Прочитайте розповідь про Р. Л. Стівенсона й обміркуйте вислів письменника: «Я… здобув перемогу в битві за життя». Як ви його розумієте?
Я думаю, що Р. Л. Стівенсон мав на увазі, що попри слабке здоров’я від народження і часті хвороби, він зміг досягти своїх мрій - подорожувати світом і стати відомим письменником. Тобто він переміг свої недуги і реалізував себе, прожив яскраве і сповнене пригод життя.
А що для вас є перемогами в житті?
Для мене перемогами в житті є:
- Досягнення поставлених цілей, навіть якщо для цього потрібно докласти багато зусиль
- Подолання своїх страхів і невпевненості
- Здобуття нових знань і вмінь
- Гарні оцінки в школі як результат наполегливого навчання
- Перемога над лінощами й спокусами
- Добрі вчинки та допомога іншим
ЗАПИТАННЯ I ЗАВДАННЯ
Які рядки є зачином твору? Чи можна за ними передбачити, чим завершаться події, змальовані в баладі? Знайдіть інші елементи композиції.
Зачином твору є перші два чотиривірші:
Із вересового квіту
Пикти варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино…
Варили і випивали
Той чарівний напій
I в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.
За цими рядками можна передбачити, що балада розповідатиме про якусь таємницю, пов’язану з вересовим трунком пиктів. Інші елементи композиції: розвиток дії (прихід шотландського короля, винищення пиктів, полон батька і сина), кульмінація (вимога видати таємницю під загрозою смерті сина), розв’язка (загибель сина і збереження таємниці).
Яким було життя «маленького» народу пиктів до приходу завойовників?
До приходу завойовників пикти жили вільно і безтурботно, варили свій чарівний вересовий трунок і раділи долі у своїх підземеллях.
Зачитайте, як описав автор правителя шотландців. Які епітети використав для його характеристики? Чому шотландський завойовник був похмурим? Що турбувало його після повного винищення пиктів?
Автор описує шотландського короля як “можновладця похмурого”. Він був похмурий, бо після винищення пиктів не міг пити їхній чудовий вересовий трунок. Його турбувало те, що він, будучи “владарем вересового краю”, не може насолоджуватися вересовим напоєм.
Чого вимагав шотландський король? Які умови поставив пиктам?
Король вимагав від полонених пиктів, батька і сина, відкрити йому таємницю приготування вересового трунку. Він поставив їм умову: якщо вони видадуть таємницю, то врятують свої життя.
Чим для старого пикта був верес і рецепт трунку? Чому він пожертвував заради нього сином? Як ви ставитесь до цього вчинку? Чи вартий рецепт напою людського життя?
Для старого пикта верес і рецепт трунку були найбільшою цінністю і святинею, національною таємницею. Він не міг зрадити її навіть ціною життя рідного сина. Цей вчинок викликає суперечливі почуття. З одного боку, це жертовність заради збереження традицій свого народу. Але з іншого - батьківські почуття мали б бути вищими. Думаю, жодна таємниця не варта людського життя, тим більше - життя власної дитини.
Як у баладі змінюється символіка червоного кольору? Який колір йому протиставлено? Чому?
Спочатку червоний колір вересу символізує радість, свободу і безтурботне життя пиктів. Але після приходу шотландців червоний стає кольором крові й смерті. Йому протиставляється білий колір - колір чистоти й невинності хлопчика-бранця, якого кидають у буруни. Ця зміна символіки показує трагічні події в житті народу.
Поясніть, чому автор не дає персонажам твору власних імен.
Автор не дає персонажам власних імен, бо зображує не конкретних історичних осіб, а узагальнені образи: гордого і незламного народу пиктів та жорстокого завойовника. Це підкреслює притчевий, повчальний характер твору.
Знайдіть у творі художні засоби: епітети, метафори, порівняння. Поясніть їхнє значення, роль у тексті та вплив на сприйняття твору читачами.
У баладі є багато художніх засобів, наприклад:
- Епітети: “чарівний напій”, “темрявих підземеллях”, “можновладець похмурий”, “кипучі нурти”, “дужий вояк”. Вони надають образності, емоційного забарвлення.
- Метафори: “сіяв і смерть, і жах”, “долі раділи своїй”. Метафори роблять мову твору виразнішою, яскравішою.
- Порівняння: “гнав їх, неначе ланей”, “немов горобчик цвірінькав”, “мале, мов дитяче, тіло”. Порівняння допомагають краще уявити описуване, роблять зображення наочнішим.
Ці художні засоби збагачують мову балади, впливають на уяву і почуття читача, допомагають глибше розкрити ідею твору.
Знайдіть у творі антитезу і поясніть, як вона допомагає автору втілити велич духу пиктів.
У баладі є антитеза - протиставлення маленького зросту пиктів і величі їхнього духу. Пикти описані як “броварі малі”, “бідні пикти”, “пикта голос тоненький”, “мале, мов дитяче, тіло”. Але попри фізичну слабкість, вони виявляють незламність, вірність своєму народу. Батько і син готові померти, але не видати ворогу таємницю вересового трунку. Ця антитеза підкреслює, що духовна сила і любов до батьківщини роблять навіть слабких людей справжніми героями.
Що символізують образи твору? Які цінності життя утверджує ця балада?
Головні образи-символи в баладі - це вересовий трунок і червоний колір. Вересовий трунок символізує свободу, незалежність, вірність традиціям предків. Червоний колір спочатку асоціюється з радістю, потім - з кров’ю і смертю в боротьбі за свободу.
Балада утверджує такі цінності як патріотизм, свободолюбство, вірність, жертовність, духовну силу і незламність. Вона звеличує героїзм в ім’я батьківщини, право народу бути господарем на своїй землі.
Поміркуйте, з якою метою автор відступив від історичної правди.
Автор зобразив повне винищення пиктів, хоча насправді цього не було. Очевидно, він хотів загострити драматизм ситуації, показати трагедію поневоленого народу. Можливо, малий зріст пиктів теж є художнім вимислом, щоб підкреслити велич їхнього незламного духу. Відхід від історичної правди дозволив створити узагальнений, символічний образ боротьби добра проти зла, слабких проти сильних, за найвищі людські цінності.
Зіставте назву балади в оригіналі й у перекладах. Чим, на вашу думку, можна пояснити заміну слова ель на трунок або мед? Поясніть символіку, яку заклав перекладач багатозначністю слова трунок.
В оригіналі балада називається “Heather Ale”, тобто “Вересовий ель”. У перекладах - “Вересовий трунок” або “Вересовий мед”. Слово “ель” означає різновид пива. Очевидно, перекладачі вирішили, що для українського читача природнішим буде трунок або мед як давні хмільні напої. До того ж слово “трунок” має ширше значення: це не лише алкогольний напій, а й чарівний, цілющий засіб. Воно підкреслює особливу, магічну силу вересового напою, який є ознакою свободи й незалежності народу. Тож заміна слова робить назву символічнішою.
ПРАЦЮЄМО ВДОМА
“Балада про вересовий трунок” Р. Л. Стівенсона має такі ознаки балади:
- Це віршований ліро-епічний твір невеликого обсягу.
- В основі сюжету - легендарна історія про пиктів та їхній таємний напій.
- Присутні фантастичні елементи (чарівний трунок).
- Драматичний, напружений сюжет з несподіваною розв’язкою.
- Зосередження на моральній проблемі вибору між життям і обов’язком.
- Використання діалогів.
- Героїчний зміст - оспівування мужності й вірності пиктів.
- Присутність оповідача, який розповідає історію.
Випишіть приклади художніх засобів, які використав перекладач.
Епітети:
- “чарівний напій”
- “темрявих підземеллях”
- “можновладець похмурий”
- “кипучі нурти”
Метафори:
- “Сіяв і смерть, і жах”
- “долі раділи своїй”
Порівняння:
- “Трунок, за мед солодший”
- “Міцніший, аніж вино”
- “гнав їх, неначе ланей”
- “Немов горобчик цвірінькав”
Гіпербола:
- “Щоб знищить їх до ноги”
Намалюйте ілюстрацію або комікс до «Балади про вересовий трунок».
