Пригадайте, що вам відомо про німецькомовну літературу Буковини. Як і чому вона виникла в цьому регіоні?
Німецькомовна література Буковини виникла як результат багатонаціонального та багатокультурного середовища регіону, який упродовж тривалого часу перебував у складі багатонаціональної Австро-Угорської імперії. У Чернівцях та на Буковині пліч-о-пліч проживали українці, австрійці, румуни, євреї, поляки та представники інших народів. Панування толерантності та поваги до мов і традицій різних народів, а також високий рівень культури, що розвивався в цьому середовищі, створили ґрунт для розквіту німецькомовної літератури, яка стала важливою частиною європейської літературної спадщини.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Що вам відомо про дитинство та юність Альфреда Марґул-Шпербера?
Альфред Марґул-Шпербер народився 23 вересня 1898 року в асимільованій єврейській родині. Його батько працював управителем і бухгалтером у румунського поміщика, а мати була вчителькою музики. Рідним містом поета було Сторожинець, що розташоване у сучасній Чернівецькій області.
2. Як вплинула на його творче становлення культурна атмосфера Буковини та Чернівців?
Культурна атмосфера Буковини та Чернівців сприяла формуванню письменника завдяки пануванню толерантності, поваги до різних мов і традицій, а також високому рівню культурного життя регіону. Навчання в німецькій гімназії та досвід життя в багатонаціональному середовищі Австро-Угорської імперії стали фундаментом для його подальшого творчого розвитку та світогляду.
3. Розкажіть про досвід еміграції та роботи письменника за кордоном. Як працювалося йому в повоєнній Румунії?
Письменник тривалий час жив у Відні, Парижі та Нью-Йорку, де працював на випадкових роботах: керував емігрантським пунктом, працював робітником-металістом, вуличним торговцем, мийником посуду, клерком або службовцем банку. У 1940 році через радянську окупацію Північної Буковини він був змушений емігрувати до Бухареста. У повоєнній Румунії, попри тиск офіційної ідеології «соціалістичного реалізму», до якої він не належав, але був змушений певною мірою підкоритися, поет активно займався літературною творчістю та перекладацькою діяльністю, зберігаючи високу художню та морально-філософську глибину своїх текстів.
4. Зробіть «словничок контексту» (п’ять-сім позицій), занотувавши до нього значущі поняття з інформації про Буковину, Чернівці, а також міжвоєнний і повоєнний періоди творчості поета.
| Поняття | Значення |
|---|---|
| Австро-Угорщина | Багатонаціональна імперія, у складі якої сформувався унікальний культурний простір Буковини. |
| Асимільована єврейська родина | Родина, яка перейняла мову, культуру та норми суспільної більшості. |
| Пацифізм | Світогляд, що виник у поета після фронтового досвіду Першої світової війни. |
| Голокост | Систематичне переслідування та винищення євреїв нацистами, що стало наскрізною темою творчості поета. |
| Соціалістичний реалізм | Офіційний метод літератури та мистецтва в повоєнній Румунії, якому змушений був певною мірою підкоритися митець. |
| Бухенвальд | Концентраційний табір, що став символом трагедії в творчості Марґул-Шпербера. |
| Культурні мости | Діяльність поета, спрямована на популяризацію та збереження пам’яті про німецькомовну літературу Буковини. |
ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ
Напишіть шість-вісім рядків поезії (у вільному вірші) на тему пам’яті про минуле багатомовної Буковини.
На пагорбах моєї пам’яті
Сплелися слова німецькі, єврейські, українські,
Як коріння старих букiв, що тримають небо.
Це край, де кожен камінь пам’ятає багато голосів,
Де тиша досі зберігає відлуння ярмарків,
І музика скрипки, що не вмовкає в серці.
Ми бережемо ці сліди, як найдорожчий скарб,
Щоб минуле не розчинилося у тумані часу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ПРОЧИТАНОГО ТВОРУ
1. Визначте тему прочитаного вірша. Як вона пов’язана з життєвим шляхом автора?
Тема вірша — болісна пам’ять про Голокост та нерозривний зв’язок автора з рідною Буковиною, що був зруйнований трагічними подіями ХХ століття. Вона безпосередньо пов’язана з життям Альфреда Марґул-Шпербера, який через Голокост втратив близьких та був змушений покинути рідний край, зберігаючи при цьому внутрішню прив’язаність до буковинської землі.
2. Розкрийте зміст протиставлення Веймара та Бухенвальда у вірші.
Автор протиставляє культурну спадщину Веймара, який був центром німецької культури, та жах Бухенвальда — нацистського табору смерті. Це підкреслює трагічне перетворення місця, що асоціювалося з гуманізмом, на символ антигуманності та масового винищення людей.
3. Коли розвіялися дитячі спогади ліричного героя? Чому він не може згадувати свою юність? Наведіть відповідні цитати.
Дитячі спогади ліричного героя розвіялися разом із приходом «лютого часу», який знищив ідилічне минуле. Він не може згадувати свою юність, тому що зараз ці спогади затьмарені жахом Голокосту та асоціюються з димом крематоріїв.
Відповідні цитати:
— «О лютий час, що сон дитячий стер / І кожен спомин взяв у колію!..»
— «Не можу юність згадувати свою, / Бо спомини мої вповза кошмар, / Який виймає серце із грудей: / А чи оте біляве пасмо хмар / Було не димом спалених людей?»
4. Творча лабораторія. Створіть словесну ілюстрацію до прочитаного твору.
На картині доцільно зобразити різкий контраст двох світів, розділених лінією горизонту чи часовим зламом.
У нижній частині або на задньому плані ліворуч постає світла, безтурботна буковинська галявина з дитинства поета: соковитий зелений килим із трав, величні буки з яскравим листям, крізь які пробиваються золотаві сонячні промені, а на траві лежить юний замріяний хлопчик, споглядаючи небесну блакить.
Праворуч і у верхній частині картини світлі тони раптово переходять у холодну похмуру імлу та багряно-сіру тривогу. На передньому плані височіє силует колючого дроту концтабору Бухенвальд та похмура труба крематорію. Біляві перисті хмари мирного неба над лісом плавно викривляються, зливаючись із густим, задушливим попелястим димом, який підіймається ввись і розчиняє в собі світлі дитячі спогади, втілюючи трагічний образ пам’яті про жертв Голокосту.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ТВОРІВ
1. Якій темі присвячено вірш «Слово»? Яку роль відіграє вньому цитата з Біблії? Як ви розумієте вислів «і ми живемо у слові»? Чи погоджуєтеся ви з ним?
Вірш «Слово» присвячений темі ролі мови та поетичного слова у збереженні пам’яті, людської гідності та духовності в умовах історичних катастроф. Цитата з Біблії «Споконвіку було Слово» підкреслює сакральне, первинне значення мови як основи людського буття та світотворення. Вислів «і ми живемо у слові» означає, що культура, цінності та досвід людства існують і передаються через мову, яка формує наше мислення та сприйняття дійсності. З цим твердженням можна погодитися, оскільки саме мова визначає ідентичність особистості та народу.
2. Як у поданих віршах передається досвід Голокосту? Які образи справили на вас найсильніше враження?
Досвід Голокосту у віршах передається через особисту травму, відчуття втрати дитинства та контраст між мирним минулим і жахливою реальністю війни. Найсильніше враження справляють образи «диму спалених людей» та «лютого часу», який перетворив дитячі спогади на кошмар, підкреслюючи остаточне знищення старого світу та невинних життів.
3. Яку роль відіграє мотив мовчання в обох віршах?
Мотив мовчання в обох віршах вказує на неможливість висловити словами невимовний жах трагедії Голокосту. Воно виступає як захисна реакція психіки на біль або як ознака пам’яті, що заніміла від побаченого, підкреслюючи межу між людським досвідом і тим, що не піддається осмисленню.