“Слово про похід Ігорів” — видатна героїчна поема невідомого автора, створена у 1185 році. Твір висвітлює невдалий похід князя Ігоря на половців, його полон та втечу, а також заклик до єдності руських князів у боротьбі проти зовнішніх ворогів. Поема вражає багатством художніх засобів, символізмом та глибоким патріотизмом.
Автор: невідомий
Рід: ліро-епос
Жанр: героїчна поема
Напрям: орнаменталізм
Тема: невдалий похід князя Ігоря на половців.
Ідея: заклик руських князів до примирення та спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.
Період створення: твір датується 1185 роком — часом історичного походу князя Ігоря Святославича на половців.
Персонажі:
- Князь Ігор — головний герой, мужній і рішучий, але самовпевнений і нерозсудливий. Його необдуманість призводить до трагічних наслідків.
- Князь Всеволод — брат Ігоря, хоробрий воїн.
- Святослав — батько Ігоря і Всеволода, мудрий, сміливий воїн, прагне єдності Русі.
- Ярославна — дружина Ігоря.
- Овлур — половець, який допоміг Ігорю втекти з полону.
- Гзак і Кончак — половеці, які переслідували Ігоря після його втечі.
- Половці — вороги Київської Русі, зображені як грізна сила.
Локації: твір охоплює численні географічні локації: Чернігів, Путивль, Київ, Новгород, Курськ та інші міста; річки Дон, Дніпро, Каяла тощо.
Композиція: Твір складається з вступу (заспіву), чотирьох частин і закінчення. Заспів і закінчення героїчної поеми нагадують українські народні думи.
Важливі моменти твору
📝 Руська земля — центральний образ твору, символ єдності та сили народу.
📝 Співець Боян згадується на початку, як натхненний творець, що оспівує подвиги князів.
📝 Князь Святослав промовляє: “Золоте слово зі сльозами змішане”, відображаючи ідею поеми — біль за втрати та заклик до єднання.
📝 “Мутен сон” князя Святослава — тривожне передчуття про полон Ігоря та загибель Всеволода.
📝 Затемнення сонця — символ біди та небезпеки для Руської землі.
📝 День битви — п’ятниця, коли “схрестилися мечі”.
📝 Чотири сонця символізують чотирьох князів, які повинні об’єднатися проти ворога.
📝 Плач Ярославни у Путивлі — зворушливий епізод, де вона звертається до вітру, Дніпра та сонця, тужачи за чоловіка.
📝 Князь Ігор говорить: “Краще порубаним бути, ніж у полон потрапити”, демонструючи незламну волю та готовність до самопожертви.
Зміст
Про твір
Новгород-сіверський князь Ігор постає перед нами як справжній патріот, що безстрашно захищає рідну землю від половців. Його мужність і рішучість вражають: він не зважає на застереження природи, прагнучи досягти мети за будь-яку ціну. Оповідач захоплюється його силою духу:
Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості згартовані.
Особливо яскраво благородство Ігоря проявляється в момент, коли він повертає свої полки, щоб підтримати брата Всеволода. Для нього взаємодопомога — це не просто слова. Проте Ігор не позбавлений недоліків: його надмірне честолюбство й нерозсудливість призводять до поразки. Як можна було вирушити в похід, не порадившись із досвідченим київським князем Святославом? Самовпевненість коштувала йому та його дружині дуже дорого.
Князь Всеволод, брат Ігоря, нагадує билинного богатиря. Його називають «Буй-туром», і це ім’я цілком відповідає його безстрашному характеру. Він не думає про почесті чи багатство, не прагне повернутися до золотого престолу в Чернігові або до затишку родинного життя. Всеволод — це уособлення сили й відваги.
Великий князь Святослав вирізняється мудрістю та розважливістю. Він не лише сміливий воїн, а й далекоглядний державний діяч та люблячий батько. Оповідач відверто симпатизує йому, адже саме Святослав уособлює ідею загальноруської єдності, такої необхідної для боротьби з ворогом.
Образ Ярославни, дружини Ігоря, наповнений щирим ліризмом. Її скорбота за полоненим чоловіком і загиблими воїнами Русі торкається найглибших струн душі. У відчаї вона звертається до сил природи: докоряє вітрові за стріли ханів, просить Дніпро-Славуту повернути Ігоря на хвилях і звинувачує сонце за те, що його промені виснажували руських воїнів. Ярославна — це один із найзворушливіших жіночих образів у світовій літературі. Її людяність, патріотизм, внутрішня краса та незламна вірність коханому викликають глибоку повагу й захоплення.