Шолом-Алейхем Хлопчик Мотл - Волощук

Posted on:28 вересня 2025 р.

Перевірте себе сторінка 133

1. Як перекладається українською псевдонім Шолом-Алейхем? Чому, на вашу думку, письменник обрав саме таке літературне ім’я?

Псевдонім Шолом-Алейхем – це традиційне єврейське вітання, яке перекладається як «Мир вам». Мені здається, письменник обрав таке ім’я, тому що воно відповідало його характеру – він був людиною зі щирою доброю посмішкою і його творчим гаслом було писати «для радості».

2. Які життєві події вплинули на творче становлення Шолом-Алейхема?

На творче становлення письменника вплинули дитинство в містечку Воронькові, де він захопився фольклором і мальовничою природою України. У тринадцять років він втратив матір, а від мачухи почув стільки дошкульних слів, що навіть уклав з них своєрідний «словник», що стало його першим «професійним досвідом». Важливою подією стало прочитання роману «Робінзон Крузо», після якого п’ятнадцятирічний Соломон написав власну версію твору і вирішив стати літератором. Також на його життя вплинуло кохання до учениці Ольги Лоєвої, яка стала його дружиною, і рішення писати мовою ідиш, щоб зробити її мовою літератури.

3. Яку роль у житті й творчості Шолом-Алейхема відіграла Україна? Чому письменника називали єврейським Марком Твеном?

Україна відіграла значну роль у житті письменника, адже він народився в Переяславі, а дитинство провів у Воронькові, і український фольклор та природа залишили глибокий слід у його душі й творчості. Він також дуже цікавився творчістю Тараса Шевченка. Письменника називали «єврейським Марком Твеном» за його неймовірне почуття гумору, життєрадісність та вміння розповідати про складні речі просто, а про сумні – з усмішкою. Сам Марк Твен жартома казав, що вважає себе «американським Шолом-Алейхемом».

Запитання і завдання до прочитаних уривків сторінка 145

2. Розкажіть про соціальне становище родини Мотла. Обґрунтуйте свою розповідь прикладами з тексту.

Родина Мотла дуже бідна, їх можна назвати «маленькими людьми», які живуть у злиднях. Коли батько, кантор Пейся, хворів, сім’я розпродала всі меблі, щоб знайти гроші на його лікування. Мотл згадує часи, коли батько був живий і приніс йому та брату лише дві абрикоси як великий гостинець, і відтоді хлопчик більше їх не куштував. Після смерті батька родина змушена була заробляти на життя будь-яким способом, а коли їхній квасний бізнес почав приносити дохід, мама змогла викупити заставлені речі, зокрема постіль, і в хаті знову з’явилися стіл та стільці.

3. Які риси характеру Елі та Мотла розкриваються в розповіді про їхні спроби заробити гроші в різний спосіб? Чому ці спроби зазнають краху?

Еля, брат Мотла, – мрійник та оптиміст, але непрактичний. Він вірить, що за допомогою книги «За карбованця – сотню» зможе швидко розбагатіти, і його очі «сяють» від радості, коли він про це розповідає. Мотл – ще дитина, він добрий, довірливий, але й пустотливий. Він допомагає братові, але водночас роздає квас безкоштовно знайомим і сусідам, бо йому їх шкода. Їхні спроби заробити зазнають краху через поєднання непрактичності Елі та дитячої наївності Мотла. Вони, як «повітряні люди», мають грандіозні плани, які в реальності провалюються: квас зіпсувався, а порошок від мишей розсипався і змусив чхати всю вулицю.

4. З яких причин Еля та Мотл зіпсували напій, який вони продавали? Над чим сміється в цьому епізоді оповідач?

Напій зіпсувався, бо його постійно розбавляли водою, щоб збільшити кількість і покрити «збитки» від безкоштовної роздачі. Остаточно квас був зіпсований, коли Мотл, поспішаючи, випадково набрав води не з діжки, а «з балії, що в ній перуть білизну». Оповідач (сам Мотл) сміється над реакцією покупців, які кривляться, спльовують, а один навіть вихлюпує йому напій в обличчя. Комічності додає і те, як розлютився городовий, скуштувавши ці «помиї», та як Мотлу довелося тікати, «взявши ноги на плечі».

5. Знайдіть у тексті деталі, у яких розкриваються властиві Мотлу доброта та співчутливість.

Доброта Мотла проявляється в тому, що він безкоштовно пригощає квасом сусідів, їхніх дітей та своїх знайомих. Особливо зворушливо, що він дає склянку напою сліпому дядькові, бо йому його шкода: «Він, бідолашний, каліка». Коли Мотла ловлять у саду, мати захищає його, кажучи, що він «бідна сирота», і хлопчик плаче разом з нею. Його співчутливість видно і в тому, як він переживає за маму, яка часто плаче: «Я б хотів знати: чи всі матері отак завжди плачуть, як моя мама?».

6. Як Мотл описує Америку? Чим подобається йому ця країна? А хто з персонажів критично ставиться до нової батьківщини?

Мотл у захваті від Америки. Йому подобаються швидкісні потяги – «елівейтор» та «цобгей», на яких можна «летіти, як орли». Але найбільше йому подобається те, що «Америка – країна, створена для дітей». Тут ніхто не має права бити дитину, навіть рідний брат, і Мотл із захопленням розповідає, як його захистив незнайомий хлопець. Критично до Америки ставляться жінки: братова Бруха та мама. Брусі не подобається американська мова, вона вважає слова «сапер» (вечеря) чи «спун» (ложка) дивними і каже: «Яка країна, така й мова…». Обидві жінки також незадоволені тим, що чоловікам доводиться так важко працювати в майстернях, щоб «робити долари».

7. Творча лабораторія. А. Розіграйте за особами історію з чемерицею «Вулиця чхає», намагаючись інтонацією, мімікою, жестами передати почуття та характери дійових осіб. Як Шолом-Алейхем досягає комічних ефектів?

Щоб розіграти цю сцену, треба передати наростаючий хаос. Мотл спочатку має бути бешкетливим, коли сідає на мішок, а потім зляканим і розгубленим, коли починає безперервно чхати. Його брат Еля має виглядати сердитим «бізнесменом», який лютує, але його гнів постійно переривається гучним «чхи!». Мама, Бруха і сусідка Песя мають одна за одною заходити в хату, а вибігати звідти вже чхаючи, кожна по-своєму заламуючи руки. Кульмінацією стає палітурник Мойше, який спочатку сміється з усіх, а потім сам починає «апетитно чхати» і навіть підстрибувати.

Шолом-Алейхем досягає комічного ефекту за допомогою кількох прийомів:

Б. Випишіть з розділу VII повісті «Напій мого брата Елі» словосполучення з дієсловами, за допомогою яких у перекладі передано комічність ситуації з продажем зіпсованого квасу. Наприклад: покуштувати по склянці, плюхнувши склянок з п’ятнадцять-двадцять, беру ноги на плечі… Використовуючи виписані опорні словосполучення, перекажіть події через сприйняття: 1) сусідки Песі; 2) брата Елі; 3) постраждалого покупця квасу.

Ось словосполучення з тексту, які передають комічність ситуації :

1) Переказ від імені сусідки Песі:

«Ой, що то було! Прибігає до мене той малий Мотл, я, як завжди, даю кожному покуштувати його квасу, бо ж дитина бідна. Він кудись заскочив до сіней, мабуть, знову доливати глек водою, а потім як вибіг на вулицю! Аж раптом чую – збирається цілий натовп, всі гомонять, розмахують руками. Кажуть, що напій відгонить милом, що це справжні помиї. Потім і городовий відпив, сплюнув і сповнився люті. Добре, що хлопчина взяв ноги на плечі і втік, а то б забрали бідолаху до поліції!»

2) Переказ від імені брата Елі:

«Я думав, ми вже врятовані, гроші заробляємо! А цей Мотл все зіпсував! Мало того, що він постійно доливав глек водою, то він ще й потрапив до балії, де перуть білизну, і плюхнув звідти склянок з двадцять! Люди почали спльовувати, казати, що це смердота. А потім прибігає додому, ні живий ні мертвий ввалюється у хату, припадає до матері з плачем і каже, що глек у поліції! Всі мої зусилля, вся справа – коту під хвіст!»

3) Переказ від імені постраждалого покупця:

«Спека така, що ледве дихаєш. Бачу, хлопець продає квас. Я випиваю всю склянку і скривлююся – що за гидота! Воно ж відгонить милом! Я не витримав і вихлюпнув йому в обличчя ці помиї. Правильно й зробив! Люди спльовували і йшли геть. Таких шахраїв, що продають «смердоту, а не напій», треба одразу до поліції вести, що й хотів зробити городовий, який теж відпив, сплюнув і сповнився люті».

8. Робота в групах. Рольова гра «Три стільці Волта Діснея» з питанням «Що чекає на родину Мотла в Америці?».

Мрійник:

В Америці на них чекає щасливе майбутнє! Мотл, як він сам каже, любить цю країну, бо вона «створена для дітей». Він зможе спокійно гратися, ходити до школи, і ніхто його не образить. Його брат Еля, хоч і невдаха, але дуже винахідливий. Рано чи пізно одна з його ідей, як заробити «сто карбованців на місяць», точно спрацює, і вони стануть багатими. Мама і Бруха перестануть плакати, бо в них буде все: гарний дім, смачна їжа і спокій. Вони нарешті знайдуть своє щастя, адже недаремно кажуть: «Зміниш місце – зміниш щастя».

Реаліст:

Все буде не так просто. Еля та Піня вже важко працюють у майстерні, встають до схід сонця і бояться запізнитися, щоб не втратити гроші. Це виснажлива робота. До того ж, їм важко через мову – вони не розуміють англійських слів і через це виглядають смішними, як у випадку з «брек-фіш» замість «брекфест». Мотлу зараз добре, але він підросте, і йому теж доведеться йти працювати. Жінки, мама і Бруха, незадоволені, їм не подобається ні мова, ні те, як важко чоловікам доводиться «робити долари». Їм буде складно адаптуватися, і вони завжди будуть сумувати за домом.

Критик:

Америка може стати для них пасткою. Чоловіки працюють у жахливих умовах, як раби, на годинник-«клок», який контролює кожну хвилину. Це не свобода, а нове рабство. Еля зі своїми мріями про легкі гроші може потрапити в борги або стати жертвою шахраїв. Культурний шок може зруйнувати родину: жінки не приймають нову країну, а Мотл, навпаки, захоплюється нею. Це може призвести до конфліктів. Ідеалізм Мотла розіб’ється об реальність, коли він зрозуміє, що «країна для дітей» насправді є країною важкої праці та жорстокої конкуренції.

9. Філологічний майстер-клас. Приклади художніх прийомів у творі.

1) Приклади комічного використання гри слів і фразеологізмів:

«Взяти ноги на плечі» — цей фразеологізм Мотл використовує, коли тікає від розлюченого натовпу та городового, що робить опис його втечі дуже смішним і динамічним.

Спроби перекладу англійських слів: Еля та Мотл намагаються знайти логіку в англійських словах, що призводить до комічних ситуацій. Наприклад, сніданок вони називають «брек-фіш», бо на сніданок їдять рибу (фіш), а кишеньковий годинник («ватч») Мотл пропонує називати «ватчик», за аналогією до «бой» та «бойчик».

«Головою двері розчахнеш» — грубий вислів Елі до Мотла, який показує його роздратування, але водночас створює смішний образ.

Художня роль: Ці прийоми створюють комічний ефект, показують наївність та простодушність героїв, а також підкреслюють труднощі, з якими вони стикаються в новому світі, намагаючись зрозуміти чужу мову та культуру.

2) Елементи місцевого колориту:

Імена та звертання: Герої носять традиційні єврейські імена (Мотл, Еля, Пейся, Бруха, Піня), що одразу занурює нас у світ єврейського містечка.

Побут та традиції: Згадуються синагога, посада кантора, білі калачі на суботу, бідність родини (розпродані меблі, абрикоси як рідкісний делікатес).

Особливості мови: У тексті є слова з мови ідиш, наприклад, «глок» (дзвін), які пояснюються у примітках. Сама назва «Шолом-Алейхем» — це традиційне єврейське вітання.

Художня роль: Місцевий колорит робить світ твору живим, справжнім та автентичним. Ми не просто читаємо історію, а ніби опиняємося в тому самому містечку, відчуваємо його атмосферу.

3) Приклади іронії:

Книга «За карбованця – сотню»: Це приклад ситуаційної іронії. Книга, яка мала б принести родині багатство, стає причиною суцільних збитків і катастроф: зіпсований квас, історія з порошком, що змусив чхати всю вулицю. Врешті-решт, ця «чудесна книга» згоряє в печі.

Розповідь від імені Мотла: Це приклад драматичної іронії. Мотл розповідає про події з дитячою безпосередністю, не до кінця розуміючи їх суть. Він думає, що допомагає брату, роздаючи квас безкоштовно, а ми розуміємо, що він руйнує їхній «бізнес». Він дивується, чому мама плаче, а читач розуміє, що її сльози від горя та злиднів.

«Смердота, а не напій!»: Це вербальна іронія, прямий саркастичний відгук покупця на зіпсований квас, який Мотл щиро вважає чудовим напоєм.

Художня роль: Іронія дозволяє автору показати трагічність становища «маленьких людей», але зробити це з гумором, викликаючи у читача «сміх крізь сльози». Через наївний погляд дитини ми бачимо всю абсурдність та гіркоту дорослого життя.

Запитання і завдання для самостійного опрацювання уривка сторінка 146

1. Що надає повісті «Пісня пісень» поетичного характеру?

Повість має поетичний характер завдяки кільком прийомам. По-перше, автор постійно звертається до біблійної «Пісні пісень», цитуючи її та порівнюючи Бузю з коханою з цього твору: «Прекрасна ти, подруго моя, – о, яка ж ти гарна! Очі твої, як у голубки…». По-друге, Шимек сприймає світ через призму поетичних метафор: їхній двір стає «замком», хата – «палацом», він – «принц», а Бузя – «принцеса». По-третє, у тексті багато ліричних описів природи та риторичних запитань, які створюють мрійливий настрій: «Чому, коли дивишся на Бузю, мусиш згадати “Пісню пісень”?».

2. Що свідчить про силу кохання Шимека та Бузі?

Про силу їхнього кохання свідчить глибока емоційна прив’язаність. Для Шимека світ без Бузі втрачає барви: «Чому, як прийду зі школи й не знайду Бузі, мені їжа не лізе в горло?». Їхня єдність проявляється у спільних іграх, де вони рухаються синхронно, стрибаючи з колоди на колоду. Бузя, в свою чергу, щиро переживає за Шимека. Коли він розповідає про свої фантастичні плани полетіти до «Крижаного моря» та визволити царівну, вона лякається і благає його не робити цього, а її рука стає холодною від страху.

3. Як змінюються почуття закоханих із часом?

У наданому уривку показано лише дитинство героїв, тому простежити зміни почуттів протягом тривалого часу неможливо. Однак навіть тут видно еволюцію їхніх стосунків. Дитяча дружба Шимека переростає в романтичне захоплення, він починає бачити в Бузі «зачаровану принцесу». Почуття Бузі також змінюються: від веселої компаньйонки в іграх вона перетворюється на дівчинку, яка глибоко турбується про долю свого друга і боїться його небезпечних мрій.

4. Чому, на вашу думку, Шолом-Алейхем дав цьому твору назву «Пісня пісень»?

На мою думку, назва «Пісня пісень» є дуже символічною. По-перше, це пряме відсилання до однойменної біблійної книги, яка є гімном коханню. Автор ніби підносить історію дитячого кохання Шимека та Бузі до рівня цього величного твору, показуючи його чистоту та святість. По-друге, сама повість є особистою «піснею» головного героя, його гімном на честь першого кохання та втраченого раю дитинства. По-третє, назва підкреслює ліричний та поетичний стиль твору, який, подібно до біблійного тексту, сповнений метафор, образів природи та глибоких почуттів.

1. Як ви гадаєте, чим пояснюється величезна популярність театральних вистав за творами Шолом-Алейхема?

На мою думку, вистави за творами Шолом-Алейхема такі популярні, бо його герої дуже людяні та близькі кожному. Це «маленькі люди» з великими мріями, які, попри всі негаразди, не втрачають оптимізму та почуття гумору. Наприклад, у виставі «Тев’є-Тевель» головний герой Тев’є-молочник, якого грав Богдан Ступка, одночасно і смішний, і мудрий, і сумний, і добрий. Глядачам подобається цей «сміх крізь сльози», адже письменник у своїх творах підтримує віру в доброту та людяність. Саме тому такі вистави, як бродвейський мюзикл «Скрипаль на даху» або київська «Тев’є-Тевель», мали шалений успіх і йшли на сценах тисячі разів.

2. Розгляньте репродукції картин М. Шагала (с. 140, 146). Яким є зображене на них єврейське життя? Порівняйте ці репродукції з прочитаними вами уривками з повісті «Хлопчик Мотл».

На картинах Марка Шагала єврейське життя зображене казковим і трохи дивним. Наприклад, на картині «Скрипаль» музикант грає на скрипці, сидячи на даху, що в реальному житті неможливо. Це нагадує «повітряних людей» Шолом-Алейхема, які так само «літають» у своїх мріях. Це дуже схоже на світ повісті «Хлопчик Мотл». Мотл, як і герої картин Шагала, живе одночасно у двох світах: у бідному містечку, де не вистачає грошей, і в світі своїх фантазій, де сусідський сад – це рай, а він сам може полетіти до Крижаного моря, щоб врятувати принцесу. І картини, і повість передають особливу атмосферу єврейського містечка, де реальність змішується з народною фантазією та мріями.

1. Чи вдалося, на вашу думку, режисерові «Пісні пісень» відтворити атмосферу літературного оригіналу?

Так, я гадаю, що режисерці Єві Нейман вдалося відтворити атмосферу повісті. У тексті сказано, що її фільм «з дивовижною точністю відтворює побут єврейської громади початку ХХ ст., який різко дисонує з дитячими мріями головних персонажів». Це і є головне в повісті Шолом-Алейхема: протиставлення поетичного світу дитячого кохання Шимека та Бузі, їхніх мрій про палаци та принцес, і звичайного, буденного життя.

2. Що нового додали автори фільму до історії Шолом-Алейхема? Чи вважаєте ви ці знахідки вдалими?

У наданих уривках не сказано, чи додали автори фільму якісь нові події до сюжету. Але їхньою головною знахідкою став саме акцент на контрасті між мріями та реальністю. Режисерка дуже точно показала бідний побут, який ще більше підкреслює красу і чистоту дитячих почуттів. Я вважаю цю знахідку дуже вдалою, і це підтверджують нагороди, які отримав фільм. Він здобув призи на кінофестивалях у Карлових Варах та Одесі, а також був визнаний найкращим ігровим фільмом в Україні, що свідчить про його успіх.