«Слово про похід Ігорів» – Пам’ятка епохи Русі-україни

• Назад до змісту

Чи доводилося вам у реальних ситуаціях прораховувати свої дії?

Так, мені часто доводиться це робити, наприклад, коли планую підготовку до контрольних, розподіляю кишенькові гроші або прораховую ходи в шахах та комп’ютерних стратегіях. Якщо не продумати все наперед, можна легко потрапити в халепу чи провалити важливу справу.

Чи завжди вам удається все передбачити, розпочинаючи ту чи ту справу?

Звісно, передбачити абсолютно все неможливо. Часто виникають несподівані обставини чи втручаються інші люди, тому плани доводиться змінювати просто на ходу.

Перевіряємо

1. Установіть послідовність створення писемних пам’яток Русі-України.

Правильна хронологічна послідовність:

1. В Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.)
2. А Ізборник Святослава (1073 р.)
3. Г «Повість минулих літ» (початок ХІІ ст., доведена до 1113 р.)
4. Б «Слово про похід Ігорів» (кінець XII ст., після 1185 р.)

2. За жанром твір «Слово про похід Ігорів» є

В героїчною поемою

3. Розгляньте фрагмент пам’ятника Ярославні в Новгороді-Сіверському. Подана ілюстрація стосується події твору, ПІСЛЯ якої

В Ігор тікає з полону

4. Визначте, чи правдивими є наведені твердження.

Аналізуємо

5. Чому затемнення сонця не вплинуло на Ігоря? Як Ігорю вдалося підняти дух воїнів, які злякалися затемнення? Зачитайте відповідні рядки з поеми.

Князь понад усе прагнув лицарської слави та захисту рідної землі, тому особиста честь і обов’язок воїна для нього важили більше, ніж недобрі віщування природи. Він підбадьорив дружину, нагадавши, що краще полягти в чесному бою, ніж опинитися в неволі.

Рядки з поеми:
«Браття мої, друзі вірні!
Лучче нам порубаними бути,
Ніж полону зазнати!
А сядьмо, браття,
На бистрі свої коні,
На синій Дон погляньмо».

6. Як сприйняли звістку про поразку Ігоря земляки? Чому автор наголошує, що навіть «мури в містах засмутилися, померкли веселощі»?

Поразка князівського війська викликала велике народне горе: Київ застогнав від туги, а Чернігів заголосив через лихо. Автор оживлює навіть міські стіни, щоб показати масштаб біди — через безрозсудний вчинок Ігоря руські землі залишилися беззахисними, а вороги знову дістали можливість безкарно спустошувати країну набігами.

7. Чи можна сон Святослава вважати пророчим? Чому «золоте слово» Святослава було «зо слізьми змішане»? Чого він вимагав від усіх руських князів?

Цей сон є пророчим, бо його похмурі образи (чорне покривало, отруєне вино, розвалена покрівля терема) символічно передвіщали загибель руської дружини й полон князів. «Золоте слово» Святослава змішане зі сльозами через гіркоту: він водночас любить братів за хоробрість і картає за егоїзм та марнославство, які відкрили ворогам шлях на Русь. Від усіх удільних правителів він вимагав забути міжусобиці, об’єднатися й гуртом стати на захист Батьківщини.

8. За ким тужить Ярославна в Путивлі? До яких природних сил звертається княгиня? Про що вона просить? Чому її плач стає уособленням туги й відчаю всієї Руської землі?

Ярославна щиро вболіває не лише за свого чоловіка Ігоря, а й за кожного воїна його дружини. Вона звертається до могутніх стихій — Вітру, Дніпра-Славути та ясного Сонця, благаючи їх допомогти русичам і повернути коханого додому живим. Її туга переростає в плач усіх руських матерів і дружин, чиї рідні постраждали на війні, тому її голос звучить як голос усієї землі.

9. Яку роль відіграють пейзажі у творі? Наведіть приклади з тексту.

Природа в поемі є повноцінним учасником подій: вона співпереживає людям, застерігає їх від помилок або допомагає у біді. Перед боєм звірі й буря віщують катастрофу: «Сонце йому тьмою шлях закрило, буря розбудила птаство». Після поразки природа плаче разом із народом: «Никне трава жалощами, древо з туги к землі клониться». А під час утечі з неволі річка Донець лагідно стелить утікачеві зелену траву та прикриває його теплим туманом.

10. Доведіть, що Руська земля у «Слові про похід Ігорів» – це персоніфікований образ.

Руська земля зображена живою істотою, здатною відчувати біль і тугу. Вона стогне від князівських чвар, реагує на поразку воїнів і виступає головною святинею для захисників. Недарма автор кілька разів із болем вигукує: «О Руська земле, уже ти за могилою!», а сили природи цієї землі оберігають князів і співчувають їхньому горю.

11. Складіть у зошиті літературний паспорт твору за поданою таблицею.

12. Прочитайте виразно рядки, у яких зображено втечу Ігоря з полону. Випишіть із них приклади епітетів, порівнянь, персоніфікації. Яка їх роль у створенні цього сюжетного епізоду?

• Епітети: «золотого престолу», «високі очерети», «бистрого коня», «вовком-сіроманцем», «ясним соколом», «сизому тумані», «зелену траву», «срібних берегах».
• Порівняння: «вискочив горностаєм», «білим гоголем на воду полинув», «помчався вовком-сіроманцем», «полетів ясним соколом», «Овлур сірим вовком стелеться».
• Персоніфікація: «море заграло», «Бог путь являє», «стогне-гуде земля», «шелестить трава», а також діалог річки Донець із князем.

Усі ці художні засоби створюють відчуття стрімкого руху, напруги й небезпеки погоні, підкреслюючи, що рідна природа оберігає князя та допомагає йому дістатися домівки.

13. Складіть і запишіть цитатний план «Слова про похід Ігорів». Визначте елементи сюжету (зав’язку, кульмінацію, розв’язку).

1. «Чи не гоже було б нам, браття, розпочати давніми словами…» (експозиція: заспів, згадка про Бояна).
2. «Сонце йому тьмою шлях закрило…» (зав’язка: виступ у похід, лихе знамення).
3. «У п’ятницю рано-пораненьку розтоптали вони полки погані…» (розвиток дії: перша перемога русичів).
4. «Чорні хмари находять з моря, чотири сонця закрити хочуть…» (друга битва).
5. «Похилились Ігореві стяги! Тут брати розлучились…» (кульмінація: нищівна поразка й полон).
6. «Зронив тоді великий Святослав золоте слово, зо слізьми змішане…» (смутен сон і докір київського князя).
7. «Плаче-тужить Ярославна вранці в Путивлі на валу…» (звернення до сил природи).
8. «Ігореві-князю Бог путь являє із землі Половецької…» (втеча з полону).
9. «Сонце сяє в небі ясному, Ігор князь — у Руській землі!» (розв’язка: прибуття князя до Києва, уславлення воїнів).

14. Випишіть по одній цитаті, що характеризують Ігоря, Всеволода, київського князя Святослава, Ярославну, Руську землю.

• Ігор: «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився…».
• Всеволод: «Славний яр-тур Всеволоде! Стоїш ти на полі ратному, сиплеш на воїнів стрілами, гримиш об шоломи половецькі мечами гартованими».
• Святослав: «Святослав грізний великий київський».
• Ярославна: «Ярославни-княгині чути голос, як та чайка-жалібниця, стогне вона вранці-рано…».
• Руська земля: «О Руська земле, уже ти за могилою!».

15. З’ясуйте, які епізоди твору зображено на малюнках (с. 33, 39, 41), доберіть до кожної ілюстрації цитату.

• Стор. 33: Затемнення сонця та звернення князя до дружини.
  Цитата: «Глянув Ігор на ясне сонце та й побачив – військо тьма покрила, і сказав до дружини-вояцтва: “Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, ніж полону зазнати!”».
• Стор. 39: Плач княгині Ярославни на фортечному валу в Путивлі.
  Цитата: «Плаче-тужить Ярославна вранці в Путивлі на валу, словами промовляючи: “О вітре, вітрило! Чому, господарю, силою вієш?..”».
• Стор. 41: Нічна втеча Ігоря та Овлура на конях понад річкою.
  Цитата: «Коли Ігор соколом летить, Овлур сірим вовком стелеться, студену росу струшуючи…».

Міркуємо

16. Що ви можете сказати про авторську позицію в цьому творі – явна вона чи прихована? Поясніть свою думку, покликаючись на текст.

Автор висловлює свою позицію абсолютно відкрито. Він не ховається за сухим переліком фактів, а прямо ділиться власними переживаннями в численних ліричних відступах («О Руська земле, уже ти за могилою!»). Свої патріотичні переконання та заклик припинити ворожнечу він також прямо вкладає в уста найстаршого київського князя Святослава.

17. Поміркуйте про причини поразки Ігоревої дружини. Що, на вашу думку, треба для того, щоб держава була могутньою, незалежною?

Військо зазнало поразки через князівську гординю та необачність: Ігор рушив у похід малим числом, відділившись від решти сил, щоб здобути славу суто для себе. На мою думку, міць і незалежність держави тримаються на загальній єдності, міцній обороні та вмінні керівників ставити інтереси народу вище за власні амбіції.

18. Чи актуальне «Слово про похід Ігорів» нині? Чого воно нас навчає? Поясніть свою думку.

Цей твір залишається надзвичайно актуальним і в наші дні, коли Україна знову захищає свої кордони від ворога. Поема вчить нас головного уроку історії: будь-які внутрішні суперечки послаблюють країну перед нападником, а перемогти можна лише тоді, коли всі громадяни діють як єдине ціле.

Творчі завдання

19. Створіть сенкан до поеми «Слово про похід Ігорів» або до образу князя Ігоря чи Ярославни.

Князь Ігор.
Хоробрий, необачний.
Вирушає, б’ється, кається.
Шукав слави — накликав біду.
Патріот.

20. Створіть ментальну карту «Слово про похід Ігорів».

Ось наочна ментальна карта поеми:

Короткий зміст ключових вузлів ментальної карти:

1. Паспорт твору та ідея: Пам’ятка доби Русі-України (кінець XII ст.). Рід — ліро-епос, жанр — героїчна поема. Головна ідея — заклик руських князів припинити міжусобиці й об’єднатися перед загрозою половців.
2. Головні постаті: Князь Ігор (відважний, але необачний патріот), Всеволод (хоробрий воїн «буй-тур»), київський князь Святослав (мудрий державник), Ярославна (уособлення подружньої вірності й любові).
3. Образи-символи: Затемнення сонця (застереження природи), віщий сон Святослава (передвістя біди), річка Каяла (печаль і поразка), образ Руської землі (жива істота, яка вболіває за воїнів).
4. Сюжетна лінія: Виступ у похід попри лихі знамення → перша перемога над половцями → трагічна поразка на річці Каялі й полон → плач Ярославни на валу в Путивлі → щаслива втеча Ігоря з полону за допомогою Овлура та повернення до Києва.

Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань до уроку «Перекладна література русі-україни»

Метод «Прес». Висловіть свої міркування про значення перекладної літератури на теренах Русі-України.

• Позиція: Я вважаю, що перекладна література відіграла визначальну роль у розвитку культури та духовності Русі-України.
• Обґрунтування: Вона поєднала нашу державу з передовим європейським і візантійським світом, розширила світогляд людей новими знаннями з філософії, історії та природничих наук.
• Приклад: Перекладені книги, як-от «Остромирове Євангеліє» чи «Ізборник Святослава», збагатили словниковий запас і стали підґрунтям для появи власного літописання.
• Висновки: Отже, без перекладної спадщини неможливо уявити розквіт нашої власної оригінальної літератури.

Створення лепбука за темою «Перекладна та оригінальна література русі-україни»

Ідеї для оформлення та наповнення кишеньок лепбука:

• Центральна схема: Дерево давньоруського письменства, що розгалужується на дві гілки: «Перекладна література» та «Оригінальна література».
• Кишенька «Перекладна література»: Картки пам’яток («Остромирове Євангеліє», «Ізборник Святослава», «Псалтир», «Реймське Євангеліє») з короткими довідками про їхнє болгарське чи візантійське походження.
• Кишенька «Оригінальна література»: Мінікнижечки про перлини рідного слова — «Повість минулих літ» Нестора Літописця, повчальні поради Володимира Мономаха синам, героїчну поему «Слово про похід Ігорів».
• Словничок давніх жанрів: Рухомі картки з термінами: літопис, житіє, патерик, повчання, слово.
• Кишенька «Перевір себе»: Короткі тестові завдання й цитати, за якими потрібно впізнати героя чи пам’ятку.

Завдання з карти-плану уроків

Карта-план до уроку 8. «Слово про похід Ігорів». Історія створення та проблема авторства

Етапи уроку та опрацювання завдань:

І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Стратегія «Платформа для спілкування». Прочитайте текст (с. 30) і дайте відповіді на запитання:
🔗 Відповідь опрацьовано на початку статті: див. вступні запитання перед рубрикою «Перевіряємо».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Ланцюг довіри». Об’єднайтеся в коло. Назвіть спільну рису чи якість із сусідом праворуч і, взявшись за руки, утворіть «ланцюг довіри»:
Вправа виконується разом із однокласниками в колі. Спільними рисами можуть бути щирість, любов до читання, повага до друзів або прагнення допомагати одне одному.

Проблемне питання. Що таке «єдність»? Чи важлива вона у нашому житті?:
Єдність — це згуртованість людей навколо спільної мети, взаємна повага та готовність діяти спільно заради добра всієї громади чи народу. Вона надзвичайно важлива, оскільки поодинці люди беззахисні перед великими випробуваннями, а разом здатні подолати будь-які труднощі.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Колективна робота. Аналітичне читання. Прочитайте статтю «”Слово про похід Ігорів” – пам’ятка епохи Русі-України» (с. 30–31):
Опрацьовано матеріал підручника про похід новгород-сіверського князя Ігоря 1185 року на половців, відкриття рукопису наприкінці XVIII століття та проблему авторства твору.

Наскрізне читання. Прочитайте фрагменти героїчної поеми «Слово про похід Ігорів» (с. 32–42):
Прочитано ключові уривки твору: заспів, виступ у похід, грізні віщування природи, битви, плач Ярославни та повернення князя Ігоря на рідну землю.

Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 1‒3 (с. 43):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо».

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок

Метод «Запитання Квінтиліана». Сформулюйте запитання до прочитаного тексту за зразком: Хто? Що? Де? Як? Коли? Навіщо?:

• Хто? Хто вирушив у похід проти половців? (Князь Ігор зі своїм братом Всеволодом, сином Володимиром та племінником Святославом).
• Що? Що попереджало русичів про небезпеку на початку виступу? (Затемнення сонця, тривожний крик птахів і виття вовків по ярах).
• Де? Де розгорнулася вирішальна битва руського війська з половцями? (Біля річки Каяли).
• Як? Як поводилася руська природа після поразки дружини Ігоря? (Трава поникла від жалощів, а дерева пригнулися до землі від туги).
• Коли? Коли відбулися змальовані в поемі історичні події? (Навесні 1185 року).
• Навіщо? Навіщо автор створив цю поему? (Щоб показати згубність князівських міжусобиць і закликати правителів Русі об’єднатися заради захисту рідної землі).

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Індивідуальна робота. Виконайте завдання 4 (с. 43):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Перевіряємо».

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «Приріст знань та досягнень». Продовжте фрази: «Я не знав / не знала …», «Тепер я знаю …»:
Я не знав / не знала, що єдиний знайдений рукописний примірник «Слова про похід Ігорів» згорів під час пожежі в Москві 1812 року.
Тепер я знаю, що основою твору стали реальні історичні події 1185 року, а головна ідея поеми полягає в заклику до єдності всіх руських земель.

VII. Домашнє завдання

Складіть сенкани для характеристики образів князя Ігоря та князя Святослава:
Князь Ігор:
Ігор.
Мужній, необачний.
Вирушає, б’ється, кається.
Шукав особистої слави й зазнав біди.
Воїн.

Князь Святослав:
Святослав.
Мудрий, авторитетний.
Переживає, засуджує, закликає.
Вболіває за єдність усієї держави.
Державець.

Карта-план до уроку 9. Коментоване читання поеми. Романтико-поетичне змалювання воєнних баталій

Етапи уроку та опрацювання завдань:

І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вправа «Просте упорядкування»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Підказка для виконання: розташуйте події поеми за черговістю: 1) затемнення сонця та звернення Ігоря до дружини; 2) перша успішна битва з половцями; 3) триденна кривава січа на річці Каялі та полон князів; 4) віщий сон і «золоте слово» Святослава; 5) плач Ярославни в Путивлі; 6) утеча Ігоря з полону за допомогою Овлура та прибуття до Києва.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Прийом «Калейдоскоп успішних справ». Які справи, на вашу думку, сприяють досягненню успіху? Висловіть свою думку, продовжуючи речення:
Щоб досягти успіху, потрібно щотижня підбивати підсумки та планувати нові корисні справи.
Щоб досягти успіху, потрібно щодня дізнаватися щось нове й наполегливо працювати.
Щоб досягти успіху, потрібно щогодини цінувати час і зосереджуватися на головному.
Щоб бути успішним / успішною, потрібно завжди бути чесним із собою, поважати оточення та не опускати рук перед труднощами.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Аналітичне читання. Прочитайте нотатки до поеми «Слово про похід Ігорів» (с. 42–43):
Опрацьовано теоретичний матеріал підручника про художні образи, масштабність змалювання боїв та роль фольклорних мотивів у творі.

Бесіда за прочитаним. Дайте відповіді на запитання 6‒7 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6 та 7 у рубриці «Аналізуємо».

Вибіркове читання. Виконайте завдання 5 (с. 43):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок

Метод «Розумний куб». Опишіть умови життя героїв поеми «Слово про похід Ігорів»:
Руські воїни жили в суворих військових умовах: вони постійно перебували в стані готовності до оборони, виростали «під сурмами сповиті, під шоломами викохані», спали просто неба на сирій землі, долали спрагу й негоду степових просторів.

Метод «Розумний куб». Порівняйте образ князя Святослава з образами інших зображених у поемі князів:
Князі Ігор і Всеволод показані молодими, хоробрими лицарями, але надто запальними й егоїстичними у своєму прагненні особистої слави. На противагу їм великий київський князь Святослав постає мудрим і далекоглядним державним керманичем, який усвідомлює небезпеку міжусобних чвар для майбутнього всієї країни.

Метод «Розумний куб». Наведіть аргументи, які підтверджують або спростовують твердження, що центральний образ поеми «Слово про похід Ігорів» — руська земля:
Твердження повністю правдиве. Автор постійно ставить долю Руської землі вище за долю окремих князівств, звертається до неї з болем («О Руська земле, уже ти за могилою!»), показує, що сама природа відчуває страждання воїнів і захищає їх, а головною ідеєю поеми є заклик до порятунку Батьківщини.

Метод «Розумний куб». Назвіть асоціації, які викликають у вас герої «Слова про похід Ігорів»:
Ігор — хоробрість, необачність, каяття; Всеволод — незламна богатирська сила, вірність братові; Святослав — мудрість, сивина, державна турбота; Ярославна — ніжність, вірність, щира молитва; половці — степовий наступ, підступність, постійна небезпека.

Метод «Розумний куб». Проаналізуйте поведінку кожного з героїв прочитаного фрагмента твору:
Ігор не зважає на тривожні знамення заради лицарської честі; Всеволод запекло б’ється в центрі січі, забувши про власні рани; Святослав зі сльозами докоряє молодим князям за їхню легковажність; Ярославна звертається до сонця, вітру й Дніпра, прагнучи врятувати коханого своєю вірністю.

Метод «Розумний куб». Поясніть, як можна застосувати набуті знання в житті:
Уроки поеми вчать нас не піддаватися марнославству, аналізувати наслідки власних рішень і розуміти, що будь-якої великої мети чи перемоги можна досягти лише спільною злагодженою працею та взаємодопомогою.

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Індивідуальна робота. Виконайте завдання 13 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Аналізуємо».

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «Діаманта». Складіть діаманту до образу одного з персонажів поеми «Слово про похід Ігорів»:
Ігор.
Мужній, запальний.
Окрилений, знесилений, полонений.
Похід, слава, поразка, полон.
Звільнений, розкаяний, прославлений.
Єдиний, мудрий.
Переможець.

VII. Домашнє завдання

Виконати завдання 11 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо».

Карта-план до уроку 10. Образи руських князів: Ігоря, Всеволода, Святослава. Поетичний образ Ярославни в поемі

Етапи уроку та опрацювання завдань:

І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вправа «Кросворд»:
Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу
Підказка для виконання: пригадайте імена князів (Ігор, Всеволод, Святослав), співця Бояна, половчанина Овлура, назву річок Каяла й Дон, а також рідне місто Ярославни — Путивль.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Очікування». Продовжте речення: «Сьогодні на уроці я очікую … , тому що …»:
Сьогодні на уроці я очікую краще зрозуміти мотиви вчинків руських князів та відкрити для себе глибину образу Ярославни, тому що ці образи втілюють найважливіші людські риси — сміливість, мудрість, вірність та патріотизм.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Евристична бесіда. Виконайте завдання 8 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».

Вибіркове читання. Виконайте завдання 9 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 9 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 10 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».

Лексична робота. Виконайте завдання 13 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13 у рубриці «Аналізуємо».

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок

Творчий переказ. Перекажіть прочитаний фрагмент тексту від імені князя Ігоря:
Я бачив, як сонце вкрилося пітьмою, проте не міг повернути назад — честь лицаря кликала в похід. Ми перейшли степи й у першому бою розбили ворогів. Але біля річки Каяли половецькі орди заступили нам шлях звідусіль. Три дні мої полки стояли на смерть, та сили були нерівні. Полон став гірким уроком за мою самовпевненість і самостійний похід без згоди київського князя.

Творчий переказ. Перекажіть прочитаний фрагмент тексту від імені князя Всеволода:
Я кинувся в саму гущу половецьких лав, як буй-тур! Гримів мій гартований меч об залізні шоломи, сипалися мої стріли. У запалі січі я забув про золотий чернігівський стіл, про рани й саму смерть. Усе моє єство прагнуло лише одного — захистити рідного брата Ігоря та відстояти честь нашої землі.

Творчий переказ. Перекажіть прочитаний фрагмент тексту від імені князя Святослава:
У Києві на горах мені наснився лихий, тривожний сон: обсипали мене перлами з порожніх сагайдаків, накривали чорним покривалом. А вранці бояри принесли сумну звістку: молоді соколи злетіли шукати собі слави, та зламали крила на Каялі. Сльози закипіли в моєму серці: хоробрі мої брати, та зарано й необачно почали вони січу, відкривши ворогам шлях на беззахисну Русь!

Творчий переказ. Перекажіть прочитаний фрагмент тексту від імені княгині Ярославни:
Зійшла я вранці на високий вал Путивля і заплакала гіркою чайкою над розлогим степом. Благала я вітер не розвівати ворожих стріл, просила Дніпро-Славуту винести човни мого лади, молила ясне й тепле сонце не спалювати спрагою руських воїнів. Моя молитва й туга полинули через степи, щоб уберегти коханого від загибелі.

Прийом «Моя теза». Виконайте завдання 16 (с. 44). Висловіть своє бачення ситуації, описаної в поемі:
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 16 у рубриці «Міркуємо».

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Есе-п’ятихвилинка. Напишіть коротке есе на тему «Моральні якості княгині Ярославни»:
Княгиня Ярославна є втіленням найвищих моральних чеснот української жінки — вірності, ніжності та жертовної любові. Її велич полягає в тому, що вона не замикається у власній біді: оплакуючи князя Ігоря, вона водночас уболіває за кожного воїна його дружини. Ярославна шукає порятунку не у зброї, а у щирому єднанні з силами рідної природи. Її образ свідчить про те, що справжня духовна сила й незламність тримаються на вірності рідним і Батьківщині.

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Вправа «Очікування». Продовжте речення: «Мої очікування від уроку справдилися / не справдилися, тому що …»:
Мої очікування від уроку повністю справдилися, тому що ми докладно зіставили вчинки князів, розкрили їхні характери та переконалися в надзвичайній силі образу Ярославни.

VII. Домашнє завдання

Виконайте завдання 15 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 15 у рубриці «Аналізуємо».

Вивчити уривок із поеми напам’ять:
Вивчити напам’ять обраний фрагмент твору (наприклад, «Плач Ярославни» або уривок «Золотого слова Святослава»).

Карта-план до уроку 11. Образи-символи у творі. Ідея єдності, патріотизму та вічна ідея людської волі й мудрості. Особливості композиції твору

Етапи уроку та опрацювання завдань:

І. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Вправа «Правила позитивного мислення». Оберіть правило, запишіть його у зошит і вивчіть напам’ять:
Моє обране правило: «Моє майбутнє залежить від мене!». Воно нагадує про те, що кожен мій вибір, рішення та вчинок формують моє життя й мають значення для суспільства.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Мікрофон». Продовжте речення: «Мені цікаво дізнатися про …», «Я хочу навчитися …», «Мені б хотілося зрозуміти …»:
Мені цікаво дізнатися про символіку віщого сну Святослава та знаків природи в поемі.
Я хочу навчитися помічати приховані художні символи та пов’язувати їх з ідеєю твору.
Мені б хотілося зрозуміти, чому заклик до єдності зі стародавньої поеми залишається найголовнішим уроком для сучасної України.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Метод «Ланцюжок асоціацій». Доберіть асоціації до поняття «патріотизм»:
Любов до Батьківщини, самопожертва, захист рідної землі, єдність, честь, відданість народу, збереження свободи, пам’ять предків.

Вибіркове читання. Виконайте завдання 12 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Аналізуємо».

Лексична робота. Знайдіть у тексті вирази, які стали фразеологізмами. Поясніть їхнє значення:

• «Розтікатися мислію по древу» — відволікатися від головного, надто детально розповідати про другорядні речі.
• «Зачерпнути шоломом з Дону» — отримати повну перемогу над ворогом, підкорити його край.
• «Зронити золоте слово» — висловити глибоку, мудру, повчальну думку.
• «Зломити спис» — загинути в запеклій боротьбі або зустріти ворога на полі бою.

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок

Колективна робота. Виконайте завдання 14 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Відкрита трибуна». Висловіть своє розуміння думки: «Найбільше багатство людей – їхній духовний скарб»:
Матеріальні цінності, зброя чи багатство є тимчасовими, тоді як духовні скарби народу — його література, мова, пам’ять про мужність предків та моральні принципи — живуть століттями. Поема «Слово про похід Ігорів» є саме таким нетлінним духовним скарбом, який через віки нагадує українцям про цінність згуртованості.

V. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Віртуальна екскурсія. Відвідайте віртуальну екскурсію «Літературними шляхами Русі-України»:
Ознайомлення з історичними місцями та пам’ятками доби Русі-України: давнім Києвом, Черніговом, Новгородом-Сіверським, Путивлем, а також сучасними пам’ятниками героям поеми.

Прийом «Моя теза». Виконайте завдання 17 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 17 у рубриці «Міркуємо».

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «ЗХД». Заповнення підсумкової таблиці:

• Що я знаю про давню українську літературу? Вона виникла в добу Русі-України та представлена літописами, перекладними духовними книгами й героїчним епосом.
• Що я хочу дізнатися про давню українську літературу? Як створювалися стародавні рукописи та як збереглася спадщина «Слова про похід Ігорів».
• Що я дізнався / дізналася про давню українську літературу? Зрозумів / зрозуміла багатство художньої мови, складну систему образів-символів (сонця, вовків, соколів, річки Каяли) та головний історичний заповіт твору — єдність заради миру й волі.

VII. Домашнє завдання

Виконайте завдання 19 (с. 44):
🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 19 у рубриці «Творчі завдання».