ПРИСЛІВ’Я І ПРИКАЗКИ ПРО ТВАРИН
- Біда вівцям, де вовк пастухом.
- Блудна вівця — вовча вечеря.
- Вовка боятися — в ліс не ходити.
РОЗМІРКОВУЄМО НАД ПРОЧИТАНИМ
1. Порівняй стиль оповіді в оповіданні Михайла Слабошпицького та у повісті Миколи Вінграновського. В кого з письменників мова оповіді більш стисла, лаконічна?
Мова оповіді більш стисла та лаконічна у Миколи Вінграновського. Його стиль відзначається динамічністю, використанням коротких речень та надзвичайно влучних художніх образів, які передають не лише дію, а й глибокий психологічний стан героїв.
2. Чи створює Микола Вінграновський відповідний настрій своїми поетичними описами лісу, емоційного стану героїв?
Так, Микола Вінграновський створює особливий емоційний настрій завдяки поетизації природи. Описи лісу, який «по листочку опадав» над вовком, або «бурхливої темноти», що зацарювала в очах сліпого Сіроманця, допомагають читачеві відчути трагізм, самотність та велич старого звіра.
3. Хто з героїв повісті викликає в тебе найбільшу повагу? Чому?
Найбільшу повагу викликає Сашко. Він виявив справжню людяність, мужність і вірність дружбі. Хлопчик не злякався дикого звіра, а зміг побачити в ньому живу істоту, що потребує захисту, і ризикнув усім, щоб врятувати Сіроманця від смерті.
4. Чи вважаєш ти Чепіжного жертвою вовка? Чи справді вовк поводився з ним агресивно?
Я не вважаю Чепіжного жертвою. Навпаки, він є ініціатором конфлікту, оскільки саме він полював на вовка, винищив його зграю та мріяв про премію. Сіроманець поводився гідно: він лише захищався і навіть тоді, коли загнав Чепіжного в озеро і мав змогу його вбити, не зробив цього, виявивши вищу моральну силу.
5. Від чого, на твою думку, залежить рівновага у стосунках людини з природою, з тваринним світом?
Рівновага залежить від усвідомлення людиною того, що вона є частиною природи, а не її деспотичним господарем. Вона базується на милосерді, відсутності безглуздої жорстокості та повазі до права кожної живої істоти на життя.
6. Чим різняться вовки від своїх родичів — собак?
Вовки різняться від собак передусім своєю волелюбністю та незалежністю. Вони живуть за суворими законами природи і зграї, не знаючи рабської покори. Собаки ж приручені людиною, залежать від неї і часто втрачають ту первісну силу та самостійність, що притаманна їхнім диким родичам.
РОЗВИВАЄМО ТВОРЧІСТЬ
Випиши окремі вислови з повісті, які можна назвати поезією у прозі.
- «Бурхлива темнота зацарювала в його очах».
- «Над ним по листочку опадав ліс».
- «В таку пору він любив, як цвітуть будяки».
- «Срібні очі постріляних вовченят».
- «Він співав тихим старим голосом».
Поділи текст на кілька частин, які, на твою думку, відзначаються закінченим змістом. Придумай до них назви. Перекажи зміст частини твору, яка тебе найбільше захопила.
План повісті:
- Самотня старість Сіроманця та спогади про зграю.
- Протистояння вовка та Василя Чепіжного біля озера.
- Знайомство Сашка з Сіроманцем та початок їхньої дружби.
- Підступна яма-пастка та полон вовка у кузні.
- Нічний порятунок: Сашко звільняє друга.
- Повернення Сіроманця до лісу.
Мене найбільше захопила частина про порятунок вовка з кузні. Сашко, попри люту зиму та загрозу покарання, вночі пробрався до кузні. Оскільки двері були під великим замком, він виявив винахідливість: заліз на дерево, з нього — на дах, відколупав ножем інтернітину і стрибнув у темряву до Сіроманця. Хлопчик перерізав мотузки і дав вовкові шанс на втечу, показавши приклад справжньої самопожертви.
Розкажи про свої стосунки з тваринами. Можливо, твої друзі чи родичі розповідали тобі цікаві історії про зустрічі з дикими тваринами.
Я дуже люблю тварин і намагаюся завжди їм допомагати. Моя бабуся розповідала мені історію, як одного разу до їхнього саду взимку забігла косуля. Вона була дуже виснажена через глибокий сніг, тому бабуся з дідусем залишали для неї сіно та сіль біля лісосмуги. Тварина звикла до них і приходила підгодовуватися до самої весни. Ця історія навчила мене, що дикі тварини можуть довіряти людям, якщо відчувають від них лише добро.