Перейти до основного вмісту

Сашко Дерманський. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

Опубліковано:

ПОМІРКУЙТЕ

Чи згодні ви з думкою автора, що дива трапляються не лише в казках і в рекламі? Поясніть свою відповідь.

Так, я цілком згоден із думкою автора, що дива трапляються не лише в казках і в рекламі. Справжні дива відбуваються навколо нас щодня, проте через буденну метушню люди часто перестають їх помічати. Наприклад, зародження нового життя та поява дитини на світ — це дивовижна подія, яка робить наш світ прекрасним і сповненим любові.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Назвіть головних і другорядних персонажів повісті Сашка Дерманського «Стонадцять халеп Остапа Квіточки».

Головні персонажі повісті — це молодий учитель Остап Валерійович Квіточка та недодідько Вельзепер Невмивака.

Другорядні персонажі:

2. Лицарем освіти в повісті названо
А директора школи Павла Панасовича
Б інспектора Петра Бредовича
В учителя Остапа Квіточку
Г селянина Василя Тягнирядна

Правильна відповідь: В учителя Остапа Квіточку.

Директор школи врочисто виголошував промову, сподіваючись привітати «цього лицаря освіти, цього звитяжця науки, вершника долі на шпаркому пегасі знань», після чого на шкільне подвір’я верхи на кобилі Сивій в’їхав Остап Квіточка.

3. Як звали байбака, який утік із живого куточка Глинятинської школи? Виберіть відповідне зображення-асоціацію.

Байбака, який утік із живого куточка Глинятинської школи, звали Бублик.

Відповідне зображення-асоціація — Б (бублик).

АНАЛІЗУЄМО

4. Якби за твором «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» знімали комедійний серіал, кого з персонажів ви хотіли б зіграти? Поясніть свою відповідь.

Якби за цим твором знімали комедійний серіал, я хотів би зіграти роль головного героя — учителя Остапа Квіточки. Цей персонаж приваблює своїм оптимізмом, щирістю та вмінням зустрічати всі життєві халепи «з усмішкою». Зіграти героя, який не втрачає бадьорості духу й доброти навіть у найабсурдніших та найкумедніших ситуаціях, надзвичайно цікаво.

Сашко Дерманський. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

АНАЛІЗУЄМО

5. Прочитайте виразно вголос уривок від слів «Словом, у житті хлопця халепи були таким самим буденним явищем, як сніданок, обід і вечеря» до слів «Проте хлопець їх і не рахував, і не брав близько до серця». На яких рисах головного героя акцентує автор? Як хлопець ставився до неприємностей, які чекали на нього щодня і щокроку?

У наведеному уривку автор акцентує увагу на оптимізмі, життєрадісності, легкій вдачі та життєстійкості Остапа Квіточки. Головний герой сприймав щоденні неприємності як щось цілком буденне і звичне. Хлопець «не переймався», «не побивався за пропажею» і вважав, що «краще посміхатись і радіти життю». Він не рахував своїх невдач і не брав їх близько до серця, зберігаючи позитивне ставлення до світу за будь-яких обставин.

6. Хто такий недодідько Вельзепер Невмивака? Чим він займався? До чого прагнув? Чи змінюється ваше ставлення до цього персонажа впродовж твору? Відповідь поясніть.

Недодідько Вельзепер Невмивака — це дрібне нечисте створіння, яке працювало в пеклі оператором зловловлювача у «Відділі фіксації лихослів’я». Його завданням було фіксувати на спеціальному пульті прокльони та закляття, за що він прагнув отримати підвищення — стати справжнім «дідьком» і вийти на нижчі пекельні рівні. Впродовж твору ставлення до Вельзепера змінюється з негативного та іронічного на співчутливе й тепле. Потрапивши у верхній світ, недодідько закохується у фурію Ґорзулію, проявляє благородство, щирість і готовність до самопожертви, коли повертається в пекло, щоб урятувати кохану.

7. Розкажіть, що ви дізналися про Глинятинську дев’ятирічну школу. Назвіть причини, чому її хочуть закрити.

Глинятинська дев’ятирічна школа — це невелика сільська школа без номера, у якій навчається дуже мало дітей: наприклад, у першому класі всього двоє учнів, а в дев’ятому — восьмеро. Інспектори з області, Петро Бредович Нужненко та Анжела Джолівна Марущак, прагнули закрити навчальний заклад з кількох причин: мала кількість школярів, брак учителів і молодих кадрів, а також підозра у крадіжці шкільного майна та недотриманні пожежної безпеки.

8. У чому полягає комізм ситуацій, у які потрапляє Остап Квіточка? Яка з халеп головного героя, на вашу думку, найбільш абсурдна? Чому?

Комізм ситуацій, у які потрапляє Остап Квіточка, полягає в їхній раптовості, безглуздості та невідповідності зовнішнього вигляду героя довколишнім обставинам. Найбільш абсурдною є ситуація, коли Остап з’являється на урочистій першовересневій лінійці верхи на кобилі Сивій, у трусах у горошок, із попсованим віночком на голові після «поєдинку» з байбаком, тримаючи між ногами кошик із гускою, а в руках — кульок із зефіром. Вона є найабсурднішою, оскільки поєднує випадкові й абсолютно несумісні деталі, перетворюючи урочисту подію на кумедний карнавал.

9. Перекажіть один з епізодів твору, який, на вашу думку, викликає сміх у читачів. Завдяки чому в цьому епізоді авторові вдалося досягти гумористичного ефекту?

Дуже смішним є епізод, коли Остап намагався зазирнути в нору байбака Бублика. Тварина почала відгризати й їсти квіти з вінка на голові хлопця, лоскочучи його вусами й хутром, через що Остап голосно чхнув. Переляканий байбак підскочив, ударився об стелю нори й загреб землю Остапові просто в обличчя, а коли той спробував витягти голову, його великі вуха зачепилися за краї отвору, не випускаючи з підземелля. Гумористичного ефекту автор досяг завдяки використанню комізму положення, гіперболізації халепи, контрасту між початковими намірами героя та підсумковим результатом, а також завдяки влучній іронічній лексиці.

Сашко Дерманський. Стонадцять халеп Остапа Квіточки

АНАЛІЗУЄМО

10. Чи помітили ви у творі елементи сатири або іронії? Якщо так, наведіть приклади.

У повісті чудово поєднано гумор, іронію та сатиру. Іронія виявляється у доброзичливому глузуванні з самого Остапа Квіточки та його дивовижного «хисту» потрапляти в халепи, а також у характеристиці урочистих подій, як-от пишна, але кумедна промова директора Павла Панасовича на першовересневій лінійці («бережімо їх, допомагаймо їм, плекаймо і жаліймо, бо вони – наше майбутнє…»). Сатира ж спрямована на викриття бюрократизму та формалізму чиновників. Яскравим прикладом є перевіряльники Петро Бредович і Анжела Джолівна, які приїхали закрити сільську школу, шукаючи найменші штучні приводи — від вигаданих «порушень пожежної безпеки» через праску до відсутності молодих кадрів, абсолютно не переймаючись долею дітей.

11. Розкрийте поєднання реального й фентезійного у творі.

Сюжет твору розгортається на межі побутової реальності та фантастики. Реальний світ репрезентований повсякденним життям українського села Глинятин, проблемами малокомплектної сільської школи, яку намагається ліквідувати обласне керівництво, та щирими селянами, як-от дядько Василь Тягнирядно чи дід Михайло Припічок. Фентезійний плані уособлює потойбічний світ: пекло з його «відділом фіксації лихослів’я», оператором-недодідьком Вельзепером Невмивакою, гаспидом Люцивулом Шкварчаком і секретаркою-фурією Ґорзулією. Ці два світи перетинаються через зафіксований у пеклі мимовільний прокльон акушерки, який запустив ланцюжок неприємностей у житті Остапа, а також через втечу недодідька у верхній світ у вигляді байбака.

МІРКУЄМО

12. Енергетична сила слова – це його здатність впливати на наше життя, емоційний стан і здоров’я, оскільки слова формують наші думки та переконання, а також впливають на навколишній світ. Чи вдалося Сашкові Дерманському показати силу слова в повісті? Поясніть свою відповідь.

Сашкові Дерманському вдалося яскраво та переконливо показати енергетичну силу слова. Саме з негативного, зойкнутого в миттєвому болю слова акушерки «Стонадцять халеп тобі на голову!» розпочалися всі життєві негаразди головного героя, оскільки це слово було зафіксоване в пеклі як семибальний прокльон. Водночас автор демонструє й зворотну, руйнівну для зла силу щирого каяття та доброго слова: коли Анжела Джолівна промовила «Вибачте, будь ласка…», давній прокльон миттєво втратив чинність і розвіявся. Також у комічному ключі силу слова висвітлено через реакцію кобили Сивої, яка лякалася й одразу бігла галопом від самого слова «квіточка».

13. Остап Квіточка – шибеник, фантазер чи жертва обставин? Наведіть приклади, які підтверджують вашу позицію.

Остап Квіточка є насамперед жертвою обставин, хоча йому притаманна і неабияка фантазія. Головний герой не є бешкетником чи шибеником, адже він щиро прагне поводитися гідно, доброзичливо й сумлінно виконувати свої обов’язки вчителя. Він став жертвою випадкового прокльону ще під час народження, через що з ним постійно трапляються безглузді ситуації: конячина тікає з його речами, він застрягає вухами в норі байбака, а згодом опиняється на шкільній лінійці в трусах у горошок. Разом із тим Остап виявляє риси фантазера та винахідника, коли в критичний момент миттєво пояснює перевіряльникам свій дивний вигляд «уроком історії про Римську імперію у тозі з гускою» та вигадує «живий куточок», аби врятувати школу.

14. Що ви думаете про людину, яка постійно потрапляє в халепи? Чи може така людина досягати успіхів та мати друзів? Чи зумів Остап Квіточка досягти успіху?

Людина, яка постійно потрапляє в халепи, викликає щиру симпатію, якщо вона зберігає оптимізм, доброту та не перекладає власні провини на інших. Постійні життєві негаразди не є перешкодою для успіху та дружби, якщо людина володіє щирим серцем, почуттям гумору й умінням не падати духом. Остап Квіточка безумовно зумів досягти успіху: він здобув прихильність колег і учнів, урятував Глинятинську школу від закриття, допоміг знайти втраченого улюбленця директора — байбака Бублика, об’єднав довкола себе громаду й знайшов вірних друзів.

Сашко Дерманський. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

МІРКУЄМО

15. Яким, на вашу думку, має бути справжній учитель? Чи зможе Остап Квіточка стати таким учителем? Поясніть свою відповідь.

Справжній учитель повинен бути не лише фахівцем зі свого предмета, а й чуйною, доброзичливою, ерудованою та творчою особистістю, яка вміє зацікавити учнів і знайти підхід до кожного з них. Остап Квіточка має всі шанси стати саме таким педагогом, адже він щиро любить дітей, володіє багатою уявою, невичерпним оптимізмом і вміє знаходити вихід із найскладніших ситуацій. Попри кумедні перипетії, він проявив неабияку креативність, коли перетворив незручну ситуацію на імпровізований урок історії про Римську імперію з використанням гуски як «наочного матеріалу». Його доброта, щирість та відсутність агресії є тими важливими рисами, які викликають симпатію й повагу у школярів.

16. Поміркуйте, чи можна лихослів’я, прокльони, неправдиві свідчення проти когось, злі жарти, обман вважати злочином.

Лихослів’я, прокльони, обман, злі жарти та неправдиві свідчення можна вважати моральними й духовними злочинами проти людини, адже вони руйнують довіру, завдають глибоких душевних травм та сіють ворожнечу. У повісті наочно показано енергетичну силу негативного слова: висловлений у хвилину роздратування прокльон медсестри Анжели Джолівни зіпсував долю новонародженого Остапа й накликав на нього «стонадцять халеп». Хоча в юридичному законодавстві не за всі ці вчинки передбачена кримінальна відповідальність (окрім завідомо неправдивих свідчень), за законами людської етики вони є важкими провинами, що шкодять як оточуючим, так і самій особистості, яка їх чинить.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

17. Якби ви мали можливість додати до сюжету повісті ще одного міфічного персонажа (наприклад, домовика, лісовика, мавку), хто б це був і як би він втрутився в життя Остапа?

Якби я мав можливість доповнити сюжет твору, я б додав до нього Домовика — давнього хранителя та духа шкільної будівлі. Спочатку Домовик поставився б до нового недосвідченого вчителя з пересторогою й улаштовував би йому дрібні капості: ховав білу крейду, плутав сторінки в класному журналі чи непомітно причиняв двері кабінету. Протім, спостерігаючи за щирістю, добротою та винахідливістю Остапа й бажанням урятувати Глинятинську школу від закриття, Домовик став би його таємним покровителем. Він допомагав би Остапові шукати втеченого байбака Бублика та влаштовував би кумедні перешкоди для суворих обласних інспекторів.

18. Намалюйте або згенеруйте за допомогою штучного інтелекту портрет Остапа Квіточки.

[!NOTE]
Промпт для створення зображення:
Digital cartoon illustration of a friendly young Ukrainian teacher named Ostap Kvitochka, male in his early 20s, with prominent sticking-out ears, messy light-brown hair, and an optimistic, kind smile. He has a funny and slightly clumsy appearance. On his head sits a slightly damaged wreath of wildflowers. He is wearing a funny homemade ancient Roman toga made of patterned curtain lace, holding a basket with a live goose in one hand and a black plastic bag filled with marshmallows in the other hand. The background shows a cozy rural school hallway in Ukraine. Vibrant and humorous book illustration style. All text, labels, and signs on the image must be in Ukrainian language.