«Слово про похід Ігорів» – Пам’ятка епохи Русі-україни

• Назад до змісту

Чи доводилося вам у реальних ситуаціях прораховувати свої дії?

У реальних ситуаціях часто доводиться прораховувати свої дії для успішного досягнення поставлених цілей та уникнення можливих помилок.

Чи завжди вам удається все передбачити, розпочинаючи ту чи ту справу?

Передбачити абсолютно всі обставини на початку справи вдається не завжди, оскільки на результат часто впливають непередбачувані зовнішні чинники.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Установіть послідовність створення писемних пам’яток Русі-України.

Правильна хронологічна послідовність створення пам’яток є такою:

1. В (Остромирове Євангеліє — 1056–1057 рр.);
2. А (Ізборник Святослава — 1073 р.);
3. Г («Повість минулих літ» — бл. 1113 р.);
4. Б («Слово про похід Ігорів» — кінець XII ст.).

2. За жанром твір «Слово про похід Ігорів» є

За жанром твір «Слово про похід Ігорів» є героїчною поемою (варіант В).

3. Розгляньте фрагмент пам’ятника Ярославні в Новгороді-Сіверському. Подана ілюстрація стосується події твору, ПІСЛЯ якої

Подана ілюстрація стосується події твору (плачу Ярославни), після якої Ігор тікає з полону (варіант В).

ПЕРЕВІРЯЄМО

4. Визначте, чи правдивими є наведені твердження.

АНАЛІЗУЄМО

5. Чому затемнення сонця не вплинуло на Ігоря? Як Ігорю вдалося підняти дух воїнів, які злякалися затемнення? Зачитайте відповідні рядки з поеми.

Затемнення сонця не зупинило Ігоря, тому що його бажання захистити рідну землю та здобути військову славу було сильнішим за страх перед лихими знаменнями. Князь підняв дух дружини, закликавши воїнів обрати смерть у бою замість ганебного полону. Відповідні рядки з твору: «Браття мої, друзі вірні! Лучче нам порубаними бути, Ніж полону зазнати!».

6. Як сприйняли звістку про поразку Ігоря земляки? Чому автор наголошує, що навіть «мури в містах засмутилися, померкли веселощі»?

Звістка про поразку Ігоря викликала глибоку скорботу по всій країні: Київ застогнав від туги, а Чернігів заголосив від нещастя. Автор використовує метафору про засмучені мури та померклі веселощі, щоб підкреслити загальнонародний масштаб трагедії, адже через поразку князів половці знову почали масові набіги на руські землі.

7. Чи можна сон Святослава вважати пророчим? Чому «золоте слово» Святослава було «зо слізьми змішане»? Чого він вимагав від усіх руських князів?

Сон Святослава є пророчим, оскільки його символи — чорне рядно, отруєне вино та розсипані перли — передвіщали поразку русичів та полон князів. Його «золоте слово» було змішане зі сльозами, бо князь відчував біль за необачний вчинок Ігоря та Всеволода, які самотужки пішли на ворога. Святослав вимагав від усіх руських князів припинити міжусобиці та об’єднатися для захисту Руської землі.

8. За ким тужить Ярославна в Путивлі? До яких природних сил звертається княгиня? Про що вона просить? Чому її плач стає уособленням туги й відчаю всієї Руської землі?

Ярославна тужить за своїм чоловіком Ігорем та його воїнами, які потерпали у половецьких степах. Княгиня звертається до вітру, Дніпра-Славути та сонця з проханням допомогти князеві повернутися і захистити його військо від загибелі та спраги. Її плач стає уособленням туги всієї Русі, бо він відображає страждання тисяч руських жінок, чиї чоловіки не повернулися з війни, та символізує духовну силу народу в часи лиха.

АНАЛІЗУЄМО

9. Яку роль відіграють пейзажі у творі? Наведіть приклади з тексту.

Пейзажі у творі виступають активною дійовою силою, яка попереджає героїв про небезпеку, співчуває їхнім поразкам та допомагає у скрутні хвилини. На початку походу сили природи намагаються зупинити князя: «Сонце йому тьмою шлях закрило, буря розбудила птаство». Після поразки руського війська пейзаж передає загальну скорботу: «Никне трава жалощами, древо з туги к землі клониться». Під час втечі Ігоря з полону річка Донець веде з ним діалог та допомагає переправитися, стелячи «траву зелену на берегах срібних».

10. Доведіть, що Руська земля у «Слові про похід Ігорів» – це персоніфікований образ.

Руська земля є персоніфікованим образом, оскільки вона наділена здатністю відчувати, страждати та реагувати на події як жива істота. Автор постійно звертається до неї у хвилини найбільшої небезпеки рефреном: «О Руська земле, уже ти за могилою!». Земля відгукується на поразку Ігоря стогоном, а її складники — річки, вітри та сонце — стають повноправними учасниками сюжету, до яких Ярославна звертається як до володарів, здатних допомогти її чоловікові.

11. Складіть у зошиті літературний паспорт твору за поданою таблицею.

12. Прочитайте виразно рядки, у яких зображено втечу Ігоря з полону. Випишіть із них приклади епітетів, порівнянь, персоніфікації. Яка їх роль у створенні цього сюжетного епізоду?

З уривку про втечу Ігоря можна виділити такі художні засоби:

• Епітети: золотого престолу, бистрого коня, ясним соколом, сизому тумані.
• Порівняння: вискочив горностаєм, на воду полинув білим гоголем, помчався вовком-сіроманцем, полетів ясним соколом.
• Персоніфікація: море заграло, мла іде стовпами, Донець… стелив йому траву, окривав туманом, стеріг на воді.

Ці засоби підкреслюють стрімкість і таємничість втечі, а також демонструють повне злиття князя з природою, яка сприяє його поверненню на батьківщину.

13. Складіть і запишіть цитатний план «Слова про похід Ігорів». Визначте елементи сюжету (зав’язку, кульмінацію, розв’язку).

1. Заспів. «Зачнемо ж ми, браття… від старого Володимира до Ігоря сьогоденного».
2. Виступ Ігоря в похід та лихі віщування. «Сонце йому тьмою шлях закрило». (Зав’язка).
3. Перша переможна битва. «Розтоптали вони полки погані».
4. Друга битва та поразка на річці Каялі. «На третій, в південну годину, похилились Ігореві стяги!». (Кульмінація).
5. Туга на Руській землі. «Застогнав тоді Київ тугою, заголосив Чернігів напастями».
6. «Золоте слово» Святослава. «Дітки мої… рано взялись ви землю Половецьку мечами разити».
7. Плач Ярославни в Путивлі. «Принеси ж ти, господарю, до мене мого милого».
8. Втеча Ігоря з полону. «Ігореві-князю Бог путь являє із землі Половецької на землю Руську».
9. Повернення князя та загальна радість. «Ігор князь — у Руській землі!». (Розв’язка).

АНАЛІЗУЄМО

14. Випишіть по одній цитаті, що характеризують Ігоря, Всеволода, київського князя Святослава, Ярославну, Руську землю.

Ігор: «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився».

Всеволод: «Каже йому буй-тур Всеволод: «Один брат, один світ світлий, Ігорю, обидва ми Святославовичі»».

Святослав: «Святослав грізний великий київський».

Ярославна: «Ярославни-княгині чути голос, як та чайка-жалібниця, стогне вона вранці-рано».

Руська земля: «О Руська земле, уже ти за могилою!».

15. З’ясуйте, які епізоди твору зображено на малюнках (с. 33, 39, 41), доберіть до кожної ілюстрації цитату.

МІРКУЄМО

16. Що ви можете сказати про авторську позицію в цьому творі – явна вона чи прихована? Поясніть свою думку, покликаючись на текст.

Авторська позиція в творі є явною. Автор не просто описує події, а відкрито висловлює свій сум через поразку і закликає князів до єднання. Це проявляється у вставних зверненнях до читача, ліричних відступах («О Руська земле, уже ти за могилою!») та через «золоте слово» Святослава, яке фактично є рупором ідей самого автора щодо засудження князівських міжусобиць.

17. Поміркуйте про причини поразки Ігоревої дружини. Що, на вашу думку, треба для того, щоб держава була могутньою, незалежною?

Головною причиною поразки Ігоря була відсутність єдності з іншими руськими князями та його прагнення здобути особисту славу («а собі слави шукати»), що призвело до походу малими, непідготовленими силами. Для того, щоб держава була могутньою та незалежною, необхідна політична єдність усіх її регіонів, сильна централізована влада та пріоритет загальнодержавних інтересів над приватними амбіціями лідерів.

18. Чи актуальне «Слово про похід Ігорів» нині? Чого воно нас навчає? Поясніть свою думку.

«Слово про похід Ігорів» залишається актуальним і сьогодні, оскільки питання національної єдності та солідарності перед обличчям зовнішньої загрози є вічними. Твір навчає, що внутрішні чвари та егоїзм керівників роблять державу вразливою для ворогів, а перемога можлива лише за умови згуртованості всього народу.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

19. Створіть сенкан до поеми «Слово про похід Ігорів» або до образу князя Ігоря чи Ярославни.

Князь Ігор.
Мужній, амбітний.
Вирушає, б’ється, потерпає.
Шукав слави, а знайшов полон.
Патріот.

20. Створіть ментальну карту «Слово про похід Ігорів».

Центральним поняттям ментальної карти є поема «Слово про похід Ігорів», від якої розгалужуються наступні основні блоки:

1. Історична основа та створення:

• Подія: невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185 році.
• Відкриття: рукопис знайдений О. Мусіним-Пушкіним наприкінці XVIII століття.
• Автор: невідомий патріот, знавець історії та природи.

2. Головні образи:

• Князь Ігор: сміливий, але необачний лицар.
• Всеволод: «буй-тур», втілення військової доблесті.
• Святослав Київський: мудрий державний діяч, автор «золотого слова».
• Ярославна: символ вірності, любові та жіночності, що звертається до сил природи.
• Руська земля: центральний образ, що страждає від міжусобиць.

3. Ключові сюжети та символи:

• Природа: затемнення сонця як грізне попередження, допомога природи під час втечі.
• Битви: перша переможна сутичка та нищівна поразка на річці Каялі.
• «Золоте слово» Святослава: заклик до єднання князів проти ворога.
• Плач Ярославни: ліричний центр твору, звернення до Вітру, Дніпра та Сонця.

4. Ідея та значення:

• Основна ідея: заклик до припинення князівських чвар та об’єднання заради захисту Вітчизни.
• Жанр: героїчна поема (поєднання елементів пісні та повісті).