Сашко Дерманський. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

Опубліковано:
Оновлено:Оновлено:

Поміркуйте

Чи згодні ви з думкою автора, що дива трапляються не лише в казках і в рекламі? Поясніть свою відповідь.

Я повністю погоджуюся з автором. Справжні дива відбуваються довкола нас постійно, просто через буденні турботи ми перестаємо їх помічати або вважаємо чимось звичним. Народження дитини, схід сонця, краса природи чи навіть щире почуття любові й підтримки у скрутну мить — це реальні життєві дива, які набагато важливіші за вигадані казки.

Перевіряємо

1. Назвіть головних і другорядних персонажів повісті Сашка Дерманського «Стонадцять халеп Остапа Квіточки».

Головні персонажі:

Другорядні персонажі:

2. Лицарем освіти в повісті названо
А директора школи Павла Панасовича
Б інспектора Петра Бредовича
В учителя Остапа Квіточку
Г селянина Василя Тягнирядна

В (учителя Остапа Квіточку).

3. Як звали байбака, який утік із живого куточка Глинятинської школи? Виберіть відповідне зображення-асоціацію.

Байбака звали Бублик. Правильне зображення-асоціація — Б (бублик).

Аналізуємо

4. Якби за твором «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» знімали комедійний серіал, кого з персонажів ви хотіли б зіграти? Поясніть свою відповідь.

Я б залюбки зіграв головного героя — Остапа Квіточку. Мені дуже подобається його легкий характер і незнищенний оптимізм. Грати людину, яка примудряється застрягти вухами в норі, приїхати на перший дзвінок у трусах у горошок верхи на кобилі, але при цьому не скиглить і миттєво придумує історію про римську тогу й гусей, — це надзвичайно весело та яскраво.

5. Прочитайте виразно вголос уривок від слів «Словом, у житті хлопця халепи були таким самим буденним явищем, як сніданок, обід і вечеря» до слів «Проте хлопець їх і не рахував, і не брав близько до серця» (с. 239). На яких рисах головного героя акцентує автор? Як хлопець ставився до неприємностей, які чекали на нього щодня і щокроку?

Автор звертає увагу на життєрадісність, доброту, щирість та дивовижну душевну стійкість Остапа. Він абсолютно не злопам’ятний і не схильний до смутку чи жалю до себе. Неприємності хлопець сприймав як звичайну частину життя, схожу на щоденні прийоми їжі: вони траплялися щокроку, проте Остап ніколи не рахував їх, не ображався на долю, посміхався й продовжував радіти кожному новому дню.

6. Хто такий недодідько Вельзепер Невмивака? Чим він займався? До чого прагнув? Чи змінюється ваше ставлення до цього персонажа впродовж твору? Відповідь поясніть.

Вельзепер — це дрібний чортик, який працював у пеклі за пультом зловловлювача у Відділі фіксації лихослів’я. Він реєстрував людські прокльони та пристрасно мріяв про підвищення — стати справжнім «дідьком» і спуститися на престижніші нижчі пекельні рівні. На початку твору він здається типовим кумедним чортеням-бюрократом. Але коли він закохується у фурію Ґорзулію, рятує її від грішників-чортоловів і ризикує життям заради коханої, до нього з’являється щира симпатія та співчуття: виявляється, що навіть у пеклі є місце для вірності, ніжності й справжніх почуттів.

7. Розкажіть, що ви дізналися про Глинятинську дев’ятирічну школу. Назвіть причини, чому її хочуть закрити.

Це звичайна маленька сільська школа, де через брак дітей класи майже порожні: у першому класі всього двоє учнів, а у випускному дев’ятому — восьмеро. Обласні перевіряльники хотіли її ліквідувати через демографічну кризу (мало учнів) та дефіцит молодих учителів. А щоб прискорити закриття, інспектор чіплявся до будь-яких дрібниць: підозрював крадіжку майна через відсутність речей у нового вчителя та вигадав «порушення пожежної безпеки» через залишену праску.

8. У чому полягає комізм ситуацій, у які потрапляє Остап Квіточка? Яка з халеп головного героя, на вашу думку, найбільш абсурдна? Чому?

Комізм будується на повному контрасті між добрими й серйозними намірами Остапа та тим безглуздям, яке виходить у результаті. На мою думку, найбільш абсурдною є сцена його появи на святковій лінійці: директор урочисто проголошує промову про прибуття «лицаря освіти», і в цей самий момент на подвір’я на шаленій швидкості залітає сполохана кобила Сива, а на ній верхи сидить молодий учитель у спідній білизні в горошок, із розпатланим вінком, кошиком із гускою між колінами та розірваним пакетом зефіру. Поєднати такі несумісні речі в одній сцені — вершина авторського гумору.

9. Перекажіть один з епізодів твору, який, на вашу думку, викликає сміх у читачів. Завдяки чому в цьому епізоді авторові вдалося досягти гумористичного ефекту?

Дуже смішний епізод — знайомство Остапа з байбаком Бубликом у норі. Хлопець вирішив зазирнути під землю, а нахабний гризун замість злякатися почав методично об’їдати квіти з його вінка та лоскотати Остапа вусами біля носа. Через цей лоскіт хлопець чхнув, байбак із переляку вдарився головою об склепіння й засипав хлопця землею. А коли Остап спробував вилізти, його великі вуха заклинило в отворі, немов антени-локатори. Сміх виникає через несподівану зміну ролей (людина стає безпорадною перед звірком), детальні кумедні описи та комізм самого становища.

10. Чи помітили ви у творі елементи сатири або іронії? Якщо так, наведіть приклади.

Так, у тексті дуже багато іронії та сатири. Добродушна іронія звучить у характеристиці самого хлопця, якого акушерка врятувала від падіння, схопивши за вуха (через що він став клаповухим), та в урочистих багатослівних промовах директора Павла Панасовича. А от гостра сатира спрямована проти чиновницької системи та бюрократів. Старший інспектор Петро Бредович приїхав не допомогти школі, а обов’язково її знищити, ставлячи галочки в блокноті за будь-яку дрібницю та вислужуючись перед начальством.

11. Розкрийте поєднання реального й фентезійного у творі.

Реальний план твору — це правдиве життя українського села, де працює малокомплектна школа, колоритні селяни їздять підводами, варять смачні домашні вареники та щиро хвилюються за майбутнє своїх дітей. А фентезійний світ — це потойбічне пекло, яке водночас нагадує сучасний офіс: там стоять комп’ютери та пульти, діє «програма захисту проклиначів», варять смолу замість кави та ловлять кажанів. Ці пласти дивовижно переплітаються, коли демон опиняється в сільському живому куточку і замість мук знаходить дитячу турботу та солодощі.

Міркуємо

12. Енергетична сила слова – це його здатність впливати на наше життя, емоційний стан і здоров’я, оскільки слова формують наші думки та переконання, а також впливають на навколишній світ. Чи вдалося Сашкові Дерманському показати силу слова в повісті? Поясніть свою відповідь.

Письменникові це вдалося блискуче. На прокльоні медсестри «Стонадцять халеп тобі на голову!» тримається весь сюжет твору: кинуті в гніві слова запускають двадцять чотири роки постійних невдач. Проте автор показує, що щире добре слово має ще більшу силу: просте прохання про вибачення від Анжели Джолівни одразу знімає злі чари. Навіть комічна деталь із кобилою Сивою, яка шаленіє від самого слова «квіточка», підкреслює, наскільки відчутно слова діють на все живе.

13. Остап Квіточка – шибеник, фантазер чи жертва обставин? Наведіть приклади, які підтверджують вашу позицію.

Я вважаю, що Остап — це безневинна жертва обставин, наділена дивовижною фантазією. Він зовсім не шибеник, бо щиро прагне бути зразковим учителем і всім допомагати. У безглузді ситуації він потрапляв винятково через давнє прокляття (коняка скинула, байбак напав, штани розірвалися). А от його багата фантазія допомагає ці обставини долати: миттєво оголосити завіску на тілі римською тогою, а живу гуску під пахвою — наочним посібником до уроку історії зможе тільки справжній винахідник і оптиміст.

14. Що ви думаєте про людину, яка постійно потрапляє в халепи? Чи може така людина досягати успіхів та мати друзів? Чи зумів Остап Квіточка досягти успіху?

Така людина викликає велику повагу, якщо вона не озлоблюється на світ і вміє сміятися з власних пригод. Друзі в таких людей завжди є, адже з ними ніколи не буває нудно, а їхня доброзичливість і щирість притягують інших. Остап безумовно досяг успіху: він зміг з першого ж дня закохати в себе дітей, знайшов спільну мову з колегами, урятував школу від закриття та позбувся давнього закляття.

15. Яким, на вашу думку, має бути справжній учитель? Чи зможе Остап Квіточка стати таким учителем? Поясніть свою відповідь.

Справжній учитель — це не сухий педант, а жива людина з почуттям гумору, добротою, щирою любов’ю до дітей та вмінням перетворити навчання на захопливу подорож. Остап точно стане прекрасним педагогом. Він не боїться виглядати кумедним, розмовляє з дітьми щиро, вміє імпровізувати на ходу й захищає свою школу та учнів від будь-яких несправедливостей.

16. Поміркуйте, чи можна лихослів’я, прокльони, неправдиві свідчення проти когось, злі жарти, обман вважати злочином.

З погляду закону злочинами є переважно неправдиві свідчення та шахрайство, проте за мірками людської моралі лихослів’я і злі прокльони — це також справжній злочин проти чужої душі. Зле слово може серйозно ранити людину, зламати їй упевненість у собі чи навіть змінити долю на гірше. Якщо людина свідомо ображає чи обманює інших, вона руйнує довіру в суспільстві, а це не менш небезпечно, ніж матеріальна шкода.

Творчі завдання

17. Якби ви мали можливість додати до сюжету повісті ще одного міфічного персонажа (наприклад, домовика, лісовика, мавку), хто б це був і як би він втрутився в життя Остапа?

Я б оселив у старій Глинятинській школі шкільного Домовика на ім’я Крейдяник. Спочатку він би кумедно перевіряв Остапа: ховав би класний журнал, намочував губку для дошки або дзвенів шкільним дзвінком посеред уроку. Але побачивши, як відчайдушно молодий учитель рятує школу від ліквідації, Домовик став би його помічником: непомітно підкидав би інспекторові Бредовичу в кишені зерно для шкільних курей або переплутав би аркуші в його суворому записнику, зробивши перевірку цілковитою комедією.

18. Намалюйте або згенеруйте за допомогою штучного інтелекту портрет Остапа Квіточки.

Опис портрета Остапа Квіточки:
Це стрункий русявий юнак років двадцяти двох із неслухняними вихрами волосся та великими відстовбурченими вухами. У нього добрі сміливі очі та широка щира посмішка людини, яка ніколи не сумує. На голові в Остапа трохи пожмаканий, але мальовничий вінок із польових квітів, а замість учительського костюма він по-римськи велично загорнутий у шматок світлого віконного тюлю, з-під якого визирають кросівки, надіті не на ту ногу. Під однією пахвою він міцно притискає кошик із настороженою гускою, а в іншій руці тримає торбинку із зефіром.

Завдання з карти-плану уроків

Карта-план до уроку 57. Олександр Дерманський. Повість «Стонадцять халеп Остапа Квіточки»

Етапи уроку та опрацювання завдань:

1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Проблемне питання. Як можна навчитися приймати себе і свою унікальність, долаючи численні перешкоди в житті?

Насамперед варто зрозуміти, що ідеальних людей не існує, а наші особливості, дивацтва чи навіть незграбність роблять нас неповторними. Важливо ставитися до власних помилок і неприємностей із гумором та самоіронією, як це робив Остап Квіточка. Коли людина не зациклюється на невдачах, щиро робить свою справу, вірить у добро та не боїться бути собою, будь-які життєві перешкоди перетворюються на корисний досвід.

2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Очікування». Сьогодні на уроці я очікую … , тому що … :

Сьогодні на уроці я очікую познайомитися з яскравою сучасною гумористичною повістю та з’ясувати, як письменник поєднує реальне шкільне життя з казковою чортівнею, тому що творчість Сашка Дерманського завжди вирізняється дотепним гумором і несподіваними пригодами.

3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Аналітичне читання. Прочитайте біографію Сашка Дерманського (с. 230):

Ознайомився / ознайомилася з життєвим і творчим шляхом сучасного українського дитячого письменника Сашка Дерманського, його літературними здобутками та особливостями художнього стилю.

Наскрізне читання. Прочитайте фрагменти повісті «Стонадцять халеп Остапа Квіточки» (с. 231–265):

Текст повісті уважно прочитано та проаналізовано ключові сюжетні лінії й комічні епізоди.

Бесіда за прочитаним. Виконайте завдання 1–3 (с. 265):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 1–3 у рубриці «Перевіряємо».

4. Формування нових знань, умінь та навичок

Прийом «Мікрофон». Виконайте завдання 4 (с. 265):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 4 у рубриці «Аналізуємо».

Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 8 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 8 у рубриці «Аналізуємо».

Теорія літератури. Виконайте завдання 10 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 10 у рубриці «Аналізуємо».

Індивідуальна робота. Виконайте завдання 11 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 11 у рубриці «Аналізуємо».

5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Гра «Я журналіст». Сформулюйте по 6 запитань до героїв повісті (Остапа Квіточки, Вельзепера Невмиваки, Павла Панасовича):

Запитання до Остапа Квіточки:

  1. Що ви відчули, коли в перший же робочий день опинилися на коні в спідній білизні посеред урочистої шкільної лінійки?
  2. Як вам удається зберігати спокій і незламний оптимізм після такої кількості абсурдних халеп?
  3. Чому ви обрали саме професію вчителя та вирішили поїхати працювати в маленьку сільську школу?
  4. Чи тримали ви образу на медсестру, через прокльон якої потрапляли в біди цілих двадцять чотири роки?
  5. Який предмет у школі ви любите викладати найбільше і як плануєте зацікавлювати ним глинятинських учнів?
  6. Що ви зробите найперше тепер, коли дізналися, що давні злі чари нарешті розвіялися?

Запитання до Вельзепера Невмиваки:

  1. У чому саме полягала ваша щоденна робота у пекельному Відділі фіксації лихослів’я?
  2. Чому підвищення статусу до справжнього дідька було для вас настільки важливим?
  3. Що ви відчули, коли вперше побачили прекрасну фурію Ґорзулію?
  4. Як вам велося у шкільному живому куточку Глинятина в ролі «дивовижного звірка»?
  5. Чи змінили ви свою думку про людей після того, як діти почали пригощати вас цукерками й піклуватися про вас?
  6. Що виявилося сильнішим — страх перед суворим пекельним начальством чи почуття кохання до Ґорзулії?

Запитання до Павла Панасовича:

  1. Скільки років свого життя ви присвятили Глинятинській школі та керівництву педагогічним колективом?
  2. Якими були ваші перші думки, коли новий учитель історії прибув на перший дзвінок верхи на кобилі Сивій і в завісці замість костюма?
  3. Чому ви вирішили залучити вчителів вдавати сторожів і прибиральників перед приїздом інспектора?
  4. Як вам удається виголошувати такі довгі, пафосні й урочисті промови в будь-якій кризовій ситуації?
  5. Що для вас означає порятунок школи від закриття — особисту перемогу чи шанс на майбутнє для села?
  6. Які якості ви найбільше цінуєте в молодому колезі Остапові Квіточці?

Інтерактивна вправа «Вікторина»:

Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вікторину

Підказки для виконання:

6. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «Приріст знань та досягнень»:

Я не знав / не знала, що сучасна українська література для підлітків може так майстерно й дотепно поєднувати жанр шкільної повісті з містичним фентезі та офісною бюрократичною сатирою.

Тепер я знаю, як через іронічний сюжет Сашко Дерманський показує руйнівну силу кинутого зопалу лихого слова та доводить, що доброта, оптимізм і вміння щиро посміятися над халепами здатні перемогти будь-які неприємності.

7. Домашнє завдання

Виконати завдання 17 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 17 у рубриці «Творчі завдання».

Карта-план до уроку 58. Колоритність головних персонажів повісті

Етапи уроку та опрацювання завдань:

1. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання

Інтерактивна вправа «Знайти пару»:

Онлайн-вправа LearningApps: відкрити інтерактивну вправу

Ключові відповідності персонажів та їхніх рис/ролей:

2. Мотивація навчальної діяльності. Презентація теми уроку

Вправа «Три вчинки». Запишіть 3 хороші вчинки, зроблені протягом останнього тижня:

  1. Допоміг однокласнику розібратися зі складною темою з алгебри перед самостійною роботою.
  2. Приніс літній сусідці свіжий хліб із магазину та виніс сміття.
  3. Разом із друзями нагодував безпритульних цуценят біля нашого двору та змайстрував для них теплу картонну схованку від дощу.

3. Сприйняття та засвоєння матеріалу. Робота з підручником

Вибіркове читання. Виконати завдання 5 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 5 у рубриці «Аналізуємо».

Вибірковий переказ тексту. Виконати завдання 6–7, 9 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 6, 7, 9 у рубриці «Аналізуємо».

4. Формування нових знань, умінь та навичок

Прийом «Відкрита трибуна». Виконайте завдання 12 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 12 у рубриці «Міркуємо».

Прийом «Моя позиція». Виконайте завдання 13, 15 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 13, 15 у рубриці «Міркуємо».

5. Закріплення вивченого матеріалу, узагальнення та корекція знань

Прийом «Аргумент». Виконайте завдання 14, 16 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 14, 16 у рубриці «Міркуємо».

6. Підбиття підсумків. Рефлексія

Прийом «5 пальців»:

Мислення: Я переконався / переконалася, що кожне кинуте слово має реальну силу й наслідки, а щирість, доброзичливість і самоіронія допомагають вистояти перед будь-якими випробуваннями.

Близькість до мети: Я успішно опрацював / опрацювала образи героїв, зрозумів / зрозуміла художній підтекст твору та досяг / досягла всіх запланованих цілей уроку.

Настрій: Настрій був веселим, піднесеним та натхненним завдяки блискучому авторському гумору повісті; змінювати нічого не потрібно.

Взаємодія: Працював / працювала самостійно й злагоджено з однокласниками під час обговорення вчинків героїв, ділився / ділилася власними міркуваннями з аудиторією.

Фізичний стан: Почуваюся бадьоро, енергійно та позитивно.

7. Домашнє завдання

Виконати завдання 18 (с. 266):

🔗 Відповідь опрацьовано вище: див. завдання 18 у рубриці «Творчі завдання».