона багата на зменшувальні форми Навіть слово вороги має зменшувально-пестливу форму вороженьки. Наведіть приклад відомого поетичного твору, окрім вивченої сьогодні пісні, у якому використано слово вороженьки. Поміркуйте, чому українці називають так своїх ворогів
Слово “вороженьки” використовується в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”: “Ой гоп таки так! Кличе пан отаман: “Ходім, хлопці, погуляймо, Та в приданому скупаймо Наших вороженьків!”
Українці могли називати ворогів зменшувально-пестлива з кількох причин:
а) щоб применшити їхню силу і значення, показати зневагу до них;
б) щоб висміяти ворогів, поставитися до них з іронією;
в) щоб продемонструвати свою моральну перевагу, великодушність до ворога.
8. У чому, на вашу думку, цінність народних соціально-побутових пісень для українців. На основі вивчених народних пісень доведіть або спростуйте твердження, що в сукупності ці пісні відтворюють широку, правдиву картину життя українського народу
Народні соціально-побутові пісні мають велику цінність для українців, оскільки:
- правдиво відображають різні сторони життя народу - його побут, звичаї, мораль, родинні стосунки, соціальні конфлікти;
- передають думки, почуття, мрії, цінності простих людей;
- зберігають народну мудрість, філософію життя;
- виховують любов до рідної землі, народних традицій.
Вивчені пісні (історичні, родинно-побутові, про кохання, жартівливі тощо) дійсно в сукупності творять широку панораму життя українців у різні часи. Вони охоплюють різноманітні теми і разом дають правдиву картину народного буття.
9. Поясніть, як ви розумієте слова Олександра Довженка про українську пісню. розміщені нижче
Слова Олександра Довженка про українську пісню як “геніальну поетичну біографію українського народу” означають, що:
- пісні відображають історичний шлях народу, основні події його життя;
- у піснях втілено найвищі духовні злети, творчий геній українців;
- пісні передають характер, душу народу, його світогляд;
- доля народу закарбована в піснях, мов у поетичному літописі.
Тобто пісенна творчість - це квінтесенція народного буття, віддзеркалення життя українців у поетичній формі.