1. Пригадайте роман Вальтера Скотта «Айвенго». Кого називали лицарями в добу Середньовіччя? Розкажіть про їхній спосіб життя. Яке значення мало лицарство в Західній Європі?
У романі “Айвенго” лицарі зображені як відважні воїни, які змагаються на турнірах, служать своїм королям та захищають свою честь і коханих.
У середні віки лицарями називали професійних воїнів на конях, які служили королю або іншому знатному феодалу. Це був не просто воїн, а представник привілейованого стану. Щоб стати лицарем, потрібно було пройти тривалий шлях навчання, починаючи з пажа і зброєносця.
Спосіб життя лицарів був присвячений війні та підготовці до неї. Вони жили в замках, брали участь у військових походах, а в мирний час вправлялися у володінні зброєю на турнірах та полювали. Лицарі дотримувалися кодексу честі, який вимагав бути хоробрим, вірним своєму пану, захищати християнську віру та допомагати слабким. Також вони створили власну культуру, наприклад, лицарський роман і куртуазну (любовну) лірику.
Значення лицарства в Західній Європі було дуже важливим. Вони були основною військовою силою держав. Крім того, лицарські ідеали шляхетності, честі та служіння прекрасній дамі сильно вплинули на європейську культуру та мистецтво.
2. Розкрийте сучасне значення слів «лицар», «лицарка». Чи потрібні такі люди в наш час?
Сьогодні слово «лицар» означає благородного, сміливого та чемного чоловіка, який готовий захистити слабшого і завжди поводиться гідно.
«Лицарка» — це відповідно смілива, сильна духом і благородна жінка, яка відстоює справедливість і має почуття власної гідності.
Такі люди, безперечно, потрібні в наш час. Хоча сучасним лицарям і лицаркам не потрібно носити обладунки, такі якості, як сміливість, чесність, повага до інших і готовність прийти на допомогу, завжди будуть цінними й важливими для суспільства.
АКТИВНОСТІ
1. Який період охоплює доба Середньовіччя і за яких історичних умов тривав її розвиток?
Доба Середньовіччя в Європі охоплює період приблизно з IV по XV століття. Її розвиток відбувався за умов утвердження феодальних відносин, а на літературу впливали такі історичні події, як релігійні війни, міграція народів, перерозподіл територій та формування міст.
2. Назвіть основні ознаки цієї літературної епохи.
Основні ознаки літератури Середньовіччя:
- Теоцентризм, тобто уявлення про Бога як центр всесвіту.
- Поєднання релігійних мотивів з народною творчістю.
- Абстрактний та символічний характер творів.
- Відображення боротьби між духовним і тілесним, Богом і дияволом у душі людини.
- Драматизм буття.
- Монументальність і складність стилів.
- Синтез різних видів мистецтва.
3. Які тенденції сформувалися в літературі Середньовіччя?
У літературі Середньовіччя сформувалися дві основні тенденції: клерикальна (релігійна) та світська, яка відображала життя та інтереси різних верств населення.
4. Які мови сприяли їх розвитку?
Розвитку літератури сприяли мови, що існували як мови церкви, науки та освіти: в Європі — латина, у Київській Русі — старослов’янська, на Сході — санскрит. Ці мови забезпечували обмін культурними здобутками. У світському напрямі розвивалися національні мови.
5. Чи відрізнявся розвиток літератур у добу Середньовіччя на Заході й Сході? Наведіть аргументи.
Так, розвиток літератур на Заході й Сході в добу Середньовіччя суттєво відрізнявся, хоч і мав деякі спільні риси.
Ось декілька аргументів:
- Різні філософські та релігійні основи. На Заході панувало християнство, що породило теоцентричну концепцію світу, де Бог є центром усього, а в літературі часто зображувалася боротьба духовного і тілесного. На Сході ж великий вплив мали буддизм, іслам, а в Китаї — конфуціанство і даосизм. Наприклад, даосизм вчив, що людина і природа — єдине ціле, що знайшло відображення в китайській поезії.
- Різні культурні зони та мови. У Середньовіччі сформувалися різні культурні зони: західноєвропейська, візантійська, індійська, східноазійська та близькосхідна. Для написання релігійних текстів у Європі використовували латину, а на Сході — санскрит, що також впливало на розвиток літератур.
- Відмінності у жанрах і темах. Для західноєвропейської літератури характерними є лицарський роман та куртуазна лірика, які оспівували подвиги воїнів та їхнє служіння прекрасній дамі. У цей час у Китаї, за часів династії Тан, провідним жанром стала поезія, яку писали всі. Вона була тісно пов’язана з каліграфією та живописом.
6. Підготуйте сторітелінг (усно) на тему «Історія одного шедевру доби Середньовіччя». Доберіть світлини до вашої розповіді.
Історія «Пісні про Роланда»
(Для розповіді можна використати такі ілюстрації: середньовічна мініатюра із зображенням Карла Великого, карта його походу в Іспанію, картина битви в Ронсевальській ущелині, зображення рицаря в обладунках та мисливського рога-оліфанта).
Уявіть собі Францію, приблизно XI століття. Це час відважних лицарів, величних королів і кровопролитних битв за віру та батьківщину. Саме тоді з’являється одна з найвідоміших поем Середньовіччя — «Пісня про Роланда». Хоча її автора ми не знаємо, історія, яку вона розповідає, стала легендою.
В основі поеми лежать реальні події. У 778 році імператор Карл Великий повертався зі свого походу в Іспанію. Коли його військо проходило через вузьку Ронсевальську ущелину в Піренейських горах, на ар’єргард — загін, що йшов останнім, — напали місцеві племена басків.
Але в поемі ця подія перетворилася на епічну драму. Замість басків на французів нападають сарацини (араби), а причиною поразки стає не випадковість, а зрада. Граф Ганелон, вітчим хороброго Роланда, вступає у змову з ворогами. Він робить так, щоб саме Роланд очолив ар’єргард, прирікаючи його на вірну загибель.
Коли починається битва, сили нерівні. Друг Роланда, мудрий Олів’єр, тричі просить його засурмити в ріг-оліфант, щоб покликати на допомогу основні сили Карла. Але гордий Роланд відмовляється — він не хоче, щоб його вважали боягузом. Він і його воїни б’ються до останнього, демонструючи неймовірну мужність. Лише коли майже всі його лицарі загинули, Роланд сурмить у ріг, але робить це з такою силою, що в нього тріскаються скроні.
Карл Великий чує цей поклик і повертається, але вже запізно. Він знаходить свого улюбленого племінника мертвим на полі бою. Поема закінчується тим, що імператор жорстоко мстить сарацинам за смерть своїх лицарів і карає зрадника Ганелона.
Так невелика історична сутичка перетворилася на величну історію про честь, вірність королю й батьківщині, самопожертву та підступну зраду. «Пісня про Роланда» на багато століть стала взірцем героїчного епосу та прославила ідеали середньовічного лицарства.
7. Відшукайте в інтернеті інформацію і підготуйте повідомлення про розвиток художньої літератури в добу Середньовіччя в будь-якій країні Заходу або Сходу (за вибором). Доберіть відповідні художні тексти, світлини та ілюстрації.
Література середньовічної Франції є однією з найбагатших у Європі. Вона розвивалася під впливом історичних подій, лицарської культури та християнства.
Основні жанри та твори:
- Героїчний епос (chansons de geste). Це поеми, що оспівували подвиги легендарних героїв та історичних постатей. Найвідомішим твором цього жанру є «Пісня про Роланда» (близько 1100 р.), яка розповідає про трагічну загибель племінника Карла Великого в битві з сарацинами. У поемі прославляються ідеали вірності королю, батьківщині та християнській вірі.
- Лицарський роман. Цей жанр з’явився у XII столітті і був зосереджений на пригодах лицарів, їхніх подвигах в ім’я кохання та честі. На відміну від героїчного епосу, тут більше уваги приділялося особистим почуттям героїв. Одним із засновників жанру вважається Кретьєн де Труа, автор романів про лицарів Круглого столу, зокрема про Ланселота та Персеваля. Популярним був також «Роман про Трістана та Ізольду», історія трагічного кохання, що стала одним із найвідоміших сюжетів у світовій літературі.
- Лірика трубадурів, труверів та мінезингерів. Це поезія, що оспівувала куртуазне (шляхетне) кохання до Прекрасної Дами. Поети-співаки створювали вишукані вірші, які виконували під музичний супровід.
- Міська література. З розвитком міст з’явилися нові жанри, що відображали життя городян, їхні погляди та гумор. Популярними були фабліо — короткі сатиричні віршовані оповідання, які часто висміювали жадібність, дурість та інші людські вади.
Таким чином, література середньовічної Франції пройшла шлях від епічних поем, що прославляли подвиги воїнів, до витонченої лірики та романів про кохання, а також сатиричних творів, що відображали життя міського населення.
8. За допомогою інтернету дізнайтеся про особливості будови середньовічних замків, соборів, палаців на Заході й Сході. Підготуйте повідомлення про одну споруду (за вибором).
Середньовічні споруди на Заході та Сході мали свої відмінності.
- На Заході архітектура була тісно пов’язана з феодальним устроєм. Замки були насамперед оборонними спорудами — фортецями з товстими стінами, високими вежами, ровами та підйомними мостами. Собори ж були центрами релігійного та культурного життя. У цей період панували два основні стилі: романський (масивні будівлі з товстими стінами і вузькими вікнами) та готичний (високі, стрімкі конструкції з великими вітражними вікнами, арками та вишуканим декором).
- На Сході (наприклад, в арабських країнах чи Китаї) архітектура розвивалася під впливом інших релігій та культурних традицій. Палаци правителів вражали розкішшю, садами та фонтанами. Оборонні споруди також існували, як-от Великий китайський мур, але вони мали інший вигляд, ніж європейські замки.
Повідомлення про фортецю Каркассон (Франція)
Одним із найяскравіших прикладів середньовічної оборонної архітектури є фортеця Каркассон на півдні Франції. Це ціле місто-фортеця, розташоване на пагорбі, що давало змогу контролювати навколишні території.
Основні особливості будови:
- Подвійні стіни. Каркассон оточений двома рядами потужних оборонних мурів — зовнішнім і внутрішнім.
- Вежі та бастіони. Уздовж стін розташовано 52 вежі різної форми та висоти. Вони дозволяли вести обстріл ворога з різних точок і захищати підступи до мурів.
- Стратегічне розташування. Фортеця стоїть на березі річки Од, що створювало додаткову природну перешкоду для нападників.
- Внутрішній замок та місто. Усередині фортечних стін розташований графський замок (шато), собор та ціле середньовічне місто з вузькими вуличками, де жили ремісники та солдати.
Каркассон є чудовим зразком того, як у Середньовіччі поєднувалися військова функціональність та архітектурна велич. Сьогодні це один із найкраще збережених фортечних комплексів Європи, що внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
9. Робота в групах. Підготуйте проєкт на одну з тем: 1) «Образотворче мистецтво в середньовічній Європі»; 2) «Лицарська культура в добу Середньовіччя»; 3) «Середньовічні філософи». Оформіть результати проєкту у вигляді презентації.
Проєкт на тему: «Лицарська культура в добу Середньовіччя»
1. Хто такі лицарі?
Лицарство — це привілейований стан професійних воїнів у середньовічній Європі. Лицарська культура включала в себе кодекс честі, військові традиції, куртуазну (шляхетну) поведінку та особливий спосіб життя.
2. Шлях до лицарства
Щоб стати лицарем, хлопець зі знатної родини проходив кілька етапів:
- Паж (з 7 років): Служив при дворі сеньйора, навчався хороших манер, музики, танців.
- Зброєносець (з 14 років): Супроводжував лицаря в походах, доглядав за його зброєю та конем, вчився воювати.
- Посвята в лицарі: Урочиста церемонія, під час якої зброєносець отримував зброю (меч, шпори) і давав клятву.
3. Лицарський кодекс честі
Основою культури був кодекс честі, який вимагав від лицаря:
- Бути хоробрим у бою.
- Зберігати вірність своєму сеньйору та королю.
- Захищати християнську віру.
- Допомагати слабким (вдовам, сиротам).
- Бути чемним і служити Прекрасній Дамі.
4. Життя та заняття лицарів
- Війна: Головне заняття лицаря. Вони були важкоозброєною кіннотою — основною військовою силою того часу.
- Турніри: У мирний час влаштовували військові змагання, де лицарі демонстрували свою майстерність.
- Полювання: Було і розвагою, і тренуванням.
- Життя в замку: Замки були і житлом, і фортецею, центром феодальних володінь.
5. Лицарство в мистецтві
Лицарська культура залишила величезний слід у мистецтві:
- Література: Поява героїчного епосу, як-от «Пісня про Роланда», та лицарських романів, наприклад, «Роман про Трістана та Ізольду». Розвинулася куртуазна лірика трубадурів.
- Живопис: Художники часто зображували сцени з лицарського життя — турніри, подвиги, служіння дамі.
10. Дослідіть історію пісні студентів «Gaudeamus». Чому ця пісня стала гімном студентів у Європі?
«Gaudeamus» (повна назва «Gaudeamus igitur», що з латини означає «Тож радіймо») — це найвідоміша студентська пісня, яка стала неофіційним гімном студентів у всьому світі. Її текст з’явився ще в рукописах XIII століття, але сучасну версію створив німецький поет Христіан Вільгельм Кіндлебен у 1781 році, зібравши і відредагувавши різні варіанти.
Чому «Gaudeamus» стала гімном студентів?
- Зрозумілі ідеї. У пісні оспівується молодість, радість студентського життя, дружба та важливість науки («Vivat academia! Vivant professores!» — «Хай живе академія! Хай живуть професори!»). Водночас у ній є ідея carpe diem («лови момент»), адже життя швидкоплинне («vita nostra brevis est» — «наше життя коротке»). Ці теми були і є близькими для молоді будь-якого часу.
- Універсальна мова. Пісня написана латиною — мовою науки та освіти в середньовічній Європі. Це робило її зрозумілою для студентів різних країн і об’єднувало їх.
- Бунтарський дух. Веселий і безтурботний мотив пісні, яка закликає радіти життю тут і зараз, став своєрідним символом студентської свободи та молодості.
11. Уявіть, що до вас приїхали гості з-за кордону. Підготуйте для них екскурсію і покажіть 2—3 пам’ятки Київської держави.
Софійський собор. Цей величний храм був збудований за наказом князя Ярослава Мудрого у XI столітті. Його вважали “неперевершеним на всій півночі, від сходу до заходу”. Всередині собор прикрашений унікальними мозаїками та фресками, які збереглися до наших днів. Особливо вражають зображення родини самого князя Ярослава та сцени з княжого життя.
Золоті ворота. Це був головний, парадний в’їзд до столичного міста, також збудований за часів Ярослава Мудрого. Над брамою розташовувалася невелика церква Благовіщення із золоченою покрівлею, від якої, ймовірно, ворота й отримали свою назву. Хоча до нас дійшли лише руїни давньої споруди, вони є цінним свідченням будівельної техніки XI століття.
Десятинна церква. Це була перша кам’яна церква Київської Русі, зведена князем Володимиром Великим наприкінці X століття. На її утримання князь виділяв десяту частину своїх доходів, звідси й назва. На жаль, церква була зруйнована під час татарської навали у 1240 році, але її фундаменти й залишки мозаїк та фресок, знайдені під час розкопок, свідчать про неймовірну майстерність тогочасних митців.