«Слово про похід Ігорів» – Пам’ятка епохи Русі-україни

• Назад до змісту

Чи доводилося вам у реальних ситуаціях прораховувати свої дії?

У реальних ситуаціях часто доводиться прораховувати свої дії для успішного досягнення поставлених цілей та уникнення можливих помилок.

Чи завжди вам удається все передбачити, розпочинаючи ту чи ту справу?

Передбачити абсолютно всі обставини на початку справи вдається не завжди, оскільки на результат часто впливають непередбачувані зовнішні чинники.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Установіть послідовність створення писемних пам’яток Русі-України.

Правильна хронологічна послідовність створення пам’яток є такою:

1. В (Остромирове Євангеліє — 1056–1057 рр.);
2. А (Ізборник Святослава — 1073 р.);
3. Г («Повість минулих літ» — бл. 1113 р.);
4. Б («Слово про похід Ігорів» — кінець XII ст.).

2. За жанром твір «Слово про похід Ігорів» є

За жанром твір «Слово про похід Ігорів» є героїчною поемою (варіант В).

3. Розгляньте фрагмент пам’ятника Ярославні в Новгороді-Сіверському. Подана ілюстрація стосується події твору, ПІСЛЯ якої

Подана ілюстрація стосується події твору (плачу Ярославни), після якої Ігор тікає з полону (варіант В).

ПЕРЕВІРЯЄМО

4. Визначте, чи правдивими є наведені твердження.

АНАЛІЗУЄМО

5. Чому затемнення сонця не вплинуло на Ігоря? Як Ігорю вдалося підняти дух воїнів, які злякалися затемнення? Зачитайте відповідні рядки з поеми.

Затемнення сонця не зупинило Ігоря, тому що його бажання захистити рідну землю та здобути військову славу було сильнішим за страх перед лихими знаменнями. Князь підняв дух дружини, закликавши воїнів обрати смерть у бою замість ганебного полону.

Відповідні рядки з твору: «Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, Ніж полону зазнати!».

6. Як сприйняли звістку про поразку Ігоря земляки? Чому автор наголошує, що навіть «мури в містах засмутилися, померкли веселощі»?

Звістка про поразку Ігоря викликала глибоку скорботу по всій країні: Київ застогнав від туги, а Чернігів заголосив від нещастя. Автор використовує метафору про засмучені мури та померклі веселощі, щоб підкреслити загальнонародний масштаб трагедії, адже через поразку князів половці знову почали масові набіги на руські землі.

Звістка про поразку Ігоря викликала глибоку скорботу по всій країні: Київ застогнав від туги, а Чернігів заголосив від нещастя. Автор зазначає, що мури в містах засмутилися й померкли веселощі, щоб підкреслити загальнонародну тугу й печаль, адже поразка князів знову розбудила лихо і відкрила ворогам шлях на Руську землю.

7. Чи можна сон Святослава вважати пророчим? Чому «золоте слово» Святослава було «зо слізьми змішане»? Чого він вимагав від усіх руських князів?

Сон Святослава можна вважати пророчим, оскільки його метафоричні деталі (чорне запинало, синє вино з отрутою, порожні сагайдаки, розвалена покрівля терему) символічно віщували поразку Ігоревого війська та небезпеку для всієї держави. «Золоте слово» Святослава було «зо слізьми змішане», тому що київський князь докоряв Ігорю та Всеволоду за недалекоглядність і передчасний похід заради особистої слави, який призвів до трагедії. Від усіх руських князів Святослав вимагав припинити міжусобиці, об’єднатися й виступити на захист Руської землі.

8. За ким тужить Ярославна в Путивлі? До яких природних сил звертається княгиня? Про що вона просить? Чому її плач стає уособленням туги й відчаю всієї Руської землі?

Ярославна тужить за своїм чоловіком Ігорем та його воїнами, які потерпали у половецьких степах. Княгиня звертається до вітру, Дніпра-Славути та сонця з проханням допомогти князеві повернутися і захистити його військо від загибелі та спраги. Її плач стає уособленням туги всієї Русі, бо він відображає страждання тисяч руських жінок, чиї чоловіки не повернулися з війни, та символізує духовну силу народу в часи лиха.

АНАЛІЗУЄМО

9. Яку роль відіграють пейзажі у творі? Наведіть приклади з тексту.

Пейзажі у творі виступають активною дійовою силою, яка попереджає героїв про небезпеку, співчуває їхнім поразкам та допомагає у скрутні хвилини. На початку походу сили природи намагаються зупинити князя: «Сонце йому тьмою шлях закрило, буря розбудила птаство». Після поразки руського війська пейзаж передає загальну скорботу: «Никне трава жалощами, древо з туги к землі клониться». Під час втечі Ігоря з полону річка Донець веде з ним діалог та допомагає переправитися, стелячи «траву зелену на берегах срібних».

10. Доведіть, що Руська земля у «Слові про похід Ігорів» – це персоніфікований образ.

Руська земля є персоніфікованим образом, оскільки вона наділена здатністю відчувати, страждати та реагувати на події як жива істота. Автор постійно звертається до неї у хвилини найбільшої небезпеки рефреном: «О Руська земле, уже ти за могилою!». Земля відгукується на поразку Ігоря стогоном, а її складники — річки, вітри та сонце — стають повноправними учасниками сюжету, до яких Ярославна звертається як до володарів, здатних допомогти її чоловікові.

11. Складіть у зошиті літературний паспорт твору за поданою таблицею.

12. Прочитайте виразно рядки, у яких зображено втечу Ігоря з полону. Випишіть із них приклади епітетів, порівнянь, персоніфікації. Яка їх роль у створенні цього сюжетного епізоду?

Епітети: «золотого престолу», «вечорова зоря», «високі очерети», «білим гоголем», «бистрого коня», «вовком-сіроманцем», «сизому тумані», «ясним соколом», «студену росу», «зелену траву», «срібних берегах», «теплим туманом».

Порівняння: «вискочив горностаєм», «білим гоголем на воду полинув», «помчався вовком-сіроманцем», «полетів ясним соколом», «Овлур сірим вовком стелеться».

Персоніфікація: «море заграло», «Бог путь являє», «стогне-гуде земля», «шелестить трава», «намети половецькі сколихнулися», а також розмова Ігоря з річкою Донець, яка допомагала князеві (стелила траву, окривала туманом, стерегла на воді).

Роль засобів: Вони передають динаміку, швидкість і прихованість утечі, відтворюють гармонічний зв’язок князя з рідною природою, яка сприяє його порятунку й поверненню на Батьківщину.

13. Складіть і запишіть цитатний план «Слова про похід Ігорів». Визначте елементи сюжету (зав’язку, кульмінацію, розв’язку).

Цитатний план:

1. Заспів: «Чи не гоже було б нам, браття, розпочати давніми словами скорбну повість про Ігорів похід…»
2. Виступ у похід і зловісні знаки: «Сонце йому тьмою шлях закрило, буря розбудила птаство…»
3. Перша перемога русичів: «У п’ятницю рано-пораненьку розтоптали вони полки погані…»
4. Друга битва та оточення ворогами: «Чорні хмари находять з моря, чотири сонця закрити хочуть…»
5. Поразка та полон: «Похилились Ігореві стяги! Тут брати розлучились…»
6. Смутен сон та «золоте слово» Святослава: «Зронив тоді великий Святослав золоте слово, зо слізьми змішане…»
7. Плач Ярославни: «Плаче-тужить Ярославна вранці в Путивлі на валу…»
8. Втеча Ігоря з полону: «Ігореві-князю Бог путь являє із землі Половецької на землю Руську…»
9. Повернення до Києва та величання воїнів: «Сонце сяє в небі ясному, Ігор князь — у Руській землі!»

Елементи сюжету:

• Експозиція: заспів, згадка про співця Бояна.
• Зав’язка: виступ дружини в похід і затемнення сонця.
• Кульмінація: друга битва на річці Каялі, поразка Ігоревого війська та полон князів.
• Розв’язка: втеча Ігоря з полону, його повернення на Русь до Києва й уславлення воїнів.

АНАЛІЗУЄМО

14. Випишіть по одній цитаті, що характеризують Ігоря, Всеволода, київського князя Святослава, Ярославну, Руську землю.

Ігор: «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився».

Всеволод: «Славний яр-тур Всеволоде! Стоїш ти на полі ратному, сиплеш на воїнів стрілами, гримиш об шоломи половецькі мечами гартованими».

Святослав: «Святослав грізний великий київський».

Ярославна: «Ярославни-княгині чути голос, як та чайка-жалібниця, стогне вона вранці-рано».

Руська земля: «О Руська земле, уже ти за могилою!».

15. З’ясуйте, які епізоди твору зображено на малюнках (с. 33, 39, 41), доберіть до кожної ілюстрації цитату.

МІРКУЄМО

16. Що ви можете сказати про авторську позицію в цьому творі – явна вона чи прихована? Поясніть свою думку, покликаючись на текст.

Авторська позиція в творі є явною. Автор не просто описує події, а відкрито висловлює свій сум через поразку і закликає князів до єднання. Це проявляється у вставних зверненнях до читача, ліричних відступах («О Руська земле, уже ти за могилою!») та через «золоте слово» Святослава, яке фактично є рупором ідей самого автора щодо засудження князівських міжусобиць.

17. Поміркуйте про причини поразки Ігоревої дружини. Що, на вашу думку, треба для того, щоб держава була могутньою, незалежною?

Головною причиною поразки Ігоря була відсутність єдності з іншими руськими князями та його прагнення здобути особисту славу («а собі слави шукати»), що призвело до походу малими, непідготовленими силами. Для того, щоб держава була могутньою та незалежною, необхідна політична єдність усіх її регіонів, сильна централізована влада та пріоритет загальнодержавних інтересів над приватними амбіціями лідерів.

18. Чи актуальне «Слово про похід Ігорів» нині? Чого воно нас навчає? Поясніть свою думку.

«Слово про похід Ігорів» залишається актуальним і сьогодні, оскільки питання національної єдності та солідарності перед обличчям зовнішньої загрози є вічними. Твір навчає, що внутрішні чвари та егоїзм керівників роблять державу вразливою для ворогів, а перемога можлива лише за умови згуртованості всього народу.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

19. Створіть сенкан до поеми «Слово про похід Ігорів» або до образу князя Ігоря чи Ярославни.

Князь Ігор.
Мужній, амбітний.
Вирушає, б’ється, потерпає.
Шукав слави, а знайшов полон.
Патріот.

20. Створіть ментальну карту «Слово про похід Ігорів».

Структура ментальної карти «Слово про похід Ігорів»:

1. Загальні відомості:

   • Історична основа: похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 року.
   • Жанр: героїчна poema (пам’ятка давньоруської літератури XII ст.).
   • Автор: невідомий патріот Русі-України, тонкий знавець історії та природи.

2. Головна ідея та тема:

   • Тема: зображення невдалого походу руських князів проти половецьких нападників.
   • Ідея: засудження феодальних чвар, заклик руських князів до єдності заради захисту батьківщини.

3. Ключові образи:

   • Руська земля: центральний персоніфікований образ, що реагує на події та сумує через поразку.
   • Князь Ігор: хоробрий, але амбітний і недалекоглядний воїн.
   • Князь Всеволод (буй-тур): втілення воїнської доблесті та безстрашності.
   • Князь Святослав: носій мудрості, автор «золотого слова».
   • Ярославна: символ вірності, відданого кохання та жіночої туги.

4. Композиція та сюжетні віхи:

   • Заспів: роздуми про співця Бояна та вибір манери розповіді.
   • Зав’язка: виступ у похід, сонячне затемнення (лихе віщування).
   • Перебіг подій: перша перемога, друга тяжка битва на Каялі, поразка і полон.
   • Кульмінація: «золоте слово» Святослава та плач Ярославни в Путивлі.
   • Розв’язка: втеча Ігоря з полону за допомогою Овлура, повернення до Києва, уславлення князів і дружини.

Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань до уроку “Перекладна література Русі-України”

Метод «Прес». Висловіть свої міркування про значення перекладної літератури на теренах Русі-України.

ПОЗИЦІЯ. Я вважаю, що перекладна література відіграла вирішальну роль у культурному та духовному розвитку Русі-України.

ОБҐРУНТУВАННЯ. Вона зближувала Русь-Україну з іншими країнами, розширювала світогляд населення, залучала нові відомості, а також збагачувала рідне письменство новими темами, образами й жанрами.

ПРИКЛАД. Наприклад, такі видатні пам’ятки, як «Остромирове Євангеліє» та «Ізборник Святослава», перекладені зі староболгарської та грецької мов, заклали основу для розвитку освіти, філософії та мови, ставши взірцями для місцевих книжників.

ВИСНОВКИ. Отже, я вважаю, що перекладна література стала потужним фундаментом для виникнення й розквіту власної оригінальної української писемності, тому її значення є беззаперечним.

Створення лепбука за темою «Перекладна та оригінальна література Русі-України»

Для цього лепбука я пропоную зробити такі розділи та кишеньки:

• Центральний блок: Назва «Література Русі-України» та схема з двома основними гілками — «Перекладна література» і «Оригінальна література».
• Кишенька «Перекладна література»: Картки з пам’ятками (Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава). Роль: служила фундаментом для освіти й культури, розширювала світогляд, збагачувала знаннями та вводила нові жанри й теми.
• Кишенька «Оригінальна література»: Літописи («Повість минулих літ»): Історико-художні твори, що описують події в хронологічному порядку та висвітлюють становлення держави. «Повчання дітям» Володимира Мономаха (1117 р.): Визначний завіт нащадкам із закликами до праці, освіти, захисту держави та єдності.«Слово про похід Ігорів» (1185 р.): Героїчна поема про похід князя Ігоря на половців, що закликає руських князів до єднання.
• Міні-книжечка «Жанри писемності»: Житія: Розповіді про життя святих, ченців та праведників (наприклад, «Житіє Бориса і Гліба»). Літописи: Хронологічні описи важливих історичних подій у поєднанні з міфами й легендами. Казання (проповіді / слова): Урочисті й повчальні промови чи звернення (наприклад, «Слово про закон і благодать»). Ходіння: Твори про мандрівки й паломництва до святих місць або інших країн. Житійні переклади: Перекладені життєписи святих із візантійських або болгарських джерел (наприклад, «Житіє Олексія, чоловіка Божого»).
• Міні-вікторина: Маленькі картки із запитаннями про мову творів, видатних книжників і значення перекладів для розвитку власного письменства. Запитання 1: Якою мовою створювалися та поширювалися перші перекладні твори в Русі-Україні? Відповідь: Старослов’янською (церковнослов’янською) мовою з елементами живої народної мови. Запитання 2: Хто вважається упорядником літопису «Повість минулих літ»? Відповідь: Чернець Києво-Печерського монастиря Нестор Літописець. Запитання 3: Яке значення мали переклади для розвитку власного письменства? Відповідь: Вони збагатили мову, заклали основи жанрів і дали поштовх до творення власної оригінальної літератури.